Культурно-освітній комплекс регіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області)

Короткий опис

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Флінта Наталія Іванівна
УДК 911.3:477.84 + 308:477.84

Культурно-освітній комплекс регіону
і його територіальна організація
(на матеріалах Тернопільської області)

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник
Пушкар Іван Миколайович
кандидат географічних наук, професор

Тернопіль 2005

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні і методичні основи дослідження культурно-
освітнього комплексу реґіону 9
1.1. Культурно-освітній комплекс, його суть і місце в розвитку суспільства 9
1.2. Структура культурно-освітнього комплексу 19
1.3. Типологія і класифікація закладів культурно-освітнього комплексу 25
1.4. Особливості територіальної організації культурно-освітнього комплексу 32
1.5. Класифікація чинників формування та розвитку культурно-освітнього комплексу 40
1.6. Методичні основи дослідження культурно-освітнього комплексу 43
Висновки до розділу 1 52
РОЗДІЛ 2. Умови і чинники формування та розвитку культурно-освітнього комплексу Тернопільської області 54
2.1. Економіко-географічні чинники 54
2.2. Соціально-демографічні чинники 62
2.3. Історико-географічні чинники 70
2.4. Природно-географічні чинники 76
Висновки до розділу 2 79
РОЗДІЛ 3. Системно-структурний аналіз культурно-освітнього комплексу Тернопільської області 81
3.1. Сучасний рівень розвитку культурно-освітнього комплексу, його компонентна структура 81
3.1.1. Освіта 81
3.1.2. Культура 103
3.2. Організація управління культурно-освітнім комплексом 118
Висновки до розділу 3 121
РОЗДІЛ 4. Територіальна організація культурно-освітнього комплексу Тернопільської області 124
4.1. Геопросторові аспекти організації культурно-освітнього
комплексу 124
4.2. Географо-математична модель територіальної організації культурно-освітнього комплексу 139
4.3. Проблеми і основні напрямки вдосконалення культурно-освітнього комплексу 156
Висновки до розділу 4 166

ВИСНОВКИ 169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

ДОДАТКИ 186

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Перехід світового розвитку на інформаційний етап вимагає високої культури та росту інтелектуального рівня населення. Вирішити цю проблему мають культурно-освітні заклади окремих країн та їх реґіонів. Для успішного їх функціонування у нашій країні, де відбувається зміна суспільних відносин, необхідне удосконалення територіальної організації культурно-освітнього комплексу. Ця проблема має важливе наукове і прикладне значення. З суспільно-географічної точки зору виникає потреба розробки теорії міжгалузевого комплексоформування в соціальному середовищі. Обґрунтування напрямків формування і функціонування таких комплексів, відповідно до сьогоднішніх потреб суспільства, є важливим завданням сучасної суспільної географії.
Це питання є одним із важливих напрямків дослідження в світовій суспільній географії і в цілому ряді інших наук. Проте до цього часу ще недостатньо розроблені наукові основи формування і функціонування куль­турно-освітнього комплексу в Україні загалом та її реґіонах зокрема. Дослідже­ння, які проводилися, переважно охоплювали галузеві соціальні комплекси, у них розглядались тільки окремі питання розвитку культури і освіти. Позаяк ці галузі взаємозв’язані і доповнюють одна одну, то вивчення їх як міжгалузевого утворення в територіальному аспекті створює додаткові можливості підви­щення ефективності функціонування культурно-освітнього комплексу реґіону.
