КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІКСАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

Короткий опис

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

СКІЛЬСЬКА Любов Дмитрівна

УДК 343.132.1

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ТА
ТАКТИКО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФІКСАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Біленчук Петро Дмитрович,
кандидат юридичних наук, доцент

Івано-Франківськ – 2010

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………3
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Поняття і класифікація методів фіксації результатів слідчої дії..14
1.1. Поняття фіксації доказової інформації.........................................................14
1.2. Класифікація методів фіксації результатів слідчої дії................................24
Висновки до розділу 1...........................................................................................39
РОЗДІЛ 2. Процесуальні особливості фіксації результатів огляду місця події.........................................................................................................................41
2.1. Поняття та процесуальні особливості складання протоколу огляду.........41
2.2. Правове регулювання застосування додаткових методів фіксації огляду місця події..............................................................................................................56
Висновки до розділу 2...........................................................................................78
РОЗДІЛ 3. Тактико-криміналістичні особливості фіксації результатів огляду місця події..............................................................................................................80
3.1. Криміналістичні прийоми протоколювання як обов’язкового способу фіксації огляду місця події...................................................................................80
3.2. Тактичні рекомендації щодо використання криміналістичної фотографії під час огляду місця події...................................................................................104
3.3. Застосування відеозапису та кінозйомки під час огляду місця події.......................................................................................................................137
3.4. Правила та умови ведення звукозапису під час огляду місця події........166
Висновки до розділу 3.........................................................................................174
ВИСНОВКИ........................................................................................................176
ДОДАТКИ...........................................................................................................182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................197

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВДАІ – відділ державної автомобільної інспекції;
КМСД – кримінальна міліція у справах дітей;
ВКР – відділ карного розшуку;
ЕОП – електронно-оптичний перетворювач;
КК – Кримінальний кодекс;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
НДЕКЦ – науково-дослідний експертно-криміналістичний центр;
ПНБ – прилад нічного бачення;
УМВС – управління Міністерства внутрішніх справ;
ЦПК – Цивільний процесуальний кодекс.

ВСТУП

Актуальність теми. Докорінні зміни у всіх сферах суспільного життя, що відбуваються на сучасному етапі розвитку України, створили передумови для вдосконалення кримінально-процесуального законодавства, подальшої демократизації його положень і приведення цієї галузі законодавства у відповідність до Конституції України та міжнародно-правових стандартів. Як передбачає п. 2. ч. 2 розд. 2 Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 р. “Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів”, одним із завдань реформування кримінального процесу є запровадження нової, позбавленої обвинувального ухилу процедури досудового розслідування, під час якої гласними і негласними методами, встановленими законом, здійснюватиметься збирання фактичних даних, що мають значення для кримінального судочинства.
Провадження досудового розслідування передбачає не лише збирання відповідними державними органами та їх посадовими особами фактичних даних про обставини вчиненого злочину, але й також належну процесуальну фіксацію ходу та результатів слідчих дій. Однією з найбільш поширених у кримінальному процесі слідчих дій є огляд місця події, який підлягає обов’язковій фіксації за допомогою закріплених у законі методів і засобів, що дозволяють документально відобразити хід і результати цієї слідчої дії.
Відповідно до норм КПК України, єдиним обов’язковим на сьогодні способом закріплення результатів огляду місця події є протоколювання, до якого пред’являється низка процесуальних і тактичних вимог. Незважаючи на важливість протоколу огляду місця події для своєчасного та повного розслідування злочину (як свідчить аналіз вивчених матеріалів кримінальних справ, 20 – 30 % наявних у них доказів складають відомості, що містяться в протоколах огляду місця події), протоколювання не завжди здійснюється на належному фаховому рівні. Нерідко нехтування посадовими особами, уповноваженими на проведення огляду місця події, процесуальними вимогами, тактичними прийомами і методами фіксації ходу та результатів цієї слідчої дії призводить до неповноти або необ’єктивності фіксації фактичних даних, порушення стійкої системи доказів у кримінальній справі.
У юридичній літературі питання фіксації результатів слідчих дій були предметом досліджень таких вітчизняних науковців, як В.Д. Басай, І.М. Бацько, В.П. Бахін, П.Д. Біленчук, В.І. Бояров, В.І. Гончаренко, В.Г. Гончаренко, Н.І. Клименко, В.О. Комаха, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, Є.Д. Лук’янчиков, В.Т. Маляренко, М.В. Салтевський, М.Ф. Сокиран, В.Ю. Шепітько та ін., а також зарубіжних, серед яких О.Я. Баєв, Р.С. Бєлкін, М.Б. Вандер, А.І. Вінберг, О.О. Ейсман, Л.М. Карнеєва, І.Ф. Крилов, А.А. Лєві, М.О. Селіванов, С.А. Шейфер, М.П. Яблоков та ін. У їх працях, в основному, розглядаються процесуальні вимоги до фіксації огляду місця події, її методи та способи, окремі рекомендації щодо закріплення слідів залежно від виду злочину та способу його вчинення тощо.
Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених фіксації результатів слідчих дій, комплексне кримінально-процесуальне і криміналістичне дослідження проблем фіксації результатів огляду місця події в повному обсязі не проводилося. У зв’язку з цим недостатньо дослідженими залишаються тактичні особливості протоколювання огляду місця події та застосування додаткових методів фіксації: фотографування, відеозапису, кінозйомки, у тому числі й за допомогою застосування сучасних науково-технічних досягнень – комп’ютерної техніки, високотехнологічних методів відеозапису, фотографічної фіксації місця події і слідів злочину.
Вказані обставини зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження. Крім того, з огляду на підготовку проекту нового КПК України особливої актуальності набувають проблемні питання процесуальної фіксації результатів огляду місця події.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника як складова теми “Політика Української держави у сфері боротьби зі злочинністю” (державний реєстраційний номер 0110U001541) та спрямована на реалізацію Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. Тема дисертації обговорена та затверджена на засіданні вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 5 від 12 грудня 2007 р.), уточнена на засіданні вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 4 від 29 грудня 2009р.).
Мета і завдання дослідження. У рамках поставленої проблеми метою дослідження є розробка комплексного теоретичного та прикладного підходу до проблем протокольної і додаткової фіксації результатів огляду місця події, спрямованих на підвищення ефективності та якості кримінального процесу.
