КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НАРУГИ НАД МОГИЛОЮ

Короткий опис

МВС УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

Сафонов Денис Андрійович

УДК 343.98

КРИМІНАЛІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НАРУГИ НАД МОГИЛОЮ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Степанюк Руслан Леонтійович
кандидат юридичних наук,
доцент

Харків – 2012

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ……………………………………………….……..…....4
Вступ……………………………………………………………………….….………......5

Розділ 1. Криміналістична характеристика наруги над могилою
1.1. Характеристика предмета та обстановки злочинів………….…………………....11
1.2. Типові способи і сліди злочинів …………………………………….……….…....30
1.3. Особа злочинця ………………………………………………………….………....57
Висновки до розділу…………………………………….…………………….………...74
Розділ 2. Особливості порушення кримінальної справи.
Початковий і наступний етапи розслідування
2.1. Особливості порушення кримінальної справи …………………………..…….…76
2.2. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, відповідні їм завдання розслідування і комплекси слідчих та інших дій…………………….….….…….…...90
2.3. Типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування…………………….…..100
Висновки до розділу………………………………………………………..…..….…...108
Розділ 3. Особливості тактики окремих слідчих дій
3.1. Тактика огляду місця події та обшуку…………………………………..….….....110
3.2. Тактика допиту підозрюваних, потерпілих і свідків ……………….……..........133
3.3. Призначення судових експертиз ………………………………………..……......150
Висновки до розділу…………………………………………………………...……….170
Висновки………………………………………………...……….………....................172
Список використаних джерел………………………………………………...….….179
Додатки…………………………………………………………….………….…….….200
Додаток А. Загальні версії у справах про злочини, пов’язані з наругою над могилою………………..……………………………………………………………......200
Додаток Б. Результати анкетування слідчих та працівників оперативно-розшукових підрозділів ОВС, які брали участь у розкритті та розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних з наругою над могилою …………..……...………………….….………...201
Додаток В. Результати узагальнення кримінальних справ про злочини, пов’язані з наругою над могилою ……………………………………………..…………...……...205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК  Автономна Республіка Крим
ДСБЕЗ  Державна служба боротьби з економічною злочинністю
ЗМІ  засоби масової інформації
КК  Кримінальний кодекс
КПК  Кримінально-процесуальний кодекс
МВС  Міністерство внутрішніх справ
ДБС  Державні будівельні стандарти
ДСТУ  Державний стандарт України
ОРЗ  оперативно-розшукові заходи
СОГ  слідчо-оперативна група
абз.  абзац
див.  дивитися
затв.  затверджено
п.  пункт
ст.  стаття
с.  сторінка
ф.  форма
ч.  частина

ВСТУП

Актуальність теми. Протидія злочинності в умовах економічного та соціального розвитку суспільства вимагає від органів досудового розслідування акцентувати увагу на такому досить розповсюдженому в останні часи різновиді злочину як наруга над могилою.
До основних причин поширення зазначених негативних процесів у сучасному суспільстві можна віднести недостатній рівень соціально-виховної роботи з молоддю, низьку морально-духовну позицію окремих груп населення, що ведуть аморальний та антисоціальний спосіб життя, тощо. Факти презирливого ставлення та демонстрації зневаги до місць поховання не тільки завдають моральних страждань рідним померлого та значної матеріальної шкоди, пов’язаної з відновлювальними роботами, а й в деяких випадках провокують національно-етнічні та політичні конфлікти серед певних груп населення. Прояви неповаги до загальновизнаних людських цінностей неприпустимі у такій толерантній і канонічній державі, як Україна.
За даними офіційної статистики в останні роки в Україні збільшилась кількість злочинів, передбачених ст. 297 КК України. Так, у 2009 р. їх було 4318, а в 2010 р. – 4551. На сьогодні тенденція до зростання цього негативного процесу призупинилася, але, внаслідок фінансової кризи, зниження соціальних показників життя, безробіття й занепаду духовних цінностей і моральних основ суспільства, не виключена ймовірність їх нового спалаху.
Поширеність злочинів, що досліджуються, вимагає більш дієвих способів вирішення питань щодо забезпечення захисту місць поховань від проявів вандалізму, збереження національно-культурних традицій, пов’язаних з похованням та шануванням пам’яті похованих.
Аналіз кримінальних справ свідчить про те, що правоохоронні органи в ході розкриття та розслідування злочинів, передбачених ст. 297 КК України, нерідко у своїй діяльності стикаються з суттєвими труднощами. Опитані працівники ОВС причинами такого явища вважають відсутність відповідних методичних рекомендацій (57%) і недостатній досвід їх виявлення та розслідування (18%). Вбачається, що це обумовлено дефіцитом знань про механізм злочину та пов’язані з ним криміналістичні ознаки наруги над могилою.
Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній криміналістичній науці до цього часу на монографічному рівні не проводилось окремих досліджень щодо розслідування злочинів, передбачених ст. 297 КК України. Лише деякі аспекти вказаної проблеми знайшли відображення в дисертаційному дослідженні Л.С. Філіппової, присвяченому питанням розслідування кримінальних проявів вандалізму.
Окремі питання криміналістичного, кримінально-процесуального, кримінально-правового та кримінологічного характеру, пов’язані зі змістом даного дослідження, вивчалися такими українськими та зарубіжними вченими, як А.С. Абдуллаєв, Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, О.М. Бандурка, Р.С. Бєлкін, В.В. Бірюков, А.Ф. Волобуєв, П.Ф. Гришанін, Н.О. Горб, І.М Даньшин, В.А. Джемелинський, А.Ф. Зелінський, Г.Г. Зуйков, І.І. Карпець, О.М. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, Н.І. Клименко, В.В. Лисенко, І.М. Лузгін, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, В.М. Стратонов, М.О. Селіванов, Р.Л. Степанюк, В.М. Тертишник, В.В. Тіщенко, К.О. Чаплинський, В.Ю. Шепітько, А.Р. Шляхов, М.Г. Щербаковський, М.П. Яблоков та інші.