Особливої актуальності набуває дана проблематика на реґіональному рівні у зв’язку із зростанням диспропорцій у розвитку окремих територій, а також із розширенням повноважень місцевих органів влади і проведенням адміністративної реформи. Ці та інші причини спонукали до вибору теми дисертаційної роботи, визначили її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційна робота виконана у рамках теми кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка „Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку реґіонів України” (шифр реєстрації 11Р060408), а також згідно з планами роботи управління освіти і науки та управління культури і мистецтв Тернопільської облдержадміністрації з питань удосконалення компонентної, територіальної та управлінської структур освіти і культури в області.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є вивчення структури і територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- визначити сутність культурно-освітнього комплексу;
- обґрунтувати критерії типізації закладів культурно-освітнього комплексу;
- вивчити структуру реґіонального культурно-освітнього комплексу й особливості його територіальної організації;
- поглибити методичні основи дослідження реґіонального культурно-освітнього комплексу;
- визначити чинники, які впливають на формування і функціонування комплексу в сучасних умовах;
- вивчити функціонально-компонентну, функціонально-територіальну і організаційно-управлінську структуру досліджуваного комплексу;
- дослідити сучасну територіальну організацію культурно-освітнього комплексу реґіону;
- розробити основні напрямки вдосконалення культурно-освітнього комплексу Тернопільської області.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є культурно-освітній комплекс Тернопільської області, а предметом його територіальна організація на сучасному етапі розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою наукової роботи є дослідження суспільної географії з проблем вивчення соціальної сфери, концепції та методичні підходи до її суспільно-географічного вивчення, нормативно-законодавча база реформування освіти і культури в Україні, світовий досвід трансформації структури і територіальної організації культурно-освітнього комплексу в умовах переходу на інформаційний етап розвитку. За теоретико-методичну основу дослідження взято наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених: М.Абрамова, М.Білецького, М.Влах, С.Важенина, В.Джамана, Я.Жупанського, О.Заставецької, Е.Кальмуцької, В.Козака, В.Куценко, А.Кочерги, О.Любіцевої, П.Масляка, Л.Меркушевої, Я.Остафійчука, М.Пістуна, В.Рутгайзера, А.Слащука, В.Стецьківа, О.Топ­чієва, О.Шаблія, В.Юрківського, Л.Якобсона та ін. стосовно розвитку та територіальної організації соціальної сфери.
Вирішення поставлених завдань забезпечувалось використанням цілого комплексу методів дослідження: порівняльно-географічного, типологічного, районування, статистичного, картографічного, історичного, графічного, моделювання тощо.
Дисертація виконана на основі аналізу матеріалів Державного комітету статистики України, Тернопільського обласного управління статистики, управлінь освіти і науки та культури і мистецтв Тернопільської облдерж­адміністрації та інших організацій й установ.
Отримані кількісні результати базуються на системному аналізі, теорії ймовірності, математичній статистиці. Вирішення ряду завдань стало можливим завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій, які використовувалися автором для обробки даних та візуальної (картографічної) інтерпретації отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних і прикладних аспектів формування і функціонування реґіонального культурно-освітнього комплексу, а саме:
- поглиблено теоретичні і методичні основи суспільно-географічного дослідження культурно-освітнього комплексу реґіону;
- визначено пріоритетність чинників, які обумовлюють формування і функціонування обласного культурно-освітнього комплексу в сучасних умовах;
- обґрунтовано критерії і проведено типізацію компонентів досліджуваного комплексу;
- виявлено функціонально-компонентну та функціонально-територіальну структури комплексу і виділено їх елементи;
- вивчено основні форми сучасної територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області;
- побудовано географо-математичну модель та проведено районування обласного культурно-освітнього комплексу;
- розроблено основні напрямки удосконалення культурно-освітнього комплексу Тернопільської області.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій досягнута цілеспрямованим використанням системи методів дослідження, що застосовувались для вирішення поставлених завдань. Достовірність і репрезентативність досліджень забезпечувалась використанням офіційних статистичних матеріалів та документів відповідних управлінь облдержадміністрації Тернопільської області.
Практичне значення отриманих результатів. Основні науково-методичні результати можуть бути використані для вивчення культурно-освітніх комплексів інших реґіонів України. Розроблені теоретичні і прикладні положення щодо формування і функціонування культурно-освітнього комплексу можуть бути застосовані місцевими органами управління і влади для розробки планів соціально-економічного розвитку Тернопільської області. Висновки і рекомендації, що були отримані в ході дослідження і які спрямовані на удосконалення культурно-освітнього комплексу, використовуються в практичній діяльності управлінням освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 01/881-10 від 31 травня 2005 року).
Матеріали дисертаційного дослідження застосовуються у навчальному процесі географічного факультету, зокрема у курсах „Вступ до економічної та соціальної географії”, „Економічна географія України”, „Соціальна географія України” (довідка навчального відділу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка № 370 33/02 від 16 травня 2005 року).
