Козак Вячеслав Іванович. Адміністративна реформа в Україні як механізм протидії корупції

Короткий опис

Козак Вячеслав Іванович. Адміністративна реформа в Україні як механізм протидії корупції.- Дисертація канд. наук з держ. упр.: 25.00.02, Акад. муніцип. упр. - Київ, 2014.- 252 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОЗАК Вячеслав Іванович

УДК 35.072.2: 35.072.5

АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ ЯК
МЕХАНІЗМ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Бакуменко Валерій Данилович,
доктор наук з державного управління, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ВИТОКИ ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ ЯК МЕХАНІЗМУ
ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ 12
1.1. Адміністративна реформа як механізм управління 12
1.2. Розкриття змісту та особливостей протидії корупції 28
1.3. Аналіз наукового доробку за напрямком дослідження 45
Висновки до Розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ ЯК МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ З УРАХУВАННЯМ СВІТОВОГО ДОСВІДУ 62
2.1. Чинники успіху адміністративного реформування західних країн у формуванні суспільства з низькою корупціогенністю 62
2.2. Аналіз механізмів протидії корупції в адміністративному реформуванні Польщі 85
2.3. Особливості запровадження адміністративних механізмів реалізації антикорупційної політики в Грузії 97
Висновки до Розділу 2 112
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ ЯК МЕХАНІЗМУ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ 115
3.1. Експертне оцінювання ролі та впливу адміністративного реформування на рівень корупції в сучасній Україні 115
3.2. Адміністративні засоби врегулювання питань протидії корупції в системі державного управління України 128
3.3. Науково-практичні рекомендації щодо проведення адміністративної реформи антикорупційного спрямування 152
Висновки до Розділу 3 186
ВИСНОВКИ 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 197
ДОДАТКИ 235

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні в Україні питання вироблення ефективних науково-обґрунтованих механізмів реалізації адміністративної реформи та зниження корупціогенності в системі державного управління стоять як головні завдання на короткострокову і середньострокову перспективу.
Досвід соціально-економічних реформ у західних країнах та суспільно-політичних перетворень у східноєвропейських державах довели, що підвищення ефективності і результативності державного управління, реалізоване через інструменти та механізми політико-правових реформ, створює умови для успішного функціонування державних інститутів та зниження корупціогенності в суспільстві.
У зв’язку з цим стає важливим вивчення практичних та теоретико-методологічних аспектів здійснення адміністративної реформи й узагальнення практики її реалізації відносно однієї з найактуальніших проблем – подолання корупції в публічній сфері суспільних відносин.
Кажучи про теоретичну основу дослідження, необхідно відзначити, що в ході підготовки дисертації була вивчена наукова зарубіжна та вітчизняна література, в якій досліджується така форма модернізації виконавчої влади як адміністративна реформа, ефективні механізми якої спрямовані на протидію корупції. Основою для цього стали роботи вітчизняних вчених В. Б. Авер’янова, В. Д. Бакуменка, Т. М. Безверхнюка, Н. В. Васильєвої, З. С. Гладуна, Н. Т. Гончарук, В. Б. Дзюндзюка, С. В. Дрьомова, В. В. Журавського, М. І. Камлика, І. Ю. Карпінського, Ю. В. Ковбасюка, І. Б. Коліушка, С. О. Кравченка, М. І. Мельника, А. М. Михненка, Є. В. Невмержицького, Н. Р. Нижник, М. М. Ониськіва, Н. П. Підбережник, О. Я. Прохоренка, І. О. Ревака, С. М. Серьогіна Є. Д. Скулиша, В. В. Цвєткова та інших, а також праці закордонних науковців Р. Аграноффа, А. Г. Барабашева, В. М. Баранова, У. Барча, А.І. Долгової, О. Г. Карповича, А. В. Клименка, М. І. Левіна, Н. Меннінга, Д. Муді-Стюарта, В. П. Полєванова, Н. Парісона, Г. Пітерза, С. Роуз-Екермана, С. А. Сатарова, Л. В. Сморгунова, Л. М. Тимофєєва, Л. Шеллі, А. Д. Хейденнаймера та інших.
Незважаючи на таке різноманіття досліджень у сфері реформування державного управління та протидії корупції, аналіз наукових праць за темою дисертації засвідчив, що наукових робіт, присвячених комплексному вивченню адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції, в даний час не проводилося. Постановка і концептуальне висвітлення обраної теми дослідження відкриває нові і дуже перспективні напрями досліджень і практичного їх застосування, відповідає назрілим потребам суспільства. Ці міркування, в першу чергу, визначили об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" (номер державної реєстрації 0199U002827) кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: у 2011 році в науково-дослідній роботі "Концептуальні засади управління суспільним розвитком в умовах трансформацій" (номер державної реєстрації 011011002474); у 2012 та 2013 роках в науково-дослідній роботі "Методологічні засади вироблення і реалізації стратегії суспільного розвитку" (номер державної реєстрації 01121ЛЮ2447). Внеском автора є обґрунтування та розробка рекомендацій щодо використання адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо використання адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції.
Відповідно до визначеної мети було поставлено такі завдання:
- розкрити контекст, причини та умови, що спричиняють проведення адміністративних реформ;
- сформулювати основні напрями адміністративних реформ в провідних країнах заходу;
- встановити взаємозв’язок та узгодження у проведенні адміністративної реформи з реформою у сфері протидії корупції;
- виявити механізми в проведенні адміністративних реформ, що спрямовані на протидію корупції;
- запропонувати структурно-логічну схему проведення адміністративної реформи в контексті забезпечення ефективності протидії корупції;
- розробити науково-практичні рекомендації з використання адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції.
Об’єкт дослідження – державне управління на засадах протидії корупції.
