ЛАНДШАФТОЗНАВЧІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Короткий опис

Миколаївський державний гуманітарний університет
імені П.Могили

На правах рукопису

ПАТРУШЕВА Лариса Іванівна

УДК 502.4:502.62(477.73)

ЛАНДШАФТОЗНАВЧІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.00.11. конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Швебс Генріх Іванович,
доктор географічних наук, професор

Миколаїв 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 11
1.1. Природно-заповідний фонд регіону 11
1.2. Наукові та правові засади формування природно-заповідного фонду 17
1.3. Вивчення мережі об’єктів природно-заповідного фонду з позицій ландшафтознавства 39
1.4. Геоінформаційний підхід до моделювання та моніторингу об’єктів природно-заповідного фонду 48
1.5 Методичні прийоми ландшафтознавчого аналізу регіону 53
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2
ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ДЛЯ ЗАПОВІДАННЯ 64
2.1. Регіональні особливості ландшафтної диференціації 64
2.2. Оцінка ландшафтного різноманіття регіону 73
2.3. Оцінка ландшафтної унікальності та репрезентативності територій існуючих і перспективних об’єктів природно-заповідного фонду 78
2.4. Систематизація репрезентативних ландшафтних комплексів як об’єктів природно-заповідного фонду 104
Висновки до розділу 2 109
РОЗДІЛ 3
ОПТИМІЗАЦІЯ МЕРЕЖІ ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 111
3.1. Сучасний стан територіальної організації об’єктів природно-заповідного фонду в межах ландшафтних регіонів 111
3.2. Алгоритм удосконалення структурно-територіальної організації мережі об’єктів природно-заповідного фонду 115
3.3 Перспективна структурно-територіальна організація мережі об’єктів природно-заповідного фонду 121
3.4. Оптимізація внутрішньої територіальної структури об’єктів різних категорій 126
Висновки до розділу 3 146
ВИСНОВКИ 148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 151
ДОДАТОК А 174
ДОДАТОК Б 175
ДОДАТОК В 186
ДОДАТОК Д 191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

БЗ Біосферний заповідник
БР Біорізноманіття
ВБУ Водно-болотні угіддя
ГІС Геоінформаційні системи
ЛК Ландшафтні комплекси
ЛР Ландшафтне різноманіття
ЛТС Ландшафтно-територіальні структури
НПП Національний природній парк
ПГТС Природно-господарські територіальні системи
ПЗ Природний заповідник
ПЗФ Природно-заповідний фонд
ПРП Природно-ресурсний потенціал
РЛП Регіональний ландшафтний парк
ЧКУ Червона книга України

ВСТУП

Актуальність роботи. Сприятливі природні умови, що сформувалися у межах степової зони рівнинної частини України, де розташована Миколаївська область, зумовили інтенсивне господарське освоєння її території. Станом на 01.01.2006 р. землі сільськогосподарського призначення склали понад 83% загальної площі області (безпосередньо рілля 69%) це один з найвищих показників у нашій державі. Разом з тим більш ніж на 12% території Миколаївщини збереглися мало змінені природні ландшафти, яким доцільно надати заповідного статусу. Проте площа об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) становить лише 2,12%, що вдвічі менше, ніж у середньому по Україні, та вп’ятеро нижче, ніж в Європі. Але проблема не тільки у недостатній площі ПЗФ, увагу також привертає неефективне управління та відсутність комплексного моніторингу, що призводить до трансформації, а іноді й до повної деградації унікальних територій. Деколи їх відновлення після неконтрольованого втручання стає неможливим. Так, ми поступово втрачаємо окремі види рослинного та тваринного світу і ландшафтні комплекси (ЛК) в цілому. Види негативної діяльності різні: розорювання цілинного степу на схилах, створення відвалів шламосховищ, проведення лісотехнічних заходів, створення водосховищ, приватизація земель та інше, а наслідки однакові.
Через вкрай негативний стан в регіоні виникла необхідність у створенні ефективно діючого механізму збереження та відновлення об’єктів ПЗФ. Тому в дисертаційній роботі зроблена спроба показати шлях виходу з ситуації, що склалася, і розробити схему оптимізації мережі об’єктів ПЗФ.
Дослідження передбачає довести необхідність використання комплексного ландшафтознавчого підходу в організації мережі об’єктів ПЗФ на прикладі Миколаївської області. Така робота для згаданого регіону раніше не виконувалася, тому вона є актуальною і відповідає вимогам часу, з огляду на те, що в останні роки посилився інтерес до створення оптимальних екомереж міжнародного, національного та регіонального рівнів. Особливість дисертаційного дослідження полягає в тому, що дані розробки та пропозиції (використання ландшафтознавчого підходу в заповідній справі) підтверджуються конкретними результатами і впровадженням на обласному та місцевому рівнях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематичне спрямування дисертації відповідає цілям, означеним у Законах України Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (2000 р.) та ”Про екологічну мережу України” (2004 р.), у Програмі охорони довкілля та раціонального природокористування на 2000-2010 роки” в Миколаївській області. Робота виконувалася згідно з науковою темою кафедри екології та природокористування Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили Розробка оптимальної мережі об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області” (№ 0106U010111), науковими темами природного заповідника Єланецький степ” (№ 0105U002916 і № 0106U005266) та проектом Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі” (№ TF 028267 UA).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка оптимальної мережі об’єктів ПЗФ на території Миколаївської області та оптимізація функціонального зонування територій заповідних об’єктів із врахуванням особливостей їх ландшафтно-територіальної структури.