Досягнення поставленої мети дослідження зумовило необхідність постановки та вирішення низки взаємопов’язаних завдань, до яких відносяться:
- здійснити аналіз методів фіксації результатів слідчих дій та їх значення для процесу доказування;
- удосконалити понятійний апарат, концептуальні положення протоколювання як засобу фіксації результатів огляду місця події;
- дослідити чинне кримінально-процесуальне законодавство, що стосується методів фіксації огляду місця події;
- проаналізувати та узагальнити практику застосування протоколювання та додаткових методів фіксації огляду місця події, розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, яке передбачає підстави та порядок їх застосування, а також тактичні умови використання вказаних методів у діяльності правоохоронних органів;
- визначити критерії допустимості та форми взаємозв’язку з протоколом огляду місця події додаткових криміналістичних методів фіксації доказів;
- дослідити тактичні особливості протоколювання огляду місця події та використання його результатів у кримінальному процесі;
- розкрити зміст практичних рекомендацій щодо застосування фотозйомки в конкретних умовах огляду місця події;
- з’ясувати можливості застосування відеозапису та кінозйомки обстановки на місці події та окремих її елементів з метою об’єктивного та повного відображення дій та явищ, що мали місце під час проведення даної слідчої дії;
- розробити перелік практичних рекомендацій щодо підготовки та техніко-тактичного забезпечення зйомки відео- та кінофільму огляду місця події;
- встановити особливості використання звукозапису на місці події та внести пропозиції щодо варіантів поведінки слідчого для підвищення значущості інформації, отриманої за допомогою вказаного методу фіксації результатів слідчої дії.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері застосування кримінально-процесуальних норм, що регулюють умови та порядок фіксації результатів огляду місця події, а також використання тактичних прийомів закріплення результатів даної слідчої дії на стадії досудового розслідування кримінальних справ.
Предметом дослідження є кримінально-процесуальні та тактико-криміналістичні особливості протоколювання, відео-, кіно-, фотозйомки, звукозапису та інших способів фіксації результатів огляду місця події.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових, спеціальних та окремих криміналістичних методів пізнання. Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються в дисертації, представлені у вигляді єдності їх соціального змісту та юридичної форми, а також матеріалістичний підхід, що визнає об’єктивно існуючу дійсність, доступну для пізнання науковими методами.
Зі спеціальних методів дослідження в роботі застосовано логіко-семантичний метод (у підрозділах 1.1, 2.1, 3.1 та параграфі 3.2 для визначення та поглиблення понятійного апарату “фіксація”, “метод”, “протокол”, “пояснення”, “опис”, “порівняння”, “орієнтуюча зйомка”, “параболічний мікрофон” та ін.); метод порівняння (у підрозділах 3.1, 3.2 та 3.3 для зіставлення ефективності протоколювання, фотозйомки та відеозапису для визначення повноти й об’єктивності відображення за їх допомогою ходу та результатів огляду місця події); структурний (у розділі 1. для дослідження системи основних та додаткових методів фіксації результатів слідчої дії); статистичний (у підрозділі 2.1 для визначення основних видів порушень, які найчастіше допускаються працівниками органів дізнання та досудового слідства під час складання протоколів огляду місця події); метод моделювання та прогнозування (у підрозділах 2.1, 2.2 для формулювання пропозицій із внесення змін до п. 20 ст. 32, ст. ст. 65, 82, 85, ч. 3 ст. 85-1, ст. 195 КПК України, що стосуються процесу проведення та фіксації результатів огляду місця події та ін.). Завдяки порівняльно-правовому методу у підрозділі 2.2 визначено рівень урегульованості у кримінально-процесуальному законодавстві України та Росії порядку застосування цифрових технологій для фіксації результатів огляду місця події. З метою вивчення матеріалів кримінальних справ застосовувався соціологічний метод аналізу документів (проаналізовано 92 кримінальні справи та окремі процесуальні документи). У процесі дослідження використовувався також метод анкетування (за допомогою цього методу опитано 132 працівники оперативних підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, слідчих прокуратури та органів внутрішніх справ України, судді місцевих та апеляційних судів). Для опрацювання отриманих результатів анкетування зазначених категорій практичних працівників застосовувалися статистичні методи обробки даних.
Теоретичну базу дослідження становлять наукові праці з філософії, історії та теорії держави та права, криміналістики, судової експертизи, кримінального, кримінально-процесуального права України та ряду зарубіжних країн.
Нормативно-правовою та інформаційною базою дослідження стали Конституція і закони України, КПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України, відомчі нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств та відомств.
Емпіричну базу дослідження становлять дані, отримані в результаті вивчення 92 кримінальних справ, розглянутих судами Івано-Франківської області протягом 2001 – 2009 р.р.; дані, отримані при опитуванні 132 суддів місцевих судів Івано-Франківської та Львівської областей, слідчих, дізнавачів. Це сприяло формуванню широкої емпіричної бази дослідження, яка забезпечує належну репрезентативність його висновків.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та запропоноване нове комплексне вирішення наукових завдань, яке полягає у необхідності розгляду поняття фіксації результатів слідчої дії з точки зору якісно нового підходу до протоколювання як основного та обов’язкового засобу відображення дій та явищ об’єктивної дійсності під час провадження слідчої дії, а також фотографування, кінозйомки, відео- та звукозапису як додаткових способів фіксації огляду місця події з точки зору положень кримінального процесу, криміналістичної техніки і тактики. У роботі обґрунтовується низка нових положень і висновків, що зумовлюють необхідність розширення змісту таких інститутів науки кримінального процесу, як слідчі дії, докази та доказування, а також таких інститутів криміналістичної науки, як криміналістична фотографія (аналогова і електронна) та відеозапис і тактика слідчого огляду.
