Компанієць Вікторія Олександрівна. Розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці в регіоні

Короткий опис

Компанієць Вікторія Олександрівна. Розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці в регіоні: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Дніпропетровський держ. аграрний ун-т. - Д., 2005

Компанієць В.О. Розвиток і підвищення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці в регіоні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. економіка сільського господарства і АПК. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.
В дисертації узагальнені і систематизовані теоретичні положення та основні методичні підходи до проведення комплексної оцінки економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці та застосування новітніх технологій її вирощування. Досліджено сучасний стан та структурно-динамічні тенденції розвитку виробництва озимої пшениці в Дніпропетровській області. Дано характеристику сталості та циклічності у зміні врожайності культури. Досліджено аспекти формування регіонального ринку зерна пшениці. Проведено аналіз впливу факторів на формування показників ефективності виробництва озимої пшениці. Вивчено особливості територіальної організації виробництва озимої пшениці в регіоні та розроблено структуру раціонального розміщення посівів культури. Виявлено резерви підвищення економічної та біоенергетичної ефективності виробництва, пов'язані із застосуванням прогресивних агрозаходів та технологій. Розроблено диференційовані нормативи витрат праці, матеріально-грошових засобів та енергії на виробництво озимої пшениці залежно від попередника та рівня врожайності. Обґрунтовано перспективні параметри виробництва і використання зерна озимої пшениці в регіоні.

