КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ДРАНИЙ ВАЛЕРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 343.326

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Користін Олександр Євгенійович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ ФІНАНСУВАННЮ ТЕРОРИЗМУ У МІЖНАРОДНОМУ ТА ІНОЗЕМНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

11
1.1. Сутність фінансування тероризму та передумови його криміналізації в Україні
11
1.2. Протидія фінансуванню тероризму у кримінальному законодавстві окремих зарубіжних країн
29
Висновки до розділу 1 47
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ
50
2.1. Об’єкт фінансування тероризму 50
2.2. Предмет злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України
76
2.3. Об’єктивна сторона фінансування тероризму 86
Висновки до розділу 2 111
РОЗДІЛ 3 СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ ФІНАНСУВАННЯ ТЕРОРИЗМУ
117
3.1. Суб’єкт фінансування тероризму 117
3.2. Суб’єктивна сторона фінансування тероризму 132
Висновки до розділу 3 148
ВИСНОВКИ 150
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 157
ДОДАТКИ 177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КК Кримінальний кодекс
ООН Організація Об’єднаних Націй
FATF The Financial Action Task Force
ЄС Європейський союз
ГА Генеральна Асамблея
СБ Служба безпеки
США Сполучені Штати Америки
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
РФ Російська Федерація
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасному світі проблема тероризму дедалі стає найактуальнішою. У зарубіжних країнах це явище з кожним днем набуває все більшого розповсюдження. Практично щотижня у будь-якій частині світу відбувається терористичний акт, у результаті якого завдається шкода життю та здоров’ю невинних людей, які опинилися у певному місці у несприятливий час.
Зрозуміло, що боротися потрібно не лише із вчиненням терористичних актів або діяльністю терористичних організацій, необхідно акцентувати увагу на позбавленні тероризму джерел його забезпечення як фінансовими, так і матеріальними ресурсами. Це підтверджують 97 % респондентів, які взяли участь в анкетуванні. У сучасних умовах основним завданням у сфері боротьби з тероризмом є припинення терористичної діяльності «на корені», тобто позбавлення тероризму його фінансової та матеріальної бази, аби не створити йому умови для відтворення та зміцнення. Про це, зокрема, йдеться у другому розділі Глобальній контртерористичній стратегії ООН 2006 року, «Заходи щодо запобігання тероризму і боротьби з ним», де наголошується на необхідності «...позбавити терористів доступу до засобів для здійснення їх нападів...».
Проблема боротьби з діяннями, спрямованими на фінансове або матеріальне забезпечення терориста, терористичної організації, окремого терористичного акту або взагалі терористичної діяльності перебувають у полі зору багатьох країн світу, ці питання неодноразово обговорювались на засіданні ООН. В Україні кримінальна відповідальність за фінансування тероризму вперше була встановлена відповідно до Закону України від 18.05.2010 р. «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», відповідно до якого Кримінальний кодекс України (далі – КК України) було доповнено ст. 258-5 «Фінансування тероризму». Це було зумовлено необхідністю імплементації в національне законодавство міжнародних стандартів боротьби із відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, з метою реалізації положень Сорока рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), затверджених на Берлінському засіданні Групи в червні 2003 року, Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, а також Директиви Європейського Парламенту та Ради 2005/60/ЄС щодо запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.
Донині ґрунтовне комплексне дослідження проблем кримінальної відповідальності за вчинення діяння, передбаченого ст. 258-5 КК України, не проводилось. Окремі питання кримінальної відповідальності за терористичну діяльність були досліджені в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців, а саме: В. Ф. Антипенка, А. С. Беніцького, П. А. Вороб’я, С. Б. Гавриша, В. О. Глушкова, В. П. Ємельянова, В. С. Зеленецького, О. Є. Користіна, В. В. Крутова, С. Я. Лихової, С. М. Мохончук, Л. В. Новікової, Г. В. Овчинникової, В. І. Осадчого, А. В. Савченка, М. В. Семикіна, В. В. Устинова та інших.
У сучасних наукових працях окреслена тема висвітлюється лише фрагментарно, залишається чимало нерозв’язаних питань щодо кримінально-правової охорони громадської безпеки держави від загрози фінансування тероризму та вдосконалення чинного законодавства відповідно до вимог міжнародних нормативно-правових актів, до яких приєдналась Україна. Низка дискусійних питань вимагає їх нового осмислення в сучасних умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до Концепції розвитку запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму на 2005-2010 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 р. № 315-р); Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 р. № 190-р); Плану заходів на 2011 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 09.03.2011 р. № 270); тематики Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 роки (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347); планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011-2013 роки; плану науково-дослідної роботи кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ. Тема дисертаційного дослідження зареєстрована відділенням державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України (п. 921, 2011 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є наукова розробка проблем кримінально-правової охорони суспільства від фінансування тероризму та формування науково-обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення.
Зазначена мета дослідження конкретизується такими задачами:
– проаналізувати зміст поняття «фінансування тероризму», а також передумови криміналізації цього явища у національному законодавстві України;
– вивчити практику закріплення такої заборони в законодавстві зарубіжних країн;
– окреслити об’єкт фінансування тероризму;
– встановити предмет фінансування тероризму;
– визначити об’єктивну сторону злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України;
– з’ясувати ознаки суб’єктивної сторони фінансування тероризму;
– встановити ознаки осіб, які можуть бути суб’єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України;
– розробити пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства в частині встановлення відповідальності за фінансування тероризму.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони суспільства від терористичної загрози.