Елементи новизни полягають у тому, що:

вперше:
- на підставі аналізу вчення про фіксацію результатів слідчих дій та основ криміналістичної тактики обґрунтовано положення про доцільність застосування тактичних прийомів не лише для проведення слідчої дії, але й для фіксації її результатів, що зумовлено відмінністю завдань, які ставляться перед ними;
- внесено пропозиції щодо порядку опису у протоколі огляду місця події окремих об’єктів та зміни обстановки на місці події;
- визначено основні фактори, які впливають на вибір точки та умов зйомки з метою фотографічної фіксації великих ділянок місцевості (у тому числі в умовах недостатнього освітлення), приміщень різної форми, замкнутого простору;
- обґрунтовано процесуальні та тактичні вимоги до використання звукозапису для фіксації пояснень і повідомлень осіб, присутніх на місці події, з метою дослівного відображення їх у протоколі слідчої дії;
удосконалено:
- вчення про поділ криміналістичних методів фіксації доказової інформації на види;
- концепцію використання перспективних методів фіксації результатів огляду місця події у процесі доказування;
- концепцію про єдність протоколу і матеріалів технічної фіксації з необхідністю надання останнім обов’язковості та доказового значення;
- обґрунтування потреби використання протоколу огляду місця події, складеного за кордоном, у разі відповідності чинному законодавству України; розроблено проект відповідної кримінально-процесуальної норми;
- тактичні операції та практичні рекомендації щодо можливості використання в огляді місця події цифрових технологій;
- перелік та зміст вимог, які пред’являються до структури та змісту відеофільму в цілому та окремих його частин;
- застосування тактичних прийомів протоколювання, зокрема особливостей використання опису, порівняння, пояснення, вказівки, відмежування для повноти відображення у протоколі дій та явищ на місці події;
набули подальшого розвитку:
- теоретичні положення та практичні рекомендації щодо виконання орієнтуючої фотозйомки методами кругової, лінійної та ярусної панорами;
- вчення про особливості використання загальних і спеціальних прийомів кінозйомки з урахуванням специфіки кінозаписуючої апаратури та процесуальні вимоги до оформлення її використання під час огляду місця події;
- концепція про мету, завдання, об’єкти, що підлягають фіксації, види криміналістичної відеозйомки на місці події;
- тактичні особливості та основні стадії відеозапису під час огляду місця події;
- організаційно-технічні аспекти кінозйомки та відеозапису.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у правотворчій діяльності – для підготовки нового і вдосконалення чинного кримінально-процесуального та іншого законодавства України (акт впровадження комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під час опрацювання проекту КПК України від 8 березня 2009 р.) (див. Додаток А);
- у навчальному процесі – для читання у вищих навчальних закладах лекцій та проведення лабораторно-практичних занять з курсу “Криміналістика”, а також з дисциплін “Актуальні проблеми юридичної науки” та “Актуальні проблеми кримінального процесу і криміналістики”, спецкурсів “Процесуальний порядок і тактика проведення слідчих дій”, “Оперативно-розшукова діяльність” (акти впровадження у навчальний процес Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 13 травня 2009 р. (див. Додаток Б) та юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка від 7 травня 2009 р.) (див. Додаток В));
- у практичній діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду, експертних підрозділів органів внутрішніх справ для фіксації, дослідження, оцінки та використання доказів, вилучених з місця події (акт впровадження від 15 травня 2009 р.) (див. Додаток Ґ);
- у науково-дослідницькій роботі – для подальшої розробки наукових та інформаційних основ щодо проблем фіксації доказової інформації під час провадження слідчих дій у процесі розкриття та розслідування злочинів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, обговорювались на засіданні кафедри кримінального права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та були оприлюднені на: 1) Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Теорія та методологія порівняльного правознавства у кримінально-правовій сфері. Четверті юридичні читання” (м. Одеса, 23 травня 2008 р.); 2) Регіональній науково-практичній конференції, присвяченій 15-ій річниці Юридичного інституту “Верховенство права у правозастосовчій діяльності” (м. Івано-Франківськ, 12-13 травня 2007 р.); 3) Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Реформування сучасної правової системи” (м. Донецьк, 10-11 квітня 2009 р.); 4) Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Актуальні правові питання очима молодих учених” (м. Київ, 23-24 квітня 2009 р.); 5) VI Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” проведеній Міністерством освіти і науки України, Волинським національним університетом імені Лесі Українки (м. Луцьк, 29-30 травня, 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 4 статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, що входять до переліку, затвердженого Вищою атестаційною комісією України, і 5 тезах наукових доповідей на науково-практичних конференціях.

Список літератури

ВИСНОВКИ

На основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації, вивчення наукових здобутків вітчизняної та зарубіжної криміналістичної та кримінально-процесуальної науки сформульовані основні результати проведеного дослідження, а також практичні й теоретичні пропозиції:
1. Фіксація результатів огляду місця події – це закріплення спеціально уповноваженим суб’єктом, у чіткій відповідності до кримінально-процесуального закону, за допомогою запису, малюнка, фотографії тощо, обстановки, ходу та результатів огляду місця події, а також знайдених чи виявлених за допомогою техніко-криміналістичних засобів і методів криміналістичної техніки об’єктів, що мають доказове значення з метою їх наступного використання в процесі розслідування і розкриття злочину.
2. Об’єктом фіксації виступають фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність чи відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, що вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 65 КПК України), зокрема: 1) матеріальна обстановка події в цілому; 2) окремі матеріальні предмети або зміни, що настали під впливом злочинної дії, або використалися злочинцем, або іншим чином пов’язані з подією злочину; 3) люди і трупи; 4) відомості, які надходять від людей (свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених тощо); 5) хід і результати слідчої дії.
3. Із процесуальної точки зору методи фіксації результатів огляду місця події доцільно поділяти на обов’язкові (протоколювання) та необов’язкові (застосування яких залежить від внутрішнього переконання слідчого чи суду).
4. Із криміналістичної точки зору методи фіксації огляду місця події доцільно поділити на: 1) методи вербально-графічного характеру (вимірювання та опис; виконання планів, схем, малюнків); 2) методи, пов’язані з використанням аудіо-, відео- та фототехніки (фото-, кінозйомка, відео-, звукозапис); 3) методи, що носять характер моделювання (виготовлення зліпків із різних об’ємних об’єктів) або перенесення об’єктів на спеціальні матеріальні носії (перенесення поверхневих слідів на спеціальні плівки), або вилучення об’єктів в оригіналі.
5. Норми чинного КПК України недостатньо повно відображають зміст поняття “протокол”. Тому вважаємо доцільним внести зміни до статті 32 КПК України і викласти пункт 20 у такій редакції: “Протокол – процесуальний документ, в якому в письмовій формі фіксуються факт проведення, зміст і результати процесуальних дій, що проводяться дізнавачем, слідчим, прокурором під час досудового розслідування та судом під час судового слідства у кримінальних справах.”
6. Враховуючи універсальний характер системи джерел доказів, важливе місце у ній відводяться технічним засобам фіксації, що застосовуються при проведенні слідчих дій. У зв’язку з цим, доцільно доповнити статтю 65 КПК України частиною третьою наступного змісту: “Матеріали застосування технічних засобів фіксації при проведенні слідчих дій допускаються як докази, якщо вони відповідають вимогам, встановленим цим Кодексом, і вказані в протоколі слідчої дії”.
7. Застосування технічних засобів фіксації не звільняє слідчого від точного дотримання правил складання протоколу, передбачених у кримінально-процесуальному законі. У сучасних умовах необхідне розумне поєднання протоколювання та технічної фіксації. У кримінальній справі обов’язково повинен бути процесуальний документ, що містить інформацію про застосування технічних засобів фіксації, а також повний виклад відомостей, отриманих при проведенні слідчих дій.
