КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ІНТЕРЕСІВ СІМ’Ї ТА ПІДОПІЧНИХ (ст. ст. 164–169 КК України)

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

МОРОЗЮК Сергій Миколайович

УДК 343.54 + 343.62

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ
ПРОТИ ІНТЕРЕСІВ СІМ’Ї ТА ПІДОПІЧНИХ
(ст. ст. 164–169 КК України)

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЛИХОВА Софія Яківна,
доктор юридичних наук,
доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика кримінального законодавства щодо відповідальності за злочини проти сімейних та опікунських правовідносин ..............................................................

15
1.1 Історичний аспект розвитку кримінального законодавства України щодо відповідальності за злочини проти сімейних та опікунських правовідносин ......................................................................

15
1.2 Особливості кримінальної відповідальності за злочини проти сім’ї та підопічних за законодавством окремих зарубіжних країн .......
32
Висновки до розділу 1 ............................................................................... 48

РОЗДІЛ 2. Сімейні та опікунські правовідносини як об’єкт кримінально-правової охорони .............................................................
50
2.1 Характеристика об’єктів злочинів проти сімейних та опікунських правовідносин ............................................................................................
50
2.2 Склади злочинів проти сімейних та опікунських правовідносин в системі Особливої частини КК України ..................................................
66
Висновки до розділу 2 ............................................................................... 82

РОЗДІЛ 3. Особливості складів злочинів, що посягають на сімейні та опікунські правовідносини за чинним кримінальним законодавством України ........................................................................

83
3.1 Загальна характеристика і поняття злочинів, що посягають на аліментні правовідносини .........................................................................
83
3.1.1 Ухилення від сплати коштів на утримання дітей (ст. 164 КК України) ................................................................................................
88
3.1.2 Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків (ст. 165 КК України) .....................................................................
99
3.2 Загальна характеристика і поняття злочинів, що посягають на опікунські правовідносини .......................................................................
109
3.2.1 Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України) ................................................................................................

111
3.2.2 Зловживання опікунськими правами (ст. 167 КК України) .......... 126
3.3 Загальна характеристика і поняття злочинів, що посягають на правовідносини, пов’язані з усиновленням (удочерінням) ...................
137
3.3.1 Розголошення таємниці усиновлення (ст. 168 КК України) ........ 140
3.3.2 Незаконні дії щодо усиновлення (ст. 169 КК України) ................ 148
Висновки до розділу 3 ............................................................................... 160

РОЗДІЛ 4. Напрями вдосконалення кримінального законодавства України щодо відповідальності за злочини проти сімейних та опікунських правовідносин .............................................

163
Висновки до розділу 4 ............................................................................... 179

