Краснова Вікторія Василівна. Управління промисловістю регіону в умовах перехідної економіки

Короткий опис

Краснова Вікторія Василівна. Управління промисловістю регіону в умовах перехідної економіки: дис... д-ра екон. наук: 08.07.01 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2005

Краснова В.В. Управління промисловістю регіону в умовах перехідної економіки - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.01 - Економіка промисловості. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2005.
Дисертацію присвячено розробці цілісної концепції управління промисловістю регіону в умовах перехідної економіки, механізму та системи заходів для основних напрямів стабілізації і підвищення ефективності розвитку промислового комплексу.
Обґрунтовано концептуальні основи завершення приватизації в Україні.
Розроблено рекомендації щодо оцінки майна приватизованих підприємств з урахуванням потенційного прибутку на основі формули капіталізованого прибутку, з об'єктивної оцінки результатів конкурсів з придбання контрольних пакетів акцій; рекомендації щодо подолання взаємних неплатежів шляхом створення вертикальних асоціацій, що працюють на кінцевий продукт; основні напрями державної підтримки підприємництва.
На основі аналізу формування регіональних та місцевих бюджетів в Україні та за рубежем розроблено нормативний метод формування регіональних бюджетів.
Сформовано невідкладні заходи щодо економічного стимулювання розвитку і підвищення ефективності функціонування промислового комплексу регіону.
Розроблено рекомендації щодо організації внутрішньофірмового планування в умовах змішаної економіки з використанням матричних моделей; методику оперативного управлінського аналізу господарської діяльності підприємства за період від доби до місяця; методику оперативного техніко-економічного аналізу; методику оцінки ефективності інвестиційних проектів, що фінансуються за допомогою кредитних ліній.

Виконане наукове дослідження дозволило сформулювати низку системно взаємопов'язаних висновків та пропозицій теоретичного, методичного і прикладного характеру, основні з яких полягають у такому:

Вирішення задач підйому виробництва й підвищення життєвого рівня основної маси населення вимагає корінного поліпшення управління економікою, і насамперед її визначальним підрозділом промисловістю, як у цілому в державі, так і в окремих регіонах.

Управління промисловістю регіону може бути також охарактеризоване як система заходів, що забезпечують реалізацію цілей промислової політики, тобто система інвестиційно структурних перетворень, спрямованих на прогресивні зміни в реальному секторі, зростання виробництва, підвищення конкурентоздатності промисловості, а також координацію діяльності суб'єктів господарської діяльності, що складають промисловість регіону.
2. Обґрунтовано на основі аналізу законодавчих і нормативних документів концептуальні основи завершення приватизації в Україні, зокрема, доведено недоцільність безальтернативної передачі державної власності трудовому колективу, неефективність і соціальна несправедливість такого способу приватизації, як оренда з викупом за рахунок прибутку від виробничо-господарської і фінансової діяльності. Доведено доцільність перетворення приватизованих великих підприємств тільки у відкриті акціонерні товариства.
Розроблено пропозиції щодо оцінки об'єктів приватизації. Зокрема, при визначенні первісної ціни об'єкта його вартість необхідно зменшувати на величину кредиторської заборгованості з урахуванням поправочного коефіцієнта на відхилення між нормальною і реальною вартістю основних і оборотних виробничих фондів і застосовувати дохідний метод оцінки вартості майна, що враховує можливість капіталізації прибутку.
Запропоновано методологію об'єктивної оцінки результатів конкурсів із придбання контрольних чи блокуючих пакетів акцій приватизованих підприємств, засновану на максимізації коштів, що одержить держава (у виді плати за пакет акцій, податків і зборів) у довгостроковому періоді з урахуванням дисконтування. Розроблено відповідну математичну модель.
3. Значні соціально-економічні резерви полягають у формуванні й розвитку підприємництва. В Україні в даний час не створено середовище, що сприяє бурхливому зростанню малого бізнесу. Недостатнім слід вважати рівень державної підтримки малих підприємств. Необхідне зниження податкового тиску, пільгове кредитування створюваних і уже функціонуючих малих підприємств. Уточнено визначення малого підприємства, що розуміється як створене на недержавній основі з обмеженням числа робочих місць залежно від виду діяльності.

