КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Короткий опис

ЗМІСТ
Перелік уживаних скорочень, символів і термінів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

РОЗДІЛ 1. ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА: КОНЦЕПТУАЛЬНІ
ОСНОВИ ТА ОСОБЛИВОСТІ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ
1.1. Еволюція наукових поглядів на роль інвестиційної політики в еконо-мічному розвитку в класичних і сучасних теоріях економічного зростан-ня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
1.2. Сучасні особливості реалізації інвестиційної політики. Оптимальний тип інвестиційної політики для України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
1.3. Фінансові джерела і механізми реалізації інвестиційної політики: сучасні особливості та світові тенденції. Проблема ресурсних джерел та механізмів фінансування інвестиційної політики в економіці України . . . 59

Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ КРЕДИТНОГО
МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
2.1. Теоретико-методологічні основи дослідження кредитного механізму: стан розробки проблеми та критичний аналіз існуючих підходів . . . . . . . . 87
2.2. Кредит як інвестиційний ресурс: сутнісні та функціональні аспекти . . 99
2.3. Кредитний механізм: передумови формування, еволюція та сучасні структурно-функціональні особливості . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132

РОЗДІЛ 3. МАКРОЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
КРЕДИТНОГО МЕХАНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
3.1. Особливості класичних та сучасних концепцій грошово-кредитного регулювання та їх адекватність умовам (особливостям) перехідної еко-номіки України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
3.2. Ефективність грошово-кредитної політики НБУ у контексті стиму-лювання кредитування інвестицій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157
3.3. Концептуальні проблеми реалізації грошово-кредитної політики в Україні у контексті стимулювання кредитування інвестицій та напрями їх вирішення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 185

Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 211

РОЗДІЛ 4. КРЕДИТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
У МІКРОВІДТВОРЮВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
4.1. Особливості формування та розвитку інституційної складової креди-тного механізму в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 216
4.2. Кредитний інструментарій ресурсного забезпечення інвестиційних потреб суб’єктів господарювання та населення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 224
4.3. Мікроекономічні та інституційні фактори підвищення ролі кредитно-го механізму в обсягах і структурі фінансування інвестицій . . . . . . . . 256

Висновки до розділу 4 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 285

РОЗДІЛ 5. МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ФАКТОРИ
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
В ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ
5.1. Капіталізація банків як фактор розширення їх кредитно-інвестиційного потенціалу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296
5.2. Реструктуризація банківської системи як засіб підвищення її ефекти-вності в інвестиційних процесах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315
5.3. Удосконалення системи захисту вкладників як фактор розширення ресурсної бази банківського кредитування інвестицій . . . . . . . . . . . . . . . . . . 325
5.4. Банки розвитку як інструмент реалізації державної інвестиційної політики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337

Висновки до розділу 5 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 350

РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК РИНКУ БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ЯК ФАКТОР СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
6.1. Формування загальноекономічних передумов розвитку ринку борго-вих зобов’язань в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 356
6.2. Вплив політики державних, муніципальних та корпоративних запо-зичень на стан інвестиційних процесів в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 367
6.3. Підвищення ефективності організованого сегменту фондового ринку в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 380

Висновки до розділу 6 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 393

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .397
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .406
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 417

ВСТУП

У сучасному світі, коли інноваційний характер капіталу перетворився на основну рушійну силу суспільного прогресу, механізми фінансування інвестицій виступають ключовим фактором темпів та якості економічного розвитку. Як пока-зує досвід високорозвинутих економік, кредитний механізм реалізації інвестиційної політики не тільки розширює можливості, темпи і масштаби впровадження інвестицій та інновацій, але й є потужним фактором економічного прискорення.
Актуальність теми. Процеси ринкових трансформацій в Україні, які увіб-рали в себе інституціональні зміни – відхід від системи планово-централізо-ваного розподілу і регулювання капітальних вкладень, приватизацію, розбудову фінансового сектора, становлення ринкових взаємовідносин підприємств з інсти-тутами кредитної системи, докорінно змінили умови фінансового забезпечення інвестиційної діяльності. Удосконалення кредитного механізму фінансування інвестицій має безпосередній вплив на динаміку структурних зрушень, модерні-зацію виробництва, підвищення конкурентоспроможності національної економі-ки.
Окремі аспекти цієї проблеми дістали досить широке висвітлення в еконо-мічній літературі. Зокрема, досить ґрунтовно як класиками, так і сучасними еко-номістами розроблено теоретичні та методологічні основи інвестиційних проце-сів, проблеми модернізації виробництва та інноваційного розвитку. У цьому контексті варто виділити науковий доробок Й.Шумпетера, П.Друкера, Дж.Гелбрейта, С.Кузнєца, Дж.Сакса, К.Фрімена, Р.Солоу, Е.Тоффлера, П.Ромера, А.Маршалла, Е.Хелпмана, Л.Абалкіна, Д.Львова, В.Полтеровича, О.Ленчук, С.Глазьєва, В.Івантера, М.Шмельова, Р.Грінберга, І.Лукінова, М.Герасимчука, О.Алимова, Л.Безчасного, О.Амоші, В.Вишневського, В.Александрової, О.Махмудова, В.Новицького, В.Гейця, Б.Кваснюка, Л.Федулової, І.Крючкової, С.Кірєєва, Л.Шинкарук, В.Семиноженка, В.Осецького, Т.Косової та ін.
Роль кредиту у суспільному відтворенні, вплив кредитних важелів на сти-мулювання інвестиційної активності на макро- і мікрорівнях досліджували еко-номісти-класики та сучасники: А.Сміт, Д.Рікардо, Ж.-Б.Сей, Ж.К.Сісмонді, Дж.Ло, А.Ган, Ш.Коклен, Дж.С.Мілль, П.Самуельсон, К.Маркс, М.Туган-Барановський, М.Бунге, Дж.М.Кейнс, М.Фрідман, Дж.Стігліц, Ф.Мишкін, О.Лаврушин, В.Захаров, Г.Панова, М.Єршов, Є.Лебедєв, Л.Красавіна, В.Земсков, В.Шенаєв, О.Рогова, Г.Фетісов, А.Поліщук, А.Мороз, А.Чухно та ін.
Основи використання грошово-кредитних важелів для стимулювання інвес-тиційних процесів в Україні у 90-ті роки ХХ ст. закладались у працях А.Гальчинського, А.Даниленка, Н.Гребеник, В.Найдьонова, В.Гетьмана, С.Корабліна, М.Савлука, В.Федосова, В.Стельмаха, В.Ющенка та ін.
Серед українських науковців, чий науковий доробок містить окремі аспекти підвищення ролі кредиту у фінансуванні інвестицій, доцільно виділити І.Алексєєва, А.Пересаду, М.Крупку, В.Корнєєва, Л.Шаблисту, О.Мозгового, О.Барановського, М.Звєрякова, В.Зимовця, Т.Майорову, С.Науменкову, І.Лютого, Б.Луціва, В.Опаріна, С.Онишко, О.Дзюблюка, А.Вожжова та ін.
Незважаючи на практичний досвід регулювання інвестиційної діяльності, набутий за час економічних реформ в Україні, ряд теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з активізацією ролі кредиту у фінансуванні інвестицій, у теоретичному і прикладному аспектах розроблено недостатньо. Дотепер в украї-нській економічній літературі бракує комплексних досліджень кредитного меха-нізму реалізації інвестиційної політики з виходом на теоретичні й системні уза-гальнення у контексті практичної реалізації завдань стимулювання структурних зрушень, модернізації виробництва, підвищення конкурентоспроможності націо-нальної економіки. Водночас характер, зміст та особливості існуючих теоретич-них і практичних проблем, пов’язаних з кредитуванням інвестицій в економіках, які перебувають на етапі економічних і соціальних трансформацій, зумовлюють необхідність поглибленого вивчення економічних відносин з приводу формуван-ня й використання кредитних ресурсів для цілей інвестування економічного роз-витку, що визначило вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацій-на робота виконувалась у рамках науково-дослідних робіт Інституту економіки НАН України (з 01.01.2004 р. – Об’єднаного інституту економіки НАН України (ОІЕ НАНУ)), ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (ІЕПр НАНУ) та Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінан-сів України (НДФІ).
