Кульчицька Надія Євстахівна. Фіскальна політика України на регіональному рівні

Короткий опис

Кульчицька Надія Євстахівна. Фіскальна політика України на регіональному рівні: дис... канд. екон. наук: 08.04.01 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2004. , табл.

Кульчицька Н.Є.Фіскальна політика України на регіональному рівні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 фінанси, грошовий обіг і кредит. Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль 2004.
У дисертації досліджено актуальні проблеми та науково-методичні аспекти розвитку регіональної фіскальної політики в Україні. В роботі теоретично обґрунтовано поняття та генезис фіскальної політики в Україні через призму концептуальних засад регіонального розвитку. Запропоновано умови та фактори формування та розподілу фінансових ресурсів місцевого самоврядування в цілому по Україні та в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Обґрунтовано проблеми фінансового вирівнювання регіонів та розроблено шляхи їх вирішення. Розраховано показники регіонального фіскального потенціалу з метою збалансованості рівня бюджетної забезпеченості регіонів і муніципальних утворень.
Окреслено напрями трансформації та розбудови регіональної фіскальної політики, враховуючи при цьому вплив регіонального фіскального інструментарію на ієрархію заходів територіального розвитку. Вдосконалено механізм структурної перебудови бюджетно-податкового регулювання на центральному та місцевому рівнях, враховуючи при цьому підходи, умови та методи регіональної, економічної, фіскальної, психологічної та протекціоністської політик. Розглянута модель прогнозування місцевих податків та зборів, яка може бути базою для аналогічного прогнозу інших платежів, які поступають у місцеві бюджети, і яка забезпечить високу ефективність прогнозування в розвитку регіональної фіскальної політики, а розгалужене застосування її складових сприятиме виявленню закономірностей, зв'язку та динаміки реальних фінансово-економічних явищ у фіскальному середовищі регіону.

Дослідження теоретико-методологічних засад фіскальної політики на регіональному рівні та практичних аспектів її реалізації в Україні дозволило зробити ряд висновків, узагальнень та рекомендацій.