У відповідності до зазначеної мети були сформульовані такі завдання:
провести облік існуючих об’єктів ПЗФ Миколаївської області;
проаналізувати наукові засади та законодавчу базу заповідання природних територій;
оцінити та провести аналіз різноманіття ландшафтних комплексів регіону;
визначити ландшафтну унікальність та репрезентативність об’єктів природно-заповідного фонду;
проаналізувати сучасну територіальну організацію природно-заповідного фонду;
обґрунтувати схему оптимальної для Миколаївської області мережі об’єктів ПЗФ з рекомендаціями по їх управлінню;
розробити рекомендації щодо функціонального зонування об’єктів ПЗФ.
Послідовне виконання зазначених завдань дозволило одержати необхідну інформацію, розробити оптимальну мережу об’єктів ПЗФ та рекомендації по їх внутрішньому функціональному зонуванню.
Об’єктом дослідження є існуючі природні об’єкти ПЗФ та перспективні для заповідання ділянки Миколаївської області.
Предмет дослідження ландшафтне різноманіття Миколаївської області й ландшафтна репрезентативність та унікальність об’єктів природно-заповідного фонду, їх територіальна організація на регіональному та ло-кальному рівнях.
Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічною основою є діалектично різнобічне пізнання особливостей ландшафтних комплексів через призму гуманістичного ландшафтознавства, вчення про різноманіття та природно-ресурсний потенціал ландшафтів. Основними підходами є ландшафтознавчий, ландшафтно-екологічний, соціологічний, геоінформаційний. Застосовано методи експедиційних спостережень, ландшафтного картографування, прикладного спеціального оцінювання, експертного опитування, моделювання.
При виконанні роботи використано наукові здобутки провідних вчених: теоретичні положення конструктивної географії сформульовані в роботах М.Д.Гродзинського, Г.І.Денисика, О.М.Маринича, К.А.Позаченюк, В.С.Преображенського, В.П. Руденка, О.Г.Топчієва, Г.І.Швебса, П.Г.Шищенка та ін.; методологічні та методичні засади ландшафтознавства в роботах А.С.Вікторова, Л.І.Воропай, В.Т.Гриневецького, В.М.Гуцуляка, А.Г.Ісаченка, Г.С.Макуніної, А.В.Мельника, І.В.Мельничука, Л.І.Мухіної, В.А.Ніколаєва, В.М.Пащенка, Г.І.Швебса та ін.; наукові здобутки у сфері заповідної справи В.П.Брусака, В.І.Гетьмана, В.П.Коржика, В.І.Олещенка, Ю.Р.Шеляг-Сосонка та ін.; регіональні дослідження зі згаданої тематики викладені в роботах О.М.Деркача, Г.В.Коломієць, В.В.Костюшина, С.В. Таращука та ін.
У роботі використано матеріали польових досліджень автора (1995-2006 рр.), фондові матеріали Південної філії Інституту екології Національного екологічного центру України, Миколаївського обласного управління екології та природних ресурсів, Миколаївської філії Інституту землеустрою, національного природного заповідника Єланецький степ”, регіональних ландшафтних парків (Гранітно-степове Побужжя”, Кінбурнська коса”, Тилігульський”), кафедри фізичної географії та природокористування Одеського національного університету, тематичні великомасштабні карти, наукові публікації та нормативні документи.
Наукова новизна одержаних результатів
Уперше:
проведено аналіз ландшафтної основи існуючих та перспективних об’єктів ПЗФ Миколаївської області;
визначено ландшафтну репрезентативність заповідних територій та ділянок, перспективних для заповідання в Миколаївській області;
розроблено та запропоновано схему реорганізації об’єктів ПЗФ на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Вдосконалено:
методику оцінювання ландшафтного різноманіття з метою його збереження в межах об’єктів ПЗФ;
механізм застосування ландшафтно-екологічного підходу для проведення функціонального зонування об’єктів ПЗФ.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути застосовані при наступному опрацюванні теоретичних, методологічних та методичних засад заповідної справи шляхом удосконалення, деталізації, виправлення наведених положень, особливо в методиці організації об’єктів ПЗФ. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтознавчого підходу до створення оптимальної мережі об’єктів ПЗФ та ландшафтно-екологічного підходу до їх функціонального зонування.
Запропонована схема регіональної мережі об’єктів ПЗФ зробить більш ефективним управління, функціонування та моніторинг її елементів. Вона буде сприяти виконанню головного завдання заповідних об’єктів збереження та відновлення біологічного і ландшафтного різноманіття.