Основні положення й висновки дисертаційного дослідження дістали відо-браження у проміжних і заключних наукових звітах по НДР «Удосконалення фінансових і кредитних методів державного регулювання економічного і соціа-льного розвитку» (№ДР 0100U006259) (автором обґрунтовано роль монетарної політики та банківської системи у регулюванні економічного й соціального роз-витку); «Ресурсне та інституційне забезпечення економічного розвитку» (№ДР 0102U000813) (авторський підрозділ «Кредитні проблеми інвестиційної політи-ки»); «Удосконалення державної політики та умов валютно-фінансового регулю-вання в Україні» (№ДР 0103U005835) (автором обґрунтовано напрями посилен-ня впливу грошово-кредитного механізму на соціально-економічні процеси); «Фі-нансове регулювання макро- і мікроекономіки» (№ДР 0104U000484) (автором обґрунтовано роль грошово-кредитної політики у системі важелів регулювання макро- і мікроекономіки); «Міжнародний досвід розробки та застосування бю-джетних стратегій» (№ДР 0106U012189) (авторський розділ «Підвищення ролі державних банків у контексті реалізації бюджетної стратегії в Україні»); «Фі-нансово-бюджетні механізми впливу на інфляційні процеси» (№ДР 0106U010006) (авторський підрозділ «Банківський кредит та інфляція у транс-формаційній економіці України»); «Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки» (№ДР 0105U006508) (авторські підрозділи: «Теоретико-методо-логічні засади використання кредитного механізму для забезпечення інвестицій-них потреб економіки»; «Механізм впливу грошово-кредитної політики на інвес-тиційні процеси в Україні»; «Особливості кредитного механізму реалізації інве-стиційної політики в умовах низькомонетизованої економіки»); «Взаємозв’язок податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики в системі забезпечення соціально-економічного розвитку» (№ДР 0107U009119) (авторський підрозділ «Банк розвитку у механізмі підвищення ефективності взаємодії грошово-кредитної та бюджетної політики в Україні»); «Міжнародні відносини та управління державним боргом» (№ДР 0107U009117) (авторський вклад: обґрун-тування необхідності врахування показників фінансової стійкості та капіталі-зації банків при реалізації проектів з міжнародними фінансовими організаціями); «Еволюція теорії і практика фінансово-бюджетного та податкового регулювання соціально-економічного розвитку» (№ДР 0107U006827) (авторський розділ «Кредитна експансія та її вплив на стійкість банківського сектора в Україні»).
Участь автора у виконанні зазначених НДР і його особистий вклад під-тверджено довідками ОІЕ НАНУ №122-9/333 від 06.07.05; ІЕПр НАНУ №135-15/1206 від 12.12.07, №135-15/1252 від 24.12.07; НДФІ при Мінфіні України №77000-12/0702 від 10.12.07.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка те-оретико-методологічних засад кредитного механізму реалізації інвестиційної політики з визначенням напрямів посилення його ролі у стимулюванні економіч-ного розвитку України.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких за-вдань:
• з’ясувати особливості фінансового забезпечення реалізації інвестиційної політики в сучасних умовах;
• дослідити теоретико-методологічні основи кредитного механізму реаліза-ції інвестиційної політики;
• з’ясувати адекватність діючого в Україні кредитного механізму потребам реалізації інвестиційної моделі розвитку економіки;
• оцінити вплив грошово-кредитного регулювання на інвестиційні процеси;
• дослідити тенденції розвитку кредитної системи в Україні та визначити її роль у кредитному забезпеченні інвестиційних потреб економічних суб’єктів;
• обґрунтувати напрями реструктуризації банківського сектора в Україні з метою його активізації в інвестиційних процесах;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення функціонування ринку борго-вих цінних паперів для посилення його інвестиційної спрямованості.
Об’єктом дослідження є процес кредитного забезпечення реалізації інвес-тиційної політики (на макро- та мікрорівнях).
Предметом дослідження є економічні взаємозв’язки: а) між кредитною системою та іншими секторами економіки з акумулювання грошового капіталу та його інвестування; б) між кредитними інститутами з перерозподілу грошового капіталу в рамках функціонування ринку капіталу; теоретичні та практичні пи-тання підвищення ефективності цього ринку в умовах системних ринкових тран-сформацій в економіці України.
Методи дослідження. У роботі застосовано сукупність методів наукового пізнання, що дало можливість реалізувати концептуальну єдність дисертаційного дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний і системний підходи, згідно з якими всі процеси у кредитній сфері проаналізовано у взаємо-зв’язку й розвитку. Теоретико-методологічну основу дослідження складає крити-чний аналіз фундаментальних праць з теорії кредиту та інвестицій. Методи ана-лізу і синтезу, статистичних порівнянь, групування, вибірки застосовувалися для аналізу впливу грошово-кредитної політики на інвестиційні процеси, кредитного забезпечення інвестиційних потреб господарюючих суб’єктів, ролі боргових цінних паперів у мобілізації капіталу на інвестиційні цілі; системно-структурний – для дослідження інституційної структури кредитного механізму; функціональ-ний – для дослідження ролі кредиту у суспільному відтворенні; логіко-діалектичний та історичний – для розкриття особливостей еволюції кредитних систем.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові ак-ти з питань кредитування інвестицій в Україні, статистичні матеріали НБУ, ДКЦПФР, ДКРРФП, Держкомстату України, комерційних банків, МВФ, ЄБРР, СБ. Використано дані інформаційно-аналітичних видань, довідкову літературу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному вирішенні важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування кредитного механізму реалізації інвести-ційної політики в економіці, що перебуває на етапі системних ринкових транс-формацій. Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, полягають у тому, що:
– уперше
• обґрунтовано концепцію фінансового забезпечення реалізації інвестицій-ної політики на базі пріоритетності кредитного механізму, яка поєднує в межах єдиної методологічної основи особливості реалізації та фінансового забезпечення інвестиційної політики у перехідній економіці з огляду на її пріоритети, складові, об’єкти і суб’єкти, що надає такому механізму статус стимулятора інвестиційно-го розвитку; при цьому вказано на відмінності даної концепції від існуючих, які передбачають провідну роль власних коштів суб’єктів господарювання, держав-ного фінансування, іноземних інвестицій;
• розкрито систему взаємозв’язків на ринку капіталів по перерозподілу грошового капіталу між кредитною системою та іншими секторами економіки (у рамках процесу акумуляції та перерозподілу грошового капіталу) і всередині кредитної системи – між кредитними інститутами (у рамках процесу перерозпо-ділу грошового капіталу) в умовах трансформаційних змін в економічній системі на основі нового концептуального підходу, який дозволив комплексно оцінити роль кредитного механізму в інвестиційній сфері на макро- і мікроекономічному рівнях, а також визначити міру відповідності (адекватності) діючого в Україні кредитного механізму об’єктивним потребам фінансового забезпечення інвести-ційного попиту в умовах структурних зрушень;
• обґрунтовано структурно-функціональні особливості кредитного механі-зму реалізації інвестиційної політики в перехідній економіці, що полягають у його дисфункціональності щодо забезпечення ефективної алокації ресурсів та їх трансформації в інвестиції, а також є об’єктивним наслідком домінантності пере-розподільчої функції кредиту, специфіки формування й розвитку інститутів кре-дитної системи, грошово-кредитного регулювання в умовах ринкових трансфор-мацій;
– дістали подальший розвиток
• наукові засади вибору пріоритетів інвестиційної політики в економіці України: на відміну від існуючих підходів, які передбачають її реалізацію на основі інноваційно-інвестиційної моделі, що вимагає значних ресурсів, у дисер-тації доведено, що з урахуванням наявних можливостей найбільш оптимальною на сучасному етапі є інвестиційна політика, яка стимулюватиме розвиток науко-містких і високотехнологічних галузей і поступове згортання (завершення) інду-стріального циклу;
• обґрунтування й теоретична інтерпретація особливостей та відміннос-тей у сучасному механізмі виникнення фінансових криз залежно від типу креди-тного механізму; доведено, що механізм, основу якого формують інститути та інструменти фондового ринку, швидше набуває боргового характеру, і способом його регулювання є кризи (дефолти), тоді як банківськоорієнтований кредитний механізм є більш стабільним, для нього головне джерело виникнення криз пов’язане з асиметричною інформацією, а вирішальні регулюючі засоби лежать у площині контролю за ризиками;
• теоретичне обґрунтування функцій кредиту; доведено, що конкретний вияв суті кредиту як економічної категорії відображається не тільки через пере-розподільчу, але й через капіталотворчу функцію, вияв якої безпосередньо пов’язаний з дією певних об’єктивних економічних законів у сфері взаємодії кредиту з процесами суспільного відтворення; такий підхід відрізняється від уже існуючих виділенням цільової спрямованості основної – перерозподільчої – фун-кції кредиту і його специфіки серед інших економічних категорій вартісного перерозподілу;
• методологічні підходи до вибору орієнтирів грошово-кредитного регулю-вання у перехідній економіці України; на відміну від орієнтації виключно на ви-значені індикатори монетарної сфери (темпи приросту грошової маси (бази), рівень інфляції, валютний курс), обґрунтовано необхідність урахування впливу кредитних інститутів та інструментів на інвестиційну сферу з метою підвищення функціональної ролі та ефективності кредитного механізму в інвестиційних про-цесах;
