КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СХИЛЯННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДО ВЖИВАННЯ ОДУРМАНЮЮЧИХ ЗАСОБІВ

Короткий опис

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЛОСИЧ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК 343. 57 - 053. 6 (043)

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СХИЛЯННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДО ВЖИВАННЯ ОДУРМАНЮЮЧИХ ЗАСОБІВ

Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Стрельцов Євген Львович
доктор юридичних наук, професор

Донецьк – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………........5

РОЗДІЛ 1. ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СХИЛЯННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДО ВЖИВАННЯ ОДУРМАНЮЮЧИХ ЗАСОБІВ………………………………………………………….…………....13
1.1. Історія розвитку боротьби зі схилянням до вживання одурманюючих засобів та соціальна зумовленість кримінально-правової заборони ..………………………………………………………………………12
1.2. Об'єкт схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів……………………….…………………………………………….…....31
1.3. Об'єктивна сторона схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів…………………………………..……………...……..67
Висновки до розділу 1………………………………..………………....89
РОЗДІЛ 2. СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СХИЛЯННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДО ВЖИВАННЯ ОДУРМАНЮЮЧИХ ЗАСОБІВ…………………..…………………………………………………...93
2.1. Суб'єкт схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів…………………………………….……………..……………………...93
2.2. Суб'єктивна сторона схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів……………………………………....…..………...…103
Висновки до розділу 2………………………………………..……..…123
РОЗДІЛ 3. ВІДМЕЖУВАННЯ СХИЛЯННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ДО ВЖИВАННЯ ОДУРМАНЮЮЧИХ ЗАСОБІВ ВІД СУМІЖНИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ПОКАРАННЯ ЗА ЙОГО ВЧИНЕННЯ……...………………………………………………….……….126
3.1. Відмежування схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів від суміжних злочинів……………………………………...………………………….…......126
3.2. Покарання за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів………………………….…………………..……......140
Висновки до розділу 3……………………………………..…………..161
ВИСНОВКИ…………………………………..…………….………....163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………......168
ДОДАТКИ……………………………...………………………….......190

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно Конституції України, загальнонаціональним пріоритетом є забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист і всебічний розвиток. Відтак, відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», держава повинна не лише забезпечити гарантії її права на народження, а й максимально захистити її життя в цей період, оскільки діти є найбільш уразливою в соціальному та правовому сенсі категорією громадян.
У переліку заходів, спрямованих на вирішення цього важливого завдання, слід назвати встановлення кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (ст. 324 КК України). У 2005–2012 рр., за даними Міністерства охорони здоров’я України, кількість осіб, поставлених на облік із діагнозом «токсикоманія», становила приблизно 3000 осіб щороку. Кримінально-правова заборона має стати ефективним засобом протидії зростанню такого суспільно небезпечного явища, як токсикоманія.
Водночас, попри гостроту соціальної проблеми й поширеність таких діянь, ст. 324 КК України практично не застосовувалася. Так, за даними судової статистики, за вказаною статтею винесено лише 5 обвинувальних вироків (у 2009 р. – 1; у 2010 р. – 3; у 2011 р. – 1). Така тенденція пояснюється високим рівнем латентності розглядуваного злочину та суперечливістю тлумачень низки його об’єктивних і суб’єктивних ознак.
Ефективність реалізації кримінальної відповідальності багато в чому залежить від правильного трактування положень чинного закону, усвідомлення юридичної природи кримінально-правової норми, однакового розуміння елементів, об’єктивних та суб’єктивних ознак складу злочину. Проведене опитування практичних працівників органів внутрішніх справ виявило, що 77,5% відповідей є неоднозначними, а отже, ознаки схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів на практиці тлумачаться по-різному.
Спеціального дослідження проблем кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів в Україні допоки не здійснювалося. Зазначену та суміжні проблеми у своїх дослідженнях розглядали Ю. В. Александров, П. П. Андрушко, М. І. Бажанов, В. К. Грищук, В. Г. Гончаренко, В. П. Ємельянов, М. Й. Коржанський, Л. М. Кривоченко, М. І. Мельник, А. А. Музика, В. В. Сташис, Є. Л. Стрельцов, В. Я. Тацій, В. О. Туляков, І. К. Туркевич, Є. В. Фесенко, П. В. Хряпінський, С. С. Яценко та ін.
Проблеми, пов’язані з втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність та схилянням їх до вживання наркотичних засобів, також було розглянуто в працях вітчизняних і зарубіжних фахівців: Ф. Г. Бурчака, М. М. Биргеу, І. М. Даньшина, В. В. Дзундзи, О. П. Гороха, В. В. Вітвіцької, І. П. Лановенка, Ф. А. Лапушанського, П. С. Матишевського, Н. А. Мірошниченка, В. М. Смітієнка, Н. С. Юзікової та ін. Досліджені ними питання мають важливе теоретичне і практичне значення для правотворчої та правозастосовної діяльності. Тим часом питання кримінально-правової заборони, безпосереднього об’єкта й потерпілого, ознак предмета злочину, суб’єктивної сторони та кваліфікуючих ознак злочину залишаються дискусійними й недостатньо розробленими.
Зазначені обставини зумовили вибір теми дисертаційної роботи й визначили її актуальність і значущість з позиції загальної доктрини кримінального права, а також застосування відповідних положень кримінального законодавства на практиці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету імені Е. О. Дідоренка (нині – Донецький юридичний інститут МВС України) і ґрунтується на основних положеннях наказу МВС України «Перелік пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років» від 29.07.2010 р. за № 347 (п. 9 додатка 7).
Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (протокол № 5 від 28.01.2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вирішення основних теоретичних і практичних питань щодо схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів; формулювання на цій основі науково обґрунтованих положень і рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства й практики його застосування; розробка напрямів підвищення ефективності запобігання схилянню неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів органами внутрішніх справ.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– виявити основні тенденції кримінально-правової заборони схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів на підставі історико-правового аналізу норм вітчизняного законодавства щодо відповідальності за такі дії;
– визначити соціальну зумовленість встановлення кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів;
– дослідити об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу злочину схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів з метою вдосконалення законодавчої конструкції відповідної статті та сприяння правильній кримінально-правовій оцінці таких дій;
– здійснити відмежування схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів від суміжних злочинів;
– дослідити питання, пов’язані з покаранням за досліджуваний злочин, та розглянути особливості його призначення;
– сформулювати пропозиції щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони здоров’я населення України.
Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й вирішення завдань дослідження застосовано загальнонаукові й спеціальні методи: формально-логічний (догматичний) метод – під час аналізу норм законів України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); метод системно-структурного аналізу правових норм – для дослідження обставин, що зумовлюють криміналізацію схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, а також міжнародно-правових напрямів гармонізації кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (підрозділи 1.1, 3.1); історично-правовий метод – для дослідження ґенези кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (підрозділи 1.1, 1.2); порівняльно-правовий метод – під час зіставлення положень законодавства України про кримінальну відповідальність із відповідними положеннями кримінального законодавства зарубіжних країн, що надало можливість внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства (підрозділи 1.1, 3.2). Для узагальнення судової практики, проведення опитування та анкетування працівників правоохоронних органів, обробки отриманих даних, аналізу емпіричної інформації були застосовані конкретно-соціологічний і статистичний методи (підрозділи 1.2; 2.2, 3.2). Методи моделювання, аналогії й прогнозування дали змогу окреслити шляхи вдосконалення норм закону про кримінальну відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2).
Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії права, кримінального права, кримінології, соціології, психології тощо.
Нормативно-правовою основою дослідження є Конституція України, Кримінальний кодекс України, закони України, відомчі нормативно-правові акти МОЗ та МВС України, постанови Пленуму Верховного Суду України, міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною тощо.
Емпіричну базу дослідження становлять кримінальні справи, порушені у 2001–2011 рр. за ознаками ст. 324 КК України, та справи, розглянуті судами України (загалом 99 справ), статистичні дані Центру медичної статистики МОЗ України, Департаменту інформаційних технологій МВС України за 2005–2011 рр., результати анкетування 129 оперуповноважених, дільничних інспекторів та слідчих органів внутрішніх справ.
Під час дослідження використано особистий досвід роботи здобувача на посаді старшого оперуповноваженого кримінальної міліції у справах дітей у лінійному відділі органів внутрішніх справ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні дослідженням проблем кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Основні результати, які мають наукову новизну, конкретизовані в таких науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях:
уперше:
– запропоновано визначальними чинниками криміналізації схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів вважати: ступінь суспільної небезпечності, динаміку поширення токсикоманії та її шкідливі наслідки для суспільства, наявний історичний досвід заборони вживання одурманюючих засобів неповнолітніми, а також прогалини в кримінальному законодавстві, що не забезпечують належної протидії токсикоманії;
– наведено поняття одурманюючих засобів, а саме таких, які не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, що спричиняють одурманення та вживання яких викликає звикання до токсикоманії, впливаючи на центральну нервову систему, змінюючи психіку й поведінку людини, та запропоновано внести їх до відповідного переліку, закріпленого на законодавчому рівні;
– запропоновано доповнити ст. 324 КК новими кваліфікуючими ознаками «ті самі дії, вчинені повторно або щодо кількох осіб» (ч. 2) та особливо кваліфікуючою ознакою «ті самі дії, якщо вони потягли за собою настання тяжких наслідків» (ч. 3);
удосконалено:
– позиції щодо визнання основним безпосереднім об’єктом злочину здоров’я неповнолітніх; додатковим безпосереднім об’єктом – нормального морального розвитку та виховання неповнолітніх; факультативним безпосереднім об’єктом – певної сфери охорони здоров’я населення, яка забезпечує встановлений порядок обігу лікарських засобів, що викликають одурманення;
– зміст «схиляння» неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, яким запропоновано вважати активні дії, пов’язані з психічним впливом, фізичним насиллям, спрямовані на те, щоб викликати в неповнолітнього чи групи неповнолітніх бажання вжити ці засоби хоча би один раз;
– визначення «тяжких наслідків», під якими слід розуміти втрату будь-якого органа чи погіршення його фізіологічних функцій, або ж інший розлад здоров’я, пов’язаний із втратою працездатності не менше ніж на одну третину, що стало безпосереднім результатом вживання одурманюючих засобів, самогубство, тяжку хворобу, а також інші наслідки;
– критерії відмежування схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів від злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин (ст. 314, 319, 321, 323 та ст. 304 КК України (втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність));
набуло подальшого розвитку:
– положення про можливість притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення означеного злочину з 16 років;
– положення про доцільність визнання потерпілим від такого злочину не тільки неповнолітніх, а й дорослих осіб;
– підходи щодо оптимізації кримінального покарання за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, зокрема, запропоновано зробити суворішим покарання за цей злочин шляхом збільшення строку обмеження та позбавлення волі до 5 років.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
– правотворчості – при вдосконаленні кримінального законодавства щодо відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів;
– правозастосуванні – при кримінально-правовій оцінці схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих речовин та запобіганні цим злочинам (акт впровадження ГУМВС України в Луганській області від 16 червня 2012 р. та акт впровадження УМВС України на Донецькій залізниці від 17 травня 2012 р.);
– навчальному процесі – при викладанні навчальних курсів із кримінального права та кримінології, спецкурсів «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів», «Запобігання злочинам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, або прекурсорів», «Запобігання злочинам проти неповнолітніх» (акт впровадження у навчальний процес Донецького юридичного інституту МВС України від 12 квітня 2012 р.);
– науково-дослідній сфері – при подальших кримінально-правових дослідженнях відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на VI Міжнародній науково-практичній конференції «Психологічні технології в екстремальних видах діяльності» (м. Донецьк, 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (м. Одеса, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (м. Донецьк, 2012 р.).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у восьми наукових публікаціях, з яких 4 – статті в наукових фахових виданнях України, 4 – матеріали конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, 7 додатків і списку використаних джерел (238 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, із яких основний текст займає 169 сторінок, додатки – 14 сторінок, список використаних джерел – 21 сторінку.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Вироблені рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства про кримінальну відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Здійснене дослідження дозволяє сформулювати певні висновки та рекомендації, що мають як теоретичне, так і прикладне значення:
1. Виокремлено три етапи історичного розвитку кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Перший етап (з 1917 р. до 1987 р.) характеризується наявністю окремих норм про відповідальність за злочини проти неповнолітніх. Утім поширення токсикоманії спонукало законодавця встановити кримінально-правову заборону. В 1987 р. уперше було передбачено кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітнього у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманення. Другий (із 1987 р. до 2001 р.) характеризується еволюцією норм про відповідальність за втягнення неповнолітніх у немедичне вживання лікарських та інших засобів, що викликають одурманення, під впливом визнання загальнолюдських цінностей, прав і свобод дитини, проголошених Конвенцією про права дитини 1989 р., ратифікованою Верховною Радою України у 1991 р., та Конституцією України у 1996 р. Третій (із 2001 р. – донині) характеризується набуттям чинності новим Кримінальним кодексом України 2001 р., статтею 324 якого вперше у вітчизняній історії встановлено кримінальну відповідальність за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.