Предмет дослідження – кримінально-правова характеристика фінансування тероризму.
Методи дослідження. Обґрунтованість та достовірність наукових результатів забезпечувались використанням загальнонаукових та спеціально-наукових методів пізнання. Історичний використовувався під час дослідження ґенези підходів до протидії фінансуванню тероризму (підрозділ 1.1, 1.2); порівняльно-правовий – надав можливість проаналізувати й порівняти норми національного та іноземного кримінального законодавства, в яких встановлена відповідальність за фінансування тероризму (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1); системно-структурний – для аналізу конкретних елементів кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за фінансування тероризму, та їх взаємозв’язку (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); формально-логічний – для тлумачення деяких термінів, які застосовуються в диспозиції досліджуваної статті та в законодавстві про протидію тероризму, що дало можливість виявити прогалини в законодавстві (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.2).
Емпіричну базу дослідження склали статистичні й аналітичні матеріали Державної служби фінансового моніторингу України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України за період 2008-2012 роки; матеріали перевірок та вжиття запобіжних заходів Держфінмоніторингом України відповідно до чинного законодавства, а також результати анкетування 311 осіб, фахова діяльність яких пов’язана з протидією фінансуванню тероризму та правоохоронною діяльністю в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першим в Україні комплексним науковим монографічним дослідженням проблем кримінально-правової характеристики фінансування тероризму, на базі якого автор сформулював висновки, рекомендації та пропозиції, що відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
вперше:
- аргументовано необхідність нового визначення поняття «активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму» у Законі України «Про боротьбу з тероризмом», як такого, що відповідає вимогам міжнародних документів, до яких приєдналась Україна;
- обґрунтовано, що немайнові права не можуть бути предметом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України;
- обґрунтовано потребу доповнити ч. 2 ст. 258-5 КК України кваліфікуючою ознакою – «вчинення дій особою, з використанням її службового становища», у зв’язку з підвищеною суспільною небезпекою використання такого становища для фінансування тероризму;
удосконалено:
- визначення суспільних відносин у сфері забезпечення громадської безпеки як родового та основного безпосереднього об’єкту фінансування тероризму;
- визначення механізму заподіяння шкоди об’єкту злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України;
- визначення моменту закінчення кожної з форм фінансування тероризму;
- визначення мети фінансування тероризму та запропоновано її нове формулювання у ст. 258-5 КК України – «з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення хоча б одного зі злочинів, передбачених у ст.ст. 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4 КК України»;
дістали подальшого розвитку:
- визначення додаткового факультативного об’єкту фінансування тероризму – суспільних відносин у сфері забезпечення безпеки життя, здоров’я, власності, нормальної роботи державного апарату, нормальної роботи органів правосуддя;
- положення щодо можливості вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ст. 258-5 КК України, з прямим умислом;
- перелік способів, у які може вчинюватись фінансування тероризму.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони відіграють важливу методологічну роль для нормотворчої діяльності в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму, створюють основу для кримінально-правового переслідування тероризму, зокрема, його фінансування, в Україні, а також окремі положення використані та впроваджені у:
- правотворчу сферу – під час підготовки Державною службою фінансового моніторингу України матеріалів і пропозицій щодо удосконалення національного законодавства в сфері протидії фінансуванню тероризму, а також розробки нормативно-правових актів з питань запобігання і протидії фінансуванню тероризму в Україні (акт впровадження від 28.03.2012 р.);
- наукову діяльність – під час дослідження науково-дослідницьких тем «Кримінологічна безпека людини, суспільства, держави як складова національної безпеки України» науковцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю РНБО України (акт впровадження від 04.04.2012 р.);
- навчальний процес навчально-наукового інституту підготовки кадрів кримінальної міліції НАВС під час підготовки фондових лекцій та проведення семінарських і практичних занять при вивченні дисципліни «Економічна безпека» (акт впровадження від 18.04.2012 р. № 1/111).
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, семінарах, зокрема: міжвузівському науково-практичному семінарі «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання економіки» (м. Київ, 2011 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми діяльності ДСБЕЗ та підготовки фахівців для її підрозділів» (м. Львів, 2012 р.); регіональній міжвузівській науково-практичній конференції «Економіка та право : актуальні проблеми теорії й практики» (м. Київ, 2012 р.); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів» (м. Київ, 2012 р.); ІІІ всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та стан дотримання захисту прав людини в Україні» (м. Київ, 2012 р.); міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінологічної політики в Україні» (м. Київ, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 11 наукових публікаціях, з яких п’ять опубліковано у наукових фахових виданнях, з них одна – у зарубіжному, та шести тезах – у збірниках наукових праць за матеріалами наукових конференцій.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження розроблено проблеми кримінально-правового забезпечення запобігання фінансування тероризму і сформульовано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства щодо запобігання таким злочинам.
1. Аналізуючи зміст поняття «фінансування тероризму», а також передумови криміналізації цього явища у національному законодавстві України встановлено, що світовим співтовариством розроблено та прийнято низку нормативно-правових актів, які забезпечують заходи боротьби з тероризмом, у тому числі з його фінансуванням. Але в жодному міжнародному акті немає чіткого та однозначного визначення терміну «фінансування тероризму». На підставі узагальнення змісту міжнародних документів автор дійшов висновку, що фінансування тероризму – це надання або збирання коштів для фактично вчинених або запланованих терористичних актів, а також терористичним організаціям.
