КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Короткий опис

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

СЛУЦЬКА
ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 343.353

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Спеціальність 12.00.08 кримінальне право
та кримінологія; кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Вартилецька Інна Анатоліївна
кандидат юридичних наук, доцент
професор кафедри
кримінального права КНУВС

Київ - 2010

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 4
ВСТУП. 5-13
РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗИС КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ТА ЇЇ
СОЦІАЛЬНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ............................................................. 14-50
1.1. Генезис кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових
повноважень в Україні..... 14-30
1.2. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень................................ 31-47
Висновки до розділу 1....................................................................................... 48-50
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ 51-119
2.1. Об’єктивні ознаки складу перевищення влади або службових
повноважень. 51-89
2.1.1. Об’єкт посягання перевищення влади або службових
повноважень.......................................................................................................... 51-63
2.1.2. Об’єктивна сторона перевищення влади або службових
повноважень. 64-89
2.2. Суб’єктивні ознаки складу перевищення влади або службових
повноважень. 90-114
2.2.1. Суб’єкт перевищення влади або службових повноважень... 90-107
2.2.2. Суб’єктивна сторона перевищення влади або службових
повноважень. 108-114
Висновки до розділу 2 ............... 115-119
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ НАСТАННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ
ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ ЗА ПЕРЕВИЩЕННЯ ВЛАДИ
АБО СЛУЖБОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ........ 120-174
3.1. Кваліфіковані склади та ознаки перевищення влади або службових
повноважень.... 120-135
3.2. Відмежування складу перевищення влади або службових повноважень від
суміжних складів злочинів........................................ 136-153
3.3. Особливості покарання за перевищення влади або службових
повноважень.................... 154-171
Висновки до розділу 3. .............................................................................. 172-174
ВИСНОВКИ 175-180
ДОДАТКИ 181-195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ. 196-232

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. За сучасних умов, коли відбувається реформування органів державного управління, судової системи та системи правоохоронних органів, особливого значення набуває питання посилення авторитету органів державної влади, а отже, і протидії злочинам у сфері службової діяльності.
Одним із найбільш розповсюджених та небезпечних злочинів цієї категорії є перевищення влади або службових повноважень. Суспільну небезпеку вчинення такого діяння становить його руйнівний вплив на різні сфери життя, підрив ефективності державного управління та авторитету влади в суспільстві. Про поширеність такого явища свідчать дані статистики МВС України, відповідно до якої кількість зареєстрованих фактів перевищення влади або службових повноважень, незважаючи на їх незначне зменшення, й надалі залишається досить високим (2005року 1537, 2006року 1161, 2007року 888, 2008року 726, 2009року 885, 2010року*− 407). При цьому чисельність осіб, яких було притягнуто до кримінальної відповідальності, значно скоротилася, що обумовлюється наявністю у судово-слідчій практиці таких проблем, як: неправильне розуміння об’єктивної сторони і кваліфікуючих ознак перевищення влади або службових повноважень, відмежування його від суміжних злочинів. Емпіричне дослідження, проведене нами (досліджено 147 вироків кримінальних справ за 2007−2010 роки по обвинуваченню осіб, що вчинили злочин, передбачений ст.365 КК), показало, що: у 30% кримінальних справ, порушених за ч.2 ст.365 КК України, містилися вказівки на ознаки, характерні для катування (ч.2 ст.127 КК); неправильне розуміння об’єктивної сторони слугувало перекваліфікації дій винного у 5% від загальної кількості досліджених справ, виправданню у 7%. На ці недоліки, у свою чергу, вказував і Пленум ВСУ в постанові «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26.12.2003 року №15 (далі ППВСУ від 26.12.2003 року №15) .
Усе зазначене вище зумовлює актуальність питання вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, підвищення дієвості його норм, що істотно зменшить кількість цих злочинних проявів, обмежить їх негативний вплив на соціальні, економічні та політичні процеси в державі, мінімізує наслідки їх вчинення.
У кримінально-правовій науці питанням боротьби зі службовими злочинами присвятили свої роботи такі вчені, як П.П.Андрушко, О.Ф.Бантишев, Д.В.Бараненко, І.А.Вартилецька, Б.В.Волженкін, А.В.Галахова, О.О.Дудоров, Б.В.Здравомислов, І.Ю.Зейкан, В.П.Коваленко, М.Д.Лисов,РОКУЛ.Максимович, М.І.Мельник, В.О.Навроцький, В.І.Осадчий, О.Б.Сахаров, О.Я.Свєтлов, І.В.Терентьєв, М.І.Хавронюк, В.Г.Хашев, Ф.В.Шиманський та інші. Деякі питання кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень були предметом дисертаційного дослідження К.П.Задої («Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК)», м. Київ, 2009року). Однак у цій комплексній за природою роботі основну увагу приділено питанням кваліфікуючих ознак та кваліфікації за сукупністю, а кримінально-правова характеристика злочину наводиться лише в загальних рисах.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали також праці українських і зарубіжних учених, зокрема: М.І.Бажанова, Ю.В.Бауліна, К.І.Бєлякова, А.М.Бойка, В.І.Борисова, П.А.Вороб’я, С.Б.Гавриша, В.О.Глушкова, Н.О.Гуторової, О.М.Джужі, К.П.Задої, В.П.Коваленка, М.Й.Коржанського, О.М.Костенка, М.Д.Лисова, С.Я.Лихової, О.А.Мартиненка, П.С.Матишевського, П.П.Михайленка, А.А.Музики, А.В.Наумова, Б.С.Нікіфорова, В.П.Пєткова, В.М.Поповича, О.І.Рарога, А.В.Савченка, В.В.Сташиса, Є.Л.Стрельцова, В.Я.Тація, В.П.Тихого, Є.В.Фесенка, П.Л.Фріса, М.Я. Швеця, М.Д.Шаргородського, Н.М.Ярмиш, С.С.Яценка та ін.