• методологія дослідження ефективності реалізації грошово-кредитної політики НБУ у контексті стимулювання інвестиційних процесів; для цього запропоновано врахування структури монетизації; доведено, що не просто рівень монетизації, а її структура впливає на інвестиційні процеси, оскільки висока час-тка готівкового компонента орієнтована на обслуговування короткострокових операцій і опосередковує здебільшого поточні, а не інвестиційні операції;
• наукові підходи до вдосконалення практичної реалізації грошово-кредитної політики НБУ як фактора стимулювання інвестиційної активності за рахунок удосконалення монетарного устрою, підвищення інструментальної незалежності НБУ, посилення координації бюджетної, податкової та грошово-кредитної політики, що створить передумови для досягнення макрофінансової рівноваги та прискореного розвитку сегментів фінансового ринку;
• обґрунтування ризиків посилення макроекономічних диспропорцій внаслі-док розгортання кредитної експансії у споживчому сегменті; такі ризики вира-жаються у поглибленні диспропорцій у фінансовому забезпеченні відтворюваль-них процесів в економіці (за рахунок зміщення пріоритетів кредитної політики банків у бік кредитування споживчих потреб населення), у стимулюванні розвит-ку інфляційних процесів і завищення цін в окремих ринкових сегментах (переду-сім, на ринку нерухомості), зниженні рівня фінансової стабільності домогоспо-дарств і зростанні залежності банків від зовнішніх ринків капіталу;
• методологічні підходи до визначення та оцінки макроекономічних переду-мов для розвитку ринків боргових цінних паперів у перехідній економіці, які, на доповнення до існуючих індикаторів, включають характеристику інфраструкту-рних передумов і рівня розвитку організованих ринків;
• наукові підходи до підвищення ефективності ринку боргових цінних папе-рів в Україні за рахунок удосконалення інструментарію корпоративних, муніци-пальних і державних запозичень у напрямі посилення їх інвестиційної спрямова-ності та якісного вдосконалення функціонування організованого сегмента фон-дового ринку як базової передумови для забезпечення об’єктивного і прозорого ціноутворення на цінні папери та ліквідності фондового ринку;
– удосконалено науково-практичні підходи до
• регулювання допуску іноземного капіталу до банківського сектора Украї-ни з урахуванням національних інвестиційних пріоритетів; обґрунтовано, що в умовах активізації продажу резидентами часток участі в банках іноземним інвес-торам системний підхід до регулювання доступу іноземного капіталу має базува-тись на підтримці конкурентоспроможності банків з національним капіталом і посиленні сегмента державних банків за рахунок підвищення їх капіталізації;
• використання в Україні позитивного світового досвіду до організації та функціонування спеціальних інститутів (банків) розвитку як інструментів реа-лізації державної інвестиційної політики, зокрема – щодо надання спеціального статусу Українському банку реконструкції та розвитку, ув’язки напрямів його діяльності з пріоритетами державної інвестиційної політики, що дозволить поси-лити його роль на ринку інвестиційного кредитування;
• підвищення функціональної ролі банківського сектора в інвестиційних процесах як інституційної основи кредитного механізму за рахунок нарощуван-ня капіталізації як бази для нарощування кредитно-інвестиційних операцій; рест-руктуризації та підвищення ефективності банківського нагляду для забезпечення стабільності банків;
• удосконалення діючої системи захисту вкладників за рахунок розширення ресурсної бази Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, підвищення рівня мінімально гарантованого відшкодування з подальшим переходом до диференці-йованих норм (залежно від обсягу вкладу), встановлення диференційованих норм регулярних внесків банків залежно від особливостей структури їх ресурсної бази та ризиковості діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення і висновки мають практичну цінність для вирішення завдань, пов’язаних з розробкою механізмів ефективного використання кредитних ресур-сів у процесі реалізації інвестиційної політики в Україні.
Основні результати дослідження дістали відображення у фундаментальних наукових доповідях – «Фінансовий механізм забезпечення економічного зрос-тання України» та «Капіталізація економіки України», більш як 30 наукових та аналітичних записках (підготовлених особисто та у співавторстві), які направлені органам державної влади та управління України (довідки ОІЕ НАНУ №122-9/334 від 06.07.05, №122-7/427 від 16.09.05; довідка ІЕПр НАНУ №135-15/1253 від 24.12.07).
З ряду наукових розробок є листи й довідки, що підтверджують практичне значення внесених пропозицій та їх впровадження. Зокрема, висновки та пропо-зиції дисертаційного дослідження використано:
Кабінетом Міністрів України – при доопрацюванні параметрів основних макроекономічних показників у 2004–2005 рр. (щодо забезпечення стабільності грошового ринку та інвестиційного використання коштів бюджетного профіциту через кредитні канали) (лист №6781/0/2-04 від 13.10.04);
Міністерством фінансів України – при вдосконаленні фінансово-бюджетних важелів регулювання інфляції (щодо врахування впливу кредитної експансії на інфляційні процеси) та розробці Основних напрямів бюджетної по-літики на 2008 рік і на середньострокову перспективу (щодо посилення інвести-ційної складової бюджетних видатків) (листи №31-05030-06-17/5952 від 26.03.07, №05000-05/196 від 03.05.07);
Національним банком України – при підготовці Основних засад грошово-кредитної політики на 2005 рік (щодо забезпечення стабільності грошового рин-ку та стимулювання кредитної активності банків); при нормативному регулю-ванні встановлення умов допуску іноземного капіталу до банківської системи України; при підготовці нормативних актів з питань валютного регулювання (щодо запровадження обмежень на кредитування банками споживчих потреб населення в іноземній валюті та зниження доларизації); при активізації кредитно-го каналу пропозиції грошей та підвищенні ефективності ринку державних цін-них паперів (листи №04-015/2-6987 від 24.09.03; №04-014/8-10508 від 13.10.04; №40-113/3188-12521 від 14.12.05; №14-013/1556-6860 від 30.06.06; довідка від 19.04.07);
Міністерством промислової політики України – при формуванні управлін-ських рішень щодо поліпшення фінансового стану підприємств підгалузей Міні-стерства (лист №01/2-6-903 від 14.09.05);
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку – при підготовці проектів законодавчих актів, які регулюють діяльність фондового ринку України, зокрема – проектів Законів України «Про акціонерні товариства», «Про іпотечні облігації», «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інве-стування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди»»; при розробці змін до Положення про порядок випуску облігацій підприємств; проектів Стратегії роз-витку ринків фінансових послуг на період до 2015 року та Концепції розвитку ринку капіталів в Україні (листи №11/18649 від 12.12.06; №11/11441 від 11.07.07; №02/13815 від 17.08.07; довідка №02/39 від 12.07.07);
Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України – при підготовці проектів законодавчих актів, що регулюють діяльність фондового ринку України, зокрема – проекту Закону України «Про факторинг», проекту Стратегії розвитку ринків фінансових послуг на період до 2015 року (лист №13416/11-10 від 28.11.07; довідка №13419/11-10 від 28.11.07);
Державним комітетом фінансового моніторингу України – при підготовці роз’яснень щодо здійснення фінансового моніторингу на організаторах торгівлі цінними паперами (лист №5965/0330-5 від 22.08.07);
Міністерством економіки України – при вдосконаленні державних підойм стимулювання кредитування аграрного сектора; при підготовці матеріалів про хід реалізації Послань Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ ХХІ сторіччя. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000–2004 роки» та «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічно-го та соціального розвитку України на 2002–2011 роки» (листи №39-32/10 від 03.01.02, №39-33/28 від 10.01.03);
Секретаріатом Президента України – при підготовці Указу Президента України від 18.07.2006 р. №624 «Про заходи щодо посилення захисту прав гро-мадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабіль-ності у банківській системі» (щодо удосконалення діяльності Фонду гарантуван-ня вкладів фізичних осіб, створення умов для виявлення реальних власників бан-ків, підвищення рівня капіталізації банків за рахунок вітчизняних інвестицій, вдосконалення банківського нагляду, підвищення ефективності механізму відно-влення платоспроможності банків); засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій в Україні 15.06.2007 р.; матеріалів для Глави держави з актуальних питань розвитку економіки (листи №10-08/1576 від 21.09.02, №10-08/554 від 17.03.03, №10-08/2453 від 11.11.03, №10-08/1932 від 22.09.04, №10-09/1957 від 18.09.04, №10-09/2234 від 24.10.06, №10-09/1262 від 11.07.07);
Радою національної безпеки і оборони України – при підготовці інформацій-но-аналітичних матеріалів до засідань РНБО, зокрема – з питань поліпшення інвестиційного клімату в Україні (листи №6/7-3584-6-6 від 07.09.05, №6/8-5421-6-3 від 22.12.05, №6/9-3966-6-2 від 13.10.06, №6/9-916-6-2 від 05.04.07);
Національним інститутом стратегічних досліджень – при підготовці про-екту Послання Президента України до Верховної Ради України за напрямом «Стратегія конкурентоспроможності економіки та розбудова соціальної держа-ви» (щодо обґрунтування активізації грошово-кредитних важелів стимулювання структурних перетворень і посилення ролі банків в інвестиційних процесах) (до-відка від 05.12.07).