Особистий внесок здобувача. Розроблені етапи формування оптимальної мережі об’єктів ПЗФ [10; 12]. Сформульовано визначення поняття ландшафтне різноманіття” (ЛР) [8]. Проведено ландшафтний аналіз об’єктів ПЗФ Миколаївської області та запропоновано нову схему їх організації [2; 4; 6; 10; 11]. Розроблені пропозиції щодо оцінки природно-ресурсного потенціалу (ПРП) ландшафтів для створення та функціонування об’єктів ПЗФ [3; 7; 9; 12]. Розроблені пропозиції щодо впровадження систем комплексних моніторингів у заповідних об’єктах [17]. Створено електронні карти: ландшафтного різноманіття Миколаївської області, екомережі Миколаївської області та перспективної мережі об’єктів ПЗФ, ландшафтних комплексів та функціонального зонування природного заповідника Єланецький степ” і національного природного парку Гранітно-степове Побужжя”, оцінки туристичної привабливості ключових ділянок національного природного парку Гранітно-степове Побужжя”.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Херсон, 1998 р.), Всеукраїнській науковій конференції Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000 р.), VIІI з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000 р.), Науково-методологічній конференції Проблеми ландшафтного різноманіття України” (Київ, 2000 р.), Науково-практичній конференції Атомна енергетика очима молодих вчених” (Південноукраїнськ, 2000), Другій міжнародній науково-практичній конференції Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Херсон, 2000 р.), Другій науковій конференції Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції Теорія і практика заповідної справи в Україні” (Миколаїв, 2004 р.), Всеукраїнській конференції Сучасні проблеми екології” (Запоріжжя, 2004 р.), Другій міжнародній науковій конференції Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004 р.), ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004 р.), Щорічній науково-методичній конференції Могилянські читання” (Миколаїв, 2005 р.), Міжнародній науковій конференції Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону” (Чернівці, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 17 наукових праць, з них 6 у виданнях, які рекомендовані ВАК України (3 одноосібні).

Список літератури

ВИСНОВКИ

1. Існуюча інформація про сучасний стан ПЗФ Миколаївської області є дуже неузгодженою та суперечливою, що підтверджується наступним: не всі існуючі об’єкти ПЗФ мають повний комплект документів; наявність розбіжностей документів особливо по площах; некваліфіковане обґрунтування доцільності створення об’єкта ПЗФ; втрата цінності територій, внесених до ПЗФ; подвійний облік об’єктів, розташованих у межах РЛП, тощо. Крім того, із загальної кількості лише 50% об’єктів представляють природні ЛК, які дійсно репрезентують ЛР регіону. Тому частка 2,12% площі ПЗФ від загальної площі області є завищеною. Дійсний показник становить лише 1,72% від загальної площі області.
2. Створена науково-теоретична, науково-практична та правова база потребує перегляду та доповнення, оскільки сучасний стан ПЗФ, сформованого на її основі, наближається до критичного. Змінити існуючу негативну тенденцію можливо шляхом більш широкого застосування системного ландшафтознавчого підходу. Саме він може допомогти вирішити такі питання: визначення ландшафтного різноманіття, ландшафтної репрезентативності об’єктів ПЗФ; розширення та структуризації об’єктів ПЗФ; ієрархічного впорядкування; проведення комплексного моніторингу тощо.
3. Оцінка ЛР проводилася на рівні видів урочищ за показником топологічної ентропії. За результатами аналізу виділено деякі особливості в перерозподілі показника ЛР по території регіону. По-перше, максимальне значення показника (понад 1,4) зафіксоване на межі різних природних зон та тектонічних структур. По-друге, виявлено також залежність показника від висоти та складності рельєфу. Аналіз ЛР території Миколаївської області та його співставлення з розміщенням об’єктів ПЗФ дав можливість підтвердити доцільність існування об’єктів ПЗФ на ділянках з найбільшим різноманіттям і виявити цікаві й перспективні ділянки, не представлені в ПЗФ області.
4. Об’єкти ПЗФ здебільшого репрезентують ЛК схилів (річкових долин, балок, лиманів), надзаплавні тераси, фрагменти заплав. У перспективі є можливість збільшити площу ПЗФ за рахунок заплавно-плавневих (водно-болотних) та ще не представлених схилових ЛК. Типові ж ЛК степової зони сформовані здебільшого на вододілах, а ці ділянки в Миколаївській області не включено до ПЗФ, бо саме вони є найбільш зміненими і перебувають під інтенсивним сільськогосподарським використанням.
5. Типові ЛК Лісостепової зони майже не представлені. Об’єкти ПЗФ у межах Північностепової та Середньостепової підзон охоплюють близько 0,4% їх площ, а в межах Сухостепової підзони 3,43%. На рівні фізико-географічних областей різниця є дуже виразною. Мінімальна питома вага існуючих природних об’єктів 0,07% визначена в Південно-Придніпровській лісостеповій височинній області. Максимальна, 57%, у Нижньо-дніпровській терасово-дельтовій сухостеповій низовинній області. Можна зауважити, що такий високий відсоток отриманий за рахунок невеликої площі цього регіону в межах Миколаївської області. Характерною особливістю біосферного заповідника (БЗ), природного заповідника (ПЗ), регіонального ландшафтного парку (РЛП) є їх розташування на межі декількох фізико-географічних одиниць різного рівня.
