ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНЕ ПОЛЕ ІТЕРАТИВНОСТІ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Короткий опис

Волинський державний університет
імені Лесі Українки
На правах рукопису

Біскуб Ірина Павлівна

УДК 811.111’366.587

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНЕ ПОЛЕ ІТЕРАТИВНОСТІ
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бех Петро Олексійович,
канд. філол. наук, проф.

Луцьк 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.........4
РОЗДІЛ І. ІТЕРАТИВНІСТЬ ЯК СПОСІБ ВІДОБРАЖЕННЯ АСПЕКТУАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДІЇ.........19
1.1.Філософські засади визначення поняття аспектуальності..........22
1.2. Понятійна категорія аспектуальності ......................................23
1.2.1. Поняття аспектуальної модифікації......25
1.2.2. Семантична домінанта аспектуальних значень...........28
1.3. Функціонально-семантичне поле аспектуальності.........29
1.3.1. Основні складники аспектуальності..........31
1.3.2. Класифікація основних аспектуальних ознак.......32
1.3.3. Мовні засоби вираження аспектуальності в англійській мові...........34
1.4. Поняття про аспектуальну ситуацію........36
1.5. Аспектуальні характеристики дії..........38
1.5.1. Основні аспектуальні значення..........39
1.5.2. Семантика початку, кінця і граничності дії..........................................41
1.5.3. Фазові способи дії.......44
1.5.4. Категорія кількості та мультиплікативні дії.........48
Висновки до розділу І...........................................................................................55
РОЗДІЛ ІІ. МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ АСПЕКТУАЛЬНОГО
ЗНАЧЕННЯ ІТЕРАТИВНОСТІ..........................................................59
2.1. Ітеративність як аспектуальне значення..........62
2.1.1. Параметри ітеративності............63
2.1.2. Часова та модальна віднесеність ітеративного значення........77
2.1.3. Типи ітеративного контексту.....................81
2.2. Поле ітеративності в сучасній англійській мові......83
2.3. Критерії класифікації мовних засобів вираження ітеративності.......81
2.4. Загальна класифікація мовних засобів вираження ітеративності..........91
2.5. Лексичні засоби вираження ітеративності.....97
2.6. Граматичні засоби вираження ітеративності....119
2.7. Лексико-синтаксичні засоби вираження ітеративності...123
Висновки до розділу ІІ...127
РОЗДІЛ ІІІ. СПОСОБИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ФОРМАЛІЗАЦІЇ
ІТЕРАТИВНИХ ІНДИКАТОРІВ....................................................132
3.1. Лінгвістичні засади систем синтезу і розпізнавання мовлення та
автоматизованого перекладу.......................................................................134
3.2. Комп’ютерні лексикони джерело збереження лінгвістичної інформації.....................................................................................................138
3.3. Алгоритмізація автоматичної обробки ітеративних індикаторів............146
3.3.1. Лексична форма в електронних ресурсах...........................................159
3.3.2. Лексичні фрейми в англійських ітеративних висловлюваннях........161
3.4. Електронний корпус англійських ітеративних індикаторів.....................165
3.5. Ітеративні індикатори в електронному Банку англійської мови.............169
3.5.1. Автоматичне моделювання мови.........................................................179
3.6. Автоматизація перекладу ітеративних конструкцій.................................182
3.7. Порівняльний аналіз зразків автоматизованого перекладу
ітеративних конструкцій..............................................................................192
Висновки до розділу ІІІ.......199
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ......203
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......210
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ....227
ДОДАТКИ...................................................................................................................229

BCТУП

Запропоноване дисертаційне дослідження присвячене вивченню поняття ітеративності як одного з відтінків аспектуального значення, котре є складовою частиною універсальної понятійної категорії аспектуальності, визначенню різнорівневих груп засобів вираження цього поняття, а також моделюванню лексико-граматичного поля ітеративності в сучасній англійській мові. Окрема частина дослідження містить аналіз способів формалізації ітеративних конструкцій з метою їх використання при створенні електронних баз даних, систем автоматизованого перекладу, електронних словників аспектуальних конструкцій. Формалізація англійських аспектуальних конструкцій є особливо важливою та складною через те, що категорія виду в англійській мові не має чіткого граматичного вираження, а знаходить своє відображення у розгалуженій системі аспектуальних способів дії, до яких належить і ітеративність.
У сучасних дослідженнях варіативності мови у межах її граматичної системи виявляються багатоманітні зв’язки семантики та прагматики мовних утворень різних конструктивних типів, взаємодія їх номінативного та комунікативного значень [3, 8, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 27, 29, 31, 35, 40, 41, 42, 43, 44, 55, 56, 68, 75, 77, 80, 86, 89, 90, 91, 99, 105, 122, 130, 147, 151, 160, 166, 182, 187, 197, 200, 206, 216] . Вивчаються не тільки закономірності лексико-граматичної організації речення, а також комунікативні аспекти висловлювання та проблеми комунікативно-інтенціонального варіювання в мовленнєвому спілкуванні [90, c.66]. Передбачається, що мова на всіх рівнях своєї структури поряд із інтеграцією елементів передбачає диференціацію їх функцій в залежності від умов та видів комунікації [56, c.1].
Особливу цікавість становить проблема непрямого вираження граматичних, семантичних та прагматичних значень, серед яких значення аспектуальності займає важливе місце через відсутність сформованої системи мовних засобів вираження даного понятійного значення в сучасній англійській мові.
Будь-яке сучасне дослідження поняття аспектуальності та засобів мовного кодування даної універсальної понятійної категорії обов’язково спирається на розуміння власне природи часу та категорії темпоральності [1, 5, 7, 8, 9, 14, 15, 16-21, 25, 28, 29, 32, 43, 45, 53, 59, 68, 70, 76, 79, 81, 82, 85, 87, 102, 104, 107, 126, 130, 133, 134, 136, 139, 149, 152, 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 176, 180, 184, 185, 204, 206, 209] У революційній теорії відносності А.Ейнштейна проголошується теза про те, що будь-який феномен об’єктивної реальності має дві незалежні характеристики час та простір [184]. Представники екзистенціального напрямку у філософії стверджували, що час це ніщо. Він існує лише як послідовність подій, що відбуваються в його межах” [184, c.16].