8. Забезпечення законності при проведенні слідчих дій багато в чому залежить від розширення сфери обов’язкового застосування науково-технічних засобів у кримінальному процесі. У зв’язку з цим, доцільно передбачити обов’язкове використання фотографування, аудіо-, відеозапису, кінозйомки та інших засобів наочного відображення в ході проведення будь-яких слідчих дій, якщо цим самим не обмежуються права та законні інтереси учасників кримінального судочинства.
Крім того, необхідно доповнити статтю 85 КПК України окремою частиною такої редакції: “При проведенні слідчих дій повинні застосовуватися технічні засоби і способи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину та речових доказів, крім тих випадків, коли цим порушуються права та законні інтереси учасників кримінального судочинства. Якщо в ході слідчої дії застосування технічних засобів із вказаних причин не проводилося, слідчий робить про це відповідний запис у протоколі.”
9. Закон містить пряму вказівку на необхідність повного відтворення учасникам слідчої дії матеріалів технічної фіксації (ст. ст. 85-1 і 85-2 КПК України). У роботі обґрунтовано необхідність закінчувати запис заявою осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії, що підтверджує його правильність або містить зауваження щодо нього. Для цього технічний запис необхідно відтворити, що істотно збільшує тривалість слідчої дії. Відмова від відтворення матеріалів технічної фіксації дозволить значно скоротити час, що витрачається на проведення слідчої дії. Проте, необхідно законодавчо передбачити правило про повне або часткове відтворення технічного запису за клопотанням учасників слідчої дії. З цією метою потрібно доповнити частину 3 статті 85-1 КПК України наступним положенням: “Матеріали аудіо-, відеозапису, кінозйомки відтворюються учаснику слідчої дії за його клопотанням повністю або частково.”
10. На повноту, всебічність, об’єктивність та достовірність відображення результатів огляду місця події впливають не тільки процесуальні вимоги до порядку застосування основних і додаткових способів фіксації даної слідчої дії, але й тактичні прийоми, розроблені криміналістичною наукою щодо використання протоколювання, фотозйомки, відео-, кіно- та звукозапису як криміналістичних методів об’єктивізації інформації, яка має значення для розкриття та розслідування злочинів.
11. Застосування опису під час складання протоколу огляду місця події повинно відповідати тим завданням, які вирішуються з його допомогою, а саме:
- визначенню об’єкта опису, його загальних та індивідуальних ознак, які дозволяють відмежувати даний предмет від інших, подібних з ним;
- фіксації точності ознак описуваних об’єктів;
- відображенню місця знаходження об’єкта щодо оточуючої обстановки;
- закріпленню ознак об’єкта, які є найбільш суттєвими та мають значення для розкриття та розслідування злочину;
- фіксації змін обстановки на місці події;
- встановленню причинного зв’язку між подіями, явищами та предметами, що підлягають опису;
- відображенню погодних умов, атмосферних явищ, освітлення та інших обставин, які впливають на хід та результати огляду.
12. Застосуванню порівняння як методу відображення у протоколі огляду місця події стану, ознак та властивостей об’єктів огляду повинно забезпечувати відображення таких характеристик предметів, як форма, колір, запах, концентрація, смак та ін.
13. Безпосередній вплив на повноту та точність інформації, закріпленої у протоколі, здійснює також правильне використання прийому пояснення, який повинен застосовуватись за необхідності з’ясувати зміст та значення термінів.
Використання цього методу також має ситуативний характер та залежить від конкретних обставин справи та об’єктів, зміст та значення назви яких необхідно встановити.
14. Незважаючи на обов’язковість складання протоколу огляду місця події, поряд з його перевагами він не позбавлений недоліків. Досить часто останні впливають на хід розслідування злочину в цілому. Найбільш суттєвим недоліком протоколу є його суб’єктивність. У будь-якому випадку повнота, точність, достовірність фіксації у протоколі відомостей залежить головним чином від особи, яка його складає, її знань, навиків, досвіду, характеру, відношення до розслідуваного злочину, вміння адекватно оцінювати обстановку на місці події та відповідно використовувати вищезазначені тактичні прийоми. Врешті-решт, якими б діловими та професійними якостями не була наділена особа, яка складає протокол, завжди буде присутній людський фактор, який певною мірою спотворює, перекручує, змінює (як правило звужує) кількість інформації, відображеної у даному процесуальному документі. Тому особливо важливо дотримуватись вищевказаних тактичних прийомів з метою зведення до мінімуму втрати відомостей під час відображення її у протоколі.
15. Складання лише протоколу як способу фіксації результатів огляду місця події є недопустимим з точки зору забезпечення повноти відображення доказової інформації. Тому особливо важливо у процесі провадження даної слідчої дії використовувати додаткові способи фіксації, до яких перш за все належить фото-, відео- та кінозйомка. Тактичні прийоми, які використовуються під час застосування цих способів фіксації, досить подібні між собою, однак принципово відрізняються від прийомів протоколювання. Вони зумовлені специфікою апаратних засобів та формою відображення. Протоколювання передбачає опосередковану форму фіксації, коли суб’єкт спостереження сприймає, запам’ятовує (фіксує) у свідомості сприйняту інформацію та відтворює, надаючи їй матеріальної форми.
16. Застосування відео-, фото-, кінозйомки дозволяє зберегти весь обсяг відомостей в межах певної ділянки простору. При цьому чим більше простору фіксується за допомогою вказаних методів, тим більше інформації стає доступною для дослідження та відтворення.
Законодавець, закріпивши можливість використання зазначених додаткових способів фіксації результатів слідчих дій, забезпечив цим самим можливість усунення тих недоліків протоколювання, про які йшлося вище. Однак факультативний їх характер у слідчій практиці досить часто призводить до ігнорування ними для фіксації огляду місця події. Результатом цього, як свідчать матеріали вивчених кримінальних справ, є однобічність та неповнота закріпленої інформації.
У Кримінально-процесуальному кодексі необхідно закріпити випадки обов’язкового застосування додаткових способів фіксації огляду місця події.
17. Розробка тактичних прийомів відео-, фото-, кінозйомки та звукозапису спрямована перш за все на: 1) збільшення обсягу зафіксованого за їх допомогою простору; 2) деталізацію відображення елементів обстановки місця події.
Досягнення вказаних завдань на сучасному етапі розвитку науки та техніки стає можливим завдяки використанню таких видів зйомки, як орієнтуюча, оглядова, вузлова та детальна.
Кожен з вказаних різновидів зйомки виконується притаманними їм методами та має свої особливості залежно від специфіки відповідних апаратних засобів, однак лише використання їх на сьогоднішній день дозволяє найбільш повно та об’єктивно відобразити обстановку місця події та її елементів.
