Ковтун Наталія Василівна. Методологія та організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності

Короткий опис

Ковтун Наталія Василівна. Методологія та організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності : Дис... д-ра екон. наук: 08.03.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 550арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 397-416

Ковтун Н.В. Методологія та організація статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.01 Статистика. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.
У дисертації розроблено теоретико-методологічні та організаційні засади комплексного статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності. Розроблено багаторівневу систему статистичних показників, що характеризують інвестиційний процес та інвестиційну діяльність, структуру інформаційного забезпечення і схем взаємозв’язку інформаційних потоків у статистичному аналізі інвестування. Розроблено організаційні засади створення системи статистичного моніторингу, що дозволить здійснювати оцінювання, аналіз, моделювання і прогнозування інвестиційного процесу. Запропоновано використання методів експертного оцінювання в аналізі інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності для вирішення завдань, пов’язаних з прийняттям інвестиційних рішень, та для аналізу причинно-наслідкових зв’язків між окремими сторонами інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності.
Розроблено методологічні засади статистичного аналізу інвестування в умовах обмеженості даних. Розроблено індексні системи для аналізу доходності фінансових інвестицій та інвестиційного портфеля, а також впливу структурних складових на результати інвестиційної діяльності. Запропоновано методики оцінювання процесів концентрації інвестицій в основний капітал та їх вплив на результати інвестиційної діяльності. Здійснено аналіз основних тенденцій інвестиційної діяльності та розвитку інвестиційного процесу. Проведено багатомірну періодизацію інвестиційного процесу. Розроблено систему критеріїв та показників ефективності інвестиційної діяльності і інвестиційного процесу на різних рівнях та здійснено аналіз на їх основі. Побудовано інтегральну оцінку ефективності інвестування на макрорівні.

У дисертації поставлено та вирішено нову наукову проблему, що полягає в розробленні теоретико-методологічних та організаційних засад статистичного дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності; адаптації існуючих статистичних методів до потреб аналізу інвестування; в розробленні відповідних методик в умовах обмеженості статистичних даних, а також пропозицій щодо розширення інформаційної бази статистичного дослідження інвестування через використання даних, отриманих від несуцільних спостережень.
За результатами дослідження зроблено такі висновки:

Складність та багаторівневість інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності вимагає відокремлення та розширення категорій інвестиційний процес” та інвестиційна діяльність” залежно від рівня функціонування інвестиційної системи. Тому на мікро- та мезо- рівнях доцільно використовувати два поняття: інвестиційний процес” та інвестиційна діяльність”, а на макрорівні тільки одне інвестиційний процес”. Такий підхід дав можливість розкласти інвестиційну систему на більш прості, детерміновані підсистеми і визначити для кожної основні елементи: учасники інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, ресурси інструменти та об’єкти інвестування, процеси умови і результати взаємодії учасників та інструментів.
Статистичне дослідження інвестування повинно базуватися на системі взаємозалежних показників, що відображають усі сторони інвестиційного процесу та результати інвестиційної діяльності, а також взаємно доповнюють один одного. Система показників статистичного дослідження інвестування має бути побудована у відповідності до складових інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності в розрізі рівнів їх здійснення, а також включати показники, що характеризують учасників інвестиційного процесу й інвестиційної діяльності, інвестиційні ресурси та результати взаємодії суб’єктів та інструментів інвестування. Це дозволяє вирішити низку завдань статистичного дослідження функціонування інвестиційної сфери на мікро-, мезо- і макро- рівнях.
Існуюче інформаційне забезпечення не дає можливості ані проводити комплексний статистичний аналіз інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, ані будувати якісні прогнози їх очікуваних змін. Крім того, окремі завдання статистичного аналізу неможливо вирішувати через відсутність певної інформації, що насамперед стосується аналізу інвестиційної діяльності підприємств різних форм власності та підприємств за участю іноземного капіталу за видами економічної діяльності, інвестицій у фінансові активи, інвестиційної активності підприємств і населення, схильності до інвестування, тощо.
Статистичне дослідження інвестування вимагає створення системи статистичного моніторингу (ССМ), що дасть можливість здійснювати оцінювання, аналіз, моделювання і прогнозування інвестиційного процесу. ССМ має стати базою для підтримки інвестиційних рішень за всіма напрямами інвестиційної діяльності і може охоплювати окремі галузі (види діяльності), ринки, регіони, країни або групу країн. Її ефективне функціонування вимагає створення єдиного банку даних, а також розроблення єдиної методології прогнозування та інтерпретації результатів дослідження інвестування. Інформаційною базою ССМ інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності має стати система державної статистики, що побудована здебільше за принципами суцільних спостережень, а також несуцільні спостереження з метою забезпечення можливості комплексного статистичного дослідження інвестування.
Для забезпечення достовірності результатів дослідження інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності, особливо макрорівневих інвестиційних програм, необхідне застосування методу експертних оцінок. Специфічний характер державних інвестиційних проектів, які потребують значних інвестиційних зусиль з боку держави, вимагає використання нетрадиційних методів оцінювання його результативності, ефективності та рівня ризику на підставі даних від експертного опитування. Це дозволить приймати ефективні інвестиційні рішення, пов’язані з обґрунтуванням макрорівневих інвестиційних програм соціальної спрямованості, а також з реалізацією проектів, результати яких неможливо однозначно визначити.
Інвестиційний процес є системою, структурна неоднорідність якої має бути врахована і відображена за принципом структурної подібності при її моделюванні. Вибір методу дослідження системи залежить від характеру і стійкості розбіжностей, що відображають неоднорідність інвестиційної системи. Для забезпечення однорідності інвестиційної системи доцільно застосовувати метод багатомірного шкалування. Зважаючи на складність моделювання інвестиційного процесу як економічної системи, для його дослідження доцільно застосовувати непараметричні методи аналізу та метод експертних оцінок.
Доведено, що для оцінювання ступеня концентрації інвестицій слід застосовувати середньоквадратичний або нормований коефіцієнти концентрації, які, на відміну від коефіцієнта Герфінделя-Хіршмана, дозволяють здійснювати аналіз структурних змін в інвестиційному процесі та інвестиційній діяльності за такими напрямами: аналіз динаміки процесу концентрації капіталу, інвестицій, виробництва; оцінювання впливу темпів концентрації на величину показників інвестиційної діяльності. Проведений регіональний аналіз інвестиційної активності в Україні дозволив дійти висновку про нерівномірність розподілу регіонів за рівнем концентрації інвестицій в основний капітал. Аналіз впливу процесів регіональної концентрації інвестицій в основний капітал на обсяг інвестицій в основний капітал, ВВП, валове нагромадження основного капіталу, введення в дію основних засобів, здійснений на основі повних рядів динаміки та на основі авторегресії на одному лагу зсуву, дозволив зробити висновки про наявність тісного, не випадкового зв’язку основних показників інвестиційної діяльності та ВВП з процесами регіональної концентрації.
Аналіз динаміки розвитку інвестиційної сфери вимагає розроблення системи показників, яка включає п’ять груп: показники результатів інвестиційної діяльності; показники схильності до інвестування; показники умов інвестування; показники інвестиційних ресурсів; показники ресурсного потенціалу, що включає матеріальні, трудові, інформаційні, грошові та фінансові ресурси. Ця система показників дає можливість здійснювати комплексний статистичний аналіз динаміки та оцінювати характер розвитку інвестиційного процесу в Україні. Проведення такого аналізу дозволило зробити висновок, що в останні роки інвестиційна діяльність має інтенсивний характер і спрямована на прискорення науково-технічного прогресу, якісне перетворення матеріально технічної бази і структури виробництва. Це обумовлено зростанням темпів приросту інвестицій в основний капітал, позитивними зрушеннями в галузевій (за видами діяльності) і відтворювальній структурі капітальних вкладень, забезпеченням пріоритету технічного переоснащення і реконструкції діючих підприємств.
Аналіз часових рядів вартісних показників результатів інвестиційної діяльності показав, що для короткострокових прогнозів основної тенденції розвитку доцільно використовувати експоненційну трендову модель. У разі необхідності побудови середньострокового прогнозу слід застосовувати поетапне прогнозування, що дозволяє підвищити рівень точності прогнозів. Використання індексного методу для аналізу динаміки показників результатів інвестиційної діяльності дає можливість проаналізувати зміну відтворювальної структури інвестицій в основний капітал, а також вплив екстенсивних та інтенсивних факторів інвестиційної діяльності на приріст обсягів виробництва. При побудові індексних моделей доходності фінансових інвестицій та інвестиційного портфеля слід враховувати вплив структурних складових інвестиційного портфеля на результати інвестиційної діяльності.
Доведено, що для проведення багатомірної періодизації комплексних рядів динаміки при вивченні закономірностей впливу інвестиційного процесу на динаміку соціально-економічних явищ доцільно застосувати кластерний аналіз. Особливість його використання в цьому дослідженні полягає в тому, що в якості одиниць сукупності виступали роки, а в якості ознак показники, що характеризують інвестиційну діяльність. Перевага цього підходу в тому, що для його реалізації довжина ряду динаміки не є визначальною і не впливає на результативність процедури. Проведення періодизації економічного розвитку та розвитку інвестиційного процесу в Україні дозволило виділити певні періоди з погляду на стан і тенденції розвитку інвестиційного процесу. Наявність виявлених однотипових періодів економічного розвитку та розвитку інвестиційного процесу дозволяє стверджувати, що результати інвестиційної діяльності значним чином впливають на економічний розвиток.