2. З'ясовано фактори соціальної зумовленості встановлення кримінальної відповідальності за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів, із-поміж яких слід виокремити: прогалини в чинному кримінальному законодавстві, що, певною мірою усуваючи причини розповсюдження наркоманії та алкоголізму, не забезпечувало запобігання токсикоманії; появу нових суспільно небезпечних діянь, які сприяли розповсюдженню токсикоманії; динаміку розповсюдження токсикоманії та її шкідливі наслідки для суспільства; суспільну правосвідомість, зумовлену правовими традиціями й масштабами токсикоманії.
3. В ході кримінально-правової характеристики об’єктивних ознак схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів доведено, що родовим об'єктом досліджуваного злочину є здоров'я населення. Основним безпосереднім об’єктом злочину постає здоров’я неповнолітніх; додатковим безпосереднім обов’язковим об’єктом – нормальний моральний розвиток та виховання неповнолітніх; додатковим безпосереднім факультативним об’єктом – певна сфера охорони здоров’я населення, якою забезпечуваний встановлений порядок обігу лікарських засобів, що викликають одурманення.
Предметові злочину, – одурманюючим засобам, – притаманні три обов’язкових ознаки, а саме: соціальна, медична та юридична. Зміст соціальної ознаки полягає в тому, що немедичне вживання вказаних речовин становить серйозну небезпеку для здоров’я населення; медичною ознакою є здатність цих засобів викликати збуджувальний, гнітючий, галюциногенний вплив на центральну нервову систему людини, що завдає шкоди її здоров’ю. Юридичну ознаку слід розуміти як закріплення переліку одурманюючих засобів у спеціальних нормативних актах. Запропоновано встановити орієнтовний перелік одурманюючих засобів, що повинен бути затверджений відповідним наказом МОЗ України.
Схилянням неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів варто вважати суспільно небезпечні активні дії, пов’язані з психічним впливом, фізичним насиллям, спрямовані на те, щоб викликати в неповнолітнього чи групи неповнолітніх бажання вжити ці засоби хоча би один раз. У тих випадках, коли схиляння до вживання одурманюючих засобів поєднане з нанесенням тілесних ушкоджень та іншими діями, які створюють самостійний склад злочину, відповідальність повинна наставати за сукупністю відповідних злочинів.
Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів є завершеним злочином із моменту, коли особа здійснила дії, пов’язані з психічним впливом, фізичним насиллям, спрямовані на те, щоб викликати в неповнолітнього чи групи неповнолітніх бажання вжити ці засоби хоча би один раз незалежно від настання негативних наслідків для здоров’я неповнолітнього. Отже, і невдала спроба особи схилити неповнолітнього до вживання одурманюючих засобів тягне за собою кримінальну відповідальність.
4. Під час характеристики суб’єктивних ознак схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих приділено увагу суб’єктові злочину, яким може виступати будь-яка особа, що досягла 16 років. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів може бути вчинено лише з прямими умислом. Особа усвідомлює фактичний і соціальний зміст своїх активних дій зі схиляння однієї або декількох неповнолітніх осіб до вживання одурманюючих засобів та все одно бажає вчиняти саме такі суспільно небезпечні дії.
Вчинення схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів відбувається з різних мотивів. Суб’єкт злочину керується прагненням отримати задоволення від помсти за спричинене йому раніше зло або іншими спонуканнями, як от заздрість, ненависть, хибне почуття обов’язку або товариськості, також нерідко зустрічаються різноманітні прояви корисливих мотивів.
Мета схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів не позначається на кваліфікації, але може впливати на призначення покарання як така, що пом’якшує або обтяжує його. Загалом мета злочину полягає у прагненні викликати у потерпілого потребу вживати одурманюючі засоби хоча б одноразово.
5. Основним критерієм відмежування цього злочину від інших є його предмет, а саме одурманюючі засоби, що не належать до наркотичних, психотропних засобів та їх аналогів, вживання яких спричиняє шкоду здоров’ю неповнолітнього. За цим критерієм досліджуваний злочин можна відрізнити від незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та спонукання неповнолітніх до застосування допінгу тощо. Відмежувати означений злочин від інших дозволяє також специфіка суспільно небезпечної дії у вигляді «схиляння». За цим критерієм схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів відрізняється від втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, спонукання неповнолітніх до застосування допінгу, незаконного введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.
6. Встановлене покарання не відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вказаного злочину. Суспільна небезпечність схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів є зумовленою суттєвою шкодою здоров’ю неповнолітніх, уповільненням фізичного та психічного розвитку дитини. Звикання до цих засобів є більш шкідливим за вживання спиртних напоїв і швидше за наркотики руйнує організм неповнолітніх потерпілих. Вторинні негативні наслідки для здоров’я неповнолітнього від застосування одурманюючих засобів нічим не поступаються шкоді від наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а іноді навіть перевершують їх. Відтак, здобувач пропонує диференціювати та посилити покарання за схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів.
7. З метою вдосконалення кримінального закону та практики його застосування запропоновано нову редакцію статті 324 КК України:
«Стаття 324. Схиляння до вживання одурманюючих засобів
Схиляння до вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
Ті самі дії, вчинені повторно або щодо кількох осіб, або щодо неповнолітнього, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що потягли за собою тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Наркомания - дорога в бездну [Текст] : науч.-попул. пособие / В. Ю. Юнак. - Киев : Здоровье, 2001. - 192 с.
