Коптев Михайло Миколайович. Топографія та морфо-функціональна характеристика структурних елементів легень у нормі та при експериментальному стресі

Короткий опис

Коптев Михайло Миколайович. Топографія та морфо-функціональна характеристика структурних елементів легень у нормі та при експериментальному стресі.- Дисертація канд. мед. наук: 14.03.01, Харків. нац. мед. ун-т. - Харків, 2014.- 179 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

на правах рукопису

КОПТЕВ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 611.24+613.86

ТОПОГРАФІЯ ТА МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕГЕНЬ У НОРМІ ТА ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ СТРЕСІ

14.03.01 ─ нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Проніна Олена Миколаївна

Полтава – 2014
ЗМІСТ

ЗМІСТ.......................................................................................................................2
ВСТУП.....................................................................................................................4РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА БУДОВУ ЛЕГЕНЬ ТА РОЛЬ СТРЕСУ У ВИНИКНЕННІ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).......................................................................................................11
1.1. Поширеність захворювань органів дихання......................................11
1.2. Причини та фактори, що сприяють виникненню захворювань бронхо-легеневої системи..........................................................................13
1.3. Стрес як фактор, що сприяє виникненню і розвитку захворювань.14
1.4. Вплив стресу на дихальну систему.....................................................19
1.5. Загальна характеристика будови легень............................................26
1.6. Обґрунтування необхідності вивчення будови легень білих щурів лінії Вістар у нормі та після впливу експериментального стресу............................................................................................................36
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...................................39
2.1. Загальна характеристика досліджуваного матеріалу........................39
2.2. Моделі стресу.......................................................................................40
2.3. Терміни спостереження.......................................................................41
2.4. Загальна характеристика методів забору, фіксації та дослідження матеріалу................................................................................................................42
РОЗДІЛ 3. БУДОВА ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ КОНТРОЛЬНОЇ ГРУПИ...................45
РОЗДІЛ 4. БУДОВА ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ГОСТРОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ..................................................................................................................74
РОЗДІЛ 5. БУДОВА ЛЕГЕНЬ ЩУРІВ ПІСЛЯ ВПЛИВУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХРОНІЧНОГО ІММОБІЛІЗАЦІЙНОГО СТРЕСУ................................................................................................................101
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................................................................124
ВИСНОВКИ.........................................................................................................141
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................143
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.....................................................................................144

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, сутність якого полягає в уточненні особливостей анатомічної будови легень білих щурів лінії Вістар у нормі та визначенні морфологічних аспектів їхніх змін під впливом експериментального іммобілізаційного гострого і хронічного стресу.
1. У нормі легені білих щурів лінії Вістар мають видові особливості морфології: права легеня щура має більші розміри і складається з чотирьох часток, менша ліва легеня поділу на частки не має. У частині зразків легеневої тканини щурів контрольної групи відмічаються осередки локального руйнування альвеолоцитів з оголенням базальної мембрани та накопиченням у просвіті альвеол клітинного детриту, явища агрегації еритроцитів у деяких капілярах легень з явищами локальної деструкції ендотелію капілярів, що слід враховувати при проведенні експериментальних досліджень.
2. На макроскопічному рівні після впливу гострого іммобілізаційного стресу топографо-анатомічні взаємовідношення органів грудної порожнини та структурних компонентів легень у щурів не змінюються. Проте відмічається розвиток виразних геморагічних явищ: накопичення слизово-геморагічного вмісту у просвіті бронхів, поява численних крововиливів під вісцеральну плевру, у легеневу тканину та слизову оболонку бронхів.
3. На мікроскопічному рівні гострий іммобілізаційний стрес уже через 2 години після завершення періоду фіксації викликає у легенях щурів розвиток виразних морфо-функціональних змін, серед яких значне розширення альвеол (на 63,8%, р<0,01, у лівій легені та на 70,6%, р<0,01, у правій), локальну деструкцію та стоншення міжальвеолярних перегородок (на 42,3%, р<0,01, зліва та на 40,4%, р<0,01 справа), потовщення та деструктивні зміни епітеліального шару слизової оболонки внутрішньолегеневих бронхів (у бронхах малого калібру: у лівій легені на 85,9% (р<0,01), у правій легені на 87,4% (р<0,01); у бронхах середнього калібру: на 65,7% (р<0,01) зліва та на 65,9% (р<0,01) справа), порушення мікроциркуляції з розвитком явищ стазу крові та появою численних крововиливів з розширених гемомікросудин в інтерстиційну сполучну тканину і просвіти альвеол.
4. На 21 добу впливу хронічний іммобілізаційний стрес макроскопічно призводить до розвитку у легенях піддослідних щурів виразних явищ емфіземи: легені збільшуються в об’ємі, роздуваються, своїми краями прикривають переднє середостіння, після видалення із грудної клітки не спадаються. При цьому просвіти внутрішньолегеневих бронхів щільно заповнюються світлим слизовим ексудатом.
5. На мікроскопічному рівні хронічний іммобілізаційний стрес викликає в легенях щурів значне розширення альвеол (на 61,9%, р<0,01, у лівій легені та на 68,1%, р<0,01, у правій), деформацію та стоншення міжальвеолярних перегородок (на 53,19, р<0,01, зліва та на 51,75%, р<0,01, справа), потовщення та деструкцію епітеліального шару слизової оболонки внутрішньолегеневих бронхів (у бронхах малого калібру: у лівій легені на 42% (р<0,01), у правій легені на 43,7% (р<0,01); у бронхах середнього калібру: на 38,5% (р<0,01) зліва та на 36,9% (р<0,01) справа), порушення гемомікроциркуляції з явищами діапедезу еритроцитів в інтерстиційну сполучну тканину і просвіти альвеол. Після впливу хронічного іммобілізаційного стресу, на відміну від гострого, в легенях визначаються явища фіброзу, спостерігається виникнення ателектазів та поява запальної інфільтрації у легеневій тканині та стінках внутрішньолегеневих бронхів.
6. Вплив гострого і хронічного іммобілізаційного стресу викликає у легенях суттєві морфологічні зміни, подібні до яких розвиваються у процесі перебігу різної бронхо-легеневої патології. На підставі цього потрібно вважати морфологічно обґрунтованою роль стресу як фактора, що сприяє виникненню та розвитку захворювань органів дихання.