Таким чином, розробка криміналістичної характеристики досліджуваних злочинів та рекомендацій, щодо загальних положень їх розслідування, є актуальним науковим завданням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження передбачена: Переліком пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 20102014 років, затвердженим Наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 року (п. 6.14); Пріоритетними напрямами наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 20112014 роки (п. 6.14.7), затвердженими наказом ХНУВС від 28 грудня 2010 року.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка науково-обґрунтованої криміналістичної характеристики та загальних положень розслідування наруги над могилою. Для досягнення зазначеної мети, на підставі результатів дослідження, передбачається вирішення таких завдань:
 дослідити особливості механізму злочинів, пов’язаних із наругою над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого, і розробити їх криміналістичну характеристику;
 удосконалити рекомендації щодо процесу збирання й оцінки матеріалів дослідчої перевірки інформації про злочин у стадії порушення кримінальної справи;
 виділити типові слідчі ситуації, відповідні їм завдання розслідування і комплекси слідчих та інших дій на початковому етапі розслідування;
 визначити типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування та відповідні їм завдання розслідування і комплекси слідчих та інших дій;
 розробити рекомендації для органів досудового розслідування щодо проведення окремих слідчих дій у справах зазначеної категорії.
Об’єктом дослідження є суспільні правовідносини, пов’язані з діяльністю правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування наруги над могилою.
Предметом дослідження є криміналістична характеристика та основні положення розслідування наруги над могилою.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонауковий діалектичний метод пізнання дійсності на підставі дослідження взаємозв’язку всіх явищ в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Під час дослідження застосовувались й інші методи.
Так, за допомогою логічного методу були досліджені нормативні акти, матеріали слідчої практики, позиції науковців з окремих питань, які є предметом наукового пошуку (розділи 1,2,3). За допомогою порівняльно-правового методу проводилося співставлення та порівняння нормативно-правових актів, що забезпечують охорону похоронної діяльності, а також виявлялися недоліки законодавчого регулювання вказаних питань (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.3). Відповідно до системно-структурного метода розглядалася структура механізму вчинення наруги над могилою із з’ясуванням основних криміналістично значимих ознак злочину (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Використання історико-правового методу дозволило вивчити розвиток загальних та окремих концепцій з розслідування окремих видів злочинів (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3). Соціологічні методи (опитування та анкетування) застосовувалися для одержання інформації та використання суб’єктивних поглядів фахівців-практиків, що стосуються досліджуваної групи проблем (розділи 1,2,3).
Процес дослідження ґрунтувався на аналізі законів і підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють сферу відносин, пов’язаних із похованням та похоронною діяльністю, матеріалів слідчої практики.
При написанні дисертації теоретичним підґрунтям виступили наукові праці з кримінального права, кримінології, кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності та інших галузей.
Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення 310 кримінальних справ, порушених за статтею 297 КК України та розглянутих судами різних областей України за період з 2006 по 2011 роки, анкетування 60 слідчих та 30 співробітників карного розшуку органів МВС Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей України
Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі вперше в Україні комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, а також з урахуванням слідчої практики, дослідити механізм вчинення злочинів, пов’язаних із наругою над могилою, та сформулювати основні положення з їх розслідування. У результаті обґрунтовується низка нових положень і висновків, що мають суттєве теоретичне і практичне значення, у тому числі вперше:
 розроблено криміналістичну характеристику наруги над могилою, яка представлена у вигляді науково-обґрунтованої системи відомостей про типові ознаки предмета злочинного посягання, способів, слідів, обстановки злочину та особи злочинця;
- сформульовано рекомендації з тактики огляду місця поховання шляхом виділення конкретних пропозицій щодо робочого етапу даної слідчої дії, якщо об’єктом огляду є надмогильні споруди, ритуальне облаштування та тіло похованої особи;
удосконалено:
 рекомендації щодо особливостей збирання матеріалів дослідчої перевірки інформації (їх перелік і зміст) про злочини, передбачені статтею 297 КК України, а також пропозиції щодо їх збирання та оцінки в стадії порушення кримінальної справи;
 положення з тактики обшуку в кримінальних справах даної категорії, зокрема, рекомендації з підготовки до обшуку, визначення ознак предметів пошуку, тактичні прийоми виявлення схованок і особливості фіксації результатів обшуку;
- рекомендації щодо особливостей тактики допиту підозрюваних, потерпілих і свідків, а саме класифікація свідків наруги над могилою, типові ситуації допиту та відповідні тактичні прийоми зазначеної слідчої дії;
- пропозиції щодо призначення криміналістичних, інженерно-технічних і товарознавчих експертиз у справах досліджуваної категорії;
дістали подальшого розвитку:
 положення щодо особливостей типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування і відповідних їм завдань розслідування, комплексів слідчих та інших дій;
 рекомендації щодо планування розслідування злочинів даної категорії в типових слідчих ситуаціях наступного етапу розслідування з урахуванням завдань, які постають перед слідчим.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки і пропозиції, викладенні в дисертації, можуть бути використані для підвищення ефективності:
 науково-дослідницької роботи – як підґрунтя для подальшої модернізації окремих криміналістичних методик розслідування злочинів у сфері охорони громадського порядку та моральності;
 практичної діяльності правоохоронних органів – як рекомендації з покращення слідчої діяльності, зокрема щодо організації та планування розслідування, висунення і перевірки слідчих версій, обрання найбільш раціональних шляхів пошуку осіб, причетних до вчинення злочину (акт провадження в практичну діяльність НДЕКЦ при ГУ МВС України в АР Крим від 21 вересня 2010 року; акт провадження в практичну діяльність слідчого управління ГУ МВС України в Харківській області від 08 червня 2011 року).
 навчально-методичної роботи – під час викладання спецкурсу з криміналістики «Розслідування злочинів проти власності» (акт впровадження у навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 07 грудня 2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на засіданнях кафедри криміналістики, судової медицини та психіатрії Харківського національного університету внутрішніх справ, на шести міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Від громадянського суспільства-до правової держави» (м. Харків, 2010 р.), «Протидія злочинності неповнолітніх: досвід та сучасні проблеми» (м. Кіровоград, 2010 р.), «Проблеми боротьби зі злочинністю та підготовки кадрів для органів внутрішніх справ Республіки Білорусь (м. Мінськ, 2010 р.), «Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення» (м. Харків, 2010 р.), «Проблеми розкриття, розслідування та попередження кіберзлочинів та злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми» (м. Харків, 2011 р.), «Проблеми реформування кримінально-процесуального та кримінального законодавства України» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано чотири наукові статті у фахових виданнях, а також шість тез наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження криміналістичної характеристики наруги над могилою та основних положень розслідування даного виду злочинів дає підстави сформулювати такі висновки.