Практичні пропозиції з удосконалення функціонування ринку заявок і реалі-зації моделі DVP-розрахунків використовуються у діяльності ТІС «Перспекти-ва», що дало змогу формувати об’єктивні ціни на цінні папери (довідка №146/3 від 16.10.07). Висновки і практичні рекомендації за результатами аналізу особли-востей інвестиційного клімату в Україні використано у діяльності КУА «Акаде-мія Інвестментс», що дозволило оптимізувати портфель активів компанії та підвищити її капіталізацію (довідка №143/12 від 10.09.07).
Окремі положення і висновки дисертаційного дослідження використову-ються у навчальному процесі кафедри державних фінансів Національного уні-верситету державної податкової служби ДПА України при викладанні дисциплін «Інвестування», «Фінанси», «Бюджетна система України» (довідка №1669/0112 від 18.05.06) та кафедри фінансів підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» МОН України при викладанні дисциплін «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання» та «Фінансовий менеджмент» за програмами підготовки бакалаврів і магістрів (довідка від 31.05.07).
Особистий вклад здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, сформульовані автором дисертації самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті поло-ження та ідеї, що належать здобувачу. Особистий вклад автора у праці, опубліко-вані у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні ре-зультати дисертаційного дослідження оприлюднено автором на: Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (Луцьк, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інвестиційні стратегії сталого розвитку» (Дніпропет-ровськ, 2004); ІХ Міжнародній науковій конференції «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: міжнародний рух капіталу» (Ялта, Форос, Лівадія, 2004); науково-практичній конференції «Підвищення ролі банків у економічному зростанні» (Київ, 2004); Міжнародній науково-практичній кон-ференції «Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання» (Луцьк, 2005); Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Фінансова система України: становлення та розвиток» (Острог, 2005, 2006); науково-практичній конференції «Современные аспекты финансового управления экономическими процессами» (Севастополь, 2005); науково-практичній конференції «Теорія та практика державного управління в умовах євроінтеграції» (Луцьк, 2006); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та проблеми ін-новаційного розвитку держави» (Луцьк, 2006); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (Дніпропетровськ, 2006); IV Міжнародній науково-практичній конфе-ренції «Стратегія інвестування промислового виробництва в Україні» (Київ, 2006); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (Львів, 2006); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія соціально-економічного розвитку України та пріоритети грошово-кредитної політики» (Київ, 2006); V Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан та про-блеми інноваційної розбудови України» (Дніпропетровськ, 2007); ІІ Міжнарод-ній науково-практичній конференції «Інтеграція України в європейський та сві-товий фінансовий простір» (Львів, 2007); міжнародній науково-практичній кон-ференції «Від валютно-фінансової стабілізації до економічного зростання: досвід Угорщини (уроки для України)» (Будапешт, 2007).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертації опублі-ковано в 44 наукових працях, у т.ч. – індивідуальних монографії (18,2 др. арк.) та брошурі (3,13 др. арк.), розділах у колективних монографіях і науковій доповіді (особисто автору належить 4,1 др. арк.), 26 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 11 публікаціях матеріалів і тез науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, що належить автору, становить понад 30,0 др. арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад функціонування кредитного механізму реалізації інвестиційної політики в еко-номічній системі, що перебуває на етапі ринкових трансформацій і структурних зрушень. Це дозволило сформулювати висновки концептуально-теоретичного, методологічного та науково-практичного характеру.
1. Інвестиційна політика як комплекс регулюючих і стимулюючих заходів щодо забезпечення необхідних обсягів і структури інвестицій в економічній сис-темі повинна сприяти досягненню економічних і соціальних цілей розвитку сус-пільства. Як показав порівняльний аналіз концептуальних підходів до реалізації інвестиційної політики у розвинутих, нових індустріальних і перехідних еконо-міках, вона не має стандартної моделі, і тому в кожній країні на процес форму-вання та реалізації інвестиційної політики впливає ряд об’єктивних і суб’єктив-них факторів, зокрема – стратегія соціально-економічного розвитку країни, рі-вень науково-технічного й виробничого потенціалу, стан державних фінансів, відкритість економіки та ін. Вирішальне значення для ефективної реалізації інве-стиційної політики у будь-якій економічній системі має фінансове забезпечення інвестиційного процесу (як на макро-, так і на мікрорівні). Одна з основних про-блем української економіки з часу проголошення незалежності полягає у відсут-ності цілісної та реалістичної інвестиційної політики з чітко вираженою фінансо-вою складовою. Існуючі вади і деформації у фінансовому забезпеченні інвести-ційних процесів об’єктивно вимагають удосконалення механізмів фінансування інвестиційної політики, у т.ч. за рахунок активізації використання кредитного ін-струментарію.
2. Розроблені до цього часу теоретико-методологічні концепції фінансового забезпечення реалізації інвестиційної політики, здебільшого не придатні для практичного використання в економічних системах, які перебувають в умовах системних ринкових трансформацій. У дисертації запропоновано концепцію фі-нансового забезпечення реалізації інвестиційної політики на основі пріоритетно-сті кредитного механізму, яка поєднує особливості реалізації та фінансового за-безпечення інвестиційної політики в перехідній економіці, що надає такому ме-ханізмові статусу стимулятора економічного розвитку.
3. У ході аналізу існуючих теоретико-методологічних підходів до дослі-дження кредитного механізму реалізації інвестиційної політики встановлено, що, незважаючи на поширене використання в економічній літературі та господарсь-кій практиці терміна «кредитний механізм», характерною є відсутність чітко окреслених підходів до його сутності, структури та функцій. Зокрема, у вітчиз-няних наукових дослідженнях поширено фрагментарні теоретико-методологічні підходи до визначення ролі, функціонального призначення і складу кредитного механізму, причому органічним недоліком цих підходів є відсутність системного і структурного аналізу взаємозв’язків і взаємозалежностей, що виникають при кредитних відносинах. З метою подолання зазначених недоліків розроблено но-вий концептуальний підхід, суть якого полягає у розкритті системи взаємо-зв’язків на ринку капіталів щодо перерозподілу грошового капіталу між кредит-ною системою та іншими секторами економіки (у рамках процесів акумуляції та перерозподілу грошового капіталу), а також усередині кредитної системи – між кредитними інститутами (у рамках процесу перерозподілу грошового капіталу) в умовах трансформаційних змін в економічній системі. Це дозволило комплексно оцінити функціонування й роль кредитного механізму в інвестиційній сфері на макро- і мікроекономічному рівнях, а також визначити міру відповідності (адек-ватності) діючого в Україні кредитного механізму об’єктивним потребам фінан-сового забезпечення інвестиційного попиту в умовах структурних зрушень.