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем наукового ступеня і є результатом самостійного дослідження. На основі аналізу наукових, статистичних, картографічних джерел інформації поглиблено і розширено теоретико-методичну базу дослідження чинників формування, структури та територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області. Виділено і проаналізовано його структурні компоненти, побудовано географо-математичну модель, проведено району­вання культурно-освітнього комплексу і розроблено основні напрямки вдоско­налення досліджуваного комплексу вказаного реґіону. Сукупність отриманих науково-практичних результатів належить автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1998-2004 рр.), міжнародних та всеукраїнських конференціях: „Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства” (Львів, 2000), „Актуальні проблеми географічного краєзнавства на зламі тисячоліть” (Львів, 2000), „Історія української географії і картографії: проблеми і перспективи” (Тернопіль, 2000), „Географічна наука і освіта в Україні: погляд в ХХІ століття” (Тернопіль, 2002), „Реґіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002), „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2003).
Публікації. Результати дослідження викладено у 9 публікаціях, із них 5 статті у фахових виданнях, 4 матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт 2,3 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,1 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (167 найменувань), 11 додатків. У праці подано 9 таблиць 14 рисунків. Обсяг основного тексту дисертації 143 сторінки. Повний обсяг роботи 197 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Представлені у дисертаційні роботі результати дослідження засвідчують особливу актуальність вивчення культурно-освітнього комплексу реґіону, його територіальної організації з метою поглиблення теоретичних і методичних основ суспільно-географічного вивчення, визначення місця й ролі основних чинників, що впливають на його розвиток. Основне місце в роботі займає вивчення компонентно-функціональної і територіальної структури КОК Тернопільської області та основних проблем, пов’язаних з його реформуванням. У роботі враховані сучасні соціально-політичні й економічні зміни в державі, їх зв’язок із системою культурно-освітніх закладів, визначено основні напрямки їх розвитку. Найважливіші результати дослідження дозволяють зробити ряд висновків:
1. Культурно-освітній комплекс це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання товарів і послуг культурного й освітнього призначення з метою забезпечення відповідних потреб населення. Структура КОК відображає внутрішню його будову в функціонально-компонентному, функціонально-територіальному та організаційно-управлінському аспектах. Основними елементами функціонально-компонентної структури виступають компонентні ланки КОК, які складаються із підприємств і установ, що виробляють і надають культурно-освітні послуги населенню.
2. На формування і функціонування КОК Тернопільської області впливають різноманітні чинники соціально-економічні (соціально-демографічні, економіко-географічні), історико-географічні та природно-географічні. Провідне місце серед них займають соціально-економічні чинники, які визначають особливості розвитку КОК області і специфіку його функціонування. До них відносяться: населення й особливості його розселення, демографічні характеристики населення, міграційні потоки і їх вплив на сучасний стан населення і розселення, професійна й освітня структура населення області, транспортні умови території, сучасні трансформаційні процеси в господарстві і соціальній сфері, науково-технічний і суспільний прогрес та ін. Історико-географічні чинники мають безпосередній вплив на формування сучасної територіальної структури КОК Тернопільської області, а природно-географічні чинники мають опосередкований вплив на культурно-освітній комплекс в області. Такими чинниками є орографічні, кліматичні, водні, ґрунтові, біологічні. Вони визначають природні можливості будівництва культурно-освітніх споруд, транспортних шляхів, характер утеплення та обігрів приміщень, озеленення територій і організацію навчально-дослідної роботи в культурно-освітніх закладах.
3. Для компонентної структури КОК Тернопільської області характерні неоднозначні тенденції. За період 1990 2004 років на 30% зменшилась кількість дошкільних закладів та на половину чисельність дітей, що в них виховується. Збільшення кількості загальноосвітніх шкіл відбулось, в основному, за рахунок реорганізації шкіл нижчого ступеня у вищий (І ступеня в І-ІІ або І-ІІ в І-ІІІ ступінь навчання). Структура закладів професійно-технічної освіти загалом збереглася в області, а географія вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації розширилась з м.Тернополя до міст області (Бережани, Бучач, Кременець, Копичинці, Чортків). Для підкомплексу культури характерна загальна тенденція до зменшення закладів клубного типу, бібліотек та музеїв.