В результаті проведеного дослідження, криміналістична характеристика наруги над могилою визначена як науково-обґрунтована система відомостей про найбільш типові ознаки предмета злочинного посягання, обстановки, способів і слідів злочину, особи злочинця.
Типові дані про предмет злочинів, що розглядаються, слід розуміти як систему взаємозв’язаних матеріальних об’єктів, що знаходяться в межах відведеного місця поховання. Класифікація предметів даних посягань в аспекті криміналістичного значення здійснюється на підставі їх матеріальних властивостей, ритуального призначення та розташування на місці поховання. З огляду на це доцільно виокремити три основних групи: а) предмети, розташовані над місцем поховання (надмогильні споруди, облаштування могили, ритуальний реквізит); ділянки місцевості, відведені під облаштування (ділянка ґрунту, могильна яма, колумбарні ніши); об’єкти, що знаходяться в могильній ямі (труна, тіло померлого, одяг та речі, поховані разом з ним). Аналіз слідчої практики показує, що у переважній кількості випадків предметами злочинного посягання виступають пам’ятник, огорожа могили, меморіальна плита.
Детальний аналіз відомостей про обстановку вчинення наруги над могилою дає підстави визначити її як систему кореляційних зв’язків між об’єктами, явищами і процесами, що виникають протягом злочинної діяльності і характеризуються умовами навколишнього середовища, місцем, часом та іншими обставинами злочину. Особливе місце в обстановці злочину займають дані про адміністративно-територіальну та соціально-економічну характеристику місцевості, умови утримання кладовищ, національний склад населення. Частіше за все наруга над могилою здійснюється у сільській місцевості (72%), переважно в нічний час доби (64%).
Способи вчинення злочинів, передбачених ст. 297 КК, характеризуються комплексом умисних дій, спрямованих на порушення правових засад належного ставлення до місця поховання. Класифікація типових способів можлива з урахуванням мотиву і мети злочину (корисливий та некорисливий) і даних про предмет злочинного посягання. До основних способів наруги над могилою з корисливих мотивів слід віднести: а) вилучення предметів з могили без пошкодження надмогильної споруди або облаштування (47%); б) вилучення предметів, що супроводжується пошкодженням ритуальної атрибутики на місці поховання (32,6%); в) захоплення ділянки місцевості (менше 1%). У свою чергу, способи вчинення наруги з некорисливих (хуліганських) мотивів можна поділити на такі групи: а) пошкодження (знищення) надмогильної споруди внаслідок кримінального («епатажного») хуліганства; б) нанесення ганебних та зневажливих написів та зображень; в) здійснення неприйнятних з погляду суспільної моралі дій з використанням кладовищенських споруд; г) дії, вчинені з метою проведення ритуальних дій; д) дії, вчинені з мотивів помсти або на ґрунті расової, національної чи релігійної нетерпимості.
Типові сліди наруги над могилою розглядаються у тісному взаємозв’язку зі способами злочину, що надає можливість говорити про диференційний характер їх утворення залежно від мотиву діяння, фізичних і соціальних особливостей злочинця. Типові комбінації слідів за механізмом вчинення наруги у широкій і вузькій інтерпретації умовно можна поділити на дві групи: сліди, властиві корисливій спрямованості умислу (відбитки пальців, зміна конструкції надмогильної споруди, сліди знарядь злочину, транспортних засобів), і сліди хуліганської спрямованості умислу (відбитки взуття, сліди фарбуючих речовин, речовини біологічного походження, сліди підпалу). Комплексне дослідження слідів дає можливість за короткий проміжок часу правильно сформувати загальні й окремі версії про подію злочину з метою визначення напряму проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для встановлення і пошуку злочинця.
У залежності від мотивів діянь слід виділяти дві групи злочинців. Першу групу складають корисливі злочинці, яких класифіковано за диференціальним характером спрямованості (випадково-ситуативні, корисливо-спеціалізовані). До них відносяться переважно чоловіки віком до 45 років, які не мають постійного місця роботи, раніше були засудженні, зловживають алкоголем, ведуть паразитичний спосіб життя та зазвичай мешкають поблизу розташування території кладовища. Такі особи вчиняють наругу над могилою здебільшого в складі груп чисельністю до 3 учасників.
До другої групи віднесено злочинців, котрі діють з хуліганських мотивів. Їхні діяння характеризуються, перш за все, загальною ознакою явної неповаги до місць поховання та пам’яті про померлого. Класифікація даних осіб побудована залежно від мети вчинення ними актів вандалізму (імпульсивні, епатажні, релігійно-імітаційні, реакційно-фанатичні, мстиві). Переважно це особи віком до 25 років, які мають негативні соціальні характеристики за місцем навчання або роботи, пропагандують деструктивний або релігійний спосіб життя, вживають алкогольні напої або наркотичні речовини. Загальною метою їхніх вчинків є бажання самоствердження, підняття авторитету серед оточення, помста.
Основна кількість кримінальних справ про злочини, передбачені ст. 297 КК України, порушується на підставі заяв та повідомлень, що надходять від громадян і представників адміністрації кладовища, а також матеріалів, зібраних в ході дослідчої перевірки шляхом проведення невідкладних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Належний зміст та обсяг матеріалів дослідчої перевірки повинен відповідати вимогам достатності та повноти встановлюваних відомостей, що вказують на ознаки злочину. Вказані матеріали містити: протокол заяви про вчинений злочин або рапорт працівника правоохоронного органу; письмові пояснення заявника, очевидців, затриманої особи; протокол огляду місця події; довідки та документи, на підставі яких встановлюються розмір матеріальної шкоди, місце розташування могили, правові підстави для проведення перепоховання тощо.
Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування обумовлюють і визначають подальший комплекс заходів, спрямованих на встановлення криміналістично значущих ознак злочинної події. На їх основі можуть бути побудовані ефективні напрями досудового розслідування, які будуть засновані на впорядкованій організаційно-тактичній програмі дій слідчого. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування класифіковано залежно від наявної інформації про особу злочинця. За цією підставою пропонується виокремлювати такі ситуації: а) злочинець відомий (затриманий) та є достатньо даних, що вказують на його причетність до злочину (10,4%); б) злочинцю вдалося покинути місце злочину і дані про нього обмежені (28,7%); в) злочинець невідомий або відомості про нього вкрай обмежені (61,9%).