Найважливішою задачею як галузевих, так і особливо регіональних органів управління є здійснення комплексу заходів, що сприяють безперебійному функціонуванню економіки, у тому числі пом'якшення негативного впливу взаємних неплатежів суб'єктів господарювання, а також ланцюгової інфляції, пов'язаної з кон'юнктурним підвищенням цін окремими партнерами. Одним з таких заходів варто визнати створення різних вертикальних асоціацій, усі учасники яких працюють на кінцевий продукт, наприклад, запропоновано підхід до встановлення цін на вугілля, концентрат і кокс. Угоди між вугільними, збагачувальними, коксохімічними і металургійними підприємствами дозволяють установити економічно обґрунтовані для всіх учасників ціни на проміжні продукти. Усуненню взаємних неплатежів сприяє система взаємозаліків усередині асоціації за внутрішніми цінами.

5. На основі наукового аналізу результатів створення спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, а також проведення економічного експерименту в гірничо-металургійному комплексі розроблено пакет негайних заходів з економічного стимулювання розвитку й підвищення ефективності функціонування промислового комплексу.
Доведено, що бартер змушена міра, до якої доводиться прибігати суб'єктам підприємницької діяльності в умовах загальної кризи неплатежів, величезної дебіторської і кредиторської заборгованості, дефіциту оборотних коштів. Задача полягає не в створенні штучних перешкод бартеру, а у вживанні заходів економічного характеру, що сприяють відновленню оборотних коштів підприємств. Одним із першочергових заходів повинно стати надання їм права самостійного вирішення питань витрати коштів із розрахункового рахунка.
6. Головною проблемою реального співвідношення владних повноважень, прав відповідальності органів центральної державної влади, регіонального управління і місцевого самоврядування є проблема створення, розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, що на регіональному рівні зводиться до формування і використання місцевих бюджетів. Діюча практика планування місцевих бюджетів має істотні недоліки. Дохідна частина регіональних бюджетів і відрахувань від загальнодержавних доходів визначається за витратним методом.
Запропонований у дисертації механізм формування місцевих бюджетів дозволяє виключити цей недолік. Відрахування в бюджети областей від загальнодержавних доходів пропонується робити за єдиними для всіх областей і всіх основних податків нормативами. Їх рекомендується встановлювати на основі розподілу компетенції і відповідно витрат між державним і місцевим бюджетами. Розроблений і проілюстрований кількісно методичний підхід до вирішення цієї задачі дозволяє рекомендувати його до застосування при плануванні бюджетів.
7. Держава, галузеві і регіональні органи влади, що створюють і регулюють зовнішнє середовище підприємств, забезпечують управлінські впливи на процеси реструктуризації промисловості в галузі і регіоні, у той же час зацікавлені в удосконаленні менеджменту на промислових підприємствах, зокрема внутріфірмового планування і аналізу. На великих підприємствах, що мають кілька технологічних переділів (наприклад, металургійних), безпосередньо на підприємстві доцільно для планування використовувати виробничі функції і моделі міжгалузевого балансу, адаптовані до економіки підприємства (матрична модель) за розробленою і реалізованою у дисертації методологією.

На прикладі залізостального брухту наведено методику визначення потреби в постачанні ресурсів зі сторони з урахуванням можливості використання зворотних відходів. Сформовані критерії для прийняття державних управлінських рішень щодо шляхів використання вторинних і первинних ресурсів на експорт або в країні: економічна безпека держави, максимізація податків у довгостроковому періоді і максимальна зайнятість.
Розроблено методику оперативного управлінського аналізу господарської діяльності підприємства за період від доби до місяця. Ця методика визначає вплив трьох груп факторів: нереалізованих майбутніх доходів і витрат, факторів виробництва й змін залишків сировини, напівфабрикатів і готової продукції. Запропоновано також методику оперативного техніко-економічного аналізу.
В умовах дефіциту капітальних вкладень на технічне переозброєння і реконструкцію підприємство може використовувати банківський кредит. Оцінка витрат для інвестора, що працює на основі кредитної лінії, істотно відрізняється від оцінки ефективності проекту, який фінансується за рахунок власних капіталовкладень. Розроблену відповідну методику