Ковальчук Тетяна Миколаївна. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація

Короткий опис

Ковальчук Тетяна Миколаївна. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація: дис... д-ра екон. наук: 08.06.04 / Інститут аграрної економіки УААН. - К., 2004

Ковальчук Т.М. Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04 бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних і організаційних засад оперативного економічного аналізу (ОЕА) як функції управління в системі ринкових відносин та розробці методик його проведення щодо різних видів діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи. Уточнено місце економічного аналізу в системі економічних наук, предмет, модифіковано завдання, обґрунтовано його мету як функції управління з огляду на зміну ролі в управлінні та взаємозв’язки з іншими функціями, наповненими новим змістом. У теоретичному аспекті досліджено еволюцію дефініції оперативний економічний аналіз”. Для розв’язання завдань, які ставляться перед ОЕА теоретично обґрунтовано типологію його видів. Обґрунтовано методологічні засади ОЕА. Визначено основні структурні компоненти, розкрито їх сутність, архітектоніку. Уточнено систему показників ОЕА, яку структуризовано блоками. Обґрунтовано і запропоновано шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення ОЕА. На основі системного підходу запропоновано гнучкі методики маркетингового, внутрішньогосподарського та фінансового оперативного аналізу щодо різних видів діяльності підприємства як відкритої соціально-економічної системи.
Доведено об’єктивну необхідність створення наскрізної системи економічного аналізу, сформульовано підсистеми, їх зміст, об’єкти, завдання, визначено місце в ній ОЕА. Обґрунтовано концептуальні підходи до раціональної організації ОЕА, побудовано модель організації і запропоновано порядок розподілу функціональних обов’язків між суб’єктами аналізу.

1. Дослідження історичних етапів становлення та розвитку економічного аналізу як науки є необхідною умовою визначення її теоретичних, методологічних і організаційних засад в контексті трансформації економіки. Вивчення її генезису дає можливість узагальнити досвід та прогресивні надбання попередніх часів, що необхідно враховувати при побудові нових елементів логічної структури науки економічний аналіз. Для адекватної оцінки змін, що відбуваються в аналітичній науці, емпіричну реальність розглянуто через призму філософського світогляду. В економічному аналізі філософія відіграє методологічно-регулятивну роль, доказом цього є високий рівень залежності важливіших концепцій, а закони діалектики водночас виконують гносеологічну функцію. Свідоме використання фундаментальних філософських знань у методологічному аспекті економічного аналізу, формування на їх основі ефективних парадигм створює міцні концептуальні основи дослідницької діяльності суб’єктів аналізу, дає змогу глибоко обґрунтувати управлінські рішення, краще усвідомити їх необхідність. У дисертаційній роботі обґрунтовано місце економічного аналізу в системі економічних наук, уточнено його предмет, модифіковано завдання.
2. Сучасна філософія управління зумовила об’єктивну необхідність модифікації аналізу як функції управління. Мета аналітичної функції управління на основі системи об’єктивних і суб’єктивних, зовнішніх та внутрішніх факторів, що характеризують соціально-економічні явища й господарські процеси, своєчасно та реально оцінити їх і виявити вплив на рівень досягнення накресленої мети, обґрунтувати можливі результати та зменшити ризик, пов’язаний з вибором управлінських рішень. Економічний аналіз взаємозв’язаний з іншими функціями управління, він розвиває і вдосконалює їх, а також розвивається сам як функція управління під впливом вимог інших функцій. Уточнено роль аналізу як функції управління, обґрунтовано взаємозв’язок з іншими функціями, наповненими новим змістом. Доведено, що для розв’язання сучасних завдань економічний аналіз має виконувати такі функції: гносеологічну, методологічну, онтологічну, етичну, практичного досвіду, комунікативну, виховну.
3. В управлінні підприємством як відкритою соціально-економічною системою оперативний економічний аналіз має забезпечити: гнучкість й адаптивність управління в умовах ринкових відносин, можливості швидкої перебудови та реагування на зміни зовнішнього середовища, використання шансів, які надає ринок; системність розгляд господарської одиниці у динамічній взаємодії зі своїм середовищем; ситуаційність врахування конкретної низки обставин (ситуацій), що впливають на управлінські рішення в даний момент часу. Крім того, необхідність оперативного аналізу зумовлена галузевими особливостями виробництва й передумовами організаційного та соціально-економічного характеру: зміною форм власності; потребою управління життєвим циклом підприємства; зміною вартості власності на різних фазах життєвого циклу та наявністю ринкового механізму реалізації системи відносин власності конкуренції; децентралізацією системи управління АПК, перенесенням центру ваги на мікрорівень; загостренням протиріч, які об’єктивно виникають у процесі взаємодії окремих елементів системи та із зовнішнім середовищем.