2. Пудовочкин Ю. Е. Ответственность за преступления против несовершеннолетних по российскому уголовному праву: [монография] / Ю. Е. Пудовочкин. – СПб : Юридический центр Пресс, 2002. – 293 с.
3. Ковалёв М. П. Понятие преступления в советском уголовном праве / М. П. Ковалёв. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1987. – 206 с.
4. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка (толково-словообразовательный) / Т. Ф. Ефремова. – М.: Дрофа; Русский язык, 2000. – С.1233.
5. Гаранский А. Н. Наркомания: методические рекомендации по преодолению наркозависимости / А. Н. Гаранский. – М. : Лаборатория базовых знаний, 2000. – 631 с.
6. Пятницкая И. Н. Общая и частная наркология: Руководство для врачей / И. Н. Пятницкая. – М. : Медицина, 2008. – 640 с.
7. Заросинський О. Запобігання наркоманії і токсикоманії серед неповнолітніх / О. Заросинський // Право України. – 2005. – №2. – С. 59-62.
8. Чуприков А. П. Україні потрібна суїцидологічна служба / А. П. Чуприков, Г. Я. Пілягіна // Медичний Всесвіт. – 2001. – № 1. Т.1. – С. 99-104.
9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: httр://nоvоstі.dn.uа/detalis/130307/. – Назва з екрана.
10. Сергатий Н. А. Урахування медичних показників при розслідуванні злочинів, скоєних особами, які вживають наркотичні засоби / Н. А. Сергатий, Г. В. Мазулін // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства Внутрішніх справ України: збірник наукових праць. – Дніпропетровськ, 2005. – Спецвип. №2(25). – С. 198.
11. Еремин С. К. Анализ наркотических средств: Руководство по химико-токсикологическому анализу наркотических и других одурманивающих средств / Еремин С. К., Изотов Б. Н., Веселовская Н. В. ; под ред. Б. Н. Изотова. – М. : Мир, 1993. – С. 253.
12. Ципоркина И. В., Кабанова Е. А. – Практическая психология для подростков, или вся правда о наркотиках. М: АСТ – Пресс Книга, 2008- 288 с.
13. Пузанова О. Г. Лікарю-практику / О. Г. Пузанова // Внутренняя медицина. – 2007. – №4(4). – 134 с.
14. Тимербаева М. Б Токсикомания среди подростков и детей / М. Б. Тимербаева // Школьний психолог : методическая газета для педагогов и психологов. – 2010. – №18(472). – С. 23.
15. Петрова В. И. Наркотики и яды: психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения / В. И. Петрова, Т. И. Ревяко. – Мн. : Литература, 1996. – 592 с.
16. Соболев В. А. Методы статистического наблюдения и использование данных для социологического анализа проблемы / В. А. Соболев // Молодёжь и наркотики (социология наркотизма) / под ред. В. А. Соболева, И. П. Рущенко. – Харьков : Торсинг, 2000. – 317 с.
17. Статистичні дані центру медичної статистики МОЗ України № МС – 1 від 09.11.2011р..
18. Тацій В. Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України [Текст] : навч. посіб. / В. Я. Тацій. – Харків : УкрЮА, 1994. – 76 с.
19. Уголовное право Украины: Общая и особенная части : учебник / отв. ред. Е. Л. Стрельцов. – Х. : ООО «Одиссей», 2007. – 720 с.
20. Таций В. Я. Обьект и предмет преступления в советском уголовном праве [Текст] : монография / В. Я. Таций. – X. : ИО «Вища школа» при ХГУ, 1988. – 198 с.
21. Коржанський М. Й. Кримінальне право України: Загальна частина : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К.: Наукова думка; Українська видавнича група, 1996. – 134 с.

22. Конституція України: від 28.06.1996 р. / ВВР. – 1996. – № 30 – С. 141.
23. Кримінальне право України: Загальна частина : [підруч.] / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Беньківський та ін.; за ред. П. С. Матишевського. – К. : Юрінком, 1997. – 360 с.
24. Трайнин А. Н. Общее учение о составе преступления / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1957. – 256 с.
25. Кондратьев Я. Ю. Уголовное право Украины : [учебник] / Я. Ю. Кондратьев; под ред. В. А. Клименко, Н. И. Мельника. – К.: Атика, 2002. – 448 с.
26. Новоселов Г. П. Учение об обьекте преступления (методологические аспекты) / Г. П. Новоселов. – М. : Норма, 2001. – 208 с.
27. Кримінальне право України: Загальна частина : [підручник] / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.: за ред. Бажанова М. Л., Сташиса В. В., Тація В. Я. – X. : Право, 1997. – 490 с.
28. Никифоров Б. С. Обьект преступления по советскому уголовному праву / Б. С. Никифоров. – М. : Госюриздат, 1960. – 512 с.
29. Бажанов М.И. Уголовное право Украини. Общая часть [Текст] : конс. лекц. / М.И. Бажанов. Сост. В.И. Тютюгин. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 168 с.
30. Кузнецова Н. Ф. Курс уголовного права: Общая часть : [учебник] / Н. Ф. Кузнецова, И. М. Тяжкова. – М. : Зерцало, 1999. – 671 с.
31. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. Новый Юрист, 1980. – 273 с.
32. Гаухман Л. Д. Уголовное право: Общая часть : [учебник] / Гаухман Л. Д., Колодкин Л. М., Максимов С. В. – М. : Юриспруденция, 1999. – 493 с.
33. Петрашев В. Н. Уголовное право. Общая часть : [учебник] / В. Н. Петрашев. – М. : ПРИОР, 1999. – 544 с.
34. Советское уголовное право. Общая часть : [учебник] / Под ред. А. Я. Вышинского. – М. : Юриздат, 1939. – 565 с.
35. Гельфер М. А. Некоторые вопросы общего учения об объекте преступления в советском уголовном праве / М. А. Гельфер // Ученые записки ВЮЗИ: Вопросы советского уголовного права. – М., 1959. – 447 с.
36. Тоболкин П. С. Социальная обусловленность уголовно-правовых норм / П. С. Тоболкин. – Свердловск : Ср.-Уральск. кн. изд-во, 1983. – 293 с.
37. Курс советского уголовного права: В 6 т. / Под ред. А. А. Пионтковского, Н. С. Ромашина, В. М. Чхиквадзе. М., 1970. Т.6. – 1970. – 457 с.