Дослідивши передумови криміналізації фінансування тероризму, з’ясовано, що введення в чинне законодавство кримінальної відповідальності за фінансування тероризму, передбаченої ст. 258-5 КК України, стало адекватною реакцією на процес зростаючого розповсюдження терористичної діяльності. Це підтверджують 86 % респондентів, які взяли участь в анкетуванні. Фактори, які утворюють загрозу фінансування тероризму на території України, поділяються на загальні та економічні. До факторів загального характеру віднесено зовнішні (геополітичне розташування України (45 %), участь громадян України у збройних конфліктах на території інших держав (74 %) тощо) та внутрішні (нестабільність економічних (33 %), соціально-політичних (52 %), національно-етнічних (61 %), релігійних (75 %) та деяких інших процесів, що відбуваються в Україні). До факторів економічного характеру відносяться невідповідність національного законодавства вимогам міжнародного співтовариства, що призводить до застосування до держави заходів економічного характеру з боку держав-членів міжнародних угод щодо боротьби з фінансуванням тероризму (86 %); використання для фінансування тероризму банківських установ, що підриває нормальне функціонування кредитно-фінансової сфери та стан економіки в цілому (61 %) тощо.
2. Вивчаючи практику закріплення заборони фінансування тероризму в законодавстві зарубіжних країн, зазначено, що процес криміналізації фінансування тероризму здійснюється або шляхом упровадження в національне кримінальне законодавство окремих норм, що передбачають відповідальність за даний злочин (США, Великобританія, Франція та Австрія), або шляхом поширення вже існуючих кримінально-правових норм про відповідальність за співучасть у вчиненні злочинів терористичного характеру на випадки їх фінансування (Німеччина та Іспанія). Окремі держави повністю враховують рекомендації міжнародних організацій, інші – диференційовано.
У законодавстві країн, які раніше входили до складу Радянського Союзу, міжнародні вимоги щодо протидії фінансуванню тероризму враховані майже у повному обсязі. У відповідних нормах відрізняються кваліфікуючи ознаки, вид та обсяг покарання. Змістовно в усіх нормах визначення категорії «фінансування тероризму» повністю ґрунтується на положеннях Міжнародної Конвенції ООН.
3. Окреслюючи об’єкт фінансування тероризму, визначено, що загальний об’єкт злочину – суспільні відносини із забезпечення прав і свобод людини та громадянина, власності, громадського порядку, громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України, миру та безпеки людства.
Родовий об’єкт злочину – суспільні відносини у сфері забезпечення стану захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від негативних наслідків явищ соціального, природного або техногенного характеру, а також підтримки достатнього рівня такої захищеності для нормального їхнього функціонування.
Основний безпосередній об’єкт – суспільні відносини, які забезпечують стан безпеки правоохоронних інтересів невизначеного кола осіб від матеріального або фінансового забезпечення можливості використання проти них джерел загальної небезпеки.
Додатковий факультативний об’єкт – життя, здоров’я, власність, нормальна робота державного апарату, органів правосуддя, оскільки за таких умов саме їм найчастіше заподіюється шкода. Наявність такої кількості додаткових факультативних об’єктів істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки фінансування тероризму.
4. Визначаючи предмет фінансування тероризму, доведено, що ним є кошти (національна або іноземна валюта); майно (у тому числі цінні папери); майнові права. Немайнові права не можуть бути предметом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України.
Розмір предмету фінансування тероризму за ч. 1 ст. 258-5 КК України не встановлений – визначається судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи (з урахуванням того, чи був він достатнім для фінансового або матеріального сприяння тероризму). Розмір предмету фінансування тероризму за ч. 2 – від 3 051 000 грн, за ч. 3 – від 9 153 000 грн.
З метою узгодження національного законодавства у сфері боротьби з фінансуванням тероризму з міжнародними вимогами запропоновано внести зміни до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та визначити поняття «активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму» у такій редакції: «активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, - активи будь-якого роду, матеріальні або виражені в правах, рухомі чи нерухомі, незалежно від способу їх придбання, а також юридичні документи або акти у будь-якій формі, в тому числі в електронній або цифровій, які засвідчують право на такі активи або участь у них, включаючи банківські кредити, дорожні чеки, банківські чеки, поштові перекази, акції, цінні папери, облігації, векселі, акредитиви, але не обмежуючись ними, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, які пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових прав, а також інші активи зазначених осіб».
5. Надаючи комплексну характеристику об’єктивній стороні злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України, наголошено на тому, що фінансування тероризму може вчинюватись у формі надання активів; збирання активів; провадження операцій з фінансовими активами. Надання активів має місце в тих випадках, коли особа володіє ними і вручає комусь, усвідомлюючи, що вони будуть використані повністю чи частково для здійснення терористичної діяльності.
За оцінками фахівців, що з’ясовано опитуванням, фінансування може здійснюватись різними способами, а саме: безпосереднє передавання (31 %); переказ за допомогою банків та інших установ (42 %); переказ через так звані ісламські банки (34 %); використання розвинених небанківських (альтернативних) систем міжнародних переказів грошових коштів (37 %); перевезення готівкових коштів спеціальними кур’єрами (27 %). Найрозповсюдженішими способами надання коштів для фінансування тероризму є використання «фірм-оболонок» (81 %) та підставних фізичних осіб (61 %), використання кур’єрів для передавання готівки (51 %), а також альтернативні системи грошових переказів (49 %).