У сучасній лінгвістичній науці час сприймається як психологічна реальність, котра, відповідно, може бути виражена засобами мови.
За основу в даному дослідженні ми беремо концепцію про те, що сприйняття людиною видо-часових ознак базується на всезагальних категоріальних опозиціях, таких, як реальність : : уява, попередність : : одночасність, однократність : : багатократність [21, c.178]. Мова ж, у свою чергу, використовує іменники для кодування просторовості та дієслова для кодування темпоральності та аспектуальності. Зазначимо також, що матеріальні тіла та енергія як складові частини матеріального світу, відносяться до сфери просторовості, а дії та події відносяться до сфери темпоральності та аспектуальності.
Найбільш продуктивними виявляються такі лінгвістичні дослідження, в яких вивчається дистрибуція видо-часових форм з обставинами місця, що, в свою чергу, мотивується прагматичною підсвідомою асоціацією мовця часових параметрів процесу з його просторовими (локальними) характеристиками [71, c.15].
У своєму досліджeнні ми намагаємося відокремити, наскільки це можливо, семантику аспектуальності від темпоральних характеристик дії або події. Це дозволить дослідити універсальні компоненти понятійної категорії аспектуальності та мовні способи вираження конкретних відтінків аспектуального значення.
Слід зауважити, що власне семантика аспектуальності здається на перший погляд досить нечіткою та абстрактнішою, ніж семантика інших категорій [53, c.98]. Більшість мовних категорій через відповідні понятійні характеристики можуть бути співвіднесені з деякими категоріальними властивостями об’єктивної реальності. Видові ознаки, тобто характер або спосіб перебігу дії, виявилися складнішими для виявлення через те, що їх понятійна основа та референтно-денотативний аспект визначаються як нечіткі та багатоманітні.
Однак для деяких видових значень можна вивести певну денотативно-референтну основу типу граничності дії, однократності та багатократності дії [21, 27, 43, 45, 59, 62, 66, 85, 101, 106, 129, 132, 169, 171, 191, 196, 198, 204, 207, 209. 210. 211]. Лінгвістичні доcлідження видових систем багатьох мов довели, що неможливо виявити таку інваріантну семантичну ознаку, яка б охоплювала всі значення в полі аспектуальності будь-якої мови і була б більш конкретною, ніж зміст, який ми вкладаємо в поняття аспектуальних відношень, що означають характер перебігу дії в часі [16-21]. При цьому, однак, ми можемо допустити існування певної домінуючої ознаки поля аспекутальності для окремої мови чи групи мов (наприклад, для слов’янських мов такою ознакою виступає відношення дії до її внутрішньої межі).
У сучасній англістиці багато уваги приділяється протиставленню дієслівних катeгорій часу та виду [5, 8, 14, 19, 25, 27, 28, 38, 49, 55, 68, 71, 76, 79, 82, 87, 98, 102, 128, 132, 138, 157, 184, 198, 209]. Найсучасніший підхід до проблеми розуміння системи видових відношень англійської мови надає перевагу розгляду аспектуальних ознак у взаємозв’язку з комунікативними ситуаціями, що дає змогу відокремлювати та класифікувати різноманітні фігури аспектологічного контексту. Використовуючи термінологію теорії дейксиса, Дж. Лайонз висловив думку про те, що час категорія дейктична, а вид недейктична, оскільки видові форми не співвідносять дію з комунікативною ситуацією, а служать для вираження значень тривалості, миттєвості, завершеності, незавершеності, повторюваності або однократності дії [42, c.12].
Однак на сучасному етапі аспектологічних досліджень видові характеристики дієслова визначаються не лише при аналізі власне дієслова, а й при розгляді різноманітних груп дієслівних ситуацій [18, 28, 38, 53, 75, 79, 90, 104]. Дистрибутивні зв’язки також повинні обов’язково враховуватися при створенні електронних баз даних аспектуальних конструкцій, оскільки аспектуальний контекст створюється не лише семантикою компонентів висловлювання, а й шляхом підбору відповідних синтаксичних структур.
Представники когнітивної граматики пропонують розглядати видові відношення з точки зору просторовості” (space grammar), тобто семантичної граматики, де враховуються два основні моменти: семантика основного дієслова та вплив допоміжного дієслова на загальне видове значення всієї конструкції. При цьому стосовно лінії часу виділяються так звані три базові класи видових предикатів, які виражають 1) імперфектні процеси (можуть бути графічно представлені лінією, що виходить з безкінечності і повертається до неї ж); 2) перфектні процеси (їм відповідає лінія, сегментована на відрізки); 3) стани, яким графічно відповідають крапки, тобто сегменти нульової довжини [158, c.69]. Інакше кажучи, визначення видових характеристик в англійській мові починається з визначення видової семантики лексичних одиниць, які входять до складу предикатів. На основі цього виділяються видові дієслівні властивості, у виявленні яких головна роль належить допоміжним дієсловам (наприклад, відношення типу X likes Y представляють статичний предикат, а відношення типу X is like Y відображають імперфектний предикат, і це відбувається завдяки впливу допоміжного дієслова to be). Допоміжні дієслова, відповідно, виступають як засоби переходу від ситуації, котра існує об’єктивно, до конкретної комунікативної ситуації, котра є межею відліку, що представляє точку зору мовця, його концептуальну позицію [184].
Проблема видо-часових відношень розглядається також у працях традиційних граматистів, таких, як Р. Кверк, С. Грінбаум, Г. Ліч, Дж. Свартвік, Г.Світ [120, 159, 192, 193]. Головне у їхньому методі це розмежування статичного та динамічного змістів у дієсловах. На відміну від концепцій Б. Комрі та З. Вендлера, аспектуальний аналіз мовленнєвої ситуації базується на поєднанні якостей та значень дієслівного ядра з іншими ситуаційними характеристиками. Враховуючи вплив контексту на формування аспектуальних характеристик висловлювання, Р. Кверк та С. Грінбаум стверджують, що дієслово може змінювати категоріальне значення, наприклад have є, як правило, статичним дієсловом: She has two sisters. Але у реченні типу We have dinner at Maxim¢s quite frequently це ж дієслово виступає як динамічне” [192, c.59].