4. На основі дослідження існуючих підходів до дослідження сутнісних і функціональних аспектів кредиту встановлено, що висвітлення проблем сутності кредиту в сучасній економічній літературі відбувається з використанням різного методологічного інструментарію, що спричиняє, з одного боку, спрощені або штучно перевантажені надмірними подробицями трактування сутності кредиту і його генезису, а з іншого – наявність значних прогалин (передусім, щодо дослі-дження функціональних аспектів кредиту). Для реалізації концептуальної єдності дисертаційного дослідження у дисертаційній роботі поглиблено теоретичне об-ґрунтування функцій кредиту, при цьому доведено, що сутність кредиту як еко-номічної категорії відображається не тільки через перерозподільчу, але й через капіталотворчу функцію, вияв якої, у свою чергу, безпосередньо пов’язаний з ді-єю певних об’єктивних економічних законів у сфері взаємодії кредиту з проце-сами суспільного відтворення.
5. В українській економічній науці пострадянської доби, на відміну від за-хідної, проблемі кредиту як фактора інвестиційної динаміки увага майже не при-ділялась, чому сприяли економічний спад і антиінфляційна грошово-кредитна політика на основі монетаристської теорії. З оздоровленням національної еконо-міки закономірно розпочався процес активізації фундаментальних досліджень з теорії кредиту, зокрема – на нинішньому етапі вітчизняними науковцями роб-ляться спроби адаптувати західні підходи у цій сфері (особливо щодо дерегуляції фінансової сфери, лібералізації фінансових ринків, запровадження інфляційного тарґетування). Однак практичне запозичення подібних концептуальних рішень передбачає наявність певних макроекономічних передумов, основними з яких мають стати: забезпечення збалансування попиту і пропозиції на ринку капіталів, стабільність цін і процентних ставок. Українська економіка є типовим прикладом економічної системи, що перебуває на етапі структурних та інституційних трансформацій, і де існує хронічна розбалансованість грошового ринку й ринку капіталів, наслідком чого є дефіцит інвестиційних ресурсів. Тому забезпечення зазначених передумов залишається досить складним завданням, невирішеність якого позначається на якісному і кількісному аспектах інвестиційного процесу. Для такої ситуації згадані підходи є однобокими, оскільки не враховують особ-ливостей функціонування і ролі кредиту у процесі суспільного відтворення на етапі економічних трансформацій. Доведено, що капіталотворчий підхід є більш конструктивним для забезпечення стимулюючого впливу кредиту на процеси ре-алізації інвестиційної політики в економічній системі перехідного типу, оскільки він базується на активній ролі кредиту в економічному розвитку.
6. На основі аналізу особливостей сучасних типів кредитних механізмів об-ґрунтовано, що на різних етапах економічного розвитку і в різних типах економі-чних систем їх структура істотно відрізняється, оскільки на неї впливають спе-цифіка регулювання кредитних систем, їх структура, стан і рівень розвитку фі-нансових ринків тощо. Сформульовано структурно-функціональні особливості кредитного механізму реалізації інвестиційної політики в перехідній економіці, які полягають у його дисфункціональності щодо забезпечення ефективної алока-ції ресурсів та їх трансформації в інвестиції, а також є об’єктивним наслідком домінантності перерозподільчої функції кредиту, специфіки формування й роз-витку інститутів кредитної системи, грошово-кредитного регулювання в умовах ринкових трансформацій. Підкреслено, що у перехідній економіці кредитний ме-ханізм перебуває під впливом змін в економічному середовищі, які вимагають адаптації цього механізму, передусім, за організаційними та функціональними позиціями – з тим, щоб забезпечити його ефективність з точки зору стимулюван-ня економічного розвитку.
7. З аналізу сучасних концепцій грошово-кредитного регулювання зробле-но висновок про неповну їх адекватність умовам перехідної економіки внаслідок специфічності факторів попиту на гроші та нерозвинутості (або слабої розвину-тості) основних каналів трансмісійного механізму впливу (зміни процентних ста-вок, багатства, доступності кредитів, валютного курсу, ліквідності, курсу акцій), що значно ускладнює практичну реалізацію грошово-кредитного регулювання та знижує його стимулюючі властивості. Обґрунтовано, що у перехідній економіці, в якій зберігається гострий дефіцит фінансових ресурсів для цілей модернізації, необхідно застосовувати диференціацію напрямів і механізмів грошово-кредит-ного регулювання з огляду на стратегічні пріоритети економічного розвитку (в т.ч. – в інвестиційній сфері), а також з метою підвищення функціональної ролі та ефективності кредитного механізму в інвестиційних процесах.
8. Проведене дослідження засвідчило, що динаміка інвестиційного попиту тісно пов’язана з рівнем інфляції – як поточним, так і очікуваним, що може вно-сити істотні корективи до інвестиційних планів суб’єктів. Пік згортання інвести-цій в українській економіці відбувся у той період, коли була зафіксована найви-ща інфляція і найбільшими темпами нарощувалася грошова маса (1992–1994 рр.). Відновлення інвестиційної динаміки відбулося дещо пізніше – з підвищен-ням монетизації економіки та стабілізацією інфляційних параметрів (1998–1999 рр.). Встановлено, що на етапі макроекономічної стабілізації та помірних темпів інфляції (з 2000 р.) обмеженість можливостей підприємств щодо залучення інве-стиційних ресурсів на ринку капіталів, за певних умов, стимулює затратний ха-рактер інфляції.
9. Обґрунтовано, що в Україні існують значні невикористані можливості щодо нарощування кредитно-інвестиційного потенціалу банків, про що свідчить вищий, ніж у розвинутих країнах, показник відношення готівки в обігу до депо-зитів. Обґрунтовано, що розширенню кредитно-інвестиційного потенціалу банків і посиленню стимулюючого впливу інструментів грошово-кредитної політики (процентної ставки й норми обов’язкового резервування) на інвестиційні процеси має сприяти оптимізація структури грошової маси через поступове витіснення готівкового компонента як такого, що обслуговує поточний товарно-грошовий оборот і найменше піддається регулятивному впливу НБУ.
10. З’ясовано, що обмежену ефективність інструментів грошово-кредитної політики НБУ щодо забезпечення стимулюючого впливу на інвестиційні процеси зумовлюють низький рівень розвитку фінансового ринку та його інструментів (передусім, державних та корпоративних цінних паперів), обмеженість можливо-стей щодо переорієнтації фінансових активів домогосподарств на інвестиційні цілі, що формує передумови для подальшої доларизації економіки, неефективно-го міжсекторального переливу капіталів, активізації здійснення економічними суб’єктами зовнішніх запозичень.
11. Доведено, що в сучасних умовах використання проміжного (змішаного) режиму грошово-кредитної політики в Україні є об’єктивним і пояснюється не-можливістю переходу до одного з «чистих» її режимів (інфляційного тарґетуван-ня), відсутністю у короткостроковій перспективі реальних передумов для такого переходу. Підкреслено, що недоліки режиму грошово-кредитної політики, зоріє-нтованого на валютно-курсове тарґетування, виявляються у нагромадженні бан-ками вразливості до валютних ризиків; підвищенні рівня інфляції; збереженні високого рівня доларизації економіки. Зазначені обставини дали підстави для ви-сновку про об’єктивну необхідність запровадження в Україні в перспективі ре-жиму інфляційного тарґетування як більш адекватного потребам стимулювання інвестиційних процесів, ніж діючий режим. Зокрема, необхідно посилити коор-динацію бюджетної, податкової та грошово-кредитної політик, що створить пе-редумови для підвищення інструментальної незалежності НБУ, досягнення мак-рофінансової рівноваги і прискореного розвитку сегментів фінансового ринку.
12. На основі дослідження особливостей і тенденцій формування кредитно-го механізму в Україні встановлено, що економічна криза та гіперінфляція пер-шої половини 90-х років ХХ ст. стали головними деформаційними домінантами системи кредитного забезпечення інвестиційної діяльності. Багаторазове змен-шення пропозиції грошей звузило базу для формування заощаджень економічних агентів і зумовило фактичну деградацію інституту кредитування інвестицій – од-ного з визначальних джерел фінансування розвитку сучасної економіки. Ство-рення і розвиток банків (до того ж, здебільшого, обтяжених надмірним впливом з боку інсайдерських структур або членством у неформальних ФПГ) за типовою універсальною моделлю в умовах низькомонетизованої економіки блокували розвиток сегмента довгострокового інвестиційного кредитування. Розширення кредитно-інвестиційного потенціалу банківської системи у 2005-2007 рр. не справило відчутного впливу на інвестиційні процеси. Банки України не здатні за-безпечити кредитування інвестицій у високотехнологічних секторах промисло-вості через проблеми з довгостроковими ресурсами для фінансування таких інве-стицій, низьку капіталізацію та кредитні ризики.