Незважаючи на істотний внесок вітчизняних науковців у розробку теми, проблема досліджуваного злочину далеко не вичерпана в теоретичному плані. Багато питань, пов’язаних із прийняттям нового Кримінального кодексу України, законів України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15 квітня 2008року №270-VІ, «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009року №1508-VI (далі ЗУ від 11.06.2009року №1508-VI) та інших законодавчих актів України, є дискусійними, тлумачаться неоднозначно і вимагають не тільки подальшого вивчення, але й нових підходів до їх вирішення. Зокрема, питання визначення та аналізу об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, передбаченого ст.365 КК (як у діючій редакції, так і в редакції ЗУ від 11.06.2009року №1508-VI), передбаченого ст.235-2 КК в редакції ЗУ від 11.06.2009року №1508-VI (далі 235-2 КК); аналізу кваліфікуючих ознак перевищення влади або службових повноважень, відмежування складів цього виду злочину від суміжних складів та особливостей призначення покарання за його вчинення. У зв’язку з цим, постала необхідність провести глибокий аналіз самої норми, судової практики, на основі здобутих результатів запропонувати можливі шляхи вирішення спірних питань в теорії кримінального права. Це й зумовило актуальність обраної для дослідження теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження обумовлюється положеннями Концепції подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності», ухваленої Указом Президента України від 11 вересня 2006року, Комплексної програми профілактики правопорушень на 20072009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006року, Пріоритетними напрямами розвитку правової науки на 2005−2010рр., затвердженими Академією правових наук України від 18.06.2004року, а також Основними напрямами наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ (КНУВС) на 20082010рр. (п.3.3.4).
Тему дисертації розглянуто й затверджено Вченою Радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол №15 від 30.09.2008року) і схвалено Національною Академією правових наук України (реєстр №600 за 2008р.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є здійснення всебічного аналізу кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень, а також формулювання на цій основі пропозицій щодо

вдосконалення теоретичних положень кримінального права та чинного кримінального законодавства.
Мета дослідження зумовила постановку і вирішення наступних завдань:
дослідити історичний розвиток кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень та визначити її соціальну обумовленість;
дати кримінально-правову характеристику перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК);
проаналізувати зміст кваліфікуючих і особливо кваліфікуючих ознак відповідного злочину;
здійснити відмежування перевищення влади або службових повноважень від суміжних складів злочинів;
проаналізувати особливості покарання за перевищення влади або службових повноважень;
розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою вдосконалення норм, що передбачають кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері виконання службових обов’язків та функцій.
Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень.
Методи дослідження. У даній роботі для досягнення мети та завдань дослідження, його об’єкта та предмета були використані такі методи: діалектичний метод як загальнонауковий метод наукового пізнання реально існуючих явищ став підґрунтям комплексного використання інших методів; так, метод системного аналізу дав можливість проаналізувати фундаментальні положення сучасної теорії кримінального права, основоположні нормативно-правові акти України Конституцію України, Кримінальний кодекс України та закони України, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених щодо з’ясування понять, значення, ознак, кримінально-правових проблем перевищення влади або службових повноважень, а також передумов формування кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину (застосовується у всіх розділах дисертації); історико-правовий при дослідженні розвитку перевищення влади або службових повноважень у кримінальному праві України (підрозділ 1.1.); формально-юридичний при співставленні норм чинного КК України та КК УРСР, чинного КК та в редакції ЗУ від 11.06.2009року №1508-VI, обґрунтування висновків і пропозицій щодо їх удосконалення (Розділи 2 і 3); порівняльно-правовий для аналізу, порівняння національного та іноземного кримінального законодавства, а також для подолання існуючих спірних та дискусійних питань при порівнянні досліджуваного злочину з іншими суміжними злочинами (Розділ 2 і 3); системно-структурний та формально-логічний для вивчення сутності та визначення понять «службова особа» і «посадова особа», «публічна» і «приватна», «функції» і «обов’язки», «владні повноваження» і «службові повноваження» та їх фактичного сенсу (підрозділи 2.3. і 3.1.). Зазначені методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів.
Науково-теоретичною базою дисертації є наукові праці з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного, конституційного права, кримінології, теорії держави і права, філософії та соціології.
Нормативну базу дослідження складають міжнародні правові акти, Конституція України, КК та інші закони, а також підзаконні нормативно-правові акти України.