18. Звукозапис під час огляду місця події застосовується як технічний засіб, що замінює письмові чорнові замітки і дозволяє заповнити прогалини у протоколі. Кримінально-процесуальним законом застосування звукозапису під час огляду місця події не врегульовується. Водночас, застосування технічних засобів звукозапису допускається при проведенні як огляду місця події, так й інших слідчих дій. Одержана у процесі огляду місця події фонограма може використовуватися лише в якості чернетки при складанні протоколу цієї слідчої дії. Доказового значення вона не має, а лише слугує засобом підвищення продуктивності роботи слідчого та наукової організації його праці, що забезпечує повну та швидку фіксацію обстановки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалмазов Е. И. Направленные микрофоны: мифы и реальность / Е. И. Абалмазов // Системы безопасности. – 1996. – № 4. – С. 26–29.
2. Аленин Ю. П. Виды и система следственных действий / Ю. П. Аленин // Правоведение. – С.-Пб. : Изд-во С.-Петербург. ун-та, 2004. – № 1. – С. 87–102.
3. Аленин Ю. П. Выявление и расследование очагов преступлений. Теория и практика : [монография] / Юрий Павлович Аленин – Одесса : Юрид. ин-т ОГУ, 1996. – 267 с.
4. Аленин Ю. П. Некоторые вопросы взаимодействия следователя и судебного медика при осмотре места происшествия и в ходе судебно-медицинского исследования трупа / Ю. П. Аленин, Н. Н. Шульга // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1990. – № 41. – С. 34–39.
5. Алєксєйчук В. І. Огляд місця події : тактика і психологія : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Алєксєйчук Вікторія Іванівна – Х., 2007. – 240 с.
6. Амен Б. Визуальные эффекты в цифровую епоху / Боб Амен // Мультимедиа – Цифровое видео. – 1998. – № 1. – С. 36.
7. Анищик О. О. Средства закрепления хода и результатов следственных действий и их доказательственное значение : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная експертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / О.О. Анищик. – Самара, 2002. – 20 с.
8. Ахпанов А. Н. Проблемы участия понятых в уголовном судопроизводстве / Ахпанов А. Н., Хан А. Л., Ханов Т. А. // Проблемы социально-экономических процессов и законодательства Республики Казахстан : сб. научн. трудов Карагандинского Филиала Университета им. Д. А. Кунаева.– Караганда, – Вып. 3. – 2003. – С. 120-123.
9. Баев О. Я. Тактика следственных действий : учебное пособие / О. Я. Баев – Воронеж : НПО “МОДЭК”, 1995 – 224 с.
10. Барашенков В. С. Причинные связи микроявлений / В. С. Барашенков // Философские основания естественных наук : сб. науч. тр. – М. : Наука, 1976. – С. 305–326.
11. Басай В. Д. Основи криміналістичної одорології : [монографія] / Віктор Давидович Басай – Івано-Франківськ : Юридичний інститут Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2002. – 484 с.
12. Басалаев А. Н. Фиксация результатов осмотра места происшествия : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная експертиза” / А. Н. Басалаев. – Л., 1967. – 18 с.
13. Бахін В. П. Взаємодія слідчого з фахівцями під час огляду місця події (збір інформації про особу, що скоїла злочин) : науково-практичні рекомендації / В. П. Бахін, О. О. Волобуєва. – Донецьк : ДЮІ, 2005. – 72 с.
14. Бацько І. М. Принципи кримінального процесу і функції протоколів слідчих дій / І. М. Бацько // Матеріали міжнародної наукової конференції [“Проблеми права на зламі тисячоліть”]. Наукове видання. – Дніпропетровськ : ДНУ, Вид-во ІМА-прес, 2001. – С. 186–191.
15. Бацько І. М. Протоколи слідчих дій як джерела доказів у кримінальному процесі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / І. М. Бацько. – К., 2006. – 21 с.
16. Башкатов В. К. Использование киносъемки на предварительном следствии / В. К. Башкатов– М., 1974. – 165 с.
17. Башкатов В. Новый метод обработки пленки / В. Башкатов // Социалистическая законность. – 1969. – № 5. – С. 64–69.
18. Безруков В. Новое в криминалистике / В. Безруков, А. Винберг и др. // Социалистическая законность. – 1965. – № 10. – С. 74–75.
19. Белкин Р. С. Криминалистика. Проблемы тенденции, перспективы : От теории – к практике / Р. С. Белкин – М. : Юридическая литература, 1988. – 304 с.
20. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т. / Р. С. Белкин – М. : Юристъ, 1997. – Т. 3. : Криминалистические средства, приемы и рекомендации – 480 с.
21. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т./ Р. С. Белкин – М. : Юристъ, 1997. – Т. 1. : Общая теория криминалистики. – 408 с.
22. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т./ Р. С Белкин. – М. : Юристъ, 1997. – Т. 2. : Частные криминалистические теории – 464 с.
23. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы / Р. С. Белкин – М. : Наука, 1966. – 295 с.
24. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Р. С. Белкин, Е. М. Лившиц. – М. : Новый юристъ, 1997. – 176 с.
25. Белоусов A. B. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании преступлений / A. B. Белоусов – М. : ООО “Изд. “Юрлитинформ”, 2001. – 174 с.
26. Биленчук П. Д. Методологичекие аспекты одорологии / П. Д. Биленчук, А. И. Марчук // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами : сборник научных трудов. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1992. – С. 25–29.
27. Бирюков В. В. Процессуальные и криминалистические аспекты применения электронной фотографии / В. В. Бирюков // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України.– Луганськ, 1998. – № 4. – С. 148–156.
28. Біленчук П. Д. Документування результатів слідчої дії: методи фіксації доказової інформації : [монографія] / П.Д. Біленчук, А.Ф. Кофанов, ОЛ. Кобилянський, Л.Д. Скільська. – К.: ННІПСК КНУВС, 2009. – 96 с.
29. Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинувачуваного (проблеми комплексного вивчення обвинувачуваного в стадії попереднього слідства): [монографія] / Петро Дмитрович Біленчук – К. : Атіка, 1999. – 352 с.
30. Бірюков В. В. Використання комп’ютерних технологій для фіксації криміналістично значимої інформації у процесі розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. В. Бирюков. – К., 2001. – 20 с.
31. Большой энциклопедический словарь / [гл. ред. Д. М. Прохоров] / – 2-е изд. перераб. и доп. – М. : Большая рос. энцикл., 1998. – 1368 c.