Злочин, передбачений ст. 258-5 КК України, – формальний. Момент його закінчення залежить від того, в якій формі відбулось досліджуване діяння: під час збирання коштів – момент початку збирання матеріальних цінностей, маючи на меті забезпечення суб’єктів терористичної діяльності, незалежно від результатів такого збирання; надання матеріальних цінностей – у момент безпосереднього передавання їх або суб’єктові терористичної діяльності, або особі, яка має передати їх такому суб’єктові; здійснення операцій з фінансовими активами – у момент початку здійснення такої операції.
У ч. 4 ст. 285-5 КК України перераховані дії особи, внаслідок вчинення яких вона звільняється від відповідальності за фінансування тероризму та визначені особи, які не можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності. З метою вдосконалення зазначеної норми запропоновано відкоригувати обставини, які обмежують можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, та викласти її в такій редакції: «Особа, крім тієї, яка організовує або керує діяльністю терористичної групи (організації), звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла».
6. Аналізуючи ознаки осіб, які можуть бути суб’єктом злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 258-5 КК України, зазначено, що ним може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку (громадянин України, іноземний громадянин або особа без громадянства). У тих випадках, коли фінансування тероризму здійснюється шляхом надання фінансових послуг, суб’єкт злочину повинен володіти спеціальною правоздатністю або мати ліцензію на здійснення тих видів діяльності, які входять до складу фінансових послуг (наприклад, банківської, страхової тощо). У зв’язку зі змінами, які були внесені до КК України 15.11.2011, зазначені дії кваліфікуються лише за ст. 258-5 КК України, а не за сукупністю ст.ст. 202 та 258-5 КК України.
В окремих випадках фінансувати тероризм може особа, яка має більше можливостей, оскільки перебуває на певній посаді, тому запропоновано такі зміни до ч. 2 ст. 258-5 КК України – визначити кваліфікуючою ознакою фінансування тероризму «використання службового становища» та після слів «Ті самі дії,» додати «вчинені особою з використанням свого службового становища».
7. Встановлюючи ознаки суб’єктивної сторони фінансування тероризму розвинуто положення щодо можливості вчинення цього злочину з прямим умислом – винний усвідомлює факт, що кошти або інші матеріальні цінності, які надаються або збираються ним, призначені для забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації). Також він усвідомлює характер своїх дій та бажає їх вчинити.
Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета злочинної дії, якою може бути: фінансове або матеріальне забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, сприяння вчиненню терористичного акту, створення терористичної групи (організації). Враховуючи зайву нагромадженість опису мотиву у диспозиції ст. 258-5 КК України запропоновано викласти її формулювання у такій редакції: «З метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення хоча б одного зі злочинів, передбачених у ст.ст. 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4 КК України».
8. З метою вдосконалення підстав притягнення до кримінальної відповідальності за фінансування тероризму необхідним є розроблення та прийняття змін до диспозиції ст. 258-5 КК України, яку запропоновано викласти у такій редакції:
«Стаття 258-5. Фінансування тероризму
1. Фінансування тероризму, тобто дії, вчинені з метою фінансового або матеріального забезпечення окремого терориста чи терористичної групи (організації), організації, підготовки або вчинення хоча б одного зі злочинів, передбачених у ст.ст. 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4 КК України, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.
2. Ті самі дії, вчинені особою з використанням свого службового становища, або повторно, або з корисливих мотивів, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, або якщо вони призвели до заподіяння значної майнової шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, або якщо вони призвели до інших тяжких наслідків, -
караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
4. Особа, крім тієї, яка організовує або керує діяльністю терористичної групи (організації), звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені цією статтею, якщо вона добровільно до притягнення до кримінальної відповідальності повідомила про відповідну терористичну діяльність або іншим чином сприяла її припиненню або запобіганню злочину, який вона фінансувала або вчиненню якого сприяла.
Примітка. 1. Фінансування тероризму визнається вчиненим у великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2. Фінансування тероризму визнається вчиненим в особливо великому розмірі, якщо розмір фінансового або матеріального забезпечення перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрахманов С. Т. Уголовная ответственность за тероризм по законодательству Республики Казахстан : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Абдрахманов С. Т. – Бишкек, 2005. – 181 с.
2. Агапов П. В. Уголовная ответственность за вовлечение в совершение пре ступлений террористического характера или иное содействие их совершению : [учебно-практическое пособие] / Агапов П. В. – Саратов : СЮИ МВД России, 2004.
3. Агапов П. В. Уголовная ответственность за содействие террористической деятельности: тенденции современной уголовной политики : монография / П. В. Агапов, К. В. Михайлов. – Саратов, 2007. – 144 с.
4. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
5. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. Лит., 1966. – 187 с.
6. Антоненко В. Понятие терроризма (уголовно-правовой аспект) / В. Антоненко // Право Украины. – 1999. – № 2. – С. 93.
7. Багрий-Шахматов Л. В. Ответственность за тероризм в новом Уголовном кодексе Украины / Л. В. Багрий-Шахматов // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування : вивчення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Питання застосування нового Кримінального кодексу України», 25-26 жовт. – К. : Юрінком Інтер; Х., 2002. – С. 182–185.
