КРИМІНАЛЬНІ ПОКАРАННЯ МАЙНОВОГО ХАРАКТЕРУ ЗА ЗА-КОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Короткий опис

ЗМІСТВСТУП...310РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика покарань майнового характеру1.1. Поняття та мета покарань майнового характеру.11271.2. Еволюція покарань майнового характеру у вітчизняномукримінальному законодавстві ..........27441.3. Покарання майнового характеру у кримінальному законодавстві за-рубіжних країн........................4468Висновки до розділу 1 ...6870РОЗДІЛ 2. Покарання майнового характеру в сучасному криміналь-ному законодавстві України2.1. Юридична характеристика покарань майнового характеру..711062.2. Застосування покарань майнового характеру щодо окремих видів злочинів: проблеми формування санкцій...106115Висновки до розділу 2.116119РОЗДІЛ 3. Призначення покарань майнового характеру3.1. Загальні засади призначення покарань майнового характеру..1201503.2. Практика призначення покарань майнового характеру............150166Висновки до розділу 3..........................................................................166169ВИСНОВКИ.170177СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................178196ДОДАТКИ............................................................................................197211

Список літератури

ВИСНОВКИПроведене дисертаційне дослідження актуальних проблем покарань майнового характеру за кримінальним законодавством України дозволяєзробити висновки, сформулювати певні пропозиції та рекомендації щодо їх наукового та практичного використання.1. Аналіз наукової розробки проблем покарань майнового характеру засвідчив необхідність їх ґрунтовного дослідження і вирішення; формулю-вання відповідних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдоскона-лення порядку застосування цих покарань.2. Покарання майнового характеру у вітчизняному законодавстві від часів Київської Русі були присутні в правовій системі на всіх етапах її розви-тку, і хоча мали різні назви в нормативно-правових документах, їх зміст та суть кари полягали в конфіскації або грошових штрафах на користь потерпі-лого, з розвитком державності поряд із стягненнями на користь потерпілого була запроваджена практика стягнення штрафів на користь держави.3. На сучасному етапі розбудови правової держави в Україні важливу роль в протидії злочинності виконують саме покарання майнового характеру (штраф, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, конфіскація майна). Цим покаранням притаманні певні спільні ознаки (осно-вні і додаткові), наявність яких і дозволяє виділити їх в окрему групу. Основ-ним каральним елементом виступають майнові обмеження, за наявності яких покараннями майнового характеру можна вважати заходи державногопримусу, які встановлені законом про кримінальну відповідальність і засто-совуються за вироком суду до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину та полягають в обмеженні й позбавленні прав засуджених щодо задоволенняїхніх майнових інтересів”.Покарання майнового характеру класифікуються за такими критеріями: 1) за ступенем суворості та особливостями призначення; 2) за суб’єктом, до якого вони застосовуються; 3) за можливістю чи неможливістю встановлення на певний строк; 4) за можливістю призначення їх неповнолітнім; 5) за мож-ливістю заміни одних покарань іншими; 6) за можливістю звільнення відвідбування покарання з випробуванням, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.На підставі порівняння карального змісту покарань у виді штрафу та виправних робіт зроблено висновок, що штраф є більш суворим покаранням, аніж виправні роботи. Тому за ступенем суворості покарання майнового ха-рактеру мають розміщуватися в такому порядку: виправні роботи, штраф, службові обмеження для військовослужбовців, конфіскація майна. З ураху-ванням наведеного у системі покарань виправні роботи мають передувати штрафу. Це, в свою чергу, спонукає до перегляду і наукового осмислення всієї системи покарань, що закріплена в ст. 51 КК України.4. Покарання майнового характеру мають власну специфічну мету, яка деталізує наміри держави у випадку застосування конкретного покарання майнового характеру. Так, для штрафу, виправних робіт та конфіскації майна метою є часткова компенсація як прямої матеріальної шкоди, так і шкодинематеріального характеру; службового обмеження для військовослужбов-ців компенсація спричиненої шкоди, пов’язана з майновим і морально-психологічним впливом на військовослужбовця за вчинений ним злочин.5. Найбільш поширеними покараннями майнового характеру у кримі-нальному законодавстві зарубіжних країн є штраф і конфіскація майна. Пра-вове регулювання штрафу має певні схожості з вітчизняним законодавством: визначення мінімального і максимального розміру штрафу; врахування мате-ріального стану засудженого при призначенні штрафу; заміна у випадку не сплати штрафу іншим покаранням. Спостерігаються певні відмінності,зокрема, довільність у визначеності штрафу судом; можливість сплати штра-фу іншими особами; розстрочка сплати штрафу. Конфіскація майна укримінальному законодавстві зарубіжних країн застосовується лише якспеціальна конфіскація, тобто, конфіскуються знаряддя, засоби вчинення злочину, а також майно, здобуте злочинним шляхом.6. Із 1501 санкції в нормах статей Особливої частини Кримінального кодексу України покарання майнового характеру складають 445 або 29,6% від загального числа санкцій. Серед групи останніх перше місце займає штраф 228 (51,2%) санкцій; друге місце виправні роботи (117 санкції або 26,3%); третє місце конфіскація майна (90 санкцій або 20,2%); четвертемісце службові обмеження для військовослужбовців (10 санкцій, або 2,3%).Штраф це покарання, що призначається вироком суду особі, винній у вчиненні злочину і виражається в фінансовому обмеженні її майновихінтересів. Автор доводить, що зміни в суспільному розвитку країни, зокрема в соціальній та економічній сферах, викликали нагальну потребу перегляду змісту санкцій щодо визначення розміру штрафу. Для забезпечення стабільності закону про кримінальну відповідальність доведена необхідність розмір штрафу розра-ховувати у кратному розмірі від однієї мінімальної заробітної плати, що відповідатиме економічним показникам сучасного етапу розвитку суспільст-ва.Малозабезпеченість певної категорії громадян України унеможливлює своєчасність сплати штрафу засудженими до цього виду покарання. Запро-поновано ввести нормативне збільшення терміну сплати штрафу. Доведено доцільність введення в кримінальне законодавство норм, які б передбачали можливість відстрочки та розстрочки сплати штрафу.Пропонується статтю 53 КК України викласти в такій редакції :1. Штраф це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині цього Кодексу.2. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного у межах від одного міні-мального розміру заробітної плати до ста мінімальних розмірів заробітних плат, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбаченовищого розміру штрафу.3. Штраф як додаткове покарання може бути призначений лише тоді, якщо його спеціально передбачено в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.4. У разі неможливості сплатити штраф суд може застосувативідстрочку або розстрочку його сплати на строк до одного року.5. Несплачену суму штрафу суд може замінити покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: вісімдесят годин громадських робіт за одну мінімальну заробітну плату, або виправними роботами із розрахунку: один місяць виправних робіт за одну мінімальну заробітну плату, але на строк не більше двох років”.На сучасному етапі із зміною принципів обрахунку штрафу потребу-ють узгодженості чинні положення ч. 4 ст. 53 КК та ч. 2 ст. 56 КК України у зв’язку з вирішенням питання щодо заміни штрафу громадськими роботами. Автор пропонує ч. 2 ст. 56 КК України викласти в такій редакції: громадські роботи встановлюються на строк від вісімдесяти до дев’ятисот шістдесяти годин і відбуваються не більше як чотири години на день”.