4. Територіальна структура КОК Тернопільської області є шестирівневою: обласний, міжрайонні, районні, внутрішньорайонні, низові, елементарні комплекси. У територіальній структурі КОК області виділено: 429 елементарних, 402 низових, 38 внутрішньорайонних, 17 районних, 4 міжрайонних і обласний культурно-освітніх комплекси різного ієрархічного рівня, вони характери­зуються відмінністю структури і рівнем розвитку всіх типів культурно-освітніх закладів.
5. Внаслідок проведеного багатовимірного математичного аналізу виділено три групи районних КОК за рівнем розвитку і використанням культурно-освітнього потенціалу. Перша група з високим рівнем розвитку: Гусятинський, Заліщицький, Кременецький, Підволочиський, Теребовлянський, Тернопіль­ський, Чортківський КОК. Друга група з середнім рівнем розвитку: Бережан­ський, Борщівський, Бучацький, Ланівецький і Шумський. Третя група з низьким рівнем розвитку: Збаразький, Зборівський, Козівський, Монастири­ський, Підгаєцький. Такий поділ став основою для побудови географо-математичної моделі КОКу Тернопільської області з визначенням культурно-освітніх рівнів обласного, міжрайонного, районного, внутрішньорайонного, низового та елементарного культурно-освітніх комплексів.
6. Проведено районування території області з метою поєднання типових адміністративних районів за рівнем розвитку та сформованістю культурно-освітнього комплексу. Виділено чотири культурно-освітні райони Центрально-Східний, Південний, Північний, Західний. Найбільшим та найвпливовішим є Центрально-Східний район, що виділяється найвищими показниками охопленості території закладами культури та освіти, їх територіальною доступністю та розосередженістю. Протилежні, тобто найнижчі показники характерні для Західного культурно-освітнього району.
7. Серед процесів і проблем, що характеризують стан розвитку КОК Тернопільської області нами виділено такі: створення закладів освіти нового типу; збільшення кількості вищих навчальних закладів; зменшення кількості закладів клубного типу, бібліотек, дошкільних закладів навчання; нераціональна компонентно-функціональна структура; недостатня кількість закладів відповідно до системи розселення населення; недостатнє фінансування закладів культури і освіти. Перспективними шляхами вдосконалення КОК Тернопільської області є оптимізація мережі всіх культурно-освітніх закладів, вдосконалення територіальної організації культурно-освітнього комплексу, створення на базі сільських шкіл культурно-освітніх центрів, до яких входитимуть школа, бібліотека, сільський клуб та розробка нової ефективної моделі фінансування КОК області, для покращення матеріально-технічної бази та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбрамовМ.А. География сервиса (Сфера обслуживания в СССР). М.: Мысль, 1985. 225 с.
2. АгабьянЭ.М. Экономический анализ сферы услуг. М.: Экономика, 1968. 225 с.
3. АлаевЭ.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-термино-логический словарь. М.: Мысль, 1983. 360 с.
4. АлексеевА.И., КовальС.А., ТкаченкоА.А. География сферы обслужива-ния: ее основные понятия и методы. Тверь, 1991. 117 с.
5. АлымовА.Н., ЗаставныйФ.Д. Классификационные аспекты територи-альной организации производительных сил. К.: СОПС УССР АН УССР, 1985. 55 с.
6. АлымовА.Н., КочергаА.М. и др. Социальная инфраструктура: вопросы теории и практики. К.: Наукова думка, 1982. 180 с.
7. АлымовА.Н., ЗаставныйФ.Д. Региональные проблемы экономического и социального развития. К.: Наукова думка, 1982. 299 с.
8. АнісімоваГ.М., МаксимоваЄ.М. Особливості розвитку територіальних систем розселення в Західному регіоні України // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. К.: УСДО, 1993. С. 66-76.
9. АртюхГ.М. Управління і організація освіти в перехідний до ринкових відносин період (на прикладі м. Києва). Автореф. дис. к-та економ. наук: /НАН України. Рада з вивчення продуктивних сил України. К., 1997. 20 с.
10.БарановськийМ.О. Про методичні підходи до оцінки рівня розвитку сфери обслуговування населення України // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. К.: Заповіт, 1995. Вип. 47. С. 92-96.
11.БілецькийМ.І. Формування міжгалузевого комплексу обслуговування населення району // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. К.: УСДО, 1993. С. 109-118.
