КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА МОРАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Короткий опис

ПЛАН

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Поняття та суспільна небезпечність злочинів проти моральності
1.1 Моральність як об’єкт кримінально-правової охорони
1.2 Суспільна небезпечність злочинів проти моральності
1.3 Висновки до Розділу 1
РОЗДІЛ 2. Охорона моральності від злочинних посягань за кримінальним законодавством зарубіжних країн
2.1 Охорона моральності в сферах матеріальної і духовної культури та соціалізації неповнолітніх за зарубіжним кримінальним законодавством
2.2 Охорона моральності в сфері статевих відносин у кримінальному праві зарубіжних країн
2.3 Висновки до Розділу 2
РОЗДІЛ 3. Проблеми охорони моральності в кримінальному праві України
3.1 Кримінально-правова охорона моральності в сфері матеріальної та духовної культури
3.2 Кримінально-правова охорона статевої моральності
3.3 Кримінально-правова охорона моральності в сфері соціалізації неповнолітніх
3.4 Висновки до Розділу 3
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ 3-11

12-53
12-35
35-52
52-53

54-101

54-75

76-99
99-101

102-181

102-133
133-163
164-177

177-181
182-190
191-211
212-227

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Процес реформування суспільства, що відбувається в теперішній час в Україні, пов’язаний із певними труднощами в усіх сферах суспільного життя (економічній, політичній, соціальній, культурній). Одне з чільних місць в процесі реформування суспільства займає створення нового законодавства в усіх галузях права, в тому числі і кримінального. Прийняття Кримінального кодексу України зумовило появу нових норм, які, в свою чергу, вимагають вирішення проблем кримінальної відповідальності.
Однією з новел чинного кримінального законодавства є встановлення кримінальної відповідальності за злочини проти моральності. Кримінально-правовий захист моральності в Україні забезпечується наступними нормами: ст. 297 „Наруга над могилою”, ст. 298 „Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури”, ст. 299 „Жорстоке поводження з тваринами”, ст. 300 „Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості”, ст. 301 „Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів”, ст. 302 „Створення або утримання місць розпусти і звідництво”, ст. 303 „Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією”, ст. 304 „Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність”. Виникнення нових норм в зв’язку із криміналізацією деяких протиправних діянь поряд із вже існуючими свідчить про те, що захист моральності в суспільстві є вкрай необхідним. Дане дослідження зорієнтовано на виявлення і розв’язання проблем, які пов’язані із реалізацією норм, та вироблення рекомендацій по вдосконаленню чинного кримінального законодавства в частині охорони моральності в Україні.
В науці кримінального права значна увага була приділена дослідженню питань охорони окремих сфер моральності від злочинних посягань, зокрема праці таких вчених, як Н.А. Аверина, Ю.В. Александров, Ю.М. Антонян, О.М. Апанович, О. Бантишев, Т.С. Барило, О.І. Бевза, М.М. Биргеу, І. Блох, М.Ю. Брайчевський, В.М. Броннер, Г.З. Брускін, Ф.Г. Бурчак, С.І. Бушмін, А.Я. Вілкс, В.В. Вітвіцька, В.О. Владіміров, Г. Вульфін, С.Є. Гальперин, М. Гернет, Я.І. Гілінський, Н.О. Горб, П.Ф. Грішанін, Н.І. Гуковська, М. Гуртовой, І.М. Даньшин, Р.С. Джинджолія, С.Ф. Денисов, А.І. Долгова, Є.В. Друзь, О.О. Дудоров, О.П. Дьяченко, В.В. Дюков, В.П. Ємельянов, В.Д. Єрмаков, М.А. Єфімов, О.М. Ігнатов, Л.Л. Канєвський, С.А. Кондранін, О.М. Костенко, І.С. Кон, С. Красуля, Л.М. Кривоченко, Н.Ф. Кузнецова, І.П. Лановенко, В.А. Ломако, Ч. Ломброзо, Ф.А. Лопушанський, П.С. Матишевський, А.І. Міллер, Г.М. Міньковський, П.П. Михайленко, Є.І. Моршнєв, В.О. Навроцький, В.К. Негоденко, С.І. Нікулін, А. Плешаков, М.М. Поляков, А.А. Расулов, О.П. Рябчинська, П.П. Сердюк, Н.А. Сінельнікова, В.М. Смітієнко, А.Х. Степанюк, К.А. Тарасов, Д.Я. Теліга, В. Тєвлін, І.А. Топольскова, К. Фетисенко, Д.В. Чобіт, М.Д. Шаргородський, С.В. Шлик, А.Є. Шпаков, С. Щерба, Н.С. Юзікова, Н.Г. Яковлєва, С.С. Яценко та інші.
Незважаючи на таку велику кількість розробок вітчизняних та зарубіжних науковців з питань захисту моральності, дослідженню кримінально-правових проблем окремих видів злочинів проти моральності їх присвячено не багато. На даний момент майже немає досліджень по таким злочинним посяганням на моральність, як наруга над могилою, жорстоке поводження з тваринами, а також кримінально-правових досліджень нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури. Невелика кількість робіт присвячена комплексному дослідженню питанням охорони моральності, при чому в окремих її сферах (С.Ф. Денисов, П.П. Сердюк, О.П. Рябчинська та інші). Багато вчених розглядають злочини проти моральності на рівні науково-практичних коментарів Кримінального кодексу України або окремих підрозділів підручників з кримінального права.
Актуальність обраної теми дослідження визначається високим ступенем суспільної небезпечності досліджуваних злочинів, певною недосконалістю кримінально-правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, а саме ст.ст. 297–304 КК України, недостатнім вивченням теоретичних аспектів проблем, пов’язаних із кримінально-правою охороною моральності в Україні та труднощами у практичній реалізації вказаних норм.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснено згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України 2000 – 2003 р. „Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні”.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний кримінально-правовий аналіз проблем охорони моральності від злочинних посягань в сучасних умовах розвитку України, розроблення на його основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо подальшого вдосконалення кримінального законодавства в зазначеній сфері та підвищення ефективності кримінально-правових заходів охорони моральності від злочинних посягань.
Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:
– визначити поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони та рівень суспільної небезпечності злочинів проти моральності;
– провести юридичний аналіз об’єктивних і суб’єктивних ознак кожного із складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України: дослідити об’єкти цих злочинів, визначити предмети даних складів злочинів, охарактеризувати їх об’єктивну сторону, розкрити особливості суб’єктів цих злочинів та дослідити їх суб’єктивну сторону;
– розкрити юридичний зміст кожної з норм, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти моральності;
– виявити проблеми забезпечення кримінально-правової охорони моральності в Україні;
– провести порівняльно-правовий аналіз охорони моральності за національним та зарубіжним кримінальним законодавством;
– підготувати теоретичні висновки та практичні рекомендації щодо вдосконалення норм Кримінального уодексу України, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, з метою підвищення ефективності її захисту.
Об’єктом дослідження є кримінально-правова охорона моральності в Україні.
Предмет дослідження – кримінально-правові норми вітчизняного законодавства, що встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності (ст.ст. 297–304 КК України) та умови криміналізації таких протиправних діянь; норми кримінальних кодексів зарубіжних держав, ряд міжнародних та вітчизняних нормативних актів, положеннями яких забезпечується охорона моральності; засоби запобігання вчиненню злочинів проти моральності.
Методи дослідження для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження були обрані з урахуванням особливостей його об’єкта і предмету. Були використані наступні методи:
1). догматичний (формально-юридичний) метод (заснований на використанні правил формальної логіки для пізнання права), використовувався при аналізі юридичних конструкцій складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України, а також при аналізі зазначених норм і визначенні змісту юридичних термінів, що вживаються в цих нормах;
2). метод системного аналізу використовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України;
3). метод порівняльного правознавства використовувався для дослідження законодавчої регламентації питань кримінальної відповідальності за злочини проти моральності в кримінальному законодавстві Австрії, Болгарії, Данії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Латвії, Польщі, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Швейцарії, Швеції, штату Каліфорнія;
4). метод опитування використовувався при проведенні опитування серед суддів, які працюють в судах різних інстанцій, працівників правоохоронних органів та неурядових організацій, медичних працівників;
5). соціологічний метод допоміг при розробленні анкети та при опрацюванні статистичних даних, які були отримані внаслідок опитування за цією анкетою.
Емпіричну базу дослідження складають: результати анкетування 100 респондентів (суддів, адвокатів, юристів); результати анкетування 225 респондентів (працівників правоохоронних і судових органів, представників неурядових організацій, медичних працівників); результати вивчення норм кримінальних кодексів 16 зарубіжних країн, які охороняють моральність від злочинних посягань (Австрії, Болгарії, Данії, Іспанії, Китайської Народної Республіки, Латвії, Польщі, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Узбекистан, Російської Федерації, Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Швейцарії, Швеції, штату Каліфорнія).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним дослідженням теоретичних проблем кримінально-правового захисту моральності в Україні та практичної реалізації норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності (ст.ст. 297-304 КК України).
1. Визначено поняття моральності як об’єкта кримінально-правової охорони: моральність – це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі, який охороняється кримінальним законодавством.
2. Подальшого розвитку набула концепція про те, що об’єкт злочину – це встановлений правовими нормами порядок відносин між людьми в суспільстві, який охороняється кримінальним законом. Ґрунтуючись на даному визначенні поняття об’єкта злочину, запропоновано визначення безпосереднього об’єкта кожного із злочинів проти моральності, передбачених ст.ст. 297-304 КК України.
3. Встановлено, що суспільна небезпечність злочинів проти моральності полягає в деформації духовно-етичних цінностей суспільства, насадженні бездуховності, деградації особистості, що знижує загальний рівень культури суспільства; негативному впливі на свідомість особи, її психофізіологічний стан, пробудженні низьких інстинктів і нахилів; порушенні повноцінного процесу формування дітей, негативному впливі на моральний, фізичний, психічний розвиток та виховання неповнолітніх; створенні умов для вчинення інших, більш небезпечних злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачена нормами КК України.
4. Визначено три сфери моральності, злочин проти яких тягнуть кримінальну відповідальність, що встановлена ст.ст. 297 – 304 КК України: моральність у сфері матеріальної і духовної культури (ст.ст. 297 – 300); моральність в сфері статевих відносин (ст.ст. 301 – 303); моральності в сфері соціалізації неповнолітніх (ст. 304).
5. Обґрунтовується, що при жорстокому поводженні з тваринами з хуліганських мотивів дії винної особи повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ст. 296 „Хуліганство” і ст. 299 „Жорстоке поводження з тваринами”. В зв’язку з цим пропонується змінити ч. 1 ст. 299 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами.
6. Обґрунтовано доцільність визначення поняття порнографії наступним чином: порнографія – це демонстративне візуальне або звукове зображення статевого акту, а так само опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
7. Зроблено висновок про необхідність включення до переліку кримінально караних діянь, які вказані в диспозиціях частини 1-2 ст. 300 КК України та частини 1-2 ст. 301 КК України, демонстрації творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК України) та демонстрації предметів порнографічного характеру (ст. 301 КК України).
8. Зроблено висновок, що до творів та матеріалів порнографічного характеру слід віднести також аудіозаписи, які відображають за допомогою звуку ознаки статевого акту. З огляду на це пропонується доповнити перелік предметів порнографічного характеру, який дається в ч. 2 та ч. 3 ст. 301 КК України, предметами, що відносяться до аудіопродукції. В зв’язку з цим пропонується внести зміни в ч. 2 та ч. 3 ст. 301 КК України
9. У зв’язку з тим, що була доведена недоцільність криміналізації систематичного заняття проституцією у вітчизняному кримінальному законодавстві, пропонується декриміналізувати систематичне заняття проституцією. На підставі зазначеного вище пропонується внести зміни в ст. 303 КК України.
