Кровяк Анджей. Концепція інтеграції Польщі й України в європейську економічну систему в умовах трансформації економіки

Короткий опис

Кровяк Анджей. "Концепція інтеграції Польщі й України в європейську економічну систему в умовах трансформації економіки" : Дис... д-ра наук: 08.05.01 2007

Кровяк Анджей.Концепція інтеграції Польщі й України в європейську економічну систему в умовах трансформації економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01. світове господарство і міжнародні економічні відносини. Донецький національний університет, Донецьк, 2007.
У дисертаційній роботі в сукупності вирішується наукова проблема,що виявляється у визначенні концептуальних основ формування ефективної економічної політики держави на прикладі Польщі й України в контексті підвищення її конкурентноздатності в процесі інтеграції в систему світогосподарських зв’язків, що у свою чергу вимагає розробки нової, раціональної багаторівневої системи управління державною політикою трансформації до ринкових відносин.
Розглянуті й узагальнені теоретико-методологічні та методичні підходи до формування ефективної трансформаційної політики держави до ринкових відносин в умовах розширення європейського економічного простору. Визначені складові механізму державного інтервенціонізму в умовах розвитку інтеграційних процесів в європейському економічному просторі. Узагальнено економічні наслідки структурних трансформацій національної економіки Польщі для діяльності суб’єктів окремих секторів економіки. Здійснено порівняльну оцінку позицій Польщі й України в міжнародному конкурентному просторі на основі аналізу макроекономічних показників та еволюції трансформаційних процесів до ринкових відносин в цих країнах. Визначено наслідки впливу процесу глобалізації на економічні відносини східноєвропейських країн, зокрема Польщі та України. Окреслені рамки й основні напрями формування концепції трансформації національної економіки в умовах інтеграції. Запропоновано в рамках реалізації стратегії інтеграції України до європейського економічного простору секторну операційну програму зростання конкурентоспроможності підприємств. Визначено принципи формування концепції інтеграції країн з трансформаційними економіками, зокрема Польщі та України, в європейський економічний простір.
У роботі удосконалено PSM модель, що має за мету побудову п’ятикутника, вершини якого являють собою відповідно градуйовані параметри п’яти представлених макроекономічних перемінних. На підставі цього п’ятикутника обчислюється синтетичний показник РSM, що є мірою поверхні, визначеної вершинами, які відповідають величинам параметрів аналізованих макроекономічних співвідношень. З погляду зростання і стабільності економіки бажане формування цього показника на як можливо вищому рівні