Емпіричною базою дослідження є матеріали опублікованої судової практики, дані, одержані при вивченні 147 кримінальних справ, пов’язаних із перевищенням влади або службових повноважень, статистична інформація МВС України.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена теоретичним і практичним значенням роботи. У дисертаційному дослідженні вперше після прийняття Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» від 11.06.2009року №1508-VI, що передбачає суттєву зміну змісту службових злочинів, здійснено комплексний теоретичний аналіз складів злочину, передбаченого ст.365 КК. Найбільш важливими теоретичними висновками і практичними положеннями, які відображають її новизну, є такі:
вперше:
− визначено етапи розвитку кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень у вітчизняному кримінальному законодавстві, починаючи з часу становлення української національної державності (лютий 1917року) і закінчуючи ухваленням у 2001року чинного КК України;
− запропоновано проводити відмежування «владних повноважень» від «службових повноважень», що характерні для службової особи, за такими критеріями: 1)за суб’єктом: владні повноваження здійснюються представником влади, а службові− особою, яка виконує організаційно-розпорядчі і (або) адміністративно-господарські обов’язки; 2)за здійсненням в інтересах: владні повноваження здійснюються в інтересах держави в цілому чи територіальної одиниці, тоді як службові− в інтересах підприємства, установи, організації; 3)за сферою впливу (дії): владні повноваження здійснюються у межах всієї держави чи територіальної одиниці, а службові повноваження у межах підприємств, установ, організацій; 4) за нормативно-правовим регулюванням: владні повноваження закріплені у Конституції України і (або) законодавчому акті, тоді як службові повноваження (їх вичерпний перелік)− у локальних актах підприємства, установи чи організації;
− доведено, що нова редакція ч.2 ст.127 КК, внесена Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості» від 05.11.2009 року №1707-VІ, не враховує останніх доповнень до цієї статті (щодо передбачення такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення діяння службовою особою з використанням свого службового становища) та поряд з існуючим обмеженням у ч.2 ст.365 КК «за відсутності ознак катування» утворило колізію між правовими нормами. Внаслідок цього дії службової особи, яка, перевищуючи владу або службові повноваження, вчинила насильство з характерними ознаками катування, будуть кваліфіковані на рівні загального суб’єкта, тобто за ч.1 ст.127 КК (злочин середньої тяжкості) без додаткової кваліфікації, тоді як за вчинення насильства за відсутності ознак катування, відповідно,− за ч.2 ст.365 КК (тяжкий злочин). Робиться висновок про необхідність виключити з кваліфікованого складу ст.365 КК існуюче обмеження «за відсутності ознак катування»;
удосконалено:
− підходи до гармонізації складових норми, яка передбачає відповідальність за перевищення влади або службових повноважень, в тому числі запропоновано: внесення змін до диспозицій та санкцій статті (ст.365 КК);
− визначення психічного насильства при перевищенні влади або службових повноважень. Під ним пропонується розуміти погрозу фізичного насильства щодо потерпілого чи його близьких, яка сприймається останнім реально, що і було першопричиною застосування такої погрози;
дістали подальший розвиток:
− аргументи щодо необхідності та доцільності збереження окремої кримінально-правової норми, яка встановлює відповідальність за перевищення влади або службових повноважень;
− визначення основного безпосереднього об’єкта перевищення влади або службових повноважень. Під ним пропонується розуміти, суспільні відносини які виникають у зв’язку зі здійсненням службовою особою діяльності у межах своїх повноважень та відповідно до нормативно-правових актів, чим забезпечується правильна робота державного апарату і апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності;
− аналіз поняття «явність» виходу за межі прав та повноважень. Зроблено висновок, що воно за своїм змістом є об’єктивно-суб’єктивною категорією;
− пропозиція класифікувати ознаки службової особи за такими критеріями: 1)за сферою діяльності: на публічних і приватних службових осіб; 2) за змістом функцій та характером покладених обов’язків: на осіб, які здійснюють функції представника влади; осіб, які виконують організаційно-розпорядчі обов’язки; осіб, які виконують адміністративно-господарські обов’язки; 3)за строком виконання функцій чи обов’язків: на осіб, які виконують зазначені функції (обов’язки) постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням; 4)за суб’єктом покладення зазначених функцій чи обов’язків: повноважним органом державної влади; повноважним органом місцевого самоврядування; повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації; судом та законом;
− дослідження поняття «службова особа» як суб’єкта злочинів у сфері службової діяльності. Наведено аргументи про необхідність повернення до терміну «посадова особа», виокремлення понять публічної та приватної посадової особи;
− законодавча регламентація кваліфікуючих ознак, визначення ступеня тяжкості злочинних діянь і, відповідно, підвищений ступінь суспільної небезпеки, який і обумовлює пропозицію про включення до ознак складу злочину таких кваліфікуючих ознак як вчинення діяння «або погрозою застосування такого насильства», «чи спеціальних засобів, що призначені для впливу на організм особи», «або особою, яка займає відповідальне становище» та «особою, яка займає особливо відповідальне становище»;
− підходи до необхідності конструювання санкцій статей Особливої частини КК України, у тому числі і за ст.365 КК, з урахуванням положень, передбачених ст.12 КК України.