10. Наведено аргументацію щодо підвищеної суспільної небезпечності сутенерства та зроблено висновок про те, що об’єктивна сторона сутенерства відрізняється від об’єктивної сторони інших злочинних діянь, передбачених ч.ч. 2-3 ст. 303 КК України. Пропонується створити нову статтю, а саме ст. 303' „Сутенерство” і, у зв’язку з цим, внести відповідні зміни до ст. 303 КК України.
11. Ґрунтовно доведено, що втягнення малолітніх в злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, а також вчинення цих самих діянь організованою групою мають підвищений ступінь суспільної небезпечності порівняно із вчиненням цих діянь щодо неповнолітніх. Відповідно до цього пропонується внести зміни в ст. 304 КК України.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі висновки, пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення норм кримінального законодавства щодо охорони моральності в Україні та підвищення ефективності боротьби із злочинами проти моральності можуть бути використані:
– у законотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні чинного кримінального законодавства України з питань охорони моральності;
– у правозастосовчій діяльності при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України з питань відповідальності за злочинні діяння проти моральності, у слідчій та судовій практиці;
– у науково-дослідній діяльності з метою подальшого здійснення теоретичних розробок і досліджень проблем кримінально-правової охорони моральності;
– у навчальному процесі при викладанні навчальної дисципліни “Кримінальне право України”, при підготовці відповідних розділів науково-практичних коментарів кримінального законодавства, підручників, навчальних і методичних посібників
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювалися на шести науково-практичних конференціях та семінарах: „Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України” (Луганськ, 2002 р.), „Перші Всеукраїнські юридичні читання студентів і аспірантів” (Хмельницький, 2002 р.), „Другі осінні юридичні читання” (Хмельницький, 2003 р.); на міжнародному науково-практичному семінарі „Міжнародна злочинність: шляхи і форми протидії” (Ірпінь, 2002 р.); в Першій літній школі права „Транснаціональні форми організованої злочинної діяльності” (Одеса, 2004 р.); на регіональній міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення праввого забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, 2005 р.). На основі проведеного дослідження була підготовлена стаття „Захист суспільної моралі”, яка опублікована в шостому томі Юридичної енциклопедії [1;615-616]. Дисертацію обговорено на засіданні відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені в п’яти статтях та трьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях. Три статті опубліковані у наукових фахових виданнях України.

Список літератури

ВИСНОВКИ
Проведене комплексне дослідження проблем кримінально-правової охорони моральності в Україні дає підстави зробити ряд теоретичних висновків та внести деякі практичні рекомендації щодо вдосконалення норм чинного кримінального законодавства, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, що, на думку автора, дозволить забезпечити охорону моральності на належному рівні.
1). Для визначення моральності як об’єкта кримінально-правової охорони виникла необхідність з’ясувати, що є загальним об’єктом злочину. Аналіз кримінально-правової літератури дав можливість визначити об’єкт злочинного посягання наступним чином: об’єкт злочину – це встановлений правовими нормами порядок відносин між людьми в суспільстві, який охороняється кримінальним законом.
2). На основі проведеного дослідження нами було встановлено, що об’єкт злочину – це порядок відносин в певній сфері життя суспільства. З огляду на це моральність як об’єкт кримінально-правової охорони, на наш погляд, можна визначити так: моральність – це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі, який охороняється кримінальним законодавством.
3). Для всебічного вивчення та вирішення проблем охорони моральності за вітчизняним кримінальним законодавством в ході дослідження ми визначили суспільну небезпечність злочинів проти моральності. Для цього виникла необхідність аналізу суспільної небезпечності кожного із злочинів, що посягають на моральність, окремо. В процесі цього аналізу виявилось, що норми, які встановлюють покарання за злочинні посягання на моральність можна поділити на наступні три групи за безпосереднім об’єктом посягання:
1. Злочини проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури (ст.ст. 297 – 300 КК України).
2. Злочини проти моральності в сфері статевих відносин (ст.ст. 301 – 303 КК України).
3. Злочини проти моральності в сфері соціалізації неповнолітніх (ст. 304 КК України).
4). Дисертантом було з’ясовано, що суспільна небезпечність злочинів проти моральності полягає в наступному:
– деформація духовно-етичних цінностей суспільства, насадження бездуховності, деградація особистості, що знижує загальний рівень культури суспільства;
– негативний вплив на свідомість особи, її психофізіологічний стан, пробудження низьких інстинктів і нахилів;
– порушення повноцінного процесу формування дітей, негативний вплив на моральний, фізичний, психічний розвиток та виховання неповнолітніх;
– створення умов для вчинення інших, більш небезпечних злочинів, передбачених нормами КК України.
5). Виходячи з аналізу складів злочинів, передбачених ст.ст. 297-304 КК України, та згідно із визначенням об’єкта злочину пропонуються наступні поняття об’єкта кожного із злочинних діянь:
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 297 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері поваги до померлих та місць їх поховання;
• Безпосереднім об’єктом злочинного діяння, яке карається за ст. 298 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері ставлення до пам’яток історії та культури;
• Безпосереднім об’єктом злочину, покарання за який встановлене ст. 299 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері поводження з тваринами;
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 300 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері матеріальної і духовної культури суспільства;
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 301 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері моральності розповсюдження інформації про статеве життя;
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 302 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері статевої моральності;
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 303 КК України, є встановлений порядок в суспільстві у сфері моральності статевих стосунків;
• Безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 304 КК України, є встановлений порядок відносин в суспільстві у сфері соціалізації неповнолітніх.
6). Дослідивши питання, пов’язані із ст. 301, яка передбачає кримінальну відповідальність за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, ми дійшли висновку, що ті визначення порнографії, що пропонуються дослідниками та законодавчими нормами є не достатньо точними. Тому дисертантом запропоноване наступне визначення цієї дефініції: порнографія – це демонстративне візуальне або звукове зображення статевого акту, а так само опис статевих органів персонажів (людей, тварин), у тому числі в момент вчинення ними або по відношенню до них дій сексуального характеру.