Ефективність інвестиційної діяльності пов’язана з діяльністю суб’єктів інвестування і розглядається як віддача на вкладений (інвестований) капітал. Вона є мікрорівневою характеристикою доцільності й раціональності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів при здійсненні інвестиційної діяльності. Ефективність інвестиційного процесу це узагальнююча характеристика, яка пов’язана з результатами інвестування на мезо- і макро- рівнях і характеризує результативність діяльності всіх учасників інвестиційного процесу не тільки в сфері виробництва, а й у сфері розподілу, обміну і споживання. Соціальні результати ефективності інвестиційного процесу пов'язані з підвищенням рівня і якості життя та покращення умов життя. Це дало підстави для висновку, що ефективність інвестиційної діяльності та інвестиційного процесу слід оцінювати з трьох точок зору: отримання економічного ефекту, соціально-економічного і соціального ефекту. Тобто ефективність інвестиційної діяльності доцільно визначати як економічний результат, що припадає на одну грошову одиницю інвестиційних витрат, а ефективність інвестиційного процесу як досягнення певного рівня соціально-економічних та соціальних показників. Для характеристики ефективності інвестиційного процесу в цілому побудовано систему економічних, соціально-економічних і соціальних показників. Вони не завжди прямо свідчать про результати інвестиційної діяльності, але в них знаходить певне відображення результативність інвестиційного процесу в цілому.
Результативність інвестиційного процесу та інвестиційної діяльності має оцінюватися на трьох рівнях: на мікрорівні, що дозволить будувати мікрорівневі динамічні моделі реального і фінансового інвестування; на рівні галузі (виду економічної діяльності), регіону, ринку цінних паперів та ринку нерухомості (мезорівень) для оцінювання інвестиційної привабливості й активності та побудови відповідних рейтингів; на макрорівні, що характеризуватиме загальні результати інвестиційного процесу та їх вплив на соціально-економічний ефект. Для оцінювання ефективності інвестиційного процесу на різних рівнях побудовано систему показників, що характеризують інвестиційний процес та його результати. Ця система включає первинні, вторинні, часткові інтегральні та зведені інтегральні показники. Оцінювання ефективності інвестиційного процесу в цілому слід здійснювати на основі зведеної інтегральної оцінки ефективності, побудованої за декількома напрямами: оцінка ефективності інвестиційного процесу в цілому; оцінка динаміка ефективності інвестиційного процесу на рівні галузі (виду діяльності), регіону, ринку; порівняльна оцінка ефективності інвестиційного процесу.
До основних комплексних факторів, що впливають на ефективність інвестиційного процесу належать: на макрорівні рівень ресурсного забезпечення капітальних та фінансових інвестицій, рівень галузевої та регіональної концентрації інвестиційних ресурсів, інвестиційний клімат в країні; на мезорівні ресурсне забезпечення інвестицій в основний капітал на рівні регіону, галузі (виду діяльності) й ринку нерухомості, ресурсний потенціал фінансових інвестицій на рівні ринку цінних паперів, інвестиційна привабливість регіону, галузі, ринку, інвестиційний потенціал регіону, галузі, ринку; на мікрорівні ресурсне забезпечення інвестицій в основні засоби на рівні підприємств, у фінансові інвестиційні інструменти на рівні індивідуальних та інституційних інвесторів, інвестиційні якості інструментів інвестування; інвестиційна привабливість підприємств і емітованих ними цінних паперів, об’єктів нерухомості.