КОНДИРІНА АНЖЕЛІКА ГЕОРГІЇВНА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ СПОЖИВЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ
ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОНДИРІНА АНЖЕЛІКА ГЕОРГІЇВНА
УДК: 338.12.015

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ СПОЖИВЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.02.03.
Організація управління, планування
і регулювання економікою

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник –
Базилюк Антоніна Василівна
доктор економічних наук

КИЇВ - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ 8
1.1. Економічна кон’юнктура: характеристика та якісні ознаки формування
8
1.2. Система регулювання ринкової економіки 20
1.3. Фіскальна політика як один з економічних важелів забезпечення позитивної реструктуризації кон'юнктури ринку
38
Висновки розділу 1 47
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ КОН'ЮНКТУРИ РИНКУ
49
2.1. Аналіз пропозиції товарів на споживчому ринку України 49
2.2. Оцінка факторів споживчого попиту 62
2.3. Оцінка впливу податків на формування кон’юнктури ринку 73
Висновки розділу 2 104
РОЗДІЛ 3
УМОВИ ФОРМУВАННЯ І МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ СПОЖИВЧОГО РИНКУ 107
3.1. Визначальні положення формування товаронасиченої кон’юнктури ринку
107
3.2. Механізм формування платоспроможного попиту населення 125
3.3. Механізм розширення пропозиції товарів 137
Висновки розділу 3 146
ВИСНОВКИ 149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 155

ВСТУП

Актуальність теми. Загальний кризовий стан економіки України позначився на розвитку споживчого ринку та призвів до значного скорочення виробництва споживчих товарів і дефіциту державного бюджету. Оскільки споживчий ринок є місцем реалізації потреб у товарах та послугах, які забезпечують відтворення людини в сукупності її фізичних, інтелектуальних та духовних якостей, незбалансованість споживчого ринку унеможливлює оптимальність використання трудового, інноваційного і творчого потенціалу робочої сили, викликає макроекономічну нестабільність та соціальну напруженість. Тому дуже актуальна саме проблема досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури на даному ринку.
У сучасних умовах досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури споживчого ринку обмежується незадовільними умовами формування попиту за рахунок зниження мінімальних соціальних гарантій життєдіяльності населення, що стримує рух реінвестицій у виробництво товарів народного вжитку та зумовлює скорочення матеріальної бази відтворення, а також незадовільними умовами формування пропозиції за рахунок низької ефективності використання ресурсів у національному виробництві та дуже високого податкового тягаря. За таких умов необхідно акцентувати увагу на наповненні бюджету з податкових джерел, аналізуючи при цьому те, яким чином процедура його наповнення впливає на економічні процеси.
До висновку про актуальність дослідження та регулювання кон’юнктури споживчого ринку приводить також аналіз та узагальнення зарубіжних і вітчизняних теоретичних досліджень Бабич Л.М., Базилюк А.В., Беседіна В.Ф., Волика В.В., Зомбарта В., Касселя Г., Момберта П., Репке В., Кондратьєва М., Пископпеля Ф., Нікітіна С., Костюхіна Д., Левшина П. та інших учених-економістів, а також певний нагромаджений досвід з питань практичної реалізації дослідження економічної кон’юнктури.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з тематикою і планами науково-дослідних робіт Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України на 1999 - 2001 рр., зокрема з темами: “Комплексний аналіз неформального сектору економіки та його вплив на формування кон’юнктури ринку” (№ державної реєстрації 0199U003077), “Підготовка проекту Державної програми детінізації економіки разом з комплексом заходів, спрямованих на її виконання та іншими супроводжуючими матеріалами” (№ державної реєстрації 0100U006061), “Розробка методичного та програмного забезпечення аналізу тіньового сектору економіки і його впливу на макроекономічні показники” (№ державної реєстрації 0101U007904).
Мета та завдання дослідження. Метою дисертації є розробка системи заходів щодо впливу на кон’юнктуротвірні фактори (попиту і пропозиції), що забезпечують стійке зростання економіки на основі формування високого рівня платоспроможності її суб’єктів як чинника необхідного для підвищення рівня виробництва і досягнення збалансованості умов економічного розвитку.
Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені та вирішені такі завдання:
* теоретично обґрунтовано поняття “економічна кон’юнктура”;
* проведено аналіз та узагальнено літературу з питань вивчення економічної кон’юнктури;
* проаналізовано існуючий стан економіки України та кон’юнктуру споживчого ринку в Україні;
* запропоновано методи оцінки податкового навантаження держави на суб’єктів господарської діяльності;
* розроблено визначальні положення формування товаронасиченої збалансованості вітчизняного споживчого ринку за рахунок введення механізмів підвищення платоспроможного попиту населення та розширення попиту пропозиції товарів у сучасних макроекономічних умовах України.
Наукова новизна одержаних результатів. Конкретні результати, які відображають наукову новизну дослідження та виносяться на захист, полягають у наступному:
- визначена сутність економічної збалансованості як стану, що характеризує в кожний поточний момент часу рівновагу між виробництвом і споживанням товарів і послуг, що забезпечується коливаннями обсягів їх випуску або цін, в залежності від чого досягається або профіцитна (товаронасичена), або дефіцитна (товароскорочувальна та імпортозамінна) кон’юнктура. В роботі, виходячи з цілей та стану економічного розвитку України, обгрунтовується необхідність досягнення товаронасиченої збалансованості кон’юнктури ринку як об’єктивної передумови виходу з кризи і поглиблення ринкової трансформації;
- встановлено, що товаронасичена кон’юнктура споживчого ринку забезпечується пріоритетністю зростання попиту і передбачає випереджаючі темпи зростання доходів суб’єктів економіки з можливістю залучення їх до інвестування виробництва, в тому числі й через розширення продажу, як джерела збільшення й оновлення випуску продукції. Для формування відповідних умов у роботі пропонуються заходи щодо підвищення заробітної плати, прибутку і податкових надходжень, що здійснюються на безінфляційній основі за рахунок інституціональних перетворень;
- розроблена система послідовних кроків щодо реформування окремих сфер економіки, поетапне здійснення яких створює економічні підойми і мотиваційне середовище для поглиблення ринкових трансформацій на кожному наступному етапі їх реалізації. На відміну від діючої практики тотального всеосяжного реформування в усіх напрямках, запропонована стратегія дозволить активізувати внутрішні чинники розвитку і накопичувати власні фінансові ресурси для здійснення ринкових перетворень;
- запропонована система заходів підвищення платоспроможності громадян за рахунок підвищення мінімальної зарплати до рівня, що визначає норми фізіологічних потреб людини, зниження прибуткового податку з громадян, удосконалення оподаткування з обороту, зниження відрахувань на соціальні заходи. Передбачається, що в комплексі зазначені дії призведуть до підвищення середнього рівня зарплати, в тому числі й за рахунок легалізації тіньових доходів. Для того щоб збільшена сума доходів не спричинила інфляції, пропонується частину цих коштів у вигляді встановленого нормативу використовувати для утворення накопичувальних пенсійних рахунків або інших соціальних рахунків (для оплати освіти, житлового будівництва тощо);
- сформульовані пропозиції щодо збільшення прибутковості суб’єктів підприємницької діяльності на основі вдосконалення порядку оподаткування прибутку і доданої вартості. Пропонується ввести диференційовану шкалу оподаткування прибутку в залежності від розміру підприємства та від напрямів використання прибутку (на інвестиції, інновації, розширення виробництва); обгрунтовується також заміна податку на додану вартість податком з продажу зі ставкою 6%.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості ефективного використання запропонованих принципів і механізмів забезпечення товаронасиченої кон’юнктури споживчого ринку України, що дозволить ефективно розвиватись усім ланкам економічного процесу і більш ефективно планувати дохідну частину бюджету України.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики”, що проводилася спільно Міністерством освіти і науки України, Київським національним економічним університетом та Міністерством праці та соціальної політики України (Київ, 2001) та на науково-практичній конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”, яка була організована Державною податковою адміністрацією, Академією державної податкової служби України, Інститутом економічного прогнозування НАН України (Ірпінь, 2001).
