КООРДИНАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

СУХОДУБОВ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 347.963 (477)

КООРДИНАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ

Спеціальність 12.00.10 – судоустрій; прокуратура та адвокатура

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
Марочкін Іван Єгорович,
кандидат юридичних наук,
професор

ХАРКІВ – 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………4

ВСТУП…………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
КООРДИНАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
ЩОДО БОРОТЬБИ ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ...…………………………………13

1.1 Сутність, мета і завдання координаційної діяльності прокуратури …..…13
1.2 Предмет і учасники координаційної діяльності
прокуратури щодо боротьби зі злочинністю…………………….…………….28
1.3 Принципи та форми координаційної діяльності прокуратури…....………57
Висновки до Розділу 1………………………………………………………..….90

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВІ ОСНОВИ
КООРДИНАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ….………………..93
2.1 Ґенеза і сучасний стан правових основ
координаційної діяльності………………………………………………………93
2.2 Європейські стандарти координації діяльності правоохоронних
органів по боротьбі зі злочинністю………..…………………………………..105
2.3 Проблеми удосконалення правового регулювання
координаційної діяльності……………………………………………………..119
Висновки до Розділу 2…………………………………………………………..130

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ
КООРДИНАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ………………… 132
3.1 Організаційне забезпечення координаційної діяльності
прокуратури ………………………………………………………………….…132
3.2 Контроль за виконанням координаційних заходів……………….………154
3.3 Критерії оцінки ефективності координаційної діяльності………………164
Висновки до Розділу 3………………………………………………………….175

ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……..177

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...184

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ГПУ – Генеральна прокуратура України
ДСА України – Державна судова адміністрація України
ЄС – Європейський Союз
КК України – Кримінальний кодекс України
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КПК РФ – Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації
Концепція – Концепція реформування кримінальної юстиції України вiд 08 квітня 2008 року
МВС – Міністерство внутрішніх справ
РЄ – Рада Європи
СБУ – Служба безпеки України
СНД – Співдружність незалежних держав
УНР – Українська Народна Республіка
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
УСРР – Українська соціалістична радянська республіка
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦПК України – Цивільно-процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах, коли криміногенна обстановка в Україні залишається складною і характеризується поширеністю окремих видів тяжких і особливо тяжких злочинних проявів, перед правоохоронними органами постає відповідальне завдання – забезпечити активну наступальну протидію злочинності, підвищити ефективність боротьби з нею, особливо з її організованими формами та корупцією. Запорукою цьому є реалізація системи заходів протидії злочинності, визначення пріоритетів в діяльності державних органів і громадськості, реальне запровадження дієвих засобів і методів попередження злочинів та їх розкриття.
В той же час, реалізації вказаних заходів кожним із правоохоронних органів України окремо недостатньо для ефективної боротьби зі злочинністю. Однією із нагальних проблем сучасного державного управління в Україні є об’єднання зусиль правоохоронних органів для боротьби зі злочинністю. Важливою запорукою останнього є узгодження і спрямування зусиль правоохоронних органів при реалізації вказаних заходів, що досягається завдяки координаційній діяльності прокуратури.
Здійснення прокуратурою функції координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю закріплено законодавчо і апробовано практикою. Водночас, ця сфера характеризується наявністю значної кількості проблем, зумовлених, з одного боку, недосконалістю законодавчої регламентації, а з іншого – відсутністю ґрунтовних наукових досліджень координаційної діяльності прокуратури.
Питання координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю протягом останніх років були предметом уваги багатьох вітчизняних і зарубіжних дослідників. В Україні ними займались такі вчені і практики, як Д.М. Бакаєв, В.Д. Войцишен, Л.М. Давиденко, В.В. Долежан, П.М. Каркач, Г.К. Кожевніков, М.В. Косюта, О.Р. Михайленко, І.Є. Марочкін, О.І. Медведько, В.П. Пшонка, М.В. Руденко, В.Л. Синчук, В.В. Сухонос, О.А. Юхно та ін. В Російській Федерації ці проблеми в різний час розробляли О.Д. Бернзон, В.К. Звірбуль, Є.О. Ємельянов, В.П. Рябцев, К.Ф. Скворцов, О.Я. Мициков, Т.Л. Маркелов, В.І. Шинд та ряд інших дослідників. В той же час, на сьогодні у вітчизняній юридичній науці відсутнє монографічне дослідження координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю.
У зв’язку із цим постає необхідність комплексного дослідження вказаних питань і розроблення на цьому підґрунті науково обґрунтованих пропозицій та рекомендацій з удосконалення теоретичних, правових та організаційних основ координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах державної цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду і правоохоронних органів» (науковий напрямок кафедри «Актуальні проблеми правосуддя, укріплення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні» (номер державної реєстрації 01106U002293) та державної цільової комплексної програми «Судова влада: проблеми організації та діяльності» (науковий напрямок кафедри «Проблеми підвищення ефективності діяльності судової влади» (номер державної реєстрації 0111U000957). Тема роботи затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 1 від 02.09.2010 р.).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних положень, що визначають теоретичні, правові та організаційні основи координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю, й формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення її ефективності. Поставлена мета зумовила потребу у вирішенні таких основних завдань:
- з’ясувати правову природу і соціальне призначення координаційної діяльності прокуратури;
- розкрити поняття та зміст здійснення прокуратурою координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю;
- виокремити принципи та форми координаційної діяльності прокуратури;
- визначити правові основи координації як функції прокуратури;
- окреслити шляхи підвищення ефективності координаційної діяльності прокуратури;
- внести рекомендації стосовно удосконалення координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю.
Об’єктом дослідження виступають правовідносини, що виникають у процесі координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю.
Предметом дослідження є координаційна діяльність прокуратури щодо боротьби зі злочинністю.