6. Елементами сучасного ПЗФ є об’єкти різних категорій, що існують абсолютно автономно і розташовані на значній відстані один від одного. Тому вони втрачають свою цінність через необізнаність населення про їх існування, низьку екологічну культуру, неможливість проводити повноцінний моніторинг, брак фахівців в обласних управлінських структурах тощо. Для того, щоб зберегти ПЗФ, його об’єкти доцільно об’єднати в єдину мережу і забезпечити регулярний зв’язок між елементами цієї мережі. Критерієм, що визначить процес об’єднання, може стати їх ландшафтна структура. Об’єднані об’єкти ПЗФ підпорядкувати коорди-наційному центру, функцію якого може виконувати природний заповідник, національний природний парк, регіональний ландшафтний парк. З такого центру будуть здійснюватися управління, моніторинг, розробка стратегії розвитку тощо.
7. Функціональне зонування об’єктів ПЗФ доцільно проводити з використанням ландшафтно-екологічного підходу, на основі різних типів ЛТС та з урахуванням природно-господарських і соціальних особливостей території, на якій створено об’єкт. Відповідно конфігурацію, розташування та питому вагу площі зон потрібно визначати для кожного об’єкта індивідуально.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрейчук В.М., Бучко Ж.І. Питання вивчення естетичних можливостей ландшафтів для потреб рекреації // Географічна наука та освіта в Україні: Збірник наукових праць. К.: Фітосоціоцентр, 2000. С.21.
2. Аріон О.В. Функціональне зонування в системі оптимізації об'єктів природно-заповідного фонду. // УГЖ, 1997, №4, С.35-40.
3. Аріон О.В. Оптимізація природоохоронних територій та її принципи// Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 243 246.
4. Арманд Д.Л. Наука о ландшафте. М.: Наука, 1975. 287 с.
5. Багрова Л.А. Особенности природы и освоения естественных рекреационных ресурсов Юго-Восточного горного Крыма. Дис. на соискание степени кандидата геогр. наук Симферополь 1974.
6. Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы: Подходы к анализу и понятию // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1977. № 2. С. 5-12.
7. Байдіков І.А., Пащенко В.М. Ландшафтний каркас як просторова й структурна основа екомережі // Український географічний журнал. 2004, № 4. С. 11 18.
8. Беручашвили Н.Л. Научные основы и принципы построения карт структуры и функционирования природных комплексов // Применение картографического метода в научных исследованиях и на практике. Тез. докл. V Всес. конф. по темат. картографии. Тбилиси: Изд-во ТГУ, 1973. С. 62-63.
9. Боков В.А., Черванев И.Г. Введение в физическую географию и рациональное природопользование.Харьков: Из-во Харьков.ун-та, 1989. 126с.
10. Брусак В.П., Зінько Ю.В., Кравчук Я.С., Майданський М.А. Методичні підходи до зонування НПП Яворівський”. //Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю Карпатського національного природного парку. Яремче 2000. С. 40-44.
11. Брусак В. Актуальні проблеми географізації заповідної справи // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнародної конференції до 120 річчя географії у Львівському університеті. Львів 2003. С. 101 103
12. Брусак В.П., Кричевська Д.А. Ландшафтно-екологічні засади планувальної організації території Ужанського національного природного парку // Фіз географія та геоморфологія Вип 48. 2005. С.48 55.
13. Бучко Ж.І. До аналізу естетичних властивостей ландшафту // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 19: Географія Чернівці: ЧДУ, 1997. с. 144-150.
14. Бучко Ж.І. До естетичної оцінки ландшафту // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 193-194.
15. Бучко Ж.І. До питання про еколого-естетичні якості ландшафту // Еколого-географічні дослідження в сучасній географічній науці. Тернопіль: Вид-во Терн. пед. ун-ту, 1999. С.46-47.
16. Василенко Л.І. До питання про туристичне навантаження на природні геосистеми / Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Херсон). К.: Реформа. 1998, с. 175-179.
17. Василенко Л.І. Теоретичні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 47-50.
18. Василенко Л.І. До територіальної організації об'єктів природно-заповідного фонду // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Том 1. Київ-Луцьк., 2000. С. 354-356.
19. Василенко Л.І., Козлова Г.О. Обгрунтування цінності земель регіонального ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя. Атомна енергетика очима молодих вчених. Тези науково-практичної конференції. Південноукраїнськ, 2000. С. 19-20.
20. Василенко Л.І. Туристичне навантаження на природні геосистеми регіонального-ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м.Херсон). К.: Реформа. 2000
21. Василенко Л.І. Ландшафтний аналіз мережі об'єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області // Проблеми ландшафтного різноманіття України. Збірник наукових праць. Київ, 2000.- 202-204.
22. Василенко Л.І. Аналіз потенціалу об'єктів природно-заповідного фонду //Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України. Матеріали Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. м.Чернівці, 2000.- 30-31.
23. Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреационных систем. М.: Наука, 1982. С. 15-17.