7). Вивчення питань, пов’язаних із заняттям проституцією, втягненням або примушуванням до заняття нею, за які кримінальну відповідальність встановлює ст. 303, дозволило нам зробити певні висновки з цього приводу. Тому, на думку дисертанта, необхідно внести в дану норму деякі зміни. А саме: ми пропонуємо декриміналізувати заняття проституцією і залишити лише один вид відповідальності за проституцію, а саме адміністративну відповідальність; крім того, ч. 4 ст. 303, яка встановлює кримінальну відповідальність за сутенерство, варто виключити із ст. 303 і виділити окремою нормою. А також ми пропонуємо таке визначення проституції: проституція – це систематичне надання сексуальних послуг з метою отримання доходу.
8). Нами були досліджені кримінальні кодекси шістнадцяти країн, п’ятнадцять з яких відносяться до континентальної (романо-германської) і одна – до англо-американської (англо-саксонської) правових сімей. Вивчення кримінального законодавства зарубіжних держав дало нам змогу виявити наступне: в більшості із досліджених кримінальних кодексів зарубіжних країн передбачена відповідальність за злочинні посягання на моральність. Дослідження норм кримінальних кодексів іноземних країн, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти моральності, дозволило зробити певні висновки щодо загальних тенденцій розвитку зарубіжного кримінального законодавства. Крім того, вивчення кримінально-правових норм, які передбачають кримінальну відповідальність за злочини проти моральності дозволило виявити переваги та недоліки кримінального права України, визначити напрями його подальшого вдосконалення. В ході цього дослідження ми з’ясували наступне:
– Кримінальні кодекси багатьох держав виділяють моральність як об’єкт злочинного посягання. Так, КК Австрії (Розділ 10 „Злочинні діяння проти моральності”), КК Польщі (Розділ 25 „Злочини проти сексуальної свободи і моральності”), КК Латвії (Розділ 16 „Злочинні діяння проти моральності та статевої недоторканості”), КК Республіки Казахстан (Розділ 10 „Злочини проти здоров’я населення і моральності”), КК Республіки Узбекистан (Розділ 5 „Злочини проти сім’ї, молоді та моральності”), КК Білорусії (Розділ 11 „Злочини проти громадського порядку та суспільної моральності”), КК РФ (§ 3 „Злочини проти громадської моральності”), КК штату Каліфорнія (Секція 304–310.5 „Злочини проти релігії та совісті і проти доброї моральності”) виділяють норми, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочинні діяння проти моральності, в окремі розділи. Законодавець України, врахувавши практику інших держав, також виділяє такі норми в окремий розділ Особливої частини (Розділ XII „Злочини проти громадського порядку і моральності”);
– Кримінальне законодавство зарубіжних держав, в яких встановлена відповідальність за злочинні посягання на порядок відносин між людьми в суспільстві, що визначається нормами моралі, використовує термін „моральність”, а не мораль. Тобто, позитивний законодавчий досвід зарубіжних країн був врахований в процесі створення вітчизняного кримінального кодексу;
– Всі досліджені зарубіжні кримінальні кодекси передбачають відповідальність за злочини проти моральності, зокрема за її види. На відміну від КК України, норми якого встановлюють покарання за злочини проти всіх трьох видів моральності, більшість зарубіжних кримінальних кодексів визначають покарання лише за деякі її види. Так, за злочини проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури не встановлена кримінальна відповідальність за КК Польщі, КК Франції, КК Болгарії, КК Латвії, КК штату Каліфорнія. За злочинні посягання на моральність в сфері соціалізації неповнолітніх покарання не встановлюється кормами кримінальних кодексів Польщі, Швейцарії, Данії, ФРН, Латвії, Білорусії, Республіки Казахстан, Російської Федерації, КНР. За злочини проти моральності в сфері статевих відносин кримінальна відповідальність передбачається всіма дослідженими кримінальними кодексами зарубіжних країн;
– В кримінальному кодексі жодної з країн заняття проституцією не є кримінально караним діянням, на відміну від України, кримінальне законодавство якої встановлює покарання за заняття проституцією (ч. 1 ст. 303). Така практика свідчить про те, що це діяння не становить великої суспільної небезпеки, і тому не має сенсу криміналізувати це діяння;
– Кримінальні кодекси деяких держав, зокрема Австрії, Швеції, Латвії, відповідальність за сутенерство встановлюють окремими нормами. Тому є пропозиція запозичити такий досвід для вдосконалення вітчизняного Кримінального кодексу, тобто покарання за сутенерство встановити окремою нормою КК України;
– Кримінальне законодавство Франції передбачає відповідальність за злочини, зокрема за злочини проти моральності, юридичних осіб. Така практика є досить цікавою і вартою уваги, тому законодавець України має ретельно дослідити практику застосування норм КК Франції з приводу кримінальної відповідальності юридичних осіб і по можливості використати такий досвід для подальшого вдосконалення вітчизняного кримінального законодавства;
– КК КНР та КК штату Каліфорнія в кожному розділі містять норми, в яких роз’яснюються терміни та поняття, що зустрічаються в інших нормах даного розділу. На думку дисертанта така практика допомагає уникати багатьох спірних питань з приводу визначення вини особи та дає змогу більш точно призначити покарання винному у вчиненні того чи іншого злочину. Тому, видається, є сенс запозичити таку практику для КК України.
9). При дослідженні складу злочину, передбаченого ст. 299, яка віднесена нами до групи злочинів проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури, ми дійшли висновку, що доцільним буде викладення диспозиції ч. 1 ст. 299 КК України в такій редакції:
„Ст. 299 Жорстоке поводження з тваринами
1. Знущання над тваринами, що відносяться до хребетних, вчинене із застосуванням жорстоких методів, а також нацькування тварин одна на одну, вчинене з корисливих мотивів –
карається...”
10). Аналіз ст. 300 КК України, яка теж включена в групу норм, які встановлюють покарання за злочини проти моральності в сфері матеріальної і духовної культури, дав нам підстави для пропозиції змінити редакцію даної норми і викласти її наступним чином:
„Ст. 300 Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
1. Ввезення в Україну творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, з метою збуту, розповсюдження чи демонстрації або їх виготовлення, зберігання, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут, розповсюдження чи демонстрація, а також примушування до участі у їх створенні, –
караються...