Методи дослідження. У межах дисертації використовується комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження й пізнання, що застосовуються у сучасній правовій науці.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання, за допомогою якого з’ясовано сутність існуючих явищ і їх зв'язок з практичною діяльністю органів прокуратури по координації дій правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю. Історичний і порівняльно-правовий методи найбільш широко були використані у Розділі 2 дисертації, що дозволило простежити в історичному аспекті процеси, пов’язані з розвитком координаційної діяльності прокуратури, а також розглянути міжнародний досвід здійснення цієї діяльності. Метод функціонального аналізу дав змогу розглянути особливості використання повноважень прокурора при координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю. Догматичний аналіз чинного законодавства сприяв виявленню прогалин і колізій у ньому і формулюванню пропозицій щодо вдосконалення правових основ координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинінстю. Соціологічні методи (анкетування, опитування тощо) застосовувалися при вивченні прокурорської практики координаційної діяльності щодо боротьби зі злочинністю.
Усі методи наукового пізнання використовувались у комплексі, що забезпечило переконливість і достовірність результатів дослідження.
Нормативну основу дисертації склали положення Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Кримінально-процесуального кодексу України, підзаконних нормативно-правових актів Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, що регламентують здійснення прокуратурою координації діяльності правоохоронних органів, відомчих актів, в тому числі наказів Генерального прокурора України тощо. Крім того, у дослідженні використовувалися правові акти Європейського Союзу, а також законодавство іноземних держав (Російської Федерації, Білорусії, Молдови, Казахстану, Узбекистану, Литви, США та ін.).
Теоретична основа дослідження ґрунтується на працях і висновках дослідників у галузі теорії прокурорської діяльності, кримінально-процесуального права, кримінології, міжнародного права, загальної теорії держави та права, а також інших юридичних наук.
Емпіричну базу дослідження становлять: 1) аналітичні та статистичні дані стосовно стану координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю за 2002 – 2011 рр.; 2) матеріали координаційної практики прокуратури щодо боротьби зі злочинністю, в тому числі матеріали координаційних та міжвідомчих нарад прокуратур Сумської, Полтавської та Харківської областей; 3) результати анкетування 89-ти прокурорів, які мають досвід роботи у сфері координації.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на дисертаційному рівні з урахуванням положень Конституції України і законів України, міжнародних стандартів правоохоронної діяльності, прокурорської практики комплексно досліджені теоретичні, правові і організаційні основи координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю.
Вперше:
- аргументовано організуючу і керівну роль прокуратури у здійсненні координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю;
- сформульовано мету координації прокуратурою діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю як підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, усунення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів, а також завдання, за допомогою яких реалізується вказана мета, такі як: об’єднання зусиль суб’єктів координації у боротьбі зі злочинністю і активізація їх діяльності; забезпечення реалізації державних програм у сфері протидії злочинності; економія зусиль і матеріальних ресурсів під час профілактики злочинів; усунення дублювання і паралелізму у діяльності правоохоронних органів;
- виокремлено принципи координаційної діяльності прокуратури, такі як: законність рішень і дій; забезпечення прав і свобод людини і громадянина; рівність усіх суб’єктів координаційної діяльності; самостійність кожного правоохоронного органу в межах його компетенції; відповідальність керівника правоохоронного органу за своєчасне виконання узгоджених заходів; гласність у висвітленні результатів координаційної роботи;
- на основі узагальнення практики запропоновано перелік організаційних форм координаційної діяльності прокуратури як відносно усталених проявів співробітництва і взаємодії правоохоронних органів, метою яких є узгодження і спрямування діяльності по боротьбі зі злочинністю, охарактеризовано кожну з цих форм;
- розглянуто організацію координації за такими основними напрямками: а) інформаційно-аналітичне забезпечення органів прокуратури різноманітною інформацією в галузі боротьби зі злочинністю; б) прогнозування тенденцій розвитку злочинності; в) планування координаційних заходів на підставі даних інформаційно-аналітичної роботи; г) реалізація координаційних заходів; д) контроль виконання координаційних заходів;
- визначено ефективність координаційної діяльності прокуратури як відповідність між досягнутими результатами і запланованими завданнями щодо підвищення ефективності боротьби зі злочинністю; виокремлено критерії, методи оцінки та конкретні показники ефективності координації.
Удосконалено:
- визначення поняття координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю як управлінської функції прокуратури, змістом якої є розробка і реалізація оптимальних заходів до узгодження і спрямування діяльності правоохоронних органів у найважливіших напрямках боротьби зі злочинністю за метою, часом, місцем проведення, виконавцями і програмою, які направлені на запобігання і протидію злочинності, зміцнення законності і правопорядку;
- класифікацію правоохоронних органів як учасників координаційної діяльності прокуратури за критерієм їх ролі у боротьбі зі злочинністю. Запропоновано поділ учасників координації на: органи, які ведуть безпосередню боротьбу зі злочинністю (органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство); контролюючі органи;
- періодизацію ґенези правових основ координаційної діяльності прокуратури з 1920-х років до цього часу, яка включає такі етапи: створення прокуратури і визначення координаційної функції; період становлення тоталітарних методів державного управління, коли координаційна функція не здійснювалася; період відновлення принципу законності і поновлення координаційної діяльності прокуратури; період становлення України як незалежної держави і удосконалення координаційної функції прокуратури;
Набули подальшого розвитку:
- положення щодо судових органів як суб’єктів взаємодії з органами прокуратури та правоохоронними органами у питаннях боротьби зі злочинністю, які не є учасниками координаційної діяльності прокуратури;
- характеристика європейських стандартів координації діяльності щодо боротьби зі злочинністю, яка базується на досвіді роботи Європола і Євроюсту, а також пропозиції щодо їх впровадження у правозастосовну практику України;
- пропозиції щодо удосконалення нормативного врегулювання координаційної діяльності прокуратури на рівні Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», галузевого законодавства, підзаконних та відомчих актів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки, окремі положення та пропозиції можуть бути використані:
а) у правотворчій роботі – при вдосконаленні кримінального, кримінально-процесуального законодавства, законодавства, що регламентує діяльність прокуратури та інших правоохоронних та правозахисних органів, а також їх відомчих актів;
б) у правозастосовній сфері – для забезпечення єдності та ефективності застосування законодавства, що регламентує координаційну діяльність прокуратури, розроблення методичних рекомендацій Генеральної прокуратури України та прокуратур областей;
в) у сфері науково-дослідницької діяльності – для подальшого дослідження питань координаційної діяльності прокуратури;
г) у навчальному процесі та навчально-методичній діяльності – під час викладання навчальних дисциплін: «Основи прокурорської діяльності», «Організація роботи прокуратури», «Практикум з прокурорської діяльності», «Організація судових та правоохоронних органів», а також для вдосконалення навчальних програм, при підготовці підручників і навчально-методичних посібників із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, викладені у дисертації, розглядалися і обговорювалися на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Основні результати, висновки і пропозиції дослідження доповідалися автором на всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: науковому семінарі «Захист прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві» (м. Харків, 20 травня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2011 року» (м. Харків, 9 листопада 2011 р.); науково-практичній конференції «Публічна влада в Україні та конституційно-правовий механізм її реалізації» (м. Харків, 28 вересня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені у п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових періодичних виданнях з юридичних наук, та тезах трьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного у роботі теоретичного узагальнення формулюється вирішення наукового завдання щодо розробки концептуальних положень, що визначають теоретичні, правові та організаційні основи координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю й формулювання науково обґрунтованих пропозицій щодо підвищення її ефективності, таким чином:
1. Координацію діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю необхідно розглядати як важливий напрям діяльності прокуратури, який реалізується в межах відповідної функції, має багатоаспектний характер і здійснюється прокуратурою на різних рівнях.