Предмет дослідження – адміністративна реформа в Україні як механізм протидії корупції.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених у дисертаційному дослідженні мети й завдань застосовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціалізованих методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних та достовірних результатів, зокрема: метод історичного аналізу літературних джерел – під час встановлення рівня розробленості проблеми у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі; методи аналізу і синтезу, класифікації та систематизації, узагальнення й аналогії – для вивчення динаміки розвитку нормативно-правової бази, що регулює адміністративну реформу та протидію корупції; системний підхід – з метою розробки науково-практичних рекомендацій антикорупційної спрямованості адміністративної реформи в Україні; порівняльний метод – під час дослідження управлінських механізмів у проведені зарубіжними країнами адміністративних реформ, що сприяли протидії корупції та з метою порівняння законодавства України й інших держав у сфері адміністративного реформування; комплексний підхід – для всебічного розгляду адміністративної реформи як механізму протидії корупції; структурний метод – у процесі систематизації законодавства як у сфері реалізації адміністративної реформи, так і у сфері протидії корупції; функціональний метод – під час аналізу функціонального впливу корупції на систему державного управління; прогностичний метод – у процесі формулювання висновків, рекомендацій та пропозицій і, відповідно, узагальнення отриманих результатів дослідження адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що запропоновано комплексний підхід до теоретико-методологічного обґрунтування щодо використання адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції. Найбільш суттєві результати дослідження, що мають наукову новизну, полягають у наступному:
вперше:
- визначено механізми управління знаннями як необхідний системний елемент адміністративної реформи, спрямований на протидію корупції та орієнтований на: ефективне впровадження в органах виконавчої влади принципів і процедур управління за результатами; розробку та впровадження стандартів державних послуг; реалізацію цілісної автоматизованої системи вертикально інтегрованого моніторингу діяльності органів виконавчої влади щодо досягнення найважливіших показників соціально-економічного розвитку та виконання ними своїх повноважень; створення багатофункціональних центрів надання державних послуг у вигляді єдиних офісів та універсамів; організацію надання на всіх рівнях виконавчої влади державних послуг в електронній формі; модернізацію системи інформаційного забезпечення органів виконавчої влади; підвищення прозорості діяльності органів виконавчої влади; формування необхідного кадрового забезпечення адміністративної реформи, орієнтація на взаємодію державних структур та інститутів громадянського суспільства, головною метою якої є побудова демократичного процесу реалізації політики в інтересах їх більшості;
- завдяки схожості адміністративних механізмів протидії корупції розвинених країн, виявлено глобальний процес транснаціоналізації такого реформування, що пояснюється орієнтовно однаковим рівнем соціально-економічного розвитку та політичною організацією таких країн;
вдосконалено:
- відповідні складові проведення адміністративної реформи в контексті забезпечення ефективності протидії корупції в Україні як синергетичну взаємодію концепцій раціональної бюрократії, нового державного менеджменту та доброго врядування, основними з яких є: зміна функцій і структури органів виконавчої влади у напрямку уникнення дублювання їх повноважень; реформа системи бюджетних видатків та доходів; реформа системи державного регулювання; деконцентрація та децентралізація владних повноважень; реорганізація державного контролю; дерегуляція та спрощення управлінських процедур; організація вільного доступу до інформації про діяльність державних органів влади; реалізація механізму державно-громадських консультацій з вироблення політичних рішень; формування і розвиток управління знаннями в системі державної влади; забезпечення ефективної системи стимулів щодо проведення адміністративної реформи на рівні територіальних органів влади; створення інфраструктури інформаційного обміну та підтримки щодо реалізації адміністративної реформи на всіх рівнях влади; застосування сучасних інформаційних технологій; реформування інституту державної служби; реалізації принципу підзвітності та підконтрольності влади громадським організаціям;
дістало подальшого розвитку:
- структурно-функціональний підхід щодо вдосконалення системи виконавчої влади з використанням концепцій активізуючої держави, нового державного менеджменту та доброго врядування, що базується на таких основних принципах: прагнення держави максимально розвантажити уряд від поточної сервісної роботи і передати право надання державних послуг на рівень, максимально наближений до споживача; надання споживачам можливості самим вибирати послуги, яких вони потребують, і тих, хто робить їх найякісніше; введення принципу конкуренції в держсекторі, надання можливості приватному сектору боротися за споживача за умови, що ця послуга буде сплачена державою; вкладання капіталу в результати, а не в наміри; орієнтація на клієнта, тобто в основу діяльності державних органів мають ставитися потреби і побажання громадян як споживачів публічних послуг; впровадження ринково-орієнтованих механізмів та інструментів бюджетування, орієнтованих на результат; децентралізація, перенесення центру тяжіння ухвалення рішень на низовий рівень, впровадження в управління мережевих елементів.
- систематизація заходів протидії корупції за критеріями відповідності чинному антикорупційному законодавству, зокрема: створення антикорупційної інституції, незалежної від жодного держаного органу влади; вдосконалення й кодифікація законодавства, що регулює питання протидії корупції; виокремлення автономної функції контролю у виконавчій владі та виокремлення фінансового внутрішнього контролю; моніторинг можливих точок виникнення корупційних дій; формування антикорупційної системи, як це зроблено в країнах заходу, Польщі та Грузії, що передбачає: заохочення відмови від корупції, мобільність контролюючих органів, ревізію за доходами та майном і контроль за конфліктами інтересів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації висновки та пропозиції використані:
- у практичній діяльності Дніпропетровської обласної ради (довідка від 15.10.2014 № Вих-2828/0/2-14), Софіївської районної ради Дніпропетровської області (довідка від 14.10.2014), Центру перспективного розвитку та інновацій "Градіс" (довідка від 20.10.2014) та Швейцарсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні" (довідка від 21.10.2014).
- у науково-дослідній роботі: під час виконання науково-дослідних робіт за комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування" (номер державної реєстрації 0199U002827) кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України, а саме: у 2011 році в науково-дослідній роботі "Концептуальні засади управління суспільним розвитком в умовах трансформацій" (номер державної реєстрації 011011002474); у 2012 та 2013 роках в науково-дослідній роботі "Методологічні засади вироблення і реалізації стратегії суспільного розвитку" (номер державної реєстрації 01121ЛЮ2447). У межах цих робіт автором підготовлено розділ "Адміністративна реформа як механізм протидії корупції" до навчального посібника "Запобігання та протидія корупції", розділ "Партнерство суспільства та влади як чинник суспільного розвитку" до підручника "Механізми взаємодії суспільства та влади" та розділ "Адміністративна реформа як механізм суспільного розвитку" до колективної монографії "Концептуальні засади управління суспільним розвитком" (Акт впровадження у науково-дослідну роботу кафедри управління суспільним розвитком Національної академії державного управління при Президентові України від 31 жовтня 2014 р.);
- у навчальному процесі: під час підготовки навчальних посібників "Запобігання та протидія корупції" та "Механізми взаємодії суспільства та влади", а також застосовані в навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисципліни "Запобігання та протидія корупції" слухачам денної та заочної форм навчання за спеціальністю "Державне управління" та під час підготовки магістерських робіт (Акт впровадження в навчальний процес Національної академії державного управління при Президентові України від 29 жовтня 2014 р.).