2. Ті самі дії щодо кіно- та відеопродукції, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також збут, демонстрація неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, –
караються...
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, –
караються...”
11). Аналіз ст. 301 КК України також дав нам підстави для того, щоб запропонувати наступну редакцію даної норми:
„Ст. 301 Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
1. Ввезення в Україну творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту, розповсюдження чи демонстрації або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут, розповсюдження чи демонстрація, а також примушування до участі у їх створенні, –
караються...
2. Ті самі дії, вчинені щодо кіно-, аудіо- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, а також збут, демонстрація неповнолітнім чи розповсюдження серед них творів, зображень або інших творів порнографічного характеру, –
караються...
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб, а також примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно-, аудіо- та відеопродукції, комп’ютерних програм порнографічного характеру, –
караються...”
12). З огляду на проведене нами дослідження ст. 303 КК України, ми прийшли висновку, що ця норма вимагає деякого вдосконалення. Пропонуємо викласти ст. 303 КК України в наступній редакції, змінивши її назву:
„Ст. 303. Примушування чи втягнення до заняття проституцією
1. Примушування чи втягнення до заняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг за плату шляхом застосування насильства чи погрози його застосування, знищення чи пошкодження майна, шантажу або обману, –
караються ...
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, –
караються ...”.
13). Крім того, маємо пропозицію виділити сутенерство окремою нормою:
„Ст. 303'. Сутенерство
1. Сутенерство, тобто створення, керівництво або участь в організованій групі, яка забезпечує діяльність з надання сексуальних послуг особами чоловічої або жіночої статі з метою отримання прибутків, –
караються ...
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітньої особи чоловічої або жіночої статі –
караються..”
14). В зв’язку із проведеним дослідженням ст. 304 КК України, пропонуємо викласти її в наступній редакції:
„Стаття 304. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність
1. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, –
карається...
2. Дії, передбачені частиною першої цієї статті, вчинені щодо малолітнього або організованою групою, –
караються...”

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ландіна А.В. Захист суспільної моралі // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – Т. 6: Т-Я. – К.: „Укр. енцикл.”, 2004. – С. 615-616.
2. Кримінальний кодекс України (від 5 квітня 2001 року). – Харків: ФІНН, 2002. – 224 с.
3. Кримінальний кодекс Української РСР (станом на 1 квітня 1985 року). – К.: Вид-во політичної літератури України, 1985. – 210 с.
4. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М., 1961. – 666 с.
5. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления по
советскому уголовному праву. - М.: Госюриздат, 1957.- 363 с.
6. Дурманов Н.Д. Уголовная ответственность за преступления против общественности, общественного порядка и здоровья населения. – М.: Госполитиздат, 1962. – 62 с.
7. Загородников Н.И. Объект преступления и проблема совершенствования уголовного законодательства // Актуальные проблемы уголовного права. – М., 1988. – С. 23-31.
8. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Изд-во Юрид. Лит., 1960. – 229 с.
9. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.
10. Глистин В.К. Проблемы уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1979. – 127 с.
11. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. В 2 т. – Т.1. Часть Общая: Лекции. – М., 1994. – 815 с.
12. Спасович В.Д. Учебник уголовного права. В 2 т. – Т. 1. Вып. 1. – СПб: Типография Иосифата Огрызко, 1863. – 428 с.
13. Негоденко В.К. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. – К.: „Наукова думка”, 1971. – 72 с.
14. Фесенко Є. Цінності як об’єкт злочину // Право України. – 1999. - № 6. – С. 75-78.
15. Лихова С. Конституційно-правовий інститут основних прав і свобод людини як об’єкт кримінально-правової охорони // Юридичний вісник України. – 2000. – № 25. – С. 20–22.
16. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні: проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства. – К., 2002. – 636 с.
17. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 64 с.
18. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Андрусів Г.В., Андрушко П.П., Бенківський В.В., Кобзаренко П.В., Лихова С.Я. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 512 с.
19. Костенко О.М. Роль доктрини в кримінальному праві // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. (Випуск 1). Матеріали міжвузівської наукової студентської конференції 30 січня – 2 лютого 2000 р. – Косів, 2000. – С. 26-28.
20. Светлов А.Я. Ответственность за должностные преступления. – К.: Наукова думка, 1978. – 304 с.
21. Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. – К.: Наукова думка, 1989. – 280 с.
22. Яценко С.С. Ответственность за преступления против общественного порядка. – К.: Вища школа, 1976. – 92 с.
23. Андрушко П.П. Кримінально-правова охорона особистих благ, основних прав і свобод людини і громадянина новим Кримінальним кодексом України // Ерліхівський збірник. – Вип. № 3. – 2002. – С. 28-36.
24. Гороховська О.В. Кримінальна відповідальність за вбивство через необережність: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 228 с.
25. Уголовное право УССР на современном этапе. Часть Общая. – К.: Наукова думка, 1985. – 445 с.
26. Лапина Т.С. Социальные функции морали // Мораль и этическая теория. Некоторые актуальные прблемы. [Под ред. О.П. Целиковой] – М.: Наука, 1974. – 295 с.
27. Костенко А.Н. Принцип отражения в криминологии (психологический механизм криминального поведения). – К.: Наукова думка, 1986. – 128 с.
28. Дробницкий О.Г. Понятие морали: Историко-критический очерк. – М.: Изд-во „Наука”, 1974. – 388 с.
29. Кант И. Основы метафизики нравственности; Критика практического разума; Метафизика нравов. – СПб.: Наука, 1995. – 528 с.
30. Гегель Г. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 242 с.
31. Ницше Ф. Сочинения в 2-х томах. – Т. 2. – М.: Издательство "Мысль", 1990. – 299 c.
32. Мораль // Український радянський енциклопедичний словник / Під ред. Н.П. Бажана. В 3 т. – Т. 2. – К.: АН УРСР, 1972. – 856 с.
33. Денисов С.Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської моралі (ст.ст. 210, 211, 211' КК 1960 р.): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08/ Українська Академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 186 с.
