Кульчицький Богдан Володимирович. Типологізація і порівняння економічних систем суспільства (проблеми теорії і методології)

Короткий опис

Кульчицький Богдан Володимирович. Типологізація і порівняння економічних систем суспільства (проблеми теорії і методології): дис... д-ра екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004

Кульчицький Б.В. Типологізація і порівняння економічних систем суспільства (проблеми теорії і методології). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.
У дисертації на основі широкого залучення й аналізу праць видатних західноєвропейських та українських економістів розкрито теоретико-методологічні передумови комплексного дослідження економічних систем суспільства. Обґрунтовано висновок, що теоретична парадигма соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем.
Всебічно розглянуто концепційні засади і методологію дослідження економічних систем. Запропоновано два авторські трактування категорії „економічна система суспільства” та обґрунтовано елементну структуру економічної системи. Розкрито особливості ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем.
Вперше запропоновано авторську концепцію типологізації сучасних економічних систем на основі виявлених об’єктивних критеріїв.
Обґрунтована авторська концепція порівняння сучасних економічних систем з урахуванням об’єктивних показників-критеріїв, включаючи математичну модель порівняння систем.
Основні результати дослідження знайшли відображення в обґрунтуванні найбільш прийнятної для України економічної моделі, якою запропоновано вважати економічну систему Європейського Союзу.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми типологізації та порівняння економічних систем суспільства, що виявилося в обґрунтуванні авторських концепції типологізації сучасних економічних систем на основі запропонованих пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв та концепції порівняння економічних систем, що грунтується на урахуванні чотирьох груп об’єктивних критеріїв-показників. Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:
1. Теоретичний аналіз економічних систем має своїм фундаментом вивчення проблеми людини, її природи, внутрішнього світу, переконань і цінностей, економічної діяльності й економічної культури у контексті еволюції системи потреб, що прямо чи опосередковано у кінцевому підсумку зумовлюють параметри економічного і соціального середовища існування суспільства.
2. Сучасне дослідження економічних систем це комплексний методологічний аналіз економічної системи суспільства у широкому сенсі, тобто дослідження суспільства як органічної єдності панівних цінностей, політичної організації та власне економічного механізму.Філософія економічних систем передбачає розглядекономічного, соціального, політичного, етнічного, екологічного і т.д. у системній єдності, виділяючи людину як найактивніший чинник еволюції економічних систем та системних суспільних трансформацій.
3. Дослідження економічних систем включає з’ясування змісту та особливостей економічної культури, яка „працює” в економічній сфері суспільного буття, виконуючи свої специфічні функції. Економічна культура обіймає ті норми й цінності, які виникають з потреб самого господарства. Економічна культура впливає на економічну систему через поведінку суб’єктів господарювання, що мають власну економічну свідомість та економічний спосіб мислення.
4. Взаємозв’язок матеріальних і духовних потреб та економічної діяльності, економічної культури, що органічно синтезується у творчості і остаточно виявляється у становленні і функціонуванні певного типу суспільної економічної системи, можна висловити такою умовною логічною схемою: потреба людини її задоволення шляхом економічної діяльності як творчого процесу на базі певної економічної культури існування відповідного типу економічної системи суспільства.
5. Аналіз еволюції соціальних концепцій економіки видатних мислителів кінця ХІХ ХХ ст. засвідчує, що у них економіка вивчається як частина більш широкої соціальної системи, економічна поведінка розглядається у взаємозв’язку з іншими видами діяльності, значна увага приділяється неекономічним чинникам економічного поступу. Тобто спостерігаємо спробу „вкласти” економіку у більш широкий соціальний контекст, простежити її взаємодію з іншими підсистемами суспільства і на цій основі збагнути суть і чинники розвитку економічної системи суспільства. Саме на такий методологічний підхід повинна, на нашу думку, спиратися й сучасна методологія дослідження, типологізації і порівняння економічних систем.
6. Передумовою комплексного дослідження економічних систем суспільства є аналіз методологічних проблем економічного і соціального прогресу, який виступає своєрідним тлом розгортання економічних систем і у певному розумінні відображає висхідну еволюцію систем, включаючи періоди їх активної й глибокої трансформації.
7. Теоретична парадигма економічного і соціального прогресу на порозі ХХІ ст. виступає методологічною основою типологізації і порівняння сучасних економічних систем суспільства. Ознаки парадигми прогресу охоплюють цілий спектр параметрів, починаючи від переважно матеріальних і завершуючи соціально-духовними, гуманітарними. На переконання автора, принаймні дві з характерних ознак парадигми прогресу на порозі ХХІ ст. можна розглядати як об’єктивні критерії типологізації сучасних економічних систем: ступінь суспільної відповідальності та ступінь інтелектуалізації економічної системи.