Публікації за результатами дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у 7 самостійних наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, загальним обсягом 4,3 друк. арк.
Особистий внесок автора. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі пропозиції, що містить робота, виконані особисто автором.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (84 найменування). Основний зміст дисертації викладено на 154 сторінках, робота містить 33 таблиці, 13 рисунків.

Список літератури

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах, коли ціни на товари формуються під впливом попиту і пропозиції, дуже важливо визначити тип збалансованості кон’юнктури споживчого ринку України. В кожний момент часу економічна система перебуває в стані збалансованості, проте ця збалансованість забезпечується різними факторами: або зростанням цін і зменшенням пропозицій товарів, або збільшенням попиту і розширенням пропозиції товарів та послуг. В залежності від цього встановлюється і відповідний тип збалансованості: товаронасичена або профіцитна та товароскорочувальна (імпортозаміщувальна) або дефіцитна збалансованість кон’юнктури ринку.
Для України період економічних реформ 1991-2000 рр. характеризувався коливаннями попиту та пропозиції, внаслідок чого була сформована негативна дефіцитна збалансованість кон’юнктури споживчого ринку, яка відображає дію негативних тенденцій в умовах їх формування.
Ситуація, що склалася в Україні з пропозицією споживчих товарів, є дестабілізуючою. В 2000 р. виробництво ТНС становило 43,1% від 1990 р., алкогольних напоїв - 90,9%, продовольчих товарів - 39,2%, товарів легкої промисловості - 25%, товарів непродовольчої групи - 31,7%. Більшість підприємств, що виробляють ТНС потребують допомоги. Знос основних фондів по галузях, що виробляють споживчі товари, в 2001 р. становив, за даними Держкомстату України, 48,7%. В структурі обігових коштів матеріальні ресурси займали значну частину, тоді як грошові запаси - мізерну.
В Україні зникають галузі, що виробляють товари культурно-побутового призначення, легка промисловість занепадає. Зростання обсягів виробництва вітчизняних товарів культурно-побутового призначення гальмується неконкурентоздатністю вітчизняної продукції, низьким технологічним рівнем основних фондів машинобудівної промисловості, засиллям імпортних товарів, а найголовніше і що є першопричиною ситуації, яка склалася в цих галузях, дуже низькою купівельною спроможністю громадян. Показники формування кон’юнктури споживчого ринку України в 2000 р. були такі: на кожну одиницю доходу населення вироблялось 60,6% ТНС та послуг, що свідчить про дефіцит пропозиції на товарному ринку. У 2000 р. він становив 1160,4 млн. грн. Однак навіть за такої низької товарної насиченості ринку вітчизняними виробами лише 62,2% грошових доходів населення були отоварені, тобто більше 37% витрачених коштів не повернулось у вигляді реінвестицій до вітчизняних товаровиробників, що звузило матеріальну основу їх відтворення. Але більшість населення України має низький рівень матеріального забезпечення, а значить, і дуже низький рівень збереження коштів і майже 100% витрачає свої доходи, а значить, кошти, не повернені до вітчизняних товаровиробників, інвестували економіку інших країн світу.
Дефіцитній збалансованості кон’юнктури споживчого ринку в Україні до певної міри сприяло проведення обмежувальної грошово-кредитної політики держави. Вона дозволяла уповільнити темпи інфляції, але водночас створила об’єктивні умови для скорочення виробництва, погіршення соціально-економічного становища. Низькі доходи більшості населення не дозволяли реалізовувати продукцію необхідною мірою, стримували розвиток сукупної пропозиції, що призвело до підвищення цін, за рахунок якого долався дефіцит обігових коштів. При дефіцитній збалансованості кон’юнктури споживчого ринку скорочення доходів, які є вагомою складовою інвестиційних ресурсів галузей, що виробляють ТНС, гальмує їх розвиток. А отже, стабільне зростання виробництва залежить сьогодні від збільшення внутрішнього попиту на продукцію.
