Ковальчук Мирослава Федорівна. Морфофункціональні основи адаптації серця при отруєнні токсинами блідої поганки

Короткий опис

Ковальчук Мирослава Федорівна. Морфофункціональні основи адаптації серця при отруєнні токсинами блідої поганки : дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Тернопільський держ. медичний ун-т ім. І.Я.Горбачевського. — Т., 2007. — 155арк. — Бібліогр.: арк. 125-151

Ковальчук М.Ф. Морфофункціональні основи адаптації серця при отруєнні токсинами блідої поганки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2007.
Комплексом морфологічних методів вивчено особливості структурної організації серця інтактних тварин у залежності від типів гемодинаміки. Встановлено, що найбільші морфометричні показники і найвища секреторна активність міоендокринних клітин передсердь були при гіперкінетичному типі гемодинаміки. Отруєння організму токсинами блідої поганки призводить до морфологічних змін серця на усіх рівнях його структурної організації. При досліджуваних патологічних умовах виникає диспропорційна дилятація камер серця з порушенням співвідношень між їхніми просторовими характеристиками, зменшуються резервні об’єми правого та лівого шлуночків, що негативно впливає на функцію та гемодинаміку. Дія токсинів блідої поганки призводить до зменшення щільності судин гемомікроциркуляторного русла, погіршення їхньої структури, потовщення стінки, звуження просвіту, ураження ендотеліоцитів, в основному, артерій дрібного калібру, що посилює гіпоксію і супроводжується дистрофічними та некробіотичними змінами кардіоміоцитів і стромальних структур. У змодельованих умовах патології значно зменшується секреторна активність передсердних кардіоміоцитів. Найбільші структурні зміни виявлено у камерах серця при гіперкінетичному типі гемодинаміки.

У дисертаційній роботі комплексно на органному, тканинному, клітинному та ультраструктурному рівнях подано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі стосовно встановлення закономірностей ремоделювання камер та кровоносних судин серця білих щурів при токсичному ураженні блідою поганкою у залежності від особливостей гемодинаміки.

Структурна організація серцевого м’яза у нормі залежить від типу гемодинаміки. Масометричні параметри відділів неушкодженого серця, їхні просторові характеристики переважають у щурів з гіперкінетичним типом гемодинаміки, у них виявлена найвища секреторна активність кардіоміоцитів передсердь.
Отруєння організму токсинами блідої поганки призводить до суттєвої структурної перебудови усіх відділів серцевого м’яза. При цьому комплексною кардіометрією з використанням окремого зважування відділів серця, планіметрії, об’ємних вимірів, гісто- та ультраструктурометрії, математичних і статистичних методів встановлено, що структурні зміни в ураженому міокарді проявляються на всіх рівнях його структурної організації.
В умовах змодельованої патології виникає нерівномірна, диспропорційна дилятація серцевих камер з порушенням співвідношень між їхніми просторовими характеристиками. Збільшення площі ендокардіальної поверхні лівого шлуночка (21,5 29,4 %) переважає над аналогічним показником правого (8,1 13,1 %), дилятація передсердь (31,7 45,0 %) домінує, порівняно зі шлуночками. При цьому ступінь розширення камер серця є найбільшим у тварин з гіперкінетичним типом гемодинаміки, дещо меншим при гіпокінетичному типі і найменшим у щурів з еукінетичним типом гемодинаміки.
Отруєння білих щурів токсинами блідої поганки призводить до збільшення приносних і виносних об’ємів та істотного зменшення резервних об’ємів порожнин лівого та правого шлуночків серця, які є важливими показниками резерву гемодинаміки. При цьому резервний об’єм лівого шлуночка знижується на 45,8 51,3 %, а правого на 23,9 32,4 %.
Ураження серцевого м’яза токсинами блідої поганки викликає суттєве зменшення синтетичної та секреторної активності кардіоміоцитів. У тварин з гіперкінетичним типом гемодинаміки відносний об’єм мітохондрій у кардіоміоцитах лівого шлуночка зменшується на 28,8 %, а кількість секреторних гранул є найменшою у міоендокринних клітинах лівого передсердя (32,8 %).
Дія на організм токсинів блідої поганки призводить до вираженої структурної перебудови артерій шлуночків серця, особливо дрібного калібру, яка характеризується потовщенням стінки, звуженням просвіту, ураженням ендотеліоцитів, що веде до ендотеліальної дисфункції та погіршення кровопостачання міокарда і розвитку гіпоксії. Про це свідчить зростання показника індексу Вогенворта у лівому (14,4 21,5 %) та правому (16,0 18,3 %) шлуночках і величини відносного об’єму пошкоджених ендотеліоцитів артерій дрібного калібру шлуночків серця (у 17,2 21,1 рази).