34. Денисов С.Ф. Об’єкт у злочинах проти громадської моралі // Вісник ЗЮІ МВС України. – Вип. 1. – 1997. – С. 25-27.
35. Сердюк П.П. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості / Автореф. дис. ... к-та юрид. наук: 12.00.08 / Одеська національна юридична академія. – Одеса, 2005. – 20 с.
36. Структура личности и мораль. – М.: Мысль, 1977. – 176 с.
37. Кримінальне право України. Особлива частина / М.І. Бажанов, В.В. Сташис, І.О. Зінченко та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ - Харків: Юрінком-Інтер – Право, 2001. – 496 с.
38. Бачинин В.М. Филисофия права: конспект лекций. – Х.: Консум, 2002. – 367 c.
39. Закон України „Про захист суспільної моралі” від 20 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 14. – Ст. 192.
40. Украинская советская энциклопедия. В 12 т. – Т. 7 – К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1980. – 560 с.
41. http://www.philos.msu.ru/library
42. Ландіна А.В. Моральність як об’єкт кримінально-правового захисту // Вісник правознавства та правоохоронної діяльності. – 2003. - № 3. – С. 194-204.
43. Российское уголовное право. Общая часть. Учебник для курсантов и слушателей общеобразовательных учереждений МВД России по специальности 02.11.00 „Юриспруденция” / В.Б. Боровиков, Н.П. Журавлев и др./ – М., 2001. – 279 с.
44. Науковий коментар Кримінального кодексу України / Проф. Коржанський М.Й. – К.: Атіка, Академія, Ельга-Н., 2001. – 656 с.
45. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 року. / За ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
46. Учебник уголовного права. Общая часть. / С.В. Бородин, В.Н. Кудрявцев, Н.А. Кузнецов и др. – М.: СПАРК, 1996. – 412 с.
47. Денисов С.Ф., Кулик Ю.С. Санкції за злочини проти моральності // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал. Серія: Право. – 2004. – № 1. – С. 26-30
48. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю.В.Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В.Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Концерн „Видавничий Дім „Ін Юре”, 2003. – 1196 с.
49. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.
50. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під заг. ред. Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. / У 2-х частинах – Ч. 2. – К.: „Форум”, 2001.– 944 с.
51. Основи законодавства про культуру від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 21. – Ст. 294.
52. Закон України „Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
53. Про затвердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання від 18 серпня 1992 р. // http://www.rada.gov.ua.
54. Про затвердження Положення про порядок визначення наукових об’єктів, що становлять національне надбання від 18 лютого 1997 р. // http://www.rada.gov.ua.
55. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2003. – 1056 с.
56. Закон України “Про тваринний світ” від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
57. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 грудня 2001 року. / За ред. С.С. Яценка. – К.: А.С.К., 2002. – 936 с.
58. Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
59. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 1. – Ст. 1.
60. Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 10. – Ст. 43.
61. Закон України “Про національний архівний фонд і архівні установи” від 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
62. Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 39. – Ст. 181.
63. Закон України “Про видавничу справу” від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 32. – Ст. 206.
64. Рябчинська О.П. Боротьба з розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості / Автореф. дис. ... к-та юрид. наук: 12.00.08 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 21 с.
65. Женевська Міжнародна конвенція “Про боротьбу з обігом порнографічних видань і торгівлею ними” від 12 вересня 1923 року // http://pravo.kulichki.ru.
66. Конвенція “Про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами” // СССР и международное сотрудничество в области прав человека: Документы и материалы. – М., 1989. – С. 150.
67. Макаренко В. Красиво жить не запретишь // Советская молодежь – 1988. – 3 марта. – С. 4.
68. Ветров С. …Потому что они – люди // Смена. – 1988. – № 22. – С. 13-18.
69. Дьяченко А.П. Интердевочки в зеркале прессы / Проституция и преступность. – М.: Юрид. лит., 1991. – С. 71-98.
70. Каменева О. Грязь у трех вокзалов // Гудок. – 1987. – 27 марта. – С. 5.
71. Алексеенко Ю. и другие. Факты разгуливающие по улице // Семья. – 1988. – №14. – С. 45-51.
72. Бояркина Н. На панели // Комсомольская правда. – 1989. – 27 января. – С. 7.
73. Ландіна А.В. Кримінально-правова оцінка проституції в Україні та деяких інших державах: порівняльний аналіз. // Молодь в юридичній науці: збірник тез доповідей Перших Всеукраїнських осінніх юридичних читань студентів та аспірантів. – Хмельницький: Вид-во ХІУП, 2002. – 346 с.
74. Закон України „Про охорону дитинства” від 26 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
75. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності” від 28 січня 2000 р. // http://www.zakon.rada.gov.ua.
76. Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про застосування законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність” від 27 лютого 2004 р. // Вісник Верховного Суду. – 2004. – № 4. – С. 16-19.
77. Закон УРСР „Про охорону і використання пам’яток історії та культури” від 13 липня 1978 р. // Відомості Верховної Ради. – 1978. – № 30. – Ст. 426.
78. Казбеков Н.А. Некоторые проблемы духовных оснований казахстанского общества в условиях трансформации // Актуальные проблемы современности. Международный сборник научных трудов. Вып. 1. – Караганда.: Болашак-Баска, 2003. – 338 с.
79. Культура //Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука – К: Гол. ред. Української радянської Енциклопедії АН УРСР, 1973. – С. 248-249.
80. Філософія. Навчальний посібник / І.Ф. надольний, В.П. Андрущак, І.В. Бойченко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вілар, 1999. – 624 с.
81. Культура // Философский энциклопедический словарь / Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. – М: Сов. енциклопедия, 1989. – С. 293-295.
82. Рябчинська О.П. Боротьба з розповсюдженням порнографічних предметів і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості / Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 215 с.
83. Возрастная и педагогическая психология: Учебник для студентов педагогических институтов / В.В. Давыдов, Т.В. Драгунова, Л.Б. Ительсон и др.; Под ред. А.В. Петровського. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.
84. “Cultural Conflict and Crime”, Social Science Research Council // Bulletin 41. – № 4. – 1938. – Р. 17-32.