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальшої розробки теоретичних питань, пов’язаних із реформуванням системи державного управління та удосконалення діяльності державних органів у сфері протидії корупції в Україні тощо.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні ідеї та розробки, виконані в межах дисертаційного дослідження, в тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, мету і завдання, методологічні підходи до їх вирішення та практичне значення одержаних результатів, належать особисто авторові.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практичній конференції за міжнародною участю "Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики" (м. Київ, 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Дні інформаційного суспільства – 2012" (м. Київ, 2012 р.), науковій конференції "Наука як ресурс модернізаційної стратегії держави" (м. Київ, 2012 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю "Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни" (м. Київ, 2012 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції за міжнародною участю "Модернізація державного управління та європейська інтеграція України" (м. Київ, 2013 р.), щорічній науково-практичної конференції за міжнародною участю "Інноваційні підходи та механізми державного та муніципального управління" (м. Київ, 2013 р.); щорічній міжнародній науково-практичній конференції "Дні інформаційного суспільства – 2013" (м. Київ, 2013 р.), а також комунікативних заходах Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема у круглих столах: "Забезпечення доступу до публічної інформації в контексті впровадження європейських стандартів відкритості та прозорості" (м. Київ, 2012 р.), "Забезпечення національної безпеки України в умовах глобальних та регіональних невизначеностей" (м. Київ, 2012 р.), "Концептуальні засади оновлення магістерської програми "Управління суспільним розвитком" (м. Київ, 2013 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані автором у п’яти статтях у фахових виданнях, в тому числі в одному іноземному, що визнані МОН України як фахові з науки держаного управління, та в одній колективній монографії.
Структура дисертації. Мета дисертації визначила структуру і зміст дисертації, яка складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 246 сторінок, з них 196 сторінок – основного тексту, список використаних джерел містить 377 найменувань, з них – 60 іноземною мовою, на 37 сторінках. Основний текст дисертації містить 3 таблиці на 3 стор., 2 рисунки на 2 стор. Робота має 1 додаток (на 10 сторінках).

Список літератури

ВИСНОВКИ
У висновках до дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій щодо використання адміністративної реформи в Україні як механізму протидії корупції. Найбільш важливими є такі висновки.
1. Акцентовано увагу на тому, що серед науковців до сьогодні не вироблено єдиного визначення, що таке адміністративна реформа. Встановлено, що контекст адміністративних реформ набагато ширший за адміністративні та управлінські перетворення. Ці зміни мають межі, що визначаються державним устроєм, діючим законодавством і судочинством. Виявлено, що адміністративні реформи майже завжди розглядаються як елементи ширших політичних програм і впроваджуються в життя не бюрократами, а політиками. Встановлено, що напрямки та цілі адміністративних реформ віддзеркалюють баланс груп інтересів, що склався в суспільстві. Зміна громадського вибору на користь тих або інших груп інтересів вказує напрям адміністративним перетворенням. Визначено, що лише три реформи складають головний базис адміністративної реформи в широкому розумінні: розмежування повноважень і об’єктів управління між державною владою і органами місцевого самоврядування; реформа державної служби; реформа функцій і структури виконавчої влади. Доведено, що базовим елементом успішності досягнення адміністративної реформи є чітке політичне уявлення реформаторами мети, завдань та шляхів її реалізації.
Виявлено, що перешкодами на шляху реалізації адміністративної реформи в Україні у попередні роки стали: слабке правове підґрунтя для її реалізації; невизначеність повноважень окремих органів державної влади та їх посадових осіб, відповідальних за адміністративне реформування; брак механізмів взаємодії різних гілок влади щодо її реалізації; відсутність результативних інноваційних механізмів щодо управління адміністративною реформою; обмеженість фінансового підґрунтя для її впровадження; недостатнє інформування громадськості про визначені кроки в напряму впровадження адміністративної реформи.
Доведено, що при всій актуальності, значущості та наявності великої кількості наукових публікацій з проблем протидії корупції, проблема впливу адміністративного та політико-правового регулювання щодо зменшення прояву корупції в системі виконавчої влади залишається майже недослідженою, оскільки в Україні поки що бракує відповідних спеціальних фундаментальних праць в галузі науки державного управління. Акцентовано увагу на тому, що протидія корупції в більшості розвинених країн світу здійснюється шляхом реформи державного управління, механізмами якої є створення єдиного антикорупційного центру управління, що наділений відповідним засобами й повноваженнями в питаннях протидії корупції та окремого антикорупційного законодавства, що включає весь комплекс антикорупційних інструментів.
2. Виявлено, що завданням адміністративних реформ в сучасних реаліях стоїть не лише видозміна функцій та структури системи виконавчої влади. Першочергово значення набуває необхідність визначення й запровадження механізмів постійного вдосконалення й самовдосконалення системи державного управління.
Визначено, що адміністративне реформування у напрямі формування суспільства з низькою корупціогенністю стало невід’ємною рисою державного управління в сучасному світі. Реформи спрямовані на протидію корупції перетворюються на постійний елемент державного управління та носять безперервний характер. Схожість адміністративних механізмів протидії корупції розвинених країн дозволяє говорити про транснаціоналізацію щодо такого реформування, що пояснюється орієнтовно однаковим рівнем соціально-економічного розвитку та політичною організацією цих країн. Доведено, що традиційними напрямами адміністративних реформ західних країн є підвищення якості публічних послуг, зниження питомих витрат на виконання державних функцій і надання послуг через економічність громадського сектора, зміцнення виконавської дисципліни.
Встановлено, що основними системними механізмами адміністративного реформування країн з низьким рівнем корупціогенності є інформатизація і дебюрократизація, децентралізація і деконцентрація, запровадження концепцій нового державного менеджменту та доброго врядування, аутсорсинг та включення економічних механізмів регулювання адміністративних процесів, корпоративізм та сервісне адміністрування.
Виявлено, що в розвинутих країнах світу антикорупційна складова адміністративних реформ формується не з механізмів боротьби з корупцією, а на запобіганні та усуненні причин корупційних проявів. Доведено, що універсальним для світової співдружності чинником, який дозволяє здійснити антикорупційні реформи, є політична воля правлячої еліти та уряду країни.
Зазначено, що сучасний розвиток державотворення на рівні Польщі та Грузії пов’язаний не тільки з адміністративним реформуванням системи влади, виробленням нових інструментів управління державою та утворенням відповідних державних інститутів, але й з виробленням відповідних механізмів протидії корупції. Акцентовано увагу на тому, що механізми протидії корупції та відповідні адміністративні засоби, які були застосовані в Польщі та Грузії, враховують конкретні проблеми відповідної країни і враховують стадії їх політичного розвитку.