24. Веденин Ю.А., Мирошниченко Н.Н. Оценка природных условий для организации отдыха // Изв. АН СССР. Серия геогр. №4. 1969. С. 27-36.
25. Веденьков Е.П. к вопросу о влиянии заповедного режима на коренную растительность Аскания-Нова //Актуальные вопросы современной ботаники. Киев: Наукова думка, 1979. С. 31-35
26. Викторов А.С. Рисунок ландшафта. М.: Мысль, 1986. 179 с.
27. Видина А.А. Практические занятия по ландшафтоведению. Москва: Изд-во МГУ.- 1974. 84 с.
28. Водний Кодекс України від 06.06.1995 р. №213/95-ВР // Відомості Верховної Ради.- 1995.- № 24, С.189
29. Воропай Л.И., Дутчак Н.В. Легенда ландшафтной карты региона функционирования и воздействия на природно-территориальные комплексы днестровской гидросистемы. Масштаб 1:100000.
30. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (переклад українською мовою). К.: Авалон, 1998. 52 с.
31. Геоэкологические основы территориального проэктирования и планирования / Отв ред. В.С.Преображенский. М.: Наука, 1989. 205 с.
32. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. - К.: Вища школа. - 1975. - 248 с.
33. Гетьман В.I. Екологiчний оптимум змiненого ландшафту i шляхи його вiдтворення //Людина в ландшафтi ХХI столiття. К., 1998. С.75 77.
34. Гетьман В.І. Збереження ландшафтного різноманіття і розвиток туризму на природно-заповідних територіях //Туризм на порозі XXI століття: освіта, культура, екологія: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. К.: Вид-во „КІТЕП”, 1999. с.191-192.
35. Гетьман В.І. Гордіїв вузол” заповідної спави //Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. Наук. Праць В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С. 51-53.
36. Голубець М.А. До питання про ландшафтну різноманітність // Український географічний журнал. 2005, № 4. С. 11 15.
37. Горб К.М. Теорія та практика організації територій особливої охорони. Навчальний посібник. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. 35 с.
38. Горб К.Н. Концепция и общие методические принципы создания охраняемых природных территорий в зависимости от эстетической ценности природных ландшафтов. Киев, 2000. 54с.
39. Горб К. Н. Оценка эстетических достоинств природных ландшафтов Украины в целях заповедания: методические принципы и результаты исследований // Гуманитарный экологический журнал. Т.3. Вып.1. 2001. С. 3-11.
40. Горбенко А. Деякі аспекти формування екологічної мережі (на прикладі Кіровоградської області) // Фіз географія та геоморфологія Вип 48. 2005. С. 22-29.
41. Горошко М, Миклуш С., Часковський О. Комп’ютеризований моніторинг довкілля (на прикладі заповідника Розточчя”).//Національні природні парки: проблеми становлення і розвитку. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю Карпатського національного природного парку. Яремче 2000. С. 76-83.
42. Гриневецький В.Т. До обгрунтування основних понять і методології досліджень ландшафтного різноманіття в Україні // Український географічний журнал, 2000, №2, С.8-13.
43. Гриневецький В.Т. Природоохоронне ландшафтознавство: наукові засади, потреби і передумови розвитку в Україні // Український географічний журнал, 2004, №3, С.45-50.
44. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології.- К.: Либідь, 1993.- 220с
45. Гродзинский М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 244 с.
46. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті сталого розвитку. Заповідна справа в Україні. 1998. Т.4. Вип. 1. С. 3-7.
47. Гродзинський М.Д. Різноманіття ландшафтних різноманіть // Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 50-56.
48. Гродзинський М.Д. Суб’єктивні аспекти проблеми ландшафтного різноманіття // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць К., 2000. С. 34-37.
49. Данюлайтис Г.И., Каваляускас П.П., Стаускас В.П. Систематизация аспектов и критериев оценки ландшафта и типизация рекреационных территорий при планировке зон отдыха // Географические проблемы организации туризма и отдыха. Вып.2. Москва, 1975. С. 22-25.
50. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія. Вінниця: Арбат, 1998. 292 с.
51. Деркач О.М. Доповнення до флори Правобережного Степу України // Укр. ботан. журн. 1990. 47, № 6. С.8486.
52. Деркач О., Таращук С., Холипенко В. Наукове обґрунтування необхідності створення регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" природно-заповідного фонду України. Вип.1 Київ: Інститут зоології НАН України, 1994. С. 80-87
53. Деркач О.М., Таращук С.В. Про необхідність створення природного заповідника Єланецький” // Ойкумена”, УЕВ 1994. № 1-2. С. 112116.
54. Деркач О.М., Таращук С.В. О целесообразности создания регионального ландшафтного парка Тилигульский” //Проект создания регионального ландшафтного парка Тилигульский” /рукопись/ Николаев/ ООО Ойкумена”, 1994. 17 с.
55. Деркач О.М., Таращук С.В., Костюшин В.А. Формування екологічної мережі Миколаївської області, розробка відповідної програми //Звіт за договором № 7-ПФ/02. Миколаїв/ ПФ ІНЕКО НЕЦ України, 2002. 121 с.
