КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КРИЖЕВСЬКИЙ АНДРІЙ ВАДИМОВИЧ

УДК 351.73+343.3+167.7

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор
Карпов Никифор Семенович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КРИМІНАЛІСТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ 9
1.1. Проблеми формування криміналістичної характеристики шахрайств у сфері мобільного зв’язку 9
1.2. Основні засади організації мобільного зв’язку в Україні 24
1.3. Криміналістична класифікація шахрайств у сфері мобільного зв’язку 40
Висновки до розділу 1 53
РОЗДІЛ 2 КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ГРУП ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ 56
2.1. Шахрайства, направлені на заволодіння майном фізичних осіб 56
2.2. Шахрайства, направлені на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб 69
2.3. Шахрайства, направлені на заволодіння майном та грошовими коштами юридичних осіб 84
Висновки до розділу 2 101
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ШАХРАЙСТВ У СФЕРІ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ 104
3.1. Основні положення розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку 104
3.2. Особливості порушення кримінальної справи і початкового етапу розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку 118
3.3. Основні напрями удосконалення діяльності із розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку 135
Висновки до розділу 3 148
ВИСНОВКИ 152
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 159
ДОДАТКИ 178

ВСТУП

Актуальність теми. Технології мобільного зв’язку є порівняно новим явищем у житті сучасного суспільства. Вони виникли наприкінці минулого століття і сьогодні галузь мобільного зв’язку є однією з найбільш динамічних.
За останні роки мобільний зв’язок в Україні зі знакового атрибуту ділової людини перетворився на обов’язкову складову повсякденного життя ледь не кожного українця. Відповідно, витрати на придбання мобільних телефонів та поповнення мобільного рахунку нині є однією зі статей у бюджеті не лише великих і малих підприємств різних форм власності, а й більшості пересічних громадян.
Значний обсяг грошових коштів, що обертаються в галузі мобільного зв’язку, не може не привертати до себе увагу представників злочинного світу.
Одним із протиправних шляхів заволодіння грошовими коштами та майном абонентів мобільного зв’язку є шахрайство. Шахрайства у сфері мобільного зв’язку є розповсюдженим явищем, яке донині не отримало належного висвітлення у криміналістичних дослідженнях. Високий рівень латентності цього виду злочину в поєднанні з різноманітністю способів його вчинення справляють значний негативний вплив на діяльність правоохоронних органів щодо боротьби з цим явищем.
Відомості про криміналістичну характеристику окремих різновидів шахрайств у сфері мобільного зв’язку мають фрагментарний характер і не дають достатньо повного уявлення про механізм їх учинення та відображення. Тому викладені у спеціальній літературі загальні методики розслідування шахрайства як один з видів злочинної діяльності потребують удосконалення і подальшого розвитку з урахуванням особливостей такої сфери суспільної діяльності, як галузь мобільного зв’язку.
Основи методики розслідування злочинів розроблено в роботах Т.В. Авер’янової, В.П. Бахіна, В.В. Бірюкова, Л.А. Вінберга, В.І. Галагана, А.В. Іщенка, Н.С.Карпова, В.С.Кузьмічова, В.В. Лисенка, Є.Д. Лук’янчикова, М.А. Погорецького, Л.Д. Удалової, В.Г. Хахановського, П.В. Цимбала, К.О. Чаплинського та ін.
Окремі проблеми розслідування шахрайства є предметом наукових досліджень С.М. Астапкиної, А.Ф. Волобуєва, О.В. Волохової, В.І. Гаєнка, М.Ф. Галагузи, В.Ю. Голубовського, В.М. Єгошина, О.В. Журавльова, В.В. Колесникова, В.Д. Ларичева, О.І. Лученка, О.С.Овчинського, В.І. Отряхина, Р.С. Сатуєва, Г.М. Спіріна, К.В. Суркова, Є.П. Фірсова, С.Ю. Шарова, В.Ю. Шепітька, П.С. Яні та ін.
Важливе місце в цьому переліку посідає ґрунтовне дослідження питань криміналістичної характеристики шахрайств та основних положень їх розслідування, що було реалізовано Т.А. Пазинич.
Водночас питання розслідування шахрайства у сфері мобільного зв’язку розглянуто у працях вітчизняних фахівців, датованих 1997 роком. Природно, що кількість таких досліджень є не надто значною.
Недостатня розробленість цієї проблематики на теоретичному рівні та потреба у вирішенні зазначеного питання на практиці зумовлює актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний, зокрема, із Стратегією національної безпеки України (Указ Президента України від 12.02.2007 р. № 105/2007); Комплексною програмою профілактики злочинності на 2007–2009 рр. (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767); Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр. (наказ МВС України від 05.07.2004 р. № 755); Пріоритетними напрямами дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347), а також щорічними планами науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей криміналістичної характеристики шахрайств у сфері мобільного зв’язку та формулюванні основних положень і рекомендацій щодо розслідування окремих класифікаційних груп цього виду шахрайств.
Зазначена мета зумовила постановку та розв’язання таких задач:
 сформувати основні засади організації мобільного зв’язку в Україні;
 виявити проблеми формування криміналістичної характеристики шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
 класифікувати різноманітні прояви шахрайств у сфері мобільного зв’язку за предметом злочинного посягання на окремі групи, які зумовлюють особливості їх розслідування;
 розкрити основні елементи криміналістичної характеристики класифікаційних груп шахрайств у сфері мобільного зв’язку та особливості цих елементів;
 встановити особливості оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств у сфері мобільного зв’язку на стадії порушення кримінальної справи;
 охарактеризувати основні положення розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
 визначити основні напрями удосконалення діяльності з розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку.
Об’єктом дослідження є злочинна діяльність у сфері мобільного зв’язку з використанням обману і зловживання довірою, а також діяльність правоохоронних органів щодо розслідування таких злочинів і відносини, що складаються при цьому.