12.БлажкоН.И., РозинаК.С. Системный подход к исследованию сферы обслуживания // Вопросы географии: География сферы обслуживания. М.: Мысль, 1972. № 91. С. 67-80.
13.БлажкоН.И., РозинаК.С. Типизация поселений по признаку их места в региональной системе обслуживания // Экономическая география. К.: Вища школа, 1981. Вып. 30. С. 17-25.
14.БогачеваО. Бюджетные механизмы в мировой практике развития де­прессивных и отсталых регионов // Вопросы экономики. 1996. № 6. С. 100-112.
15.БуеваЛ. Человек, культура и образование в кризисном социуме // Alma Mater. 1997. № 4. С. 9-15.
16.БуракП.И., РождественскаяИ.А. Социально-инфраструктурный ком­плекс города в условиях перехода к рынку. М., 1994. 230 с.
17.ВаженинС.Г. Социальная инфраструктура. М.: НХК, 1984. С. 101-103.
18.ВеличкоО. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: проблеми та перспективи // Економіка України. 1998. № 2. С. 39-44.
19.ВладиславлевП.А. Система образования в европейских странах. М.: Наука, 1989. С. 36-131.
20.ВласюкО., ПирожковС. Індекс людського розвитку: досвід України. К., 1993. 71 с.
21.ВлахМ. Поняттєво-термінологічні системи суспільної географії: сутність і проблеми використання // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. С. 83-85.
22.Вопросы расселения населения и использование трудового потенциала в ЮгоЗападном экономическом районе. / Под ред. А.А.Устенко, Е.П.Качана, М.Е.Ковтонюка, Н.А.Петриги. Л.: Изд. ГО СССР, 1991. 201 с.
23.ВоскобойниковаС.М. О взаимосвязях „расселение сфера обслуживания” в териториальных системах расселения // Географическое изучение териториальной организации сферы обслуживания. М.: МФГО СССР, 1976. С. 14-17.
24.Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: МариничО.М. (від. ред. ) та ін. К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1993-1999.
25. ГоликовА.П. География инфраструктуры. К.: Вища школа, 1984. 123с.
26.ГоліковА.П., ОлійникЯ.Б., СтепаненкоА.В. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996. 320 с.
27.ГоліковА.П., ЮрченкоС.О. З досвіду використання математичного моделювання для прогнозу демографічної ситуації // Проблеми географії України. Матер. наук. конф. Львів, 1994. С. 63.
28.ГромовийВ. Глобальна освіта і українська школа // Шлях освіти. 1995. № 1. С. 13-16.
29.ГромыкоЮ. О различных точках зрения на процессы развития образования // Alma Mater. 1998, № 10. С. 12-14.
30.ДанилишинБ.М., КуценкоВ.І. та ін. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії і практики). К.: РВПСУ НАН України, 1999. 122 с.
31.ДеминН.М. Системы межселенных центров обслуживания, методы их изучения и регулирования // Географическое изуение териториальной организации сферы обслуживания. М., 1976. С. 44-47.
32.Державна національна програма „Освіта. Україна ХХІ століття”. К.: Райдуга, 1994. 61 с.
33.Державний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності. К.: Держстандарт України, 1996. С. 140-154.
34.ДжаманВ. Міста опорні центри територіальних систем розселення слабо урбанізованих регіонів (на матеріалах Західної України) // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 199: Географія. Чернівці: Рута, 2004. С. 116-125.
35.ДжаманВ.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
36.ДжаманВ.О. Територіальні особливості розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 220: Географія. Чернівці: Рута, 2004. С. 130-139.
37.ДзенисЗ.Е. Методология и методика социально-экономических исследований. Рига: Знание, 1980. 262 с.
38. Діалог культур: Україна у світовому контексті: мистецтво і освіта. Львів: Каменяр, 1998. 600с.
39.ДрагомерецькаІ.П. Інфраструктура як об’єкт суспільно-географічного вивчення // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. К.: Заповіт, 1995. Вип. 47. С. 85-88.
40.ЕвтеевО.А. Картографирование общественного обслуживания // Итоги науки и техники. Сер. География СССР. География сферы обслуживания. М.: ВИНИТИ, 1974. Т. 11. С. 86-93.
41.ЖупанськийЯ.І., СухийП.О. Соціально-економічна картографія. Чернівці, 1996. 274 с.