56. Деркач О.М., Коломієць Г.В., Костюшин В.В., Патрушева Л.І., Таращук С.В. Теоретичні та практичні аспекти формування екомережі на прикладі Миколаївської області України //Наукові записки серія: географія. Тернопільський державний педагогічний університет, 2004. С. 211 215.
57. Домаранський А.О. Антропізація ландшафтів та її відображення в параметрах оцінки ландшафтного різноманіття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного універси тету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія -Вінниця, 2003. - Вип. 6. -C. 44 51
58. Дмитрук О.Ю. Особливості візуально інформаційного аналізу в ландшафтознавстві // Людина в ландшафті ХХІ століття і гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. Київ, 1998. С. 91-93.
59. Дроздов К.А. Крупномасштабные исследования равнинных ландшафтов. Воронеж: ВГУ, 1986. 175 с.
60. Жупанський Я.І., Чернега П.І, Круль В.П., Потокій М.В. Картографічне дослідження як основа для розробки заходів раціонального природокористування // Сучасні географічні проблеми Української РСР: Тези доп. VI з'їзду Географічного товариства УРСР. - Київ, 1990. - 371 с.
61. Жучкова В.К. Организация и методы комплексных физико-географических исследований. 5- изд. М: Изд-во моск. ун-та, 1977. 182 с.
62. Жучкова В.К., Раковская Э.М. Природная среда методы исследования. М.: Наука, 1982. 163 с
63. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 26.06.91 N 1267-XII // Відомості Верховної Ради України. 1991.- № 41.-С.546
64. Закон України Про природно-заповідний фонд України” від 16.06.92 № 2457-XII // Відомості Верховної Ради України. 1992. № 34. С.502
65. Закон України Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів” // Відомості Верховної Ради України. 1996.- № 50.- С.279
66. Закон України "Про рослинний світ” від 9 квітня 1999 року № 591-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999.- № 22-23.- С.198
67. Закон України ”Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” від 21.09.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 47. С.405
68. Закон України Про екологічну мережу України" від 24.06.2004 р. № 1864-ІV // Відомості Верховної Ради України. 2004. № 40. С.405
69. Закон України Про тваринний світ” від 13 грудня 2001 року № 2894-III // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 14. С.97
70. Закон України від Про Червону книгу України” від 07. 02.2002 р. № 3055-III // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 30. С. 201.
71. Закон України Про участь України в Європейській ландшафтній конвенції” 07.09.2005 р. № 2831-IV // Відомості Верховної Ради України. 2005. № 51. С. 547.
72. Заповідна справа в Україні. Навчальний посібник /За ред. М.Д.Гродзинського. К.: Географіка, 2003. 304 с.
73. Звіт по виконанню проекту «Розробка менеджмент-плану для ВБУ «Бузькі брояки», яке входить до РЛП «Гранітно-степове Побужжя» за проектом «Збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі». /Матеріали Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського. Миколаїв. 2004.
74. Звонкова Т.В., Исаченко А.Г., Минц А.А., Преображенский В.С. Теоретические основы и методы оценочного картографирования природных условий и ресурсов //Оценочные карты природы, населения и хозяйства. М.:МГУ, 1973. С.5-10.
75. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ// Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3-4. С. 27
76. Зінько Ю. Проблематика георізноманітності в європейських програмах збереження біо та ландшафтного різноманіття // Вісник львівського університету. Серія географічна. 2004. Вип. 31. С. 235-241
77. Золовский А.П., Маркова Е.Е., Руденко Л.Г. Задачи и принципы картографирования охраны природы и рационального природопользования.-К.: Наук. думка, 1975.-38с.
78. Игнатенко А.Н. Рекреационные территориальные системы: научные основы развития и функционирования. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1989. С.10-18.
79. Исаков Ю., Воропаев А., Гроссер X. Природоохранные геосистемы // Геоэкологические принципы проектирования природно-технических систем. М., 1987. С. 247-271.
80. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. М.: Мысль, 1971. 416 с.
81. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды (географический аспект). М.: Мысль, 1980. 264с.
82. Исаченко А.Г. Методы прикладних ландшафтних исследований. Л.: Наука, 1980. 264с.
83. Исаченко А.Г. Географические аспекты взаимодействия природы и общества и перспективы интеграции в географии // Изв. Всесоюзн. геогр.общ-ва. 1987. №1. С.3-13.
84. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и заповедное дело //Изв. ВГО. 1989. Т.121, вып.6. С. 277-284.
85. Інвентаризація об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївської області (Звіт за договором № 1-ПФ/04 від 29.06.04) / Півд. філія Ін-ту екології Національн.еколог.центру України Миколаїв, 2004. 1 етап 62 с.
86. Каваляускас П.П. Системное проектирование сети особо охраняемых территорий //Геоєкологические подходы к проэктированиюприродно-технических ситем. М.,1985. С. 145-153.
87. Кадастр редких, находящихся под угрозой исчезновения видов растений и животных, формирование сети заповедных территорий южных районов Николаевской области (Отчёт о НИР) /Никол. госуд. педагог. ин-т Николаев, 1993. 54 с.
