Крайник Ольга Петрівна. Система механізмів регулювання регіонального економічного розвитку

Короткий опис

Крайник Ольга Петрівна. Система механізмів регулювання регіонального економічного розвитку : Дис... д-ра наук: 08.00.03 2009

Крайник О.П. Система механізмів регулювання регіонального економічного розвитку Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 економіка та управління національним господарством - Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, м. Київ, 2009.
Розроблено структурно-функціональну модель системи механізмів регулювання регіонального економічного розвитку. Визначено роль місцевих органів влади в формуванні та становленні регуляторної політики та її вплив на економічний розвиток регіону. Розкрито положення щодо необхідності використання стратегічного планування регіональної економіки. Розвинуто підходи до систематизації фінансово-економічних показників при використанні методів розподілу субвенцій на реалізацію інвестиційних проектів.
Розкрито механізми бюджетної збалансованості у межах повноважень місцевих органів влади. Визначено методологічні засади оцінки впливу регуляторної політики на регіональний економічний розвиток, класифікацію функцій малого та середнього підприємництва в забезпеченні регіонального економічного розвитку, шляхи сприяння розвитку та напрями розширення сфери підприємництва в регіоні. Розроблено інституційну модель взаємозв’язку регуляторних впливів та темпів соціально-економічного розвитку регіону.
Розвинуто підходи до формування системи заходів стимулювання розвитку промислового комплексу регіону. Визначено інституційні засади формування стратегії залучення іноземних інвестицій в регіон. Удосконалено систему критеріїв пріоритетного ранжирування капітальних вкладень, які фінансуються з видатків розвитку місцевого бюджету.

У результаті проведеного дослідження системи регуляторних механізмів забезпечення регіонально економічного розвитку зроблено такі висновки:
1. Основним завданням регіональної економічної політики є розробка та реалізація раціональної моделі регіонального розвитку. Виважена регіональна політика, ефективний розподіл повноважень між центральними та регіональними органами державної влади є визначальними у державному устрої країни. Запорукою ефективного використання можливостей регіонального економічного розвитку є вдосконалення регуляторних функцій органів державної влади та місцевого самоврядування. Оптимальна регуляторна політика повинна забезпечувати постійно зростаючий життєвий рівень населення на основі ефективного використання місцевих фінансово-економічних, матеріальних ресурсів. Сформована система регуляторних механізмів регіонального економічного розвитку, яка включає як державне, так і регіональне регулювання, спрямоване на дієве функціонування малого та середнього підприємництва, промисловий розвиток галузей економіки, активізацію інвестиційної діяльності, наповнення бюджетів всіх рівнів та стратегічне планування розвитку території, які повинні вирішити проблеми збалансованості інтересів державної і регіональної економічної політики та забезпечити прискорення економічного розвитку регіону.
2. Стратегічне планування є одним з механізмів державного регулювання на регіональному рівні. Використання стратегічного планування дозволить визначати напрями регіональної економічної політики з метою забезпечення стабільного, динамічного регіонального економічного розвитку. Процес планування спрямований на передбачення показників майбутнього розвитку регіону з метою здійснення правильного вибору шляхів досягнення мети за умови найбільш раціонального використання місцевих ресурсів. Сформовані підходи до стратегічного планування дозволяють упорядкувати й ранжувати систему заходів, спрямованих на економічний розвиток регіону за їх пріоритетністю для територіальної громади. В умовах обмеженого фінансування запропоновано формування порядку реалізації заходів способом, який забезпечить найвищу ефективність їх віддачі. Показано, що значною перевагою стратегічного планування, яке здійснюється на тривалий період, який не відповідає терміну обрання органів місцевої влади, що зменшує суб’єктивний вплив місцевих керівників на формування певних заходів , які визначають економічний та соціальний розвиток регіону.
3. Підприємництво відіграє значну роль у процесі формування ринкових відносин в Україні, виступаючи рушійною силою соціально-економічного розвитку. Мале підприємництво як складова ринкової економіки суттєво впливає на структурну перебудову в економіці регіону та країни, здійснює вагомий внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, сприяє економному використанню всіх видів ресурсів, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції та усунення монополізму в здійсненні підприємницької діяльності, забезпечує стимули до інноваційних процесів та високоефективної праці. Проведений аналіз свідчить про важливість як державного впливу на підприємницьке середовище, так не менш важливим є і розподіл влади між центральними та регіональними органами управління у сфері економічного розвитку, який повинен забезпечити підвищення ролі регіонів в реформуванні економіки території. Показано, що основною метою вдосконалення регуляторної політики є забезпечення оптимального рівня впливу органів регіонального управління та місцевого самоврядування на діяльність суб’єктів підприємництва, вибір таких механізмів регулювання, які б сприяли як розвитку підприємницьких структур, так і економічному зростанню в регіоні, основним завданням вдосконалення регуляторної політики є усунення правових, адміністративних та економічних перешкод у розвитку підприємництва.
