КУЧЕРНЮК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА. ЧАСОПИС «РІДНИЙ КРАЙ» В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ (1905 – 1916 РР.)

Короткий опис

КУЧЕРНЮК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЧАСОПИС «РІДНИЙ КРАЙ» В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ (1905 – 1916 РР.)"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
КУЧЕРНЮК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 94 (477) (051) «Рідний край» «1905/1916»
ЧАСОПИС «РІДНИЙ КРАЙ» В СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА
КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ (1905-1916 РР..)
07.00.01 – історія України
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Науковий керівник:
Колесник Віктор Федорович,
док. іст. наук, проф., чл.. – кор.. НАН України
Київ 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ......... 9
1.1. Стан наукової розробки теми ........................................................................ 9
1.2. Характеристика джерел ........................................................................... 30
РОЗДІЛ II. ЗАСНУВАННЯ ЧАСОПИСУ «РІДНИЙ КРАЙ»............................ 38
2.1. Суспільно-політичні умови виникнення україномовної преси в
Російській імперії на початку ХХ ст. Заснування часопису.............................. 38
2.2. Організація роботи редакційного колективу часопису «Рідний край»... 49
РОЗДІЛ ІІІ. ЧАСОПИС «РІДНИЙ КРАЙ» У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ
ТА ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ УКРАЇНИ ......................................................... 70
3.1. Висвітлення в часописі «Рідний край» суспільно-політичного життя в
Російській імперії................................................................................................... 70
3.2. Соціально-економічне життя на сторінках часопису................................ 98
РОЗДІЛ ІV. ВІДОБРАЖЕННЯ НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ
НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ВИМОГ УКРАЇНЦІВ................................ 116
4.1. Відстоювання часописом «Рідний край» української мови та українізації
освіти ..................................................................................................................... 116
4.2. Театрально-музичне мистецтво та діяльність культурно-освітніх
організацій на сторінках часопису ..................................................................... 142
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ............................ 165
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Події російської революції 1905-
1907 рр. зробили можливим початок формування української преси, роль якої у
процесах відродження та становлення українського національного руху в цей
час тяжко переоцінити. Преса відображала та фокусувала історичний процес з
усіма його найхарактернішими ознаками, соціально-економічними та
моральними особливостями, ідейними спрямуваннями. Друковані видання
публікували важливі факти, пропонували пояснення причин та витоків
конкретних суспільних подій, складаючи таким чином об’єктивну картину
життя українського народу.
Дослідження ролі та значення українських періодичних видань у
суспільно-політичному та культурному житті народу передбачає врахування
багатьох аспектів. На початку ХХ ст. український народ мав змогу зберігати
національну ментальність передусім у сфері культури, внаслідок чого роль
періодичних видань в її розвитку є надзвичайно вагомою. Безумовно, що
літературно-громадська преса репрезентувала національну художню творчість,
однак важливішим було те, що вона популяризувала суспільно-політичну
думку, нові філософські ідеї та здобутки в галузі гуманітарних наук.
Позитивним досягненням революції слід вважати появу можливості
публікувати на сторінках друкованих видань статті, які були найбільш
доступним та ефективним засобом пропагування українських національних
ідей серед широких суспільних мас. Вивчення діяльності редакційних
колективів окремих вітчизняних друкованих органів дає можливість дослідити
ті суспільні, політичні та культурні сили, чиї інтереси виражались на сторінках
видань. Процес національного відродження українського народу був
нерозривно пов’язаний з діяльністю редакційних колективів україномовних
періодичних видань. Це зумовлює актуальність вивчення внеску україномовної
преси у становлення національної ідентифікації нашого народу, особливо на
початку минулого століття.
4
У світлі цього значний науковий інтерес представляє діяльність
редакційного колективу україномовного часопису «Рідний край» (1905-
1916 рр.). Процеси, які відбувалися в суспільно-політичному, економічному та
культурному житті українського народу у досліджуваний період, неможливо
об’єктивно проаналізувати без оцінки внеску співробітників часопису у
відродження української нації.
«Рідний край» став важливим чинником української журналістики
перших десятиріч ХХ ст. завдяки тому, що був одним із перших легальних
українських видань. На його сторінках розглядались політичні, національні,
соціально-економічні процеси, важливі події з буття народу, розкривалось
зростання його визвольних, націо-розбудовчих змагань, розвиток національної
культури. Його редакторський колектив прагнув з’ясувати потреби народу на
території всіх українських земель. Часопис містив інформацію про
найважливіші вияви й ознаки громадсько-політичного та мистецького життя.