Предметом дослідження є криміналістична характеристика шахрайств у сфері мобільного зв’язку.
Методи дослідження. В основу методології дисертаційного дослідження покладено комплексний підхід, зумовлений багатоаспектністю поставлених завдань з використанням загальнонаукових методів (передусім, системного, логічного, структурного, функціонального). Це дало змогу системно дослідити структуру криміналістичної характеристики шахрайств у сфері мобільного зв’язку та основні засади організації мобільного зв’язку в Україні (підрозділи 1.1, 1.2).
Для розв’язання поставлених задач також використано спеціальні методи: статистичний – при вивченні матеріалів судових та кримінальних справ за фактами шахрайств у сфері мобільного зв’язку (підрозділ 1.3); соціологічний – при зборі додаткової (окрім матеріалів кримінальних та судових справ) інформації про механізми вчинення шахрайств у сфері мобільного зв’язку та особливості їх розслідування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); діалектико-матеріалістичний – як загальний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв’язок теорії та практики, при розслідуванні шахрайств у сфері мобільного зв’язку (підрозділ 3.1); логіко-юридичний – при аналізі основних положень нормативних документів, якими урегульовано діяльність правоохоронних органів з розкриття шахрайств у сфері мобільного зв’язку (підрозділ 3.3).
Нормативно-правову базу дисертації становлять Конституція України, закони України, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, МВС України та інших державних органів.
Емпіричну основу дослідження становлять статистичні звіти МВС України, узагальнення судової практики за 2008–2010 рр. за кримінальними справами, пов’язаними з шахрайствами у сфері мобільного зв’язку (проаналізовано 982 судові рішення), результати анкетування 458 слідчих, 465 оперативних працівників, 323 ад’юнктів, 1035 слухачів магістратури вищих навчальних закладів системи МВС України, 627 магістрів цивільних вузів України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що запропонована дисертаційна робота є одним з перших в Україні монографічним дослідженням, у межах якого здійснено спробу комплексного аналізу механізму вчинення окремих різновидів шахрайств у сфері мобільного зв’язку з формулюванням основних положень їх розслідування. Зокрема, наукова новизна дослідження характеризується такими найбільш важливими висновками й положеннями:

вперше:
 розроблено класифікацію шахрайств у сфері мобільного зв’язку, що спрямована на подальше її використання для удосконалення методик розслідування окремих різновидів цього злочину;
 сформульовано рекомендації щодо проведення тактичних операцій при розслідуванні окремих класифікаційних груп шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
 визначено шляхи подальшого удосконалення діяльності з розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
удосконалено:
 теоретичні засади організації мобільного зв’язку в Україні;
 криміналістичну характеристику окремих класифікаційних груп шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
дістало подальший розвиток:
 визначення проблем формування криміналістичної характеристики шахрайств у сфері мобільного зв’язку;
 положення щодо особливостей оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств у сфері мобільного зв’язку на стадії порушення кримінальної справи;
 положення про типові ситуації початкового етапу розслідування окремих різновидів шахрайств у сфері мобільного зв’язку, визначення завдань розслідування і відповідних засобів їх вирішення;
 рекомендації стосовно тактики проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів при розслідуванні окремих різновидів шахрайств у сфері мобільного зв’язку.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації наукові положення та рекомендації використовують:
 безпосередньо працівники правоохоронних органів при досудовому розслідуванні окремих різновидів шахрайств (акт впровадження в діяльність УМВС України в Херсонській області від 14.09.2011 р.);
 у наукових дослідженнях з методики розслідування злочинів проти власності, у тому числі у сфері господарської діяльності, вчинених з використанням обману і зловживання довірою (акт впровадження в діяльність Харківського національного університету внутрішніх справ від 04.04.2011 р.);
 при викладанні навчального курсу криміналістики і спеціальних курсів з розслідування окремих груп та видів злочинів (акти впровадження в навчальний процес Національного університету державної податкової служби України від 12.04.2011 р., Академії митної служби України від 16.06.2011 р., Поліцейської фінансово-правової академії від 06.04.2011 р., Класичного приватного університету від 20.09.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації оприлюднено на науково-практичних конференціях: XVII міжнародній науковій конференції студентів і молодих науковців (м. Запоріжжя, 9–10 квітня 2009 р.); міжвузівській науково-теоретичній конференції «Новітні підходи до державотворення в умовах європейської інтеграції (пам’яті професора Ю.І. Римаренка)» (м. Київ, 2009 р.); міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено в шести публікаціях, у тому числі в трьох наукових статтях, надрукованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОНмолодьспорту України.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації визначені основні криміналістично значущі ознаки шахрайства у сфері мобільного зв’язку, як специфічного злочину проти власності, який є продуктом взаємодії існуючих у суспільстві певних економічних, соціальних і психологічних факторів. Саме це й обумовлює різноманітність, динамізм і високу латентність цих злочинів, що сприяє професіоналізації шахрайств у сфері мобільного зв’язку і перетворення їх в один із видів організованої злочинної діяльності. Та обставина, що правоохоронні органи мають справу з надзвичайно різноманітними проявами шахрайств у сфері мобільного зв’язку робить необхідним визначення окремих класифікаційних груп цього злочину, встановлення і описання їх механізму з формулюванням основних положень з їх розслідування.
Поставлена задача вирішена автором у повному обсязі. У ході дослідження було виявлено ряд проблемних моментів, які значною мірою знижують ефективність боротьби із даним видом злочинів. Розроблені відповідні пропозиції щодо удосконалення діяльності органів внутрішніх справ із запобігання, розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку.
Найважливішими результатами, отриманими в процесі дослідження обраної сфери, ми вважаємо наступні.
1. Була реалізована класифікація різноманітних проявів шахрайств у сфері мобільного зв’язку за предметом злочинного посягання на окремі групи, які обумовлюють особливості їх розслідування.