Середньомісячна нарахована заробітна плата в Україні, що становила в 2000 р. 230 грн., навіть не дорівнювала офіційно встановленому прожитковому мінімуму, що дорівнював 311 грн. За експертними оцінками, 75% населення мали заробітну плату нижче рівня прожиткового мінімуму. В Україні застосовується характеристика межі малозабезпеченості, яка не гарантує відтворення життєдіяльності людини. Більш того, встановлені характеристики залишалися незмінними впродовж тривалого часу, незважаючи на щорічні, досить помітні, темпи інфляції. Такий низький рівень мінімальної зарплати сприяв і заниженню легальної середньої зарплати. Вона не покриває навіть первинних мінімальних потреб людини, а значить, існує досить високий рівень тіньових доходів. Тенденція зменшення частки оплати праці та пенсійних виплат у структурі грошових доходів населення слугує цьому підтвердженням. Якщо у 1994 р. частка оплати праці становила 62,7%, то у 1999 р. - 49,5%, а за 2000 р. - 48,9%.
Важливо знати причини, які мотивують тіньовий перерозподіл ресурсів. Серед цих причин істотне місце належить оподаткуванню. Розглянуто структуру податкових надходжень до бюджету за останні роки, з чого можна констатувати, що частка ПДВ у сумі податкових надходжень у 2000 р. посідає перше місце, частка податку на прибуток підприємств - друге, а прибуткового податку - третє. Практика стягнення ПДВ, за якою з бюджету затримуються відшкодування податкового кредиту, по суті перетворила його на податок з реалізації. Таким чином, ігнорується сама сутність цієї категорії. Враховуючи те, що ПДВ сплачується на кожному етапі виробничо-комерційного циклу, нарахований податок значно збільшує кінцеву ціну товару, яку оплачує споживач, знижуючи його купівельну спроможність.
У складі ціни зарплата оподатковується тричі – при нарахуванні на соціальні заходи, у складі доданої вартості та при обчисленні прибуткового податку, який теж отримується у два етапи (за місцем основної роботи і з урахуванням додаткової оплати). Така система оподаткування знижує мотивацію до збільшення легальної величини частки оплати праці в структурі ціни, причому як з боку підприємців, так і безпосередньо працюючих.
Шкала ставок оподаткування прибуткового податку є дестимулюючою і регресивною. Оскільки, по-перше, неоподатковуваний мінімум у державі становить 17 грн., а він повинен встановлюватися на рівні мінімальних споживчих запитів людини; по-друге, відносно високі ставки застосовуються для рівня доходів, які визначають нормальні норми життєдіяльності населення. Така шкала дозволяє отримувати наддоходи і проду¬кує збільшення реальної диференціації доходів населення і диспропорції у рівнях заробітної плати. Тоді як в розвинутих країнах з прогресивною шкалою оподаткування ставка 30% береться з доходів, які визначають рівень заможності і багатства людини.
Ефективна оптимізація фіскальної системи є одним з головних напрямків державного регулювання економіки країни. Розглянуті існуючі методи оцінки ефективності системи фіскального регулювання та здійснені розрахунки податкового навантаження за допомогою двопараметричного аналітичного метода оцінки точок Лаффера (Q - фактичного податкового навантаження), точок Лаффера першого роду (Q* - межа податкового навантаження, при якій виробнича система не переходить у режим рецесії) та другого роду (Q** - розмір податкового навантаження, за межами якого збільшення маси податкових надходжень призводить до зменшення ділової активності та скорочення обсягів виробництва).
Отримані розрахунки показують, що майже протягом усього періоду з 1995 по 2000 рр. рівень фактичного податкового навантаження в Україні був більший за обидві точки Лаффера. Це означає: податкова система країни була побудована таким чином, що стимулювала спад виробництва з одночасним скороченням податкових прибутків держави.