38. Гасанов З. Г. Наркотизм: тенденции и меры преодоления / З. Г. Гасанов. – М. : ЮрИнфоР, 1997. – 529 с.
39. Майоров А. А. Наркотики: преступность и преступления / А. А. Майоров, В. Б. Малинин. – СПб : Юридический Центр Пресс, 2002. – 291 с.
40. Курс советского уголовного права : в 5 т. : учебник / Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. – Т. 5. – 1981. – 175 с.
41. Мирошниченко Н. А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией / Н. А. Мирошниченко, А. А. Музыка. – К.; Одесса, 1988. – 205 с.
42. Розенберг Д. О. Понятие имущественных преступлений в советском уголовном праве / Д. О. Розенберг // Ученые записи Харьковского юридического института. – 1948 – №3. – 375 с.
43. Фролов Е. А. Обьект уголовно-правовой охраны и его роль в организации борьбы с посягательствами на социалистическую собственность : дисс. … д.ю.н. : 12.00.08 / Фролов Е. А. – Свердловск, 1971. – 269 с.
44. Науково-практичний коментар до КК України / відп. ред. С. С. Яценко. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К. : А.С.К., 2003. – 976 с.
45. Токсикоманія 07.02.2008 р. // Медицина та здоров’я : електронний журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.veda.kiev.ua/toksykomanyya/
46. Смитиенко В. Н. Обьект преступлений против здоровья населения / В. Н. Смитиенко. – Омск : Омская Высшая школа милиции, 1973. – 382 с.
47. Беляев Н. А. Советское уголовное право / Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – М. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1960. – 587 с.
48. Пиантковский А. А. Курс советского уголовного права : в 6 т. / А. А. Пиантковский, П. С. Ромашкина. – М. : Наука, 1970. – 658с.
49. Беляев Н. А. Курс советского уголовного права: Общая часть : учебник / Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. – Т. 1 – 1970. – 647 с.
50. Трайнин А. Н. Состав преступления по советскому уголовному праву / А. Н. Трайнин. – М. : Госюриздат, 1951. – 388 с.
51. Коржанський М. Й. Об'єкт і предмет злочину / М. І. Коржанський. – К. : Атіка, 1997. – 112 с.
52. Лащук Є. В. Предмет злочину в кримінальному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.08: кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Є. В. Лащук. – К., 2005. – 206 с.
53. Петренко О. І. Предмет та суспільна небезпечність спонукання неповнолітніх до застосування допінгу / О. І. Петренко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб-к наук. праць. – Донецьк : ДЮІ, 2004. – №1. – С. 94-101.
54. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони : [монографія] / Є. В. Фесенко. – К. : Атіка, 2004. – 280 с.
55. Архів Виноградівського районного Суду Закарпатської області за 2010 р. / спр. № 1 - 283/10; вирок від 28. 10. 2010 року.
56. Вальдман А. В. Психофармакологические и медико-правовые аспекты токсикоманий / Вальдман А. В., Бабаян З. А., Звартау З. З. – М. : Медицина, 1988. – 288 с.
57. Дунаевский В. В. Наркомания и токсикомания / В. В. Дунаевский, В. Д. Стяжкин. – Л. : Медицина, 1990. – 208 с.
58. Уголовный кодекс Украины : научно-практический комментарий / отв. ред. В. И. Шакун, С. С. Яценко. – 5-е изд., доп. – К. : А. С. К., 1999. – 1088 с.
59. Болотовский И. С. Наркомании. Токсикомании / И. С. Болотовский. – Казань : Казанский университет, 1989. – 91 с.
60. Шакурова М. В. Методика и технология работы социального педагога. М: Издательский центр « Академия», 2008 – 272 с.
61. Еникеева Д. Д. Диагностика злоупотребления снотворными и седативными средствами в общемедицинской практике : методические рекомендации / Д. Д. Еникеева. – Казань : Изд-во облздрава, 1980. – 341 с.
62. Общая и частная наркология : Руководство для врачей / И.Н. Пятницкая. – М. : ОАО «Издательство «Медицина», 2008. – 640 с.
63. Наркология : учебное пособие / В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, А. М. Кожина, О. О. Демина. – Р.- н / Д : Феникс, 2003. – 288 с.
64. Воронович Б. Т. Без таємниць про залежності та їхнє лікування : пер. з пол. / Б. Т. Воронович. – К. : Сфера, 2004. – 270 с.
65. Шабанов П. Д. Наркология : практическое руководство для врачей / П. Д. Шабанов. – М. : ГЭОТАР – МЕД, 2003. – 560 с.
66. Гофман А. Г. Клиническая наркология : учебник / А. Г. Гофман. – М. : МИКЛОШ, 2003. – 215 с.
67. Курс уголовного права: Общая часть : учебник. Т.1: Учение о преступлении / под. ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – М.: Зерцало, 1999. – С. 592.
68. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Л. Д. Гаухман. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с.
69. Сенаторов М. В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві : монографія / М. В. Сенаторов ; за ред. В. І. Борисова. – Харків : Право, 2006. – 204 с.
70. Gneist R. Vier Fragen zur deutschen Strafprozessordnug, mit eminem Schlusswort uber die Scheffengerichte. – Berlin : J. Springer, 1874. – S. 193.
71. Liszt F. Die Privatklage in Oesterreich // Gerichtssaal. B. 29. – S. 241.
72. Таубер Л. Я. Жалоба потерпевшего при преступлениях неофициальных / Л. Я. Таубер. – Х. : Типография и литография М. Зильберберг и сыновья, 1909. – 411 с.
73. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) : монографія / ред. Ю. В. Баулін, В. І. Борисова. – Харків : Кроссроуд, 2008. – 363 с.
74. Сенаторов М. В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві : дис. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Сенаторов Микита Валерійович. – Х., 2005. – 217 с.
75. Фаргиев И. Значение признаков состава преступления, характеризующих потерпевших // Законность. - 1998. - № 5. - С. 31 – 33.
76. Архів Берегівського районного Суду Закарпатської області за 2009 р./ спр. № 1 - 108/ 09; вир. від 06. 05. 2009.
77. Архів Іршавського районного Суду Закарпатської області за 2011 р./ спр. № 1 - 125/ 11, вир. від 23. 06. 2011.
78. Малков В. П. Повторность преступлений (понятие и уголовно-правовое значение) / В. П. Малков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1970. – 176 с.