42.Закон України „Про загальну середню освіту” // Відомості Верховної Ради України. 1999. №28. С. 547-562.
43.Закон України „Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради України. 2002. №20. С. 236-251.
44.Закон Української радянської соціалістичної республіки „Про освіту” // Відомості Верховної Ради УРСР. 1991. №34. С. 943-961.
45.ЗаставецькаО.В. Тернопільська область: географічні основи комплексного економічного і соціального розвитку. Вид. 2-е, перероблене. Львів, 1997. 211 с.
46.ЗаставецькийБ., БілоусЛ. Малі сільські поселення Тернопільської області та основні проблеми їх розвитку // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 1997. №1. С. 36-41.
47.ЗаставнийФ.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. 472 с.
48.ИберлаК. Факторный анализ. М.: Статистика, 1980. 398 с.
49.Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. К.: Гол. ред. УРЕ, 1973. С. 17-99.
50.КазанцеваГ.В. Оценка социально-культурного потенциала городских агломераций // Проблемы изучения городских агломераций. М., 1988. С. 95-106.
51. КаленюкІ. До питання про освітній потенціал країни // Економіка України. 2001. № 11. С. 70-77.
52.КалмуцкаяЕ.И. География потребления. Черновцы: ЧГУ, 1980. 95 с.
53.Кількість, територіальне розміщення та загальна характеристика населення Тернопільської області (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року). Тернопіль: Гол. упр. статистики, 2004. 271 с.
54.КовалевС.А., КовалевскаяН.Я. География населения СССР. М.: Изд. МГУ, 1980. 285 с.
55.КовалевС.А., ПокшишевскийВ.В. География сферы обслуживания как особая экономико-географическая дисциплина // Итоги науки и техники. Сер. География СССР. География сферы обслуживания. М.: ВИНИТИ, 1974. Т. 11. С. 8-36.
56.КовалевськийВ.В., МихайлюкО.Л., СеменовВ.Ф. Розміщення продук-тивних сил. К.: Знання, 1998. 546 с.
57.КоваленкоО. Проблеми вищої школи // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Тернопіль: Економічна думка, 1999. С. 202-205.
58.КовтонюкС.В. Актуальні питання роботи закладів культури і мистецтва в сучасних умовах // Культура України. 1997. С. 14-17.
59.КозакВ.Е. Закономерности развития непроизводственной сферы и повышения жизненного уровня. К.: Наукова думка, 1989. 256 с.
60.КондратюкО. Проблеми реформування освітнього комплексу регіону // Регіональна економіка. 1997. №3. С. 150-158.
61.КоноваловаН.І. Методика соціальних та економікогеографічних досліджень. Чернівці: Рута, 1998. 88 с.
62.Конституція України. К.: Право, 1996. 63 с.
63.КоржО.В. Курс лекцій з демографії. Тернопіль: Інфотехцентр, 1998. 140 с.
64.КочергаА.И. Сфера обслуживания. М.: Мысль, 1979. 293 с.
65.КочергаА.И., МазаракиА.А. Народно-хозяйственный комплекс и со­циальные проблемы. М.: Мысль, 1981. 271 с.
66.КубійовичВ. Географія України і сумежних земель. Краків: Українське видавництво, 1943. 520 с.
67.КузишинА., ФлінтаН., КошільА. Роль краєзнавчого принципу в дослідженні соціально-економічних комплексів адміністративних одиниць різних рангів // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Тернопіль, 2002. Частина 1. С. 87-89.
68.КузнєцоваР. Визначення потреби у нових робочих місцях // Економіка України. 1999. № 9. С. 30-37.
69.КуккВ.А. Социально-экономическая сущность сферы обслуживания при социализме. К.: Наукова думка, 1968. 62 с.
70.Культура, образование, развитие индивида. М.: Мысль, 1990. 234 с.
71.КуценкоВ.И. Развитие непроизводственной сферы на современном этапе. К.: Политиздат Укр., 1980. 48 с.
72.КуценкоВ.И. Региональные особенности развития социально-культурной сферы. К.: Наукова думка, 1984. 224 с.
73.КуценкоВ.И. Социальной сфере ускоренное развитие // Экономика: наука, управление, практика. Сер. 3. К.: Знание № 17. 1987. 48 с.