Здійснення прокуратурою координації передбачає узгодження і
спрямування діяльності правоохоронних органів у найважливіших напрямках боротьби зі злочинністю, що полягають у спільній розробці і реалізації заходів, погоджених по місцю, часу, виконавцям, які направлені на підвищення ефективності боротьбі зі злочинністю, зміцнення законності і правопорядку. При цьому забезпечуються планомірність та цілеспрямованість цієї діяльності на всебічне зміцнення законності, охорону суспільного ладу, політичної і економічної систем, соціально-економічних, політичних і особистих прав і свобод громадян, тобто здійснення правоохоронної діяльності.
2. Предметом координації виступає діяльність по боротьбі зі злочинністю, а її учасниками – правоохоронні органи, які безпосередньо здійснюють боротьбу зі злочинністю і відповідають за стан законності і правопорядку в державі, реалізуючи завдання по виявленню, розкриттю, попередженню злочинів, усуненню причин і умов, які сприяють їх вчиненню.
Правоохоронні органи як учасників координації необхідно визначити як органи, які спеціально утворюються державою для припинення та попередження правопорушень, застосування державного примусу до порушників закону, охорони прав та законних інтересів громадян та держави.
При цьому до учасників координаційної діяльності прокуратури мають бути віднесені передусім органи, які ведуть безпосередню боротьбу зі злочинністю. Водночас, координаційна діяльність прокуратури, за необхідності, може поширюватися на інші державні органи, які здійснюють правоохоронні функції, насамперед, контролюючі. Суди не виступають учасниками координації, однак в процесі реалізації останньої прокуратура покликана здійснювати взаємодію з ними на засадах рівноправності і забезпечення гарантій незалежності судової влади.
3. З метою забезпечення законності та ефективності координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю ця функція повинна здійснюватися у відповідності до певних принципів, якими є вихідні ідеї, начала, засади цієї діяльності, зокрема такі, як: законність рішень і дій; забезпечення прав і свобод людини і громадянина; рівність усіх суб’єктів координаційної діяльності; самостійність кожного правоохоронного органу в межах його компетенції; відповідальність керівника правоохоронного органу за своєчасне виконання узгоджених заходів; гласність у висвітленні результатів координаційної роботи. Додержання цих принципів дозволяє впорядкувати координаційну діяльність і визначає орієнтири для її розвитку і вдосконалення, а порушення – тягне за собою недійсність її правових наслідків.
4. Формами координаційної діяльності прокуратури є відносно усталені види співробітництва і взаємодії правоохоронних органів, метою яких є узгодження і спрямування діяльності по боротьбі зі злочинністю. До числа найбільш поширених форм координації відносяться: координаційна нарада перших керівників правоохоронних органів; обмін інформацією з питань боротьби зі злочинністю; видання спільних наказів, вказівок, підготовка інформаційних листів та інших документів; спільні засідання колегій цих органів; спільні виїзди до регіонів для проведення узгоджених дій, перевірок і надання допомоги місцевим правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю; вивчення і поширення позитивного досвіду по боротьбі зі злочинністю та корупцією; створення слідчо-оперативних груп для розслідування конкретних злочинів; взаємне використання можливостей правоохоронних органів для підготовки та навчання кадрів; розроблення та здійснення спільних цільових заходів з метою виявлення, припинення і профілактики злочинів; міжвідомчі наради працівників правоохоронних органів; спільне проведення аналізів (узагальнень) щодо стану злочинності та корупції; розробка та подання узгоджених пропозицій до проектів державних і регіональних програм боротьби зі злочинністю; прийняття узгоджених рішень щодо забезпечення реалізації державних і регіональних програм боротьби зі злочинністю та корупцією; спільна підготовка пропозицій органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо оздоровлення криміногенної ситуації; спільна розробка та подання пропозицій компетентним органам щодо удосконалення правового регулювання діяльності по боротьбі зі злочинністю та корупцією; спільне ініціювання і проведення наукових досліджень з проблем боротьби зі злочинністю і корупцією. Здійснення прокуратурою координації у кожній з цих форм потребує відповідного організаційного і методичного забезпечення.
5. Ґенеза правових основ координаційної діяльності прокуратури показує, що вказаною діяльністю прокуратура займалась на всіх історичних етапах, а в період встановлення незалежності України ця діяльність значно активізувалась в межах вимог Конституції України, Законів України, підзаконних актів Президента України та Верховної Ради України, а також відомчих актів Генеральної прокуратури України та інших правоохоронних органів.