3. Встановлено взаємозв’язок проведення ефективної антикорупційної стратегії та одночасного здійснення відповідного адміністративного реформування, а також запровадження комплексу координаційних заходів з метою удосконалення діяльності органів державної влади на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.
Доведено, що реалізація адміністративної реформи в Україні та діяльність держави в сфері протидії корупції мають здійснюватися шляхом взаємоузгодженого впровадження механізмів та заходів з адміністративно-правовою реформою, реформуванням адміністративно-територіального устрою країни, соціально-економічною реформою, реформою місцевого самоврядування, державно-правовою, судовою, правоохоронною та конституційною реформами, розширенням доступу інститутів громадянського суспільства до системи управління державою.
За допомогою експертного аналізу встановлено, що ефективному проведенню адміністративної реформи та подоланню корупції в Україні заважає відсутність волі у політичного керівництва держави (61,3%), а також зазначено, що перешкодою у проведені адміністративної реформи та протидії корупції є нечіткість конкретних цілей, запланованих під час реформ (50%) та відсутність науково-обґрунтованого підходу щодо їх проведення (48,4%). Визначено, що українське експертне середовище до пріоритетних чинників подолання та протидії корупції відносить заходи адміністративного реформування, а саме: прискорення децентралізації влади (62,9%), широке впровадження електронного врядування (66,1%), посилення прозорості, підзвітності та відкритості влади (67,1%), посилення ролі інституцій громадянського суспільства та розширення їх компетенції у виконанні функцій, які нині виконують органи державної влади (54,9%).
4. Виявлено, що антикорупційне реформування системи державного управління зумовлює необхідність зміни стратегії реалізації адміністративного реформування в Україні, що пов’язано з адаптацією української системи виконавчої влади до європейських стандартів управління, яке потребує вирішення таких базових завдань, як: розширення та зміна мети, завдань, ролі, функцій, процедур діяльності, структури органів влади; децентралізація влади з відповідним розподілом прав та обов’язків серед виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; підвищення якості діяльності органів виконавчої влади за рахунок використання новітніх інформаційних технологій, удосконалення діяльності державної служби; напрацювання інноваційних суспільних аспектів управління; розробка та прийняття належного законодавчого та нормативно-правового підґрунтя; впровадження інструментів сталого розвитку економіки, спрямованої на забезпечення добробуту населення; відновлення довіри у населення до органів влади; забезпечення взаємодії між владою та інститутами громадянського суспільства.
Встановлено, що передумовою протидії корупції під час проведення адміністративної реформи має стати встановлення автономного функціонування контролю у виконавчій владі та встановлення фінансового внутрішнього контролю. Доведено, що антикорупційні механізми можуть застосовуватися в разі об’єднання зусиль держави і суспільства у напряму протидії корупції. Зазначено, що застосування механізмів ротації та ефективного розподілу обов’язків в системі державної служби повинні стати нормою для сучасного українського державного апарату.
5. Запропоновано структурно-логічну схему проведення адміністративної реформи в контексті забезпечення ефективності протидії корупції в Україні як синергетичну взаємодію концепцій раціональної бюрократії, нового державного менеджменту та доброго врядування, основними з яких є: зміна структури і функцій органів виконавчої влади через посилення функціонального принципу управління; реформа системи бюджетних видатків та доходів; реформа системи державного регулювання, деконцентрація та децентралізація владних повноважень; реорганізація державного контролю; дерегуляція та спрощення управлінських процедур; організація вільного доступу до інформації про діяльність державних органів влади; реалізація механізму державно-громадських консультацій з вироблення політичних рішень та принципу підзвітності та підконтрольності влади громадським організаціям; формування і розвиток управління знаннями в системі державної влади; забезпечення ефективної системи стимулів щодо проведення адміністративної реформи на рівні територіальних органів влади; створення інфраструктури інформаційного обміну та підтримки щодо реалізації адміністративної реформи всіма рівнями влади, застосування сучасних інформаційних технологій та модернізація системи державної служби.
6. Основні науково-практичні рекомендації щодо використання адміністративної реформи як механізму протидії корупції зводяться до того, що визначено управління знаннями як необхідний системний елемент адміністративної реформи, спрямований на протидію корупції та орієнований на: ефективне впровадження в органах виконавчої влади принципів і процедур управління за результатами; розробку та впровадження стандартів державних послуг; реалізацію єдиної вертикально інтегрованої автоматизованої системи моніторингу результативності діяльності органів виконавчої влади щодо досягнення найважливіших показників соціально-економічного розвитку та виконання ними своїх повноважень; створення багатофункціональних центрів надання державних послуг у вигляді єдиних офісів та універсамів; організацію надання на всіх рівнях виконавчої влади державних послуг в електронній формі; модернізацію системи інформаційного забезпечення органів виконавчої влади; підвищення прозорості діяльності органів виконавчої влади; формування необхідного кадрового забезпечення адміністративної реформи, орієнтація на взаємодію державних структур та інститутів громадянського суспільства, головною метою якої є побудова демократичного процесу реалізації політики в інтересах їх більшості.
Встановлено, що побудова демократичної правової держави, спроможної адекватно реагувати на економічні виклики сьогодення, формування суспільства з низьким рівнем корупціогенності, вимагає створення адекватної системи органів державної влади і цілісної системи державного управління. Цей процес вимагає оптимізації співпраці органів виконавчої влади всіх рівнів, підвищення їх ефективності, а також посилення співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з громадянським суспільством. Зазначено, що ці заходи мають реалізуватися шляхом функціональних, процедурних та структурних змін органів виконавчої влади з послідовним підсиленням функціонального принципу управління, деконцентрації, децентралізації повноважень, реорганізації державного контролю, модернізації управлінської вертикалі, спрощення та дерегуляції системи надання адміністративних послуг всіма рівнями влади, модернізації державної служби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В. Б. Державне управління: теорія і практика: Монографія / За заг. ред. В. Б. Авер’янова; Кол. авт.: В. Б. Авер’янов, В. М. Шаповал, Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко та ін. – К.: Юрінком – Інтер, 1998. – 431 с.
2. Агранофф Р. Напрямки адміністративної реформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pdp.org.ua/analytics/local-government/978-210-a5---visnyk------ – Назва з екрану.
3. Административная реформа поможет бороться с коррупцией [Електронний ресурс] // ГудВин.info – Режим доступу: http://www.goodvin.info/politika/administrativnaya_reforma_pomozhet_borotsya_s_korrupciey.html – Назва з екрану.
4. Административные реформы в зарубежных странах и развитие министерского звена управления // Министерства и ведомства: учеб. пособ. / под ред. А. Н. Козырина, Е. К. Глушко. – М. : Норма, 2008. – 256 с.