8. Бажанов М. И. Уголовное право Украины. Общая часть : [учебное пособие] / Бажанов М. И. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 168 с.
9. Базарбаев А. С. Противодействие финансированию терроризма: уголовно-правовой и криминологический аспекты: по материалам Кыргызской Республики: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08. / А. С. Базарбаев. – М., 2004. – 167 с.
10. Бантишев О. Ф. Протидія терористичній діяльності в Україні (сучасні кримінально-правові проблеми) : монографія / О. Ф. Бантишев, О. В. Шамара, С. А. Кузьмін. – К. : МНДЦ, 2009. – 176 с.
11. Белогриц-Котляревский Л. С. Учебник русского уголовного права. Общая и Особенная части / Белогриц-Котляревский Л. С. – Киев–Петербург–Харьков : Южно-Русское книгоиздательство Ф. А. Иогансона, 1903. – 608 с.
12. Беницкий А. С. Ответственность за легализацию приступно приобретенных доходов в уголовном законодательстве Украины и Российской Федерации : монография / Беницкий А. С., Розовский Б. Г., Якимов О. Ю. – Луганск : РИО ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2008. – 496 с.
13. Брайнин Я. М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве / Я. М. Брайнин // Юридический сборник Киевского университета, 1964. – №4. – С. 58–59.
14. Васильев А. Деньги для террористов / А. Васильев // Азия и Африка сегодня. – 2003. – № 8. – С. 2–6.
15. Висновок Головного науково-експертного Управління від 15.11.2010 на проект Закону України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_2?id=&pf3516=0186&skl=7
16. Волков Б. С. Проблема воли и уголовная ответственность / Волков Б. С. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.
17. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступлений / Волков Б. С. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1968. – 166 с.
18. Волков Б. С. Мотивы преступлений. Уголовно-правовые и социально-психологические исследования / Волков Б. С. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1982. – 152 с.
19. Воронова Л. К. Финансовое право Украины : учебное пособие / Л. К. Воронова, Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Одиссей, 2004. – 168 с.
20. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства / Гавриш С. Б. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. – 634 с.
21. Гавриш С. Б. Теоретические предпосылки исследования объекта преступлений / С. Б. Гавриш // Право и политика. – 2000. – № 11. – С. 4–15.
22. Гавриш С. Б. Уголовно-правовая охрана природной среды Украины: Проблемы теории и развитие законодательства / Гавриш С. Б. – Х. : Основа, 1994. – 640 c.
23. Гельфер М. А. Объект преступления / Гельфер М. А. – М. : Госюриздат, 1960. – 20 с.
24. Гилязев Ф. Г. Вина и криминогенное поведение личности (Уголовно-правовые, криминологические и социально-психологические черты) / Гилязев Ф. Г. – М. : ВЗПИ, 1991. – 145 с.
25. Гринберг М. С. Преступления против общественной безопасности : [учебное пособие] / Гринберг М. С. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1974. – 177 с.
26. Гришаев П. И. Преступления против порядка управления, общественной безопасности общественного порядка : [лекции для студентов] / Гришаев П. И. – М. : ВЮЗИ, 1957. – 94 с.
27. Гришаев П. И. Советское уголовное право. Часть Особенная. – Вып. 10: Преступления против общественной безопасности и порядка / Гришаев П. И. – М. : ВЮЗИ, 1959. – С. 4.
28. Грищук В. К. До питання про кримінальну відповідальність юридичних осіб / В. К. Грищук // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства і практики його застосування : збірник тез доповіді учасників регіонального круглого столу. – Хмельницький : ХІУП, 2002. – С. 7.
29. Гуменюк І. М. Фінансові ресурси підприємства: сутність та аналіз забезпеченості сільськогосподарських підприємств / І. М. Гуменюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. – 2010. – Вип. 154. – Ч. 2. – С. 37.
30. Дагель П. С. Субъективная сторона преступления и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1974. – 244 с.
31. Дагель П. С. Установление субъективной стороны преступления : [учеб. пособие] / П. С. Дагель, Р. И. Михеев. – Владивосток : Дальневост. гос. ун-т, 1972. – 36 с.
32. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / Даль В. – Т.1.: А-З. – М. : Русский язык, 1978. – 699 с.
33. Данилевський А. О. Кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації : [монографія] / Данилевський А. О. ; [Наук. ред. д-р юрид. наук, доц. Є.В. Фесенко]. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка, 2009. – 224 с.
34. Даньшин И. Н. Ответственность за хулиганство по советскому уголовному праву / Даньшин И. Н. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1971. – 192 с.
35. Декларация о мерах по ликвидации международного терроризма (Резолюция 49/60 Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1994 года) / Международное право и борьба с преступностью: Сборник документов / Сост. А. В. Змеевский, Ю. М. Колосов, Н. В. Прокофьев. – М. : Международные отношения, 2004. – С. 140–146.
36. Державна політика у сфері запобігання тероризму: міжнародний досвід і його актуальність для України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції (м. Київ, 31 жовтня 2008 року). – К.: Інтертехнологія, 2008. – С. 46.
37. Дикаев С. У. Терроризм: феномен, обусловленность и меры противодействия: уголовно-правовое и криминологическое исследование: дис. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / С. У. Дикаев. – СПб., 2004. – 345 с.
