Козлова Марія Олегівна. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України)

Короткий опис

Козлова Марія Олегівна. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України) : дис... канд. екон. наук: 08.06.04 / Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2006.

Козлова М.О. Облік і контроль процесу резервування (на прикладі діяльності великих промислових підприємств України). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. Київ, 2006.
Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним питанням бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю процесу резервування. Уточнено сутність резервів на основі критичної оцінки наукових підходів до їх характеристики, що дозволило відокремити поняття облікові резерви” від резервів” як запасів ресурсів і резервів потенційних можливостей”. Виділено процес облікового резервування як елемент загального процесу резервування підприємства. Удосконаленокласифікацію облікових резервів на основі теоретичного обґрунтування запропонованих і аналізу існуючих класифікаційних ознак (виділено ознаки: обов’язковість формування; призначення; джерела формування; наявність покриття; можливість виявлення). Шляхом виділення стадій життєвого циклу резерву конкретизовано роль і формалізовано дії управлінського та облікового персоналу на кожній стадії з метою оптимізації організації цього процесу. Визначено елементи облікової політики щодо резервування та фондування. Запропоновано методику покриття облікових резервів високоліквідними активами без вилучення їх з обороту підприємства. З метою підвищення достовірності, аналітичності та інформативності звітності вдосконалено порядок розкриття у ній інформації про резерви в частині деталізації та впорядкування статей пасиву балансу, внесення змін до ф. № 4 Звіт про власний капітал”, а також розробки форм внутрішньої звітності щодо резервування. Запропоновано методику внутрішньогосподарського контролю процесу резервування в частині доповнення об’єктів контролю прихованими та латентними резервами.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення проблемних питань стосовно розробки науково-методичних підходів і обґрунтування рекомендацій з удосконалення організації та методики формування резервів у бухгалтерському обліку. Загальні висновки, сформульовані за науковими результатами дослідження, наступні.
1. Відсутність єдиного загальновизнаного тлумачення поняття резерви” перешкоджає виробленню методики їх формування та відображення в обліку. Доведено, що під резервом слід розуміти запас високоліквідних засобів, створюваних суб’єктом господарювання відповідно до чинного законодавства та внутрішніх документів, який характеризується специфічним порядком формування та необхідністю оперативного цільового використання, і призначений для покриття ймовірних або очікуваних витрат і збитків.
2. Узагальнення та систематизація наукових підходів до резервування та поглядів щодо сутності понять резерв”, капітал”, фонд”, регулятив”, забезпечення” дозволило виявити проблеми їх практичного вживання та розмежувати ці поняття шляхом виділення спільних і відмінних ознак. З метою уточнення понять слід розрізняти облікові резерви (резерви, сформовані у системі бухгалтерського обліку як засіб впливу на фінансовий результат та забезпечення відповідності доходів та витрат), резерви як запаси матеріальних та /або фінансових ресурсів, і резерви потенційних можливостей (сукупність резервів підвищення ефективності діяльності підприємства), а також процеси резервування для кожного з них.
3. При аналізі існуючих класифікацій резервів виявлено порушення загальних вимог до побудови науково обґрунтованих класифікацій, що викликає методологічну неточність, неповноту й одночасно громіздкість, а також складність їх практичного застосування. З урахуванням уточненого економічного змісту резервів їх слід класифікувати за наступними ознаками: обов’язковість формування, призначення, джерела формування, наявність покриття; можливість виявлення. Застосування запропонованої класифікації для організації та ведення бухгалтерського обліку та проведення контролю сприятиме підвищенню ефективності резервування в практичній діяльності промислових підприємств.
4. Розмежування функціональних обов’язків облікового та управлінського персоналу на стадіях процесу формування й використання резервів забезпечує реальне облікове резервування, сприяє підвищенню його якості та ефективності шляхом відповідного управління грошовими потоками. З огляду на це запропоновано виділяти стадії життєвого циклу резерву та закріплювати дії на кожній стадії посадовими інструкціями.
5. З метою удосконалення організації процесу облікового резервування на великих промислових підприємствах доведено необхідність включення відповідного розділу до Положення про облікову політику. Такий розділ розроблено на основі визначених і доповнених елементів облікової політики щодо резервування та формування фондів (перелік резервів та /або фондів, можливих до формування підприємством; порядок їх формування; цільове використання та ліквідація резервів; документальне оформлення; інвентаризація; відповідальність за правильність формування і використання; внутрішня звітність щодо резервування та /або фондування).
6. За результатами ретроспективного аналізу особливостей резервування та оперативного аналізу господарських потреб великих промислових підприємств запропоновано формувати фонд споживання, резерв під знецінення вкладень у цінні папери та резерв майбутніх витрат на ремонт власних основних засобів. Для задоволення інформаційних потреб користувачів облікової інформації удосконалено методику відображення процесу резервування на рахунках бухгалтерського обліку шляхом запровадження нових синтетичних рахунків (427 Фонд споживання”) і наповнення новим змістом рахунків чинного плану рахунків (423 Резерв переоцінки необоротних активів”, 473 Резерв на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування”, 477 Резерви на матеріальне заохочення працівників” 478 Резерв під знецінення вкладень у цінні папери”, 479 Резерв майбутніх витрат на ремонт власних основних засобів”). Це розширить інформаційну базу за всією сукупністю господарських операцій, характерних для великих промислових підприємств за умов ринкової економіки.
7. Для формування внутрішніх стабільних інструментів захисту від негативного впливу господарських ризиків запропоновано методику покриття облікових резервів високоліквідними активами без вилучення їх з обороту підприємства. В її основі спрямування однієї зі складових вільних фінансових ресурсів на покриття облікових резервів шляхом використання інформації аналітичних розрізів до рахунку обліку руху грошових коштів підприємства. Це дозволить надавати управлінському персоналу інформацію щодо обмеження витрачання певного обсягу наявних коштів на поточному рахунку.
8. З урахуванням економічних інтересів управлінського персоналу у прозорості суми грошової виручки від реалізації продукції, а також в інформації стосовно динаміки резервів і можливості використання високоліквідних активів на їх покриття запропоновано впровадити у практику великих промислових підприємств за умов комп’ютеризованого обліку форми внутрішньої бухгалтерської звітності щодо резервування та покриття облікових резервів.
9. З метою своєчасного виявлення та усунення відхилень в бухгалтерському обліку запропоновано та впроваджено у діяльність великих промислових підприємств методику внутрішньогосподарського контролю процесу облікового резервування. Визначено суб’єкти та об’єкти внутрішньогосподарського контролю процесу облікового резервування, джерела інформації, методичні прийоми отримання, узагальнення та реалізації його результатів. Доповнення складу об’єктів такого контролю доповнено прихованими та латентними резервами дозволить забезпечити комплексне дослідження організації та порядку здійснення облікового резервування та підвищити обґрунтованість управлінських рішень на основі бухгалтерської інформації.
Використання рекомендацій і пропозицій великими промисловими підпри-ємствами дозволяє підвищити ефективність облікового резервування, що сприяє уникненню збитків та додаткових витрат ресурсів за непередбачених ситуацій.