У межах понятійної категорії аспектуальності виділяються різноманітні способи дії [1, 6, 38, 45, 53, 59, 85, 101, 132, 191, 196], котрі за своєю функцією в мовленні мають багато спільного з морфологічною категорією виду. Вони так, як і категорія виду, характеризують спосіб перебігу дії у часі та просторі, а також охоплюють всю дієслівну систему мови. Однак, на відміну від категорії виду, способи дії не є одноманітними у своїх значеннях і не виражають цих значень через певний набір граматичних форм (парадигму), а виявляють себе за допомогою різнорівневих мовних засобів та часто залежать від прямого абo опосередкованого впливу контексту.
Серед розгалуженої системи англійських способів дії ітеративність (повторюваність) займає особливе місце через те, що в межах даного концептуального поняття поєднуються статичні, процесуальні, кількісні та часові характеристики дієслова. Ітеративність ми розуміємо як відтворення в часі та просторі, безвідносно до кількості повторень, дії, події або явища, котрі попередньо були зупинені, а потім виявилися знову в такому ж або зміненому вигляді. Таким чином, саме взаємодія кількісних, часових та просторових аспектів ітеративності створює змістовну характеристику аналізованої категорії.
Об’єктом дослідження є оказіональні та узуальні вияви значення ітеративності, які зафіксовані в сучасній англійській художній літературі, в електронних лексикографічних джерелах та у мережі Інтернет.
Предметом вивчення є різнорівневі мовні засоби, котрі формують лексико-граматичне поле ітеративності сучасної англійської мови і можуть бути представлені в стандартизованих комп’ютерних лексиконах.
Актуальність теми полягає в тому, що явище ітеративності досліджується крізь призму постулатів сучасної комп’ютерної лінгвістики, спрямованої на розвиток комплексної моделі співіснування та виділення лінгвістичних параметрів, оскільки категорія ітеративності поєднує в собі темпоральні та аспектуальні характеристики дії. Робота виконана з використанням формально орієнтованого підходу до опису мовних явищ і є актуальною у світлі сучасних прикладних досліджень системи аспектуальних способів дії англійського дієслова. Актуальність дослідження зумовлено також відсутністю стандартів для електронного представлення англійських дієслів, про що свідчать недоліки у роботі систем автоматизованого перекладу. Отримані формалістичні моделі представлення лінгвістичної інформації у вигляді комп’ютерних лексиконів і лексичних фреймів є важливими для оптимізації роботи систем автоматичного синтезу та розпізнавання мовлення. Представлена робота є першим дослідженням формалізації ітеративного значення у процесах створення лінгвістичного забезпечення для систем автоматизованого перекладу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми Моделювання комунікативних процесів” та спеціалізованої теми Германський аспектологічний контекст”, що розробляється кафедрою прикладної лінгвістики Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Матеріалом дослідження є корпус з 2000 текстових фрагментів із художніх творів сучасної англійської та американської літератури загальним обсягом 30000 сторінок, одержаний методом суцільної вибірки. У розділі, присвяченому вивченню способів комп’ютерної формалізації ітеративних конструкції, використано матеріали всесвітнього електронного Банку англійської мови, а саме конкорданси з індикаторами ітеративності. Зіставний аналіз способів автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій здійснено на матеріалі інтернетівського видання Бюлетеню Європейської Федерації Журналістів
Мета даного дослідження полягає у встановленні формальних, семантичних та функціональних особливостей лексичних, граматичних та лексико-граматичних засобів вираження ітеративного значення, а також у встановленні алгоритмів формалізованого відображення значення повторюваності в електронних словниках та базах даних у відповідності до існуючих стандартів комп’ютерного збереження мовної інформації, з їх подальшим використанням в програмах автоматизованого перекладу і синтезу та розпізнавання мовлення. Кінцевим результатом проведеного дослідження є авторський електронних корпус ітеративних індикаторів.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
- визначити місце ітеративності у межах понятійної категорії аспектуальності та у видовій системі англійського дієслова.
- дослідити характерні семантичні та функціональні особливості ітеративного способу дії;
- охарактеризувати кількісний та якісний компоненти ітеративності шляхом аналізу семантичної структури ітеративних індикаторів;
- сформувати та класифікувати системи категоріальних / некатегоріальних, регулярних / нерегулярних, лексичних, граматичних та лексико-граматичних засобів вираження ітеративності;
- змоделювати лексико-граматичне поле ітеративності сучасної англійської мови та дослідити способи нагромадження, звуження та нейтралізації ітеративного значення;
- визначити формальні параметри ітеративних індикаторів та створити електронний корпус англійських ітеративних конструкцій;
- розробити алгоритм створення і аналізу комп’ютерних лексичних фреймів для концептуалізації ітеративного значення;
- створити фрагменти експериментальних програм автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій з використанням моделей ітеративного контексту;
- проаналізувати недоліки та переваги існуючих систем автоматизованого перекладу у процесі відтворення аспектуального значення ітеративності.
Методика дослідження визначена поставленими завданнями, матеріалом дослідження, теоретичною спрямованістю роботи і має комплексний характер. У роботі використано описовий, семантико-синтаксичний, контекстологічний, дистрибутивний, трансформаційний, компаративний, інтенціональний методи та метод опозицій. Головним методом для запропонованого дослідження є метод польового структурування. У процесі аналізу компонентів лексико-граматичного поля ітеративності застосовано також елементи семного аналізу. Крім названих методів у дослідженні були задіяні такі операції аналізу, як індукція, дедукція, класифікація та порівняння. Для формального моделювання використано традиційні методи електронної формалізації тексту, які передбачають стандартне форматування електронного тексту, лематизацію, індексацію, а також метод KWIC (Key-Word-in-Context) для створення і аналізу корпусних конкордансів.
Слід зазначити, що видова система сучасної англійської мови не має чітко сформованих категоріальних ознак, які б мали граматичні (формальні) засоби мовного вираження конкретних аспектуальних значень, хоча проблема існування категорії виду в сучасній англістиці не раз виступала предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів [1, 5, 8, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 27, 29, 31, 35, 40, 41, 42, 43, 44, 55, 56, 75, 77, 80, 86, 89, 90, 91, 99, 105, 122, 130, 147, 151, 160, 166, 182, 187, 197, 200, 206, 216]. Невизначеною залишається і система аспектуальних способів дії, серед яких важливе місце займає ітеративний спосіб дії, що характеризує дію не лише з точки зору способу протікання дії, а й поєднує аспектуальні характеристики дії з темпоральними та просторовими.