4. Класифіковано основні функції державного регулювання підприємницької діяльності, до яких віднесено: сприяння розширенню наявних, створенню та залученню нових суб’єктів господарювання; підтримка та розвиток конкуренції, антимонопольне регулювання; захист прав як підприємців, так і споживачів їх продукції; забезпечення ефективного функціонування підприємницьких структур; забезпечення відповідних надходжень до всіх рівнів бюджетів від діяльності підприємництва. Органами державного регулювання є центральні та місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють державну політику щодо регулювання, підтримки та розвитку підприємництва, зокрема центральним органом влади, який формує основні засади регуляторної політики є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Однак, інші органи центральної влади також мають суттєвий вплив на розвиток та функціонування підприємницьких структур, зокрема функції координатора макроекономічної політики виконує Міністерство економіки України, функції контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту суб’єктів підприємництва здійснює Антимонопольний комітет України та його відділення на регіональному рівні; засади кредитної політики визначає Національний банк України тощо.
5. Розвиток підприємництва в Україні вступив у стадію, коли вдосконалення регуляторної політики визначає подальші його перспективи. Регуляторна реформа повинна здійснюватись у контексті стратегії економічного зростання в країні та у регіонах. Вдосконалення регуляторної політики у сфері підприємництва є одним з найважливіших аспектів державного регулювання економічними процесами сьогодення. Пропонуються такі напрями вдосконалення регуляторної політики: зменшення витрат на процес відкриття підприємства, ведення господарської діяльності; спрощення процедури вступу у права власника, закриття підприємства. Зазначене потребує виконання регуляторних функцій державою, яке повинно здійснюватись із максимальною ефективністю, виключаючи надмірне втручання, що дестимулює розвиток економічних процесів, у тому числі підприємництва. Для зменшення регуляторного впливу слід використовувати дерегулювання з метою усунення перешкод для конкуренції виробництва та стимулювання підприємництва. Важливими є як загальнодержавний, так і регіональний аспекти регуляторної політики, які у сукупності створюють сприятливі умови для розвитку підприємництва в державі.
6. У цілому, зазначаючи, що рівень розвитку підприємництва у Львівській області є одним із найвищих в Україні, варто зауважити, що він ще недостатній для забезпечення належного регіонального економічного зростання. Загалом, для вирішення питання підвищення ролі підприємництва в регіональній економічній політиці сформовано основні проблемні питання та визначено завдання для їх вирішення, до яких відносяться: удосконалення механізму взаємодії між місцевими дозвільними органами та суб’єктами господарювання; удосконалення регуляторних процесів та нормативно-правової бази, що регламентує діяльність малого підприємництва, які приймаються органами виконавчої влади області; створення системи підготовки підприємців-початківців, підвищення управлінських кадрів для сфери підприємництва; пошук нових форм фінансово-кредитної та матеріально-технічної підтримки малого підприємництва. Використання різноманітних засобів розширення сфери підприємницької діяльності є дієвим механізмом забезпечення економічного розвитку регіону. До традиційних інструментів розширення сфери підприємницької активності в регіоні можна віднести: створення бізнес-інкубаторів та бізнес-центрів, організацію технопарків та технополісів, формування центрів розвитку туризму. Крім того , важливим є створення інформаційних центрів місцевих органів влади, заснування компаній венчурного фінансування, використання переваг системи маркетингу та розвиток підприємницьких здібностей шляхом запровадження відповідної системи навчання. У цілому, використання цих засобів розширення сфери підприємницької діяльності в регіоні спрямовано на декілька аспектів: заохочення створення нових підприємств у регіоні, залучення нових фірм ззовні, підтримку та розширення наявних у регіоні підприємств, заохочення підприємницької діяльності, навчання та перепідготовка працівників, які бажають займатися підприємницькою діяльністю.