6. Координаційна діяльність прокуратури являє собою цілеспрямовану управлінську діяльність, яка здійснюється щодо об’єднаних в певну структуру правоохоронних органів і направлена на досягнення конкретної мети – боротьбу зі злочинністю. Організація координації як управлінського процесу охоплює такі основні напрямки: а) інформаційно-аналітичне забезпечення органів прокуратури в галузі боротьби зі злочинністю; б) прогнозування тенденцій розвитку злочинності; в) планування координаційних заходів на підставі даних інформаційно-аналітичної роботи; г) організація роботи координаційної, міжвідомчої нарад керівників правоохоронних та інших органів; д) контроль виконання координаційних заходів.
7. Запорукою досягнення мети координаційної діяльності правоохоронних органів є належним чином організований контроль за виконанням рішень, які приймаються при здійсненні координації. На практиці здійснюється два види контролю у цій сфері: відомчий контроль і загальний контроль. Відомчий контроль за виконанням координаційних заходів здійснюють керівники правоохоронних органів у межах своєї компетенції. Загальний контроль за проведенням координації здійснюється прокурорами різних рівнів, в процесі якого перевіряється: як виконують керівники правоохоронних органів свої обов’язки по реалізації прийнятих заходів; чи відповідають їх дії прийнятим рішенням за змістом і процедурою; якщо мають місце відхилення, то чим вони зумовлені; чи дотримуються учасники координації законності та прав і свобод людини при виконанні узгоджених заходів.
8. Ефективність координації визначається з урахуванням досягнення конкретних цілей, які ставили перед собою учасники координації, що стосуються як припинення конкретних злочинних правопорушень, зменшення їх кількості, так і оздоровлення криміногенної ситуації в окремих галузях, а також в районі, місті, області. Це виявляється у підвищенні ефективності діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю, активізації роботи суб’єктів координації, економії сил, засобів та ресурсів під час проведення узгоджених заходів, розробка стратегій та рекомендацій щодо вдосконалення методики і тактики профілактики злочинів.
Оцінка ефективності координаційних заходів здійснюється на основі таких критеріїв, як: (а) обсяг виконаної координаційної роботи (проведених координаційних нарад, розглянутих на них питань і прийнятих на них рішень, застосованих форм координації тощо); (б) результативність застосованих координаційних форм, тобто співвідношення між кількістю заходів при застосуванні даної координаційної форми, передбачених у координаційній постанові, до фактичного рівня її застосування; (в) питома вага координаційних форм серед інших заходів щодо боротьби зі злочинністю; (г) активність координаційної діяльності, як відношення заходів суб’єктів координації до сумарної кількості заходів, які передбачені координаційною постановою; (д) своєчасність координаційної діяльності, як відношення кількості заходів, виконаних із порушенням встановлених термінів виконання, до загальної кількості координаційних заходів, які планувалося виконати; (е) доброякісність координаційної діяльності, як відношення координаційних заходів, виконаних якісно, до загальної кількості координаційних заходів.
При цьому при визначенні рівня ефективності координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю застосовуються кількісні та якісні показники, а також показники результативності.
9. Розгляд правових основ координації та практики її застосування вказує на недостатність правового регулювання у цій сфері, що негативно впливає на вирішення організаційних і управлінських питань, які пов’язані з координаційною діяльністю, знижує її ефективність.
У зв’язку з цим вносяться наступні пропозиції по удосконаленню правової бази координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю:
1). Функцію координації діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю закріпити у ст. 121 Конституції України;
2). У чинному Законі України «Про прокуратуру»: передбачити функцію координації у ст. 5 Закону; доповнити чинну ст. 10 Закону України «Про прокуратуру» низкою положень, які регулюють координаційну функцію прокуратури, зокрема, конкретизувавши перелік правоохоронних органів, на які поширюються координаційні повноваження прокурора; передбачити право Генерального прокурора України видавати спільно з відповідними керівниками інших правоохоронних органів накази, вказівки та інші нормативно-правові акти з питань боротьби зі злочинністю;
2). Розробити і прийняти Закон України «Про основи координаційної діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю», в якому передбачити: основних учасників координації, роль прокурора у координаційній діяльності, принципи, форми, мету та завдання координації, конкретні повноваження прокурора як координатора діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю;
3). В основних законодавчих актах, що регламентують правовий статус і діяльність органів міліції, Служби безпеки, податкової міліції, митниці та інших правоохоронних органів, передбачити норми про обов’язкову їх участь в координаційній діяльності по боротьбі зі злочинністю і відповідальність за невиконання або неналежне виконання координаційних заходів;
4). При прийнятті нового Кримінально-процесуального кодексу України передбачити норму, яка регламентує створення слідчо-оперативних груп як однієї із форм координації;
5). На період до прийняття Закону «Про основи координаційної діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю» врегулювати дані питання на рівні Указу Президента України, яким затвердити «Положення про координацію діяльності правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю»;
6). На відомчому рівні органів прокуратури України видати наказ Генерального прокурора України, яким передбачити процедуру підготовки та проведення координаційних та міжвідомчих нарад; розробити та затвердити Інструкцію, якою регламентувати порядок оформлення документації при проведенні координаційної та міжвідомчої нарад; у чинних наказах Генерального прокурора України передбачити порядок звітності прокурорів про координаційну діяльність, а у наказі Генерального прокурора «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» – порядок підготовки та проведення координаційних і міжвідомчих нарад;
7). Для зміцнення взаємодії органів прокуратури і судової влади в процесі координаційної діяльності спільним відомчим актом ДСА України та Генеральної прокуратури України передбачити спільне підвищення кваліфікації суддів і прокурорів у таких формах, як: семінари, конференції, «круглі столи» та ін.;
8). Підготувати науково-практичний коментар правових норм, які регламентують координаційну діяльність правоохоронних органів щодо боротьби зі злочинністю, а також методичні рекомендації Генеральної прокуратури України та прокуратур областей щодо проведення і реалізації інформаційно-аналітичної роботи, планування, контролю виконання та інших питань організації координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю;
9). З метою приєднання України до процесів формування міжнародного рівня координації правоохоронної діяльності по боротьбі зі злочинністю, вивчати і аналізувати міжнародний та європейський досвід координаційної діяльності. Затвердити угоди про співробітництво між Генеральною прокуратурою України та такими структурами Європейського Союзу, як Європол і Євроюст, які відповідають за координацію діяльності щодо боротьби зі злочинністю на рівні ЄС.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Давиденко Л.М. Противодействие преступности: война терминов, понятие, общая характеристика [Текст] / Л.М. Давиденко // Право і безпека: Науковий журнал. – 2009. – № 3. – С. 8-12.