4. Застосування методу компаративізму при дослідженні сутності поняття оперативний економічний аналіз” дало змогу уточнити його зміст з огляду на зміну ролі в управлінні. Інтерпретація змісту ОЕА трактується через призму типології його видів. Науково обґрунтована класифікація видів ОЕА дозволила побудувати його підсистему, яка відповідає новій ідеології управління.
5. Методологічною основою ОЕА є діалектичний метод пізнання, тому його методологічні засади трансформуються в нього. Виходячи з логіки і методології наукового пізнання, теоретично обґрунтовано склад основних структурних компонентів ОЕА (об’єкти, показники, фактори, періодичність здійснення аналітичних оцінок, суб’єкти, джерела вхідної і вихідної інформації, способи аналізу) та розкрито їх зміст. Кожний із структурних компонентів розглянуто як елемент ефективного впливу на систему ОЕА. Такий підхід до обґрунтування основних елементів ОЕА відповідає вдосконаленню його методології і створює передумови для практичного його впровадження.
6. Формування досяжних цілей підприємства відображається системою показників, тому важливе місце відводиться раціональній її побудові. Формуючи систему показників ОЕА, необхідно забезпечити можливості неперервного розгляду всіх без винятку сторін господарської діяльності через призму головної мети. Для відображення реально існуючих взаємозв’язків систему показників структуризовано на такі підсистеми (блоки): блок 1 показники маркетингу на вході; блок 2 показники придбання ресурсів (ресурси-витрати); блок 3 показники виробництва (перетворення ресурсів); блок 4 показники, які характеризують зв’язки господарської одиниці з державою, муніципальними органами та іншими структурами зовнішнього середовища; блок 5 показники природних умов виробництва; блок 6 показники перетворення ресурсів (ресурси-результати); блок 7 показники маркетингу на виході; блок 8 показники результатів господарських операцій; блок 9 показники фінансового стану.
7. Якість управлінських рішень залежить від адекватності аналітичних висновків, одержаних на основі інформаційного забезпечення оперативного аналізу. Побудова системи раціонального інформаційного забезпечення потребує визначення змісту необхідної інформації й добре функціонуючої комунікативної системи. З цією метою побудована інформаційна модель господарської одиниці та її взаємозв’язків із зовнішнім середовищем, яка описана за допомогою різних видів інформації.
Вагомою складовою інформаційного забезпечення ОЕА є планова інформація. Потрібна така система оперативного планування, яка б була адаптованою до змін умов внутрішнього і зовнішнього характеру, визначала б межі здійснення господарських процесів, була гнучкою й неперервною. В дисертації визначено її взаємозв’язки з іншими видами планування як реальної бази для проведення порівняльного аналізу.
Пріоритетним напрямом вдосконалення інформаційного забезпечення, здатного на практиці реалізовувати принципи ефективного управління, є впровадження управлінського обліку. Враховуючи його важливість вироблено пропозиції по вдосконаленню методології та повнішому використанню даних управлінського обліку в ОАЕ.
8. Якість та ефективність аналітичних оцінок залежить від рівня підготовки суб’єктів пізнання, тобто тих, хто проводить аналіз. Доведено, що переважне зосередження аналітичної роботи в планово-економічному відділі сільськогосподарських підприємств не дало очікуваних результатів (призвело до розриву в часі реєстрації інформації та її аналітичної оброки, що не сприяло підвищенню ефективності управлінських рішень). Покращення практичної сторони цієї справи можна досягти шляхом: розробки і впровадження науково-методичних рекомендацій з організації ОЕА для кожної функціональної служби підприємства і безпосередніх виконавців робіт, що дозволяє раціонально розподілити обов’язки по його проведенню; забезпечити координацію роботи з організації оперативного економічного аналізу економічною службою господарської одиниці; створити маркетингову службу, яка займалася б організацією і проведенням маркетингового аналізу; залучати до ОЕА керівників центрів відповідальності, агрономічну, зоотехнічну та інженерно-технічну служби; передбачати вироблення термінових управлінських рішень безпосередніми виконавцями робіт на засадах самоаналізу.