32. Бояров В. І. Деякі особливості розслідування вбивств на замовлення / В. І. Бояров, Л. Є. Калюжная // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – К., 2007. – Вип. 17. – С. 12-15.
33. Бояров В. І. Деякі проблемні питання представництва інтересів потерпілого в кримінальному судочинстві / В.І. Бояров, Г.В. Коновалова // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 1 (14). – С. 114-118.
34. Бояров В. І. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних в умовах протистояння злочинних угруповань : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. І. Бояров. – К., 2000. – 16 с.
35. Брусиловский А. Е. Свидетельские показания в качестве судебных доказательств / А. Е. Брусиловский, М. С. Строгович // Методика и тактика следственной работы. – К., 1934. – 161 с.
36. Бунге М. Причинность. Место принципа причинности в современной науке // М. Бунге [пер. с англ. И. С. Шерн-Борисовой и С. Ф. Шушурина / общ. ред. и послесл. Г. С. Васецкого]. – М. : Изд-во иностр. лит., 1962. – 512 с.
37. Быховский И. Е. Методика проведения занятий со следователями по осмотру места происшествия по делам об убийствах / Быховский И. Е., Зарубин Н. П., Найдис И. Д. – М., 1973. – 63 с.
38. Вандер М. Б. Объективизация и удостоверение в процессе предварительного расследования / М. Б. Вандер // Правоведение. – 1991. – № 2. – С. 74–81.
39. Вандер М. Цифровая фиксация аудио- и видеоинформации / М. Вандер, А. Холопов // Законность. – 2003. – № 8. – С. 38–55.
40. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та СD) / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2009. – 1736 с.
41. Веремеев С. А. Цифровая фотография как один из современных методов криминалистической фотографии / С. А. Веремеев, В. А. Зотчев // Экспертиза на службе следствия : тезисы докладов науч.-практ. конф. – Волгоград : ВЮИ МВД России, 1998. – С. 115–125.
42. Веселова Ю. А. Протоколирование и дополнительные методы фиксации доказательств в уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Ю. А. Веселова – СПб., 2005. – 26 с.
43. Винберг А. И. Доказательственное значение фотоснимков и специальных видов копий в советском уголовном процессе / А. И. Винберг // Советская криминалистика на службе следствия. – Вып. 6. – М. : Юрид. лит., 1955. – С. 45–56.
44. Винберг А. И. Криминалистика. – [Вып. 1] : Введение в криминалистику / А. И. Винберг – М., 1950. – С. 7–8.
45. Винберг А. И. Криминалистическая одорология / А. И. Винберг // Криминалистика на службе следствия. – Вильнюс, 1967. – С. 10–11.
46. Винберг А. И. Криминалистическая одорология / А. И. Винберг // Социалистическая законность. – 1971. – № 11. – С. 52–57.
47. Винберг А. И. Предмет и метод советской криминалистики / А. И. Винберг // Криминалистика. – М., 1950. – С. 6–8.
48. Винберг А. И. Предмет, задачи и система науки советской криминалистики / А. И. Винберг // Криминалистика. – М., 1959. – С. 6–7.
49. Винберг А. И. Фототелеграфия и звукозапись в криминалистике / А. И. Винберг, А. А. Эйсман. – М., 1946. – 30 с.
50. Волобуєва О. О. Взаємодія слідчого з фахівцями під час збору інформації про особу, що скоїла злочин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / О. О. Волобуєва. – К., 2006. – 22 с.
51. Гаврилов Л. Н. Применение специальных фотографических приемов и методов при производстве следственных действий : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза” / Л. Н. Гаврилов. – Л., 1965. – 19 с.
52. Газизов В. А. К вопросу об использовании цифровой фотографии в расследовании преступлений / В. А. Газизов // Вестник криминалистики. – 2003. – Вып. 2 (6). – С. 81-85.
53. Галкин В. М. Средства доказывания в уголовном процессе. –Часть 1 / В. М Галкин. – М., 1967. – 352 с.
54. Гейхман И. Л. Основы улучшения видимости в сложных условиях / И. Л. Гейхман, В. Г. Волков. – М. : Недра-Бизнесцентр, 1999. – 286 с.
55. Герасун А. А. За применение магнитофона в следственной работе / А. А. Герасун // Социалистическая законность. – 1962. – № 10. – С. 51–53.
56. Гончаренко В. И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве / В. И. Гончаренко – К. : Вища школа, 1987. – 160 с.
57. Гора І. В. Криміналістика : [навч. посіб.] / І. В. Гора – К. : Алерта, 2005. – Ч. І : Криміналістична техніка. – 320 с.
58. Горинов Ю. А. Практика применения и рекомендации по использованию звуко- и видеозаписи на предварительном следствии / Ю. А. Горинов, И. П. Ефимов. – М., 1979. – 118 с.
59. Горинов Ю. Применение видеозаписи при расследовании преступлений / Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности; Главное управление внутренних дел Мосгорисполкома / Ю. Горинов, К. Скоромников. – М., 1975. – 109 с.
60. Грановский Г. Л. Экспресс-метод проявления потожировых следов с помощью аллоксана и нингидрина / Г. Л. Грановский // Физико-химические методы исследования вещественных доказательств. – М., 1966. – С. 55–57.
61. Григорович В. Л. Голография в криминалистике / В. Л. Григорович, Г. В. Федоров. – Минск : Амалфея, 2003. – 285 c.
62. Гулкевич З. Т. Роль протоколів слідчих дій у доказуванні в кримінальних справах / З. Т. Гулкевич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2001. – № 36. – С. 576–580.
63. Данисявичюс П. В. Природа и информационная эффективность основных способов фиксации вещественных доказательств : сборник науч. работ. – Вып. 3 / П. В. Данисявичюс, Е. Б. Пальскис. – Вильнюс : Вильнюсский гос. ун-т, 1968. – С. 43.
64. Дмитриев Е. Н. Проблемы применения цифровой фотографии при расследовании уголовных дел : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Е. Н. Дмитриев. – М., 1998. – 24 c.
65. Допрос в советском уголовном процессе и криминалистике / [под ред. А. Р. Ратинова]. – Минск : Вышэйш. шк., 1968. – 276 c.
66. Допрос в советском уголовном судопроизводстве / [под ред. А. Р. Ратинова]. – 2-е изд., перераб. и доп. – Минск : Вышэйш. шк., 1973. – 368 c.
67. Егоров Н. Н. О понятии микрообъектов / Н. Н. Егоров // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами : сборник научных трудов. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1992. – С. 29–36.