88. Каштанов А.Н., Лисецкий Ф.Н., Швебс Г.И. Основы ландшафтно-экологического земледелия. М.: Колос, 1994. 127 с.
89. Козлова Г. Створення системи водного моніторингу в заповідному об’єкті (на прикладі регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя» //Екол. Наука: перспективи розвитку: Матеріали Всеукраїнської конференції. К.: ВЕЛ. 2002. С. 33-35.
90. Коломієць Г.В., Коломієць О.В. Досвід розробки географічної інформаційної системи для використання у проектуванні регіональної екологічної мережі// Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи. Матер. наук.-практ. конф. Миколаїв: МДУ, 2003. С. 39 43.
91. Коломієць Г.В. Мережа природоохоронних територій Миколаївської області в контексті збереження фітобіоти //Агроекологічний журн., 2004. № 3. С.1318.
92. Коломієць Г.В., Патрушева Л.І., Парафіло М.М. Ландшафтні особливості екомережі Миколаївської області // Україна геграфічні проблеми сталого розвитку. Зб. Наукових праць. В 4-х томах. К: ВГЛ Обрії, 2004. Т.2. С.348-350.
93. Коломієць Г.В., Таращук С.В. Огляд природно-заповідного фонду Миколаївської області у контексті збереження біотичного і ландшафтного різноманіття // Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект. Матер. Всеукр. конф. молодих вчених. Миколаїв: МДУ, 2003. С.118125.
94. Коломієць Г.В., Таращук С.В. До історії розбудови екологічної мережі Миколаївської області //Розбудова екологічної мережі Українського Причорномор’я: стан та перспективи. Матеріали науково- практичної конференції. Миколаїв, 2003. С 36-38.
95. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини. Париж, 1972.
96. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин. Бонн, 1979.
97. Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ їх існування в Європі. Берн, 1979.
98. Конвенція про біологічне різноманіття. К., 1996. 15 с.
99. Коржик В.П. Національний природний парк Вижницький”: наукові проблеми розбудови // Зелена Буковина, 1995, №3-4, 1996, №1-2, С.23-26.
100. Коржик В.П. Заповідна справа в контексті розвитку ландшафтів //Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону. Матеріали міжнародної наукової конференції. Чернівці, 2005. С. 161 163.
101. Корнус А.О. Ландшафтне різноманіття та вертикальна диференціація рівнинних ландшафтів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного універси тету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія Вінниця, 2003. Вип. 6. С.98-103
102. Корнус А, Нешатаев Б. Вивчення ландшафтних екотонів, як елемент дослідження ландшафтного різноманіття // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнародної конференції до 120 річчя географії у Львівському університеті. Львів 2003. С. 128 - 130
103. Крауклис А.А. Проблемы експериментального ландшафтоведения. Новосибирск, 1979. 233с.
104. Кричевська Д. Ландшафтно-екологічні засади територіального устрою гірських біосферних резерватів // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки. Матеріали міжнародної конференції до 120 річчя географії у Львівському університеті. Львів 2003. С. 130 132.
105. Кузнецов П.С. К вопросу о предмете и методе физической географии // Вопросы философии. 1951. №3. С. 180 183.
106. Кузнецов П.С. Взаимоотношения теории и метода физической географии. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1963. 64 с.
107. Кузнецов П.С. Методологические проблемы физической географии.- Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1970. 126 с.
108. Кукурудза С. Сутність та матричні параметри ландшафтних систем. Збірник наукових праць. Київ Вінниця. В.: Гіпаніс, 2000. С. 53 57
109. Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья. / Под ред. Г.И.Швебса. Ленинград: Наука, 1988 . 303 с.
110. Лисецкий Ф.Н. Автогенная сукцессия степной растительности в постантичных ландшафтах // Экология. 1997. №4. С. 252-255.
111. Лісовий кодекс України від 21.01.1994 р. № 3852-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1994. № 17. С.99
112. Літопис природи природного заповідника Єланецький степ”. Том ІХ. Калинівка, 2004.- 127 с.
113. Літопис природи природного заповідника Єланецький степ”. Том VIII. Калинівка, 2005. 125 с.
114. Літопис природи регіонального ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя”. Мигія, 1997.
115. Літопис природи регіонального ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя”. Мигія, 1998.
116. Літопис природи регіонального ландшафтного парку Гранітно-степове Побужжя”. Мигія, 2000.
117. Літопис природи регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса”. Очаків, 2002.
118. Максимов Г.Н. Методологические проблемы физической географии.- Якутск: Б.и., 1988.-148 с.
119. Макунина Г.С. Методы полевых физико-географических исследований. Из-во. МГУ, 1987. 115с.
120. Марков К.К., Добродеев О.О., Симонов Ю.Г. и др. Введение в физическую географию. М.: Высшая школа, 1978. 191 с.
121. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Ландшафты и физико-географическое районирование. Природа Украинской ССР. К.: Наукова думка, 1985. 222 с.