8. Досвід функціонування економічних систем різних країн світу наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. підводить до висновку, що має місце не просто процес глибоких перетворень в економіці як одній ізскладових архітектури суспільного ладу, а тотальні радикальні зрушення у суспільстві як органічній системі. У сучасній теорії економічних систем утверджується поняття „системної трансформації суспільства”. Системній трансформації підлягають усі сфери суспільного буття: політична, духовна, власне економічна. Водночас системна трансформація суспільства передбачає зміни й перетворення суспільних структур, у межах яких можуть паралельно протягом якогось часу співіснувати як нові, так і старі елементи. Цю обставину необхідно враховувати при розробці методології типологізації і порівняння сучасних економічних систем.
9. Системна трансформація суспільства породжує нові концептуальні підходи до оцінки реальності, що завжди включає питання про ієрархію проблем, які вимагають свого вирішення. Виділення з соціокультурної сфери системи цінностей як особливо важливого чинника системної трансформації суспільства зумовлено тим, що цінності є особливою формою загальносуспільних відносин, яка визначає спрямованість життєдіяльності індивідів, груп та спільнот.
10. Обґрунтований у роботі авторський підхід до визначення категорії „економічна система суспільства” включає два трактування: 1) економічна система суспільства це система механізмів та інституцій, що забезпечують організацію виробництва й розподілу створених у суспільстві матеріальних і духовних благ, спосіб, яким вирішується проблема нестачі ресурсів і досягаються відповідні економічні цілі; 2) економічна система суспільства це складне системне утворення, що пронизує усі сфери життєдіяльності суспільства та, поєднуючи чинники виробництва з урахуванням панівних цінностей і, відповідно, інституцій, форм власності, забезпечує створення матеріальних та духовних благ і на цій основі самовідтворення суспільства. Доведено, що важливими характеристиками економічних систем на порозі ХХІ ст. є їх „тестування” категорією „відповідальності” і належний ступінь відкритості.
11. Елементна структура сучасних економічних систем має, на наш погляд, такі складові: а) панівні цінності; б) політичний лад; в) правова система; г) екологічна складова; д) суспільний механізм управління; е) власне економічний механізм.
12. Ринкова організація господарської діяльності суспільства є основою сучасних економічних систем. Ринкові економічні системи виконують функцію своєрідної „осі”, навколо якої розгортаються всі існуючі економічні системи, включаючи квазіринкові. Інакше кажучи, ступінь повноти ринку, його функціональна роль у життєдіяльності соціуму головним чином визначають суть, механізми розвиткуі, відповідно, назву будь-якої економічної системи суспільства.
13. В обґрунтованій у роботі авторській концепції типологізації сучасних економічних систем запропоновано застосовувати цілий спектр а) пріоритетних і б) уточнюючих об’єктивних критеріїв, що забезпечує значну варіативність конкретних підходів до типологізації систем. При цьому дисертант виходить з того, що, по-перше, людина, будучи головним чинником еволюції економічних систем, насамперед є носієм певної свідомості, духовності та економічної культури; по-друге, у сучасному світі існує безліч перехідних, симбіозних форм, які відрізняються між собою насамперед ступенем присутності і роллю держави у ринковій економіці; по-третє, з принципу системності випливає, що економіка в історичному розрізі може бути типологізована (поділена на етапи розвитку, типи свого існування) з різних позицій, кількість яких теоретично необмежена; по-четверте, нині існуючі у світі економічні системи необхідно розглядати як перехідні, оскільки вони завжди перебувають у стані переходу від однієї своєї історичної форми до іншої.
14. У дисертації доведено, що головним, фундаментальним об’єктивним критерієм типологізації сучасних економічних систем, що визначає стратегічний вектор їх трансформації на порозі ХХІ ст. є панівні суспільні цінності та відповідні суспільні інституції. Під цінностями пропонується розуміти ставлення до природи, людської, економічної діяльності та її результатів, форм власності, способів організації виробництва і розподілу, майнової нерівності, тлумачення ідей соціальної справедливості, соціальної ієрархії, демократії і т.д., що фіксується на рівні суспільної, зокрема, економічної, політичної, екологічної та ін. свідомості та у цій формі визначає загальну й економічну культуру тривалих історично-економічних епох. При цьому, на переконання автора, йдеться про цінності у найширшому розумінні, а не тільки про власне економічні, адже національні, релігійні переконання, буденна свідомість поряд з ринковими, політичними, екологічними та ін. цінностями сукупно впливають на стосунки всередині суспільства та його економічної системи.
15. У дисертації обґрунтовано висновок, що на рівні суспільства у кожний конкретний момент його економічного розвитку існує якийсь середній, домінуючий „зріз” цінностей, який у кінцевому підсумку активно впливає на функціонування та еволюцію економічної системи. Таким чином, парадигма цінностей з історичної перспективи є виявом ментальності, сукупністю звичаєвих ознак суспільного ладу, а у широкому розумінні це база для прояву певного типу економічної ідеології.