68. Жариков Ю. Ф. Терминологические особенности понятия “монтаж” при проведении экспертизы материалов и способов видео-, звукозаписи / Ю. Ф. Жариков, О. В. Рыбальский, И. А. Струк, Ю. О. Голубовский // Криминалистика и судебная експертиза : Межведом. науч.-метод. сб. – К. : МЮ Украины, 2003. – Вып. 51. – С. 114.
69. Жуков Н. И. Информация (философский анализ центрального понятия кибернетики) / Н. И. Жуков – Минск : Наука и техника, 1971. – 276 с.
70. Задачи и особенности фотосъемки на месте происшествия [Електронний ресурс] // Режим доступу : [shpora.net/index.cgi?act=view&id=9868/]
71. Зеликсон Э. С. Процесс доказывания при расследовании и рассмотрении уголовных дел / Э. С. Зеликсон // Труды Казах. гос. ун-та им. С. М. Кирова, серия юридическая. – Т. 2. – Алма-Ата, 1956. – С. 131–152.
72. Зелинский С. Доверие доверчивых / С. Зелинский // Компьютерный журнал CHIP. – К., 1998. – № 7. – С. 58–61.
73. Зинченко И. А. О процессуальной регламентации собирания фотоснимков, кинолент и видеограмм / И. А. Зинченко // Оптимизация расследования преступлений. – Иркутск : ИГУ, 1982. – С. 113–121.
74. Ищенко Е. П. Применение синхронной записи звука и изображения при расследовании и судебном рассмотрении уголовных дел : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза” / Е. П. Ищенко. – Свердловск, 1974. – 20 с.
75. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів : навч. посібник / Іщенко А. В., Ієрусалимов І. О., Удовенко Ж. В. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 160 с.
76. Іщенко В. М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. М. Іщенко. – Х., 2001. – 20 с.
77. Карнеева Л. М. О применении стенографии и звукозаписи в следственной работе / Л. М. Карнеева // Социалистическая законность. – 1966. – № 6. – С. 34–37.
78. Карнеева Л. М. Применение звукозаписи в следственной практике / Карнеева Л. М., Ратинов А. Р., Хилобок Л. П. – М., 1967. – 253 с.
79. Карнеева Л. М. Применим ли магнитофон в следственной работе? / Л. М. Карнеева // Социалистическая законность. – 1963. – № 1. – С. 52.
80. Клименко Н. І. Методи криміналістичної голографії та їх можливості / Н. І. Клименко // Криміналістичний вісник. – 2005. – № 2. – С. 60–65.
81. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник / Є. Г. Коваленко – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
82. Колдин В. Я. О процессуальном оформлении вещественных доказательств / В. Я. Колдин // Социалистическая законность. – 1963. – № 1. – С. 68–70.
83. Колдин В. Я. Предмет и задачи фиксации вещественных доказательств / В. Я. Колдин // Тезисы докладов на межвузовской конференции по криминалистике, (20–22 декабря 1960 г.) / – М., 1961. – С. 1–10.
84. Колмаков В. П. Следственный осмотр / В. П. Колмаков – М. : Юридическая литература, 1969. – 196 с.
85. Колмаков В. Способы собирания и закрепления судебных доказательств / В. Колмаков // Социалистическая законность. – 1955. – № 4. – С. 32–33.
86. Коломиец В. Я. Использование звукозаписи в организации труда работников органов внутренних дел / В. Я. Коломиец // Сборник статей адъюнктов и соискателей. – М. : Высшая школа МВД СССР, 1969. – 113 с.
87. Комплексна програма профілактики правопорушень, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1767 // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 51. – Ст. 3418.
88. Коновалова В. Е. Правовая психология : [учеб. пособ.] / В. Е. Коновалова. – Х. : Консум, 1997. – 160 с.
89. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
90. Концепція реформування кримінальної юстиції України, затверджена Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.02.2008 року “Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів” // Офіційний Вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.
91. Копьева А. Н. Процессуальный режим микроследов нуждается в разработке / А. Н. Копьева // Сибирские юридические записки. – Иркутск-Омск, 1974. – Вып. 4. – С. 191–194.
92. Король В. В. Досудове провадження у кримінальних справах: [навч. посіб.] / В. В. Король– Івано-Франківськ : Гостинець, 2006. – 228 с.
93. Коршунов В. М. Следы на месте происшествия. Обнаружение, фиксация, изъятие / В. М. Коршунов– М. : Экзамен, 2001. – 288 с.
94. Костикова Н. А. Значение звуковой информации для раскрытия и расследования преступлений в современных условиях / Н. А. Костикова // Российское право в Интернете. – 2006. – № 3. – С. 64–66.
95. Криминалистика / [под ред. А.И. Винберга]. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1966. – 312 с.
96. Криминалистика / [под ред. В. А. Образцова]. – М. : Юристъ, 1995. – 592 с.
97. Криминалистика / [под ред. Р. С. Белкина, И. М. Лузгина]. – М.: Юрид. лит., 1978. – 909 с.
98. Криминалистика : [учеб. пособ.] / [под ред. А. В. Дулова]. – Минск : НКФ “Экоперспектива”, 1996. – 415 с.
99. Криминалистика : [учебник] / [отв. ред. Н.П. Яблоков]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2001. – 718 с.
100. Криминалистика : [учебник] / [под ред. И. Ф. Крылова]. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. – 592 с.
101. Криминалистика : [учебник] / [под ред. А. Н. Васильева]. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 496 с.
102. Криминалистика : [учебник] / [под ред. П. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова.] – М. : Юрид. лит., 1984. – 544 с.
103. Криминалистическая фотография и видеозапись : [учебно-практ. пособие] / [под ред. Е. П. Ищенко]. – М.: Юристъ, 1999. – 438 с.
104. Криминалистический атлас цветов / ОТУ МВД СССР. – Харьков : ХПКФ, Б.г.и. – 98 с.
105. Криміналістика : [підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України] / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко / [за заг. ред. П. Д. Біленчука]. – К. : Атіка, 1998. – 416 с.
106. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
107. Кримінальний кодекс України від 28.12.1960 р. // Відомості Верховної Ради. – 1961. – № 2. – Ст. 14.
108. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / [за заг. ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка]. – К. : “ФОРУМ”, 2003. – 938 с.
109. Кримінально-процесуальний кодекс України. Станом на 01.09.2009 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу : [http://www.rada.gov.ua/]
110. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми і засоби здійснення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза” / В. С. Кузьмічов. – К., 1996. – 36 с.
111. Ларин А. М. Работа следователя с доказательствами / А. М. Ларин – М. : Юрид. лит-ра, 1966. – 156 с.
112. Леви A. A. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве / A. A. Леви, Ю. А. Горинов. – М. : Юрид лит., 1983. – 112 с.