Матеріали, опубліковані в часописі, поряд з відображенням перепитій
літературного процесу, виносили на обговорення читачів актуальні та
дискусійні питання доби. «Рідний край», будучи суспільно-політичним і
літературним виданням, втілював не тільки мистецьку функцію, але й
етнозахисну. Дослідження діяльності редакційного колективу часопису
дозволяє виявити притаманні виданню особливості, в результаті чого
зрозумілими стають причини його популярності та здатності бути рупором
національної ідеї за відсутності високого естетизму, індивідуалізму чи
аристократизму, які були притаманні іншим поширеним у той час виданням.
Критики “Нової громади”, “Ради”, “Дніпрових хвиль”, “Світла” дали
високу оцінку діяльності “Рідного краю”, що підтверджувалось також
схвальними відгуками Б. Грінченка, С. Петлюри, Х. Алчевської, В. Дорошенка,
М. Сумцова.
Детальне наукове дослідження історії часопису доповнить картину
загального процесу розвитку українських періодичних видань у Російській
імперії на початку ХХ ст., дозволить поглибити знання щодо його
5
закономірностей і тенденцій, взаємовпливів преси та суспільства в означений
період.
На сучасному етапі розвитку української історіографічної науки
вітчизняні науковці мають можливість об’єктивної оцінки внеску часопису
«Рідний край» у процес національно-державного відродження українського
народу. Вітчизняна історіографія перейшла від спроб комплексного
дослідження роботи редакційних колективів подібних за напрямком
періодичних друкованих органів, до більш детального та критичного
висвітлення діяльності окремих працівників, найбільш поширених,
періодичних видань. Однак, аналіз стану наукової розробки проблеми показує,
що діяльність редакційного колективу часопису «Рідний край», не знайшла
належного висвітлення і потребує подальших досліджень. Саме тому важливо
приділити увагу роботі колективу часопису «Рідний край», визначити його
внесок у суспільно-політичний процес, який відбувався в українському
суспільстві у період між російською революцією 1905-1907 рр. та роками
Першої світової війни.
Об’єктом дослідження є часопис «Рідний край», який видавався з 1905
по 1916 рр.
Предметом дослідження є процес створення часопису «Рідний край»,
діяльність видавців, редакційного колективу та співробітників часопису,
висвітлення на сторінках видання характерних особливостей суспільнополітичного і національно-культурного життя українців, його участь у
суспільному житті України початку ХХ ст.
Мета дисертаційної роботи полягає у всебічному дослідженні на основі
архівних матеріалів, опублікованих видань та історіографічних досліджень
місця, значення і ролі часопису «Рідний край» в суспільно-політичному та
культурному житті України початку ХХ ст.
Досягнення вказаної мети передбачає вирішення таких завдань:
 здійснити аналіз історіографії проблеми;
 охарактеризувати джерельну базу дослідження;
6
визначити історичні умови заснування часопису;
 прослідкувати організацію видання і розповсюдження часопису,
матеріальне забезпечення видання;
 дослідити склад редакційного колективу та роль особи в
формуванні образу часопису;
 з’ясувати основні ідейні засади та напрямки діяльності редакційної
колегії;
 проаналізувати висвітлення на сторінках часопису важливих
суспільно-політичних питань;
окреслити внесок авторів часопису у розвиток української культури
через публікації статей на сторінках тижневика.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з грудня 1905 р.,
який був часом заснування журналу, по 1916 р., який ознаменував закінчення
діяльності часопису.
Географічні межі дослідження охоплюють територію Полтавської та
Київської губернії Російської імперії, оскільки часопис видавався в м. Полтаві у
1906-1907 рр. та м. Києві з 1907 по 1916 рр., і читацьку аудиторію тижневика
складало населення, яке проживало в Наддніпрянській Україні.
Методологічна основа дослідження ґрунтується на основоположних
принципах наукового пізнання: історизму, системності та об’єктивності. В
процесі написання роботи використовувались загальнонаукові методи аналізу
та синтезу, а також порівняльно-хронологічний, порівняльно-історичний,
аналітичний метод викладення матеріалу, які дозволили дослідити явища та
події, показати їх зв’язки, закономірності та суперечності розвитку.
Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробці
актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення в
історичній науці. Обґрунтовано низку нових положень, виявлено упередженість
деяких висновків попередніх дослідників, неточності, які мали місце в
історіографії.
7
На основі матеріалів часопису, архівних документів та порівняльного
аналізу виявленої та залученої історіографії розкрито заснування та
функціонування часопису «Рідний край», що в науковій літературі
висвітлювалось недостатньо. Зроблено акцент на вплив часопису на розвиток
культурного руху ХХ ст., коли кардинальні зміни в духовному житті
суспільства були пов’язані з національно-визвольними змаганнями 1905-
1907 рр. До наукового обігу введено низку публікацій часопису, архівних
матеріалів, які мають велике джерелознавче значення.
Результати дослідження апробовані у публікаціях та виступах на Днях
науки історичного факультету – Часопис «Рідний край» (1905-1916 рр.) про
мовні проблеми того часу // Дні науки історичного факультету: матеріали VІ
Міжнародної наукової конференції молодих учених. – Вип. VІ. – Ч. 3. – К.,
2013. – С. 45 – 47; Перші редактори часопису «Рідний край» (1905-1916) роки //
Наукові осінні читання: Збірник наукових праць міжнародної конференції. –
Част. ІІ. – м. Київ, 26 жовтня 2013 р. – С. 33 – 28; Українське театральне життя
на сторінках часопису «Рідний край» (за матеріалами 1905-1916 рр) //
Шевченківська весна. Історія 2014: Матеріали XII Міжнародної наукової
конференції студентів, аспірантів та молодих учених. – К., Логос. –2014. – С. 85
– 88; «Рідний край» в житті Олени Пчілки 1906-1914 роки // Дні науки
історичного факультету, присвячені 180-річчю заснування Київського
університету: матеріали VII Міжнародної наукової конференції студентів,
аспірантів та молодих учених. –К., Логос. – Т. 2. – 2014. – С. 57 – 60;
Міжнародна наукова конференція молодих учених «Дні науки історичного
факультету» КНУ імені Тараса Шевченка, – Київ, 25 квітня 2013 р; Міжнародна
конференція «ІІ Наукові осінні читання». Напрям: Історичні науки. – Київ, 26
жовтня 2013 р; ХІІ Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та
молодих учених «Шевченківська весна – 2014: Історія. – Київ, 25 –28 березня
2014 р; VII Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих
учених «Дні науки історичного факультету»; КНУ імені Тараса Шевченка –
8
Київ, 24 квітня 2014 р. Основні результати дисертації викладені у п’яти
наукових публікаціях.
Структура дисертації відповідає меті та поставленим завданням і
відображає їхнє послідовне вирішення. Робота складається зі вступу, чотирьох
розділів та восьми підрозділів, висновків і списку використаних джерел і
літератури. Повний обсяг дисертації становить 173 сторінки, з яких: 159
сторінок основного тексту, список використаних джерел та літератури ( 180
позицій, 14 стор.).

Список літератури

ВИСНОВКИ
Розв’язання поставлених у науковій роботі завдань дозволяє
сформулювати узагальнюючі висновки, деякі рекомендації та пропозиції
стосовно перспектив дослідження часопису «Рідний край».
- Вітчизняна історіографія на різних етапах свого розвитку давала
неоднозначні оцінки часопису «Рідний край». Найбільш інформативними є
праці, опубліковані у дореволюційний період особами, які так чи інакше брали
участь у виданні україномовної преси. Радянська ж історіографія в значній мірі
позначена упередженим підходом до висвітлення цього питання. Лише зі
здобуттям Україною незалежності вітчизняні науковці отримали змогу більш
об’єктивно оцінити внесок цього видання у процес національно-державного
відродження українського народу. Однак, поки що відсутні сучасні ґрунтовні
дослідження, які б комплексно висвітлювали діяльність українського часопису
«Рідний край». Коло вчених, які досліджували часопис є досить вузьким, а їх
праці за своїм характером є різноплановими і торкаються різних моментів
історії видання. У нових дослідженнях з історії української періодики
Наддніпрянщини помітно посилився теоретичний підхід до питань історії
появи часопису. Варто відзначити, що для більшості досліджень властивий
вибірково-тенденційний підхід до історії часопису. Аналіз стану наукової
розробки проблеми показує, що діяльність редакційних колективів окремих
періодичних видань, у тому числі й часопису «Рідний край», не знайшла
належного висвітлення і потребує подальших досліджень.
