Лапай Василь Степанович. Стан інтерфероногенезу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на хронічний гепатит B і шляхи їхньої корекції

Короткий опис

Лапай Василь Степанович. Стан інтерфероногенезу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на хронічний гепатит B і шляхи їхньої корекції : Дис... канд. мед. наук: 14.01.13 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2004. — 137 арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 107-137

Лапай В.С. Стан інтерфероногенезу і редокс-систем ПОЛ/АОС у хворих на хронічний гепатит В і шляхи їхньої корекції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 інфекційні хвороби. Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2004.
Дисертацію присвячено питанням терапії хворих на хронічний гепатит В (ХГВ). За темою дисертації обстежено 170 хворих на ХГВ і 30 практично здорових осіб. У сироватці крові й еритроцитах досліджували стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантної системи (АОС), у сироватці крові динаміку зміни рівнів концентрації сироваткового інтерферону, білірубіну, а також активність АлАТ, АсАТ залежно від періоду хвороби, активності патологічного процесу та методу терапії. Усіх хворих було розподілено на 4 групи: 1 група хворі, яким проводили базисну терапію з включенням плацебо; 2 група хворі, яким до базисної терапії додавали амiксин; 3 група хворі, яким призначали базисну терапію та гептрал; 4 група хворі, яким разом з базисною терапією застосовували гептрал i аміксин. Ефективність оцінювали за показниками ПОЛ/АОС, активністю АлАТ, АсАТ, рівнем HBsAg-емії і сироваткового інтерферону, а також за клінічними проявами в ідентичних за перебігом хвороби досліджуваних групах. У групі хворих, яким до базисної терапії додавали аміксин, встановлено скорочення термінів гіпербілірубінемії, швидше нормалізувалась активність АлАТ. У більшої частини обстежених наприкінці курсу лікування зникала HBsAg-емія. Відзначено вірогідне зниження показників концентрації МДА, ДК в еритроцитах і сироватці крові, нормалізація активності ферментів АОС, відновлення концентрації G-SH, підвищення рівня сироваткового інтерферону, що свідчило про істотне зниження цитолітичних процесів у гепатоцитах. Поряд із цим у хворих, яким у лікуванні застосовували аміксин, скорочувалися терміни перебігу інтоксикації, жовтяниці та гепато- і спленомегалії. У групі хворих, яким разом з базисною терапією застосовували аміксин i гептрал, виявлено більш істотне скорочення термінів як клінічних проявів хвороби, так і порушень процесів ПОЛ і функції АОС.

У роботі на основі вивчення особливостей інтерфероногенезу, стану процесів ПОЛ/АОС запропоновано новий спосіб лікування хворих на ХГВ з використанням у комплексній терапії аміксину і гептралу.
1. У хворих на ХГВ спостерігаються значні порушення функціонування системи ПОЛ/АОС та продукції інтерферону.
2. У періоді розпалу ХГВ в еритроцитах і сироватці крові хворих виявлено накопичення вмісту МДА и ДК, яке залежить від активності патологічного процесу.
3. При активації хвороби спостерігається зниження активності ферментів глутатіонової антиоксидантної редокс-системи (ГП, ГТ, ГР) й зменшення вмісту відновлених форм глутатіону в еритроцитах і сироватці крові, що залежить від перебігу ХГБ.
4. Застосування у базисній терапії аміксину призводило до виразного підвищення рівня сироваткового інтерферону в хворих на ХГВ, зниження концентрації МДА і ДК, підвищення рівня концентрації G-SH й активності ферментів глутатіонового циклу (ГП, ГТ, ГР) в еритроцитах і сироватці крові, що сприяло скороченню тривалості рецидивів хвороби і зменшувало частоту їх виникнення.
5. Довготривале курсове лікування аміксином (1,5 2 роки) призводило у 72% хворих з млявоперебігаючим ХГВ до клінічного одужання і стійкого зникнення HBsAg-емії.
6. Застосування у комплексній терапії гептралу, поряд з активацією ферментів глутатіонової протиперекисної редокс-системи (ГП, ГТ, ГР) і підвищенням концентрації G-SH в еритроцитах, сприяло помірному підвищенню рівня сироваткового інтерферону, унаслідок чого відбувалося скорочення термінів інтоксикації і тривалості підвищеної активності АлАТ.
7. Лікування хворих на ХГВ з включенням до базисної терапії аміксину і гептралу потенціювало клінічний ефект і призводило до скорочення термінів ендогенної інтоксикації у 2 рази, на 1/3 зменшувало тривалість жовтяничного періоду, сприяло нормалізації активності АлАТ, АсАТ і функціонування системи ПОЛ/АОС.