13. Основними обмежуючими факторами нарощування кредитно-інвести-ційного потенціалу банків в Україні за рахунок внутрішніх джерел залишаються невисокі обсяги валових заощаджень домогосподарств, висока частка готівки в структурі грошової маси, порівняно високі резервні вимоги НБУ. Для стимулю-вання подальшого розширення кредитно-інвестиційного потенціалу банків про-понується лібералізація політики обов’язкового резервування щодо коштів на строкових депозитних рахунках і боргових зобов’язань банків терміном понад 2 роки.
14. Встановлено, що зміщення кредитних пріоритетів банків у бік кредиту-вання споживчих потреб населення є об’єктивною реакцією на підвищення рівня його платоспроможності і опосередковано сприяє інвестиційному піднесенню у видах економічної діяльності з виробництва товарів і послуг для кінцевого спо-живача (насамперед, у будівництві, промисловості будівельних матеріалів, меб-левій і деревообробній, харчовій промисловості). Тим часом, такі зміни поглиб-люють диспропорції у фінансовому забезпеченні відтворювальних процесів в економіці, стимулюють розвиток інфляційних процесів і завищення цін в окре-мих ринкових сегментах (передусім, на ринку нерухомості), сприяють зниженню рівня фінансової стабільності домогосподарств, зростанню залежності банків від зовнішніх ринків капіталу та зниженню показника чистого експорту.
15. Дослідження особливостей кредитної експансії та її впливу на динаміку інвестиційного кредитування в Україні дозволило сформулювати ряд висновків. Зміщення кредитних пріоритетів банків у бік споживчої спрямованості кредит-них вкладень в умовах низького рівня ризик-менеджменту у банках і нестабіль-ності фінансового стану домогосподарств спричинило підвищення ризикованості таких кредитів, що, у свою чергу, дістало вияв у зростанні частки проблемних кредитів фізичним особам. Продовження такої тенденції може створити значні ризики для фінансової стійкості банків. Забезпечення приросту кредитних вкла-день за рахунок активного залучення ресурсів із зовнішніх ринків поглибило ва-лютні деформації в структурі активів і пасивів банків, зокрема – щодо різкого зниження рівня депозитного покриття кредитів в іноземній валюті, що актуалізує для банків потребу у вдосконаленні інструментарію управління валютними та структурними ризиками, а для НБУ – вдосконалення системи валютного регулю-вання й контролю.
16. Дослідження особливостей та тенденцій здійснення зовнішніх запози-чень банками та підприємствами України дозволило встановити, що основним фактором нарощування зовнішніх боргових зобов’язань стали деформації гро-шово-кредитного ринку, пов’язані з вищою вартістю капіталу на внутрішньому ринку, волатильністю його кон’юнктури, обмеженістю ресурсів довгострокового характеру, які, у свою чергу, відображають низький ступінь довіри до банківської системи та неповну трансформацію національних заощаджень у внутрішні інвес-тиції. За результатами аналізу динаміки і структури зовнішніх запозичень банків і підприємств з позицій ролі цих джерел як інвестиційних ресурсів, зроблено ви-сновок, що в умовах національної економіки залучення зовнішнього фінансуван-ня справляє незначний вплив на динаміку головного індикатора інвестиційних процесів – інвестицій в основний капітал. Такий результат свідчить про необхід-ність усунути деформації на грошово-кредитному ринку з метою забезпечення інвестиційно-стимулюючого ефекту.
17. Дослідження проблеми капіталізації банків в аспекті її впливу на креди-тно-інвестиційний потенціал банків дало підстави стверджувати про суперечливі наслідки підвищення капіталізації банків за рахунок припливу іноземного капі-талу: з одного боку, банки з іноземним капіталом мають ряд переваг, передусім, щодо ефективності їх діяльності, з огляду на що в майбутньому їх функціональна роль в економіці зростатиме, а з іншого – в основній масі цілі та особливості дія-льності банків з іноземним капіталом не перетинаються з площиною національ-них пріоритетів в інвестиційній сфері, а підпорядковані стратегіям материнських компаній та холдингів. Обґрунтовано, що за таких обставин системний підхід до регулювання доступу іноземного капіталу до банківського сектора України має базуватися, передусім, на заходах щодо підтримки конкурентоспроможності ба-нків з національним капіталом, у т.ч. – підвищенні капіталізації державних банків
18. Розгляд аспектів, пов’язаних з функціонуванням спеціальних інститутів (банків) розвитку у контексті стимулювання інвестиційних процесів в Україні та зарубіжних країнах, дозволив сформулювати такі висновки: функціонування цих кредитних інститутів в економічній системі є об’єктивною необхідністю, оскіль-ки наявність перекосів на кредитному ринку на користь найприбутковіших сег-ментів, висока вартість ресурсів для позичальників можуть істотно гальмувати процес інвестиційного кредитування суспільно важливих, але низькоприбутко-вих проектів; в Україні проблему активізації ролі УБРР у контексті сприяння ви-рішенню завдань інвестиційної політики системно вирішено не було, передусім, через його незначну капіталізацію та створення як універсального банку другого рівня. Враховуючи перекоси, що склалися на кредитному ринку, необхідно мак-симально наростити потенціал УБРР як щодо підвищення капіталізації, так і з точки зору удосконалення механізму бюджетної підтримки кредитування енер-гозберігаючих програм, природоохоронних заходів, технологічного переосна-щення промислових підприємств.
19. Доведено, що в сучасних умовах в Україні створено основні макроеко-номічні та інституційні передумови для прискореного розвитку ринку боргових цінних паперів (підвищується монетизація економіки на фоні помірної інфляції, існують розгалужена мережа інституційних інвесторів, а також законодавча і но-рмативна база розвитку інфраструктури фондового ринку). Однак цей процес може істотно загальмувати інфраструктурний фактор – невирішені проблеми з ефективністю діяльності організованого ринку, який би забезпечував прозоре ці-ноутворення на боргові цінні папери. Ознайомлення з впровадженою ТІС «Перс-пектива» ідеологією, з підходами до організації біржової торгівлі, програмним продуктом показує і доводить принципову технологічну та юридичну можли-вість функціонування в Україні повноцінного організованого ринку цінних папе-рів, який відповідає міжнародним вимогам і стандартам, яке дозволить: пом’як-шити «перегрів» у банківському сегменті та на ринку нерухомості, зменшити по-тенціальні ризики для населення як інвестора, дати потужний стимулюючий по-штовх розвиткові національного фондового ринку та його повноцінній інтеграції у світові ринки капіталу.
20. На основі аналізу здійснення корпоративних, місцевих і державних запо-зичень зроблено висновок про їх низьку роль як інструментів мобілізації інвести-ційного капіталу для потреб суб’єктів господарювання та держави. Обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення інструментарію корпоративних, місцевих і держа-вних запозичень у напрямі посилення їх інвестиційної спрямованості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Панорама экономической мысли конца ХХ столетия / Под ред. Д.Гринэу-эя, М.Блини, И.Стюарта: В 2 т. / Пер. с англ. под. ред. В.С. Автономова и С.А. Афонцева. – СПб.: Экономическая школа, 2002. – Т.1. – 668 с. – Библиогр.: в конце разд.
2. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з англ. – К.: Видавництво Со-ломії Павличко «Основи», 2001. – 670 с.
3. Інвестування української економіки / За ред. А.І. Сухорукова. – К.: Нац. ін-т про-блем міжнар. безпеки, 2005. – 440 с.: табл., рис. – Бібліогр.: в кінці розд.
4. Туган-Барановский М.И. Промышленные кризисы. Очерки из социальной исто-рии Англии. – К.: Наукова думка, 2004. – 368 с.: ил., табл.
5. Егорова Н.Е., Смулов А.М. Предприятия и банки: взаимодействие, экономичес-кий анализ, моделирование. – М.: Дело, 2002. – 456 с. – Библиогр.: с. 396-405.
6. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989.
7. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. – М.: ВлаДар, 1993. – 296 с.
8. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1982. – 453 с.
9. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Прогресс, 1978. – С. 232-240.
10. Балацкий Е. Диалектика познания и новая парадигма экономической науки // МЭиМО. – 2006. – №7. – С. 76.
11. Harrod R. Theory of imperfect completion revised. – N.Y., 1952.
12. Domar E. Essays in the theory of economic growth. - N.Y., 1957.
13. Ечмаков С.М. Теневая экономика: анализ и моделирование. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 408 с.: ил. – Библиогр.: с. 397– 404.