2. Карпец И. И. Проблема преступности [Текст] / И.И. Карпец. – М.: Юрид. лит, 1969. – 149 с.
3. Блага А.Б. Криминология: навч. посібник [Текст] / А.Б. Блага, Л.М. Давиденко. / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Х.: Вид-во ХМВС. – 2010. – 240 с.
4. Первый толковый словар [Текст]. – СПб.: НОРИНТ. – 2006. – 237 с.
5. Бородин С.В. Борьба с преступностью: теоретическая модель комплексной программы [Текст] / С.В. Бородин. – М.: Наука, 1990. – 56 с.
6. Долгова А.И. Криминология. Учебник для юридических ВУЗов [Текст] / А.И. Долгова. – М: Норма, 2003. – 319 с.
7. Теоретические основы предупреждения преступности [Текст]. – М: Юрид. лит. – 1987. – 145 с.
8. Международное уголовное право. Учебн. пособие [Текст] / Под общей ред. В.Н. Кудрявцева. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Наука, 1999. – 264 с.
9. Войцишен В.Д. Координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю [Текст] / В.Д. Войцишин, Л.В. Ткаченко // Вісник прокуратури. – 2008. – № 2. – С. 24-27.
10. Медведько О.І. Із виступу на розширеному засіданні колегії за підсумками роботи у 2008 р. [Текст] / О.І. Медведько // Вісник прокуратури. – 2009. – № 2. – С. 3-5.
11. Рівень злочинності в Україні 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gpu.gov.ua. – Заголовок з екрану.
12. Философский энциклопедический словарь. [Текст] / Гл. редакторы Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосеев и др. – М., 1983. – 751 с.
13. Загальна теорія держави і права: підручник [Текст] / Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Петришин О.В. та ін. – Х.: Право, 2002. – 428 с.
14. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства [Текст] / М.В. Косюта. – Одеса: Юридична література, 2002. – 376 с.
15. Настольная книга прокурора. [Текст] / Коллектив авторов. – М.: НИИ проблем укрепления законности и правопорядка; изд-во «Экслит», 2002. – 850 с.
16. Закон України «Про прокуратуру»: Науково-практичний коментар: [Текст] / ІПК Генеральної прокуратури України. – Х.: Рита, 1993. – 76 с.
17. Рябцев В.П. Понятие и виды функций прокуратуры [Текст] / В.П. Рябцев // Проблемы борьбы с преступностью. – 1983. – Вып. 39. – С. 50-55.
18. Рябцев В.П. Концептуальные проблемы организации и функционирования прокуратуры [Текст] / В.П. Рябцев. – М.: НИИ при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – 1991. – 54 с.
19. Каркач П.М. Координаційна функція прокуратури України: навчально-методичний посібник [Текст] / П.М. Каркач. В.Л. Синчук. – Х: Право, 2005. – 96 с.
20. Клочков В.В. Функции прокуратуры: понятие, соотношение с деятельностью классификация [Текст] / В.В. Клочков // Прокуратура, законность, государственный контроль: Сб. научн. трудов. – М.: Манускрипт, 1995. – С. 6-10.
21. Мычко Н.И. Прокуратура Украины: роль и место в системе государственной власти [Текст] / Н.И. Мычко. – Донецк: Донеччина, 1999. – 127 с.
22. Мичко М.І. Функції та організаційний устрій прокуратури [Текст] / М.І. Мичко. – Донецьк: Донеччина, 2001. – 232 с.
23. Якимчук М.К. Проблеми управління в органах прокуратури України: теорія і практика [Текст] / М.К. Якимчук. – К: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 190 с.
24. Мичко М.І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України: автореф. дис. … докт. юрид. наук: 12.00.10 [Текст] / М.І. Мичко. – Х.: [б.в.], 2002. – 38 с.
25. Российское государство и правовая система: современное развитие, проблемы, перспективы [Текст] / Под ред. Ю.Н. Старилова. – Воронеж: Изд-во Воронежского гос. ун-та, 1999. – 308 с.
26. Давыденко Л.М. Проблемы предупреждения преступности органами прокуратуры: автореф. … дис. докт. юрид. наук [Текст] / Л.М. Давыденко. – Х.: [б.к.], 1989. – 24 с.
27. Грошевой Ю.М. Новий Закон України «Про прокуратуру»: яким йому бути? [Текст] / Ю.М. Грошевой, Л.М. Давиденко, В.С. Зеленецький, Т.Б. Вільчик, В.В. Кулаков, І.Є. Марочкін, М.І. Мичко // Питання конституційно-правового статусу прокуратури України та удосконалення її діяльності: Зб. наукових праць. – Х.: ІПК Генеральної прокуратури України, 1999. – 280 с.
28. Щерба С.П. Организация и деятельность органов прокуратуры зарубежных стран. Информационно-аналитический справочник [Текст] / под общ. науч. ред. проф. С. П. Щербы. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 248 с.
29. Комментарий к Федеральному Закону «О прокуратуре Российской Федерации» [Текст] / Под общей редакцией Ю.А. Скуратова. – М.: Норма, 1996. – 736 с.