Із використанням предмету злочинного посягання у якості класифікаційної ознаки, уся сукупність шахрайств у сфері мобільного зв’язку була угрупована наступним чином:
 шахрайства, направлені на заволодіння майном фізичних осіб – основним предметом посягання для даної групи шахрайств є мобільний телефон. Разом з тим, необхідно враховувати, що сучасний мобільний термінал є достатньо складним технічним пристроєм і досить часто у ньому передбачена можливість приєднання додаткових модулів пам’яті («флеш-картки»). Крім того, у більшості випадків, мобільний телефон передається шахраю разом із СІМ-карткою, що має певну суму коштів на рахунку та чохлом, у якому він знаходиться – тобто пристроями, які використовуються у поєднанні з мобільним телефоном. У той же час, було б невірним вважати, що мобільний термінал та пристрої, які використовуються у поєднанні з ним є єдиним можливим предметом злочинного посягання шахрайств у сфері мобільного зв’язку, направлених на заволодіння майном фізичних осіб. Предметом посягання для даного виду шахрайства можуть бути не тільки вищевказані предмети, але і окремі складові мобільних апаратів (електронні плати, батареї живлення) тощо. Увесь загал таких предметів запропоновано позначити узагальнюючим терміном «засоби мобільного зв’язку»;
 шахрайства, направлені на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб – шахрайства даної класифікаційної групи направлені на заволодіння грошима фізичних осіб у готівковому або безготівковому вигляді. При цьому, коли йдеться про безготівковий вигляд грошових коштів – то такі кошти можуть знаходитися на мобільному рахунку потерпілої особи, або ж вказана особа може придбати картку поповнення рахунку та передати код поповнення шахраєві;
 шахрайства, направлені на заволодіння майном юридичних осіб – шахрайства даної класифікаційної групи зазвичай направлені на заволодіння майном юридичних осіб – в основному таким майном є мобільні телефони, або картки поповнення рахунку. Предмет посягання фізично є аналогічним до предмету посягання шахрайств, направлених на заволодіння майном фізичних осіб з тією різницею, що у даному випадку майно на праві власності належать юридичній особі;
 шахрайства, направлені на заволодіння грошовими коштами юридичних осіб – шахрайства даної класифікаційної групи зазвичай направлені на заволодіння майном та грошима юридичних осіб у готівковому або безготівковому вигляді. Предмет посягання є аналогічним до предмету посягання шахрайств, направлених на заволодіння грошовими коштами фізичних осіб з тією різницею, що у даному випадку грошові кошти на праві власності належать юридичній особі.

2. Визначені основні елементи криміналістичної характеристики класифікаційних груп шахрайств у сфері мобільного зв’язку та особливості цих елементів.
Науково доведено, що криміналістична характеристика шахрайств у сфері мобільного зв’язку поєднує у собі елементи кримінально-правової характеристики (такі як: предмет посягання, особа злочинця, способи, знаряддя, обстановка, сліди злочину), а також повинна включати в себе характеристику основних засад організації мобільного зв’язку в Україні, і має реалізовуватися у розрізі множини видів шахрайств у сфері мобільного зв’язку. Автором обстоюється позиція, згідно з якою шахрайства у сфері мобільного зв’язку є підвидом такої загальної групи злочинів як «Шахрайства». Основною ж ознакою, що є вирізняє дану групу шахрайств з-поміж інших і, у той же час, є консолідуючою для них, є соціальна сфера діяльності людей, у якій вони вчинені. А саме – сфера мобільного зв’язку. Необхідним мінімумом, який дозволяє зрозуміти механіку вчинення більшості шахрайств у сфері мобільного зв’язку та, відповідно, сформувати уявлення про предмет злочинного посягання, особу злочинця, способи, знаряддя, обстановку та сліди злочину є обізнаність з інформацією про:
 порядок надання та основні види телекомунікаційних послуг у сфері мобільного зв’язку;
 договірні відносини між оператором мобільного зв’язку та абонентом;
 кінцеве обладнання мобільного зв’язку.
Сфера мобільного зв’язку характеризується надзвичайною різноманітністю телекомунікаційних послуг, що можуть надаватися операторами. Даний факт має обов’язково враховуватися у ході досудового слідства, у розрізі можливостей та особливостей використання тих чи інших послуг злочинцем для здійснення шахрайства. Оператору мобільного зв’язку надане право припиняти або скорочувати перелік надання послуг рухомого (мобільного) зв’язку у певних випадках, передбачених договором. Викладене свідчить про можливість участі операторів мобільного зв’язку у діяльності із запобігання шахрайствам та припинення злочинної діяльності шахраїв шляхом припинення (обмеження) послуг зв’язку по тим чи іншим мобільним номерам, що використовуються у такій діяльності. У розпорядженні операторів мобільного зв’язку знаходиться значна кількість інформації, яка може бути використана в якості доказової бази по справам про шахрайства у сфері мобільного зв’язку, а також у ході розкриття та розслідування злочинів означеної категорії. Мобільний телефон є предметом, що може бути ідентифікований з достатньо високим рівнем вірогідності. Вказана обставина може бути використана як для доведення належності мобільного апарату саме особі потерпілого (наприклад – у випадку заволодіння вказаним апаратом шахрайським шляхом іншою особою), так і для доведення факту скоєння шахрайства саме з використанням того чи іншого телефону. Внаслідок високої вартості мобільних терміналів, досить значна кількість шахрайств спрямована саме на заволодіння вказаним предметом.
3. Визначені особливості оцінки первинного матеріалу про окремі різновиди шахрайств у сфері мобільного зв’язку на стадії порушення кримінальної справи.