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 180

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 184

ВСТУП

Актуальність теми. Запровадження єдиної світової системи захисту прав і свобод людини є одним із найважливіших завдань, які стоять перед всіма країнами світу. Проблеми, які стосуються захисту прав людини і які потребують негайного вирішення, мають багатоплановий характер. Проте існує категорія осіб, яка в першу чергу потребує уваги з боку держави, адже це особи, які в силу тих чи інших причин не мають змоги самостійно захищати свої права – діти та особи, які потребують опіки (піклування) та матеріальної допомоги з боку інших членів сім’ї. Уряд України робить значні кроки до вирішення проблеми захисту прав та законних інтересів цієї категорії своїх громадян. Однак багато проблем і порушень прав дітей та підопічних осіб виникає не лише внаслідок недосконалості законодавства, а й значною мірою є результатом неналежного його виконання, об’єктивно існуючих перешкод, бюрократичної тяганини.
В механізмі правової охорони сімейних та опікунських правовідносин окреме місце займають норми кримінального права, передбачені ст.ст. 164-169 КК України. Застосування цих норм носить недосконалий характер. У 2009-2011 роках у Київській області за ст. 164 КК України порушено та судами винесено обвинувальні вироки по 471 справі, за ст. 166 КК України – 74 справи. В той же час за ст.ст. 165, 168 та 169 КК України справи взагалі не порушувалися, а за ст. 167 КК України – була порушена 1 справа.
Інститут охорони сімейних та опікунських правовідносин носить комплексний характер. Норми, які регулюють сімейні та опікунські правовідносини, а також норми, спрямовані на охорону цих правовідносин, передбачені в цивільному, сімейному та кримінальному законодавстві.
Питання кримінально-правової охорони прав дітей, інших членів сім’ї та підопічних досліджувалися вітчизняними та зарубіжними авторами Ю.В. Бауліним, В.І. Борисовим, П.А. Вороб’єм, А.М. Красіковим, О.М. Костенком, Н.Ф. Кузнєцовою, О.А. Лукашевою, А.А. Музикою, В.О. Навроцьким, А.В. Наумовим, Т.М. Нуркаєвою, В.Ф. Погорілком, П.М. Рабіновичем, Ю.М. Тодикою, С.Я. Лиховою, Н.С. Юзіковою, Ю.С. Червоним, П.Л. Фрісом, С.Я. Фурсою, Н.А. Шишагіною, І.В. Жилін-ковою, Є.О. Ульяненко, О.Я. Ягор та іншими.
Враховуючи те, що після набрання чинності КК України 2001 року в Україні відсутні роботи, присвячені науковому аналізу саме прав дітей як суб’єктів сімейних правовідносин, осіб, які знаходяться під опікою (піклуванням) як суб’єктів цивільних та сімейних правовідносин, а аналіз судової практики та нормативного матеріалу свідчить про те, що таке проблемне питання наразі існує, це зумовлює актуальність даної роботи. Вивчення нормативного матеріалу зарубіжних країн та міжнародних стандартів в галузі охорони прав вказаних категорій осіб є складовою дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за темою «Кримінальна юстиція України: актуальні проблеми розвитку» ( номер державної реєстрації 0106U004753).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад кримінально-правової охорони інтересів сім’ї та підопічних.
Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі основні задачі:
– виявити тенденції розвитку вітчизняного законодавства про відповідальність за порушення сімейних та опікунських правовідносин;
– проаналізувати міжнародні нормативні акти, які містять стандарти в галузі охорони сімейних та опікунських правовідносин;
– дослідити в аспекті загальнотеоретичних характеристик систему об’єктивних та суб’єктивних ознак складів злочинів, передбачених в диспозиціях ст. ст. 164-169 КК України;
– визначити співвідношення сімейних та опікунських правовідносин із громадянськими правовідносинами як різновидом конституційних правовідносин;
– визначити основні правила кваліфікації цих злочинів;
– визначити та виокремити злочини, які посягають на аліментні, опікунські та інші сімейні правовідносини;
– на підставі аналізу норм, які встановлюють відповідальність за порушення сімейних та опікунських правовідносин, виробити рекомендації щодо вдосконалення чинних редакцій ст. ст. 164-169 КК України;
– розглянути співвідношення норм, які містяться у вказаних статтях, та норм, передбачених в ст. 148 та ст. 304 КК України.
Об’єктом дослідження є права дітей, інших членів сім’ї, підопічних як суб’єктів сімейних та опікунських правовідносин.
Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика злочинів проти інтересів сім’ї та підопічних.
Методи дослідження обрані з урахуванням його теми, мети та задач. Методологічну основу складають положення та висновки загальної теорії пізнання. Історичний метод дозволив показати як розвиток самих інститутів сімейного та цивільного права, так і інституту кримінально-правової охорони цих відносин у різні періоди існування нашої держави. Діалектичний метод дозволив розглянути кожен із досліджуваних феноменів як індивідуально визначене явище, яке знаходиться у взаємодії з іншими, тобто дозволив встановити індивідуальні і спільні ознаки досліджуваних правовідносин. Компаративний метод дозволив розглянути інститути кримінального права з точки зору їх відповідності міжнародним стандартам в галузі охорони прав людини. Окрім традиційних методів-соціологічного, статистичного, системно-структурного, використано герменевтичний метод, онтологічний, який дозволив дослідити реально існуючі правові відносини у реальних часових межах. Феноменологічний метод дозволив створити цілісну модель кримінально-правової охорони конкретних сімейних та опікунських правовідносин. Всі методи наукового дослідження використовувалися у їх взаємозв’язку, що дозволило автору сформулювати власне бачення структури інституту кримінально-правової охорони сімейних та опікунських правовідносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в українській юридичній науці проведене комплексне наукове дослідження кримінальної відповідальності за порушення окремих видів сімейних відносин - аліментних відносин та відносин, що виникають в процесі усиновлення та догляду за дітьми, опікунських правовідносин.
До положень, що мають наукову новизну, належать такі:
вперше:
– враховуючи, що неповнолітні та особи, які перебувають під опікою (піклуванням), є самостійними суб’єктами окремої групи цивільних та сімейних правовідносин, а їх права складають зміст цих правовідносин, внесена пропозиція щодо необхідності відобразити це в назві нового пропонованого розділу «Злочини проти сім’ї та підопічних»;
– зроблено висновок щодо необхідності доповнити розділ V КК України нормами, передбаченими в ст. 148 КК України «Підміна дитини» та в ст. 304 КК України «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність»;