Практичне значення одержаних результатів визначається пропозиціями стосовно доцільності внесення змін до кримінального законодавства України (акт впровадження у законодавчий процес Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради України №04-12/15-1175 від 13.04.2010року). Крім того, результати, отримані при проведенні дослідження, можуть бути використані:
− у правозастосуванні при вирішенні судами, слідчими та іншими працівниками правоохоронних органів проблемних питань кваліфікації перевищення влади або службових повноважень, у процесі вдосконалення відповідних положень постанов Пленуму Верховного суду України;
− у науково-дослідній діяльності для подальшого дослідження питань кримінальної відповідальності за перевищення влади або службових повноважень та інші злочини, що вчинюються з використанням службовою особою свого службового становища;
− у навчальному процесі при підготовці та проведенні лекцій, семінарських і практичних занять з курсів Загальної та Особливої частин кримінального права України та спецкурсів, присвячених проблемам застосування кримінально-правових норм, а також кримінальній відповідальності за окремі види злочинів, у вищих юридичних навчальних закладах і на юридичних факультетах (акт впровадження Інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом від 27.01.2010року).
Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано здобувачем особисто, отримані при цьому результати є його власними напрацюваннями.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження оприлюднено у виступах дисертанта на: ІІ Всеукраїнській конференції з кримінального права «Теоретичні та практичні проблеми застосування кримінального права» (м.Львів, 2008року), Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м.Хмельницький, 2008року), Регіональному круглому столі «Права і свободи людини в Україні в аспекті Загальної декларації прав людини» (м.Бориспіль, 2008року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м.Запоріжжя, 2010року), Міжнародній науково-практичній конференції «Механізм кримінально-правового впливу: український та зарубіжний досвід» (м.Одеса, 2010року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (м.Алушта, 2010року).

Список літератури

ВИСНОВКИ
Основні положення дисертаційного дослідження викладено в таких висновках і пропозиціях:
1. Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень є цілком обґрунтованою й обумовлюється історичними, загально-соціальними і кримінально-правовими факторами.
2. На основі теоретичних розробок науки кримінального права визначено, що безпосереднім об’єктом перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК України) є суспільні відносини, які виникають у зв’язку зі здійсненням службовою особою діяльності у межах своїх повноважень та відповідно до нормативно-правових актів, чим забезпечується правильна робота державного апарату й апарату органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Спрямованість цих суспільних відносин дозволила виділити в аналізованому складі злочину додатковий обов’язковий об’єкт права та інтереси окремих громадян, державні інтереси, громадські інтереси, інтереси юридичних осіб; для ч.2 ст.365 КК здоров’я та гідність особи. Проаналізовано елементи суспільних відносин та визначено механізм заподіяння шкоди.
Аналізований злочин відповідно до диспозиції статті має дві форми: перевищення влади; перевищення повноважень. Відмежовувати «владні повноваження» від «службових повноважень» варто за такими критеріями: за суб’єктом; за здійсненням інтересів; за сферою впливу (дії); за нормативно-правовим регулюванням.
Визначаючи перелік дій, притаманних вчиненню перевищення влади або службових повноважень, автор зазначає, що: а)під «вчиненням дій, які є компетенцією вищої особи цього відомства чи службової особи іншого відомства», варто розуміти дії службової особи, яка, виходячи за межі власних повноважень, для отримання бажаного результату (злочинного наслідку) привласнює (захоплює) повноваження, якими наділена інша вища службова особа цього ж відомства або службова особа іншого відомства; б)«вчинення службовою особою дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку,− за відсутності цих умов», за своїм змістом є складним проявом аналізованого злочину, оскільки включає в себе декілька умов. Так, під діями, які дозволяються тільки в особливих випадках, потрібно розуміти дії, які загалом службовій особі відповідно до закону дозволені, але за наявності певних обставин. Дії, які дозволяються з особливого дозволу, полягають у вчиненні службовою особою дій з дозволу вищої особи (дозвільного документу), якщо такий дозвіл в даному випадку був необхідний відповідно до нормативно-правових актів. Під діями, які дозволяються тільки з додержанням особливого порядку, потрібно розуміти вчинення дій з дотриманням усіх умов, які вимагаються законом при їх вчиненні; в) під «вчиненням одноосібно дій, які могли бути вчинені лише колегіально», слід розуміти дії службової особи, яка, виходячи за межі власних повноважень, для отримання бажаного результату (злочинного наслідку) присвоює (захоплює) повноваження, якими наділений колегіальних орган; г)«вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти» полягають у діях службової особи, відносно яких з боку закону існує повна й безумовна заборона.
Семантичне тлумачення ознаки «явно» показало, що воно вміщує у собі, як об’єктивні так і суб’єктивні складові. Так, терміни «абсолютно очевидний», «зрозумілий для всіх», «безсумнівний» охоплюються одним усвідомленням особою (внутрішньою характеристикою), тобто вказують на умисну форму вини, що є складовою суб’єктивної сторони. Терміни «відкритий», «не приховується», «не таємний» вказують на ознаку дії і відносяться до об’єктивної сторони. Але беручи до уваги аргументи законодавця, щодо необхідності збереження ознаки «явно» в диспозиції аналізованої статті, як ознаки, що вказує на ступінь суспільної небезпеки перевищення влади або службових повноважень, визначено, що вона є об’єктивно-суб’єктивною категорією.