Типові слідчі ситуації наступного етапу розслідування пропонується виділяти залежно від визнання вини та об’єму зібраної доказової інформації: а) слідчим зібрано достатній обсяг доказової інформації, що викриває злочинну діяльність особи, обвинувачений визнає свою вину в повному обсязі (12,3%); б) на початковому етапі розслідування зібрано достатньо доказів, що вказують на вину особи, але особа не визнає свою вину (31,7%); в) на початковому етапі доказова база має певні прогалини, і особа не визнає себе винною (45,3%); г) об’єм доказів у справі про наругу над могилою зібрано в достатній кількості, водночас є дані, що свідчать про причетність обвинуваченого до інших злочинів (9,6%). Головне місце серед завдань, що вирішуються у кожній ситуації, є формування системи доказів щодо обвинувачення особи у вчиненні злочину та встановлення злочинної діяльності в повному обсязі. У ході вирішення поставлених завдань наступного етапу розслідування слідчий повинен визначати подальший комплекс слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з урахуванням динамічності змін ситуації в кожному конкретному випадку.
Слідчі дії, що проводяться за даною категорією кримінальних справ на всіх етапах досудового розслідування, повинні не тільки відповідати умовам законності, але й бути тактично правильно реалізовані. Це дає змогу досягти позитивних результатів розслідування та ефективно вирішити завдання зі встановлення істини у справі.
Огляд місця події посідає одне з найважливіших місць серед джерел отримання криміналістично значущої інформації, особливо за неочевидними злочинами, пов’язаними з наругою над могилою. Його особливості, перш за все, визначаються з урахуванням того, що вказана слідча дія полягає у дослідженні обстановки на відкритій місцевості. Даний чинник впливає на якісні показники слідів та ступінь їх зміни залежно від природних умов та сторонніх осіб. У ході проведення огляду доцільним вважається залучення спеціалістів, обізнаних в інших науково-технічних галузях, для більш якісного отримання результатів. Метод огляду та місце, з якого необхідно його розпочати, визначається залежно від кількості ділянок поховань, що піддалися впливу злочинів. У ході огляду має бути відображено відомості про стан надмогильної споруди та облаштування, об’єкти, вилучені з місця події, результати застосування науково-технічних засобів.
Обшук за своєю сутністю є схожим зі слідчим оглядом, але його примусовий та раптовий характер надають перевагу слідчому в закріпленні доказових фактів причетності особи до конкретного злочину. До типових об’єктів пошукової діяльності відносяться: а) предмети, вилученні з місця поховання: меморіальні споруди та облаштування, речі, що належать похованій особі; б) особисті речі обшукуваного, на яких залишилися сліди злочину: взуття, одяг, різні аксесуари (мішок, рукавиці); в) знаряддя та засоби, на яких залишилися сліди злочину, зокрема, предмети господарчого призначення, аерозолі, ємкості для зберігання паливних матеріалів, ручні тачки, велосипеди, ліхтарі; г) предмети, що є носіями інформаційного зображення та слугують засобом доказування фактів та обставин у справі (фотознімки, відеозапис тощо).
Проте обшук також є однією з найскладніших слідчих дій, що пов’язано з протидією з боку зловмисника, тактичним ризиком не знайти потрібних доказів, що пов’язують особу та вчинення нею наруги над могилою. Ця слідча дія вимагає достатньої обізнаності слідчого про загальні та індивідуальні ознаки предметів пошуку та приналежність їх до фактичних обставин злочину.
Допит, як одна з основних вербальних слідчих дій у справах про наругу над могилою, вимагає врахування ситуаційного підходу до його проведення та критичної оцінки отриманої інформації. На підставі аналізу слідчої практики розроблено класифікацію свідків у кримінальних справах про наругу над могилою. Найчастіше всього допиту підлягають працівники кладовища, особи, що проживають або працюють поблизу кладовищ, працівники пунктів металоприйому, особи, які проводили затримання, свідки, котрі можуть характеризувати підозрюваного (обвинуваченого). Особливість допиту вказаних осіб полягає в тому, що вони налаштовані давати правдиві показання у справі. Натомість, допит потерпілих вимагає від слідчого застосування тактичних прийомів, спрямованих на пригадування обстановки на ділянці поховання, що мала місце до вчинення наруги над могилою. Крім того, особливу увагу при проведенні допиту потерпілих необхідно звернути на стан надмогильної споруди, наявність на місці поховання всіх елементів облаштування, відомості про вартість меморіальних об’єктів тощо.
Допит підозрюваного у справах про наругу над могилою визначається залежно від позиції допитуваного та відповідної типової слідчої ситуації, що склалася на момент його проведення. Конфліктна ситуація допиту в більшості випадків характеризується відмовою від дачі показань та наданням неправдивих свідчень. Це вимагає від слідчого використання комплексу тактичних прийомів, які повинні ґрунтуватися на тактичному розумінні своєчасності та доцільності їх використання з урахуванням психологічних якостей допитуваної особи, за умов суворого дотримання законності.
Особливість експертних досліджень, як процесуальної форми використання спеціальних знань у справах про наругу над могилою, зумовлена вирішенням пізнавальної та доказової функції. Пізнавальна функція реалізується за допомогою окремих груп трасологічних, інженерно-технічних, товарознавчих експертиз та надає можливість пояснити процес, механізм протікання окремих явищ злочинної діяльності, встановлення інформації та початкового стану предмету злочинного посягання. Доказова функція встановлює факти та закономірні зв’язки між об’єктами та суб’єктами злочину, способом та наслідками злочину і реалізується шляхом призначення та проведення трасологічних досліджень, серед яких особливе місце відведено дактилоскопічній експертизі, експертизам об’єктів біологічного походження, судово-медичним експертизам.
Викладені в дисертаційному дослідженні криміналістична характеристика та основні положення розслідування наруги над могилою являють собою науково-обґрунтовані методичні рекомендації щодо окремого різновиду злочинів. Вони можуть бути включені до навчальних програм з криміналістики, спецкурсів з розслідування злочинів проти громадського порядку та моральності у вищих навчальних юридичних закладах і закладах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Церковный устав Св. Владимира (пространная редакция) // Мрочек-Дроздовский П. Н. История русского права. Приложение 1. - М.: Тип. В.А. Гатцук, 1892.- С. 284 – 286.