9. З огляду на надзвичайну важливість маркетингового аналізу в управлінні сучасним підприємством та грунтуючись на результатах теоретичного аналізу формування і функціонування продовольчих ринків, запропоновано систему показників і методик, які дають можливість оцінити поточну ринкову кон’юнктуру, дослідити конкурентоспроможність продукції, виробити цінову політику, оцінити маркетингову стратегію підприємства з точки зору її відповідності реальним процесам, що відбуваються на ринку.
10. Для ефективного управління виробництвом потрібна інформація, яка враховує взаємозв’язок ресурсів виробництва, виробничого процесу (технології, організації) і результатів виробництва. З цією метою в системі ОЕА виділено підсистему внутрішньогосподарського (управлінського) оперативного аналізу, яка залежно від наявних галузей господарської одиниці включатиме такі підсистеми: оперативного аналізу рослинництва, оперативного аналізу тваринництва, оперативного аналізу промислових (переробних), допоміжних виробництв. Задачі цієї підсистеми пропонується розв’язувати в такій послідовності: оперативний аналіз забезпеченості і використання ресурсів, оперативний аналіз технології виробництва, оперативний аналіз витрат, оперативний аналіз виходу продукції. При цьому велика увага приділяється аналітичному вивченню процесу формування якості продукції по кожній операції технологічного процесу її виробництва; контролю за дотриманням технологічної дисципліни.
Організація внутрішньогосподарського оперативного аналізу створює передумови для своєчасного діагностування відхилень від регламентованого рівня, запровадження управління за відхиленнями, розробки системи заходів із ліквідації причин відхилень, або своєчасного коригування оперативних планів (нормативів), якщо причиною відхилень є зміни зовнішнього або внутрішнього середовища; вироблення ефективних управлінських рішень.
11. Чільне місце в системі ОЕА відводиться фінансовому оперативному аналізу, який забезпечує неперервне дослідження фінансово-господарської діяльності підприємства під дією об’єктивних і суб’єктивних факторів з метою впливу на фінансові відносини та фінансові ресурси для вироблення виваженої фінансової політики, передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, прийняття управлінських рішень в галузі фінансів з огляду на ситуацію, що склалася, з метою попередження банкрутства, обґрунтування і коригування оперативних фінансових планів. Аналіз пропонується проводити за напрямами фінансової діяльності.
12. Системний підхід до управління господарською одиницею як відкритою соціально-економічною системою породжує об’єктивну необхідність створення наскрізної системи економічного аналізу, спроможної забезпечити узгодження управлінських рішень на всіх рівнях внутрішньогосподарського управління. У дисертації вперше сформульовано її суть та побудовано модель. Виходячи із логічних передумов і практичної доцільності, доведена необхідність виділення у наскрізній системі таких підсистем: аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, маркетингового, фінансового й управлінського аналізу, а в якості їх методичного забезпечення підсистеми ретроспективного, оперативного та перспективного аналізу.
13. Визнано, що метою організації аналітичного процесу як частини процесу вироблення й оцінки управлінських рішень є підготовка аналітичної інформації (висновків) для перетворення існуючої ситуації в бажану за мінімально можливий проміжок часу з найменшими витратами при дотриманні умов обмеження (чинних законів, заборон, загальноприйнятих морально-етичних правил і норм тощо). Для досягнення її ефективної структури потрібно враховувати головну мету господарської одиниці, форму підприємницької діяльності, організаційну структуру підприємства й управління, стадії життєвого циклу підприємства, організацію виробничого процесу, технологію виробництва. Основними напрямками формування раціональної організації ОЕА є побудова моделі на базі маркетингового, нормативного, програмно-цільового, системного, комплексного та ситуаційного підходів і принципів дедуктивної логіки; розробка системи моделей аналітичного процесу, складовою частиною якого є модель кожної аналітичної задачі; вибір технології рішення кожної задачі, яка регламентує всі стандартні операції, що дозволяє закріпити їх виконання за конкретними аналітиками; координація робіт з організації оперативного аналізу та чіткий розподіл обов’язків між його суб’єктами; створення на підприємстві комп’ютерної мережі (автоматизованих аналітичних інформаційних технологій).