5. Адміністративна реформа [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна бібліотека. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Адміністративна реформа – Назва з екрану.
6. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми : монографія / І. О. Кресіна, А. А. Коваленко, К. М. Вітман та ін. ; за ред. д. політ. н., проф., акад. І. О. Кресіної. – К. : Логос, 2009. – 476 с.
7. Азизова И. А. Бюджетирование, ориентированное на результат / И. А. Азизова. – Ташкент, 2010. – 144 с.
8. Азовский C. Ю. Формирование организационно-экономического механизма противодействия коррупции как фактора обеспечения экономической безопасности : диссертация ... кандидата экономических наук : 08.00.05 / Азовский Станислав Юрьевич. – М., 2009. – 224 c.
9. Академик РАЕН Владимир Полеванов: "Занятие коррупцией должно стать смертельно опасным" [Електронний ресурс] // ИА "Амител" (31 марта 2013 г., 12:05) – Режим доступу: http://www.amic.ru/news/213562 – Назва з екрану.
10. Актуальні питання реформи центральних органів виконавчої влади в Україні / В. І. Луговий, Н. Р. Нижник, В. М. Князєв та ін. // Державне управління: теорія та практика. – 2005. – №1. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej1/txts/lugov.htm – Назва з екрану.
11. Андрианов В. Коррупция как глобальная проблема современности // Общество и экономика. – 2008. – № 3/4. – С. 45–69.
12. Андрианов В. Д. Бюрократия, коррупция и эффективность государственного управления: история и современность. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 248 с.
13. Аніловська Г. Я. Ринкова трансформація в Україні: особливості стартових позицій (теоретичний аспект) / Г. Я. Аніловська // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: [збірник наукових праць] / відповідальний редактор О. Є. Кузьмін. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2001. – 481 с. (Вісник / Національного університету "Львівська політехніка" ; № 417). – С. 400–403.
14. Аристотель. Сочинения в 4-х т.: Пер. с древнегреч. – М.: Мысль, 1984. – 830 с.
15. Афанасьев М. Бюджетирование, ориентированное на результат (новые тенденции) // Вопросы экономики, № 9, 2004, С. 130–139.
16. Афанасьєв М. Н. Клиентела в России вчера и сегодня / М. Н. Афанасьев // Полис. – 1994. – №1. – С. 121–126.
17. Байгузин Р. Н. Административные реформы в России: история и современность / Под общей ред. Р. Н. Байгузина. – М., 2006. – 648 с.
18. Бакуменко В. Д. Реформи державного управління: співвідношення понять / В. Д. Бакуменко, С. О. Кравченко // Наук. вісн. Академії муніципального управління: Серія «Управління». Вип. 2 (8). Державне управління та місцеве самоврядування. – К., 2009. – С. 7–18.
19. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлiнських рiшень: проблеми теорiї, методологiї, практики: Монографія / В. Д. Бакуменко; Редкол.: В. М. Князєв, П. I. Надолiшнiй, М. I. Мельник та iн. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
20. Бакушев В. В. Административная реформа в России: предпосылки, системность и механизмы / Бакушев В. В., Безносиков В. И., Кот В. С. М., 2000. – 132 с.
21. Барабашев А. Г. Административная реформа и реформа государственной службы в России – вопросы реализации и координации / Барабашев А. Г., Клименко А. В. WP8 «Государственное и муниципальное управление», М.: ГУ-ВШЭ, 2010. – 79 с.
22. Баранов В.М. Теневое право: Монография. – Н. Новгород: Нижегородская академия МВД России, 2002. – 165 с.
23. Бартошек М. Римское право. (Понятия, термины, определения): Пер. с чешек. – М.: Юрид. лит., 1989. – 448 с.
24. Барч У. Возможности внедрения зарубежного опыта в условиях России / Удо Барч // Государственная служба. – 2007. – № 6. – С. 169–171.
25. Барч У. Реформирование государственной службы в Германии / Удо Барч // Государственная служба. – 2005. – №4. – С. 143– 151.
26. Безверхнюк Т. Європейські стандарти врядування на регіональному рівні : монографія / Т. М. Безверхнюк, С. Є. Саханенко, Е. Х. Топалова ; за заг. ред. Т. М. Безверхнюк. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 328 с.
27. Бездольний М. Ю. Державно-правовий механізм протидії корупції // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 38–43.
28. Бех П. В. Досвід ФРН в області реструктуризації залізничного транспорту / П. В. Бех, О. В. Лашков, Н. В. Руденко // Збірник наукових праць Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна "Транспортні системи та технології перевезень". – 2011. – № 1. – С. 9–12.
29. Біла книга України або Вашингтонський консенсус в дії: Наслідки економічних реформ 1991-2001 років [Текст] / Всеукраїнська партія "Нова сила" ; авт.-упоряд. Ю. Збітнєв, М. Сенченко. – К. : ЗАТ "Виданичий дім "Княгиня Ольга", 2003. – 250 с.
30. Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції / Т. О. Білозерська // Форум права. – 2007. – № 2. – С. 11–19.
31. Большая Советская Энциклопедия. Третье издание. – М.: Издательство "Советская Энциклопедия", 1977. – Т. 27. – С. 408.
32. Боротьба з корупцією у сфері державних послуг: Хроніка реформ у Грузії. – Міжнародний банк реконструкції та розвитку. – Вашингтон : 2012. – 116 с.
33. Буличева Н. А. Електронне урядування у сфері надання адміністративних послуг органами державної влади / Н. А. Буличева, Ю. І. Пивовар // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. – 2011. – № 2(2). – С. 28–37.
34. Бурлаченко М. Щодо досвіду країн світу по боротьбі з корупцією [Електронний ресурс] / М. Бурлаченко, О. Шамара. – Режим доступу: http://www.yurradnik.com.ua/stride/ur/?m=authors&aut=402&art=437 – Назва з екрану.
35. Буряк Г. С. Корупційні відносини в сучасних умовах інституціоналізації світової економіки : автореф. дис ... канд. екон. наук: 08.00.02 / Гліб Сергійович Буряк. – Київ : Б.в., 2010 . – 24 с.
36. Бюджетний кодекс України (Стаття 2 п. 42) в ред. вiд 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 50 / № 50-51 /. – С. 1778. – Ст. 572.
37. Варченко І. Реформи в Грузії 2004-2012 років: уроки для України [Електронний ресурс] // Интернет-обозрение Главное ТМ (22 октября 2014 г.) – Режим доступу: http://glavnoe.ua/articles/a9512 – Назва з екрану.