38. Дурманов Н. Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву / Дурманов Н. Д. – М. : Госюриздат, 1955. – 212 с.
39. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://legalexpert.in.ua/komkodeks/uk/81-uky/1960-258-3.html
40. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://base.garant.ru/10108000/
41. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ccsenet.org/journal/index.php/jpl/article/download/731/702
42. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://fmc.uz/legisl.php?id=k_ug
43. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://translate.googleusercontent.com/translate_c?hl=uk&langpair=en%7Cuk&rurl=translate.google.ru&u=http://www.internet4jurists.at/ges/pdf/stgb.pdf&usg=ALkJrhjJ_krD19HmzSmuyr3giEtnRFFQjg
44. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.turkmenistan.gov.tm/_ru/laws/?laws=01go
45. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N97/761/67/PDF/N9776167.pdf?OpenElement]
46. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30768
47. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lingvo.ua/uk/Search/uk-uk/забезпечувати
48. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mvd.ru/
49. Емельянов В. П. Концептуальные аспекты исследования объекта преступления / В. П. Емельянов // Право и політика. – 2004. – № 2. – С. 61–72.
50. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование / Емельянов В. П. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 291 с.
51. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. – К. : Міжнародна економічна фундація, 2002. – 704 с.
52. Ємельянов В. П. Тероризм і злочини терористичної спрямованості / Ємельянов В. П. – Х.: «Рубікон», 1997. – 160 с.
53. Журавльов В. П. Кримінально-правове визначення тероризму. Тероризм: сучасний стан та міжнародний досвід боротьби : посібник / [В. П. Журавльов, Б. В. Романюк, В. В. Коваленко та ін.] ; за ред. Я. Ю. Кондратьєва та Б. В. Романюка. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – С. 24–35.
54. Загородников Н. И. Понятие объекта преступления в советском уголовном праве / Н. И. Загородников // Труды ВЮА. – 1945. – Вып. 13. – С. 44–50.
55. Зателепин О. К вопросу о понятии объекта преступления в уголовном праве / О. Зателепин // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 29–31.
56. Зеленецький В. С. Концептуальні основи визначення категоріально-понятійного апарату у сфері боротьби з тероризмом : науково-практичний посібник / В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов. – Х. : Кроссроуд, 2006. – 80 с.
57. Зелінський А. Ф. Кримінологія : [навчальний посібник] / Зелынський А. Ф. – Х.: Рубікон, 2000. – 240 с.
58. Зимин О. В. Финансирование терроризма с использованием неформальных систем переводов денежных средств и последующее отмывание преступных доходов как угроза глобальной безопасности / О. В. Зимин // Труды Академии управления МВД России. – 2007. – № 2. – С. 23–27.
59. Иманлы М. Н. Определение квалифицирующих признаков терроризма в уголовном законодательстве Азербайджанской республики / М. Н. Иманлы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.fpa.su/problemy-rassledovaniya-ugolovnyh-prestupleniy/opredelenie-kvalifitsiruyuschih-priznakov-terrorizma-v-ugolovnom-zakonodatelstve-azerbaydzhanskoy-respubliki-m-n-imanly.html
60. Ізетов А. Е. Втягнення у вчинення терористичного акту: кримінально-правове дослідження : [монографія] / А. Е. Ізетов ; за заг. ред. В. П. Ємельянова. – Х.: Право, 2010. – С. 7.
61. Каиржанов Е. Основные теоретические проблемы объекта уголовно-правовой охраны в СССР : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 / Е. Каиржанов. − К., 1975. − С. 23.
62. Камынин И. Формирование уголовного законодательства о борьбе с терроризмом / И. Камынин // Законность. – 2004. – № 8. – С. 2–4.
63. Канцір В. С. Тероризм у сучасному глобалізаційному просторі: філософсько-правовий вимір : [монографія] / Володимир Степанович Канцір. – Львів : Край, 2011. – 558 с.
64. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз, перспективи покращення / А. Б. Качинський. – К. : НІСД, 2001. – 312 с.
65. Кириченко О. В. Кримінально-правові та кримінологічні аспекти протидії завідомо неправдим повідомленням про загрозу громадській безпеці: дис. … канд. юрид. наук / Кириченко О. В. – Запоріжжя, 2005. – 234 с.
66. Кистяковский А. Ф. Элементарный учебник уголовного права. Часть Общая / Кистяковский А. Ф. – К. : Изд-е Книгопродавца-издателя Ф. А. Иогансона, 1891. – 850 с.
67. Ковалев М. И. Причинная связь в уголовном праве / М. И. Ковалев, П. Т. Васьков ; под ред. А. А. Пионтковского. – М. : Госюриздат, 1958. – 72 с.
68. Колотова Е. Г. Совершенствование правового механизма противодействия легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, и финансированию терроризма / Е. Г. Колотова // Сибирская финансовая школа. – 2004. – № 3. – С. 101–105.
69. Комиссаров В. С. Терроризм, бандитизм, захват заложника и другие тяжкие преступления против безопасности общества. По новому УК РФ / Комиссаров В. С. – М. : Кросна-Лекс, 1997. – С. 9, 15.
70. Комиссаров В. С. Преступления, нарушающие общие правила безопасности (Понятие, система, общая характеристика) : дис... докт. юрид. наук : 12.00.08 / В. С. Комиссаров. – М., 1997. – 214 с.
71. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.– Ст. 141.