2. Артикул воинский с кратким толкованием. — СПб.: Тип. при Имп. Акад. наук, 1757. – 51 с.
3. Раскрыто дело о надругательстве над могилою Леси Украинки [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.unian.net/rus/news/news-394904.html
4. Сегодня будут судить студентку, жарившую яйца на вечном огне [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://lb.ua/news/ 2011/06/08/100345.html
5.Уголовный кодекс Республики Болгария / науч. ред. А.И. Лукашова; пер. с болгар. Д.В. Милушева, А.И. Лукашова, вступ. ст. И.И. Айдарова. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001 — 298 с.
6. Уголовный кодекс Латвийской Республики / науч. ред. и вступ. ст. Л.И. Лукашова, Э.А. Саркисовой ; пер. с латыш. А.И. Лукашова. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. – 313 с.
7. Уголовный кодекс Голландии / науч. ред. Б.В. Волженкин ; пер. с англ. И.В. Мироновой. - 2-е изд. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. — 510с.
8. Уголовный кодекс Швеции / науч. ред. Н.Ф. Кузнецова, С.С. Беляев; пер. С.С. Беляева. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. — 320 с.
9. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. А.И. Лукашов, Н.Ф. Кузнецова; вступ. ст. А.И. Лукашова, Э.А. Саркисовой ; пер. с пол. Д.А. Барилович. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. — 234 с.
10. Уголовный кодекс Эстонской республики / науч. ред. и пер. с эстон. В.В. Запевалова; вступ. ст. Н.И. Мацнева. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001 — 262 с.
11. Уголовный кодекс Австрии / науч. ред. и вступ. ст. С.В. Милюкова; предисл. Генерального прокурора Австрии Э.О. Фабрици ; пер. с нем. Л.С. Вихровой. - СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. – 35 с.
12. Уголовный кодекс Бельгии / науч. ред. и предисл. Н.И. Мацнева; пер. с фр. Г.И. Маяковского. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. — 561 с.
13. Уголовный кодекс Швейцарии: пер. с нем. — М.: Зерцало, 2000. — 138 с.
14. Samhdall D. M. Environmental cues and vandalism / D.M. Samhdall, H.H. Christensen // Goldstein A. The psychology of vandalism. - New York : Plenum Press, 1996.
15. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики / под ред. А.И. Коробеева, пер с кит. Д.В. Вичикова. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001 — 303 с.
16. Уголовный кодекс Республики Корея / науч.ред. и предисл. А.И. Коробеева; пер. с кор. В.В. Верхоляка. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2004. — 240 с.
17. Outrage in Cyprus at Tassos Papadopoulos tomb raiders [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/8409066.stm.
18. Арестованы трое подозреваемых в похищении тела бывшего президента Кипра Т. Пападопулоса. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/arestovany_troe_podozrevaemyh_v_pohishchenii_tela_byvshego_prezidenta_kipra_t_papadopulosa_10032010.
19. Уголовный кодекс Российской Федерации: принят 24 мая 1996 года. – СПб.: ЛИТЕРА, 1998 . - 176 с.
20. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики / науч. ред., предисл. И.М. Рагимова ; пер. с азербайдж. Б. Э. Аббасова. — СПб.: Юрид. центр Пресс, 2001. — 325 с.
21. Уголовный кодекс Республики Казахстан (с изменениями и дополнениями по состоянию на 30.06.2010 г.) : закон Республики Казахстан от 16 июля 1997 г. № 168-1 с 1 января 1998 года [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://e.gov.kz/wps/wcm/connect/b3f44f00444bcfc5b750f7f81acf4f42/%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%B9+%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9.html?MOD=AJPERES&CACHEID=b3f44f00444bcfc5b750f7f81acf4f42&useDefaultText=0&useDefaultDesc=0
22.Уголовный кодекс Республики Узбекистан: закон Республики Узбекистан от 22 сент. 1994 г. N 2012-ХІІ [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.scrc.uz/ugkod-ru.html
23. Эротическая фотосессия на могилах [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.youtube.com/watch?v=t58bIq3_qao
24. Юля Сотона вышла сухой из воды [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.kp.ru/online/news/616960
25. Конституція України: зі змінами та доповненнями: [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р.]. – Х. : Весна, 2010. – 48 с.
26. Про свободу совісті та релігійні організації: закон України від 23 квіт. 1991 р. N 875-VI // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - N 25. - Ст. 283.
27. Про поховання та похоронну справу: закон України від 10 лип. 2003 р. № 1102-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - N 31. - Ст. 459.
28. Про порядок утримання кладовищ та інших місць поховань : наказ Держжитлокомунгоспу України від 19 листоп. 2003 р. N 193 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 36. – Ст. 2444.
29. Про затвердження Методичних рекомендацій з розроблення Положення про структурний підрозділ у галузі поховання органу місцевого самоврядування або його виконавчого органу : наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 22 квіт. 2009 р. №113 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 37. – Ст. 1471.
30. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого: закон України від 19 берез. 2009 р. N 1166-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. - N 31. - Ст. 459.
31. Іщенко А.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів : монографія / А.В. Іщенко, І. П. Красюк, В.В. Матвієнко. - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – 212 с.
32. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений. / А.Н. Колесниченко // Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / под ред. В.К. Лисиченко. — К.: Вища шк., 1988. – Гл. 2. - С. 29 – 42.
32. Кустов А.М. Теоретические основы криминалистического учения о механизме преступления / А.М. Кустов; под ред. Р.С. Белкина. — М.: Акад. МВД России, 1997. - 227 с.
34. Селиванов Н.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования / Н.А. Селиванов // Социалистическая законность. — 1977. — N 2. - С. 56 - 57.
35. Белкин Р. С. Курс криминалистики: учебник: в 3 т. Т. 3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации / Р. С. Белкин. — М.: Юристъ, 1997. - 480 с.
36. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. // Криминалистика: учебник / Н.С. Алексеев, Э.У. Бабаева, И.Ф. Базанова, А.Н. Басалаев и др.; отв. ред. И.Ф. Крылов. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1976. – Гл. 21. - С. 435 - 441.
37. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования / И.М. Лузгин. - М. : Юрид. лит, 1973. – 216 с.
38. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее использование в следственной практике: монографія / В.В. Радаев. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987.- 23 с.
39. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений: монография / В.К. Гавло. – Томск: ОмИзд.,1985. – 85 с.
40. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочинів: навч. посіб. / А.В. Старушкевич. - К.: НВТ „Правник”-НАВСУ, 1997. - 44 с.
41. Степанюк Р.Л. Криміналістична характеристика як основа методики розслідування злочинів, що вчиняються в бюджетній сфері / Р.Л.Степанюк // Теорія та практика кримінального судочинства: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.(Харків, 20-21 травня 2011 р.). -Х.: ТИТУЛ, 2011. – С. 273 – 275.
42. Берназ В.Д. 40 лет важнейшей категории криминалистики / В.Д. Берназ // Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістики та судової експертизи: матеріали наук.-практ. конференції. – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. - 400 с.
43. Митричев С.П. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений / С.П. Митричев // Криминалистика и судебная экспертиза. — К., 1973. - Вып. 10. - С. 15 - 28.
44. Танасевич В.Г. О криминалистической характеристике преступлений / В.Г. Танасевич, В.А. Образцов // Вопросы борьбы с преступностью. - М.: Юрид. лит., 1976. — Вып. 25. - С. 94 - 104.
45. Филиппов А.Г. О соотношении понятий криминалистической характеристики преступлений и следственной ситуации / А.Г. Филиппов // Следственная ситуация. — М. : Юрид. лит., 1985. - С. 69 - 75.
46. Салтевский М.В. Криминалистическая характеристика: структура, элементы. // Специализированный курс криминалистики: учебник / отв. ред. М.В. Салтевский; Министерство внутренних дел СССР. Киевская высшая школа им. Ф.Э. Дзержинского — К.: НИиРИО КВШ МВД СССР, 1987. - Гл. 22. - С. 307 – 316.
47. Яблоков Н. П. Информационные основы расследования и криминалистическая характеристика преступлений / Н.П. Яблоков, Л.Д. Самыгин // Криминалистика / под ред. Н.П. Яблокова. – М.: БЕК , 1996. - Гл. 2. - С. 34 - 45.
48. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон : А.С.К., 2003. – 1014 с.
49. Кримінальний кодекс україни: постатейні матеріали та навчально методичні завдання / І.П.Баглай, І.Г. Богатирьов, О.І. Богатирьова, К.Т. Кравченко, О.М. Литвинов, А.В. Савченко, Ю.Л. Сенін, О.І. Соболь: За заг. ред. докт. Юрид. Наук, професора І.Г. Богатирьова.-К.: Атіка,2011.-640с.
50. Могила // Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.— К.; Ірпінь: Перун, 2004. - С. 535.
51. Склеп // Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов; под ред. Н.Ю. Шведовой ; Российская академия наук, Институт русского языка им. В.В. Виноградова. — 4-е изд., доп. — М.: Азбуковник, 1999. — С. 721.
52. Склеп // Большая советская энциклопедия: в 30 т. Т. 23 / под. ред.. А. М. Прохорова. – 3-е изд. - М. : Советская энциклопедия, 1976. - С. 510.
53. Колумбарий // Большой толковый словарь русского языка / сост. и гл. ред. С.А. Кузнецов. - СПб.: Норинт, 1998. – С. 706.
54. Васильев A.H. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений / A.H. Васильев. - М. : ЛекеЭст, 2002. - 76 с.
55. Сафонов Д.А. Криміналістична характеристика наруга над могилою/ Д.А. Сафонов // Право і безпека. –2009. – 4 (31). – С.131
56. Архів Петрівського районного суду Кіровоградської області, 2009 р. Кримінальна справа № 1-52 /09.
57. Архів Балаклійського районного суду Харківської області, 2009 р. Кримінальна. справа № 1-68/09.
58. Архів Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, 2010 р. Кримінальна справа № 1-287/10.
59. Шепитько, В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике : монография / В.Ю. Шепитько. – Х. : Оригинал, 1995. -200 с.
60. Яблоков Н.П. Криминалистика : учебник для вузов / Н.П. Яблоков. - М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2000. - 360 с.
61. Расследование преступлений. Криминалистические комплексы: учеб.-практ. пособие/ Е.Н. Асташкин, Н.А. Марочкин, А. Е. Михальчук и др. — М.: Приориздат, 2003. — 112 с.
62. Про металобрухт: закон України від 5 трав. 1999 р. N 619 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 25. – Ст. 212.
63. Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів: наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Міністерство промислової політики України від 23 жовт. 2007 р. № 127/595 // Офіційний вісник України . - 2007. - № 86. - Ст. 3182.
64. Введение в философию : учебник : в 2 ч. Ч. 2. - М. : Политиздат, 1989. - 640 с.
65. Кримінальне право України: підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / за заг. ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я . Тація. – К.; Х.: Юрінком Інтер – Право, 2002. - 416 с.
66. Брайнин А.Я. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве / А.Я. Брайнин. - М.: Юрид. лит., 1963. – 275 с.
67. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б.С. Никифоров. - М. : Госюриздат, 1960. – 229 с.
68. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Н.И. Панов. - X.: Вища школа, 1982. – 162 с.
69. Васильев А. Н. Предмет, система и теоретические основы криминалистики / Васильев А.Н., Яблоков Н.П. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 143 c.
70. Криминалистика социалистических стран / под ред. В.Я. Колдина. - М. : Юрид. лит., 1986. – 512 с.
71. Криминалистика / под ред. В.А. Образцова. - М.: Юристъ, 1997. - 744 с.
72. Криминалистика : учебник / под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 2000.- 672 с.
73. Возгрин И. А. Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография / И. А. Возгрин. — СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. — 475 с.
74. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений : курс лекций : в 4 ч. Ч. 4. / И.А. Возгрин. - СПб. : С.-Петерб. юрид. ин-т МВД России, 1993. – 79 с.
75. Уткин М.С. Некоторые вопросы общей методики расследования преступлений : лекция / М.С. Уткин. – Омск : Высш. школа милиции МВД СССР, 1986. – 28 с.
76. Джемелинский В.А. Первоначальный этап расследования надругательств над телами умерших и местами их захоронения : учеб.-практ. пособие / В.А. Джемелинский, А.И. Натура. - М.: Юрлитинфо, 2001. – 320 с.
77. Уткин М.С. Особенности расследования и предупреждения хищений в потребительской кооперации: автореф. дис. ... канд. юрид. наук / М.С. Уткин. - Свердловск, 1975. – 27 с.