Істотна шкода при перевищенні влади або службових повноважень полягає у заподіянні: майнової шкоди, фізичної шкоди, нематеріальної шкоди. Перевищення влади або службових повноважень вважається закінченим з моменту настання суспільно-небезпечних наслідків (істотної шкоди, тяжких наслідків).
Причинний зв’язок ст.365 КК України характеризується тим, що суспільно небезпечне діяння (перевищення влади або службових повноважень), вчинюване службовою особою, є безпосередньою і достатньою причиною вказаних у диспозиціях статті суспільно небезпечних наслідків (істотної шкоди, тяжких наслідків).
Підтримується законодавче визначення «публічної службової особи», але зазначається, що вказівка на здійснення функцій «представниками влади чи місцевого самоврядування» є недоречною, оскільки поняття «представників влади» охоплює «представників місцевого самоврядування». Також недоречним визнається виділення з поміж суб’єктів, які наділяють службову особу владними або службовими функціями-«центрального органу державного управління зі спеціальним статусом» поряд із «повноважним органом державної влади», оскільки перший, входить до структури центральних органів виконавчої влади, що у свою чергу, охоплюється поняттям «повноважного органу державної влади». Тому пропонується виключити з даного визначення, слова «чи місцевого самоврядування» та «центральним органом державного управління зі спеціальним статусом».
Приватною посадовою особою, з огляду на законодавче визначення, пропонується вважати особу, яка постійно або тимчасово обіймає в юридичній особі приватного права незалежно від її організаційно-правової форми посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальними повноваженнями, якими особа наділяється повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи та організації, судом або законом. А також необхідно передбачити, що приватною службовою особою потрібно визнавати іноземців або осіб без громадянства, які здійснюють організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.
Зважаючи на те, що термін «службова особа» є похідним від слова «служба», а термін «посадова особа» від терміну «посада» провели їх аналіз на відповідність ознакам, що характерні для суб’єкта аналізованого злочину. Врезультаті цього, обгрунтовано, що термін «посадова особа» є ширшим, ніж термін «службова особа», охоплює його, а також більш точно відповідає змістові функцій та характеру обов’язків суб’єкта перевищення влади або службових повноважень. На підставі цього та беручи до уваги теоретичні розробки науки кримінального права, досвід вітчизняного та зарубіжного законодавства обґрунтована доцільність їх заміни.
За суб’єктивною стороною суспільно небезпечне діяння у формі перевищення влади або службових повноважень (ст.365 КК) характеризується умисною формою вини. Ставлення ж суб’єкта до наслідків може бути як умисним, так і необережним.
3. Проведений аналіз кваліфікуючих ознак яких обумовив необхідність доповнення їх переліку: «або погрозою застосування такого насильства», «чи спеціальними засобами, що призначені для впливу на організм особи», а також «або особою яка займає відповідальне становище» і «особою яка займає особливо відповідальне становище».
Під болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями потрібно розуміти дії, що завдають йому фізичного болю чи моральних страждань. Тобто, необхідно виключити з поняття, сформованого судовою практикою та наукою кримінального права, вказівки на «особливий фізичний біль» як категорію оціночну і індивідуальну, що не може виступати ознакою болісних дій.
Тяжкі наслідки при перевищенні влади або службових повноважень можуть полягати у настанні: фізичної шкоди, матеріальної (майнової) шкоди, порушенні нормальної діяльності підприємства, установи та організації, моральної шкоди.
4. Відмежовувати перевищення влади або службових повноважень від зловживання владою або службовим становищем потрібно за характеристикою об’єктивної сторони та складовою суб’єктивної сторони (мотивом). Кваліфікований склад катування потрібно відмежовувати від кваліфікованого складу перевищення влади або службових повноважень, в першу чергу, за: ознакою суб’єктивної сторони метою; об’єктом посягання; суб’єктом. Аргументовано, що існуюче в ч.2 ст.365 КК обмеження «за відсутністю ознак катування» поряд з діючою редакцією ч.1 ст. 127 КК призвело до колізії між правовими нормами, що вказує на необхідність його виключення. Відмежовувати аналізований злочин від примушування давати показання необхідно за такими обов’язковими ознаками об’єктивної сторони примушування давати показання, як: обстановка, час, спосіб; за суб’єктом; за ознакою суб’єктивної сторони-метою.
5. Аналіз видів покарань, що передбачаються за вчинення перевищення влади або службових повноважень, вказав про необхідність виключення з санкції ч.1 ст.365 КК такого виду покарання, як виправні роботи. Оскільки в правозастосовчій практиці зустрічаються факти призначення його до державних службовців без застосування додаткового обов’язкового покарання, вказується про неможливість застосування даного виду покарання за будь-який злочин, де суб’єктом злочину виступає публічна службова особа. Натомість обґрунтовується думка, щодо розширення переліку покарань за вчинення перевищення влади або службових повноважень введенням такого виду, як штраф, застосовуючи його, При цьому в якості додаткового покарання.