Для початкового етапу розслідування шахрайства у сфері мобільного зв’язку характерними є такі завдання розслідування:
 встановлення місця, часу та інших обставин вчинення шахрайства, його сутності, а також виявлення, фіксація та вилучення його слідів, які під впливом несприятливих умов можуть зникнути або бути знищеними;
 встановлення, розшук і затримання особи (або вибір запобіжного заходу), підозрюваної у вчиненні злочину;
 збирання доказів, достатніх для пред’явлення обвинувачення особі, хоча б по одному епізоду злочинної діяльності.
Існує три рівня тактичних завдань розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку:
 завдання, які можуть бути вирішені шляхом застосування певного тактичного прийому в межах окремої слідчої дії;
 завдання, які вирішуються шляхом проведення окремої слідчої дії або відповідного оперативно-розшукового заходу;
 завдання, які для свого вирішення потребують проведення комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів.
До первинних документів, у яких містяться ознаки шахрайства, вчиненого у сфері мобільного зв’язку, і які слугують підставами порушення кримінальної справи належать наступні:
 заява громадянина про факт скоєння шахрайства;
 пояснення заявника, яке повинно містити детальні відомості щодо обставин шахрайства;
 пояснення очевидців.
Після порушення кримінальної справи основними тактичними завданнями, що вирішуються на початковому етапі розслідування є:
 встановлення місцезнаходження та особи шахраїв;
 попередження намагання підозрюваного зникнути і протидіяти у такий спосіб розслідуванню;
 одночасне затримання всіх співучасників злочину (у випадку, коли у скоєнні злочину брали участь декілька осіб);
 ідентифікація затриманих, а також майна, що було викрадено і має індивідуальні ознаки;
 встановлення ролі кожного із співучасників, а також інших епізодів злочинної діяльності;
 встановлення процесуальними засобами факту передачі майна на певних умовах та його обставин;
 встановлення наявності у підозрюваного на момент передачі майна умислу на неповернення цього майна на визначених умовах;
 збір інших доказів необхідних для викриття підозрюваних у вчиненні шахрайства і притягнення їх як обвинувачених.
 забезпечення відшкодування заподіяної злочином шкоди.
Одним із важливих джерел отримання інформації про осіб, причетних до скоєння злочину, для працівників правоохоронних органів стають дані, що характеризують особу у якості абонента мобільного зв’язку.
4. Визначені основні напрями удосконалення діяльності із розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку.
Доведено, що типові проблеми щодо активізації боротьби з шахрайствами у сфері мобільного зв’язку можуть бути угруповані за наступними напрямами:
 стан оперативно-кримінологічних показників, що характеризують вищевказані злочини;
 кримінальна професіоналізація даного виду посягань та виникнення спеціалізованих організованих злочинних угруповань;
 виникнення розгалуженої бази пособників та нелегальних технічних організацій;
 протидія з боку операторів мобільного зв’язку у наданні інформації про технічні характеристики, характер повідомлень (роздруківок) та ідентифікуючі ознаки засобів зв’язку, що були отримані злочинцями незаконним шляхом;
 недосконалість чинного нормативно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ із профілактики, розкриття та розслідування злочинів, пов’язаних із технологіями мобільного зв’язку (у тому числі – з питань взаємодії з іншими правоохоронними органами, а також – операторами мобільного зв’язку).
Виходячи з викладеного, основними напрямами удосконалення діяльності із розкриття та розслідування шахрайств у сфері мобільного зв’язку є наступні:
 посилення роботи регіональних підрозділів МВС України з напрямку протидії шахрайствам у сфері мобільного зв’язку;
 налагодження ефективної взаємодії між регіональними підрозділами МВС України та регіональними підрозділами операторів мобільного зв’язку;
 посилення уваги з боку підрозділів МВС України до такого напряму діяльності як розкриття та розслідування шахрайств у галузі мобільного зв’язку, скоєних організованими злочинними угрупуваннями;
 посилення оперативного покриття підрозділами МВС України місць, де є розповсюдженими випадки незаконного скуповування засобів мобільного зв’язку (радіоринки, ломбарди, спеціалізовані магазини);
 розробка та закріплення у чинній нормативній базі деталізованого переліку даних, що можуть бути отримані правоохоронними органами від оператора мобільного зв’язку;
 введення у експлуатацію електронної бази ІМЕЙ у запланованому режимі роботи та відповідну належну правову регламентацію сукупності питань, пов’язаних із її функціонуванням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аленин Ю. П. Расследование тяжких преступлений: Научно-практическое пособие / Ю. П. Аленин, В. В.Тищенко, Л. И. Аркуша. — Х. : Одиссей, 2006. — 256 с.
2. Аленін Ю. П. Теоретичні та практичні основи розкриття і розслідування осередків злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Ю. П. Аленін. — Х., 1997. — 48 с.
3. Андреев Б. В., Пак П. Н., Хорст В. П. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации. — М. : ООО Изд-во «Юрлитинформ», 2001. — 152 с.
4. Астапкина С. М. Методические рекомендации по расследованию хищений с применением подложных кредитовых авизо. — М. : Академия МВД РФ, 1993. —15 с.
5. Басова Ю. Ю. Контрольно-наглядова діяльність міліції громадської безпеки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю. Ю. Басова. — Х., 2006. — 20 с.
6. Бахін В. П. Криміналістика : Курс лекцій / Володимир Петрович Бахін, Ірина Віталіївна Гора, Петро Васильович Цимбал. — Ірпінь, 2002. — 356 с.
7. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы (от теории к практике) / Р. С. Белкин. — М., 1988. — 304 с.
8. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия: Справочное пособие для курсантов, слушателей и преподавателей учебных заведений МВД, адъюнктов, докторантов, научных сотрудников и практических работников органов внутренних дел / Рафаил Самуилович Белкин. — М. : Мегатрон-XXI, 2000. — 334 с.
9. Белкин Р. С. Курс криминалистики / Р. С. Белкин. В 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. — М. : Юристъ, 1997. — 480 с.
10. Белкин Р. С. Курс криминалистики : Общая теория криминалистики / Рафаил Самуилович Белкин. — М. : Юристъ, 1997. — 408 с.