30. Щерба С.П. Прокуратура в странах СНГ: правовой статус, функции, полномочия [Текст] / С.П. Щерба, Т.А. Решетникова, О.А. Зайцев. – М.: Экзамен, 2007. – 558 с.
31. Грицаєнко Л.Р. Прокуратура в країнах Європи. Навчальний посібник [Текст] / Л.Р. Грицаєнко. – К.: Біноватор, 2006. – 400 с.
32. Мычко Н.И. Европейская система прокуратур [Текст] / Н.И. Мычко, Н.А. Голова. – Донецк: Изд-во «Ноулидж», 2011. – 487 с.
33. Додонов В.Н., Крутских В.Е. Прокуратура в России и за рубежом. [Текст] / В.Н. Додонов, В.Е. Крутских. - М.: Норма, 2001. – 170 с.
34. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2 кн. [Текст] / О.М. Джужа, П.П. Михайленко, О.Г. Кулик та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
35. Маркелов Т.Л. Проблема координации в борьбе с правонарушениями [Текст] / Т.Л. Маркелов // Вопросы борьбы з преступностью. – 1997. – Вып. 26. – С. 36-39.
36. Бандурка О.М. Протидія злочинності та профілактика злочинів: Монографія [Текст] / О.М. Бандурка, О.М. Литвинов. – Х.: ХНУВС, 2011. – 308 с.
37. Концепція реформування кримінальної юстиції: затв. Указом Президента України від 8.04.2008 р. № 311/2008 [Текст] // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
38. Кримінальний процесуальний кодекс України: Проект № 9700 від 13.01.2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
39. Лихова С. Про визначення поняття «правоохоронні органи» [Текст] / С. Лихова // Рад. право. – 1984. – № 11. – С. 72-76.
40. Давыденко Л. Организация деятельности районной, городской прокуратур по профилактике преступлений: Учебное пособие [Текст] / Л. Давыденко. – Х.: Ин-т повышения квалификации руководящих кадров прокуратуры Союза ССР, 1990. – 103 с.
41. Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991 р. № 1789-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
42. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3781-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
43. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30.06.1993 р. № 3341-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
44. Про основи національної безпеки: Закон України від 19 червня 2003 р. № 964-IV [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
45. Суходубов Д.В. Правоохоронні органи – суб’єкт координаційної діяльності прокуратури щодо боротьби зі злочинністю [Текст] / Д.В. Суходубов // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Є.О. Дидоренка. – 2011. – №8. – С. 376-380.
46. Про невідкладні заходи по посиленню боротьби зі злочинністю: Указ Президента України від 21 липня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
47. Словник іншомовних слів [Текст] / Під редакцією О.Мельничука. – К., 1971. – 362 с.
48. Леваков П. Взаемодействие органов прокуратуры с Советом народных депутатов по предупреждению преступлений [Текст] / П. Леваков. – М., 1983. – 84 с.
49. Кудрявцев В.И. Еффективность системы уголовной юстиции [Текст] / В.И. Кудрявцев // Соц. законность. – 1971. – №7. – С. 12-16.
50. Общая теория права и государства. Учебник [Текст] / Под ред. В.В. Лазарева. – М.,1994. – 360 с.
51. Мицкевич А.В. Субъекты советского права [Текст] / А.В. Мицкевич. –М., 1962. – 210 с.
52. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах [Текст] / Под ред. М.Н. Марченко. – Т. 1. Теория государства. – М.: Зерцало, 1998. – 376 с.
53. Гуценко К.Ф. Правоохранительные органы: Учебник [Текст] / К.Ф. Гуценко, М.А. Ковалев. – М.: Зерцало, 1998. – 250 с.
54. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 № 1835-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
55. Митний кодекс від 11.07.2002 № 92-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
56. Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 № 315/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
57. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
58. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
59. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів: Закон України від 23.09.1997 № 540/97-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
60. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 рр.: Затверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2000. – № 32. – Ст. 2258.
61. Федеральная программа Российской Федерации по усилению борьбы с преступностью на 1994-1995 гг.: Утверждена Указом Президента РФ от 24.05.94 г. № 1016. [Текст] // Собрание законодательства РФ. – 1994. – №5. –Ст. 403.
62. Інструкція про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України по боротьбі із злочинністю: Затверджена 10.08.94 р. спільним наказом МВС, Голови СБУ, Голови Держкомітету у справах охорони державного кордону, Голови Держмиткому, Командуючого Національної гвардії, Міністра оборони та Мін’юсту [Текст] // Кримінально-процесуальне законодавство України. – К.: А.С.К., 1998.
63. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного бюро Інтерполу в Україні щодо попередження, розкриття та розслідування злочинів: Затверджена наказом МВС, Генерального прокурора, СБУ, Держкомкордон, Держмитком, Державної податкової адміністрації України від 09.01.1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
64. Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України у 2-х частинах [Текст]. – Особлива частина. – К.: Форум, 2001. – 685 с.
65. Голина В.В. Криминологическая профилактика и предотвращение и пресечение преступлений. [Текст] / В.В. Голина – К.: УМК ВО, 1989. – 29 с.
66. Правоохранительные органы в СССР. [Текст] / Под ред К.Ф. Гуценко. – М.: МГУ, 1991.
67. Бандурка А.М. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учеб. пособие [Текст] А.М. Бандурка, А.К. Бессмертный. – Х.: ЕСПАДА, 1990. – 240 с.
68. Баженов В.А. Участие прокуратуры в правоохранительной деятельности [Текст] / В.А. Баженов, Ю.А. Агафонов // Актуальные проблемы деятельности прокуратуры: Сб.научных трудов НИИ Генеральной прокуратуры Российской Федерации. – М., 1994. – С. 81-88.
69. Осадчий В. Правоохоронні органи як суб»єкти кримінально-правового захисту [Текст] / В. Осадчий // Право України. – 1997. – № 11. – С. 70-75.
70. Тириня О. Правоохоронні органи. Питання теоретичного осмислення та нормативного визначення [Текст] / О. Тириня // Право України. – 2001. – № 5. – С. 79-83.