Рівень фактичного податкового навантаження на прибутки громадян в Україні в період, що аналізувався, був більший за обидві точки Лаффера. Це означає, що державна фіскальна політика у сфері прибутків населення була неефективна, а це є індикатором неефективного розвитку народного господарства країни, оскільки така політика підриває основну базу відтворення - сукупний попит населення. Фактичне податкове навантаження на прибутки підприємств та на додану вартість у період з 1995 р. по 2000 р. по обох сценаріях було більше точки Лаффера першого роду, що є сигналом виникнення серйозних суперечностнй інтересів виробників і держави. Фіскальна політика держави не була спрямована на довгострокове економічне зростання, а лише сприяла наповненню доходної частини бюджету за рахунок занепаду власного виробництва.
Товаронасичена кон’юнктура споживчого ринку в Україні може бути досягнута лише за рахунок чіткої послідовності кроків, а саме: підвищення платоспроможного попиту населення та його задоволення на основі розширення пропозиції товарів національного виробництва, посилення контролю за виконанням бюджету, легалізації тіньових доходів.
Формування платоспроможного попиту населення та розширення пропозиції товарів повинно здійснюватись завдяки механізму, який включає матеріальні, організаційні та правові напрямки.
Податкові надходження повинні збільшитися за рахунок зростання обсягів виробництва і прибутків громадян, легалізації українського бізнесу, а не в результаті збільшення податкових ставок і введення нових податків. Держбюджет повинен бути інструментом державної політики в сфері економічного розвитку і в соціальній сфері, а не засобом для латання фінансових прорахунків. У рамках існуючої податкової системи будь-які спроби підвищити збирання податків не будуть давати належного ефекту. В зв'язку з цим єдиний спосіб забезпечити державу достатніми податковими надходженнями - це провести кардинальну податкову реформу.
Необхідно зменшити податковий тягар на підприємства реального сектора. Потрібно створити сприятливий податковий клімат для ефективного розвитку в країні національного капіталу і залучення іноземних інвестицій. Для цього необхідно:
- скоротити кількість податків;
- здійснити зниження ставки податку на прибуток при одночасній зміні порядку оподаткування, що має носити суто стимулюючий характер (застосування різних ставок оподаткування в залежності від напрямків використання прибутку: на інвестиції та інновації, на реорганізацію виробництва та технічне переозброєння і т.ін.);
- із метою полегшення податкового тягаря і підвищення збирання податків слід ввести податок з продажу з одночасним скасуванням ПДВ (податок з продажу має дві переваги: він простий у застосуванні і стимулює накопичення й інвестиції, оскільки в підприємства залишається велика частка прибутку і воно вільно нею користується);
- надати податкові пільги підприємствам аграрного сектора, підприємствам, що здійснюють інноваційну діяльність по пріоритетних напрямках науково - технічної політики;
- зменшити рівень соціальних відрахувань в усі позабюджетні фонди (пенсійний фонд, фонд зайнятості, фонди соціального і медичного страхування) до 25 % від податкової бази;
- знизити максимальну ставку прибуткового податку до 20%, скоротити кількість ставок оподатковування, підняти їх верхні межі.
Зниження податку на доходи фізичних осіб у більшій пропорції, ніж податку на прибуток, надасть пріоритет зростанню заробітної плати і заміщенню нею збільшеної частки прибутку. Це пояснюється тим, що податок на прибуток є прямим і підприємці сплачують його з власних доходів. Маючи природний інтерес в мінімізації своїх платежів, вони намагатимуться збільшити витрати, в тому числі і на оплату, і по нижчій ставці сплатити податок з меншої величини прибутку. Реальним наслідком таких дій стане зростання у виробництві проміжного споживання, в тому числі і витрат на оплату праці, при збереженні низького рівня прибутковості виробництва.
Формуючи нову систему оподаткування в Україні, треба чітко визначити її основні цілі: вирішити проблему наповненості бюджету, але не за рахунок заходів щодо збільшення кількості і ставок податків, а за рахунок збільшення обсягів виробництва і споживання, розширення фінансових ресурсів інвестиційної діяльності. Реформування треба проводити шляхом оптимізації форм оподаткування і технології їх справляння.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про підприємництво" // ВВРУ – 1991 № 14.