122. Маринич О.М. Наукові засади дослідження ландшафтного різноманіття України // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць К., 2000. С. 11-16.
123. Мельник А.В. Ландшафтне різноманіття Українських Карпат // Проблеми ландшафтного різноманіття України: Збірник наукових праць. К., 2000. С.137-140.
124. Мельник А.В., Міллер Г.П. Ландшафтний моніторинг. К., 1993. 152 с.
125. Мельник А.В. Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. 229 с.
126. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: Навч. посібник. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2002. 172с. + 43 рис.
127. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. Очерки антропогенного ландшафтоведения. Москва: Мысль, 1973. 222 с.
128. Мильков Ф.Н. Парадинамические ландшафтные мега- и макросистемы на территории СССР // Вестник МГУ. Серия 5. География. 1980. №2. С. 9-17.
129. Мильков Ф.Н. Физическая география: современное состояние, закономерности, проблемы. Воронеж: Из-во Воронеж. ун-та, 1981.- 400с.
130. Мильков Ф.Н. Бассейн реки как парадинамическая ландшафтная система и вопросы природопользования // Геогр. и природ. ресурсы. 1981. № 4. С. 11-18.
131. Мильков Ф.Н. Физическая география: учение о ландшафте и географическая зональность. Воронеж: ВГУ, 1986. 328 с.
132. Мироненко Н.С. Изучение районов отдыха и туризма на примере Причерноморья // Вестник МГУ. Серия 5. География. № 2. 1978. С. 6-10.
133. Мироненко Н.С., Твердохлебов И.Т. Рекреационная география. М.: Из-во МГУ, 1981. 207 с.
134. Михайлова И.Ф., Клюшин В.А. Опыт картирования и анализа ландшафтов в проектах рекреационных систем региона озера Байкал // Ландшафтное картографирование для территориальных планировок. Материалы научн. сем. Кяэрику, 16-17 мая 1972 г. Тарту, 1972. С. 49-51.
135. Михно В. Ф.Н. Мильков и актуальные проблемы современной географии. Ландшафти і сучасність. Збірник наукових праць. Київ Вінниця. В.: Гіпаніс, 2000. С. 21 23.
136. Мовчан Я., Вакаренко Л. Розбудова екомережі України.//Жива Україна. 1999, № 15-16, С.1-2.
137. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки: Навч. посібник. - К.: Заповіт, 1997. - 333 с.
138. Мухина Л.И. Опыт разработки рекреационной оценки природных комплексов // Географические проблемы огранизации туризма и отдыха. Вып. 2. Москва, 1975. С. 3-13.
139. Мухина Л.И. Принципы и методы технологической оценки природных комплексов. М.: Наука, 1973. 93 с.
140. Нееф Э. Теоретические основы ландшафтоведения. М.: Прогресс, 1974. 219 с.
141. Національна інвентаризація степів України (звіт за проектом IUCN № 75212 А)/ Ін-т екології Націон. еколог. центру України. К., 1997. 95 с.
142. Николаев В.А. Классификация и масштабное картографирование ландшафтов. М.: МГУ, 1978. 62 с.
143. Николаев В.А. Ландшафтные исследования региональных систем (принципы и методы) // Вестник Моск. ун-та. Сер. V. География. 1978. №4. С. 19-24.
144. Николаев В.А. Проблемы регионального ландшафтоведения. М.: МГУ, 1979. 160 с.
145. Олещенко В.И. Заповедные геосистемы, как объект комплексных физико-географических исследований //Охрана, воспроизводство рациональное использование почвенно-растительных и охотничьих ресурсов Украинской ССР. Тезисы докладов республиканской научно-технической конференции. Киев, 1977. С. 45 53.
146. Олещенко В.И. Анализ организации геосистем в целях оптимизации, охраны окружающей природной среды. Дис. на соискание степени кандидата геогр. наук Киев 1992. 20 с.
147. Олещенко В.И. Сопряженные стационарные исследования заповедных и преобразуемых геосистем //Вестник КГУ сер. географическая. 1978. С. 39-45.
148. Олещенко В.И. Проблемы охраны природно-заповедного фонда Украины //Охрана окружающей среды: охрана, право. К.: Наукова думка. 1982. С. 65 78.
149. Олещенко В.И. Эталоны природы //Рідна природа 1983 № 4.С.40-42
150. Олещенко В.И. Организация исследования эталонных геосистем на базе государственных заповедников //Географические аспекты рационального природопользования. Материалы научной конференции. К.: Наукова думка. 1987. С. 23 26.
151. Особливості землеустрою національних природних парків: Методичні рекомендації. - Чернівці, 1994. - 91 с.
152. Охрана ландшафтов. Толковый словарь. М.: Прогресс, 1982. 272 с.
153. Панасенко Б. До питання про структурно-функціональний аналіз складності і організованості ландшафтних комплексів // Збірник наукових праць. Київ - Вінниця. - В.: Гіпаніс, 2000. С.67-74
154. Парафіло М.М., Деркач О.М., Коломієць Г.В., Таращук С.В. Про порядок надання територіям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення // Біорізноманіття як ключовий елемент збалансов