– запропоновано доповнити п. 6. ч. 1 ст. 67 КК України словом «неповнолітнього», а також доповнити цю статтю пунктом 14, в якому передбачити таку обставину, що обтяжує покарання як вчинення злочину «батьком, матір’ю, іншим членом сім’ї, опікуном, (піклувальником) щодо дітей та підопічних осіб», враховуючи, що щодо неповнолітніх та підопічних можуть бути вчинені не лише злочини, склади яких передбачені в ст. ст. 164 – 169 КК України. Ступінь суспільної небезпеки будь якого злочину значно підвищується, якщо його вчинює член сім’ї, опікун (піклувальник);
– з метою вдосконалення правозастосування запропоновано об’єднати склади злочинів, передбачені в диспозиціях частин перших ст. ст. 164 та 165 КК України та виключити із тексту КК частини другі цих статей. Змінити назву ст. 164 КК України, та викласти її в новій редакції: Стаття 164 «Ухилення від сплати коштів на утримання». Встановити відповідальність за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, непрацездатних сина, дочки, батьків, інших родичів, якщо це потягло тяжкі наслідки;
– внесена пропозиція доповнити ст. 166 КК України частиною другою, в якій передбачити кримінальну відповідальність за використання опіки (піклування) з корисливою метою, якщо це спричинило тяжкі наслідки;
удосконалено:
– концепцію щодо визнання сімейних та опікунських правовідносин родовим об’єктом злочинів проти інтересів сім’ї та підопічних;
– положення, що сімейні та опікунські правовідносини носять комплексний характер і регулюються нормами сімейного та цивільного законодавства, та захищаються нормами кримінального законодавства як самостійний родовий об’єкт вказаної групи злочинів, а окремі елементи цих правовідносин складають зміст безпосередніх об’єктів окремих злочинів;
набуло подальшого розвитку:
– положення щодо необхідності розмежування правопорушень, злочинів проти сім’ї та підопічних, зловживання правом, спричинення шкоди шляхом неналежного виконання батьківських та опікунських обов’язків;
– аргументація щодо необхідності передбачити в диспозиціях статей, що містять склади злочинів проти сім’ї та підопічних, криміноутворюючі ознаки - тяжкі наслідки або корисливий мотив. За вчинення правопорушень у сфері сімейних та опікунських правовідносин передбачена цивільна та адміністративна відповідальність. Кримінальна відповідальність має застосовуватися як виключний вид юридичної відповідальності;
– порівняльний аналіз зарубіжного законодавства, норм права Європейського Союзу, в яких сімейні та опікунські правовідносини утворюють зміст родового об’єкта самостійної групи однорідних злочинів;
– положення щодо того, що неповнолітні та непрацездатні члени сім’ї та підопічні є самостійними суб’єктами цивільних та сімейних правовідносин, в зв’язку з чим немає підстав ототожнювати ці відносини із громадянськими правовідносинами. Це положення необхідно відобразити в назві розділу «Злочини проти інтересів сім’ї та підопічних»;
– обґрунтування пропозиції щодо необхідності внести зміни в назву ст. 168 КК України, виклавши її таким чином: «Порушення права на таємницю усиновлення». Встановити відповідальність за умисне розповсюдження відомостей, що складають таємницю усиновлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у такому:
– у науково-дослідницькій галузі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані як елемент дослідження механізму кримінально-правової охорони прав людини; у правотворчості – запропоновані зміни щодо диспозицій і санкцій відповідних статей можуть бути використані в процесі вдосконалення кримінального законодавства;
– у правозастосуванні – висунуті пропозиції можуть використовуватися при підготовці постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо даної категорії справ;
– у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсу «Кримінальне право України. Особ¬лива частина», спецкурсу «Актуальні проблеми кримінально-правової охорони прав і свобод людини і громадянина», при проведенні науково-дослідницької роботи студентів та аспірантів.
Особистий внесок здобувача. Положення, які викладені в дисертації та виносяться на захист, розроблені автором особисто.
Особистий внесок дисертанта в опублікованих у співавторстві статтях полягає у тому, що ним самостійно розроблено питання щодо консти¬туційних прав особи – виборчих, трудових, сімейних, інших особистих як елементу конституційних правовідносин. Таке вирішення питання дозволило дисертанту особисто визначити, що окремі елементи конституційних право-відносин, зокрема сімейні правовідносини є самостійними безпосередніми об’єктами злочинів. Також на підставі аналізу різних точок зору щодо змісту родового об’єкта злочинів, що посягають на інтереси сім’ї, підопічних, неповнолітніх сформульовано позицію щодо того, що злочини, юридичні склади яких передбачені в диспозиціях ст.ст. 164-169 КК України посягають на три групи правовідносин: аліментні, опікунські та правовідносини, що виникають з приводу усиновлення. На підставі аналізу зарубіжного законо-давства: міжнародних конвенцій та кримінальних кодексів іноземних держав дисертант визначає найбільш універсальні моделі та законодавчі способи захисту інтересів сім’ї кримінально-правовими засобами та робить висновок щодо необхідності врахування в національному законодавстві накопиченого позитивного досвіду зарубіжних країн у створенні умов для всебічної охорони інтересів сім’ї від суспільно небезпечних діянь. На підставі комплексного аналізу концепцій об’єкта злочину, а також враховуючи, що інтереси дітей та підопічних повинні бути забезпечені належною кримі¬нально-правовою охороною, автором запропоновано законні інтереси дітей та підопічних осіб визначати об’єктом кримінально-правової охорони.
Апробація результатів дисертації. Положення окремих розділів допо-відались і обговорювались на конференціях: другій міжнародній науково-практичній конференції «Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке» (м. Москва, 27–28 січня 2005 р.); ХІ-й регіональній науково-практичний конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 3–4 лютого 2005 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і практичні результати, отримані в процесі роботи над дисертацією, опубліковано в 6 публікаціях, 4 з яких – це статті у фахових виданнях України, та тези двох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявилося у комплексному дослідженні інституту кримінально-правової охорони сімейних та опікунських правовідносин, а також містяться загальні підсумки результатів, одержаних у процесі дисертаційного дослідження. Також запропоновані пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства.
Все вищевикладене дозволяє сформулювати такі висновки:
1. Історичний аналіз дозволив дійти висновку про те, що склади злочинів проти сімейних та опікунських правовідносин містилися у диспозиціях статей, які в різний час займали різне місце в системі Особливої частини КК України. Певний час ці злочини вважалися злочинами проти порядку управління, потім – злочинами проти життя, здоров’я, честі і гідності особи, пізніше – злочинами проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Зміна місця складів цих злочинів відбувалася без врахування об’єкта цих злочинів (родового, видового, безпосереднього) і не була викликана значними змінами в диспозиціях статей.
