Лі Цзіньбо. Державне регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного періоду

Короткий опис

Лі Цзіньбо. Державне регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного періоду : Дис... канд. наук: 08.02.03 2003

Лі Цзіньбо. Державне регулювання інноваційних процесів в економіці перехідного періоду. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування та регулювання економікою, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2002.
Дисертацію присвячено розробці науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання інноваційними процесами в організаціях економіки перехідного періоду, підвищенню їх ефективності. Уточнено поняття інноваційної діяльності: новизна”, інновація” (нововведення”). інноваційна діяльність”, інноваційний процес”, інноваційний проект”. Обґрунтовано методичний підхід до формування стратегії інноваційної діяльності. Розроблено перелік критеріїв для оцінки ефективності інноваційного проекту некількісними методами розрахунку. Обґрунтовано методику оцінки ефективності інноваційних проектів, яка передбачає комплексне використання формальних методів розрахунку кількісних показників і неформальних (експертних) методів. Розроблено методику оцінки інноваційних ризиків.

Одним з основних напрямків реформування економіки України є проблема вдосконалення управління інноваціями в організаціях. З метою підвищення рівня управління інноваційною діяльністю і забезпечення її ефективності у роботі уточнено поняття інноваційної діяльності: "новина", "інновація" ("нововведення"), "інноваційна діяльність", "інноваційний процес", "інноваційний проект". У дисертації проаналізовано стан інноваційної діяльності в Україні в цілому та у Харківській області зокрема, запропоновано основні напрямки поліпшення інноваційної діяльності.
Центральною проблемою управління інноваціями є розробка і реалізація інноваційної стратегії підприємства. У роботі обґрунтовано методичний підхід до формування стратегії інноваційної діяльності, що передбачає розробку альтернатив і вибір стратегії з урахуванням факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Єдиної для всіх підприємств моделі інноваційної стратегії не існує. Кожне підприємство, яке діє в ринковій економіці, унікальне за своїми характеристиками. Водночас викладені в роботі рекомендації щодо розробки інноваційної стратегії можуть бути використані різними підприємствами.
Унаслідок збільшення числа та ускладнення інновацій, а також підвищення вимог споживачів до їх широкого упровадження в усі сфери життя гострішою стає необхідність вдосконалення інноваційної діяльності на підприємствах і в організаціях. Це, у свою чергу, неможливо без урахування особливостей організації інноваційної діяльності. У роботі розкрито особливості організації інноваційної діяльності, сформульовано етапи її проведення з урахуванням розглянутих особливостей.
В управлінні інноваціями важлива роль належить оцінці інноваційних проектів. У роботі розроблено перелік критеріїв, який дозволить оцінити проект некількісними методами розрахунку. Добір інноваційних проектів за допомогою запропонованого переліку критеріїв дозволить розкрити усі переваги і недоліки проекту.
В роботі виділено особливості, характерні для інноваційних проектів, узагальнено показники оцінки їх ефективності. У результаті узагальнення показників, аналізу переваг і недоліків кожного з них, а також розробки переліку критеріїв, обґрунтовано методику оцінки ефективності інноваційних проектів, яка базується на комплексному застосуванні формальних методів розрахунку кількісних показників: чистого дисконтованого прибутку, внутрішньої норми рентабельності, індексу прибутковості, терміну окупності, модифікованої ставки рентабельності і неформальних (експертних) методів. Запропонована методика дозволить всебічно проаналізувати проект і знизити ризик для інвесторів при вкладенні коштів у цей проект.
Інноваційна діяльність у більшій мірі, ніж інші види діяльності, пов'язана з ризиком. Розроблена методика оцінки інноваційних ризиків, заснована на комплексному застосуванні бального методу, методів оцінки чутливості та стійкості проекту, дозволить обґрунтовано визначити розмір ризику, що дасть можливість приймати ефективні управлінські рішення при виборі проектів.
Встановлено, що економічне управління інноваційною діяльністю не достатньо без оцінки ефективності інноваційних проектів, що передбачає комплексне використання формальних методів розрахунку кількісних показників і неформальних (експертних) методів, що дозволить всебічно проаналізувати проект та знизити ризик для інвесторів при вкладенні коштів у цей проект.
Для комплексного та багатопланового розгляду проблеми економічного управління інноваційною діяльністю при створенні інноваційних проектів необхідно використовувати інструменти системного аналізу, прогнозування та моделювання