79. Панько К. А. Вопросы общей теории рецидива в советском уголовном праве / К. А. Панько. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1988. – 192 c.
80. Бажанов М. И. Назначение наказания по советскому уголовному праву / М. И. Бажанов. – К. : Вища школа, 1980. – 216 с.
81. Бажанов М. И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М. И. Бажанов. – Харьков : Право, 2000. – 128 с.
82. Архів Іршавського районного Суду Закарпатської області за 2010 р. / спр. № 1 - 121/ 10; вир. від 14. 09. 2010 року.
83. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2009. – № 1. Т.22(61). – С. 249-254. – (Серия : Юридические науки).
84. Гаухман Л. Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика: [Текст] / Л. Д. Гаухман. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2001. – 316 с.
85. Курс советского уголовного права: Общая часть : в 5 т: / [Н. С. Лейкина, С. А. Домахин, В. И. Пинчук и др.]; отв. ред. H. A. Беляев, М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1970. – Т. 2. – 1970. – 671 с.
86. Уголовное право. Общая часть [Текст] : учебник / М. И. Ковалёв, И. Я. Козаченко, З. А. Незнамова и др.; отв. ред. И. Я. Козаченко, З. А. Незнамова. – М. : ИНФРА-М – НОРМА, 1997.– 516 с.
87. Тимейко Г. В. Общее учение об объективной стороне преступления : [Текст] / Г. В. Тимейко. – Р.н/Д : Изд-во Рост. ун-та, 1977. – 215 с.
88. Гришаев П. И. Советское уголовное право. Часть Общая : в 18-ти вып. Вып. 7 : Объективная сторона преступления / П. И. Гришаев. – М. : ВЮЗИ, 1961.– 47 с.
89. Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений / Б. А. Куринов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 182 с.
90. Єпур Г. В. Об’єктивна сторона складу злочину / Г. В. Єпур // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 3. – С. 137-138.
91. Кудрявцев В. М. Объективная сторона преступления / В. М. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1960. – 197 с.
92. Харченко В. Б. Уголовное право Украины: Особенная часть: новое законодательство в вопросах и ответах : [конспект лекций] / В. Б. Харченко. – Харьков : Скорпион, 2001. – 285 с.
93. Матишевський П. С. Кримінальне право: Загальна частина / П. С. Матишевський, П. П. Андрушко. – Київ : Юрінком - Інтер, 1999. –506 с.
94. Наумов А. В. Российское уголовное право: Общая часть: [курс лекций] / П. С. Наумов. – М. : БЕК, 1997. – 345 с.
95. Науково-практичний коментар до КК України / за ред. С. С. Яценка. – К. : А.С.К, 2005. – 970 с.
96. Постанови Пленуму Верховного суду України в кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком-інтер, 2004. – 367 с.
97. Мирошниченко Н. А. Уголовно-правовая борьба с наркоманией / Н. А. Мирошниченко, А. А. Музыка. – Киев; Одесса, 1988. – 205 с.
98. Науково-практичний коментар КК України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Юридична думка, 2007. – 1152 с.
99. Науково-практичний коментар / за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Вид. 3-тє. – Х. : Одиссей, 2006. – 1183 с.
100. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В. Т. Бусела. – Київ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
101. Великий сучасний словник української мови / за ред. В. Т. Бусела. – Київ; Ірпінь : Перун, 2001. – 1178 с.
102. Тлумачний словник української мови / за ред. В. С. Калашникова. – Х. : Прапор, 2003. – 1067 с.
103. Лановенко И. П. Борьба с вовлечением несовершеннолетних в преступную деятельность / И. П. Лановенко. – К. : Наукова думка, 1986. – 150с.
104. Негоденко В. К. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність / В. К. Негоденко. – К. : Наукова думка, 1971. – 72 с.
105. Юзікова Н. С. Проблема кримінально-правового захисту інтересів неповнолітніх / Н. С. Юзікова. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. – 197 с.
106. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / відп. ред. Є. Л. Стрельцов. – Вид. восьме, переробл. та доп. – Х. : Одіссей, 2012. – 904 с.
107. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів їх охорони : [монографія] / Є. В. Фесенко. – К. : Атіка, 2004. – 280 с.
108. Великий тлумачний словник сучасної української мови / за ред. В. Т. Бусела. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.
109. Личко А. Е., Битенский В. Учебник по наркомании для подростков [Текст] / А. Е. Личко, В. Битенский // Москва, – 1996. – 213 с.
110. Строган А. Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності : [навчальний посібник] / А. Ю. Строган. – К. : Атіка, 2007. – 424 с.
111. Мельник М. І. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / М. І. Мельник, В. А. Клименко. – К. : Юридична думка, 2004. – 352с.
112. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини : [монографія] / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2004. – 216 с.
113. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Канон; А.С.К., 2003. – 1104 с.
114. Шабанов П. Д. Наркомании: патопсихология, клиника, реабилитация / П. Д. Шабанов, О. Ю. Штакельберг. – Изд 2-е, перераб. и доп. – СПб : Лань, 2001. – 464 с.
115. Наркология : [учебное пособие] / В. Л. Гавенко, Г. А. Самардакова, М. А. Кожина, В. И. Коростий, О. О. Дёмина. – Р.-н / Д : Феникс, 2003. – 288 с.
116. Лосич С. В. Особливості законодавчої конструкції статті 324 КК України «Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів»/ С.В. Лосич// Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених: матеріали всеукраїнської науково – практичної конференції, (м. Донецьк, 24 лютого 2012 року), матеріали у 1 ч. – Донецьк: ЧП “ИД Кальмиус”, 2012. – Ч. 1. – С. 101 – 103.
117. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 р. / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К. : Каннон; А. С. К., 2003. – 1104 с.
118. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина : курс лекцій / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
119. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : курс лекцій / В. О. Навроцький. – Київ: Знання. – 2000. – 771 c.
120. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юридична думка, 2004. – 352 с.
121. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / П. С. Матишевський. – К. : А. С. К., 2001. – 352 с.
122. Лаборатория пространств [Електронний ресурс]. – Режим доступу : httр://galactic.org.ua. – Інформація з екрану.
123. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 267 с.