1. Економічну ефективність виробництва зерна озимої пшениці в ринкових умовах слід визначати як співвідношення між витратами, що враховують участь у виробництві всієї маси ресурсів (в тому числі земельних), залучених в процес виробництва, та кінцевої продукції, здатної задовольняти споживчий попит.
2. Раціоналізація розміщення виробництва зерна озимої пшениці має бути зорієнтована не лише на отримання максимуму високоякісної продукції при мінімумі витрат, а й на забезпечення умов для збереження та відтворення родючості грунту. В цьому відношенні пропонується вдосконалити методичні підходи до обґрунтування оптимального розміщення виробництва озимої пшениці, які передбачають територіальне розміщення посівів культури після найкращих попередників залежно від рівня еродованості ріллі та ґрунтозахисної ефективності попередника на плакорі та схилах до 30.
3. Сприятливий природно-економічний потенціал Дніпропетровської області недостатньо використовується з позицій стабілізації виробництва високоякісного продовольчого зерна озимої пшениці в регіоні. Аналітичні показники динаміки свідчать, що середньорічне виробництво зерна озимої пшениці скоротилося з 1406 тис. т в 1986-1990 рр. до 1056,1 тис. т в 1998-2002 рр. Зниження валових зборів на 29,6% визначалося скороченням зібраних площ, але головною причиною було зниження врожайності з 38,8 до 31,5 ц/га, частка впливу якої становила відповідно 70,4%.
4. Дослідження варіації основних показників виробництва озимої пшениці за 41-річний період (1963-2003 рр.) виявило значну нестабільність площ збирання озимої пшениці, обумовлену, в першу чергу, динамікою загибелі посівів, а також істотну варіацію врожайності культури. Наслідком коливань урожайності озимої пшениці та зібраних площ стає нестабільність валових зборів, коефіцієнт варіації яких за 1998-2002 рр. склав 45,3%, а це негативно позначається на ринковій кон'юнктурі та забезпеченні внутрішньорегіональних потреб в продовольчих ресурсах.
5. Основними причинами нестабільності та значної динамічної і територіальної варіації урожайності озимої пшениці є: нераціональне розміщення посівів територіально та по попередникам; недостатнє використання грунтово-кліматичного ресурсу; вплив несприятливих погодних умов; коливальні процеси, обумовлені явищем циклічності у формуванні врожаю зерна озимої пшениці; порушення агротехнологічних вимог до вирощування культури, першопричиною яких залишається важкий фінансово-економічний стан багатьох господарств області, їх недостатнє матеріально-технічне забезпечення.
6. В Дніпропетровській області зміна рівня урожайності озимої пшениці носить циклічний характер, особливості якого доцільно враховувати при складанні довгострокових прогнозів розвитку зерновиробництва та здійсненні оцінки передбачуваних страхових ризиків. Наші дослідження, проведені на основі багаторічних даних, в тому числі в розрізі агрокліматичних зон області, підтверджують висновок науковців, яким належить пріоритет у встановленні факту циклічності стосовно динамічних коливань урожайності озимої пшениці.
7. Впродовж 1986-2002 рр. та в 2003 році виробництво зерна озимої пшениці було прибутковим, проте спостерігається загальна тенденція до зниження показників ефективності виробництва. Рівень рентабельності за досліджуваний період в цілому знизився з 179,5 % (1986-1990 рр.) до 33% в 2002 р. За 1998-2002 рр. трудомісткість виробництва зерна озимої пшениці підвищилась з 0,83 до 1,2 люд.-год./ц. Зростання цін на матеріально-технічні ресурси на фоні недостатньої віддачі гектару землі негативно впливали на конкурентоспроможність вирощеного зерна, зокрема, на формування собівартості виробництва продукції, яка за 1998-2002 рр. зросла в 1,5 раза.
Суттєво змінилася структура реалізації зерна пшениці. Основними її каналами в 2002 році стали: 12,9% пайовикам в рахунок орендної плати; 16,8% на ринку, через власні магазини, ларки; 65% за іншими каналами. Переробним підприємствам було реалізовано 1,2%, тоді як до 1994 року їм збувалося більше як 3/4 обсягів виробленої продукції.
На рівень економічної ефективності виробництва та реалізації зерна озимої пшениці істотний вплив здійснюють фактори ресурсного та технологічного забезпечення, рівень інтенсивності, спеціалізації та концентрації виробництва тощо.
8. Підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці можна досягти, використовуючи резерви, пов'язані з інтенсифікацією галузі на основі застосування прогресивних технологій. Про це свідчать результати експериментальних досліджень Інституту зернового господарства УААН та практичний досвід передових господарств області. Так, вивчення досвіду дослідного господарства „Дніпро” ІЗГ УААН показало, що застосування інтенсивної технології в порівнянні зі звичайною в умовах 2002 року забезпечило отримання приросту врожайності на рівні майже 14 ц/га (або 39,3%), зниження собівартості виробництва на 7,8% та одержання додаткового прибутку в розмірі 504 грн./га.
9. На базі вивчення досягнень науково-технічного прогресу розроблено диференційовані нормативи матеріально-грошових, трудових та біоенергетичних витрат при вирощуванні озимої пшениці по чистим і зайнятим парам та після непарових попередників, використання яких дає можливість здійснювати аналіз, коригування та прогнозування витрачання ресурсів у виробничих умовах. Їх застосування доцільне в маркетинговій діяльності; при розробленні та впровадженні у виробництво інтенсивних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій вирощування озимої пшениці; при обґрунтуванні заставних та еквівалентних цін на зерно тощо.
10. Визначено шляхи вдосконалення розміщення виробництва зерна озимої пшениці в регіоні на основі підбору найкращих попередників та розташування посівів культури за елементами рельєфу залежно від рівня ґрунтозахисної ефективності попередника. Раціональне розміщення виробництва озимої пшениці та застосування науково обгрунтованих технологій вирощування культури на всій площі посіву (з використанням сортів сильних та надсильних пшениць) дозволить стабілізувати площу посіву на рівні 410,6 тис. га та при урожайності 42 ц/га виробляти в регіоні не менше 1,7 млн. т високоякісного зерна пшениці, а також більш як удвічі скоротити обсяги змиву грунту (до 7,3 т/га), забезпечивши при цьому достатній рівень екологічної безпеки та відтворення родючості грунту.
11. Для умов Дніпропетровської області визначена раціональна структура розподілу вирощеного зерна, яка передбачає формування фонду продовольчого споживання на рівні 19,3%, насіннєвого фонду 5,0%, інше використання 75,7% та створення необхідних перехідних запасів. За таких параметрів регіон має реальні можливості для задоволення внутрішньорегіональних потреб, а також нарощування стабільного експортного потенціалу.
На перспективу передбачається реальним досягнення рівня коефіцієнта біоенергетичної ефективності 3,41, цінової конкурентоспроможності не нижче 41,7%, а рентабельності 71,6%, що дозволяє здійснювати розширене відтворення виробництва.