Аналіз відносно-визначених санкцій показав, що інтервал між нижніми і верхніми межами покарання у вигляді позбавлення волі за перевищення влади або службових повноважень в порівнянні з іншими складами злочинів, не підлягає ніяким закономірностям. Робиться висновок, що побудова санкцій взагалі та інтервалу між нижніми і верхніми межами вищевказаного покарання повинні ґрунтуватись на законодавчій класифікації злочинів (ст.12 КК). Саме класифікація за ступенем тяжкості і повинна бути визначальною при побудові норм закону.
Дослідження судової практики показало, що існує негативна тенденція збільшення випадків призначення покарання з застосуванням ст.75 КК за тяжкий злочин, звільнення як від основного, так і від обов’язкового додаткового покарання; призначення штрафу за кваліфікований та особливо кваліфікований склад перевищення влади або службових повноважень, у зв’язку із застосуванням ст.69 КК.
6. На основі проведеного дослідження пропонується:
− законодавчо закріпити визначення «організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків», а термін «обов’язки» замінити на «функції»;
− замінити термін «службова особа» на «посадова особа» в усіх відмінках;
− виділити з числа посадових осіб публічних і приватних посадових осіб;
− положення, що містяться у примітках до ст.ст.364, 368 КК, викласти в окремій статті «Визначення понять, що вживаються у статтях цього розділу», наявність якої виключить необхідність внесення доповнень до ст.18 КК (ч.ч.3 і 4);
− доповнити ч.2 ст.365 КК такими кваліфікуючими ознаками, як «або погрозою застосування такого насильства»; «чи спеціальними засобами, що призначені для впливу на організм особи» та виключити словосполучення «за відсутності ознак катування»;
− доповнити ч.3 ст.365 КК такою кваліфікуючою ознакою як вчинення діяння «особою, яка займає відповідальне становище»;
− передбачити новий кваліфікований склад− ч.4 ст.365 КК, який викласти в такій редакції: «дії, передбачені частинами першою-третьою цієї статті, якщо вони вчинені особою яка займає особливо відповідальне становище»;
− кваліфікуючі ознаки виділити в окремі підпункти;
− із санкції ч.1 ст.365 КК виключити таке покарання, як «виправні роботи»;
− строки позбавлення волі (інтервал між нижніми і верхніми межами) передбачити відповідно до ст.12 КК, а саме: за ч.1 ст.365 КК− до двох років позбавлення волі; за ч.2 ст.365 КК від двох до п’яти років позбавлення волі; за ч.3 ст.365 КК від п’яти до восьми років позбавлення волі; за ч.4 ст.365 КК від восьми до десяти років позбавлення волі;
− передбачити в санкції ч.4 ст.365 КК таке додаткове обов’язкове покарання, як «із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років»;
− доповнити санкції таким додатковим обов’язковим покаранням, як штраф у розмірі: ч.1 ст.365 КК до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.2 ст.365 від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.3 ст.365 від п’ятисот до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; ч.4 ст.365 КК від семисот п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
− ч.1 ст.75 Загальної частини КК України після слів: «Якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі» доповнити словами «яке в санкції відповідної статті (частини статті) передбачене» (далі продовжити за текстом). Введення змін до зазначеної статті варто проводити лише після передбачення всіх можливих складів злочинів Особливої частини КК та побудови їх відповідно до ст.12КК.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :
1.Авер'яновВ.Б., БойкоВ.Ф., БорденюкВ.І., ВорсіановГ.Т., ГринчишинВ.А. Коментар до Конституції України/ Верховна Рада України ; Інститут законодавства/ В.Ф.Опришко (ред.). К., 1996. 368 с.
2.АндрусівГ.В., АндрушкоП.П., БеньківськийВ.О., КобзаренкоП.В. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юрид.вузів і фак./ Київський ун-т ім.Т.Шевченка/ П.С.Матишевського (ред.). К.: Юрінком Інтер, 1997. 512 с.
3.Андрушко П. Корупційні правопорушення та корупційні злочини як їх різновид: співвідношення і диференціація відповідальності за їх вчинення/ П.Андрушко// Право України. 2010. №9. С.90 101.
4.АндрушкоП.П.Злочини у сфері службової діяльності: [навчальний посібник]/ П.П.Андрушко, А.А.Стрижевська. К.: Юристконсультант, 2006. 342 с.
5.Андрушко П.П., Стрижевська А.А. Зловживання владою або службовим становищем: кримінально-правова характеристика (ст.364 Кримінального кодексу України)/ П.П.Андрушко, А.А.Стрижевська// Законодавство України : науково-практичний коментар 2005. №2. С.26 35.
6.Андрушко П.П. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів у сфері службової діяльності/ П.П.Андрушко, А.А.Стрижевська// Законодавство України: Науково-практичні коментарі. 2005. №10. С.31 78.
7.Андрушко П.П. Перевищення влади або службових повноважень : поняття, проблеми кваліфікації (науковий коментар до Ухвали колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України)// Кримінальне право України №2/2006 С.69 77.