124. Едуард Кісілюк. Юридична природа кваліфікуючих ознак складу злочину / Е. Кісілюк // Юридична Україна : науковий журнал. –2008. – №12. – С. 112-117.
125. Кримінальний кодекс України : науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш [ та ін.]; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Вид. 4-те, доповн. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
126. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 9-те вид., преробл. та допов. – К. : Юридична думка, 2012. – 1316 с.
127. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – 4-те вид., перероб. та доп. – К. : Юридична думка, 2007. – 1184 с.
128. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
129. Вереша Р. В. Проблеми вини в теорії кримінального права : [навчальний посібник] / Р. В. Вереша. – К. : Атіка, 2005. – 464 с.
130. Тимчук О. Л. Концепції причинного зв’язку у західній кримінально-правовій науці / О. Л. Тимчук // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10 – С. 183.
131. Балашов М. I. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / Балашов М. І., Сташис В. В., Тацій В. Я. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
132. Стрельцов Є. Л. Спеціальний суб'єкт злочину у новому Кримінальному кодексі України // Новий кримінальний кодекс України: Питания застосування і вивчення : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 25-26 жовтня 2001 р.) / [редкол.: В. В. Сташис (голов. ред.) та ін.]. – К.; Х., 2002 – С. 59-61.
133. Куц В. М. Теоретико - прикладні аспекти проблеми суб’єкта злочину / В. М. Куц // Вісник університету внутрішніх справ. – 1996. – Вип. 1. – C. 17-23.
134. Волженкин Б. В. Уголовная ответственность юридических лиц / Б. В. Волженкин. – СПб : Санкт-Петербургский юридический институт Генеральной прокуратуры Российской федерации, 1998. – 40 с. – (Серия : Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе).
135. Мельник М. І. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / М. І. Мельник, В. А. Клименко. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.
136. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина : [підручник] / П. С. Матишевський. – К. : А.С.К., 2001. – 352 с.
137. Осадчий В. І. Суб'єкт злочину: історичний аспект / В. І. Осадчий // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2000. – Вип. 2. – С. 207-215.
138. Круміна М. В. Кримінологічна характеристика особи, яка вчиняє вбивства і тілесні ушкодження з необережності / М. В. Круміна // Право України.–2006. – № 2. – С. 82-85.
139. Орлов В. С. Субьект преступления / В. С. Орлов. – М.: Госюриздат, 1958. – 178 с.
140. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 367 с.
141. Неровня Л. В. Психологическое изучение микрогрупп несовершеннолетних правонарушителей / Л. В. Неровня. – Киев, 1980. – 167 с.
142. Яковлев А. М. Индивидуальная профилактика преступного поведения / А. М. Яковлев. – Горький : ВШ МВД СССР, 1977. – 231 с.
143. Таганцев Н. С. Русское уголовное право : Часть общая : [лекции]: в 2 т. / Н. С. Таганцев. – М. : Наука, 1994. – Т. 1. – 1994. – 380 с.
144. Лазарев А. М. Субъект преступления / А. М. Лазарев. – М. : ВЮЗИ, 1981. – 63 с.
145. Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления / В. П. Емельянов. – Х. : Право, 1999. – 272 с.
146. Коржанський М. Й. Презумпція невинуватості і презумпція вини : [монографія] / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка. 2004. – 216 с. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Госюриздат, 1960. – 244 с.
147. Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України. Загальна частина : [курс лекцій] / М. Й. Коржанський. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
148. Волков Б. С. Уголовное право России. Общая часть / Б. С. Волков. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1994. – 468 с.
149. Рарог А. И. Российское уголовное право : Общая часть / А. И. Рарог. – М. : 1997. – 350 с.
150. Филановский И. Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению / И. Г. Филановский. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1970. – 173 с.
151. Матвійчук В. К. Суб’єктивна сторона складу злочину : [лекція] / В. К. Матвійчук, С. А. Тарарухін. – К. : Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 36 с.
152. Кривуля О. М. Чи можуть бути суспільні відносини предметом злочину? / О. М. Кривуля, В. М. Куц // Вісник Нац. ун-ту внутр. справ. – Х., 1997. – Вип. 2. – С. 70-75.
153. Суб’єктивна сторона злочину : метод. посібник [для студентів] / В. А. Ломако, В. І. Борисов, В. І. Касинюк, Л. М. Кривоченко. – Х. : Укр. держ. юрид. акад., 1993. – 36 с.
154. Игнатов А. Н. Уголовное право России : [учебник для вузов] : в 2 т. Т.1 : Общая часть / А. Н. Игнатов, Ю. А. Красиков. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 639 с.
155. Рарог А. И. Общая теория вины в уголовном праве : [учебное пособие] / А. И. Рарог. – М. : ВЮЗИ, 1980. – 91 с.
156. Дагель П. С. Теоретические основы установления вины / П. С. Дагель, Р. И. Михеев. – Владивосток : [Изд-во Ленингр. ун-та.], 1975. – 168 с.
157. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : [учебник] / под ред. Бажанова М. И., Сташиса В. В., Тация В. Я. – Х. : Право, 1998. – 400 с.
158. Рарог А. И. Вина и квалификация преступлений : [учебное пособие] / А. И. Рарог. – М. : ВЮЗИ, 1982. – 254 с.
159. Вереша Р. В. Проблеми вини в теорії кримінального права : [навчальний посібник] / Р. В. Вереша. – К. : Атіка, 2005. – 464 с.
160. Скляров С. В. Проблемы определения понятия вины в уголовном праве России // Уголовное право. - М.: Интел-Синтез, 2003, № 2. - С. 71-74.
161. Юшко А. Правові аспекти суб’єктивної сторони злочину / А. Юшко // Право України. – 1999. – № 7. – 212 с.
162. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / В. Н. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 230 c.
163. Прохоров В. С. Преступление и ответственность / В. С. Прохоров. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1984. – 136 с.
164. Пионтковский А. А. Курс советского уголовного права / А. А. Пионтковский. – М. : Наука, 1970. – Т. 2. – 1970. – 387 с.
165. Савченко А. В. Практичне значення мотиву злочину : результати наукового дослідження / А. В. Савченко // Право України. – 1999. – № 1. – С. 99-102.
166. Савченко А. В. Поняття, сутність і типи мотивації злочину / А. В. Савченко // Науковий вісник НАВСУ. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 122-127.