У сучасній лінгвістиці поширена концепція, згідно з якою способи дії визнаються, перш за все, семантичними класами, чим зумовлена обов’язкова віднесеність дієслова до будь-якого із способів дії [1, 6, 38, 45, 53, 59, 85, 101, 132, 191, 196].
У нашій роботі ми схиляємося до точки зору тих авторів [1, 6, 18, 19, 20, 21, 27, 32, 40, 55, 85, 87, 98, 103, 138], які вважають, що мовні засоби вираження способів дії не обмежуються сферою морфології. Такий підхід дає можливість вивчати способи дії, значення яких може виражатися не лише інваріантно на рівні дієслівної лексеми, а й на синтагматичному рівні, що є особливо актуальним для аспектологічного аналізу мов, в яких не має спеціальних формантів маркерів аспектуальних способів дії. Статистичний аналіз аспектуальних індикаторів та їх дистрибутивного оточення дозволяє побудувати формальні моделі аспектуальних конструкцій, які можуть використовуватись в електронних словниках та в системах автоматичного перекладу.
Відповідно до конкретних завдань нашого дослідження ми зупинилися на розгляді одного з аспектуальних способів дії ітеративного. Головна увага приділена проблемам, пов’язаним з визначенням семантичної сутності та лінгвістичного статусу поняття ітеративності.
У визначеннях ітеративності, які існують дотепер [1, 6, 59, 138, 194], головний акцент робиться на найважливішій ознаці ітеративної дії її повторюваності. Однак деякі інші вагомі, на наш погляд, характеристики залишаються поза увагою.
Ітеративність як аспектуальний спосіб дії, перш за все, характеризує перебіг дії відносно її кратності (тобто її неодноразової повторюваності). О.В.Бондарко назвав аспектуальністю функціонально-семантичну категорію, що охоплює різноманітні засоби вираження характеру протікання дії [19-21]. Виходячи з цього, ми можемо стверджувати, що ітеративність це аспектуальне значення, яке характеризує кількісну сторону дії, або, за термінологією О.Філатової-Хельберг, кількісна аспектуальність [59].
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній вперше здійснено комплексне дослідження лексичних, граматичних та лексико-граматичних засобів вираження ітеративності сучасної англійської мови. На основі отриманих результатів розроблені алгоритми формального кодування ітеративного значення у вигляді комп’ютерного лексикону, а також здійснено зіставний аналіз способів автоматизованого перекладу ітеративних індикаторів різними мовами. Розроблено також алгоритм фреймової формалізації ітеративних конструкцій та експериментальні міні-програми їх автоматизованого перекладу. Укладено електронний корпус англійських ітеративних індикаторів.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження може бути узагальнена у таких положеннях, які винесені на захист:
1. Ітеративність це аспектуальне значення, яке відображає кількісні характеристики способу перебігу дії в комбінації з її темпоральними параметрами і характеризує дію з точки зору її кратності (неодноразової повторюваності). Наявність часових розривів між повтореннями дії, послідовне її розгортання в часі й тотожність виконавця є необхідними умовами реалізації значення ітеративності.
2. Для англійської мови можна змоделювати лексико-граматичне поле ітеративності, яке об’єднує у своїй структурі різнорівневі засоби вираження ітеративного значення і є гетерогенною системою відкритого типу. Для даного поля характерна наявність двох центрів, у яких знаходяться індикатори never та always, що є носіями значення нульової та абсолютної ітеративності відповідно.
3. Усі засоби вираження значення ітеративності можуть бути охарактеризовані а) за ступенем вираження змісту, що досліджується (власне ітеративи : : змішані ітеративи); б) за способом вираження ітеративності (експліцитний : : імпліцитний); в) за формою вираження ітеративності (розчленована : : нерозчленована). Вибір способу та форми вираження ітеративності залежить від контексту та зумовлюється загальною комунікативною стратегією висловлювання.
4. У центрі лексико-граматичного поля ітеративності знаходяться категоріальні граматичні засоби вираження ітеративності (конструкції used to + Vinf, would + Vinf), оскільки вони виражають граматичне значення повторюваності за допомогою конкретної граматичної форми. Решта ітеративних індикаторів відносяться до некатегоріальних засобів, вони не утворюють опозицій та не співвідносять граматичне значення з жодною системою граматичних форм.
5. У межах лексико-граматичного поля ітеративності виділяються три основні групи мовних засобів вираження значення повторюваності: лексичні засоби (прислівники, прикметники, дієслова, іменники, числівники з основним або похідним значенням повторюваності); граматичні засоби (префікс re-, конструкції used to +Vinf та would + Vinf); лексико-граматичні (конструкції типу on and on, again and again, over and over again, to be in the way of, to be in the habit of та ін.).
6. Домінуюча роль у лексико-граматичному полі ітеративності належить групі лексичних засобів, переважно обставинам способу дії, які характеризуються самостійним ітеративним потенціалом
7. Значення ітеративності у межах поля не є одноманітним. Стосовно центрів, елементи поля розташовані за ознакою нагромадження та зменшення кількості повторень.
8. Ситуативні та контекстуальні варіанти ітеративного значення можуть проявлятися як розширення, звуження, нейтралізація та маргінальність домінуючої семантичної ознаки.
9. Комплексний аналіз елементів поля ітеративності дозволив розробити стандартизовані формальні моделі ітеративних конструкцій, які можуть використовуватись в електронних лексикографічних джерелах та у системах автоматизованого перекладу.
10. Комп’ютерне збереження англійських ітеративних індикаторів поряд із формалізацією семантики у вигляді лексичних фреймів передбачає також аналіз синтагматичних особливостей їх вживання у мові шляхом дослідження текстових конкордансів.
11. Оптимізація автоматизованого перекладу англійських ітеративних конструкцій українською мовою повинна здійснюватись через зіставлення контекстуально зумовлених структурних мовленнєвих моделей, а не окремих слів.