2. Закон України "Про підприємства на Україні" // ВВРУ- 1991 № 24.
3. Закон України "Про інвестиційну діяльність" // ВВРУ - 1991 № 47.
4. Закон України "Про банкрутство" // ВВРУ – 1992 № 31.
5. Закон України “Про систему оподаткування” (від 18.02.97 р.) // Відомості Верховної Ради України, – 1997. – № 16.
6. Азрилиян А.Н., Азрилиян О.М., Калашникова Е.В., Мещерякова О.В. Большой энциклопедический словарь: 22000 терминов / А.Н. Азрилиян (ред.). – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Институт новой экономики, 1999. –1245 с.
7. Аналіз господарської діяльності промисловості: Посібник / За ред. Л.О. Богдановської, Г.Г. Віногорова. — Лен.: Вища шк., 1995. — 363 с.
8. Аналіз економіки. За ред. / В.Е. Рибалкіна. - М.: “Міжнародні відносини”, 1999. - 303 с.
9. Бабич Л., Р. Барсук, С. Давиденко, Л. Остапенко. Податкове реформування в Україні: напрямки вдосконалення // Економіка України. – 1998. – № 8. – с. 9-21.
10. Базилюк А.В., Волик В.Ф. Принципи реформування податкової системи // Розбудова держави. – 1997. – № 12. – с. 39-47.
11. Балацкий Е.В. Лафферовы эффекты и финансовые критерии экономической деятельности // Мировая экономика и международные отношения. 1997. №12.
12. Балацкий Е.В. Точки Лаффера и их количественная оценка // Мировая экономика и международные отношения. 1999 №3.
13. Бланк І.А. Інвестиційний менеджмент – Москва-Лондон. МП "ІТЕМ", Київ. 1995 - 448 с.
14. Большой энциклопедический словарь / А.Б. Борисов (авт.-сост.). – М.: Книжный мир, 1999. – 896 с.
15. Гайгер., Линвуд Т. Макроэкономическая теория и переходная экономика: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 50 с.
16. Горский И.В. Налоги в рыночной экономике. – М.: Предприниматель и рынок, 1992. – 95 с.
17. Государственно-монополистическое регулирование экономики. Критический анализ теории и практики: Сб. науч. трудов. – К.: Наукова думка, 1972. – 212 с.
18. Гуревичев М.М. Государственное регулирование в условиях рыночной экономики: Исследование эволюции. – Х.: Основа, 1993. –240 с.
19. Гусаков С.В., Жак С.В. Оптимальные равновесные цены и точка Лаффера // Экономика и математические методы. 1995. Т.31. Вып 4.
20. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи. У 5т. Т.5. Ціни, ціноутворення і грошовий обіг за ринкової трансформації економіки / За заг. ред. В.Ф.Беседіна, В.Ф.Волика. - К.: НДЕІ, 1998. - 424 с.
21. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: Монографія: у 5т. Т.3 Макроекономічна політика. Прогнозування і державне регулювання економіки / За ред. В.Ф. Беседіна, Н.Ю. Гончар. - К., 1996. - 440с.
22. Економічний словник-довідник. За редакцією Мочерного С.В. – Київ, “Техніка”, 1995. 366с.
23. Енциклопедичний словник бізнесмена. - Київ, “Техніка”, 1993.
854с.
24. Зомбарт В. Современный капитализм. Пер. с нем. – М.: Госиздат, 1930. – Т. 3, полутом 2, 300 с.
25. Кассель Г. Теория конъюнктуры. М.: Издательство ИКФ, 1925, -- 164 с.
26. Киперман Г.Я. Рыночная экономика: Словарь – 2 изд., доп. – М.: Республика, 1995. – 495 с.
27. Классика кейнсианства: В 2-х т. – М.: Экономика. - 1997. - (Эконом. наследие) Т.1: Ч.1-2. К теории экономической динамики / Харрод Р. Экономические циклы и национальный доход / Хансен Э. – 416 с.