16. У дисертації вперше запропоновано віртуальне уявлення суспільної „аури” людини у будь-якій економічній системі, яке ілюструє зумовленість конкретного типу економічної системи суспільства панівними суспільними цінностями. Саме панівні цінності у кінцевому підсумку визначають конкретний тип економічної системи суспільства, є рушійною силою її подальшої еволюції чи трансформації, докорінної зміни.
17. У роботі обгрунтовано, що цінності при досягненні певної „критичної маси” (це стосується глибокого усвідомлення необхідності їх врахування широким загалом) трансформуються у відповідні суспільні інституції, які зумовлюють удосконалення і визначають вектор розвитку економічних систем. Проте інституції, які не відображають базових цінностей суспільства є неприйнятними з суспільної точки зору. Навіть забезпечуючи певний економічний ефект, вони не є життєздатними.
18. У дисертації доведено, що крім панівних суспільних цінностей та відповідних суспільних інституцій, пріоритетними об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) панівні форми власності на основні засоби виробництва; 2) ступінь втручання держави в економіку і методи регулювання соціально-економічних відносин; 3) ступінь відкритості економіки та економічної свободи; 4) ступінь екологічної безпеки; 5) ступінь соціалізації; 6) ознаки теоретичної парадигми соціально-економічного прогресу на порозі ХХІ ст.: а) ступінь суспільної відповідальності та б) ступінь інтелектуалізації.
Водночас найважливішими уточнюючими об’єктивними критеріями типологізації сучасних економічних систем виступають: 1) співвідношення міського і сільського населення; 2) співвідношення джерел ВВП; 3) частка військових витрат у ВВП (ступінь мілітарності економічної системи); 4) частка власного капіталу у структурі джерел фінансування (ступінь самодостатності в економічному розвитку).
19. Проведене дослідження дозволило обгрунтувати висновок, що в умовах поліфонічності сучасної світової економічної еволюції вирішення методологічної проблеми типологізації економічних систем можливе тільки на основі своєрідного синтезу пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв. Такий методологічний підхід дає можливість з’ясувати характерні риси національних економічних систем і на цій основі виявити головні тенденції економічних трансформацій у сучасному світі. Типологізація економічних систем з урахуванням пріоритетних і уточнюючих об’єктивних критеріїв може допомогти молодим незалежним державам, країнам з перехідною економікою, у т.ч. Україні обрати оптимальну економічну модель своєї стратегічної трансформації і спрогнозувати власне місце і роль у світовій економічній еволюції третього тисячоліття.
20. У своєму дослідженні автор виходить з того, що суть людини не може бути виміряна виключно матеріальними потребами, а її поведінка у суспільстві не може бути пояснена тільки економічними інтересами. Людина, особливо на порозі ХХІ ст., є носієм цілого спектру поглядів, а тому відповісти на питання, як вона почуває себе у тій чи іншій економічній системі неможливо без залучення і вивчення неекономічних показників функціонування системи. На переконання автора, не тільки еволюція економічних систем, а й сам суспільно-економічний прогрес є наслідком дії комплексу чинників економічного, матеріального та неекономічного, духовного характеру. З цього випливає об’єктивна необхідність залучення до системи критеріїв порівняння економічних систем не лише економічних, але й показників соціального, культурного і політико-правового характеру. Водночас, враховуючи особливу важливість стану довкілля для функціонування економічних систем суспільства, автор вважає за доцільне врахування екологічних показників при порівнянні сучасних економічних систем.
21. В обґрунтованій у дисертації авторській концепції порівняння сучасних економічних систем доведено, що методологія порівняння систем повинна ґрунтуватися на урахуванні чотирьох груп об’єктивних показників-критеріїв: 1) економічних; 2) соціально-культурних; 3) політико-правових; 4) екологічних. При цьому до кожної групи можна, з нашої точки зору, віднести відповідно 17, 12, 12 і 10 показників, які перелічені вище. Такий підхід відповідає об’єктивним світовим реаліям початку третього тисячоліття і дозволяє в цілісності охопити динаміку складних й суперечливих процесів як на рівні національних економічних систем, так і наднаціональних системних утворень. Обґрунтована концепція порівняння сучасних економічних систем описана за допомогою відповідної математичної моделі, яка має на меті формалізувати і згрупувати всі необхідні для аналізу економічних систем показники та запропонувати концептуальний алгоритм порівняння суспільних систем з конкретними підходами до його практичної реалізації.
22. У дисертації обґрунтовано найбільш прийнятну для України економічну модель, якою є економічна система Європейського Союзу. Доведено, що такий вибір підготовлений і об’єктивно зумовлений усім ходом її тривалого суспільно-історичного та економічного поступу і, без сумніву, відкриває якісно нові обрії подальшого розвитку й розквіту українського народу. Водночас наголошено, що більш оптимістичну економічну перспективу у ХХІ ст. матимуть ті нації, домінуючі цінності яких повніше відповідатимуть реаліям і вимогам нинішнього часу і будуть здатні зумовити й підтримати системні суспільні трансформації на основі безперервного оновлення і змін ключових парадигм розвитку.