8.Антипов В.В. Обставини, що виключають можливість застосування певних видів покарань : автореф.дис. на здобуття наукового ступеня канд.юрид.наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право»/ В.В.Антипов ; Нац.акад.внутр. справ України. К., 2005. 19 с.
9.АснисА. Разграничение превышения власти или служебных полномочий и злоупотребления властью или служебным положением/ А.Аснис// Социалистическая законность. 1987. №12. С.34 35.
10.Аснис А.Я.Уголовная ответственность за служебные преступления/ А.Я.Аснис. М.: Центр ЮрИнфоР, 2004. 396 с.
11.БагіровС. Подвійна форма вини і реформа кримінального законодавства України/ С.Багіров// Науковий вісник Дніпропетровського юридичного ін-ту МВС України: збірник наукових праць 2000. №2 С.106 111.
12.БажановМ.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. Днепропетровск: Порош, 1992. 166 с.
13.БантишевО.Ф., ДорошенкоП.Т., КлимчукО.О., ШмигельськийВ.В.Поняття злочинів у сфері службової діяльності та їх розслідування: навчальний посібник. Трускавець : МПНВКП фірма «Плеяда», 2006 142 с.
14.БантишевО.Ф. Злочини у сфері службової діяльності (питання кваліфікації): Навч.посіб. К.: МАУП, 2002. 128 с.
15.БантишевО.Ф., РибачукВ.І..Відповідальність за злочини у сфері службової діяльності : Питання кваліфікації злочинів передбачених розділом XVII Кримінального кодексу України: [навч.посіб.]/ Бантишев О.Ф., Рибачук В.І. К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2003. 116 с.
16.Бараненко Д.В.Спеціальний суб'єкт злочину : кримінально-правовий аналіз : автореф.дис...на здобуття наукового ступеня канд.юрид.наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право»/ Д.В.Бараненко ; Академія адвокатури України. К., 2009. 19 с.
17.БасоваТ.Б. Уголовная ответственность за должностные преступления: правотворчество и правоприменение в условиях административной реформы Российской Федерации : [монографія]. Владивосток : Даль наука, 2005. 284 с.
18.Беккария Чезаре. О преступлениях и наказаниях. М.: Фирма «Стелс», 1995. 303 с.
19.БельскийК.С. Административная власть государственного служащего/ К.Бельский// Служба в государственных и общественных организациях: Межвуз.сб.науч.тр./ Отв.ред.Д.Н.Бахрах. Свердловск, 1988. С.49 64.
20.Беляев Н.А.Уголовно-правовая политика и пути её реализации/ Н.А.Беляев Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. 175 с.
21.Бодюл Є.М. Правові та організаційні засади виконання покарання в кримінально-виконавчих установах відкритого типу: автореф.дис..на здобуття наукового ступеня канд.юрид.наук : 12.00.08.«Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право»/ Є.М.Бодюл ; Нац.акад.внутроку справ України. К., 2005. 18 с.
22.БорисовВ.И., ГизимчукС.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. Харьков : «Консум», 2001. 160с.
23.Борисов В.І.Дотримання принципу конституційної відповідності у проекті КК України/ В.І.Борисов// Матеріали науково-практичної конференції «Теоретичні та практичні питання реалізації Конституції України : проблеми, досвід, перспективи» 25 червня 1997 року, Київ. Харків : Право, 1998 С.171 173.
24.Борисов В.И. Основные проблемы охраны безопасности производства в уголовном законодательстве Украины : Дисд-ра юрид.наук.: 12.00.08/ Вячеслав Иванович Борисов. Х., 1992. 399 с.
25.БущенкоА.П., МінаєвМ.М., РомановМ.Ф. Проти катувань: укр. законодавство та практика в світлі стандартів КПК/ Харківська правозахисна група. Х.: Права людини, 2007. 254 с.
26.Вакулик Ольга.Проблеми протидії примушуванню давати показання в Україні та інших державах/ О.Вакулик// Юридична Україна : щомісячний правовий часопис. №4 (76) 2009 С.9092.
27.Васильєв А.С., Стрельцов Є.Л. До питання про поняття, ознаки і функції службової особи// Вісник Академії правових наук. 1995. №3. С.125 136.
28.Вартилецька І.А. Виправні роботи без позбавлення волі в Україні: теоретичні аспекти та практика застосування на сучасному етапі : автореф.дис.на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук : 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право/ І.А.Вартилецька; Національна академія внутрішніх справ України. К., 1997. 19с.
29.Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод.і доп.)/ уклад.і голов.ред.В. Т.Бусел. К.: Ірпінь, ВТФ «Перун», 2005. 1440 с.
30.Вирок по Справі №1-1/07 від 11.01.2007 року Любарського районного суду Житомирської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
31.Вирок по Справі №1-1/08 від 21.03.2008 року Шполянського районного суду Черкаської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
32.Вирок по Справі №1-2/2007 від 21.03.2007 року Оболонського районного суду м.Києва [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua.