28. Классика кейнсианства: В 2-х т. – М.: Экономика. - 1997. - (Эконом. наследие) Т.2: Ч.3-4. Экономические циклы и национальный доход / Хансен Э. – 416 с.
29. Кондиріна А.Г. Форми і методи державного регулювання кон’юнктури споживчого ринку // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник статей молодих учених. Вип. 9. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. – С. 49-52.
30. Кондиріна А.Г. Умови формування кон’юнктури споживчого ринку України // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 10. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. – С. 99-102.
31. Кондиріна А.Г. Роль інвестицій у забезпеченні товаронасиченої збалансованої кон’юнктури споживчого ринку // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 11. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2000. – С. 217-218.
32. Кондиріна А.Г. Необхідність реформування податкової системи України // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 12. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. – С. 89-90.
33. Кондиріна А.Г. Оцінка ефективності діючої системи фіскального регулювання в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 13. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. – С. 217-222.
34. Кондиріна А.Г. Аналіз впливу фіскальної політики держави в сфері доходів населення на ефективність функціонування народного господарства // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Вип. 15. – Київ: НДЕІ Мінекономіки України, 2001. – С. 80-83.
35. Кондиріна А.Г. Роль достатнього відтворення людських ресурсів у забезпеченні макроекономічного зростання // Міжвід. наук. зб. Спец. вип. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. – К.: КНЕУ, 2001. – с. 159-161.
36. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики / Под ред. Л.И. Абалкина. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.
37. Костюхин Д.И. Конъюнктура мирового капиталистического хозяйства. – М., Международные отношения, 1973. – 312с.
38. Левшин Ф.М. Мировой рынок: конъюнктура, цены и маркетинг. – М.: Международные отношения, 1993. – 241 с.
39. Левшин Ф.М. Мировые товарные рынки. Методология изучения конъюнктуры. – М.: Международные отношения, 1978. – 180 с.
40. Левшин Ф.М., Мухин С.В., Соловьев В.И. Мировые рынки, конъюнктура и цены. – М., 1987. – 120 с.
41. Левшин Ф.Н. Мировой рынок: конъюнктура, цены и маркетинг, 1993. – 259с.
42. Лукінов І.І. Інвестиційна активність в економічному оновленні та рості // Економіка України. - №8. - Серпень - 1997. - С.4-8.
43. Макогон Ю.С. Іноземні інвестиції в сучасних умовах. // Економіка України, 1996. №7.
44. Макроекономіка: Підручник для України / Манків Г.Н. - К.: Основи, 2000. - 588 с.
45. Макроекономічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки / За ред. В.Ф.Бєсєдіна, Н.Ю.Гончара. - Т.III. - К., 1996. - 440 с.
46. Мануковский А.Б., Хартунов Е.М. Экономическая конъюнктура. Как изучить современный рынок. – М.: МГИМО, 1991. – 127с.
47. Маркан’ян Є.А., Герасименко Г.П. Фінансовий аналіз. — М.: “Приор”, 1996. — 165 с.
48. Мовшович С.М., Соколовский Л.Е. Выпуск, налоги и кривая Лаффера // Экономика и математические методы. 1994. Т.30. Вып 3.
49. Момберт П. Введение в изучение конъюнктуры. Пер. с нем. – М., 1925. – 152 с.
50. Налоги / Под ред. Д. Черника. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 267 с.
51. Дані на початок 90-х років. Никитин С., Глазова М. Налоги в странах рыночной экономики и в России // МЭ и МО. - 1996. - №4. - С. 11.
52. Никитин С.П. Конъюнктура мировых товарных рынков. Специфика и преемственность. – М.: Международные отношения, 1982. – 216 с.
53. Основи маркетинга / Ф. Котлер, Г. Амрстронг. - М.: “Діло”, 1998. - 1043 с.