Фіскальну політику на регіональному рівні слід розглядати як об'єднання елементів, напрямків і важелів формування та розподілу фінансових ресурсів місцевого самоврядування через механізм реалізації бюджетно-податкового регулювання. Тому в регіональній фіскальній політиці держави треба враховувати специфічні особливості розвитку кожного регіону, історичних та інших умов їхнього формування, сприяти сталості розвитку адміністративно-територіальних одиниць, основними завданнями де є забезпечення економічної незалежності територій, здатності регіональної економіки до саморозвитку. І в цьому виникає загальна потреба організації моніторингу важелів, які характеризують сталість розвитку економіки регіонів. Регіональні важелі система сукупності кількісних та якісних показників, які засвідчують перманентний та ретроспективний вплив різноманітних факторів на соціально-економічну стабільність регіону. Механізм реалізації регіональної фіскальної політики потребує економічно-правового впровадження як на державному, так і на регіональному рівнях, враховуючи при цьому централізоване та регіональне прогнозування, планування та програмування соціально-економічних процесів.
Планування доходів бюджетів усіх рівнів базується на прогнозних макроекономічних показниках та структурі надходжень попередніх років, тому нагальною необхідністю є впорядкування податкових преференцій в контексті розширення бази оподаткування, спрощення порядку справляння податків та забезпечення прозорості податкової системи.
Розвиток фіскальних відносин на регіональному рівні повинні мати таке спрямування, при якому створювались би необхідні умови і ресурси як для соціально-економічної стабільності й розвитку суспільства в цілому, так і конкретного регіону, при збереженні цілісності, єдності та об'єктивності фінансової системи, включаючи валютну, бюджетну, грошову, кредитну, податкову та фіскальну системи.
Фіскальна політика на регіональному рівні повинна стати дійовим засобом фінансово-економічної стабілізації й переходу до економічного зростання. З цією метою необхідно оцінювати дієвість фіскального потенціалу в регіоні, застосовуючи систему показників податкової ефективності: рівень податкового навантаження по галузях, сферах діяльності й підприємствах; питому вагу податкових платежів у доходах місцевих бюджетів; коефіцієнт зворотності податкових платежів, розмір фінансової залежності, їхня динаміка по регіону; показники податкового стимулювання розвитку виробництва й підприємництва; показники фінансово-податкового менеджменту; коефіцієнт ефективності роботи податкових служб та результативності скорочення податкової заборгованості тощо.
Основні аспекти фіскальної політики щодо проблеми вирівнювання фінансового забезпечення регіонів знаходяться в стані економічних дискусій, тому слід запровадити механізм ефективності функціонування державного бюджету та міжбюджетних відносин, враховуючи позиції стимулювання реального сектора економіки з метою одержання приросту фінансових ресурсів.
Трансформація регіональної фіскальної політики повинна базуватися на ефективному прогнозуванні податкових надходжень, провідною ідеєю якого виступає економетричне моделювання, яке полягає в тому, що використовуючи статистичні дані й застосовуючи до них методи регресійно-кореляційного аналізу будується модель, яка встановлює кількісну закономірність поведінки оптимального рівня доходу. Одержані результати поширюються на прогнозний період і використовуються для екстраполяції прогнозного значення на основі розрахунку коефіцієнта детермінації.
Реформування фіскального механізму на центральному і місцевому рівнях необхідно здійснювати шляхом установлення стабільних ставок податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, враховувати пропозиції щодо розширення прав органів місцевого самоврядування, вдосконалити систему формування доходів місцевих бюджетів. З цією метою необхідно: запровадити майнове оподаткування, перевести плату за землю та податок з власників транспортних засобів в ранг місцевих.
Для проведення реформи бюджетно-податкової політики необхідністю є розробка ієрархії заходів по вдосконаленню податкового регулювання економічних процесів на регіональному рівні, посилення стимулюючого характеру податків із метою врегулювання міжрегіональних господарських зв'язків, діяльності трансрегіональних корпорацій і підрозділів, структурної перебудови бюджетно-податкового регулювання, широкого розвитку дрібнотоварного виробництва. Тому виконання всіх вищезгаданих питань стане можливим тільки в тому випадку, коли держава передбачить систему заходів фіскального інструментарію, а саме: підтримка вітчизняного товаровиробника; покращення інвестиційного клімату в регіоні, забезпечення ефективності використання позабюджетних коштів на основі залучення як вітчизняного, так і зарубіжного приватного капіталу, створення спеціальних фондів для фінансування регіональних програм на основі як прямого, так і змішаного інвестування; застосування методики диференційованого підходу до територіально-галузевого поділу щодо оподаткування регіонів, галузей і виробництв з урахуванням їхнього фінансово-економічного становища та рівня податкоспроможності регіону, підвищення ефективності фіскального інструментарію, вдосконалення міжбюджетних відносин та забезпечення на цій основі збалансування державного та місцевих бюджетів; підвищення ролі місцевого оподаткування завдяки його важливості у розв'язанні багатьох завдань соціально-економічного розвитку.

Фіскальна політика в Україні на регіональному рівні потребує стратегічної розбудови, тобто, з одного боку, виходячи із загальнодержавних інтересів, повинна здійснюватися чітко відпрацьована в законодавчому плані практична діяльність держави в усіх регіонах, а з іншого кожен регіон має право проводити соціально-економічну політику з урахуванням своїх внутрішніх інтересів, виходячи з потреби реалізації тих чи інших місцевих цілей і завдань, наявності відповідних регіональних ресурсів. Тому оптимальне поєднання діяльності держави й окремих адміністративно-територіальних одиниць, забезпечить вирівнювання рівнів економічного розвитку регіонів, зростання ефективності територіального поділу праці, раціональне використання ресурсів, їх ефективну регіональну інтеграцію та активну участь у зовнішніх ринках.