Костиря Тетяна Іванівна. Функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозв'язок з циркадним ритмом артеріального тиску

Короткий опис

Костиря Тетяна Іванівна. Функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозв'язок з циркадним ритмом артеріального тиску. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2008.

Костиря Т.І. „Функціональний стан нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозв'язок з циркадним ритмом артеріального тиску”. - Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія.- Національний науковий центр Інститут кардіології ім. академіка М.Д.Стражеска” АМН України, Київ, 2007.
Дисертацію присвячено оцінці функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу за даними тривалого спостереження і його взаємозв'язку з циркадним ритмом артеріального тиску.
Встановлено, що швидкість погіршення ниркової гемодинаміки і функції нирок у хворих на ГХ достовірно вище, ніж у практично здорових людей: зниження швидкості клубочкової фільтрації протягом 11 років в два рази, а підвищення опору судин нирок в півтора рази більш суттєвє, ніж у практично здорових людей. Продемонстровано, що у хворих з несприятливими показниками добового моніторування АТ, а також у хворих з високою варіабельністю САТ та ДАТ в денний час погіршення функції нирок за попередні 11 років було більш значним.Отримані нові дані про те, що наявність факторів, які підвищують сумарний ризик ускладнень (ГЛШ, МА, ожиріння, перенесений ІМ) негативно впливають на динаміку функціонального стану нирок у хворих на ГХ. Для чоловіків характерна більш суттєва негативна динаміка ниркового плазмотоку, фільтраційної ФФ і опору судин нирок у порівнянні з жінками.Виявлено, що найбільш значними факторами, які сприяють прогресуванню гіпертензивної нефропатії є вихідний стан ниркового плазмотоку і вихідний рівень ШКФ, а також величина опору судин нирок.Показано, що лікування карведілолом нерівноцінно впливає на функцію нирок: воно сприяє нормалізації ЕНП, ШКФ, ЗНО у хворих із зниженою функцією нирок і не впливає на ці параметри у хворих з їх нормальною функцією.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та вирішення науково-практичної задачі сучасної кардіології визначено довготривалу динаміку функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу, з'ясовано її зв'язок з циркадним ритмом артеріального тиску, факторами ризику серцево- судинних захворювань, а також виявлено предиктори розвитку хронічної ниркової недостатності у цих хворих.
1. Функціональний стан нирок у більшості хворих на ГХ І і ІІ стадій характеризується збереженням нормальної швидкості клубочкової фільтрації і часу напіввиведення нефротропного радіофармпрепарату при тенденції до зниження ефективного ниркового плазмотоку і достовірному підвищенні фільтраційної фракції, що вказує на стан гіперфільтрації. Характерним є порушення ниркової гемодинаміки у вигляді значного збільшення опору ниркових судин.

Впродовж 11-річного періоду спостерігається подальше підвищення опору судин нирок, що супроводжується достовірним погіршенням їх функціонального стану: зниженням ниркового плазмотоку, швидкості клубочкової фільтрації, уповільненням виведення ізотопу. Фільтраційна фракція достовірно зменшується.
Погіршення ниркової гемодинаміки і функції нирок протягом 11 років спостерігається як у практично здорових осіб (внаслідок вікової інволюції), так і у хворих на ГХ, однак швидкість зниження цих параметрів у хворих на гіпертонічну хворобу достовірно вища: зниження швидкості клубочкової фільтрації впродовж 11 років в два рази, а збільшення опору ниркових судин у півтора рази більш суттєві, ніж зміни у практично здорових осіб.

4. У хворих з несприятливими показниками добового моніторування АТ (високими абсолютними значеннями САТ та ДАТ, високої варіабельності АТ, порушенням добового ритму АТ типу non-dipper) зниження функціонального стану нирок за попередні 11 років було більш значним, ніж у хворих з відносно сприятливими показниками, що проявлялось суттєвим зниженням ниркового плазмотоку і швидкості клубочкової фільтрації у хворих з порушеним добовим ритмом САТ або високими абсолютними значеннями САТ і ДАТ, а також при наявності високої варіабельності САТ і ДАТ в денний час.
5. Наявність факторів, що підвищують сумарний ризик ускладнень (високий рівень АТ, перенесений інфаркт міокарду, гіпертрофія лівого шлуночка, мікроальбумінурія, ожиріння) асоціюється з погіршенням функціонального стану нирок у хворих на гіпертонічну хворобу. Зниження ниркового плазмотоку, швидкості клубочкової фільтрації та часу напіввиведення ізотопу у хворих з наявністю вказаних факторів достовірно більші, ніж при їх відсутності. Для чоловіків характерна більш суттєва негативна динаміка ниркового плазмотоку, фільтраційної фракції та опору ниркових судин порівняно із жінками.
6. Найбільш значимими факторами, що обумовлюють прогресування гіпертензивної нефропатії та розвиток хронічної ниркової недостатності, згідно з результатами логістичного регресійного аналізу, є рівень швидкості клубочкової фільтрації, величина опору ниркових судин та САТ. Важливими факторами, які асоціюються із прогресуванням нефропатії, є також перенесений інфаркт міокарду, ефективний нирковий плазмотік та вік.
7. Лікування карведілолом сприяє нормалізації функціонального стану нирок (ниркового плазмотоку, клубочкової фільтрації, судинного ниркового опору) у хворих із зниженою функцією нирок.