2. На підставі дослідження особливостей об’єкта аналізованої групи злочинів загалом та кожного із таких злочинів зокрема автор дійшов висновку, що визначення правовідносин об’єктом злочину дозволяє стверджувати, що кримінально-правові норми охороняють правовідносини, врегульовані нормами інших галузей права та найбільш точно і повно дозволяє розкрити механізм спричинення шкоди об’єкту як «ззовні» так і «зсередини» і спрямовуватись на окремі елементи правовідносин.
3. Констатовано, що особливістю родового об’єкта групи злочинів, відповідальність за які встановлена ст. ст. 164-169 КК України є те, що частково опікунські правовідносини регулюються нормами цивільного права, частково – сімейного. Кримінальне право охороняє не всі сімейні та опікунські правовідносини, а лише ту їх частину, яка складає зміст видових об’єктів цих злочинів. В той же час цей аналіз дає підстави для висновку щодо самостійного характеру цих правовідносин, за змістом вони не співпадають із громадянськими правовідносинами та іншими конституційними правовідносинами, які утворюють зміст родового об’єкта злочинів, склади яких передбачені в диспозиціях статей, що входять до розділу V Особливої частини КК України.
4. Аналіз кримінального законодавства окремих зарубіжних країн дає підстави для висновку, що аналізовані злочини розглядаються в цьому законодавстві як окрема група злочинів, що має спільний родовий об’єкт. В зв’язку із цим, вони містяться в окремих главах (розділах) Особливої частини і утворюють самостійну групу однорідних злочинів проти інтересів сім’ї, неповнолітніх та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням).
5. Проведене дослідження дозволило виокремити та дати визначення зло¬чинам, що посягають на аліментні правовідносини – це діяння, яке полягає у невиконанні особами, на яких зобов’язання сплачувати аліменти чи надавати інше утримання в грошовому еквіваленті, накладене рішенням суду.
6. Зроблено висновок, що до злочинів, які посягають на опікунські правовідносини слід віднести і суспільно-небезпечні діяння, які посягають на цивільні правовідносини, суб’єктами яких є повнолітні особи (дієздатні, обмежено дієздатні, недієздатні), які в силу певних причин (стану здоров’я) не можуть самостійно здійснювати права та виконувати обов’язки.
7. Враховуючи те, що неповнолітні особи та особи, які перебувають під опікою та піклуванням є самостійними суб’єктами окремої групи цивільних та сімейних правовідносин, а їх права та законні інтереси складають зміст сімейних та цивільних правовідносин, це необхідно відобразити в назві нового пропонованого розділу „Злочини проти інтересів сім’ї та підопічних”.
8. Запропоновано нову редакцію і нову назву ст. 169 КК України «Порушення законодавства про усиновлення, опіку (піклування)». В ч. 1 цієї статті запропоновано встановити відповідальність за комерційну посередницьку діяльність або інші незаконні дії щодо усиновлення дитини, передачі її під опіку (піклування, на виховання в іншу сім’ю), а також за незаконні дії щодо передачі під опіку (піклування) повнолітніх осіб. Склад злочину сформулювати як матеріальний і передбачити як обов’язкову ознаку тяжкі наслідки. В ч. 2 цієї статті передбачити такі обтяжуючі обставини як вчинення злочину щодо кількох осіб, групою осіб за попередньою змовою, з використанням службового становища. В санкції ч. 2 ст. 169 передбачити таке додаткове покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-х років. З метою вдосконалення кримінального законодавства та проведення його у відповідність до сімейного законодавства, яке регулює аліментні правовідносини, обґрунтована доцільність об’єднати склади злочинів, передбачені в диспозиціях ст.ст. 164 та 165 КК України, а також виключити ч. 2 ст. 164 та ч. 2 ст. 165 із КК України. Статтю 164 викласти із новою назвою „Ухилення від сплати коштів на утримання” та в новій редакції : «Ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, непрацездатних сина, дочки, батьків – карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.
9. На підставі аналізу кримінального, сімейного та цивільного законодавства зроблено висновок, що, враховуючи той факт, що за більшість проявів порушення сімейних та опікунських правовідносин передбачено цивільну та адміністративну відповідальність, кримінальна відповідальність має застосовуватися як крайній захід впливу за порушення сімейних та опікунських правовідносин, а склади злочинів, що посягають на сімейні та опікунські правовідносини мають містити такі криміноутворюючі ознаки як тяжкі наслідки та корисливий мотив (мету).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Н. С. Транспортные преступления: ответственность за преступления, посягающие на правильную работу советского транспорта / Алексеев Н. С. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1957. – 147 с.
2. Алексеев С. С. Об объекте права и правоотношения / С. С. Алексеев // Вопросы общей теории советского права. – М. : Юрид. лит., 1960. – С. 15–21.
3. Андрушко П. П. Кримінально-правова охорона інтелектуальної власності в Україні / Андрушко П. П. – К. : Форум, 2004. – 160 с.
4. Андрушко П. П. Права громадян на задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів та їх захист як об’єкт кримінально-правової охорони / П. П. Андрушко // Нові Цивільний та Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України : матеріали Наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 3–4 жовтня 2002 р.). – Івано-Франківськ : Обласна друкарня, 2002. – С. 159–164.
5. Антокольская М. В. Семейное право : [учебник] / Антокольская М. В. – М. : Юрист, 1996. – 336 с.
6. Афанасьєва Л. В. Аліментні правовідносини в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. В. Афанасьєва. – Харків, 2003. – 20 с.
7. Бажанов М. И. Уголовное право Украины: Общая часть / Бажанов М. И. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 167 с.
8. Барыкин А. Б. Большой юридический энциклопедический словарь / Барыкин А. Б. – М. : Книжный мир, 2004. – 950 с.
9. Берзін П. С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / П. С. Берзін. – К., 2004. – 22 с.
10. Білоус А. О. Генеральні інститути як елемент системи конституційного права / А. О. Білоус, С. П. Гребенко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і прав ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 11. – С. 128–132.
11. Борьба с преступностью в Украинской ССР : в 2 т. / [составит.: П. П. Михайленко]. – К. : Высшая школа, 1966–1967. –
Т. 1. – 1966. – 831 с.
12. Борьба с преступностью в Украинской ССР : в 2 т. / [под ред. П. П. Михайленко]. – К. : Высшая школа, 1966–1967. –
Т. 2: 1926–1967. – 1967. – 952 с.