14. Самуэльсон П. Экономика. – М., 1964.
15. Robinson J. The Accumulation of Capital. – London: Macmillan, 1956.
16. Rostow W. The stages of economic growth. – Cambridge, 1961.
17. Hirschman A. The strategy of economic development. – New Haven, 1958.
18. Гальчинський А.С. Помаранчева революція і нова влада. – К.: «Либідь», 2005. – 368 с.
19. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шля-хом європейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозув. НАН України, М-во еконо-міки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ ДКСУ, 2004. – 416 с.: табл.
20. Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., Кінах А.С., Семиноженко В.П. – К.: Знання України, 2002. – 326 c.: Бібліогр.: с. 313-324.
21. Шнипко О. Національна конкурентоспроможність: сутність, проблеми, механіз-ми реалізації. – К.: Наукова думка, 2003. – 334 с. – Бібліогр.: в кінці розд.
22. Кінах А. Стратегія ривка на шляху інтеграції у світовий економічний простір // Дзеркало тижня. – 2003. – №42.
23. Полунеев Ю. Технология экономического прорыва // Зеркало недели. – 2006. – №41.
24. Leibenstein H. Economic backwardness and economic growth. – N.Y., 1957.
25. Hoselitz B.F. Theories of economic growth. – N.Y., 1960.
26. Nurske R. Problem of capital formation of undeveloped countries. – Oxford, 1953.
27. Розенберг Н., Бирдцелл Л. (мл). Как Запад стал богатым. – Новосибирск, 1995.
28. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: Монографія / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін. – К.: ОІЕ НАНУ, 2005. – 540 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 510– 536.
29. Теория капитала и экономического роста: Учебн. пос. / Под ред. С.Дзарасова. – М.: Изд-во МГУ, 2004. – 397 c.: Библиогр.: в конце разд.
30. Easterly W.,King R., Levine R., Rebelo S. Technology adoptation and growth // Economic Growth and the Structure of Long Term Development / R. Solow and L. Pasinetti eds. – IEA, 1994.
31. Lucas R. On the mechanics of economic development // Journal of Monetary Economics. – 1988. – Vol.22. – P. 3-42.
32. Romer P. Grouth based on increasing returns due to spetializations // American Economic Review. – 1987. – Vol.77. – P. 56– 62.
33. Григорьев Л., Гурвич Е., Саватюгин А. Финансовая система и экономическое развитие // МЭиМО. – 2003. – №7. – С. 62– 75.
34. Кондратьев В.Б. Корпоративное управление и инвестиционный процесс. – М.: Наука, 2003. – 318 с.: табл. – Библиогр.: в конце разд.
35. Управление социально-экономическим развитие России: концепции, цели, механизмы / Рук. авт. кол.: Д.С. Львов, А.Г. Поршнев; Гос. ун-т упр., Отд. экономики РАН. – М.: ЗАО «Изд-во «Экономика», 2002. – 702 с.: табл.
36. Герасимчук М.С. Проблеми інвестиційної та інноваційної політики України // Економіка України. – 1997. – №8. – С. 94– 98.
37. Герасимчук М.С. Активізація інвестиційної діяльності та структурної перебу-дови економіки // Економіка України та шляхи її подальшого реформування.: Зб. наук. пр. – К.: Ґенеза, 1996. – С. 152-159.
38. Герасимчук М.С. Джерела і структура капітальних вкладень // Економіка України. – 1998. – №12. – С. 16– 24.
39. Герасимчук М.С. Швидкість і послідовність реформування української еконо-міки // Ефективність реформування української економіки: Зб. наук. пр. / Відп. ред. М.С. Герасимчук – К.: Ін-т економіки НАН України, 1999. – С. 11-18.
40. Джерела інвестицій та їх економічне регулювання / Відп. ред. М.С. Герасимчук. – К.: Ін-т економіки НАН України, 1999. – 157 с.
41. Герасимчук М.С. Інвестиційне забезпечення економічного розвитку // Україна: утворення незалежної держави 1991-2001. – К.: Альтернативи, 2001. – С. 255-258.
42. Відтворення основних і оборотних фондів / Відп. ред. М.С. Герасимчук. – К.: Інститут економіки НАНУ, 2002. – 207 с.
43. Україна у вимірі економіки знань / За ред. В.М. Гейця. – К.: «Основа», 2006. – 592 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 547-570.
44. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М. Гейця. – К.: ІЕПр НАНУ, Фенікс, 2003. – 1008 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 961-986.
45. Національні заощадження та економічне зростання / За ред. Б.Є. Кваснюка. – К.: «МП Леся», 2000. – 304 с.: табл.
46. Конкурентоспроможність національної економіки / За ред. Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2005. – 582 с.: табл., рис.
47. Роль держави у довгостроковому економічному зростанні / За ред. Б.Є. Квасню-ка. – К.: ІЕПр НАНУ; Х.: Форт, 2003. – 424 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 405– 418.
48. Махмудов A.Г. Инвестиционная политика и управление: Монография. – Донецк: «Донбасс», 2000. – 592 с.: табл., рис. – Библиогр.: с. 572– 588.
49. Экономические проблемы черной металлургии Украины: Монография / Под ред. С.С. Аптекаря, А.И. Амоши. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005. – 383 с.: табл.
50. Пересада А.А. Інвестиційний процес в Україні. – К.: Лібра, 1996. – 344 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 468– 471.
51. Пересада А.А., Майорова Т.В. Управління банківськими інвестиціями: Моно-графія. – К.: КНЕУ, 2005. – 388 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 380– 387.
52. Сухоруков А.І. Принципи інвестиційної політики України // Інвестиційно-інно-ваційна стратегія розвитку національної економіки: Зб. наук. пр. – К.: ОІЕ НАН України, 2004. – С. 10–29.
53. Анашкин А.К. Механизм стабилизации национальных финансов. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2002. – 190 с.: табл., рис. – Библиогр.: с. 179–190.
54. Бард В.С. Инвестиционные проблемы российской экономики. – М.: «Экзамен», 2000. - 384 с.: табл., рис. – Библиогр.: с. 355– 380.
55. Ленчук Е.Б. Инновационный процесс в переходной экономике (на примере стран ЦВЕ и СНГ): Автореф. дис… д-ра экон. наук: 08.00.14 / ИЭ РАН. – М., 2007. – 48 с.
56. Гайдар Е. Современный экономический рост и догоняющее развитие // МЭи-МО. – 2003. – №8.
57. Иноземцев В. Пределы «догоняющего» развития. – М.: Экономика, 2000. – 275 с.
58. Гапоненко Н. Инновации и инновационная политика на этапе перехода к ново-му технологическому порядку // Вопросы экономики. – 1997. – №9.
59. Енэмура Н., Цукамото Х. Опыт послевоенной Японии в реформировании эко-номики // Вопросы экономики. – 1992. – №11.
60. Японская экономическая модель: возможности применения в возрождающейся России // Вопросы экономики. – 1992. – №9.
61. Баскакова М. Японская модель экономической системы // Знакомьтесь, Япония. – 2004. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.japantoday.ru/znakjap/ekonomika/pdf/Baskakova_35.pdf.
62. Ле Ань Туан. Особенности моделей экономического развития стран ЮВА в эпоху постиндустриализма: Автореф. дис… канд. экон. наук: 08.00.01 / ИЭ РАН. – М., 2006. – 25 с.
63. Михеев В. Китай: новые компоненты развития // МЭиМО. – 2004. – №7.
64. Чаба Л. Политико-экономическое основы стратегии реформ: сравнение опыта Китая и стан ЦВЕ // Вопросы экономики. – 1995. - №12.
65. Вокруг света. – 2006. - №8.
66. Леженина Т. Промышленная политика в новоиндустриальных странах Азии // Вопросы экономики. – 1992. - №2.
67. Вахненко Т.П. Формування, економічна роль і регулювання зовнішнього боргу: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.00.08 / ІЕПр НАНУ. – К., 2007. – 36 с.
68. Попов В. Уроки валютного и биржевого кризиса в странах Юго-Восточной Азии // Вопросы экономики. – 1997. – №12.
69. Матицин С., Синицина И., Чудакова Н. Экономическая политика переходного периода в Польше // Вопросы экономики. – 1992. – №3.
70. Росс Дж. Почему экономическая реформа потерпела крах в Восточной Европе и России, а в Китае увенчалась успехом? // Вопросы экономики. – 1992. – №11.