38. Василевська Т. Е. Особистісні виміри етики державного службовця : монографія / Т. Е. Василевська. – К. : НАДУ, 2008. – 336 с.
39. Васильєва Н. В. Організація надання адміністративних послуг підприємцям Грузії : досвід для України / В. Н. Васильєва // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Управління : зб. наук. пр. – 2013. – № 3. – С. 83–89.
40. Вебер М. Политика как призвание и профессия // Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
41. Вілкул О. Україна використовуватиме грузинський досвід спрощення отримання громадянами адміністративних послуг [Електронний ресурс] / О. Вілкул // Урядовий портал. – Режим доступу до матеріалів: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=246746996&cat_id=244276429 – Назва з екрану.
42. Волошина А. В. Корупція – виклики для України : за матеріалами шостого "Київського Діалогу" : 28–30 жовт. 2010 р. "Корупція в політиці, економіці та управлінні - стратегії громадянського суспільства та світової спільноти щодо її подолання" / А. В. Волошина. – Кіровоград, 2011. – С. 78–79.
43. Вольманн Х. Оценивание реформ государственного управления: "третья волна" [Текст] / Х. Вольманн // Социологические исследования. – 2010. – № 10. – С. 93–98.
44. Всеукраїнська Спеціальна Колегія з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vsk.kiev.ua/index.php?lang=ua – Назва з екрану.
45. Гаєвський Б. Культура державного управління: організаційний аспект: Монографія / Б. Гаєвський, В. Ребкало. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 144 с.
46. Гайденко П. П., Давидов Ю. Н. Проблеми бюрократії у Макса Вебера // Питання філософії. – 2003. – № 3. – С. 36–44.
47. Гайдук А. В. Про необхідність антикорупційного реформування державної служби в Україні / А. В. Гайдук // Проблеми державного будівництва в Україні [Текст] : матер. міжнар. наук.-практ. конф. "Шляхи євроінтеграції України" (17 – 18 квітня 2004 р.). – К. : [б. в.], 2004. – Вип. 8. – С. 200–202.
48. Гаращук В. М. Актуальні проблеми боротьби з корупцією в Україні : монографія / В. М. Гаращук, А. О. Мухатаєв – Х. : Право, 2010. – 143 с.
49. Гвоздецький В. Д. Організаційно-правові засади запобігання і протидії корупції в Україні : монографія / В. Д. Гвоздецький – К. : Леся, 2011. – 591 с.
50. Гвоздецький В. Д. Трансформація правової системи України: євроінтеграційний вимір: монографія / В. Д. Гвоздецький, О. Г. Мурашин, М. Г. Патей-Братасюк, С. Г. Благовісний, В. М. Братасюк, О. І. Логвиненко ; Акад. упр. МВС України. – К.: Логос, 2009. – 378 с.
51. Гевелинг Л. В. Клептократия. Социально-политическое измерение коррупции и негативной экономики. Борьба африканского государства с деструктивными формами организации власти. М.: Изд-во "Гуманитарий" Академии гуманитарных исследований, 2001. – 590 с.
52. Герасименко П. Як Саакашвілі подолав корупцію в Грузії / П. Герасименко // Економіст : наук. та громад.-політ. журн. – 2010. – № 11. – С. 59–60.
53. Гилинский Я. И. Коррупция: теория, российская реальность, социальный контроль [Електронний ресурс] // Криминология: вчера, сегодня, завтра. Труды Санкт-Петербургского криминологического клуба. – Бишкек: Изд-во Промтехком, 2003, № 1 (6). – С. 238–255. – Режим доступу: http://narcom.ru/ideas/socio/84.html. – Назва з екрану.
54. Гладун З. С. Проблеми адміністративної реформи в Україні. Наукова доповідь [Електронний ресурс] / З. С. Гладун // Наукова доповідь. – 2001. – Режим доступу: http://adminpravo.com.ua/index.php/2010-04-13-13-13-25.html-task=view&id=163&catid=98.htm – Назва з екрану.
55. Глушко Е. К. Административная реформа (зарубежный и российский опыт) / Предисловие М. А. Краснова; Гос. ун-т – Высшая школа экономики. М.: ТЕИС, 2009. – 148 с.
56. Гнидюк Н. Розвиток державної служби в Польщі. Елементи стратегії реформування державної служби та проблеми, пов’язані з її впровадженням / Н. Гнидюк, Г. Януш // Вісн. УАДУ. – 2007. – № 3. – С. 41–42.
57. Гоббс Т. Левиафан или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Гоббс Т. Сочинения: В 2 т. – Т. 2. – М.: Мысль, 1991. – 731 с.
58. Гончаренко Г. С. Понятие, сущность и виды коррупции в современной России // Административное и муниципальное право. – 2010. – №6. – С. 5–7.
59. Гончарук Н. Т. Концептуальні засади здійснення реформи публічної адміністрації в Україні [Електронний ресурс] / Н. Т. Гончарук // Науковий вісник Академії муніципального управління, серія «Управління»: Збірник наукових праць. – 2009. – № 4. – Режим доступу : http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu/ 2009_4/4.pdf – Назва з екрану.
60. Гончарук Н. Т. Еволюція адміністративної реформи в Україні // Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д.: Моноліт, 2009. – 384 с.
61. Горбатенко В. Конституційні засади проведення адміністративної реформи в Україні та удосконалення системи органів виконавчої влади [Електронний ресурс] / В. Горбатенко // Юридична Україна. – 2002. – №3. – С. 59–62. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/41 – Назва з екрану.
62. Гордієнко К. Як в Польщі борються з хабарництвом – уроки для України [Електронний ресурс] // Рух "Ні хабарництву!" – Режим доступу: http://nihabarnyctvu.org.ua/news/jak_v_polshhi_borjatsja_z_khabarnictvom_uroki_dlja_ukrajini/2014-10-07-40 (7.10. 2014) – Назва з екрану.
63. Гостева С. Р., Рашкин В. В. Коррупция в России: исторические корни, причины, состояние, основы современной нормативно-правовой базы противодейстия. М., 2010. – 326 с.
64. Грэй Э. От государственного управления к государственному менеджменту : переоценка поворота // Государственная служба. Проблемы реформирования. Зарубежный опыт / Э. Грэй, Б. Дженкинс. – М., 1995. – Вып. 8. – С. 7–20.
65. Дамаскин О. В. Коррупция: состояние, причины, противодействие. – М., 2009. – 304 с.
66. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
67. Державна служба : навч. посіб. / під ред. О. Ю. Оболенського. – К. : КНЕУ, 2003. – 344 с.