74.КуценкоВ.И. Сфера услуг: новые подходы. Киев: Политиздат Укр., 1989. 74 с.
75.КуценкоВ., УдовиченкоВ., ОпаловаУ. Освіта як форма стабільності та національної безпеки України // Економіка України. 1998. №1. С. 12-22.
76.КуценкоВ.І., БогушЛ.Г., КомароваО.А., ОстафійчукЯ.В. Гуманітарна сфера: питання теорії і практики. К.: Науковий світ, 2002. 371с.
77.ЛазаревВ.С. Управление образованием на пороге новой эпохи // Педагогика. 1995. № 3. С. 12-17.
78.ЛазаренкоП. Соціальне відродження села як умова зміцнення Української держави // Економіка України. 1996. №3. С. 4-10.
79.ЛухмановД.Н. Некоторые условия формирования центров обслуживания и их систем // Итоги науки и техники. Сер. География СССР. География сферы обслуживания. М.: ВИНИТИ, 1974. Т. 11. С. 103-116.
80.ЛысенковЮ.М., КарсекинВ.И., РымарчукА.А. Комплексная программа развития производства товаров народного потребления и сферы услуг. К.: Техника, 1987. 152 с.
81.ЛюбіцеваО.О. Територіальна організація соціальної інфраструктури сільського адміністративного району // Вісник Київського університету. Хі­міко-біологічні науки та науки про Землю. К., 1991. Вип. 2. С. 47-50.
82.МаксаковскийВ.П. Географическая культура: учебное пособие для вузов. М.: Гуманит, изд. центр ВЛАДОС, 1998. 416 с.
83.МальськийМ.З. Історико-географічні особливості формування екологічної ситуації в Західному регіоні України // Проблеми соціально-економічної географії Західного регіону України. К.: ІСДО, 1993. С. 35-43.
84.МанакБ.А. Методика экономико-географических исследований. Минск: И-во „Университетское”, 1985. 157 с.
85.МаслякП.О., ОлійникБ.Я., СтепаненкоА.В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. К.: Лібра, 1996. 328 с.
86.МатлинИ.С., СоловьевА.В. Использование характеристик поля рассе-ления при анализе систем обслуживания // Вопросы географии сферы обслуживания. М.: Мысль, 1972. № 91. С. 211-218.
87.МеркушеваЛ. А. География сферы обслуживания: теория и методология. Красноярск, 1989. 184 с.
88.МеркушеваЛ.А. Системный подход к изучению географии социальной инфраструктуры // Проблемы географии сферы обслуживания. М.: МФГО СССР, 1974. С. 60-62.
89.НикольскийИ.В., ТвердохлебовИ.Т., ЮрковскийВ.М. Некоторые теоретические вопросы географии непроизводственной сферы // Экономическая география. Вып. 29. К.: Изд во КГУ, 1980. С. 73-83.
90.НімкоВ.Р. Соціально-інфраструктурний комплекс регіону. Автореф. дис. канд. економ. наук . К, 1998. 21 с.
91.НовиковВ. Кредитування вищої освіти (іноземний досвід) // Економіка України. №4. 2000. С. 72-79.
92.ОлійникЯ.Б., СтепаненкоА.В. Вступ до соціальної географії. К.: Знання, 2000. 204 с.
93.ОрлатийМ. Соціальна сфера села. К.: Наукова думка, 1997. С. 131-161.
94.Основи законодавства України про культуру // Відомості Верховної Ради України. 1992. №21. С. 294.
95.Основні напрямки соціальної політики на 19972000 рр. К.: Соцінформ, 1997. 63 с.
96.ОсовськаГ. Формування соціальної інфраструктури регіону // Регіональна економіка. 2001. № 1. С. 126-131.
97.ОстафійчукЯ.В. Організаційно-економічний механізм формування культурно-освітнього комплексу (на прикладі Івано-Франківської області). Автореф. дис. канд. економ. наук. К., 2001. 19 с.
98.ПаламарчукМ.М., ПаламарчукО.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. Посібник. К.: Знання, 1998. 416с.
99.ПатораР. Теоретичні аспекти маркетингу освіти // Регіональна економіка. №1. 2001. С. 29-39.
100. ПідпригорщукЯ.В. Культура у контексті виробництва суспільних благ // Культура України. 1997. С. 202-207.