11. Белкин Р. С., Винберг А. И. Криминалистика: Общетеоретические проблемы. — М.: Юрид. лит., 1973. — 264 с.
12. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення особи обвинувачуваного в стадії попереднього слідства) : [Монографія] / Петро Дмитрович Біленчук. — К. : Атіка, 1999. — 352 с.
13. Білозьоров Є. В. Правові гарантії прав і свобод людини та громадянина у сфері діяльності міліції / Євген Вікторович Білозьоров. — К. : Аванпост—прим, 2009. — 189 с.
14. Василинчук В. І. Теоретико-прикладні аспекти розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — К., 2000. — №1. — С.34-56.
15. Весельський В. Питання захисту осіб, які мають інформацію про злочинну діяльність // Право України. — 1999. — № 7. — С.58-61.
16. Весельський В. Криміналістична характеристика злочинів // Право України. — 2001. — № 5. — С.112-114.
17. Вехов В. Б. Компьютерные преступления: способы совершения, методика расследования. — М. : Право и Закон, 1996. — 182 с.
18. Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. Матер. наук.-практ. конференції / Ред. кол: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін. — Х. : вид-во «Кроссроуд», 2006. — 260 с.
19. Возгрин И. А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений / И. А. Возгрин. — СПб, 1993. — 236 с.
20. Волобуєв А. Ф. Етапи розслідування в криміналістичній методиці / А. Ф. Волобуєв // Вісник Університету внутрішніх справ. Вип. 5. — Харків, 1999, С.28—37.
21. Волобуєв А. Ф. Наукові основи комплексної методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва : дис... доктора юрид. наук : 12.00.09 / Анатолій Федотович Волобуєв. — Харків, 2001. — 426 с.
22. Волобуєв А. Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А. Ф. Волобуєв. — Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2000. — 336 с.
23. Волобуєв А. Ф. Тактичні задачі розслідування розкрадань майна в сфері підприємницької діяльності / А. Ф. Волобуєв // Вісник Запорізького юридичного інституту. — 1999. — №3. — С.84—90.
24. Волобуєва О. О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин : дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Олена Олексіївна Волобуєва. — Донецьк, 2006. — 241 с.
25. Волобуєва О. О. Види та інформаційно-доказовий потенціал джерел інформації про особу злочинця // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Зб. Наук. Праць. — 2004. — Спецвипуск №1 (16). — С.132—140.
26. Волчецкая Т. С.Криминалистическая ситуалогия : Монография / Под. Ред. Н. П. Яблокова. — Калининград : Изд-во Калининград. Ун-та, 1997. — 248 с.
27. Выявление и раскрытие мошенничества / [В. Ю. Голубовский, В. М. Егоршин, К. В. Сурков и др.]. — СПб. : «Лань», Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. — 64 с.
28. Гавло В. К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц / В. К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. М. — 1973. — С.90—94.
29. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений / Под ред. А. И. Васильева. — Томск, 1985. — 333 с.
30. Галагуза Н. Ф. Преступления в страховании : предотвращение, выявление, расследование (отечественный и зарубежный опыт) / Н. Ф. Галагуза, В. Д. Ларичев. — М. : Изд-во «АНКИЛ», 2000. — 256 с.
31. Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений / И. Ф. Герасимов. — Свердловск : Сред.-Урал. кн. изд-во, 1976. — 184 с.
32. Герасимов И. Ф. Этапы раскрытия преступлений / И. Ф. Герасимов // Следственные ситуации и раскрытие преступлений. — Свердловск, 1975. — С.10—16.
33. Головин А. Ю. Криминалистическая систематика / А. Ю. Головин. — Москва : «ЛексЭст», 2002. — 336 с.
34. Головкін С. В. Криміналістична характеристика шахрайства відносно власності особи та її використання на початковому етапі розслідування : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Сергій Вікторович Головкін. — Харків, 2008. — 216 с.
35. Голубєв В. Деякі особливості тактики окремих слідчих дій при розслідуванні комп’ютерних злочинів // Государство, хозяйство и право.— 2003.— №8.— С.107—112.
36. Голубєв В. О., Гавловський В. Д., Цимбалюк В. С. Проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій : Навч. посібник / За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. Р. А. Калюжного.— Запоріжжя : ГУ “ЗІДМУ», 2002.— 292 с.
37. Голубовский В. Ю., Егоршин В. М., Сурков К. В. и др. Выявление и раскрытие мошенничества – СПб. : изд. «Лань», Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. — 64 с.
38. Голунский С. А. Материалы учебной конференции следователей в Прокуратуре СССР / С. А. Голунский. — М., 1937. — 216 с.
39. Гранат Н. Л. Первоначальные следственные действия и их роль в методике расследования / Н. Л. Гранат // Методика расследования преступлений. — М., 1976. — С.31—38.
40. Гранат Н. Л., Ратинов А. Р. Решение следственных завдань. — Волгоград, ВСШ МВД СССР, 1978. — 93 с.
41. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. — Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г. — М. : ЛексЭст, 2002. — 1088 с.
42. Даньшин І. М. Усталені форми злочинності (кримінологічний нарис) / І. М. Даньшин. — Х. : Акта, 2002. — 110 с.
43. Демків Р. Роль закону в нормативно-правовому регулюванні діяльності міліції України / Р. Демків // Право України. — 2006. — № 8. — С.88—91.
44. Домарев В. В. Безопасность информационных технологий. Системный подход / В. В. Домарев. — К. : ООО «ТИД «ДС», 2004. — 992 с.
45. Драпкин Л. Я. Ситуационный подход в криминалистике и программирование расследования / Л. Я. Драпкин //Проблемы программирования, организации и информационного обеспечения предварительного следствия. — Уфа : Изд-во Башк. Ун-та, 1989. — С.27—32.
