Лахно Валентина Анатоліївна. Гігієнічна характеристика умов праці лікарів-гігієністів санітарно- епідеміологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків)

Короткий опис

Лахно Валентина Анатоліївна. Гігієнічна характеристика умов праці лікарів-гігієністів санітарно- епідеміологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків). : Дис... канд. наук: 14.02.01 2006

Лахно В. А.Гігієнічна характеристика умов праці лікарів-гігієністів санітарно- епіде-міологічних станцій (на прикладі лікарів з гігієни дітей та підлітків). -
Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. Гігієна. -Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена комплексній гігієнічній оцінці факторів формування умов праці лікарівгігієністів, розробці рекомендацій з оздоровлення умов праці, підвищенню ефективності державного санітарного нагляду за учбововиховними закладами.
В процесі трудової діяльності лікарі піддаються впливу виробничих чинників- хімічних, фізичних, біологічних, значного психо-емоційного навантаження.
Розроблені критерії оцінки діяльності лікарів з ГДП та система електронного документооббігу для фахівців санепідстанцій.
Ключовими складовими санепіднагляду за навчально-виховними закладами є контроль за впровадженням нових форм і методів навчання дітей, проведенням державного нагляду за об'єктами з урахуванням показників стану здоров'я дітей, забезпечення належної нормативної
18
бази, проведення формалізації документів, вдосконалення інформаційного забезпечення і створення банку даних, підвищення ефективності власної праці, поліпшення умов праці.

У дисертації наведено нове практичне розв’язання наукового завдання щодо гігієнічної оцінки умов і характеру праці лікарів санітарно-гігієнічного профілю СЕС, їх інформаційного забезпечення, розробки науково-організаційних принципів санітарно-епідеміологічного нагляду за діяльністю дитячих і підліткових закладів.
15

На підставі вивчення характеру і умов праці лікарівгігієністів, уніфікованих підходів до розробки критеріїв оцінки діяльності підрозділів і фахівцівСЕС, приведено нове рішення проблеми, що стосується удосконалення санепіднагляду за діяльністю дитячих та підліткових закладів і умовами праці фахівців, яке спрямоване на збереження здоров'я, підвищення працездатності лікарів СЕС. Професійна діяльність лікаря з ГДП характеризується напруженістю трудового процесу,підвищеною відповідальністю за життя і здоров'я дітей, умінню організації роботи з керівниками підконтрольних об'єктів, особливо приватних установ, ухваленню своєчасних управлінських рішень при дефіциті часу.
Дані гігієнічної оцінки особливостей праці лікарів з ГДП дають можливість віднести умови їх

праці по Гігієнічній класифікації праці (2001) до небезпечного класу по рівню впливу хіміч-
ного чинника; по впливу фізичного чинника (шум і освітленість)- до шкідливого класу 3.1
та класу 3.3несприятливий мікроклімат; за показниками психоемоційної напруженості
трудового процесу- до шкідливого класу 3.2.

Розроблені критерії оцінки результативності, ефективності та якості діяльності відділень ГДП, з урахуванням гігієнічної значущості об'єктів, їх проектної потужності, рівня санітарно- технічного стану, показників здоров'я дітей по кожному об'єкту.
Разроблена концептуальна модель інформаційної системи електронного документооббігу на основі систематизації потоків інформації процесу санепіднагляду за дитячими та підлітковими закладами в СЕС районного і республіканського рівнів- для отримання оперативної та узагальненої інформації.
Розробка, апробація і впровадження інформаційної системи електронного документооббігу на місцевому рівні санепідслужби дозволила забезпечити безперебійний збір, обробку, збереження інформації та провести оцінку ефективності роботи фахівців відділень ГДП для підвищення якості державного санітарного нагляду. З використанням системи електронного документооббігу створений довідково-інформаційний фонд з використанням ЕОМ по забезпеченню моніторингу за станом здоров'я дитячого населення, за кадровим складом фахівців з ГДП, їх атестації, розподілу праці, формуванням звітної документації, за діяльністю СЕС, лабораторним та інструментальним контролем, попереджувальним і поточним санітарним наглядом.
Використання інформаційної системи електронного документооббігу дозволяє підвищити контроль за впровадженням нових форм навчання дітей, проведенням держсаннагляду за дитячими та підлітковими закладами з урахуванням показників стану здоров'я дітей; проведення формалізації документів, вдосконалення інформаційного забезпечення, підвищення ефективності власної праці, поліпшення умов праці.

16

Умови праці лікарів і працездатність знаходяться в прямій взаємозалежності. Рівень енерго-

витрат влітку вищий за рахунок інтенсифікації праці як по основному місцю роботи, так і
у вихідні дні. Рівень захворюваності працівників галузі охорони здоров'я вище середніх показ-
ників по АР Крим по всіх контингентах- на 17% у випадках, і на 33%- в днях, що значно
вище показників захворюваності працюючих в легкій промисловості, сільському господарстві
та інших галузях промисловості.

За останні роки питома вага позапланової роботи лікарів міськСЕС збільшилася в 14 разів, помічників лікарів- в 9,4 рази. В структурі виробничої діяльності лікарів з ГДП, попереджу-вальний санітарний нагляд займає 6,2%-10,9% бюджету робочого часу, поточний нагляд 28,7%, організаційна робота- 26,4-37,5%, методична робота- 20,3%20,5%, невиробничі втрати робочого часу займають до 17,03% робочого часу.
Розроблений комплекс гігієнічних заходів щодо поліпшення умов праці лікарів з ГДП СЕС і вдосконалення санепіднагляду за дитячими та підлітковими закладами. Визначені роль і місце відділень ГДП СЕС на основі функціонально-структурної взаємодії в системі «райСЕСміськСЕС- відділення ГДП- лікар з ГДП помічник лікаря» з метою підвищення ефективності роботи лікаря з ГДП і збереженню здоров'я дітей і підлітків.
На основі впровадження результатів досліджень в практику охорони здоров'я за 2003 - 2004 рр.

були зменшені витрати часу лікарями на складання звітів,непродуктивні витрати робочого часу
на 24,7%, підвищилася якість проведення санепіднагляду за рахунок збільшення числа лабора-
торних і інструментальних досліджень,підвищення якості контролю за станом здоров'я дітей,
умовами їх навчання, харчування, фізичного виховання та розвитку, дотриманням режиму дня
і учбових навантажень.