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні та типологізації різнорівневих засобів вираження аспектуального значення ітеративності, у семантичній систематизації індикаторів значення повторюваності та у моделюванні лексико-граматичного поля ітеративності сучасної англійської мови. Завдяки використанню методу лінгвістичного моделювання, скомпоновано різноманітні можливі лексик

Список літератури

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дана дисертаційна робота присвячена вивченню поняття ітеративності як одного з відтінків аспектуального значення, котре є складовою частиною універсальної понятійної категорії аспектуальності, встановленню критеріїв класифікації значення ітеративності, визначенню різнорівневих груп засобів вираження цього значення, а також моделюванню лексико-граматичного поля ітеративності на матеріалі сучасної англійської мови. Окрема частина дослідження містить аналіз способів комп’ютерної формалізації ітеративних конструкцій з метою їх використання при створенні електронних баз даних, систем автоматизованого перекладу, опис авторського електронного корпусу ітеративних індикаторів та програми автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій з англійської мови українською.
Формалізація англійських аспектуальних конструкцій є особливо важливою та складною через те, що категорія виду в англійській мові не має чіткого граматичного вираження, а знаходить своє відображення у розгалуженій системі аспектуальних способів дії, до яких належить і ітеративність.
Вивчення компонентів універсальної мовної понятійної категорії аспектуальності, таких, як різноманітні способи дії, до яких відноситься ітеративність, є особливо актуальним через те, що й досі у лінгвістиці не існує єдиних універсальних визначень ключових аспектологічних понять.
У нашому дослідженні ми проаналізували сучасні уявлення про взаємозв’язок дієслівних категорій часу та виду, охарактеризували потенціал аспектуальних значень сучасної англійської мови та мовні засоби їх вираження, визначили часові та видові специфікації окремо взятого ітеративного аспектуального способу дії, встановили зв’язок між категорією ітеративності та універсальною категорією кількості, визначили різноманітні критерії виділення даного способу дії та його місце в межах загальної понятійної категорії аспектуальності.
Другий, експериментальний розділ нашої роботи містить аналіз системи різнорівневих засобів передачі значення повторюваності, їх класифікацію за приналежністю до різних рівнів мови, до ступеня специфікації ітеративного значення, встановлення часової та модальної віднесеності окремо взятих груп індикаторів ітеративності, а також моделювання лексико-граматичного поля ітеративності, яке б охопило всю парадигму виявлених засобів ітеративності.
Розроблено критерії класифікації системи різнорівневих засобів передачі значення повторюваності, а саме:
- за кількісними параметрами (багатократна : : однократна, означено-кратна : : неозначено-кратна ітеративність);
- за часовими параметрами (регулярна : : нерегулярна ітеративність);
- за просторовими параметрами (однонаправлена (обертання) : : двонаправлена (коливання) ітеративність).
На основі проведеного всебічного вивчення сукупності ітеративних індикаторів сучасної англійської мови змодельовано лексико-граматичне поле ітеративності, яке охоплює всю парадигму виявлених засобів ітеративності. Лексико-граматичний характер поля пояснюється, по-перше, тим, що, на думку багатьох учених [5, 62, 98, 132, 196], способи дії, до яких відноситься і ітеративність, є лексико-граматичними класами дієслів, до яких, крім семантично подібних елементів, входять також мовні одиниці з граматичним способом вираження аспектуального значення (напр., ітеративні конструкції used to + Vinf, would + Vinf). По-друге, лексико-граматична модель групування мовних одиниць, на відміну від функціонально-семантичної, є більш формально орієнтованою. Цей фактор є важливим для подальшого комп’ютерного кодування сукупності англійських ітеративних індикаторів при створенні електронного корпусу ітеративних індикаторів та програм автоматизованого перекладу ітеративних конструкцій українською мовою, представлених у Третьому розділі даної роботи.
На основі проведеного аналізу поля ітеративності робиться висновок про те, що дане поле включає семантично об’єднані міжрівневі мовні одиниці, що відтворюють значення повторюваності дії. Виявлені індикатори ітеративності утворюють потенціал функцій та способів реалізації даного значення у мовленні.
Поле ітеративності має план вираження і план змісту. Семантичний зміст даного поля є аналоговим (з точки зору приналежності всіх елементів поля до однієї і тієї ж семантичної зони повторюваності).
План вираження утворюють мовні засоби, які відносяться до різних мовних рівнів та аспектів морфологічні (граматичні, лексичні), синтаксичні, словотвірні, лексико-граматичні, лексико синтаксичні) та різні комбінації засобів контексту.
У центрі лексико-граматичного поля ітеративності знаходяться категоріальні граматичні засоби вираження ітеративності, а саме конструкції used to + Vinf, would + Vinf, оскільки вони виражають граматичне значення повторюваності за допомогою конкретної граматичної форми. Решта ітеративних індикаторів відносяться до некатегоріальних засобів, вони не утворюють опозицій та не співвідносять граматичне значення з певною системою граматичних форм.
У ході дослідження встановлено, що за функціональними та семантичними особливостями усі засоби вираження ітеративності поділяються на регулярні і нерегулярні. До регулярних належать індикатори, які експлікують аспектуальне значення повторюваності при кожному вживанні, незалежно від впливу контексту. Сюди відносяться:
· категоріальні граматичні конструкції used to + Vinf, would + Vinf;
· частотні прислівники often, usually, frequently, annually, periodically та ін.;
· дієслова, лексичне значення яких тотожне значенню ітеративності (наприклад: repeat, iterate, rehearse та ін.);
· лексико-синтаксичні конструкції to be in the way of doing smth., to be in the habit of doing smth;
· синтаксичні конструкції, які базуються на редуплікації (наприклад: on and on, again and again, over and over again та ін.).
Нерегулярні ітеративні індикатори виражають значення повторюваності у межах ітеративного контексту або у комбінації з регулярними мовними засобами вираження повторюваності. Сюди відносяться:
· іменники (custom, tradition, fashion та ін.);
· прикметники (regular, common, periodical та ін.);
числівники (hundred, thousand, million та ін., що вживаються у комбінації з іменником time), які у своїх основних або похідних значеннях містять натяк на повторюваність дії або характерні властивості об’єкта чи явища.
У Третьому розділі було проведене дослідження існуючих моделей комп’ютерної формалізації мови з метою визначення особливостей автоматичного кодування ітеративних індикаторів.