78. Архів Виноградівського районного суду Закарпатської області, 2010 р. Кримінальна справа № 1-60/07.
79. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції: (Теорія та практика): Монографія/ В.В. Лисенко.К.:Логос,2004.324с.
80. Кундеус В.Г. Кримінально –правова характеристика викрадення : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / В.Г. Кундеус ; Нац. ун-т.внутр. справ. - Х., 2004. – 194 с.
81. Архів Придніпровського районного суду м. Черкаси, 2007 р. Кримінальна справа № 1-245/07.
82. Криміналістика (криміналістична техніка): курс лекцій / П. Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський та ін. — К.: МАУП, 2001. — 216 с.
83. Архів Слов’янського міськрайонного суду Донецької області, 2007 р. Кримінальна справа № 1-510/07.
84. Бандурка А.М. Вандализм : монографія / А.М. Бандурка. - Х.: Ун-т внутр. дел, 1996. - 198 с.
85. Архів Хотинського районого суду м. Хотина, Чернивецької області, 2009 р. Кримінальна справа № 1-60/09.
86. Італійсько-український та українсько-італійський словник. – Х. : Єдиноріг, 2000. -576 с.
87. Архів Снігурівського районного суду Миколаївської області, 2007 р. Кримінальна справа № 1-н-1/07.
88. Архів Красноградського районного суду Харківської області, 2008 р. Кримінальна справа № 1-123/08.
89. Ведерников Н.Т. Личность обвиняемого и подсудимого. Понятие, предмет и метод изучения / Н.Т. Ведерников; под ред. М. К. Свиридова. – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1978. – 174 с.
90. Сахаров А.Б. Учение о личности преступника и его значение в профилактической деятельности органов внутренних дел : лекция / А.Б. Сахаров ; МВД СССР, Московская высшая школа милиции. - М., 1984 . – 43 с.
91. Антонян Ю.М. Личность преступника / Ю.М. Антонян. - СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004 . - 366 с.
92. Ахмедшин Р.Л. Проблемы использования методики построения "психологического портрета" неизвестного преступника в современной России / Р.Л. Ахмедшин, Н.В. Кубрак // Проблемы развития и совершенствования российского законодательства : сб. ст. / под ред В.Ф. Воловича. – Томск : Изд-во Томск. ун-та, 2000. - Ч.3 – С. 146 - 149.
93. Смахтин Е.В. Личность обвиняемого как объект изучения уголовно-процессуального права, криминологии и криминалистики / Е.В. Смахтин // Вестник Омского университета. Сер. Право. – 2008. – № 3. – С. 7 - 9.
94. Коршик М.Г. Изучение личности обвиняемого на предварительном следствии / М.Г. Коршик, С.С. Степичев. – 2-е изд., испр. и доп. - М.: Госюриздат, 1969. – 80 с.
95. Криминалистика / под ред. А.И. Васильева. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 564 с.
96. Архів Ізяславського районного суду Хмельницької області, 2010 р. Кримінальна справа № 1-85/10.
97. Сафонов, Д.А. Особливості вчиення неповнолітніми наруги над могилою/ Д.А. Сафонов // Протидія злочинності неповнолітніх : досвід та сучасні проблеми : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (22-23 квітня 2010 року) .- Кіровоград : Кіровоградський юридичний інститут ХНУВС, 2006.- С.157
98. Карпов Н.С. Злочинна діяльність : монографія / Н.С. Карпов. - К. : Вид-во Семенко Сергія, 2004. – 310 с.
99. Архів Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, 2007 р. Кримінальна справа № 1-256/07.
100. Архів Теплицького районного суду Вінницької області, 2008 р. Кримінальна справа № 1-74/08.
101. Архів Армянського міського суду АР Крим, 2008 р. Кримінальна справа № 1-25/08.
102. Encyclopaedia Universalis. – Paris : Encyclopaedia Universalis, France, S.A., 1985. - Thesaurus Index, vol. 2. – 1814 р.
103. Борисов Ю. Механизм "гедонистического риска" и его роль в отклоняющемся поведении молодежи / Ю. Борисов // Мир психологии и психология в мире. - 1995.- С.63 - 74.
104. Архів Горохівського районного суду Волинської області, 2009 р. Кримінальна справа № 1-48/09.
105. Архів Царичанського районного суду Дніпропетровської області, 2010 р. Кримінальна справа № 1-32/10.
106. Cohen S. Destruction of property : Motives and meanings / S. Cohen // Vandalism / еd.by C. Word. – London : The Architectural Press, 1973. - Р. 23 - 57.
107. Архів Недригайлівського районного суду, Сумської області, 2009 р. Кримінальна справа № 1-53/09.
108. Сафонов Д.А. Надругательства над могилами, совершаемые несовершенолетними: особенности механизма совершения//Проблемы борьбы с преступностью и подготовки кадров для органов внутренних дел Республики Беларусь : тез. докл. Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 30 июня 2010 г.) / М-во внутрен. дел Респ. Беларусь, Акад. МВД ; под ред. В.Б. Шабанова. - Минск : Акад. МВД, 2010. - 327 с
109. Сафонов, Д.А. Графіті як елемент способу вчиення хуліганства неповнолітніми/ Д. А. Сафонов // Сучасні напрямки профілактики та актуальні пробл роз слідування злочинів, що вчиняються неповнолітніми: матеріали наук.-практ. семінару, 16 квітня 2010 p., Харків / М-во внутр. справ України; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — [2-ге видання].-X.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. — С.105-106
110. Архів Добропільскій міськрайонного суду Донецької області, 2009 р. Кримінальна справа № 1-28/09.
111. Архів Ізюмського міськрайонного суду, Харківської області, 2008 р. Кримінальна справа № 1-73/08.
112. Халілєв Р.А. Злочинність в умовах міжнаціональних конфліктів [Електронний ресурс] / Р.А. Халілєв. – Режим доступу: http://www. uv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/pppd/2009_1/15.%20Xalilev.pdf
113. Скороходова А.С. Вандализм [Электронный ресурс] / А.С. Скороходова. – Режим доступа : http://nationalism.org /library/science /sociology/skorokhodova/sj3-4-99skoro.html
114. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела / В.С. Зеленецкий. - Х.: КримАрт, 1998. - 340 с.