13. Брич Л. П. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні : монографія / Л. П. Брич, В. О. Навроцький. – К. : Атіка, 2000. – 288 с.
14. Василівська І. Сімейне виховання: правовий аспект проблеми / І. Василівська // Право України. – 1998. – № 6. – С. 25–29.
15. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
16. Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
17. Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30 – Ст. 142.
18. Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.
19. Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 29.
20. Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 16 – Ст. 260.
21. Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 26 – Ст. 354.
22. Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
23. Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 16. – Ст. 140.
24. Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 10. – Ст. 87.
25. Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 17. – Ст. 177.
26. Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 24 – Ст. 236.
27. Вінгловська О. Діти України потребують правового захисту / О. Вінгловська // Право України. – 1996. – № 7. – С. 32–33.
28. Войнаренко Л. Позбавляти не тільки батьківських прав, але й волі / Л. Войнаренко // Голос України. – 1993. – 9 липня.
29. Ворожейкин Е. М. Первые ленинские декреты и становление советских семейных отношений / Е. М. Ворожейкин // Весник МГУ. Серия «Право». – 1996. – № 3. – С. 3–11.
30. Гавриш С. Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні / Гавриш С. Б. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2002. – 634 с.
31. Газета временного рабочего и крестьянского правительства. – 1918. – № 2. – 4 января.
32. Гетьман А. П. Вдосконалення правового механізму захисту екологічних прав громадян / А. П. Гетьман // Матеріали науково-практичної конференції [«Теоретичні і практичні питання реалізації Конституції України: проблеми, досвід, перспективи»], (Харків, 21–23 травня 1998 р.). – Харків : Изд-во Харківського юрид. ін-ту, 1998. – С. 95–96.
33. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений / Глистин В. К. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.
34. Готин А. Н. Объект преступления в теории уголовного права / А. Н. Готин // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. – 2001. – № 3. – С. 39–42.
35. Готин А. Н. Трансформация непосредственного объекта выпуска и реализации недоброкачественной продукции в условиях перехода к рыночной экономике / А. Н. Готин // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України – 1999. – № 2. – С. 78–94.
36. Готін О. М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності : [монографія] / Готін О. М. – Луганськ : Луганська Академія внутр. справ ім. 10-річчя незалежності, 2004. – 288 с. – (Серія «Кримінальне право»).
37. Готін О. М. Здоров’я як об’єкт злочину – випуск або реалізація недоброякісної продукції / О. М. Готін // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : зб. наук. статей. – Донецьк : Донецький ін-т внутрішніх справ при Донецькому держ. ун-ті, 2000. – № 3. – С. 31–41.
38. Гревцова Р. Ю. Кримінальна відповідальність за податкові злочини в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Р. Ю. Гревцова. – К., 2003. – 18 с.
39. Гулякевич Д. Л. Уголовно-правовая охрана прав и интересов ребенка: сравнительный анализ норм уголовных кодексов Беларуси и Украины Д. Л. Гулякевич // Кримінальний кодекс України 2001 р.: проблеми застосування і перспективи вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 13–15 квітня 2007 р.) : у 2 ч. – Львів : Львівський держ. ун-т внутрішніх справ, 2007. – Ч. 2. – С. 217–221.
40. Гуторова Н. О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України : [монографія] / Гуторова Н. О. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ України, 2001. – 384 с.
41. Декреты Советской власти / [под ред. Ю. А. Ахапкина]. – М. : Пролиздат, 1957. – Т. 16. – 592 с.
42. Дженіс М. Європейське право у галузі прав людини (Джерела і практика застосування) / Дженіс М., Кей Р., Бредлі Є. ; пер. з англ. – К. : Артек; Будапешт : Ін-т конституційної і законодавчої політики, 1997. – 624 с.
43. Емельянов В. П. Терроризм и преступление с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование / Емельянов В. П. – СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2002. – 320 с.
44. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 43. – Ст. 214.
45. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
46. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 05 липня 1994 р. // Закони України. – К., 1997. – Т. 7. – Ст. 296.
47. Заседание Верховного Совета СССР четвертого созыва, шестая сессия : стенографический отчет. – М. : Госполитиздат, 1957. – 768 с.
48. Зілковська Л. М. Правове регулювання усиновлення в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. М. Зілковська. – К., 2002. – 20 с.
49. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критики теории хозяйственного права / Иоффе О. С. – М. : Статут, 2000. – 302 с.
50. Иоффе О. С. Советское гражданское право : в 3 ч. / Иоффе О. С. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1965–1965 –
Ч. 3. – 1965. – 262 с.
51. Іщенко О. М. Кримінально-правовий захист атмосферного повітря : навч. посібник / Іщенко О. М., Матвійчук В. К., Єросова Ю. І. – К. : РВВ МВС України, 1994. – 64 с.
52. Карне И. И. Современные проблемы уголовного права и криминологии / Карне И. И. – М. : Юрид. лит., 1976. – 224 с.
53. Карпачова Н. І. Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини : Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. – К. : АДЕФ-Україна, 2008. – 263, [2] с.
54. Касынюк В. И. Уголовная ответственность за повреждение путей сообщения и транспортных средств : [текст лекций] / Касынюк В. И. – Харьков : Изд-во Харьковского юрид. ин-та, 1979. – 58 с.
55. Киренко С. Г. Проблеми захисту прав неповнолітніх за кримінальним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / С. Г. Киренко. – К., 2003. – 23 с.
56. Кистяковский А. Элементарный учебник общего уголовного права. Часть Общая / А. Кистяковский. – К. : Изд-во книгопродавца-издателя Ф. А. Иогансона, 1875. – 438 с.
57. Колер И. Введение в науку права/ И. Колер. – СПб. : Сенатская типография, 1903. – 265 с.
58. Колісниченко З. Узгодження законодавства України з вимогами Конвенції ООН – вимога часу / З. Колісниченко // Право України. – 1997. – № 6. – С. 38–39.
59. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.
60. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации с постатейным приложением материалов / [под ред. А. И. Рарога]. – М. : Проспект, 2010. – 880 с.
61. Конвенція ООН про права дитини : зб. документів / [укр. та рос. мовами]. – К. : АТ «Вид-во Столиця», 1997. – 32 с.
62. Конвенція «Про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення» // Международные конвенции и декларации о правах женщин и детей : сб. универсальных и региональных международных документов / [составит.: Л. В. Корбут, С. В. Поленина]. – М. : РАН РФ, 1998. – С. 24–31.