54. Основні прогнозні показники економіки і соціального розвитку України на 2000 рік / В.Ф. Беседін, І.В. Богдан, Л.Л. Варениченко та інші; За ред. / В.Ф. Бєсєдіна. – К.: Інтелект, 1999. - 159 с.
55. Павловський М.А. Наш вибір. Відродження чи руйнація? Науковий аналіз та прогноз. – К.: “Техніка”, 1999. – 48 с.
56. Перехідна українська економіка: Стан і перспективи / За ред. А.С. Філіпенко, В.3. Бандери. - К.: Академія, 1996. - 224 с.
57. Пископпель Ф.Г. Основы изучения конъюнктуры капиталистического хозяйства. – М.: Международные отношения, 1960. – 292 с.
58. Портер М. Международная конкуренция: Пер. С англ. - М., 1993. - 895 с.
59. Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України в 2000 р. – К.: Інформаційно-видавничий центр Держкомстату України, 2001 р. – 404 с.
60. Репке В. Конъюнктура / Пер. под. ред. А.Л. Вайнштейна. – М.: Издательство ИКФ, 1927. –174 с.
61. Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1964. – 843 с.
62. Словник термінів ринкової економіки. За редакцією Науменка В.І. – Київ, “Глобус”, 1996. 288с.
63. Смирницький Є.К. Економічні показники промисловості. - М. : Економіка, 1980. — 432 с.
64. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1935. – 683 с.
65. Сорвина Г.Н. Экономическая мысль ХХ столетия: страницы истории: Лекции. – М.: РОССПЭН, 2000. – 224 с.
66. Статистичний щорічник України за 1995 р. – Київ, 1996.
67. Статистичний щорічник України за 2000 р. – Київ, 2001.
68. Суторміна В.М., Федосов В.М. Держава - податки - бізнес. - К.: Либідь, 1992. - 243 с.
69. Сухай С.В. Довідник базових термінів та понять з мікроекономіки. – Київ, “Лібра”, 1998. 254с.
70. Теорія фінансів: Підручник / Василик О.Д. - К.: НІОС, 2000.- 416 с.
71. Тимошина Т.М. Экономическая история зарубежных стран: Учебное пособие / Под род. проф. М.Н. Чепурина. – М: Юридический Дом “Юстицинформ”, 2000. – 496 с.
72. Тургенев Н. Опыт теории налогов. – Спб.: В типографии Н. Греча, 1918.
73. Турчинов О.В. Методичне забезпечення аналізу оподаткування. – К.: НЕІП НАНУ, 1995. – 44 с.
74. Україна у цифрах у 2000 році: Корот. стат. довід./ Держкомстат України: За ред. О.Г.Осауленка. - К.: Техніка, 2001. - 256 с.
75. Федосов В.М. Налоги в экономике современного капитализма (на примере ФРГ). – К.: Вища школа, 1997. – 192 с.
76. Федосов В.М. Современный капитализм и налоги. – К.: Вища школа, 1987. – 128 с.
77. Федосов В.М., Опарін В.М. Податкова система України. - К.: Либідь, 1999. - 464 с.
78. Фишер С., Дернбуш Р. Экономика. – Москва, “Дело”, 1993. 829с.
79. Формування бюджету України та бюджетно-податкова політика у 1999-2000 рр.: Наук.доп. / Вахненко Т.П. та ін. - К.: Інститут економічного прогнозування НАН України, 2000. - 102 с.
80. Формування доходної частини бюджету: методи і моделі / Л.М. Бабич, Р.П. Барсук, В.О. Білостоцька та ін. – К.: “Нора Прінт”, 1998. – 88 с.
81. Хейне Д. Общая теория занятости процента и денег // Антология экономической классики: в 2-х т. – М.: Эконов, 1992. –Т. 2. – 480 с.
82. Черник Д.Г. Налоги в странах рыночной экономики // Российский экономический журнал. – 1992. – № 7.
83. YAHLEN zur wirtschttlichen Entwicklung der Bunderrepublik Deutschland Ausgabe 1997, Koln 1997. - Tab. 144.
84. Zax reform in the Nordic Countries Gothenburg. - 1993. - P.14.