167. Тарарухин С. А. Установление мотива и квалификация преступления / С. А. Тарарухин. – К. : Виcшая школа, 1977. – 152 с.
168. Савченко А. В. Психолого-юридичний аналіз проблеми мотиву злочину / А. В. Савченко // Право України. – 1998. – № 3. – С. 82-86.
169. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину : [монографія] / А. В. Савченко. – К. : Атіка, 2002. – 144 с.
170. Таганцев Н. С. Русское уголовное право : [лекции] : Часть общая : в 2 т. / Н. С. Таганцев. – М. : Наука, 1994. – Т. 1. – 1994. – 380 с.
171. Волков В. С. Проблема воли и уголовная ответственность / В. С. Волков. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1965. – 136 с
172. Харазашвили Б. В. Вопросы мотива поведения преступника в советском уголовном праве / Б. В. Харазашвили. – Тбилиси : Цодна, 1963. – 314 с.
173. Котов Д. П. Мотивы преступлений и их доказывание (Вопросы теории и практики) / Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1975. – 152 с.
174. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1974. – 244 с.
175. Музика А. А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів / А. А. Музика. – К. : Логос, 1998. – 324 с.
176. Гегель. Сознание – определенное отношение «Я» к предмету / Гегель // Работы разных лет. – М. : [Мысль], 1973. – Т. 2. –1973. – 345 с.
177. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений / Ф. Г. Бурчак. – 2-е изд., доп. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 120 с.
178. Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в следственной и судебной практике / С. А. Тарарухин. – К. : Юринком, 1995. – 208 с.
179. Андрушко П. П. Кримінально-правова охорона права інтелектуальної власності в Україні. – К.: Форум, 2004. –160 с.
180. Навроцький В. О. Кримінально-правова кваліфікація. Конспект лекцій зі спеціального курсу // Життя і право. – 2004. - № 11. – С. 59.
181. Карпович К. А. Уголовная ответственность за незаконное изготовление и распространение наркотических средств / К. А. Карпович. – Р.-н/Д. : Изд-во Рост-го ун-та, 1972. – 256 с.
182. Музика А. А. Загальна характеристика об’єктивної сторони злочинів, пов’язаних з наркоманією / А. А. Музика // Право України. – 1997. – №5. – С. 67.
183. Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» : Закон України від 22.12.2006, № 530-V [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.apteka.ua/article/111134. – Інформація з екрану.
184. Мариненко В. Той, що призводить до одурманювання / В. Мариненко // Право. – 1999. – №123. – 6 липня.
185. Петренко О. І. Суб’єкт спонукання неповнолітніх до застосування допінгу / О. І. Петренко // Актуальні проблеми держави та права. – 2004. – №22. – С.876-879.
186. Ответственность за вовлечение несовершеннолетних в потребление средств, влекущих одурманивание // Сов. юстиция. – 1989. – №13. – С. 24-26.
187. Давыдов Ю. Н. Макс Вебер и современная теоретическая социология // Актуальные проблемы веберовского социологического учения / Ю. Н. Давыдов. – М. : [Мартис], 1998. – 510 с.
188. Мойсеюк Н. Є. Педагогіка : [навчальний посібник] / Н. Є. Мойсеюк. – 3-тє вид., допов. – К. : КДНК, 2001. – 607 с.
189. Меньшагин В. Д. Советское уголовное право. Особенная часть : [учебник] / под ред. Меньшагина В. Д., Дурманова Н. Д., Кригера Г. А. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1971. – 464 с.
190. Кривоченко Л. Н. Поняття втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність / Л. Н. Кривоченко // Радянське право. – 1970. – №11. – С. 77.
191. Негоденко В. К. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність / В. К. Негоденко. – К. : Наукова думка, 1971. – 72 с.
192. Юзікова Н. С. Проблема кримінально-правового захисту інтересів неповнолітніх / Н. С. Юзікова. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетровського ун-ту, 1999. – 197 с.
193. Топольскова І. О. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти боротьби із втягненням неповнолітніх у злочинну або іншу антигромадську діяльність : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. : спец. 12.00.08 : кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / І. О. Топольскова. – Луганськ, 2003. – 20 с.
194. Музика А. А. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів : [монографія] / А. А. Музика, О. П. Горох. – Хмельницьк : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2010. – 256 с.
195. Шинальський O. І. Покарання в системі засобів протидії злочинності : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. : 12.00.08 : кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / O. І. Шинальський. – К., 2003. – 223 с.
196. Денисова Т. А. Покарання: кримінально-правовий, кримінологічний та кримінально-виконавчий аналіз : [монографія] / Т. А. Денисова. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2007. – С. 67-78.
197. Шмелев В. О. Назначение наказания при совершении преступлений / В. О. Шмелев // Соц. Законность. – 1990. – №8. – С. 31-33.
198. Хавронюк М. І. Кримінальні кодекси Європейських держав про поняття покарання та його мету / М. І. Хавронюк // Проблеми пенітенціарної теорії і практики : щорічний бюлетень / за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. А. А. Музики. – К. : КЮІ КНУВС, 2005. – 310 с.
199. Карпец И. И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1973. – 288 с.
200. Беляев Н. А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации / Н. А. Беляев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. – 176 с.
201. Трубников В. М. Понятие наказания / В. М. Трубников // Право і безпека. – 2002. – № 2. – С. 121-127.
202. Сташис В. В. Кримінальне право України : Загальна частина : [підручник] / за ред. проф. B. B. Сташиса, В. Я. Тація. – 3-тє вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 168 с.
203. Ной И. С. Вопросы теории наказания в советском уголовном праве / И. С. Ной. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1962. – 155 с.
204. Шаргородский М. Д. Наказание, его цели и эффективность / М. Д. Шаргородский. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1973. – 256 с.
205. Гуторова И. О. Кара як мета покарання / И. О. Гуторова // Вісник Націон. ун-ту внутр. справ. – X., 2002. – Вип. 20. – 189 с.
206. Бажанов М. И. Наказание в проекте УК Украины / М. И. Бажанов // Проблеми законності : респ. міжвідомч. наук. зб-к. – X. : Націон. юрид. академія України, 1999. – Вип. 38. – 175 с.
207. Козлов А. П. Механизм построения уголовно-правовых санкций / А. П. Козлов. – Красноярск : Изд-во Красноярск. у