68. Джонсон М. Что может быть предпринято по отношению к укоренившейся коррупции: Пер. доклада на Ежегодной конференции Мирового банка по проблемам развития экономики. – Вашингтон, 1997. – С. 48–68.
69. Дзюндзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних організацій: Монографія. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ "Магістр", 2003. – 236 с.
70. Дзюндзюк В. Б. Публічне адміністрування в Україні. Навчальний посібник. / Дзюндзюк В. Б., Мельтюхова Н. М., Фоміцька Н. В.,за заг. ред.
д-ра ф. наук, проф. В. В. Корженка, к.е.н., доц. Н. М. Мельтюхової – Х. :
Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2011. – 306 c.
71. Дмитриева Н. Е. Административная реформа и проблемы государственного управления / Дмитриева Н. Е., Елисеенко В. Ф., Клименко А. В., Суворова И. К. – Москва: Изд. дом ГУ – ВШЭ, 2008. – 367 с.
72. Дмитрик Ю. І. Протидія корупційній злочинності в Україні: навч. посіб. / Ю. І. Дмитрик, Д. І. Йосифович, І. В. Красницький, С. І. Мельник, Є. В. Пряхін, С. В. Якимова ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2010. – 307 с.
73. Добреньков В. И., Исправников Н. Р. Коррупция: современные подходы к исследованию. – М., 2009. – 207 с.
74. Доклад «Ведение бизнеса 2013». Разумный подход к регулированию деятельности малых и средних предприятий / Совместная публикация Всемирного банка и Международной финансовой корпорации. – 2013. – 25 с.
75. Долгова А. И. Криминологические оценки организованной преступности и коррупции, правовые баталии и национальная безопасность. М.: Российская криминологическая ассоциация, 2011. – 668 с.
76. Дрьомов С. В. Корупція в Україні: причини поширення та механізми протидії. Зелена книга державної політики : монографія / С. В. Дрьомов, Ю. Г. Кальниш, Г. О. Усатий [та ін.]. – К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. – 91 с.
77. Дудка А. Удосконалення механізмів координації державної політики протидії корупції [Електронний ресурс] / А. Дудка // Вісник Наукового інформаційно-аналітичного центру НАТО Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2009 – Вип. 3. – Режим доступу: http://nato.pu.if.ua/journal/2009-2/2009-2-11.pdf. – Заголовок з екрану.
78. Дюборг О. Уровень коррупции в Бельгии и меры борьбы с ней [Електронний ресурс] // Уголовная политика в сфере обеспечения безопасности здоровья населения, общественной нравственности и иных социально-значимых интересов: материалы Международной научно-практической конференции, 20 мая 2012 г. – Краснодар: КСЭИ, 2012. – 343 с. – Режим доступу: http://ksei.ru/netcat_files/userfiles/NAUKA/Konferentsiya %20yuridicheskoy%20nauchnoy%20shkoly.pdf – Назва з екрану.
79. Дюркгейм Э. Самоубийство: Социологический этюд / Пер, с фр. с сокр.; Под ред. В. А. Базарова. – М.: Мысль, 1994. – 399 с.
80. Економіка знань: виклики глобалізації та Україна / Під заг. ред. А. П. Гальчинського, С. В. Льовочкіна, В. П. Семиноженка. – К.: НІСД,
2004. – 262 с.
81. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр "Академія", 2000. – 864 с.
82. Енгибарян JI. Н. Феномен коррупции в условиях глобализации (теоретический анализ): автореферат дис. ... канд. социол. наук: 22.00.01 / JI. Н. Енгибарян; МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 2006. – 30 с.
83. Європейська хартія місцевого самоврядування [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_036 – Назва з екрану.
84. Євтушенко О. Н. Принцип поділу влади та його вплив на формування демократичної моделі державної влади: зарубіжний досвід і Україна [Електронний ресурс] / О. Н. Євтушенко // Наукові праці: Науково-методичний журнал : наук. фах. вид. – 2009. – вип. 97. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/Politology/ 2009_97/97-17.pdf.
85. Журавський В. С. Корупція в Україні – не політика: моногр. / В. С. Журавський, М. І. Михальченко, О. М. Михальченко ; Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса НАН України. – К.: Фенікс, 2007. – 408 с.
86. Заброда Д. Г. Адміністративно-правові проблеми взаємодії суб’єктів боротьби з корупцією : монографія / Д. Г. Заброда, В. К. Колпаков. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2006. – 200 с.
87. Закон Республіки Польща "Про організацію та порядок роботи Ради Міністрів та обсяг повноважень міністрів" від 8.08.1996 р. // Адмін. реформа і світовий досвід. Т.2, част. 5, кн.1. Республіка Польща. – К., 2001.
88. Законодательный вестник Грузии. Министерство юстиции Грузии. [Електронний ресурс]. – Режим доступа: https://matsne.gov.ge – Назва з екрану.
89. Запобігання та протидія корупції: навчальний посібник / за ред. проф. Михненка А. М. // А. М. Михненко, О. В. Руснак, А. М. Мудров, С. О. Кравченко та ін. – 3-є вид., доп. і перероб. – К.: НАДУ, – 2012. – 529 с.
90. Захаров А. В. Политико-административные факторы антикоррупционных реформ в публичном управлении в период системной трансформации : диссертация ... кандидата политических наук : 23.00.02 Санкт-Петербург, 2007 – 170 c.
91. Здійснення конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції – оцінка громадянського суспільства : (засід. "круглого столу") / Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організ. злочинністю і корупції. – К. : Москаленко О. М., 2011. – 67 с.
92. Иванченко В. МВФ, "Вашингтонский консенсус" и Украина [Електронний ресурс] / В. Иванченко. – Режим доступу: http://xxivek.com.ua/article/1969 – Назва з екрану.
93. Игнатова Т. В. Административная реформа в России и за рубежом: учебное пособие / Ростов-на-Дону: Изд-во Северо-Кавказской акад. гос. службы, 2006. – 235 с.
94. Институциональные ограничения современного экономического роста [Електронний ресурс] / В. С. Лисин, К. Э. Яновский и др. – М.: Издательский дом "Дело" ранхиГС, 2011. – Режим доступу: http://zakon.znate.ru/docs/index-2172.html?page=87 – Назва з екрану.
95. Інновації та розвиток місцевого самоврядування: платформа "Спільноти практики розвитку місцевого самоврядування" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mx.despro.org.ua:8081 – Назва з екрану.
96. Кабанов П. А. Коррупция как объект криминологического анализа: основные исследовательские подходи в современной российской криминологии // Следователь. – 2002. – № 8. – С. 57–60.