Аналіз історіографічного доробку вітчизняних дослідників часопису
«Рідний край» виявив особливості, які включають, по-перше, суспільну
значимість часопису, яка підтверджується тим, що він став об’єктом для
вивчення з перших років свого існування та продовжував цікавити науковців
впродовж наступних років, але в силу політичних умов відсутніми були
критичні та глибокі розвідки з історії журналу. По-друге, часопис займає чільне
місце в роботах дослідників з багатьох галузей, які в різній мірі висвітлювали
158
як історію національної та регіональної преси, так і загалом суспільнополітичну історію України перших десятиліть ХХ ст., так і національнокультурний розвиток, творчість громадських діячів, серед яких були редактори
та дописувачі журналу. По-третє, окремі аспекти історії часопису висвітлені в
працях науковців, які мають безпосередній зв’язок з виданням «Рідного краю».
По-четверте, наявним є вакуум в історіографічній базі, який ще не є заповненим
комплексними ґрунтовними працями з історії власне часопису.
- Виявлена та залучена до дисертаційного дослідження джерельна
база є різноманітною, достатньо широкою для неупередженого та достовірного
розкриття досліджуваної теми. Специфіка дослідження передбачає
безпосереднє опрацювання публіцистичного матеріалу, наявного в часописі, та
зіставлення його з даними інших видів залучених джерел, що дозволяє
комплексно проаналізувати місце часопису серед періодичних видань
Наддніпрянщини, його роль у суспільно-політичних процесах в краї, внесок у
розвиток національного руху тощо.
Дослідження періодичної преси має певні особливості, зумовлені тим, що
видання виступає у двох вимірах: з одного боку джерелами є всі доступні
документи, що висвітлюють діяльність редакційної колегії та авторів статей,
суспільно-політичні умови, в яких функціонував часопис, а з іншого –
центральне місце займає часопис, кожна стаття якого вимагає детального та
комплексного аналізу, що розкриває перед дослідником можливість вивчення
всіх сфер життєдіяльності українського суспільства, висвітлених на сторінках
журналу.
- Часопис «Рідний край» з’явився на хвилі піднесення національного
руху в Російській імперії, пов’язаного з відносною лібералізацією
внутрішньополітичного курсу царизму за умов кризи суспільного устрою, що
ознаменувалась революцією 1905-1907 рр. Революція принесла значні
зрушення в соціальному та культурному житті Російської імперії. Поступки
царського режиму були незначними, але надзвичайно важливими та
потрібними суспільству, і, зокрема, українському населенню імперії, яке з
159
радістю зустріло проголошення демократичних прав і свобод. Справжнім
початком якісно нового етапу в історії української преси слід вважати дату 24
листопада 1905 р., коли імперський уряд прийняв Тимчасові правила друку, в
яких уже не було згадок про обмеження українських видань. Свобода друку,
проголошена Маніфестом, відкрила можливість для українців створювати
національні друковані видання. Заснування часопису «Рідний край» та його
видання було закономірним наслідком як суспільно-політичних процесів, що
відбувалися в Україні в перші десятиріччя ХХ ст., так і бурхливого розвитку
української літератури і преси цієї доби.
На хвилі революційних подій відбувалося піднесення національного руху,
а разом з ним і національної періодики. Друковані видання почали з’являтись у
найбільших містах Наддніпрянщини і вже до 1914 р. про своє існування, бодай
одним номером, на території імперії заявили 45 часописів українською мовою.
Серед нових україномовних видань, які з’явилися на українських землях, як
тільки стало чинним нове ліберальне законодавство, особливе місце займає
полтавський часопис «Рідний край».
- Офіційний дозвіл на видавництво української періодики був лише
вимушеною поступкою революційним народним настроям і аж ніяк не означав
сприяння офіційної влади справі українського друку. Молода українська
видавнича справа зіткнулася на перших порах свого існування з цілою низкою
труднощів і проблем. Часопис «Рідний край» виходив переважно коштом його
видавців, які, головним чином, були письменниками чи громадськими діячами,
матеріальне становище яких було обмеженим. Видавничий процес був
найбільш вразливим саме з боку незадовільного фінансування, адже
матеріальна незабезпеченість була головною причиною швидкого зникнення
нових українських видань. Звичайно, відсутність національного друкованого
слова згубно позначилася на стані моральності суспільства. Передплатників
було набагато менше, ніж на це сподівалися видавці, і видання не було
рентабельними.