71. Ковальський В.С. Контроль та перевірки на захисті інтересів людини та держави [Текст] / В.С. Ковальський // Бюл. законодавства та юридичної практики України. – 1999. – № 10. – С. 7-9.
72. Тевлін Р. Про поняття «правоохоронні органи» у вузькому та широкому розумінні [Текст] / Р. Тевлін // Рад. право. – 1985. – № 7. – С. 51-55.
73. Організація судових та правоохоронних органів: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів [Текст] / І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий та ін. За ред. І.Є. Марочкіна і Н.В. Сібільової. – 2-ге вид., перероб і доп. – Х.: Одіссей, 2011. – 376 с.
74. Зеленецкий В.С. Общая теория борьбы с преступностью. Концептуальные основы [Текст] / В.С. Зеленецкий. – Х.: Основа, 1994. – 217 с.
75. Кудрявцев В.Н. Уголовная юстиция как система. Правовая кибернетика [Текст] / В.Н. Кудрявцев. – М., 1973. – 65 с.
76. Алексеев А.И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы [Текст] / А.И. Алексеев, С.И. Герасимов, А.Я.Сухарев. – М.: НОРМА, 2001. – 98 с.
77. Концепция судебной реформы в Российской Федерации [Текст]. –М., 1998. – 44 с.
78. Давыденко Л.М. Организация работы в органах прокуратуры: текст лекций [Текст] / Л.М. Давыденко, Н.И. Мычко, В.Н. Гусаров, П.М. Каркач. –Х.: ИПК Генеральной прокуратуры Украины, 1996. – 126 с.
79. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник [Текст] / О.Р. Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
80. Прокурорский надзор в Российской Федерации: Учебник [Текст] / Под ред. А.А. Чувилева. – М.: Юристъ, 1999. – 354 с.
81. Хотенец В.М. Предмет и пределы надзора за законностью в деятельности органов, ведущих борьбу с преступностью [Текст] / В.М. Хотенец // Закон Украины «О прокуратуре»: теория и практика его применения. – Х.: ЮАУ, 1992. – 84 с.
82. Алексеев В.Б. Конституционные принципы организации и функционирования прокурорского надзора [Текст] / В.Б. Алексеев // Вопросы теории управления в органах прокуратуры: Сб. науч. трудов. – М.: НИИ Ген. прокуратуры РФ, 1997. – С. 13-21.
83. Михайленко О. Поняття, значення принципів організації та діяльності прокуратури [Текст] / О. Михайленко, В. Малюга // Вісник прокуратури. – 2001. – № 3. – С. 22-27.
84. Крюков В. Курс лекций по прокурорскому надзору. Учебное пособие для юридических ВУЗов и факультетов [Текст] / В. Крюков. – Курск: ГУИПП «Курс», 2000. – 464 с.
85. Конституція України від 28 червня 1996 року [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
86. Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України: наказ Ген. прокурора України від 26.12.2011 р. № 1 гн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
87. Нор В.Т. Прокурорський нагляд в Україні [Текст] / В.Т. Нор. – Львів, 2002. – 265 с.
88. Словник української мови [Текст]. – Т. 2. – К.: Наук. думка, 1971. – 450 с.
89. Березовская С.Г. Гласность в деятельности советской прокуратуры [Текст] С.Г. Березовская // Становление и развитие прокурорского надзора в СССР. Торжество ленинских идей: науч. сб. – М.: Всесоюз. НИИ прокуратуры СССР, 1976. – С. 95-98.
90. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. № 565-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
91. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. № 2229-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
92. Про прикордонну службу України: Закон України від 04.11 1991 р. № 565-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 2. – Ст. 7.
93. Про Державну податкову службу України: Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
94. Сухонос В.В. Деякі аспекти координаційної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю [Текст] / В.В. Сухонос // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 6. – С. 7-13.
95. Про державну таємницю: Закон України від 21.01.1994 № 3855-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
96. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
97. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16.11.1992 № 2782-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
98. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 № 3759-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/. – Заголовок з екрану.
99. Архів прокуратури Харківської області за 2011 р.
100. Медведько О.І. Виступ на координаційній нараді керівників правоохоронних органів за участю Президента України [Текст] / О.І. Медведько // Вісник прокуратури. – 2010. – № 3 (103). – С. 3-14.
101. Пшонка В.П. Виступ на координаційній нараді керівників правоохоронних органів 11 березня 2011 р. [Текст] / В.П. Пшонка // Вісник прокуратури. – 2011. – № 3. – С. 3-5.
102. Годуєв О. Координація правоохоронної діяльності [Текст] / О. Годуєв // Вісник прокуратури. – 2011. – № 11. – С. 57-62.
103. Про позитивну практику координаційної діяльності з питань протидії організованій злочинності та корупції прокуратури Полтавської області: Лист-орієнтування Генерального прокурора України від 22.11.2007 р. № 04/3-416 вих. 07-282 ОКВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
104. Медведько О.І. Організаційно-управлінські функції і повноваження Генерального прокурора України: Монографія [Текст] / О.І. Медведько. –Одеса: «Юридична література», 2010. – 221 с.
105. Про затвердження взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України: Наказ Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та Генерального прокурора України від 19.10.2006 р. № 346/1025/685153 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
106. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство: Наказ Генерального прокурора України № 4 гн від 19.09.2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
107. Маркушин А.Г. Оперативно-розыскная деятельность – необходимость и законность [Текст] / А.Г. Маркушин. – Н. Новгород, 1997. – 83 с.
108. Зеленский В.Д. Организация расследования пре ступлений [Текст] / В.Д. Зеленский. – Ростов-на-Дону, 1989. – 126 с.
109. Каркач П.М. Органи прокуратури України: Навчально-методичний посібник [Текст] / П.М. Каркач, С.М. Іванов. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2007. – 360 с.
110. Архів прокуратури Харківської області. Номенклатурні справи організаційно-контрольного відділу за 2007-2008 р.