До даного розділу увійшов максимально формалізований аналіз виявлених індикаторів ітеративності відповідно до існуючих теорій комп’ютерного представлення лінгвістичної інформації, які базуються на глибокому і всебічному аналізі системної організації мови і мають на меті вирішення конкретних прикладних завдань. До таких завдань належать оптимізація роботи програм автоматизованого перекладу, комп’ютерний синтез та розпізнавання мовлення, з якими безпосередньо пов’язане вирішення проблеми створення штучного інтелекту.
У роботі підтверджується положення про те, що комп’ютерне кодування одиниць мови передбачає експліцитне представлення мови як певної формальної системи.
Створення формальних моделей для електронного представлення англійських індикаторів ітеративності здійснено із використанням вчення про комп’ютерний лексикон як основне джерело збереження мовної інформації. На основі моделі збагаченого лексикону Р.Хадсона створено комп’ютерний лексикон для окремо взятого речення зі значенням ітеративності.
Аналіз існуючих концепцій формалізації мовної інформації довів, що, хоча лексичний зміст є відмінним та унікальним для кожної одиниці мови, його формалістичне представлення повинно бути уніфікованим, оскільки наступним кроком після встановлення всієї сукупності параметрів мовної одиниці є включення даної інформації до електронних словників, баз даних, баз знань та архівів. І процес інтеграції був би неможливий без стандартизації усієї процедури.
Створено також експериментальну модель лексичного фрейму для формалізованого кодування семантики дієслівного ядра ітеративного висловлювання.
Проведений порівняльний аналіз словникових статей електронних версій друкованих словників продемонстрував, що розроблені формалізовані лексичні фрейми докорінно відрізняється від статей у традиційних тлумачних словниках і тезаурусах. Лінгвістична інформація, закодована відповідно до наведеної вище моделі, дозволяє відображати так звану „формалістичну семантику”, яка є передумовою успішної роботи систем автоматичної обробки тексту.
Аналіз потенційних можливостей сучасних систем автоматичної обробки тексту продемонстрував, що аспектуальні параметри англійських дієслів надзвичайно складно формалізувати і відтворювати в межах структурованого лексичного фрейма. Через це особливо актуальним стало створення електронного корпусу англійських ітеративних індикаторів, до якого увійшли 2000 текстових фрагментів. Створений корпус може використовуватись для статистичної обробки даних, як ілюстративний матеріал для дослідження зразків ітеративних конструкцій, для автоматичного виділення дистрибутивного оточення, а також як міні-база даних для систем автоматизованого перекладу.
Встановлено, що необхідність створення подібних категоріально орієнтованих корпусів продиктована потребою удосконалення існуючих систем автоматизованого перекладу та програм автоматичної обробки текстів, оскільки будь-які спроби формалізації аспектуальних значень в сучасній англійській мові не можуть бути успішними без урахування 1) семантичних особливостей індикаторів ітеративності і 2) контекстуального оточення у вигляді конкордансних зразків вживання тих чи інших елементів. Саме ці аспекти були враховані нами при створенні корпусу ітеративних індикаторів.
Використовуючи ресурси Інтернету, був створений також корпус англійських ітеративних індикаторів, побудований за принципом конкордансів. Матеріали даного субкорпусу були відібрані із всесвітнього Банку англійської мови.
Результати обробки інформації із автоматичних банків є надзвичайно важливими для оптимізації роботи систем автоматизованого перекладу. Основні здобутки авторського аналізу способів формалізації ітеративних індикаторів знайшли відображення у розробленій програмі автоматичного перекладу ітеративних конструкцій.
Метою даної роботи не було створення комплексних програм перекладу англійських аспектуальних конструкцій українською мовою. Основною метою розробленої міні-програми перекладу англійських ітеративних індикаторів з прикметником every є доведення можливості практичного використання результатів комплексного аналізу мовного матеріалу і корпусу ітеративних індикаторів у існуючих системах автоматизованого перекладу з англійської мови українською.
Створена програма перекладу ітеративних конструкцій є показовою з точки зору встановлення стандартів для алгоритмізації перекладу аспектуальних параметрів висловлювання. Проведений аналіз способів перекладу англійських ітеративних конструкцій українською мовою довів, що аспектуальні (у нашому випадку ітеративні) характеристики речення, через відсутність чітких граматичних ознак, відтворюються у перекладі, переважно шляхом лексичних і синтаксичних трансформацій. Тому особливо важливими є визначення і дослідження контекстуальних моделей мови оригіналу і мови перекладу, їх формалізоване представлення у вигляді інваріантних формул з можливими розширеннями.
Через недосконалість існуючих універсальних автоматичних перекладачів створення таких вузькоспеціальних програм є особливо актуальним, оскільки вони специфікують окремі категоріальні (у даному випадку аспектуальні) ознаки висловлювання.
З метою дослідження сукупності варіантів перекладу ітеративних індикаторів зроблено вибірку художніх перекладів речень, що входять до корпусу ітеративних індикаторів, виділено також сукупності українських відповідників. Проведені статистичні розрахунки частотності використання того чи іншого варіанту перекладу представлені у Додатках у вигляді статистично орієнтованих таблиць.
Дані таблиці еквівалентів можуть бути використані як у створеній програмі, так і в існуючих загальних системах автоматизованого перекладу.
Наприкінці проведено порівняльний аналіз роботи сучасних систем автоматизованого перекладу, які використовуються у мережі Інтернет. Досліджено варіанти автоматизованого перекладу ітеративних індикаторів annual, last (next, prior to)+Ntime німецькою та російською мовами. Матеріал для дослідження був відібраний із сайту Європейської Федерації Журналістів. Проаналізовано переваги та недоліки існуючих програм автоматизованого перекладу, а також окреслено перспективи подальших досліджень у даній галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абубакарова Б.М. Способы передачи аспектуального значения итеративности: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Лен. гос. ун-т. Л., 1987. 20 с.
2. Амосов Н.М. Моделирование мышления и психики. К.: Наука, 1965. 254с.
3. Апресян Ю.Д. Толкование лексических значений как проблема теоретической семантики // Изв. АН СССР. Сер. лит. и яз. 1969. Т. 28. №1. С. 11-23.
4. Арутюнова Н.Д. Речевой акт // ЛЭС. М., 1990. С. 410-415.
5. Арутюнова Н.Д. В целом о целом. Время и пространство в концептуализации действительности // Логический Анализ языка. Семантика начала и конца. Под ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Индрик, 2002. С.3-18
6. Астафурова Т.Н. Категория итеративности в современном английском языке: Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.04. / Моск. гос. пед. ин-т иностр. языков. М., 1981. 32 с.
7. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
8. Ахундов М.Д. Концепции пространства и времени. М.: Наука, 1982. 219с.
9. Біскуб І.П. До проблеми аспектуального способу дії. // Науковий Вісник ВДУ. Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту Вежа”. 1998. - №3. С. 48-51.
10. Біскуб І.П. Лексико-граматичні засоби вираження ітеративного способу дії в сучасній англійській мові //Науковий вісник ВДУ. Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту Вежа”. 1999. №3. С. 32-34
11. Біскуб І.П. Відтворення аспектуального значення ітеративності при перекладі лексичного індикатора never” // Зб. наук. праць першої всеукр. конф. Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі”. Суми: Вид-во Сум. держ. ун-ту, 1999. С.3-6.
12. Біскуб І.П. Способи передачі аспектуального значення ітеративності лексичним індикатором never” // Тези доповідей Міжнародної наук. конф. Іноземна філологія на межі тисячоліть”. Харків: Константа, 2000. С. 22-24.
13. Біскуб І.П. Cпособи передачі аспектуального значення ітеративності лексичними індикаторами never” та always” // Науковий Вісник ВДУ. Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту Вежа”. 2000. - №2. С. 124-127.
14. Біскуб І.П. Часові параметри ітеративного способу дії // Науковий Вісник ВДУ. Луцьк: Вид-во Волин. держ. ун-ту Вежа”. 2002. - №5. С. 104-110.
15. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607 с.
16. Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. Л.: Наука, 1967. 192 с.
17. Бондарко А.В. Грамматическая категория и контекст. Л.: Наука, 1971. 270с.
18. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, 1976 . 225 с.
19. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 209 с.
20. Бондарко А.В. Теория грамматического значения и аспектологические исследования. Л.: Наука, 1984. 237 с.
21. Бондарко А.В. Теория функциональной грамматики: Введение. Аспектуальность. Временная локализованость. Таксис. Л.: Наука, 1987. 325с.
22. Бенвенист Э. Общая лингвистика: Пер. с фр. М.: Прогрес, 1974. 447 с.
23. Гальперин И.Р. Информативность единиц языка. М.: Высшая школа, 1974. С. 122-169.
24. Гак В.Г. Опыт применения сопоставительного анализа // Вопросы языкознания. 1966. № 2. С. 41-49.
25. Гордон Е.М., Крылова И.П. Тense and Voice in Modern English. М.: Международные отношения, 1971. 221 с.
26. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // ФН 1973. - № 1. С. 18-29
27. Долинина И.Б. Синтаксически значимые категории английского глагола. Л.: Наука, 1989. С. 8-15.
28. Домброван Т.И. Проблема грамматической классификации глагола в современном английском языке. Дис. канд. филол. наук Одесса, 1996. 288 с.
29. Йесперсен О. Философия грамматики. М.: Высшая школа, 1949. 407 с.
30. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80 ті-90 ті роки ХХ століття: Автореф. дис д-ра філол. наук: 10.02.04. / Київ. держ. ун-т К., 1999. 32 с.
31. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1996. 336 с.
32. Иванова И.П. Вид и время в современном английском языке. Л.: Изд-во ун-та, 1961. 215 с.
33. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1981. 285 с.
34. Ингве В. Значение исследований в области машинного перевода // Научно-техническая информация. М.: Наука, 1965. № 7. С. 43-61
35. Иртеньева Н.Ф., Барсова О.М., Блох М.Я., Теоретическая грамматика современного английского языка. М. Высшая школа, 1968. 197 с.
36. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // ФН 1972. - № 1. С. 15-21.
37. Каушанская В.Л. Грамматика английского языка. Л.: Просвещение, 1973. 315 с.
38. Козинцева Н.А. Временная локализованность действия и ее связи с аспектуальными, модальными и таксисными связями. Л.: Наука, 1991. 143с.
39. Кривченко Е.Л. К понятию семантическое поле” и методам его изучения // ФН 1973. - № 1. С. 23-30.
40. Кубрякова Е.С. Проблема представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структура представления знаний. М.: Наука, 1992. С. 82-140.
41. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространства и дискурса // Категоризация мира: пространство и время: Материалы научн. конф. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1997. С. 15-30.
42. Лайонз Дж. Введение в теоретическую лингвистику. М.: Прогресс, 1978. 543 с.
43. Логический анализ языка. Семантика начала и конца. Под ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Индрик, 2002. 646 с.
44. Мартине А. Основы общей лингвистики // Новое в лингвистике. М. 1963. Вып. 3. С. 23-39.
45. Маслов Ю.С. Вопросы сопоставительной аспектологии. Л.: Наука, 1978. 195 с.
46. Мельников Г.П. Язык как система и языковые универсалии. М.: Наука, 1969. 264 с.
47. Миллер Дж. Магическое число семь плюс или минус два. О некоторых пределах нашей способности перерабатывать информацию // Инженерная психология. Под ред. Д.Ю.Панова и В.П.Зинченко. М.: МГУ, 1964. С. 192-228
48. Мороховский А.Н. К проблеме текста и его категориальных признаков // Текст и его категориальные признаки. К.: Киев. гос. пед. ин-т, 1989. С. 3-12.
49. Мочар О.Ф. Локально-темпоральная спецификация в современном английском языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04. / Львовский гос. Университет им. Ивана Франка. Львов, 1991. 18 с.
50. Обухова В.Н. Проявление признака предельности в функциональной корреляции первичный имперфектив вторичный имперфектив” // Филологические науки. 1991. №3. С. 67-72.
51. Орлов Г.А. Современная английская речь. М.: Высшая школа, 1991. 240с.
52. Пещак М.М. Нариси з комп’ютерної лінгвістики. Ужгород: Закарпаття, 1999. 200 с.
53. Рожкова Д.К., Балин Б.М. Аспектуальные потенции форм английского глагола // Проблемы аспектологии. 1976. С. 98-108.
54. Сердюк В.М. Проблема виду в українській і англійській мовах. // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Харків: Константа, 2000. С. 277-278.
55. Слюсарева Н.А. Проблемы функциональной морфологии современного английского языка. М.: Наука, 1986. 197 с.