46. Дулов А.В., Нестеренко П. Д. Тактика следственных действий. — Мн. : Вышейш. Школа, 1971. — 272 с.
47. Дутов М. Правові проблеми електронного документообігу // Право України. — 2003. — № 6. — С.122 – 124.
48. Ермолович В. Ф. Криминалистическая характеристика преступлений / В. Ф. Ермолович. — Мн. : Алмафея, 2001. — 304 с.
49. Жирний Г. Окремі проблеми криміналістичної методики / Г. Жирний // Правничий часопис Донецького університету. — 2001. — №1. — С.60—64.
50. Журавель В. А. Теорія та методологія криміналістичного прогнозування : дис... доктора юрид. наук : 12.00.09 / Володимир Андрійович Журавель. — Харків, 1999. — 391 с.
51. Журавель В. О. Криміналістична класифікація злочинів: засади формування та механізм застосування / В. О. Журавель // Вісник Академії правових наук України. — 2002. — №3(30). — С.160—163.
52. Журавель В.А. Допрос потерпевшего и использование его показаний для построения методики расследования отдельных видов преступлений: Автореф. дис.…канд. юрид. наук /12.00.09. — Х.: ХЮИ, 1983. — 17 с.
53. Завидов Б.Д. Обычное мошенничество и мошенничество в сфере высоких технологий: Практическое пособие. — М. : «Издательство ПРИОР», 2002. — 32 с.

54. Задорожний О. С.Криміналістична характеристика ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів та основні положення їх розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. С. Задорожний. — Харків, 2003. — 18 с.
55. Здійснення дослідчих перевірок, дізнання та попереднього слідства за фактами безпідставного відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість у зв’язку з фіктивними (безтоварними) експортними операціями // Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ (під ред. П. В. Коляди). — Київ. — 2001. — С.62—67.
56. Зеленецкий В. С. Возбуждение уголовного дела. — Харьков : Изд-во «КримАрт», 1998. — 340 с.
57. Зелинский А. Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание. — К. : Юринком Интер, 1999. — 240 с.
58. Зелинский А.Ф. Криминология. Курс лекций. — Харьков : Прапор, 1996. —260 с.
59. Зинин А. М. Проблемы криминалистического установления личности // Вестник криминалистики. — М. : Спарк, 2003. — Вып. 4(8). — С.29—33.
60. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. — Минск : Алмафея, 2000. — 416 с.
61. Ильин И. В. Виктимологическая профилактика экономического мошенничества. Дис....канд. юрид. наук /12.00.08/ Нижн. Новгород: Нижегород. юрид. ин—т, 2000. — 204 с.
62. Казимиров Ю. М. Осмотр дискет // Следователь. — 2003. — №2. — С.34—35.
63. Калужна О. М. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / О. М. Калужна. — К., 2007. — 20 с.
64. Калужна О. М. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва : дис… канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Оксана Михайлівна Калужна. — Львів, 2007. — 240 с.
65. Кириченко О. А., Басай В. Д. Актуальні проблеми юридичної науки: Навч. посіб. Для підготовки магістрів-правознавців. — Івано-Франківськ : Плай, 2001. — 302 с.
66. Клепицкий И. Мошенничество и правонарушения гражданско-правового характера // Законность. — 1995. — № 7. — С.41—45.
67. Клименко Н. И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя : [Учебное пособие для юридических вузов и факультетов] / Н. И. Клименко. — К.: Выща шк., 1990. — 103 с.
68. Клименко Н. И. О возможности криминалистической идентификации личности // Криминалистика и судебная экспертиза. — К. : РИО МВД УССР, 1972. — Вып. 9. — С.216—219.
69. Клюев А. Н. Правовые и организационно-управленческие аспекты деятельности уголовного розыска Украины : дис… канд. юрид. наук : 12.00.07 / А. Н. Клюев. — Х., 1997. — 223 с.
70. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. — Харьков: Юрид. ин-т, 1985. — 93 с.
71. Колесниченко А. Н. Теоретические проблемы методики расследования преступлений / А. Н. Колесниченко // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. — М., 1973. — С.77—81.
72. Колесниченко А. Н., Коновалова В. Е. Криминалистическая характеристика преступлений. Учеб. пособие. Харьков: Юрид. ин-т, 1985. — 93 С.
73. Колодій А. М. Ефективність дії законів в Україні / А. М. Колодій, С. О. Халюк // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. — 2003. — № 2. — С.23—29.

74. Коляда П. В. Проблемні питання діяльності слідчих підрозділів органів внутрішніх справ на сучасному етапі та шляхи їх вирішення / П. В. Коляда // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. Науково-практичне видання. — 2004. — №154. — С.15—21.
75. Коляденко В.А. Информационное общество и тенденции его развития // Наукове пізнання: методологія та технологія. — Одеса. — 1994. — №10. — С.28—30.
76. Комиссаров В., Гаврилов М., Иванов А. Обыск и извлечение компьютерной информации // Законность.— 1999. — №2.— С.12—15.
77. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / В. Е. Коновалова. — К. : РИО МВД УССР, 1973. — 122 с.
78. Коновалова В. Е. Основы юридической психологии : [Учебник]. В. Е. Коновалова, В.Ю. Шепитько. – Х. : Одиссей, 2005. — 352 с.
79. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений / В. Е. Коновалова. — Харьков : Вища школа, 1978. —144 с.
80. Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования / Виолетта Емельяновна Коновалова. — Х. : Факт, 2001. — 312 с.
81. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — С.141 (зі змінами і доповненнями).
82. Корнякова Т. В. ПДВ – найбільш криміналізований податок в Україні // Газета “Антикорупція». — 2004. — 14 черв. — № 1. — С.1.
83. Коровин В. В. История отечественных органов безопасности : [учеб. пособие] / В. В. Коровин — М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1998. — 254 с.
84. Костенко М. В. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / М. В. Костенко. — Харків, 2003. — 20 с.