71. Нестеренко А. Структурные реформы и промышленная политика в странах Восточной Европы // Вопросы экономики. – 1993. – №9.
72. Нестеренко А. Современные проблемы рыночной трансформации в Восточной Европе // Вопросы экономики. – 1995. – №8.
73. Корнаи Я. Устойчивый рост как важнейший приоритет (макроэкономические проблемы и экономическая политика венгерского правительства) // Вопросы экономики. – 1996. – №10.
74. Бойко И. Перспективы инновационного развития восточно-европейских стран // Экономист. – 2005. – №2. – С. 78– 82.
75. Голубева В.И. Влияние иностранного капитала на реальный сектор экономики в ряде стан ЦВЕ // Проблемы прогнозирования. – 2000. – №3.
76. Бакош Г. Технологическая политика в Японии: уроки для стран Восточной Европы // Вопросы экономики. – 1997. – №9.
77. Модернизация экономики: факторы, инструменты, проблемы: Сб. научн. тр. / Под ред. Л. Вардомского. – М.: ИМЭПИ, 2006. – 222 с.: табл.
78. Гайдар Е. Восстановительный рост и некоторые особенности современной российской ситуации // Вопросы экономики. – 2003. – №5.
79. Логинов В., Гусева К., Соколов Ю. Инвестиционная политика: возможности реализации и приоритеты // Вопросы экономики. – 1993. –№9.
80. Власкин Г., Ленчук Е. Промышленная политика в условиях перехода к иннова-ционной экономике: опыт стран ЦВЕ и СНГ. – М.: Наука, 2006. – 246 с.: табл.
81. Мухетдинова Н. Инвестиции и государственная инвестиционная политика // РЭЖ. – 2002. – №8.
82. Водянов А., Смирнов А. Шанс на инвестиционный подъем и трудности его реа-лизации // РЭЖ. – 2000. – №11–12.
83. Дубенецкий Я.Н. Активная промышленная политика: безотлагательная необхо-димость // Проблемы прогнозирования. – 2003. – №1.
84. Инвестиционная модель России // МЭиМО. – 2003. – №11.
85. Зельднер А.Г. Концептуальные подходы к стратегии и тактике государственного регулирования экономики: Научн. доклад. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.іnесоn.ru.
86. Кузаков А. В Україні вже не кучмономіка // Газета по-українськи. – 2007. – №113. – С. 12.
87. Россия создает ракетно-космический холдинг. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.delo.ua/news/economics/world/info-33983.html.
88. Зайченко Н. Проблемы структурной перестройки экономики Беларуси // Вест-ник Содружества. – 2003. – №8. – С. 12.
89. Концепція відродження промислового потенціалу України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://spu.in.ua
90. Фінансово-монетарні важелі регулювання економіки: Монографія / За ред. А.І. Даниленка. – К.: ОІЕ НАНУ, 2005. – 108 с.: табл., рис.
91. Макроекономічні показники України у 2004-2006 рр. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.
92. Гальчинский А. Идентичность национальная и экономическая // Эксперт. – 2004. – №2.
93. Гальчинський А. Спадок. Радикальні економічні реформи Президента Кучми // День. – 2004. – №184.
94. Гальчинський А., Льовочкін С. Становлення інвестиційної моделі економічного зростання України // Економіка України. – 2004. – №6.
95. Кваснюк Б.Є. Прибуток і пропорції його розподілу в українській економіці // Стратегічні виклики ХХ століття суспільству та економіці України: В 3-х т. – Т.3: Конкурентоспроможність української економіки / За ред. В.М. Гейця, В.П. Семи-ноженка, Б.Є. Кваснюка. – К.: Фенікс, 2007. – 556 с.
96. Загоруйко Ю. Теряем даже то, чего не имеем // Зеркало недели. – 2006. – №38. – С. 1,7.
97. Общество слоеное, без сливок. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://expert.ua/articles/7/0/3190/.
98. Аргументы и факты. – 2003. - №39.
99. Конкурентоспроможність економіки України: стан і перспективи підвищення / За ред. І.В. Крючкової. – К.: Основа, 2007. – 488 с.: табл., рис.
100. Working together for growth and jobs. A new start for the Lisbon strategy. – Brus-sels: Commission of the EC, 2005.
101. Gibbons J.H.,Wells W. Science, Technology and Government in The United States: Toward The Year 2000 // Technology in Society: An International Journal. – 1997. – Vol.19. – №3–4. – P. 576.
102. Бінгем Р., Гилл Е., Вайт С. Фінансування економічного розвитку / Пер. з англ. – Львів: Літопис, 2003. – 416 с.: табл. – Бібліогр.: в кінці розд.
103. Зименков Р., Романова Е. Инвестиционная активность американских ТНК как субъектов процесса глобализации // РЭЖ. – 2004. – №2.
104. Илларионов А. Секрет китайского экономического «чуда» // Вопросы экономики. – 1998. – №4.
105. Шевель И. Финансовые аспекты экономической реформы в КНР // Вопросы экономики. – 1992. – №2.
106. Водянов А., Смирнов А. Инвестиционная политика: каким методам госрегу-лирования отдать предпочтение? // РЭЖ. – 2001. – №11–12.
107. Шинкарук Л. Нагромадження основного капіталу: теорія, аналіз та тенденції розвитку в Україні: Монографія. – К.: ІЕПр НАНУ, 2006. – 393 с.: табл., рис.
108. Національні рахунки за 2001–2006 рр. – [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http:// www.ukrstat.gov.ua.
109. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Держкомстат України, 2007. – 561 с.
110. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
111. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
112. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
113. Закон України «Про інноваційну діяльність». – [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua.
114. Шелудько Н.М. Банківське кредитування інвестицій у перехідній економіці України. – К.: ОІЕ НАНУ, 2005. – 318 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 309–318.
115. Круговорот долгов в природе. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.liga.net/articles/gs010389.html.
116. Сильви де Куссерг. Новые подходы к теории финансового посредничества и банковская стратегия // Вестник Финансовой академии. – 2001. – №1. – С. 35–47.
117. Словарь современной экономической теории Макмиллана. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 608 с.
118. Актуальные проблемы денег и денежного обращения: Мат-лы круглого стола // Вестник Финансовой академии. – 2002. – №3-4. – С. 27–37.
119. Габбард Р.Г. Гроші, фінансова система та економіка: Підручник / Пер. з англ. – К.: КНЕУ, 2004. – 889 с.: табл., рис.
120. Рогова О. Воспроизводственный потенциал денежно-кредитной системы России: противоречия и перспективы. – М.: РАН, 2001.
121. Организация и планирование кредита: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 336 с.
122. Деньги и кредит в социалистическом обществе: Учебник / Под ред. О.И. Лав-рушина. – М.: Финансы и статистика, 1990. – 263 с.
123. Деньги, кредит, банки: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 448 с.: табл., рис. – Библиогр.: с. 442–444.
124. Финансовые и кредитные проблемы инвестиционной политики / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 316 с.
125. Деньги и регулирование денежного обращения / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 220 с.
126. Денежно-кредитная и валютная политика / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 296 с.
127. Центральный банк в условиях рыночной экономики / Под ред. Л.Н. Красави-ной. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 290 с.
128. Баринова А.Ф. Кредит: политико-экономический аспект: Автореф. дис… канд. экон. наук: 08.00.01 / Ивановский гос. ун-т. – Иваново, 2000. – 20 с.
129. Шенаев В.Н. Денежная и кредитная системы России. – М.: Наука, 1998.
130. Кисилев В.В. Кредитная система России: проблемы и пути решения. – М.: Финстатинформ, 1999. – 336 с.
131. Полищук А.И. Кредитная система: опыт, новые явления, прогнозы и перспек-тивы. – М.: Финансы и статистика, 2005. – 216 с.: табл. – Библиогр.: в конце разд.
132. Фетисов Г.Г. Монетарная политика и развитие денежно-кредитной системы России в условиях глобализации: национальный и региональный аспекты. – М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. – 509 с.: табл., рис.
133. Валенцева Н.И. Кредитный механизм и его составные элементы. – М.: МФИ, 1987.
134. Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навч.-метод. посібник. – вид. 4-те, доп. – К.: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. – 411 с.
135. Крупка М. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 608 с.: табл., рис.
136. Онишко С. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку: Монографія. – Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2004. – 434 с.: табл., рис. – Бібліогр.: с. 392–407.
137. Онишко С. Механізм фінансов