Козич Ірина Володимирівна. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури

Короткий опис

Козич Ірина Володимирівна. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури. : Дис... канд. наук: 13.00.05 2008

Козич І. В. Формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 соціальна педагогіка. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2008.
Дисертація присвячена проблемі формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури. Проаналізовано основні напрями та підходи до вивчення проблеми; обґрунтовано і розроблено модель формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури; теоретично обґрунтовано педагогічні умови, критерії та рівні сформованості конфліктологічної компетентності соціального педагога.
Конфліктологічна компетентність визначається у дослідженні як одна із складових необхідної частини професійної компетентності, яка передбачає мистецтво індивідуальної роботи з особистістю, володіння різноманітними
«ключами» комунікації, спеціальними методами організації власної психіки, засобами зниження рівня емоційного напруження і тривожності, як рівень розвитку обізнаності особистості про діапазон можливих стратегій конфліктуючих сторін, вміння надати допомогу у реалізації конструктивної взаємодії у конкретній конфліктній ситуації.
Сформованість конфліктологічної компетентності ми оцінювали за такими критеріями: відсутність конфліктофобії; усвідомлення важливості, значущості конфліктологічної компетентності для професійної діяльності соціального педагога; ступінь орієнтування у психологічній і педагогічній інформації про конфлікти і стратегії їх вирішення; вміння утримувати конфліктну взаємодію; рефлексія власної конфліктологічної компетентності.
Виокремлено такі рівні сформованості конфліктологічної компетентності соціального педагога: інтуїтивний, репродуктивний, творчо-репродуктивний, творчий.
Розроблено спецкурс «Основи конфліктологічної компетентності». Експериментально підтверджено ефективність запропонованої моделі формування конфліктологічної компетентності в умовах магістратури. Основні результати дослідження впроваджено в практику діяльності вищих навчальних закладів.