85. Котляревський О. І. Шахрайства з використанням пластикових платіжних карток: Збірник наукових праць. — Запоріжжя : Запорізький юридичний інститут, 1998. — № 1. — С.46—51.
86. Кривенко Т., Куранова Э. Расследование мошенничества в частном предпринимательстве // Законность. — 1995. — №10. — С.20—25.
87. Криминалистика (техника и тактика расследования преступлений). — М.: Советское законодательство, 1935. — 251 с.
88. Криминалистика : Учебник /Под ред. И. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова. — М. : Юрид. лит., 1993. — 592 с.
89. Криминалистика : Учебник для вузов / [Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов и др.] ; под ред. Р. С.Белкина. — М. : НОРМА—ИНФРА М., 1999. — 990 с.
90. Криминалистика. — М. : Советское законодательство, 1936. — 346 с.
91. Криминалистика. Учебник для средних юридических школ. (Под общ. ред. проф. А. И. Винберга). — М., 1959. — 598 с.
92. Криминология / Под ред. Дж. Ф. Шели / Пер. с англ. — СПб. : Питер, 2003. — 864 с.
93. Кримінальна справа щодо обвинувачення Айднянца А.Я. № 1—48 за 2004 р. Архів місцевого суду Дзержинського району м. Харкова.
94. Кримінальна справа щодо обвинувачення Журавлева О.В. № 1—132 за 2003 р. Архів місцевого суду Орджонікідзевського району м. Харкова;
95. Кримінальна справа щодо обвинувачення Лавриненко О.Б., Лєунової І.В. .№ 1—229 за 2002 р. Архів місцевого суду Ковпаківського району м. Суми.
96. Кримінальна справа щодо обвинувачення Постоялко І.І. № 1—453 за 2002 р. Архів місцевого суду Деснянського району м. Чернігова.
97. Кримінальна справа щодо обвинувачення Самчука С.М. № 1—78 за 2004 р. Архів місцевого суду Жовтневого району м. Кривого Рога.
98. Кримінальна справа щодо обвинувачення Сбруянової—Каліни Т.Л. № 1—156 за 2003 р. Архів Валківського місцевого суду Харківської області.
99. Кримінальна справа щодо обвинувачення Скосарєва П.П., Литвиненко К.А., Щебетович Т.А., Черкашина С.В. № 1— 167 за 2004 р. Архів Московського районного суду м. Харкова.
100. Кримінальна справа щодо обвинувачення Харченко Р.О. № 1—174 за 2003 р. Архів місцевого суду м. Павлоград.
101. Кримінальна справа щодо обвинувачення Царенко М.В. № 1—171 за 2003 р. Архів місцевого суду Червоногвардійського району м. Дніпропетровська.
102. Кримінальна справа щодо обвинувачення Яруніна Ю.А. № 1—113 за 2000 р. Архів місцевого суду Ковпаківського району м. Суми.
103. Кримінальна справа щодо обвинувачення Ященко В.В. № 1—1257 за 2004 р. Архів місцевого суду Шевченківського району м. Києва.
104. Кримінальне право і законодавство України. Частина особлива : Курс лекцій для вищ. навч. закл. / Коржанський М. Й. — К. : Атіка, 2001. — 544 с.
105. Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Лихова С. Я. та ін. ; За ред. : Матишевського та ін. ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. Юрид. фак. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 891 с.
106. Кримінальне право. Особлива частина: Підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін. ; Нац. акад. внутріш. справ України. — К. : НАВСУ: Правові джерела, 1999. — 894 с.
107. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341 — ІІІ // Голос України. — 2001. — № 107 (зі змінами).
108. Кримінальний кодекс України: Науково—практичний коментар./ Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін. ; За заг. ред. : Сташис В. В., Тація В. Я. ; Акад. прав. наук України, Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — К. : «Ін Юре» ; 2003. — 1196 с.
109. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон від 26 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — С.15 (зі змінами і доповненнями).
110. Крылов В.В. Информация как элемент криминальной деятельности // Вестник Московского университета, серия 11, Право. — 1998. — №4. — С.50 – 64.
111. Крылов В. В. Расследование преступлений в сфере информации. — М. : Городец, 1998. — 264 с.
112. Кузьменко Н. К. Систематизация неотложных следственных действий : Учебное пособие / Н. К. Кузьменко. — Киев, 1981. — 166 с.
113. Курман О. В. Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Олександр Васильович Курман. — Харків, 2002. — 227 с.
114. Курс криминалистики : Общетеоретические вопросы. Криминалистическая техника. Криминалистическая тактика / О. Н. Коршунов, А. А. Степанов. — Санкт-Петербург : Юрид. центр Пресс, 2004. — 683 с.
115. Курс экономики : [учебник] / Под ред. Б. А. Райзберга. — М. : ИНФРА—М, 1997. — 720 с.
116. Ларичев В.Д., Спирин Г.М. Коммерческое мошенничество в России. Способы совершения. Методы защиты. — М. : «Экзамен», 2001. — 256 с.
117. Лимонов В. Понятие мошенничества // Законность. — 1997. — № 11. — С.40—43.
118. Лисенко В. В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (теорія і практика) : Монографія. — К. : Логос, 2004. — 324 с.
119. Лисенко В. В. Незаконне відшкодування податку на додану вартість за експортними операціями: проблеми кримінально-правової кваліфікації // Науковий вісник Національної академії державної податкової служби України. — 2003. — №1(19). — С.131—140.
120. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / И. М. Лузгин. — М., 1973. — 215 с.
121. Лузгин И. М. Развитие методики расследования отдельных видов преступлений / И. М. Лузгин // Правоведение. — 1977. — №2. — С.63—67.
122. Лук’янчиков Б. Є. Вневидові методики розслідування злочинів як напрямок удосконалення криміналістичної методики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Б. Є. Лук’янчиков. — К., 2001. — 19 с.