111. Про удосконалення координаційної діяльності: Лист-орієнтування Генерального прокурора України від 23.03.2007 р. № 04/1-17 вих. 07-75 ОКВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
112. Архів прокуратури Харківської області за 2010 р.
113. Про організацію діяльності органів прокуратури в сфері запобігання і протидії корупції: Наказ Генерального прокурора України № 10 гн від 21 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
114. Положення про прокурорський нагляд в УСРР: Постанова ВУЦВК від 28 червня 1922 р. [Текст] // ЗУ УРСР. – 1922. – № 28. – Ст. 440.
115. Про заходи щодо подальшого удосконалення діяльності органів прокуратури у боротьбі зі злочинністю та порушенням законності: Приказ Генерального прокурора СССР от 30 июня 1962 г. [Текст] // Сборник действующих приказов и инструкций Генерального прокурора СССР. – Ч. 1. – М., 1966. – 180 с.
116. Соц. законность. – 1962. – № 6. – С. 8-10.
117. Рябцев В.П. Теория и практика координации правоохранительной деятельности по борьбе с преступностью [Текст] / В.П. Рябцев, С.В. Тюрин // Проблемы теории, практики и кадрового обеспечения управления в органах прокуратуры. – М., 2000. – С. 16-21.
118. Жогин Н. Решительно усилить работу следственного аппарата [Текст] / Н. Жогин // Соц. законность. – 1965. – № 7. – С. 3-7.
119. Сборник действующих приказов и инструкций Генерального прокурора СССР (дополнительный) [Текст]. – М., 1971. – 205 с.
120. Газета «Правда» от 20 января 1972 г. [Текст].
121. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР [Текст] / Шорина Е.В. – М., 1981. – 288 с.
122. Сборник действующих приказов и инструкций Генерального прокурора СССР [Текст]. – Ч. 2. – М., 1977. – 246 с.
123. Каркач П.М. Прокурорська діяльність в Україні [Текст]. – Х.: ФО-П Вапнярчук Н.М., 2008. – 183 с.
124. Найденов В. Координация действий правоохранительных органов в борьбе с преступностью [Текст] / В. Найденов // Соц. законность. – 1978. –№2. – С. 9-13.
125. Газета «Правда» от 18 января 1979 года [Текст].
126. О прокуратуре СССР: Закон СССР от 30 ноября 1979 года [Текст] // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1979. – № 49. – Ст. 843.
127. Закон про внесення змін до Закону «Про прокуратуру» [Текст] // ВВРУ. – 1993. – № 36. – Ст. 230.
128. Згідно зі змінами, внесеними до ст. 29 Закону України «Про прокуратуру»: Лист Генерального прокурора України № 20-13 від 25 квітня 1994 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
129. Указ Президента України від 18 червня 1993 № 218/93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
130. Про утворення Координаційних комітетів по боротьбі з корупцією i організованою злочинністю при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях: Указ Президента України від 30 грудня 1994 № 829 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
131. Указ Президента України від 12 лютого 2000 № 239/2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
132. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. [Текст] // ВВРУ. – 1999 р. – № 2021. – Ст. 190.
133. Указ Президента України від 8 лютого 2005 року № 208/2005 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
134. Про Раду національної безпеки і оборони: Закон України [Текст] // ВВРУ. – 1998. – № 35. – Ст. 237.
135. Рішення Конституційного Суду від 10 вересня 2008 р. № 15-рп/2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
136. Николаева Л.А. Соотношение прокурорского надзора и государственного контроля [Текст] / Л.А. Николаева // Вопросы теории и практики прокурорского надзора. – Ч. 1. – М., 1975. – 164 с.
137. Винокуров Ю.Е. Некоторые вопросы разграничения компетенции прокуратуры и органов контроля [Текст] / Ю.Е. Винокуров // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. – М., 1991. – С. 62-64.
138. Цесаренко И.Г. Прокурорский надзор в сфере хозяйственной деятельности [Текст] / И.Г. Цесаренко. – К., 1985. – 62 с.
139. Светличный В. Прокурорский надзор в борьбе с бесхозяйственностью [Текст] / В. Светличный // Соц. законность. – 1981. – № 10. – С. 8-12.
140. Борецкий А. Взаемодействие прокуратуры с контролирующими органами [Текст] / А. Борецкий // Соц. законность – 1982. – № 8. – С. 10-14.
141. Про організацію правозахисної діяльності прокуратури України: Наказ Генерального прокурора України № 3 гн від 12 квітня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gpu.gov.ua. – Заголовок з екрану.
142. Косюта М.В. Прокуратура України. Навчальний посібник [Текст] / М.В. Косюта. – Одеса: «Юридична література», 2008. – 258 с.
143. Мичко М.І. Проблеми взаємовідносин прокуратури з органами державного контролю [Текст] / М.І. Мичко // Держава і право. – 1999. – Вип. 3. – С. 25-28.
144. Долежан В.В. Прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами позавідомчого контролю: Конспект лекцій [Текст] / В.В. Долежан, І.Є. Марочкін. – Харків: Юрид. академія, 1994. – 42 с.
145. Сухонос В.В. Організація і діяльність прокуратури в Україні: історія і сучасність: Монографія [Текст] / В.В. Сухонос. – Суми: ВДТ «Університетська книга», 2004. – 348 с.
146. Рекунков А.М. Координация: как она была организована [Текст] / А.М. Рекунков // Законность. – 1996. – № 2. – С. 36-39.
147. Вісник Верховного Суду України [Текст]. – 2011. – № 5 (129). – С. 20-23.
148. Москвич Л.М. Ефективність судової системи: концептуальний аналіз: Монографія [Текст] / Л.М. Москвич. – Х.: Видавництво «Фінн», 2011. – 384 с.
149. Про судоустрій та статус суддів: Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VІ [Текст] // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900.
150. Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури: Наказ Генерального прокурора України №2 гн від 15.12.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nau.kiev.ua. – Заголовок з екрану.
151. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом (Опыт системного исследования) [Текст] / В.Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1993. – 240 с.
15