85. “Is “White Collar Crime” Crime?”// American Sociological Review. – № 10. – 1945. – Р. 132-139.
86. Социализация // Философский энциклопедический словарь/ Редкол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильчев и др. – 2-е изд. – М.: Сов. Энц., 1964. – С. 603.
87. Соціалізація // Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Укр. рад. Енц. АН Української РСР, 1973. - С. 482.
88. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Похоров. 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 1600 с.
89. Украинская советская энциклопедия. В 12 т. – Т. 10 – К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1984. – 560 с.
90. Джужа О.М. Кримінологія. Спеціалізований курс лекцій зі схемами (Загальна та Особлива частини). Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2001. – 368 с.
91. Церетели Т.В. Деликты создания опасности. // Сов. Гос-во и право. – 1970. – №8. – С. 54-59.
92. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира. – М.: Ин-т гос. и права РАН, 1993. – 143 с.
93. Загальна теорія держави і права / За ред. Академіка АпрН України, доктора юридичних наук, професора В.В. Копейчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.
94. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навчальний посібник для юрид. фак. вузів. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
95. Давид Рене, Жоффре-Спинози Камилла. Основные правовые системы современности / В.А. Туманов (пер. с фр.). – М.: Международные отношения, 1988. – 399 с.
96. Уголовный кодекс Австрии/Пер. с нем. – М.: Зерцало, 2001. – 144 с.
97. Уголовный кодекс Испании – М.: Зерцало, 1997. – 218 с.
98. Уголовный кодекс Швеции / Научные редакторы проф. Н.Ф.Кузнецова и к.ю.н. С.С. Беляева – СПб: Юридический центр Пресс, 2001. – 320 с.
99. Уголовный кодекс Франции – СПб.: Юр. Центр Пресс, 2002. – 650 с.
100. Уголовный кодекс Швейцарии – М.: Зерцало, 2000. – 138 с.
101. Уголовный кодекс Дании – Москва, 2001. – 186 с.
102. Уголовный кодекс ФРГ – М.: Зерцало, 2000. – 206 с.
103. Уголовный кодекс Болгарии // www.bild.net/temida.
104. Уголовный кодекс Республики Беларусь // http://icpo.at.tut.by/crimru.html.
105. Уголовный кодекс Республики Казахстан // http://www.customs.kz.
106. КК Республіки Узбекистан // http://www.pravo.uz/crime.
107. Российская Федерация. Законы. Уголовный кодекс российской Федерации. – М.: ПРИОР, 2002. – 160 с.
108. Criminal Law of the People’s Republic of China // www.qis.net/chinalaw.
109. Penalty Code of California // http://deathpenalty.narod.ru/ zak/calcode.html.
110. Англо-русский юридический словарь / С.Н. Андрианов, А.С. Берксон, А.С. Никифоров. – М.: РУССО, 2002. – 512 с.
111. Уголовный кодекс Республики Польша – СПб.: Юр. Центр Пресс, 2001. – 324 с.
112. Торговля женщинами: Молдова и Украина (декабрь 2000 г.) – Миннесота: Правозащитники Миннесоты, 2000. – 54 с.
113. Уголовный кодекс Латвии. – www.ttc.lv/New.
114. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського університету, 1964. – 189 с.
115. Лановенко І.П. Кримінальна відповідальність за порушення правил техніки безпеки у промисловості. – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 128 с.
116. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Харьков: Вища школа, 1988. – 198 с.
117. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І.Бажанов, В.В.Сташис, І.О. Зінченко та ін.; За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ - Харків: Юрінком-Інтер – Право, 2001. – 416 с.
118. Советское угловное право: Часть Общая. Учебное пособие для юрид. ин-тов и фак. [Ред.: д-р юрид. наук М.Д. Шаргородский и канд. юрид. наук Н.А. Беляев]. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. – 587 с.
119. Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический комментарий / Н.Ф. Антонов, М.И. Бажанов, Ф.Г. Бурчак и др. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 880 с.
120. Горб Н.О. Питання вдосконалення кримінального законодавства про відповідальність за наругу над могилою // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України. Додаток (матеріали науково-практичної конференції „Кримінальний кодекс України 2001 року (проблеми, перспективи та шляхи вдосконалення кримінального законодавства)” 4-5 квітня 2003 року). - № 2(1). – Львів. – 2003. – С. 221-223.
121. Проект Закону України „Про похоронну справу” від 21 травня 2002 р. // http://gska2.rada.gov.ua.
122. Уголовное право. Особенная часть: Учебник для вузов / Т.И. Ваулина, П.А. Волостнов и др. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1998. – 768 с.
123. Погром на евреском кладбище. //Вечерние вести. - № 074 (1173) – 2004. – 25травня. – С. 2.
124. Акуленко В.І. Охорона пам’яток культури в Україні (1917 - 1990): [Моногр.]. – К.: Вища школа, 1991 – 274 с.
125. Акуленко В.І. Злочини проти пам’яті. Про нищення культурних цінностей на Україні (1917-1941р.). – К.: Вид-во тов-ва „Знання” України, 1991. – 48 с.
126. Пьяный дояр отрезал коровам хвосты // Столичка. – 2005. – 1 сентября. – С. 3.
127. Проект Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження” від 26 лютого 2003 р. // http://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/zweb.
128. Кужилина Н., Темник В. Порно для невинных младенцев // Вечерние вести. – № 036 (1135). – 2004. – 11 березня. – С. 5.
129. Бантишев А., Фетисенко К. Изготовление и распространение произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости // Социалистическая законность. – 1987. – № 7. – С. 35.
130. Плешаков А., Щерба С. Уголовная ответственность за
пропаганду культа насилия и жестокости // Сов. юстиция.-1988.– №13.– С. 11-12.
131. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред.: В.Ф. Бойко та ін. – 6-те вид. допов. – К.: АСК, 2000. – 1120 с.
132. Закон України „Про кінематографію” від 13 січня 1998 р.// Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 22. – Ст. 114.
133. Указ Президента України № 456/99 від 27 квітня 1999 року „Про заходи розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян” // http://www.rada.gov.ua.