7. На сучасному етапі промислові підприємства області продовжують вирішувати складні проблеми адаптації до роботи в умовах формування ринкових відносин, забезпечення конкурентоспроможності виготовленої продукції. Аналіз показав ряд характерних як позитивних, так і негативних тенденцій роботи великих підприємств промислового комплексу регіону. До позитивних можна віднести тенденцію до стабілізації обсягів виробництва підприємствами регіону, яка почала проявлятись від лютого 1999 року та з листопада цього року переросла в тенденцію до нарощування приросту обсягів виробництва, яка спостерігалась практично до кінця минулого року, підвищення конкурентоспроможності ряду підприємств підтверджується зростанням частки експорту виготовленої ними продукції, до негативних тенденцій можна віднести збитковість ряду підприємств промислового комплексу області, незадовільні показники роботи ряду промислових підприємств посилюється необхідністю утримання закладів соціальної сфери.
8. Важливим завданням на середньо - та довготривалу перспективу для представників як центральної, так і місцевої влади є сприяння зростанню довіри з боку інвесторів та їх впевненості в покращенні і стабільності умов інвестування. Розроблена економетрична модель залежності обсягів надходження інвестицій в регіон та обсягів зростання виробництва показала високий рівень взаємозв’язку цих показників. Інвестиції, які залучені в економіку як держави,так і регіону, є недостатніми для забезпечення потреб економічного зростання. Основними причинами недостатності зовнішнього інвестування в національну економіку є загальноекономічна, політична ситуація в країні, особливості інвестиційного клімату, а також проблеми функціонування конкретного підприємства. Введення національних стандартів бухгалтерського обліку наблизили вітчизняні вимоги до складання фінансової звітності підприємствами до міжнародних вимог, що підвищить рівень інформованості іноземних інвесторів в оцінці фінансового стану підприємств. Важливим є посилення якісного рівня розробки стратегії розвитку підприємства, підбору управлінських кадрів, моніторингу ситуації на ринку товарів і послуг.
9. Механізм бюджетного регулювання відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні регіонального економічного розвитку і полягає у визначенні ефективних взаємовідносин між складовими бюджетної системи для впливу на показники регіонального економічного розвитку. Важливим у цьому процесі є демократизація управління соціально-економічним розвитком країни, яка впливає на удосконалення функцій та ролі місцевих органів влади у формуванні бюджетної політики регіону. Доцільність цього процесу пов’язана з необхідністю реалізації ресурсного потенціалу регіонів, підвищення відповідальності місцевих органів влади за забезпечення достойного рівня життєдіяльності населення регіону. Показано, що найважливішим завданням вдосконалення бюджетної політики на місцевому рівні є розподіл функціональних повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, який би виключав їх дублювання, а також передбачав упорядкування системи управління об’єктами комунальної власності, а за необхідності їх перерозподілу між органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до розподілу їх повноважень щодо надання суспільних благ і послуг. Основними проблемами, які слід вирішити в найближчі бюджетні періоди, є підвищення впливу місцевих органів влади на формування місцевих бюджетів; стимулювання нарощування доходної частини місцевих бюджетів; створення можливостей для використання ринкових механізмів залучення додаткових коштів для розвитку територіальних громад.
10. Класифіковані переваги та недоліки централізованої системи міжбюджетних відносин, до недоліків бюджетної централізації віднесено обмежений вплив органів місцевої влади на формування доходної частини бюджету, недостатній рівень можливості прогнозування бюджетних видатків на перспективу, мотивації до нарощування доходної бази місцевих бюджетів. Водночас бюджетна децентралізація, включаючи як політичні, так і економічні аспекти, має забезпечити підвищення ефективності надання державних послуг, посилення відповідальності місцевої влади за повноту виконання покладених на неї функцій. Розроблена система показників, що визначають ступінь бюджетної централізації, до яких віднесено питома вага доходів та видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, частина власних доходів, державних трансфертів у бюджеті області, співвідношення коштів субвенцій з державного бюджету для реалізації інвестиційних проектів у місцевому бюджеті.
11. Ефективність бюджетної політики може бути оцінена за системою показників, які визначають стан місцевої економічної та соціальної сфери, дозволяють оцінити фактичний стан управління фінансами на місцевому рівні, здійснити порівняльний аналіз міжбюджетних відносин, фінансовий стан суб’єктів, що входять до складу відповідної адміністративної одиниці, що надасть можливість визначити причини відставання певних територій та врахувати зазначене при планування соціально-економічного розвитку регіону на майбутні періоди. Встановлено вплив видатків розвитку місцевих бюджетів на соціально-економічний розвиток території через поліпшення стану інфраструктури, активізацію економічної діяльності шляхом розширення наявних та створення нових підприємств, що сприяє збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, поліпшенню якості життя в адміністративно-територіальній одиниці.