113. Леви A. A. Научно-технические средства в уголовном судопроизводстве / A. A. Леви – М. : Юрид. лит., 1981. – 124 с.
114. Леви А. А. Использование звукозаписи в Московском областном суде / А. А. Леви // Социалистическая законность. – 1971. – № 15. – С. 27–28.
115. Леви А. А. Организация осмотра места происшествия / Леви А. А. – М. : Изд-во Всесоюзного ин-та по изучению причин и разработке мер предупреждения преступности, 1970. – 128 с.
116. Леви А. А. Осмотр места происшествия : справочник следователя. – [2-е изд.] / А. А. Леви. – М. : Юрид. лит., 1982. – 272 с.
117. Леви А. А. Проект Основ уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик / А. А. Леви, Н. А. Селиванов // Социалистическая законность. – 1990. – № 3. – С. 34.
118. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : Курс лекцій : [навч. посіб.] / Лобойко Л. М. – К. : Істина, 2005. – 456 с.
119. Лузгин И. М. Методологические проблемы расследования / И. М.Лузгин – М.: Юрид. лит., 1973. – 215 с.
120. Лукъянчиков Е. Д. Приемы обнаружения и изъятия микрообъектов на месте происшествия / Е. Д. Лукъянчиков // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами : сборник научных трудов. – К. : Украинская академия внутренних дел, 1992. – С. 171–178.
121. Лупинская П. А. Доказывание в советском уголовном процессе : [учеб. пособ.] / П. А. Лупинская – М. : Юрид. лит., 1966. – 102 с.
122. Лысов Н. Н. Криминалистическое учение о фиксации доказательственной информации в деятельности по выявлению и раскрытию преступлений : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность” / Н. Н. Лысов – М., 1995. – 63 с.
123. Макаров A. M. О доказательственном значении материалов, полученных в результате применения научно-технических средств / A. M. Макаров // Актуальные проблемы доказывания в советском уголовном процессе. – М. : Изд-во ВНИИ МВД СССР, 1981. – С. 70–73.
124. Макаров И. В. Видеомагнитофонная запись – новый метод фиксации доказательств / И. В. Макаров, К. С. Скоромников // Труды Высшей школы МВД СССР.– М. : НИиРИО МВД СССР, 1972. – Вып. 34. – С. 135–151.
125. Макаров И. В. Понятие, сущность и система методов фиксации в криминалистике / И. В. Макаров // Труды Высшей школы МВД СССР. – М. : НИиРИО, 1971. – Вып. 31. – С. 83–85.
126. Максутов И. X. Осмотр места происшествия : [пособие для студентов] / И. X. Максутов – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1965. – 40 с.
127. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку : навч. посібник для студентів вищих навч. закладів : Вибрані наукові праці / В. Т. Маляренко – К. : Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 600 с.
128. Манцветова А. И. Методы фиксации результатов осмотра места происшествия преступлений : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза” / А.И. Манцветова – М., 1949. – 24 с.
129. Марков О. В. Вопросы теории и практики применения видеозаписи на предварительном следствии / О. В. Марков // Вопросы совершенствования предварительного следствия. – Л., 1980. – С. 92.
130. Матеріали кримінальної справи № 240331 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 156 с.
131. Матеріали кримінальної справи № 263924 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 182 с.
132. Матеріали кримінальної справи № 264002 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 74 с.
133. Матеріали кримінальної справи № 276683 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 124 с.
134. Матеріали кримінальної справи № 272404 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 169 с.
135. Матеріали кримінальної справи № 276641 // Архів Івано-Франківського міського суду. – 107 с.
136. Миньковский Г. М. Процессуальные вопросы применения новых научно-технических средств фиксации результатов следственных действий / Г. М. Миньковский // Практика применения нового уголовно-процессуального законодательства в стадии предварительного расследования : тезисы докладов и сообщений на научной конференции (19– 21 декабря 1962 года). – М., 1962. – С. 49–55.
137. Мирский Д. Я. Некоторые вопросы процессуальной регламентации звукозаписи, фото- и кинодокументов при производстве следственных действий / Д. Я. Мирский // Сборник аспирантских работ. – Вып. 8. – Свердловск, 1969. – С. 208–210.
138. Митрус Е. А. Применение кинематографических средств в расследовании преступлений / Е. А. Митрус // Криминалистика и судебная експертиза : республиканский межведомственный сборник научных и научно-методических работ. – Вып. 3. – К. : РИО МООП УССР, 1966. – С. 50–56.
139. Михайлов А. И. Письменная речь при производстве следственных действий / А. И. Михайлов, Е. Е. Подголин. – М., 1980. – 94 с.
140. Михайлов О. А. Электронные документы в архивах / О.А. Михайлов – М. : Диалог – МГУ, 2000. – 325 с.
141. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве / М. М Михеенко. – К. : Вища школа, 1984. – 133 с.
142. Михеенко М. М. Кримінальний процес України : [підручник] / Михеенко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – К. : Либідь, 1992. – 431 с.
143. Найдис И. Д. Применение киносъемки при расследовании преступлений и использование кинодокументов как источников уголовно-судебных доказательств : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 “Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза” / Найдис Исаак Давыдович – М., 1967. – 19 с.
144. Найдис И. Д. Судебная кинематография и видеозапись / И. Д. Найдис – Х. : Вища школа, 1986. – 200 с.
145. Найдис И. Кинодокументы в судебном процессе / И. Найдис, С. Владимиров // Социалистическая законность. – 1963. – № 12. – С. 42–43.
146. Налетов И. Методологические функции принципа причинности / И. Налетов // Коммунист. – 1975. – № 17. – С. 74–83.
147. Николайчик В. М. Применение киносъемки при расследовании / В. М. Николайчик – М., 1967. – 77 с.
148. Николайчик В. М. Следственный осмотр вещественных доказательств / В. М. Николайчик – М., 1968. – 67 с.
149. Обнаружение, фиксация и изъятие следов: справочник для следователей и оперативных работников органов внутренних дел / [под общ. ред. Е. И. Зуева]. – М., 1969. – 142 с.
150. Огляд місця події при розслідуванні окремих видів злочинів : наук.-практ. посібник / [за ред. Н. І. Клименко]. – К: Юрінком Інтер, 2005. – 216 с.
151. Осмотр места происшествия : справочник следователя. – 2-е изд., испр. и доп. / [под ред. А. А. Леви]. – М. : Юрид. лит., 1982. – 272 с.
152. Осмотр места происшествия по делам о насильственной смерти. Пособие для следователей / [под ред. А. В. Дулова, Н. И. Порубова]. – Минск : НИИПККиСЭ, 1995. – 364 с.
153. Осмотр места происшест