33.Вирок по Справі №1-3/08 від 12.12.2008 року Тульчицького районного суду Вінницької області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
34.Вирок по Справі №1-5/2007 від 26.02.2007 року Устинівського районного суду Кіровоградської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
35.Вирок по Справі №1-6/07 від 15.05.2007 року Тячівського районного суду Закарпатської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
36.Вирок по Справі №1-10/2007 від 20.03.2007 року Полтавського районного суду Полтавської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
37.Вирок по Справі №1-11/07 від 13.07.2007 року Березівського районного суду Одеської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
38.Вирок по Справі №1-14/08 від 6.05.2008 року Нововолинського міського суду Волинської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
39.Вирок по Справі №1-15/08 від 05.02.2008 року Бродівського районного суду Львівської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
40.Вирок по Справі №1-19/08 від 17.03.2008 року Полтавського районного суду Полтавської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
41.Вирок по Справі №1-19/08 від 6.05.2008 року Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
42.Вирок по Справі №1-22/08 від 19.03.2008 року Старосинявського районного суду Хмельницької області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
43.Вирок по Справі №1-25/09 від 20.01.2009 року Васильківського районного суду Запорізької області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
44.Вирок по Справі №1-28/2009 від 26.03.2009 року Збаразького районного суду Тернопільської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
45.Вирок по Справі №1-35 від 05.02.08 року Снятинського районного суду Івано-Франківської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
46.Вирок по Справі №1-35/2008 від 17.03.2008 року Новоархангельського районного суду Кіровоградської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
47.Вирок по Справі №1-40/08 від 24.06.2008 року Старосинявського районного суду Хмельницької області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
48.Вирок по Справі №1-42/08 від 06.06.2008 року Борзнянського районного суду Чернігівської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
49.Вирок по Справі №1-56/2007 від 12.02.2007 року Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
50.Вирок по Справі №1-57/09 від 04.08.2009 року Турківського районного суду Львівської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
51.Вирок по Справі №1-65/09 від 27.05.2009 року Старосинявського районного суду Хмельницької області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
52.Вирок по Справі №1-67/07 від 04.07.2007 року Збаразького районного суду Тернопільської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
53.Вирок по Справі №1-70/07 від 19.03.2007 року Ковельського міськрайонного суду Волинської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
54.Вирок по Справі №1-77/08 від 25.06.2008 року Яготинського районного суду Київської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
55.Вирок по Справі №1-79/2008 від 23.06.2008 року Теребовлянського районного суду Тернопільської області [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
56.Вирок по Справі №1-79/09 від 16.10.2009 року Збаразького районного суду Тернопільської області. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
57.Вирок по Справі №1-87/08 від 12.06.2008 року Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
58.Вирок по Справі №1-88/08 від 31.03.2008 року Бородянського районного суду Київської області [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
59.Вирок по Справі №1-88/09 від 27.10.2009 року Зборівського районного суду Тернопільської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
60.Вирок по Справі №1-90/08 від 11.12.2008 року Роменського міськрайонного суду Сумської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
61.Вирок по Справі №1-92/2009 від 02.09.09 року Збаразького районного суду Тернопільської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
62.Вирок по Справі №1-106/08 від 14.08.2008 року Теребовлянського районного суду Тернопільської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
63.Вирок по Справі №1-107/07 від 20.07.2007 року Хорольського районного суду Полтавської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
64.Вирок по Справі №1-114/09 від 22.10.2009 року Камінь-Каширського районного суду Волинської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
65.Вирок по Справі №1-128/08 від 16.05.2008 року Тячівського районного суду Закарпатської області.[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
66.Вирок по Справі №1-146/2007 від 12.12.2007 року Камінь-Каширського районного суду Волинської області.[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
67.Вирок по Справі №1-163/08 від 21.08.2008 року Бродівського районного суду Львівської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
68.Вирок по Справі №1-165/08 від 19.06.2008 року Лубенського міськрайонного суду Полтавської області[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
69.Вирок по Справі №1-166/08 від 04.11.2008 року Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
70.Вирок по Справі №1-209/09 від 31.08.2009 року Шосткінського міськрайонного суду Сумської області.[Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
71.Висновок Головного науково-експертного управління від 22.03.2007 року на проект Закону України «Про внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального кодексів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності)».[Електронний ресурс] Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zwed_n/webproc4_1?pf3511=30911.
72.Висновок Головного науково-експертного управління від 30.07.2008 року на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості)»[Електронний ресурс] Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=32154.
73.Висновок Головного науково-експертного управління від 09.03.2010 року на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції» (реєстроку №6130 від 02.03.2010 року)[Електронний ресурс] Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_ n/webproc4 _2?id= &pf3516=6130&skl=7.
74.Виступ Президента України під час наради з питань боротьби з корупцією.[Електронний ресурс] Режим доступу: http:// www.nrcu.gov.ua/index.php?id= 4&listid=64542.
75.Виттенберг Г.Б.Развитие основных принципов советского уголовного права в новом Уголовном кодексе РСФСР// Правоведение. 1962. №4. С.89 95.
76.Витрук Н.В.Правовой статус личности в СССР. М.: Юрид.лит.1985. 176с.
77.Вышинская З.А.и Меньшагин В.Д. Рецензия на «Уголовное право.Особенная часть»// Советское государство и право. 1940. №5. С.169 188.
78.Вікіпедія вільна енциклопедія.[ Електронний ресурс] Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D1%81%.
79.ВладимировВ.А., КириченкоВ.Ф. Должностные преступле