101. ПістунМ.Д. Комплексно використовувати територію // Український географічний журнал, 1993. № 1. С. 32-35.
102. ПістунМ.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: Вища школа, 1996. 231 с.
103. ПлатонМ.С. Социальная инфраструктура села. М.: Агропромиздат, 1985. 150 с.
104. ПокшишевскийВ.В. География обслуживания, ее предмет, содержание и место среди экономико-географических дисциплин // Вопросы географии. М.: Мысль, 1972. С. 6-8.
105. Природа Тернопільської області (за ред. К.І.Геренчука). Львів: Вища школа, 1979. 167 с.
106. Природа, населення та господарство Тернопільської області, їх вивчення в загальноосвітній школі / Матеріали обласної науково-практичної конфе-ренції, травень, 1991. Тернопіль, 1991. 205 с.
107. Про затвердження концептуальних напрямків діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури // Культура і життя. № 28. 23 липня 1997. С. 2.
108. Проблеми розвитку географічної освіти в Україні (Тези доповідей). К., 1993. 196 с.
109. Проблемы и обоснования разработки концепции социально-экономи-ческого развития отрасли культуры. М.: Гипротеатр, 1987. 149 с.
110. Проблемы системного анализа и моделирования развития городов и систем населенных мест. Вып. 5. М.: ВНИИС, 1982. С.100-109.
111. ПроскуряковВ.М., СамоукинА.И. Экономический потенциал социальной сферы: содержание, оценки, анализ. М.: Мысль, 1991. 156 с.
112. РимашевскаяН.М., ДискинИ.Е. Культура как фактор европейского развития: реальность, модели, перспективы (регион Восточная Европа) // Социально-экономические проблемы развития культуры. М., 1989.
С. 98-111.
113. РождественскаяИ.А., ШишкинС.В. Реформы в социально-культурной сфере: в чьих интересах? // Вопросы экономики. 1996. № 1. С. 33-46.
114. РоманенкоМ.І. Освіта як об’єкт соціально-філософського аналізу. Дніпропетровськ: Промінь, 1998. 131 с.
115. РудникБ.Л. Управление культурой: проблемы и направления перестройки // Социально-экономические проблемы развития культуры. М., 1989. С. 19-45.
116. РудникБ., ШишкинС., ЯкобсонЛ. Приватизация в социально-культурной сфере: проблемы и возможные формы // Вопросы экономики. 1996. №4. С. 18-32.
117. РутгайзерВ.М. Актуальные проблемы развития сферы обслуживания населения в СССР. М.: Мысль, 1986. 32 с.
118. РутгайзерВ.М. Социальная сфера: проблемы планирования. М.: Экономика, 1989. 239 с.
119. СаенкоЮ.И. Моделирование показателей развития социальной инфраструктуры. К.: Наукова думка, 1991. 164 с.
120. Социально-экономический потенциал региона. К.: Наукова думка, 1985. 218 с.
121. Соціально-економічна географія України / За ред. ШабліяО.І. Львів: Світ, 2000. 608 с.
122. Статистичний щорічник Тернопільської області за 2004 рік. Тернопіль: Голов. управ. статистики, 2004. 482 с.
123. Статистичний щорічник України за 1999 рік /Держкомстат України / За ред. О.Г.Осауленка. К.: Техніка, 2000. 648 с.
124. Статистичний щорічник України. 1995 рік. К.: Техніка, 1996. 576 с.
125. СтепаненкоА.В. Социально-экономическое развитие городов. К.: Наукова думка, 1988. 207 с.
126. СтеценкоС.Г., КозаченкоИ.В. Демографическая статистика. К: Техника, 1984. 188 с.
127. СтецькийВ.В. Освітній комплекс Львівської області: соціально- і економіко-географічні дослідження. Львів: ЛОНМІО, 1998. 112 с.
128. СтеченкоД.М. Системно-прогнозний підхід у розв’язанні проблем регіонального розвитку // Економічна і соціальна географія: Наук. зб. К.: Заповіт, 1995. Вип. 47. С. 3-7
129. СударенковВ., ГрачевВ., БусловЕ. К вопросу о разработке национальной доктрины образования // Alma Mater. 1998. № 10. С. 10-12.
130. Сучасні географічні проблеми Української РСР (Тези доповідей VІ зїзду Геогра