Косенко Юрій Валерійович. Патогенетичні механізми взаємодії ліпополісахаридів бактерій з моноцитами і лімфоцитами крові людини in vitro

Короткий опис

Косенко Юрій Валерійович. Патогенетичні механізми взаємодії ліпополісахаридів бактерій з моноцитами і лімфоцитами крові людини in vitro : Дис... канд. наук: 14.03.04 - 2006.

Косенко Ю.В. Патогенетичні механізми взаємодії ліпополісахаридів бактерій з моноцитами і лімфоцитами крові людини in vitro. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. Луганський державний медичний університет. - Луганськ, 2006.
Дисертацію присвячено питанням вивчення впливу ліпополісахаридів грамнегативних бактерій збудників хронічних пародонтитів на функціональну активність моноцитів та лімфоцитів крові людини. При цьому використовували бактеріологічні, імунологічні, біохімічні та експериментальні методи з проведенням порівняльного факторного аналізу отриманих цифрових результатів. Встановлений дозозалежний і видоспецифічний вплив ліпополісахаридів грамнегативних бактерій на цитокінпродукуючу спроможність моноцитів і лімфоцитів крові людини, на фагоцитарну активність і апоптоз моноцитів, апоптоз Т- і В-лімфоцитів. Результати дослідження впроваджені в навчальний процес 2 кафедр медичного вузу України.

В дисертації викладене теоретичне обгрунтування ролі ЛПС грамнегативних умовно-патогенних бактерій родівEscherichia, Proteus, Pseudomonas, Haemophylus, Bacteroides, PrevotellaіFusobacterium- етіологічних агентів хронічного пародонтиту в зміні функціональної активності моноцитів і лімфоцитів крові людини in vitro.

ЛПС грамнегативних бактерій родівEscherichia, Proteus, Pseudomonas, Haemophylus, Bacteroides, PrevotellaіFusobacteriumза умов in vitro стимулюють секреторну функцію моноцитів і Тh1-лімфоцитів крові людини. Під впливом ЛПС підвищується продукція моноцитами ІЛ-1 і -6, ФНП-a і продукція ІЛ-2 Тh1-лімфоцитами. Цитокінстимулююча активність ЛПС є дозозалежною і видоспецифічною. Продукція зазначених цитокінів прогресивно зростає в міру збільшення діючої на моноцити і лімфоцити концентрації ЛПС. Найбільшу цитокінстимулюючу активність мають ЛПСE. fergusonii, P. aeruginosa, H. influenzae, найменшу ЛПСB. fragilis, P. melaninogenicus, F. necroforum.
ЛПС грамнегативних бактерій родівEscherichia, Proteus, Pseudomonas, Haemophylus, Bacteroides, PrevotellaіFusobacteriumвпливають на фагоцитарну активність моноцитів за умов in vitro. Малі дози ЛПС (10 мкг/мл) стимулюють фагоцитоз моноцитів, великі дози (50-100 мкг/мл) - пригнічують його тим сильніше, чим вища діюча доза ЛПС. Найбільший імуносупресивний потенціал мають ЛПСE. fergusonii, P. aeruginosa, H. influenzae, найменший - ЛПСB. fragilis, P. melaninogenicus, F. necroforum.
ЛПС грамнегативних бактерій родівEscherichia, Proteus, Pseudomonas, Haemophylus, Bacteroides, PrevotellaіFusobacteriumза умов in vitro стимулюють апоптоз моноцитів, Т- і В-лімфоцитів, що виявляється експресією на цих клітинах маркера апоптозу CD95 і збільшенням кількості клітин з морфологічними ознаками апоптозу. Здатність ЛПС грамнегативних бактерій посилювати експресію молекул CD95 на поверхні імунокомпетентних клітин, а також викликати морфологічні зміни, специфічні для апоптозу, зростає в міру збільшення діючої на моноцити і лімфоцити концентрації ЛПС, і більш виражена у представників родівEscherichia, Proteus, Pseudomonas, Haemophylus, ніж у представників родівBacteroides, PrevotellaіFusobacterium.
При концентрації ЛПС 10 мкг/мл спостерігали сильний позитивний кореляційний зв'язок між рівнями продукції ІЛ-1, -6 і ФНП-a моноцитами; не настільки очевидні статистичні зв'язки - між продукцією ФНП-a моноцитами і секрецією ІЛ-2 лімфоцитами, а також між ФНП-a і кількістю CD95-Т-хелперів. При концентраціях ЛПС 50 і 100 мкг/мл простежували ті ж сильні позитивні кореляційні зв'язки. Встановлений вірогідний взаємозв'язок між концентрацією ЛПС і силою фагоцитарної реакції.
Аналіз таблиць спряженості показників експресії на поверхні клітин молекул CD95 дозволив підтвердити отриманий в експерименті результат - готовність моноцитів і лімфоцитів до реалізації апоптозної програми активувалась з підвищенням діючої концентрації ЛПС для Т- і В-лімфоцитів, а для моноцитів і Т-хелперів ступінь готовності до реалізації апоптозної програми був дозонезалежним параметром.