63. Конституційне право України / [за ред. В. Я. Тація, В. Ф. Погорілка, Ю. М. Тодики]. – К. : Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.
64. Конституційне право України : підручник для студ. вищих навч. закладів / [за ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського]. – К. : Ін Юре, 2003. – 882 с.
65. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (із змінами станом на 01 січня 2006 р.). – К. : Юрид. думка, 2006. – 117 с.
66. Конституція України: Науково-практичний коментар / [за ред. В. Я. Тація, Ю. П. Битяка, Ю. М. Грошевої та ін.]. – Київ – Харків : Право – Ін Юре, 2003. – 108 с.
67. Коржанський М. Й. Нариси кримінального права / Коржанський М. Й. – К. : ТОВ «Генеза», 1999. – 207 с.
68. Короткова Л. Підвищувати відповідальність ... / Л. Короткова, О. Вихров // Право України. – 1996. – № 4. – С. 46–48.
69. Коррупция в области уголовного права / [под ред. А. В. Андрушко]. – Одесса : ОЕСД, 2007. – 123 с.
70. Красиков А. Н. Уголовно-правовая охрана политических, гражданских и иных конституционных прав и свобод человека и гражданина в России / Красиков А. Н. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 2000. – 104 с.
71. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студ. юрид. вузів і ф-тів / [за ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка]. – К. : Юрінком Інтер., 1997. – 512 с.
72. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / [Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименко. – [3-є вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрид. думка, 2004. – 352 с.
73. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студ. юрид. вузів і ф-тів / [Андрусів Г. В., Андрушко П. П., Беньківський В. О. та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського та ін. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 512 с.
74. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник для студ. юрид. вузів і ф-тів / [Андрушко Г. В., Беньківський В. О. та ін.] ; за ред. П. С. Матишевського, П. П. Андрушка, С. Д. Шапченка. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 512 с.
75. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / [за заг. ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. – Київ – Харків : Юрінком Інтер – Право, 2001. – 494 с.
76. Кримінальне право України. Особлива частина : підручник / [Александров Ю. В., Дудоров О. О., Клименко В. А. та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К. : Юрид. думка, 2004. – 655 с.
77. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ – Харків : Юрінком Інтер, 2001. – 416 с.
78. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник для студ. юрид. вузів і ф-тів / [Г. В. Андрусів, П. П. Андрушко, С. Я. Лихова та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 891 с.
79. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К. : Концерн «Видавничий Дім «ІнЮре», 2003. – 1196 с.
80. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / [Баулін Ю В., Борисов В. І., Гавриш С. Б. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [4-е вид., доп.]. – Харків : ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
81. Крылова Н. Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции / Крылова Н. Е. – М. : Спарк, 1996. –124 с.
82. Кузнецова Н. Совершенствование понятия преступления в советском праве / Н. Кузнецова // Советская юстиция. – 1988. – № 11. – С. 21–24.
83. Курс советского уголовного права : в 6 т. / [под ред. Н. А. Беляева и Н. Д. Шаргородского]. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1968–1981. –
Т. 1: Часть общая. – 1968. – 646 с.
84. Курс советского уголовного права : в 6 т. / [под ред. А. А. Пионтковского]. – М. : Наука, 1970–1971. –
Т. 2: Преступление. – 1970. – 516 с.
85. Курс уголовного права: Общая часть : учебник : в 2 т. / [под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Тяжковой]. – М. : Зерцало, 1999–1999. –
Т. 1: Ученые о преступлении. – 1999. – 620 с.
86. Курс уголовного права: Общая часть : курс лекций / [под ред. Н. Ф. Кузнецовой и И. М. Гажловой]. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 560 с.
87. Лист Франц фон. Учебник уголовного права: Общая часть / Франц фон Лист – М. : Типография А. И. Мамонтова, 1903. – 420 с.
88. Лихова С. Я. Актуальні питання вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення окремих конституційних прав людини і громадянина / С. Я. Лихова // Законодавство України : наук.-практ. коментарі. – 2004. – № 4. – С. 8–68.
89. Лихова С. Я. Актуальні проблеми систематизації злочинів проти окремих конституційних прав людини і громадянина за КК України 2001 р. / С. Я. Лихова // Нові Цивільний і Кримінальний кодекси – важливий етап кодифікації законодавства України : матеріали Наук.-практ. конфер., 3–4 жовтня 2002 р., Івано-Франківськ / редкол.: В. Д. Басай (голова) та ін. – Івано-Франківськ : Обласна друкарня, 2002. – С. 169–172.
90. Лихова С. Я. Виборчі правовідносини як елемент механізму кримінально-правового регулювання / С. Я. Лихова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2003. – № 52. – С. 42–46.
91. Лихова С. Я. Виборчі правовідносини: кримінально-правовий аналіз / С. Я. Лихова // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – 2003. – № 51. – С. 146–153.
92. Лихова С. Я. Вплив міжнародно-правових норм про охорону інтелектуальної власності на сучасне кримінальне законодавство України / С. Я. Лихова // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – Спецвипуск. – С. 333–337.
93. Лихова С. Я. До питання про систематизацію окремих видів посягань на конституційні права людини і громадянина за КК України 2001 р. / С. Я. Лихова // Матеріали наук.-практ. конф. [«Кримінальний кодекс України (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства)»], (Львів, 12–13 квітня 2003 р.). – Львів : Львівський ун-т внутрішніх справ МВС України, 2003. – С. 94–102.
94. Лихова С. Я. Захист інтересів сім’ї за кримінальним законодавством зарубіжних країн / С. Я. Лихова, С. М. Морозюк // Вісник прокуратури. – 2004. – № 12. – С. 20–27.
95. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина : [монографія] / Лихова С. Я. – К. : Київський університет, 2006. – 573 с.
96. Лихова С. Я. Конституційні права як елемент конституційних правовідносин / С. Я. Лихова, С. М. Морозюк // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Спецвипуск. – С. 209–213.
97. Лихова С. Я. Кримінально-правова охорона авторських прав перекладача / С. Я. Лихова // Законодавство України : наук.-практ. коментарі. – 2003. – № 11. – С. 24–42.
98. Лихова С. Я. Кримінально-правова охорона виборчих прав громадян за новим КК України / С. Я. Лихова // Право України. – 2002. – № 2. – С. 115–120.
99. Лихова С. Я. Кримінально-правова охорона інтересів сім’ї, підопічних, неповнолітніх / С. Я. Лихова, С. М. Морозюк // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – № 10 (52). – С. 76–88.