160
- Ідея створення полтавського часопису зародилася в представників
Української Демократичної Партії і скоро була втілена зусиллями видавця
журналу Григорія Іпатійовича Маркевича, редакційного комітету, який
включав Миколу Дмитрієва, Грицька Коваленка та Панаса Мирного. Панас
Мирний був головою літературно-художньої частини часопису «Рідний край».
З 1906 р. М. Дмитрієв випускав додаток до «Рідного краю» – «Молода
Україна», де працювала Ольга Косач. У середині 1906 р. Панас Мирний і
М. Дмитрієв вийшли з редакційного комітету часопису, на чолі якого стала
Ольга Драгоманова-Косач, відома в літературних колах під псевдонімом Олена
Пчілка. Видавництво журналу перенесли з Полтави до Києва. Перший номер
київського «Рідного краю» вийшов 20 жовтня 1907 р., і тут часопис видавався
до 1914 р.
Особа редактора значною мірою впливала на формування образу
журналу. Так, наприклад, Микола Дмитрієв як блискучий публіцист став
автором історично-мистецьких статей, бібліографічних розвідок. Особливо
важливими були для редактора питання культури та її впливу на формування
національної свідомості, внаслідок чого він публікував у часописі відповідні до
його вподобань статті та матеріали. Йому належать передовиці, через які були
конфісковано декілька випусків. За глибоким переконанням М. Дмитрієв був
переконаний у тому, що «Рідний край» мав бути справжнім демократичним
друкованим органом, який не відходить до шовінізму чи романтичного
націоналізму. Микола Дмитрієв і Панас Мирний вбачали у часописі гостре
громадсько-політичне видання, що передусім піднімало важливі суспільнополітичні проблеми. Ольга Косач, навпаки, більше уваги приділяла культурномистецьким процесам і тенденціям, що надавало тижневику літературномистецького нахилу.
- Основні ідейні засади діяльності редакційного колективу
проявилися в концептуальній спрямованості часопису, яка передбачала, що
видання стане вагомим чинником національного руху та інструментом для
здійснення змін – це мало бути видання для українського народу, яке простою
161
мовою говоритиме правду про наболілі питання політичного, соціального,
економічного та культурного характеру. Мета, яку ставив перед собою
редакційний колектив журналу «Рідний край», була продиктована самим
життям, духовним і політичним відродженням українського народу,
усвідомленням українською інтелігенцією місця і своєї ролі в суспільстві як
речника національної ідеї. Видавці часопису, стаючи на нелегкий і небезпечний
шлях в умовах монархічного ладу, прагнули засобами слова та просвіти
розбудити національну свідомість українців, виховувати в них почуття
національної гідності.
Редакційний колектив часопису «Рідний край» займав активну
громадську позицію з приводу багатьох принципових для українського
національного руху питань і послідовно відстоював на сторінках часопису
національні інтереси українського народу. У зв’язку з цим значна частина
газетних публікацій була присвячена проблемам політичного, соціального та
економічного розвитку країни. У передовій статті до першого випуску часопису
«Рідний край» її редакційний колектив визначив завдання діяльності газети,
наголосивши на висвітленні національно-культурних потреб українського
народу, конституційного ладу в Росії, забезпечення основних громадянських
прав населення країни.
- Співробітники часопису «Рідний край» значну увагу приділяли
суспільно-політичним питанням. Впродовж 1905–1916 рр. авторським
колективом часопису було проведено значну просвітницьку роботу серед
населення щодо принципів роботи політико-правової системи держави.
Доведено, що попри офіційно позапартійну позицію часопису, вже в перших
його номерах простежувалася чітка лінія на автономію України. Це
відображало програму Української демократичної партії, політичною метою
якої було домагання автономії України в складі Росії. Часопис займав активну
позицію в просвітництві населення з головних питань щодо політичних прав
населення, тогочасного законодавства, роботи Державних Дум, економічного
розвитку країни, ефективних методів ведення господарства, фінансової освіти
162
тощо. Видання надавало різнобічну інформативну підтримку українському
селянству в земельних питаннях, відстоювало право селян на отримання нових
земельних площ для ведення власного господарства на прийнятних для них
умовах і за доступними цінами, критикував діяльність селянського банку,
роботу земельних комісій.