У процесі дисертаційного дослідження нами було здійснено теоретичний аналіз проблеми формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури, виявлено та експериментально перевірено педагогічні умови досліджуваного процесу.
У дисертації представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури на базі експериментального дослідження, яке підтвердило висунуту гіпотезу, засвідчило вирішення поставлених завдань і створило підґрунтя для таких висновків:
1. Розкрито зміст базових понять дослідження «конфлікт», «компетентність», «конфліктологічна компетентність», останнє ми розуміємо як необхідну частину професійної компетентності соціального педагога, яка передбачає мистецтво індивідуальної роботи з особистістю, володіння різноманітними «ключами» комунікації, спеціальними методами організації власної психіки, засобами зниження рівня емоційного напруження і тривожності.
2. Обґрунтовано структуру та функції конфліктологічної компетентності соціального педагога як важливої характеристики його професійної діяльності. Компонентами конфліктологічної компетентності визначено: змістовий (психологічні і педагогічні знання про конфлікт); мотиваційно-діяльнісний
(стратегії поведінки у конфлікті, ставлення до професії); особистісний (рефлексія, емпатія, відповідальність); конструктивний (вміння здійснювати профілактику конфлікту та вирішення конфлікту); комунікативний (комунікативні вміння і навички). Названі компоненти визначили цільові перспективи дослідження і стали основою для обґрунтування умов формувального експерименту. Проаналізовано основні функції соціального педагога, та на цій основі визначено функції конфліктологічної компетентності (комунікативну, рефлексивну, профілактичну, навчальну, інноваційну, регулятивну, інтегративну).
3. Визначено критерії і показники сформованості конфліктологічної компетентності студентів. Сформованість конфліктологічної компетентності оцінено за такими критеріями: відсутність конфліктофобії; усвідомлення важливості, значущості конфліктологічної компетентності для професійної діяльності соціального педагога; ступінь орієнтування у психологічній і педагогічній інформації про конфлікти і стратегії їх вирішення; вміння утримувати конфліктну взаємодію; рефлексія власної конфліктологічної компетентності. Виявлено чотири рівні сформованості конфліктологічної компетентності студентів: інтуїтивний, репродуктивний, творчо-репродуктивний, творчий, визначено їх змістове наповнення.
Розроблено комплекс діагностичних методик, спрямований на визначення вихідного рівня сформованості конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури. Першу групу діагностичних методик було спрямовано на виявлення рівня сформованості змістового компоненту конфліктологічної компетентності, основу якого становлять методологічні положення, наукові психологічні і педагогічні знання про конфлікт, стратегії його попередження і вирішення. Другагрупа методик виявляла сформованість мотиваційно-діяльнісного компоненту конфліктологічної компетентності. Третя група діагностичних методик передбачала аналіз особистісного компоненту конфліктологічної компетентності, основу якого становлять ціннісні орієнтації студентів, мотиви, розвиток рефлексивної сфери, емпатії, толерантності, спрямованість особистості у спілкуванні, самооцінка, емоційна стійкість. Четверта група діагностичних методик скеровувалася на виявлення конструктивного ставлення до конфлікту. П’ята група методик мала за мету діагностику комунікативних умінь у конфлікті.
4. Розроблено модель формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури, реалізація якої спрямована на озброєння студентів глибокими теоретичними знаннями; оволодіння ними необхідними вміннями та навичками; формування позитивного ставлення до власної професії і готовність застосовувати знання, вміння та навички на практиці; дотримання принципів проблемності, послідовності, гуманізації, системності та активності.
Використано задачний підхід у процесі формування конфліктологічної компетентності соціального педагога. Визначено, що навчально-професійні
задачі конфліктологічного характеру це матеріалізовані педагогічні ситуації, які характеризують взаємодію педагога і того, хто навчається, з певною метою. Виокремлено декілька груп задач: навчальні, спрямовані на засвоєння знань із конфліктології; навчальні, спрямовані на вироблення конфліктологічних вмінь і навичок; навчальні професійно-педагогічні задачі. Дотримання педагогічних умов, вірні дії викладача і їх цілеспрямована реалізація; використання необхідних методів, засобів навчання сприяло успішності впровадження зазначеної моделі на практиці.
Встановлено, що ефективність формування конфліктологічної компетентності соціального педагога забезпечується дотриманням комплексу педагогічних умов: психолого-педагогічних (врахування індивідуально-психологічних особливостей студентів; вимог, що висуваються до підготовки майбутнього соціального педагога в умовах магістратури; усвідомлення конфліктологічної компетентності майбутніми соціальними педагогами-магістрами інтегративної характеристики їхньої професійної готовності, як єдність змістового, мотиваційно-діяльнісного, особистісного, конструктивного, комунікативного компонентів); науково-методичних (навчальні завдання представлені у вигляді проблемних питань, задач, ситуацій, рольових ігор і відповідають науковим підходам до опису й пояснення суб’єктивних причин, умов, факторів виникнення конфліктних ситуацій, а їх виконання забезпечує засвоєння необхідних конфліктологічних понять); організаційних (включення до навчального процесу вищого навчального закладу спецкурсу «Основи конфліктологічної компетентності».
Дослідно-експериментальним шляхом доведено, що після завершення формувального експерименту значно зменшилась кількість студентів інтуїтивного рівня сформованості конфліктологічної компетентності. Результати контрольного зрізу після формувального експерименту виявили значні зміни у сформованості компонентів конфліктологічної компетентності майбутніх соціальних педагогів у експериментальній групі. Майже половина студентів виявили творчо-репродуктивний рівень досліджуваного параметру (47%), на початку експерименту цей показник складав 11%. У контрольній групі більшість студентів залишилась на репродуктивному рівні: до експерименту 12% , після 56%.
Виявлена динаміка засвідчила суттєві переваги показників експериментальної групи над контрольною, що дозволило зробити висновок про ефективність моделі формування конфліктологічної компетентності соціального педагога в умовах магістратури.
Дисертаційне дослідження не вичерпує розглянуту проблему. Перспективною є подальша розробка таких напрямів: формування конфліктологічної компетентності у системі підвищення кваліфікації викладачів, а також для фахівців, що працюють у системі «людина-людина», розробка технологій позитивного вирішення суперечностей у соціально-педагогічному процесі.