100. Лихова С. Я. Кримінально-правова охорона права на результати інтелектуальної діяльності / С. Я. Лихова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали IX Регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 13–14 лютого 2003 р.). – Львів : Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2003. – С. 423–428.
101. Лихова С. Я. Невиплата заробітної плати – злочин проти власності / С. Я. Лихова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 23–29.
102. Лихова С. Я. Особливості чотирьохчленної та трьохчленної систем об’єктів злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянин (розділ V Особливої частини КК України) / С. Я. Лихова, В. В. Топчій // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Спецвипуск. – С. 214–219.
103. Лихова С. Я. Порівняльні дослідження в кримінальному праві України (аналіз та перспективи) / С. Я. Лихова // Порівняльно-правові дослідження : українсько-грецький міжнародний юридичний журнал. – 2001. – № 1. – С. 247–253.
104. Лихова С. Я. Правопорядок як загальний об’єкт злочинів / С. Я. Лихова // Матеріали XI Регіональної наук.-практ. конф. [«Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні»], (Львів, 3–4 лютого 2005 р.). – Львів : Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. – С. 355–356.
105. Лихова С. Я. Уголовно-правовая охрана избирательных прав граждан (по УК Украины 2001 г.) / С. Я. Лихова // Уголовное право. – 2004. – № 2. – С. 43–45.
106. Лиховая С. Я. Актуальные вопросы усовершенствования норм об уголовной ответственности за нарушения интересов семьи, подопечных, несовершеннолетних (по УК Украины) / С. Я. Лиховая // Наука и жизнь Казахстана. – 2011. – № 1. – С. 72–82.
107. Лиховая С. Уголовно-правовая охраны граждан на бесплатную медицину (по УК Украины 2001 г.) / С. Лиховая // ІІ Всероссийская науч.-практ. конф. [«Актуальные проблеми правового регулирования медицинской деятельности»], (Москва, 26 марта 2004 г.). – М. : Российский ун-т, 2004. – С. 104–109.
108. Лукашов А. М. Уголовный кодекс Республики Беларусь: сравнительный анализ и комментарий / А. М. Лукашов, Э. А. Саркисова. – Минск : Тесей, 2000. – 672 с.
109. Ляпунов Ю. И. Основы систематизации норм Особенной части уголовного права / Ю. И. Ляпунов, П. Я. Мшвениерадзе // Правоведение. – 1985. – № 3. – С. 25–33.
110. Малиновский А. А. Злоупотребление субъективным правом: теоретико-правовое исследование : [монография] / Малиновский А. А. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 351 с.
111. Мармазов В. Є. Захист прав та майнових інтересів у Європейському суді з прав людини : навч.-практ. посібник / В. Є. Мармазов, П. В. Пушкар ; за ред. М. В. Оніщука. – К. : Юрид. думка, 2001. – 160 с.
112. Матузов Н. И. Личность, права, демократия / Матузов Н. И. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 292 с.
113. Медіна Л. П. Виборчі права громадян України як об’єкт злочину / Л. П. Медіна // Вісник прокуратури. – 2003. – № 11. – С. 36–41.
114. Медіна Л. П. Кримінально-правова характеристика злочинів проти виборчих прав громадян України (ст. 157, 158, 159 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. П. Медіна. – К., 2004. – 20 с.
115. Медіна Л. П. Місце виборчих прав у системі прав і свобод людини та у системі Особливої частини Кримінального кодексу Україні / Л. П. Медіна // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2003. – № 4. – С. 9–14.
116. Медіна Л. П. Політичні права особи як об’єкт кримінально-правової охорони / Л. П. Медіна // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, 2000. – Спецвипуск до 250-річчя прийняття Конституції Пилипа Орлика. – С. 251–255.
117. Морозюк С. М. Захист інтересів сім’ї за кримінальним законодавством зарубіжних країн / С. М. Морозюк, С. Я. Лихова // Вісник прокуратури. – 2004. – № 12. – С. 20–27.
118. Морозюк С. М. Кримінально-правова охорона інтересів сім’ї, підопічних та неповнолітніх / С. М. Морозюк, С. Я. Лихова // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 10. – С. 76–88.
119. Морозюк С. Сімейні правовідносини як видовий об’єкт злочинів (ст. 164–169 КК України) / С. Морозюк // Матеріали XI Регіональної наук.-практ. конф. [«Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні»], (Львів, 3–4 лютого 2005 р.). – Львів : Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. Івана Франка, 2005. – С. 358–360.
120. Мотин О. А. Частный интерес в системе объектов уголовно-правовой охраны : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительне право» / О. А. Мотин. – Волгоград, 2005. – 22 с.
121. Мунтян В. Л. Правовые проблемы рационального природоиспользования : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.06 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительне право» / В. Л. Мунтян. – Харьков, 1975. – 49 с.
122. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина : [курс лекцій] / Навроцький В. О. – К. : Знання, 2000. – 771 с.
123. Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз Кримінальних кодексів України 1960 р. та 2001 р.) / Навроцький В. О. – К. : Атіка, 2001. – 271 с.
124. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / Навроцький В. О. – К. : Атіка, 1999. – 464 с.
125. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка]. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Дакор, 2008. –1428 с.
126. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [відп. ред. В. Ф. Бойко та ін.]. – [6-е вид., доп.]. – К. : А.С.К., 2000. – 1120 с.
127. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – [3-є вид. перероб. та доп.]. – К. : Атіка, 2005. – 1064 с.
128. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – [4-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрид. думка, 2007. – 1184 с.
129. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – [6-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрид. думка, 2009. – 1236 с.
130. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за ред. С. С. Яценко]. – [4-е вид., перероб. та доп.]. – К. : А.С.К., 2005. – 848 с.
131. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / [за ред. Ю. С. Червоного]. – К. : Істина, 2003. – 464 с.
132. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / [за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – [3-є вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008–2008. –
Т. І. – 2008. – 831 с.
133. Наумов А. В. Российское уголовное право: Общая часть : [курс лекций] / Наумов А. В. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 560 с.
134. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / [под ред. С. О. Харитонова]. – Харьков : ООО «Одиссей», 2006. – 584 с.