123. Лукашевич В. Г. Криминалистическая теория общения : постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования / В. Г. Лукашевич. — Киев: Украинская академия внутренних дел, 1993. — 194 с.
124. Лученок А.И. Мошенничество в бизнесе. — Минск : Амалфея, 1997. — 272 с.
125. Малярова В. О. Тактико-криміналістичні та процесуальні основи пошуку та затримання злочинця : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / В. О. Малярова. — Х., 2005. — 20 с.
126. Мартемьянов В. С.Хозяйственное право. Том 1. Общие положения : [Курс лекций] / В. С. Мартемьянов — М. : Изд-во БЕК, 1994. — 312 с.
127. Матишевський П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. — К., 1995. — 274 с.
128. Матусовский. Экономические преступления: криминалистический анализ / Григорий Абрамович Матусовский. — Х. : Консум, 1999. — 478 с.
129. Матусовський Г. А. Формування комплексних методик розслідування економічних і суміжних з ними злочинів / Г. А. Матусовський // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності : матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15—16 грудня 1998 р. — Х., 1999. — С.78—89.
130. Матусяк С. Легко ли простому автомобилисту обмануть страховщика? // Автоцентр. — 2004. — №19. — С.24—26.
131. Мезенцева І. Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. Є. Мезенцева. — Х., 2002. — 19 с.
132. Менжела М. М. Особенности производства обыска при расследовании компьютерных преступлений // Журнал российского права. — 2003.— №12.— С.120—124.
133. Методические рекомендации по расследованию уголовных дел о хищениях государственных денежных средств с использованием чеков с грифом «Россия». — М. : Академия МВД РФ, 1993. — 8 с.
134. Методичні рекомендації. Алгоритм викриття і документування злочинів, пов’язаних з незаконним відшкодуванням податку на додану вартість (ПДВ) /Казимір М. В., Шаповалов В. В., Лекомцев М. В. та інш. — 2004, Харків : УБОЗ в Харківській області. — 12 с.
135. Мошенничества с преднамеренными банкротствами // Информационный бюллетень Ассоциации российских банков. — 1995. — № 7. — С.36—41.
136. Мойсик В. Р., Андрушко П. П. Шахрайство з фінансовими ресурсами // Вісник Верховного суду України. — 2000. — №2. — С.32—37.
137. Мошенничества с преднамеренными банкротствами // Информационный бюллетень Ассоциации российских банков. — 1995. — № 7. — С.36-41.
138. Мошеннический Петербург. — СПб. : «Издательский дом «Нева»»; М. : «ОЛМАПРЕСС». 2001. — 383 с.
139. Мусієнко О. Л. Теоретичні засади розслідування шахрайства в сучасних умовах : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Олег Леонідович Мусієнко. — Харків, 2007. — 192 с.
140. Налог на добавленную стоимость. Механизм преступления и его выявление. Учебное пособие. — СПб. : Изд. «Юридический центр Пресс». — 2003. — 507 с.
141. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / За ред. Бойка В. Ф., Кондратьєва Я. Ю., Яценка С. С. — К. : Юринком, 1997. — 960 с.
142. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года / Бойко А. М., Брич Л. П., Грищук В. К. и др.; Под ред.: Мельник Н. И., Хавронюк Н. И. — К. : А.С.К., 2004. — 1215 с.
143. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., перероб. та доповн. / За ред. Мельника М. І., Хавронюка М. І. — К. : Атіка, 2004. — 1056 с.
144. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Александров Ю. В., Андрушко П. П., Антипов В. І. та ін. ; Відп. ред. : Яценко С. С.– 4-те вид., перероб. та допов. — К. : А.С.К., 2005. — 841 с.
145. Наумов В. В. Розслідування злочинів, вчинених у комерційних структурах та банківській системі // Слідча практика. — К. : РВВ МВС України. — 1997. — С.20-23.
146. Новий тлумачний словник української мови. У 3—х томах. Т. 1. — Київ: Видавництво «Аконіт», 2006. — 926 с.
147. Образцов В. А. Понятие и криминалистическое значение следственной ситуации / В. А. Образцов, В. Г. Танасевич // Сов. государство и право. — 1979. —№8. — С.109—115.
148. Образцов В. А. Выявление и изоблачение преступника. — М. : Юристъ, 1997. — 336 с.
149. Образцов В. А. К вопросу о методике раскрытия преступлений / В. А. Образцов // Вопросы борьбы с преступностью. — 1977. — №27. — С.104—109.
150. Образцов В. А. Основы криминалистики / Виктор Александрович Образцов. — М. : Юристъ, 1996. — 160 с.
151. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н. Ю. Шведовой. — 14—е изд., стереотип. — М. : Рус. Яз., 1983. — 816 с.
152. Пазинич Т. А. Криміналістична характеристика шахрайств та основні положення їх розслідування : дис... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Тетяна Анатоліївна Пазинич. — Харків, 2007. — 215 с.
153. Пазиніч В. І. Правові та організаційні засади розслідування злочинів у сфері мобільних телекомунікацій України : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Віталій Іванович Пазиніч. — К., 2009. — 231 с.
154. Перебитюк М. В. Криміналістична характеристика екологічних злочинів / М. В. Перебитюк, А. О. Паламарчук // Часопис Київського університету права. — 2010. — №2. — С.282—286.
155. Платонов К. К. О системе психологии. — М., 1972. — 326 с.
156. Попов К. Л. Жертва шахрайства : віктимологічне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / К. Л. Попов. — К., 2007. — 20 с.
157. Практикум по криминалистике : Учебное пособие / [В. Я. Колдин, В. В. Крылов, М. А. Лушечкина и др.]; под. ред. Н. П. Яблокова. — М. : БЕК, 1995. — 503 с.
158. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії: Закон України від 20 січня 2010 р. № 1819—VI // Відомості Верховної Р