134. Рябчинська О.П. Проблемні питання відповідальності за розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості // Держава та регіони. Науково-виробнчий журнал. Серія: Право. – 2004. – № 2 – С. 85-88.
135. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 11 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 43. – Ст. 214.
136. Лопатин В.В., Лопатина Е.С. Малый толковый словарь. – М., 1998. – 428 с.
137. Осипов Г.В. Социологический энциклопедический словарь. – М.: НОРМА, 2000. – 488 с.
138. Большой энциклопедический словарь: в 2-х т. / Гл. ред.
A.M. Прохоров. – М.: Сов. энциклопедия, 1991. – Т.1. – 862 с.
139. Культ // Политологический словарь / Под ред. Астахова В.И., Панова Н.И. – Х.: Прапор, 1997. – С. 321.
140. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. Т. 1-4. – М.: Русский язык, 1989. – Т.2. – 779 с.
141. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 22-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1990. – 921 с.
142. Словник української мови . – Т. 5 – К.: Наукова думка, 1974. – 678 с.
143. Юридический энциклопедический словарь. – 4-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1989. – 875 с.
144. Жижиленко А.А. Преступления против личности. – М. (и) Л.: Государственное издательство, 1927. – 140 с.
145. Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. – М., 1969. – 120 с.
146. Советское уголовное право. Часть Особенная. Учебное пособие для юрид. ин-тов и юрид. фак. гос. ун-тов. Ред. коллегия: д-р юрид. наук М.Д. Шаргородский и др. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 470 с.
147. Советское уголовное право. Особенная часть. Уч-к для студ-в юрид. ин-тов и фак. – М.: Госюриздат, 1971. – 464 с.
148. Левертова Р.А. Ответственность за психическое насилие по советскому уголовному праву. Учеб. пособие. – Омск: НИРИО ОВШМ МВД СССР, 1978. – 104 с.
149. Вопросы борьбы с преступностью / Отв. ред. В.В. Коробейников. – М.: Юрид. Лит., 1985. – Вып. 42. – С. 8-17.
150. Осипов Г.В. Социологический энциклопедический словарь. – М., 1993. – 253 с.
151. Философский энциклопедический словарь / Под ред. Ланда Н.М. – М.: Изд-во „Советская энциклопедия”, 1989. – 1030 с.
152. Словарь иностранных слов – 12-е изд., стереотип. – М.: Русский язык, 1985. – 606 с.
153. Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов. – М.: Наука, 1967. – 333 с.
154. Гульдан В. Экспертиза видеофильмов // Соц. законность. – 1987. – № 12. – С. 12.
155. Демонстрація // Український радянський енциклопедичний словник // За ред. Н.П. Бажана. – Т. 1. – К.: Академія наук Української РСР, 1966. – 856 с.
156. Украинская советская энциклопедия. В 12 т. – Т. 3 – К.: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1980. – 544 с.
157. Николаев В. Порнографическая «Медведица» спровоцировала скандал // Сегодня. – 2004. – 26 января. – С. 6.
158. Компьютеры – территория порно // Сегодня. – 2004. –16 февраля. – С. 12.
159. Єжов А. Согласно новому закону об общественной морали… // Факты. – 2004. – 7 февраля. – С. 13.
160. Гороховский А. Готовясь к съемкам, порноактеры… // Факты. – 2003. – 18 октября – С. 13.
161. Бартол Курт. Психология криминального поведения. – 7-е междун. изд. – СПб.: Пройм-ЕВРОЗНАК; М.: Олма-Пресс, 2004. – 352 с.
162. Кон И.С. Надо ли бояться порнографии? // Столица. – 1999. – № 6. – С. 57-60.
163. Гришанин П.Ф., Владимиров В.А. Преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М., 1962. – 71 с.
164. Матишевский П.С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения – М.: Юрид. Лит., 1964. – 158 с.
165. Смитиенко В.Н. Уголовно-правовая охрана здоровья населения в СССР. – К.: Вища школа, 1989. – 244 с.
166. Советское уголовное право. Часть Особенная / Под ред. П.П. Михайленко. – К.: Редакционно-издательский отдел при МВД УССР, 1968. – 670 с.
167. Денисов С.Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти громадської моралі (ст.ст. 210, 211, 211' КК 1960 р.) / Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. – К., 1996. – 21 с.
168. Химери міста Шульца // Політика і культура. – 2004. – № 15. – 23-29 квітня. – С. 39-40.
169. Словарь иностранных слов. – 9-е изд., испр. – М.: Русский язык, 1982. – 608 с.
170. Сексология: Энциклопедический справочник по сексологи и смежным областям. – Мн., 1993. – 250 с.
171. Словарь русского язика. В 4-х т. Под ред. А.П. Евгеньевой. – М.: Русский язык. – 2-е изд., испр. и доп. – Т. 4 (С-Я). – 1984. – 782 с.
172. Краткий словарь иностранных слов / Под ред. И.В. Лехина и проф. Ф.Н. Петрова. – 6-е перераб. и испр. изд. – М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей, 1951. – 488 с.
173. Словарь русского языка; в 4-х т. Под ред. А.П. Евгеньевой. – М.: Русский язык – 2-е изд., испр. и доп.. – Т.1, 1982. – 736 с.
174. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар: (За станом кримінального законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 25 жовтня 1995 р.) / Відп. ред.: В.І. Шакун та С.С. Яценко. – К.:Фіта, 1995. – 864 с.
175. Денисов С.Ф., Салімонов І.М. Деякі питання стосовно предмета злочину, передбаченого ст. 211 КК України // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція „Концепція формування законодавства України” (листопад 1998 р.). Наукові статті. – Запоріжжя, 1999. – С. 43-44.
176. Никулин С.И. Нравственные начала уголовного права: Учебное пособие. – М.: РИО УМЦ при ГУК МВД РФ, 1992. –72 с.
177. Бушмин С.И. Порнография: уголовно-правовой и криминологический аспекты / Автореф. … дис. к-та юрид. наук: 12.00.08 – М., 1993. – 22 с.
178. Бушмин С.И., Дьяч