115. Жогин Н.В. Возбуждение уголовного дела / Н.В. Жогин, Ф.Н. Фаткуллин. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1961. – 206 с.
116 Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: навч. посіб. / Є.Г. Коваленко. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 576 с.
117 Кучинська О.П. Кримінальний процес України: навч. посіб. / О.П. Кучинська, О.А. Кучинська. — К. : Прецедент, 2005. — 202 с.
118. Уголовно-процессуальное право Российской Федерации : учебник / отв. ред. П.А. Лупинская. — М. : Юристъ, 2003. — 797 с.
119. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу: навч. посіб. - К.: Центр навч. л-ри, 2005. – 176 с.
120. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва / А.Ф. Волобуєв. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
121. Правоохоронні органи у боротьбі з організованою злочинністю: компетенція та взаємодія / Г.А. Матусовський, Є.В. Бодянський, О.П. Бущан та ін. // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. праць. – Х. : Прапор, 1998. - С. 20 – 65
122. Взаємодія при розслідуванні економічних злочинів: монографія / кол. авт.: А.Ф. Волобуєв, І.М. Осика, Р.Л. Степанюк та ін.; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва.—Х.: Курсор, 2009. – 320 с.
123. Пчолкін, В.Д. Теоретичні, правові та організаційно-тактичні основи розкриття злочинів у харчовій промисловості [Текст]: автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук: 12.00.09 / В.Д. Пчолкін; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2010. – 36 с.
124. Коломацький РВУ МВС України в Харківській області. Кримінальна справа № 95010092 порушена 15 груд. 2001 р.
125. Сторінка «ВКонтакте» BlackGoddnes [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vkontakte.ru/id3636896#/album3636896_36733998
126. Сторінка «ВКонтакте» BlackGoddnes [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vkontakte.ru/id3636896
127 Про телекомунікації: закон України від 18 листоп. 2003 р. N 1280-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N 12. - Ст. 155.
128 Про металобрухт: закон України від 05 трав. 1999 р. № 619-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 25. – Ст. 212.
129. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання реалізації Закону України «Про металобрухт» №1468 від 13 серпня 1999 року та Наказ Мінпромполітики «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів» № 70/378 від 10 червня 2008 року
130. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: наказ МВС України від 14 квіт. 2004 р. № 400 // Офіційний вісник України. – 2004. - N 19. - Ст. 1366.
131. Архів Виноградівського районного суду Закарпатської області, 2010 р. Кримінальна справа № 1-66/10
132. Ситуация // Большой толковый словарь русского языка. – СПб. : НОРИНТ, 1998. – С. 1304.
133. Бурнашев Н.А. Следственные ситуации в методике расследования преступлений / Н.А. Бурнашев // Проблемы интенсификации деятельности по расследованию пре ступлений: межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск: Свердлов. юрид. ин-т, 1987. – С. 16 – 22.
134. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия / Т.С. Волчецкая. – Калининград : Изд-во Калинингр. гос. ун-та, 1997. - 248 с.
135. Селиванов Н.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования / Н.А. Селиванов // Социалистическая законность. – 1977. - № 2. - С. 56 – 59.
136. Шиканов В.И. Разработка теории тактических операций — важнейшее условие совершенствования методики расследования преступлений / В.И. Шиканов // Методика расследования преступлений (общие положения): материалы науч.-практ. конф. - М., 1976. - С. 155 – 159.
137. Гавло В.К. О следственной ситуации и методике расследования хищений, совершаемых с участием должностных лиц / В.К. Гавло // Вопросы криминалистической методологии, тактики и методики расследования. - М., 1973. - С. 90 – 93.
138. Драпкин Л.Я. Понятие и классификация следственных ситуаций / Л.Я. Драпкин // Следственные ситуации и раскрытие преступлений : науч. тр. / Сверд. юрид. ин-т. –Свердловск, 1975. - Вып. 41. – С. 26 – 44.
139. Васильев А.Н. О криминалистической классификации преступлений / А.Н. Васильев // Методика расследования преступлений (общие положения) : материалы науч.-практ. конф. - М., 1976. - С. 23 - 27.
140. Герасимов И.Ф. Следственные ситуации на первоначальном этапе расследования / И.Ф. Герасимов // Социалистическая законность. - 1977.- № 7. – С. 61 – 62.
141. Лисиченко В.К. Следственная ситуация и ее значение в криминалистике и следственной практике / В.К. Лисиченко, О.В. Батюк // Криминалистика и судебная экспертиза. - К.: Вища шк. , 1988. - Вып. 36. - С. 3 - 9.
142. Жбанков В.А. Человек как носитель криминалистически значимой информации / В.А. Жбанков. - М.: Ассоц. профессион. образования, 1993. - 36 с.
143. Зотов А.Б. Использование признаков фигуры человека в целях изготовления изображений разыскиваемых лиц : информационное письмо / А.Б. Зотов, С.А.Бузанов. – М.: ЭКЦ МВД России, 1997.– 12 с.
144. Зинин А.М. Внешность человека в криминалистике (субъективные изображения) : учеб. пособие/ А.М. Зинин ; под общ. ред. В.А. Снеткова. - М.: ЭКЦ МВД России, 1995. – 104 с.
145. Литвинов А.Н. Степанюк Р.Л. Прогнозирование и планирование в криминалистике./ Под общ. ред. кан. юрид. наук доц. В.И. Гаенко.-М.: «ЮРКНИГА», 2004 .-160с.,алл.
146. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений: науч.-практ. пособие / Ю. Г. Корухов. — М. : НОРМА—ИНФРА М, 1998. — 288 с.
147. Грановский Л.Г. Криминалистическая ситуалогическая экспертиза мета происшествия / Л.Г. Грановский // Рефераты научных сообщений на теоретическом семинаре-криминалистических чтениях 21 апреля 1977г. - М.: ВНИИСЭ,1977. -Вып.16. - С. 3 – 6.
148. Винберг А.И. Предмет и метод советской криминалистики / А.И. Винберг // Криминалистика. - М. : Госюриздат,1950. – Гл. 1. - С. 3 - 16.
149. Седнев В. В. Ситуалогическая экпертиза : теоретико-методологическое обоснование / В.В. Седнев, Л.Г. Бордюгов // Криміналістичний вісник. – 2009. - № 12. - С. 18 – 22.
150. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы (от теории к практике). М., 1988.
151. Васильев А. Н. О криминалистической к