97. Кабанов П. А. Коррупция в России: понятие, сущность, причины, противодействие / П. А. Кабанов, Р. Р. Газимзянов. – 2003. – 123 с.
98. Камлик М. І. Корупція в Україні / М. І. Камлик, Є. В. Невмержицький. – К. : Знання, 1998. – 186 с.
99. Карпінський І. Ю. Діалектика поняття "корупція" / І. Ю. Карпінський, П. І. Карпінська // Інтелект. Особистість. Цивілізація : темат. зб. наук. пр. із соціал.-філос. проблем. Вип. 8. – Дон. : ДонНУЕТ, 2010. – С. 128–137.
100. Карпович О. Г. Некоторые проблемы борьбы с коррупцией в государствах СНГ: теоретические и практические аспекты: научно- практическое пособие / О. Г. Карпович. – М.: Юнити-Дана: Закон и право, 2011. – 176 с.
101. Карпович О. Г. Коррупция в современной России / О. Г. Карпович. – М. : Юристъ, 2007. – 242 с.
102. Качкина Т. Б. Коррупция и основные элементы стратегии противодействия ей : учебн. пособие. / Т. Б. Качкина, А. В. Качкин. – Ульяновск, ОАО «Областная типография «Печатный двор», 2010. – 80 с.
103. Кашуба Я. М. Корупція та відповідальність за корупційні діяння : навч. посіб. / Я. М. Кашуба. – Л. : ПАІС, 2007. – 108 с.
104. Кирпичников А. И. Российская коррупция: монография / А. И. Кирпичников; Ассоциация "Юридический центр". – 3-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург : Юридический центр Пресс, 2004. – 437 с.
105. Кінаш М. М. Корупція як соціальне негативне явище [Електронний ресурс] // Електронне наукове фахове видання. – Харківський національний університет внутрішніх справ, 2012. – № 4. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-4/12kmmcnj.pdf – Назва з екрану.
106. Клименко А. В. Механизмы нового государственного управления и модернизированной бюрократии в концепции административной реформы [Електронний ресурс] / Чиновник №505 (39). – Режим доступу: http://www.chinovnik.uapa.ru/modern/article.php?id=605 – Назва з екрану.
107. Клименко А. В. Электронные административные регламенты / А. В. Клименко // Теория и практика государственного управления ; Ин-т проблем гос. и муницип. упр. ; Гос. ун-т ; Высш. шк. экономики. Состояние и механизмы модернизации российского государственного управления. – М. : Эпифания, 2004. – 143 с.
108. Клімова С. М. Запобігання і протидія корупції : навч. посіб. / Клімова С. М.; Ковальова Т. В. – Х., 2011. – 344 с.
109. Клітгаард Р. Приборкання корупції / Р. Клітгаард. – Х.: Тарбут Лаам, 2006. – 244 с.
110. Князєв В. М. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми: Монографія / За ред. В. М. Князєва; Кол. авт.: В. М. Князєв, І. Ф. Надольний, М. І. Мельник та ін. – К.: Вид-во НАДУ: Міленіум, 2003. – 320 с.
111. Князєв В. М. Сучасні проблеми державного управління: дослідження, технології, методики: Наук. вид. / В. М. Князєв, В. Д. Бакуменко, Є. О. Ралдугін та ін.; За заг. ред. В. М. Князєва. – К.: Вид- во УАДУ, 1999. – 204 с.
112. Коваленко А. А. Суспільна трансформація і державне управління в Україні: політико-правові детермінанти / А. А. Коваленко, І. О. Кресіна, В. В. Цвєтков. – К. : ІнЮре, 2003. – 496 с.
113. Ковбасюк Ю. Антикорупційна політика державних органів влади України / Ю. Ковбасюк // Віче : Теоретичний і громадсько-політичний журнал. – 2010. – № 17. – С. 19–22.
114. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка [Електронний ресурс] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_282 – Назва з екрану.
115. Козуб В. П. Трансформація системи публічного адміністрування на основі інструментарію адміністративної реформи [Електронний ресурс] / В. П. Козуб // Державне будівництво. – 2010. – № 2. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/DeBu_2010_2_7.pdf – Назва з екрану.
116. Колеман Дж. Комитет 300 тайны мирового правительства. М.: ВИТЯЗЬ, 2007. – 320 с.
117. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. – К.: Факт, 2002. – 260 с.
118. Колпаков В. К. Адміністративна реформа: концептуальні засади / В. К. Колпаков // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – К., 2010. – Вип.: 1. – С. 18–26.
119. Колчеманов Д. Н. Административно-правовое регулирование противодействия коррупции в системах государственной службы зарубежных государств и возможности использования зарубежного опыта в Российской Федерации. автореф. дис. … канд. юрид. наук / Д. Н. Колчеманов. – М., 2009. – 21 с.
120. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції: конвенцію ратифіковано із заявами Законом № 251-V (251-16), від 18 жовтня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 496.
121. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності // Офіційний вісник України – 2006. – № 14, Ст. 1056.
122. Конвенція про кримінальну відповідальність за корупцію: прийнята 4 листопада 1998 р. в м. Страсбург і відкрита для підписання 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 497.
123. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 08 червня 1995 р. №1к/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №18. – Ст.133.
124. Конституція України / Верховна рада України. – Офіц. вид. – К.: Відомості Верховної ради України від 23.07.1996 – 1996 р. – № 30.
125. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки від 1 листопада 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 48. – Ст. 632.
126. Концепція роздержавлення і приватизації підприємств, землі і житлового фонду. Постанова Верховної Ради України від 31 жовтня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Cт. 795.
127. Корнієнко М. В. Суспільство і правопорядок: у 6 т. Т. 3. Протидія організованій злочинності в країнах ЄС та США / М. В. Корнієнко. – К.: Фонд юрнауки АПС, 2007. – 312 с.
128. Королева А. Италия борется с коррупцией [Електронний ресурс] / Анна Королева // Деловой общенациональный аналитический ресурс "Эксперт Online" (31 окт 2012, 13:32). – Режим доступу: http://expert.ru/2012/10/31/italiya-boretsya-s-korruptsiej – Назва з екрану.
129. Корупційні ризики в публічній адміністрації [Електронний ресурс] // "Присяжный Поверенный". – 2010. – Режим доступу: http://osipov.kiev.ua/novosti/1021-korupcijni-riziki-v-publichnij-administraciyi.html – Назва з екрану.
130. Корупція. [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна бібліотека. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/корупція – Назва з екрану.
131. Корупція: теоретик