72. Коржанский М. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Коржанский М. И. − М. : Акад. МВД СССР, 1980. – 248 с.
73. Кримінальне право в запитаннях і відповідях. Загальна частина : [посібник для підготовки до іспитів] / за заг. ред. В. А. Климента. – К. : Атіка, 2003. – 288 с.
74. Кримінальне право України. Загал. частина : підруч. для студентів юрид. вузів і фак. / Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, В. В. Банківський та ін. ; За ред. П. С. Матишевського та ін. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 512 с.
75. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / М. І. Бажанов, В. Я. Тацій, В. В. Сташис та ін. ; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Юрінком Інтер ; Х. : Право, 2001. – 494 с.
76. Кримінальне право України. Загальна частина / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін. ; За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 480 с.
77. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін. ; за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [вид. 2-е, перероб. та доп.]. – Харків : Одіссей, 2004. – 1152 с.
78. Кубальський В. Н. Кримінально-правові проблеми протидії тероризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / В. Н. Кубальський. – К., 2007. – С. 6.
79. Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений / Кудрявцев В. Н. – [2-е изд., перераб. и дополн.]. – М. : Юристъ, 1999. – 304 с.
80. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / Кудрявцев В. Н. – М. : Госюриздат, 1960. – 244 с.
81. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / Кудрявцев В. Н. – М. : Юрид. лит., 1978. – 192 с.
82. Кузнецова Н. Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности / Кузнецова Н. Ф. – М. : Юрид. лит., 1958. – 220 с.
83. Кузнецова Н. Ф. Проблемы криминологической детерминации / Кузнецова Н. В. ; под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 208 с.
84. Курс советского уголовного права : В 6 т. / Ред. кол. А. А. Пионтковский и др. – М. : Наука, 1970. – Часть Общая. Т. 2. Преступление. – С. 119.
85. Курс советского уголовного права. Общая часть. / [М. Д. Шаргородский, И. И. Солодкин, С. А. Домахин и др.] ; отв. ред. Н. А. Беляев и М. Д. Шаргородский. – Т. 1. – Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – С. 303.
86. Курс советского уголовного права. Особенная часть / под ред. Н. А. Беляева, М. Д. Шаргородского. – Т. 3 – Л. : Изд. Лен. университета, 1973. – 836 с.
87. Курс уголовного права: [учебник] / под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой. – Т. 1 : Общая часть: Учение о преступлении. – М. : Зерцало, 2002. – 624 с.
88. Куценко Т. Ф. Бюджетно-податкова політика : [навчально-методичний посібник]. – К. : КНЕУ, 2002. – 256 с.
89. Лекшас Ион. Вина как субъективная сторона преступного деяния / Ион Лекшас ; под ред. А. А. Пионтковского ; [пер. с нем.]. – М. : Госюриздат, 1958. – 87 с.
90. Леонов Б. Щодо оцінки терористичної загрози в Україні / Б. Леонов // Державна політика протидії тероризму: пріоритети та шляхи реалізації : збірник матеріалів «круглого столу». – К. : НІСД, 2011. – С. 92–93.
91. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика / Литвак О. – К. : Україна, 1997. – 167 с.
92. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України) : [монографія] / Софія Яківна Лихова. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 573 с.
93. Лозовский Л. Ш. Универсальный бизнес-словарь / Лозовский Л. Ш., Райзберг Б. А., Ратновский А. А. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 640 с.
94. Лунеев В. В. Преступное поведение: мотивация, прогнозирование, профилактика / Лунеев В. В. – М., 1980. – 263 с.
95. Ляпунов Ю. И. Ответственность за корыстные преступления, посягающие на социалистическую собственность / Ю. И. Ляпунов, В. А. Владимиров. – М. : Юрид. лит., 1986. – 224 с.
96. Магарин Н. С. Субъект преступления по новому уголовному законодательству Украины / Н. С. Магарин, Д. В. Бараненко. – О., Астропринт, 2001. – 104 с.
97. Магомедов Д. Д. Противодействие финансированию терроризма: значение зарубежного опыта для российского законотворчества: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Магомедов Д. Д. – СПб., 2006. – 230 с.
98. Мальцев В. В. Ответственность за терроризм / В. В. Мальцев // Российская юстиция. – 1997. – № 4. – C. 35.
99. Матвійчук В. К. Суб'єктивна сторона складу злочину : [лекція] / В. К. Матвійчук, С. А. Тарарухін. – К. : Укр. акад. внутр. справ, 1994. – 36 с.
100. Материалы IV Советско-западногерманского симпозиума по криминологии, уголовному праву и процессу (Киев 8-10 октября 1987 года). – К., 1990.
101. Матышевский П. С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения / Матышевский П. С. – М. : Юрид. лит., 1964. – С. 10–16.
102. Международный терроризм: Глоссарий, аналитические материалы, документы: Научно-справочное издание / Под общ. ред. акад. О. А. Колобова. – Москва–Нижний Новгород : ИСИ ННГУ, АВН России, 2003.
103. Миколенко О. М. Теоретико-правовий аналіз шкоди, заподіяної злочином / Миколенко О. М. – О. : Студія «Негаціант», 2005. – 164 с.
104. Михлин А. С. Последствия преступления / Михлин А. С. – М. : Юрид. лит., 1969. – 104 с.
105. Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_518
106. Модельный закон о противодействии финансированию терроризма // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/997_g02
107. Молокоедов В. Организованная преступность и терроризм: взаимосвязь финансовых основ / Молокоедов В. // Інформаційний бюлетень Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю. – К., 2005. – № 11. – С. 61.
108. Мохончук С. М. Уголовная ответственность за тероризм: дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мохончук С. М. – Х., 1999. – 187 с.
109. Навроцький В. Злочини проти громадської безпеки, громадського порядку та народного здоров’я : [лекції] / Навроцький В. – Львів, 1997. – С. 9.
110. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. М. Г. Мельника, М. Г. Хавронюка]. – [6-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрид. думка, 2009. – 1236 с.
111. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [відп. ред. С. С. Яценка]. – [4-те вид., переробл. і доповн.]. – К. : А.С.К., 2005. – 848 с.
112. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 р. / [за ред. С. С. Яценка]. – К. : А.С.К., 2002. – 936 с.
113. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – К. : Канон, А.С.К., 2001. – 1104 с.
114. Наумов А. В. Российское уголовное право. Общая часть : [курс лекций] / Наумов А. В. – М. : БЕК, 1999. – 572 с.
115. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Никифоров Б. С. – М. : Госюридлит, 1960. – 232 с.
116. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах / Укл. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – Том 2. – К. : Аконіт, 2000. – 912 с.
117. Новий тлумачний словник української мови : У 4-х томах / Укл. В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – Т.1. – К. : Видавництво «Аконіт», 1998. – 910 с.
118. Новікова Л. В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Л. В. Новікова. – К., 2007. – 22 с.
119. Новікова Л. В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму: дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.08 / Новікова Л. В. – К., 2007. – 199 с.
120. Новікова Л. В. Об’єкт злочину при вчиненні фінансування тероризму / Л. В. Новікова // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Вип. 30. – Харків, 2005. – С. 50–55.
121. Новоселов Г. П. Учение об объекте преступления: Методологические аспекты / Г. П. Новоселов. – М. : Норма, 2002. – 208 с.
122. Овчинникова Г. В. Терроризм: Серия «Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе» / Овчинникова Г. В. – СПб., 1998. – 36 с.
123. Овчинникова Г. В. Уголовно-правовые средства обеспечения прав человека на безопасность / Г. В. Овчинникова // Всеобщая декларация прав человека и правозащитная функция прокуратуры. – СПб., 1998. – С. 49.
124. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ожегов С. И. – М., 1990. – С. 47.
125. Ольшанский Д. В. Психология терроризма / Ольшанский Д. В. – СПб., 2002. – С. 115–120.
126. Основи законодавства США [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://frwebgate.access.gpo.gov/cgi-bin/usc.cgi?ACTION=BROWSE&TITLE =18USCPI&PDFS=YES.
127. Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность / Павлов В. Г. – СПб., 2000. – С. 8.
128. Панов Н. И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность / Панов Н. И. – Х. : Вища школа, 1982. – С. 82.
129. Перфильев М. Н. Общественные отношения. Методологические и социальные проблемы / Перфильев М. Н. – Л. : Наука, 1974. – С.102–110.
130. Петрищев В. Е. Заметки о терроризме / Петрищев В. Е. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 62–63.
131. Полянский А. С. Некоторые правовые вопросы определения понятия «террористическая деятельность» / А. С. Полянский // Актуальные вопросы теории и практики оперативно-розыскной деятельности на современном этапе: Материалы научно-практической конференции 30 сентября – 2 октября 1998 г. / [под научн. ред. С. С. Галахова]. – Ч. 1. – Домодедово : РИПК работников МВД России, 1998. – С. 87–88.
132. Порошков В. Специфика имущественных прав / В. Порошков // Российская юстиция. – 2000. – №5. – С. 15.
133. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та боротьби з фінансуванням тероризму) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36432].
134. Практикум по уголовному праву. Учебное пособие / Под. ред. проф. Л.Л. Кругликова. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 501 с. – С. 92.
135. Представление Россией доклада о выполнении резолюции 1373 СБ ООН «О борьбе с международным терроризмом» // Дипломатический вестник. – 2002. – № 1. – С. 88.
136. Про безготівкові розрахунки в України у національній валюті : Інструкція НБУ, затверджено Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004.
137. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму : Пояснювальна записка до проекту Закону України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33147
138. Про затвердження Договору про співпрацю між Урядами держав-учасників ГУАМ у сфері боротьби з тероризмом, організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів : Постанова Кабінету Міністрів України // Офіційний вісник України. – 2002. – № 44. – Ст. 129.
139. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні : Закон України від 05.04.2001.
140. Про судову практику у справах про корисливі злочини проти приватної власності : Постанова Пленуму Верховного Суду України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. − № 1.− Ст. 112–113.
141. Проблеми систематизації та комплексного розвитку антитерористичного законодавства в Україні : моногр. / [В. С. Зеленецький, В. П. Ємельянов, В. Я. Настюк та ін.] : за заг. ред. В. С. Зеленецького та В. П. Ємельянова. – Х. : Право, 2008. – С. 79.
142. Резолюция 51/210 Генеральной Ассамблеи ООН (17 декабря 1996 года); Резолюция № 1373 Совета Безопасности ООН (28 сентября 2001 г.); Международная Конвенция о борьбе с финансированием терроризма (9 декабря 1999 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // www. w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb
143. Реннеберг Ио