Редакційний колектив «Рідного краю» сподівався, що наступні кроки на
шляху до демократизації суспільного життя в Російській імперії будуть
здійсненні парламентом країни, тому детально висвітлював роботу Державної
Думи на сторінках видання. Часопис був виразником інтересів українського
населення, основним прагненням якого була реалізація обіцяних згідно з
Маніфестом демократичних прав і свобод. Серед них найважливішими були
введення загального виборчого права та права робітників. Редакція часопису
також висвітлювала процес діяльності політичних партій, доносячи до читачів
їхні ідеї та програмні положення. Відстоюючи ті свободи, які були проголошені
царським Маніфестом, редакційний колектив часопису, автори статей, активно
виступали проти реакційних дій уряду та прихильних до нього партій, які були
спрямовані на придушення українського національного життя.
Авторський колектив часопису «Рідний край» не залишався осторонь
пропаганди серед громадськості національних партій, закликаючи її брати
активну участь у політичному житті країни. Особливу увагу звертали на
відповідність партійних програм потребам народу а також на організованість і
злагодженість у їх роботі.
- Часопис виступав активним осередком національнокультурницького руху. Найширшого висвітлення в матеріалах видання набули
такі проблеми, як: українізація освіти; питання української мови, літератури,
історії, етнографії; діяльність осередків “Просвіт”; розвиток національного
мистецтва та ін. «Рідний край» мав величезний вплив на процес відстоювання
права українців на вільний розвиток мови, освіти і культури, ставши засобом у
пропаганді національно-культурницьких вимог.
163
Відтворення організаційно-видавничої історії тижневика та аналіз його
літературної спадщини дає нам право говорити про непересічне значення для
розвитку української культури, коли кардинальні зміни в духовному житті
суспільства були пов’язані з національно-визвольними змаганнями 1905-
1907 рр., з інтенсифікацією процесу становлення і консолідації нації. Часопис
виступав активним осередком національно-культурницького руху, що
підтверджується високою оцінкою тогочасної періодики діяльності «Рідного
краю» в царині культурного розвитку України. Авторський склад колективу
часопису зробив помітний внесок у справу відродження української
національної культури. Головна його увага була спрямована на збагачення
таких напрямків українознавчих студій, як освіта, мовознавство,
літературознавство, книговидання, театрально-музичне мистецтво.
Кореспонденти були переконані, що реалізувати програму відродження
українського народу можна було лише завдяки відданій громадській праці –
заснуванню приватних шкіл, лекцій, бібліотек, завдяки організації самим
населенням дешевого продажу книг, розповсюдженні громадськими силами
українських періодичних видань. Обов’язок просвіти народу покладався, в
першу чергу, на місцеву інтелігенцію.
Робота працівників часопису, спрямована на нормування фонетичного та
лексичного складу української мови, стала важливим внеском у процес її
формування. Вже сам факт видання «Рідного краю» українською мовою сприяв
утвердженню серед суспільства переконання в необхідності її розвитку та
захисту від будь-яких утисків офіційної влади. Пропагандистсько-агітаційна
робота, яка проводилася редакційним колективом часопису у сфері театральномузичного мистецтва, також набула значних масштабів. Театральні огляди, які
постійно вміщувалися на сторінках часопису, а також критичні зауваження
щодо найбільш резонансних подій у сфері театрально-музичного життя країни
сприяли якісному покращенню репертуару вітчизняних театральних колективів
та популяризували цей вид мистецтва серед українського суспільства.
Публікації, які вміщувалися на сторінках «Рідного краю», були спрямовані на
164
популяризацію культурних надбань та національних традицій українства серед
суспільства. Ця сфера діяльності працівників часопису принесла найбільш
плідні результати.
Аналізуючи історичне значення «Рідного краю», неминуче доходимо до
висновку, що він переріс рамки регіонального україномовного часопису для
вузького кола місцевої інтелігенції. Він набув популярності в усій Україні, де
тільки читали українські видання. Така популярність часопису пояснювалася
насамперед його спрямуванням та змістом, який відповідав призначенням
переважної більшості національно свідомих українців. Водночас «Рідний край»
виконував надзвичайно суспільно важливу для українського народу місію,
піднімав на своїх сторінках найголовніші національно-культурні проблеми
українців та через свої публікації пробуджував у них національну свідомість,
формував літературний смак, відчуття української мови та громадську позицію.