135. Невский С. А. О некоторых направлениях обеспечения безопасности личности в России / С. А. Невский // Тенденции и перспективы развития уголовного и уголовно-процессуального законодательства в борьбе с преступностью : материалы Науч. конф., посвященной памяти Заслуженного деятеля науки Республики Татарстан проф. Б. С. Волкова (Москва, 15 апреля 2011 г.). – М. : Российский ун-т дружбы народов, 2011. – С. 89–97.
136. Нечаева А. М. Правонарушение в сфере личных семейных отношений / Нечаева А. М. – М. : Наука, 1991. – 238 с.
137. Новоселов Г. П. Учение об обьекте преступления. Методологические аспекты / Новоселов Г. П. – М. : Изд-во «Норма», 2001. – 208 с.
138. Нуркаева Т. Н. Личные (гражданские) права и свободы человека и их охрана уголовно-правовыми средствами / Нуркаева Т. Н. – СПб. : Юрид. Центр Пресс, 2003. – 254 с.
139. Основания уголовно-правового запрета: Криминализация и декриминализация / [под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева]. – М. : Наука, 1982. – 303 с.
140. Остапенко Л. А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (ст. 116, 117, 118 КК України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Л. А. Остпенко. – К., 2003. – 17 с.
141. Отечественное законодательство ХІ–ХХ веков. Часть II (XX век) : пособие для семинаров / [под ред. И. О. Чистякова]. – М. : Юристь, 2002. – 463 с.
142. Офіційний вісник України. – 2002. – № 52. – Ст. 2381.
143. Офіційний вісник України. – 2003. – № 36. – Ст. 1944.
144. Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 947.
145. Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 873.
146. Офіційний вісник України. – 2007. – № 17. – Ст. 685.
147. Офіційний вісник України. – 2007. – № 26. – Ст. 1047.
148. Офіційний вісник України. – 2007. – № 67. – Ст. 2574.
149. Офіційний вісник України. – 2008. – № 79. – Ст. 2660.
150. Офіційний вісник України. – 2008. – № 92. – Ст. 3052.
151. Офіційний вісник України. – 2008. – № 98. – Ст. 3251.
152. Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1822.
153. Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1823.
154. Офіційний вісник України. – 2009. – № 53. – Ст. 1824.
155. Палий В. В. Подмена ребенка: проблемы толкования нормы / В. В. Палий // Уголовное право: стратегия развития в XXI веке : материалы VII Междунар. науч.-практ. конф. (Москва, 28–29 января 2010 г.). – М. : Проспект, 2010. – С. 31–39.
156. Петров В. В. Екологія и право / Петров В. В. – М. : Юрид. лит., 1981. – 224 с.
157. Підопригора О. А. Право інтелектуальної власності в Україні : навч. посібник / О. А. Підопригора, О. О. Підопригора. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 334 с.
158. Познышев С. В. Особенная часть русского уголовного права / Познышев С. В. – М. : Типография В. М. Саблина, 1909. – 320 с.
159. Полешко А. Правові аспекти захисту дітей в Україні / А. Полешко // Право України. – 1996. – № 7. – С. 32–37.
160. Положення про технічний захист інформації в Україні : затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 1994 р. № 632 / Зібрання Постанов уряду України. – 1994. – № 12. – Ст. 302.
161. Пономарев П. П. Уголовно-правовые средства защиты интересов семьи: зарубежный опыт / П. П. Пономарев, А. И. Ильяшенко // Уголовное право. – 2000. – № 4. – С. 34–36.
162. Попко В. В. Уніфікація норм міжнародного приватного права в рамках Гаазької конференції : [монографія] / Попко В. В. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 230 с.
163. Постатейный комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации / [под ред. А. И. Чучаева]. – М. : ИНФРА-М: Контраст, 2004. – 819 с.
164. Права человека : учебник для вузов / [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Норма-Инфра М, 2001. – 573 с.
165. Про внесення доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР : Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25 серпня 1970 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1970. – № 36. – Ст. 285.
166. Про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу : Закон України від 08 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 53.
167. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 січня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1983. – № 4. – Ст. 50.
168. Про деяку зміну порядку стягнення аліментів на неповнолітніх дітей : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 01 березня 1985 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1985. – № 11. – Ст. 206.
169. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23 червня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
170. Про проведення в Україні у 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : Указ Президента України від 11 грудня 2007 р. // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 38. – Ст. 1028.
171. Про ратифікацію Договору між Україною і Китайською Народною Республікою про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах : Постанова Верховної Ради України від 05 лютого 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 171.
172. Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах : Закон України від 10 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 416.
173. Про ратифікацію Договору між Україною і Республікою Польща «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах» : Постанова Верховної Ради України від 04 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 174.
174. Про ратифікацію Договору між Україною і Соціалістичною Республікою В’єтнам про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах : Закон України від 02 листопада 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 50. – Ст. 440.
175. Про ратифікацію Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах : Закон України від 22 листопада 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 44. – Ст. 324.
176. Про ратифікацію Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах : Закон України від 07 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 50. – Ст. 540.
177. Про ратифікацію Договору між Україною та Корейською Народно-Демократичною Республікою про правову допомогу в цивільних та кримінальних справах : Закон України від 04 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 36. – Ст. 439.
178. Про ратифікацію Договору між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах : Закон України від 22 листопада 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 44. – Ст. 326.
179. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах : Закон України від 22 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 1. – Ст. 6.
180. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах : Закон України від 22 листопада 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 44. – Ст. 325.
181. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Куба про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах : Закон України від 10 грудня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 223.
182. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Македонія про правову допомогу в цивільних справах : Закон України від 02 листопада 2000 р. // Відомос