56. Старикова Е.Н. Проблемы семантического синтаксиса. К.: Вища школа, 1985. 123 с.
57. Старикова Е.Н. Импликационная предикативность в современном английском языке. Киев: Наука, 1974. С. 75-91
58. Степанова М.Д. Методы синхронного анализа лексики. М.: Высшая Школа, 1968. 237 с.
59. Степкина Т.Н. Аспектуальные средства современного английского языка. Воронеж: Изд-во ун-та, 1980. 117 с.
60. Степкина Т.Н. Практическая грамматика английского языка на базе функционально-семантического подхода. Воронеж: Изд-во ун-та, 1984. 183с.
61. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. М.: Наука, 1971. 294 с.
62. Тураева З.Я., Биренбаум Я.Г. Некоторые особенности категории количества (на материале английского языка) // ВЯ. 1985. №4. М.: Наука. С.122-130
63. Уфимцева А.А. К вопросу о лексико-семантической системе языка // ВЯ. 1962. № 4. М.: Наука. С. 21-28.
64. Уфимцева А.А. Слово в лексико-семантической системе языка. М.: Наука, 1968. 226 с.
65. Хомякова Е.Г. Антропоцентризм пространственно-временных параметров. // Сб. ст. Категоризация мира: пространство и время. М.: МГУ, 1997. С. 74-75.
66. Швачко С.А. Английские числительные и их место в лексико-семантическом поле количества: Автореф. дис д. филол. наук: 10.02.04. / Киевский ордена Ленина гос. университет им. Т.Г. Шевченко. Киев, 1983. 42 с.
67. Швачко С.О. Лінгвістичні параметри квантитативних слів англійської мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. К., 2000. - № 2. С. 91-97
68. Швачко С.О. Лінгвістична природа нумеральних знаків // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Суми: Вид-во Сумського державного університету, 2001. Вип. № 7. С. 286-291
69. Щур Г.С. Теория поля в лингвистике. М.: Наука, 1974. 295 с.
70. Язык. Человек. Время. / Под ред. А.И.Дородных, Г.В. Эйгер, Т.Ф.Локшина и др. Харьков: Основа, 1992. 153 с.
71. Ярцева В.Н. Типология грамматических категорий. Мещаниновские чтения. М.: Наука, 1975. С. 22-31.
72. Adriaens G., Small S. L. Word Expert Parsing Revisited in a Cognitive Science Perspective // Lexical Ambiguity Resolution: Perspectives from Psycholinguistics, Neuropsychology, and Artificial Intelligence. Ed. By S. Small. California, San Mateo: Morgan Kaufmann, 1988. P. 13-43
73. Atkins B.T.S., Clear J., Ostler N. Corpus Design Criteria // Literary and Linguistic Computing, Journal of the Association for Literary and Linguistic Computing, 1992. 7th Issue. №1. P. 1-16
74. Atkins B.T.S., Levin B., Zampolli A. (eds) Computational Approaches to the Lexicon. Oxford: Oxford University Press, 1994. 425 p.
75. Bache C. Verbal Aspect: A General Theory and Its Application to Present-Day English. Odense: Odense University Press, 1985. - 247 p.
76. Bache C., Basboll H., Lindberg C-E. Tense, Aspect and Action. Empirical and Theoretical Contributions to Language Typology. Berlin & New York: Mouton de Gruyter, 1994. P. 76-91.
77. Baker P., Syea A. Changing Meanings, Changing Functions. Papers Relating to Grammaticalization in Contact Languages. London: University of Westminster Press, 1996. P. 5-11.
78. Barsalou L.W. Frames, Conceptions, and Conceptual Fields // Frames, Fields and Contrasts: New Essays in Semantic and Lexical Organization. Ed by A. Lehrer and E.F. Kittay. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum, 1992. P.21-74
79. Bennett M. Of Tense and Aspect: One Analysis. New York: Academic Press, 1981. P. 13-29.
80. Bennett M. Events and Their Names. Oxford: Oxford University Press, 1988. 284 p.
81. Bentham van J.F.A.K. The Logic of Time. A Model-theoretic Investigation into the Varieties of Temporal Ontology and Temporal Discourse. Dordrecht: Reidel, 1986. 142 p.
82. Binnick R.I. Time and the Verb. Oxford: Oxford University Press, 1991. P. 11-19.
83. Bloch M. G. A Course in Theoretical English Grammar. М.: Высшая школа, 1983. 275 р.
84. Bloomfield L. Language. London: Allen and Unwin, 1933. 407 p.
85. Brinton L.J. The Development of English Aspectual Systems: Aspectualizers and Post-Verbal Particles. Cambridge: Cambridge University Press, 1988. 345 p.
86. Brown G., Yule J. Discourse Analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1983. 407 p.
87. Bybee J.L., Fleishman S. The Creation of Tense and Aspect Systems in the Languages of the World. Studies of the Language. Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins, 1989. Vol. 13. - №1. P. 51-103.
88. Bynon T. Serial Verbs and Grammaricalization. Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 1985. P.105-121.
89. Canavan J. The English Tense System: A Study of Temporal Meaning and Reference. Bonn: Bouvier, 1983. 372 p.
90. Chomsky N. Aspects of the Theory of Syntax. Cambridge: Ma:MIT Press, 1965. 286 p.
91. Chomsky N. Knowledge of Language. New York: Praeger, 1986. 391 p.
92. Chomsky N. The Minimalist Program. Cambridge: Ma:MIT Press, 1995. 267p.
93. Church K., Gale W., Hanks P., Hindle D. Using Statistics in Lexical Analysis // Lexical Acquisition: Exploiting On-Line Resources to Build a Lexicon. Ed. by U. Zernik. Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum, 1991. P. 115-164
94. Church K., Mercer R.,L. Introduction to the Special Issue on Computational Linguistics Using Large Corpora // Using Large Corpora. Ed. by S. Armstrong. Cambridge, MA: MIT Press, 1994. P. 1-24
95. Collins COBUILD English Dictionary (2nd Edition). Ed. by J. Sinclair. London: HarperCollins, 1995. 731 p.
96. Comrie B. Aspect. An Introduction to the Study of the Verbal Aspect and Related Problems. Cambridge: Cambridge University Press, 1976. 303 p.
97. Comrie B. Tense. - Cambridge: Cambridge University Press, 1985. 409 p.