Проведене у дисертації теоретичне узагальнення концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій процесу міжнародної економічної інтеграції країн світу, а також комплексний емпіричний аналіз основних тенденцій та особливостей розвитку траснформаційних процесів національних економік до ринкових умов, зокрема України та Польщі, послужили вихідною базою для вирішення важливої й актуальної науково-теоретичної задачівизначення концептуальних основ формування ефективної економічної політики держави в контексті підвищення її конкурентноздатності в процесі інтеграції в систему світогосподарських зв’язків та європейський економічний простір.
Головні науково-теоретичні, методологічні та практичні результати дисертації полягають у наступному:
1. Держава, особливо в період трансформації, не може відмовитися від проведення активної економічної політики. Економічна політика, за спрощеним визначенням, це планована дія влади (правління, парламенту і центрального банку), мета якої полягає в захисті інтересів своєї економіки і добробуту громадян. Зважене проведення економічної політики ринкових трансформацій передбачає контроль процесів відкриття для трансграничного співробітництва, руху іноземного капіталу, визначення сфер і галузей приватизації, напрямів розвитку і національної спеціалізації в міжнародному поділі праці і т.і.
2. Запровадження політики державного інтервенціонізму передбачає певний вплив держави на економічні і суспільні процеси для здійснення визначених цілей через застосування важелів реальної та регулятивної сфери, умовами цілеспрямованості й ефективності якого є дотримання принципів паралельного застосування важелів ринкового механізму регулювання економіки; спрямованості на ті галузі, у яких він може бути більш ефективним, ніж використання ринкових механізмів; застосування в рамках ринкового середовища; забезпеченості певними установами і людськими кадрами високої кваліфікації; рівноваги між потребою в інтервенції і можливістю її ефективності; відкритості і прозорості.
3. Спираючись на результати проведеного аналізу досвіду трансформації Польщі, можна об’єктивно відзначити, що основна мета перетворення соціалістичної економіки в капіталістичну була цілком виконана. Проведено істотні зміни в структурі економічних суб’єктів на користь переваги приватного сектора. Цілком уведено ринкові правила і приведена до повного розкриття спрямованість польської економіки на міжнародне співробітництво.
4. Проведені процеси приватизації господарства, на кінець 2003 року, характеризуються дуже високим ступенем розвитку. Характерною рисою польського процесу економічних змін є виникнення дуже великої кількості малих, найчастіше одноособових економічних суб’єктів, яким властиві звичайно слабка економічна форма і не володіння засобами на розвиток.
5. Наслідком низьких особистих доходів багатьох суспільних груп є зниження динаміки зростання внутрішнього попиту. Конкуренцією для польських підприємців і виробників послуг в усе більшому ступені стає імпорт. При перманентно негативному, протягом всього періоду аналізу, сальдо поточних оборотів створюється бар’єр для динамічного розвитку рідної заповзятливості. Обмеження попиту на внутрішньому ринку на товари і послуги, виконувані внутрішніми підприємцями при низькорентабельному експорті, зумовлює виникнення згубної конкуренції, ефектом якої є низька економічна ефективність їх діяльності. В аналізі доведено, що вона була низькою, а іноді і зовсім фінансові результати приймали негативні значення. Наслідком обмеження внутрішньої підприємницької активності, у свою чергу, є обмежена потреба в створенні робочих місць, що не сприяє вирішенню проблеми безробіття.
6. Для узагальнених висновків, заснованих на детальному аналізі складової макроекономічної стабілізації й агрегатного показника макроекономічної стабілізації Польщі і України, можна зробити наступний, що з погляду аналізованих змінних, польська економіка характеризувалася спочатку динамічним зростанням, з максимумом у 1995 і 1997 роках, а потім стрімким регресом, який почався в 1998 і продовжувався до 2003 року. Динаміка змін в економіці України мала інший напрямок. Після серйозного регресу у 1993 році спостерігалося зростання, що продовжувалось до 1995 року. У 1995-1998 роках відзначалася спочатку стабілізація, а потім коливання макроекономічної стабілізації. Починаючи з 1998 по 2002 рік, спостерігалося динамічне зростання, a у 2002-2003 роках стабілізація.
7. Загалом, співвідношення величин макроекономічних показників України протягом аналізованого періоду, крім інфляції, мають тенденцію до зростання. Динаміка зростання ВВП із 2000 року, співвідношення сальдо бюджету до ВВП із 1998 року, а також співвідношення балансу поточних оборотів до ВВП із 1997 року набувають позитивних значень. Тобто, в Україні динаміка цих величини є більш оптимальною, ніж у Польщі.
8. Низькі доходи багатьох підприємств спричиняють відсутність достатньої кількості фінансових коштів, спрямованих на розвиток. Відсутність грошей на сучасні машини і пристрої, а також нові технології викликає, як наслідок, зниження конкурентноздатності продуктів і послуг на глобальному ринку. Це, у свою чергу, зумовило у всьому періоді трансформації негативне сальдо поточних оборотів.
9. Сума внутрішнього попиту на вітчизняні товари (послуги) і експорту в Польщі, майже протягом всього аналізованого періоду, була нижче сукупного внутрішнього попиту. Це означало витіснення імпортом із внутрішнього ринку вітчизняних виробників і надавачів послуг, при відсутності відповідної компенсації у вигляді еквівалентної величини експорту, це призвело до обмеження вітчизняного підприємництва. В Україні з 1999 року ця сума була вище сукупного внутрішнього попиту, що створювало сприятливі умови для розвитку власного підприємництва.
10. Формування ефективної трансформаційної політики держави до ринкових відносин в умовах розширення європейського економічного простору повинно будуватися з урахуванням необхідності дотримання критеріїв оптимальності складових синтетичного показника макроекономічних параметрів PSM моделі, а саме співвідношення рівня зростання ВВП і рівня безробіття; показника стагфляції як співвідношення рівня безробіття і рівня інфляції; показника бюджету й інфляції як співвідношення рівня інфляції і сальдо бюджету держави; показника фінансової рівноваги як співвідношення сальдо бюджету держави і сальдо величини поточних оборотів до ВВП; показника зовнішнього сектора як співвідношення сальдо величини поточних оборотів до ВВП і рівня зростання ВВП.
12. Основним принципом формування положень концепції інтеграції економіки Польщі й України в європейський економічний простір є необхідність здійснення структурної трансформації економіки з метою поліпшення її якісно-технологічної галузевої структури.