Лі Хуа. Управління міжнародною економічною діяльністю Гонконгу

Короткий опис

Лі Хуа. Управління міжнародною економічною діяльністю Гонконгу: дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004

Лі Хуа (КНР) Управління міжнародною економічною діяльністю Гонконгу.— Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 — організація управління, планування та регулювання економікою. — Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
Дисертаційна робота є першим в українській науці системним дослідженням специфіки управління економічним розвитком Гонконгу в умовах посилення світової глобалізації. Проаналізовано та узагальнено основні чинники, які обумовили феноменальний економічний успіх Гонконгу. Особлива увага приділена питанням управління зовнішньоекономічною діяльністю як вирішальному фактору економічного прогресу. Всебічно проаналізовано роль уряду у створенні сприятливих умов для підприємництва, конкретні механізми його впливу на економіку на макро- та мікрорівні. Виявлено важливі особливості розвитку бізнесу — співіснування різних форм підприємництва, ділові раціональні контакти і навіть взаємна підтримка різних організацій, підприємств, що забезпечують пропорційний, збалансований розвиток економіки Гонконгу. Досліджено перспективи та умови економічного співробітництва України і Гонконгу. Пропонуються заходи для його розширення та поглиблення.

На підставі проведеного дослідження можна зробити такі висновки.

Високі темпи економічного зростання Гонконгу пояснюються сукупністю історичних, економічних та інших чинників, які були своєчасно, послідовно та ситуаційно використано при раціональній та конструктивній ролі держави. Що стосується історичних чинників, то насамперед необхідно відзначити особливості розвитку економіки Гонконгу упродовж більш як століття як британської колонії. Особливість ця полягала в тому, що, незважаючи на політичну несвободу Гонконгу, він характеризувався економічною свободою та використовував переваги економіки найбільш розвинутої країни. Британська політика щодо Гонконгу будувалася на засадах постійного забезпечення умов для вільного розвитку економіки.
Відновивши свій політичний суверенітет над Гонконгом, Китайська Народна Республіка разом з тим зберегла високий ступінь економічної автономії Гонконгу. Ця автономія насамперед означала свободу ринкових відносин, що стало результатом втілення в життя закладеного в Конституції КНР і в китайських законах положення «одна держава — дві системи». ОАР Гонконг уповноважений самостійно вести свої адміністративні справи, користується автономією у фінансово-економічній, промислово-торговельній, транспортній галузях, в управлінні земельними і природними ресурсами, у сферах науки, техніки тощо.
У схемі економічного устрою ОАР Гонконг, що визначена в Основному законі, центральне місце посідають питання збереження капіталістичного ладу і охорони права приватної власності. Саме в цьому полягає головна особливість економічного устрою ОАР Гонконг і основна відмінність цього району від внутрішніх районів Китаю.
Основою сталого економічного розвитку Гонконгу є орієнтація на розвиток зовнішньоекономічних відносин та швидке реагування на зміни структури і динаміки світових ринків. Специфіка Гонконгу — невелика територія, обмеженість внутрішнього ринку тощо — обумовлюють визначальний характер зовнішніх чинників у розвитку економіки, насамперед зовнішньої торгівлі.
Головний зміст економічної політики гонконгського уряду можна охарактеризувати як м’яке” втручання. Її сутність полягає в дотриманні філософії економічного лібералізму, активній підтримці зовнішньоекономічної діяльності, системи свободи підприємництва і ряду інших економічних свобод, що сприяють успішному розвиткові економіки та підвищенню добробуту населення. Розподіл та використання виробничих ресурсів, інвестицій, установлення цін на сировину та готову продукцію тощо регулюють не чиновники уряду, а ринковий механізм. Однак насправді це політика спрямована на максимальне спрощення бюрократичних процедур, створення через відповідні законодавчі акти сприятливого інвестиційного клімату, що стимулює конкуренцію, зміцнення ринкових механізмів, протидіє корупції в усіх сферах економіки тощо. Важливий чинник успішної діяльності урядових органів — професіоналізм та високі моральні якості їхніх працівників, відповідальність за доручену справу.
Втручання уряду в управління економікою на мікрорівні також мінімальне. Воно стосується лише розроблення правових режимів підприємництва, порядку створення та реєстрації підприємств, питань податкової політики тощо. Простий і зрозумілий режим оподаткування доходів фірм та громадян, низькі податкові ставки як для фізичних, так і для юридичних осіб є важливими чинниками стимулювання робочої сили та інвестицій. Уряд Гонконгу створює такий правовий режим, щоб матеріальні інтереси урядовців та підприємців безпосередньо не пересікалися, але вони постійно спілкуються, проводять взаємні консультації, створюються умови взаємної ефективності. Своєрідність розвитку бізнесу в Гонконзі пояснює його важливі особливості — співіснування різних форм підприємництва, ділові раціональні контакти і навіть взаємна підтримка різних організацій, підприємств, що забезпечує пропорційний, збалансований розвиток економіки Гонконгу. Саме завдяки цьому чиннику гонконгський бізнес відіграє таку роль у світовій економіці, яка значно переважає його розміри.
Економіка Гонконгу характеризується повною відкритістю і великою залежністю від торгівлі. Гонконг підтримує активні комерційні торговельні зв'язки з 200 країнами і районами світу, з них понад 80 країн заснували в Гонконзі свої консульства або торгпредства. Найбільшим торговельним партнером Гонконгу є Китай. Зростання торгівлі з континентальним Китаєм було одним з головних чинників, що забезпечили швидке відновлення економіки Гонконгу в післявоєнний період. На сучасному етапі економічні зв’язки з континентальним Китаєм залишаються визначальним чинником економічного прогресу Гонконгу, а ринок першого є стабільним стимулятором економічного зростання.
Історично в Гонконзі сформувався великий міжнародний торговельний і банківський капітал, тісно переплетений фінансовими і торговельними групами. Гонконг по праву вважається головним фінансовим центром Азії. Біля ста держав і районів заснували в Гонконзі свої банки як опорні пункти в Азіатсько-тихоокеанському регіоні; з найбільших 100 світових банків 85 мають свої відділення в Гонконзі; з усіх зареєстрованих банків Гонконгу понад 90% є іноземними банками, які контролюються іноземним капіталом. Висока репутація Гонконгу як міжнародного фінансового центру забезпечується добре керованою і прозорою системою, діючою відповідно до міжнародних норм і стандартів, в основі яких лежать принцип сумлінності та жорсткі заходи проти корупції.
Важливу роль в економічному розвитку Гонконгу відіграє чітка, налагоджена система інформації та комунікації. Гонконг — місто, яке першим у світі створило єдину мережу цифрового електронного зв'язку. Він посідає перше місце за ступенем використання міжнародних каналів електронного зв'язку, а за кількістю факсимільних апаратів на душу населення поступається тільки Японії. Уся інформація, яку можна отримати через різноманітні канали, стає базою для прийняття рішень економістів, інвесторів і бізнесменів і в кінцевому підсумку сприяє успішному економічному розвитку Гонконгу.
В успішному розвитку підприємництва Гонконгу чималу роль відіграють посередницькі структури. Вони виконують різноманітні функції — допомагають у проведенні науково-дослідної роботи, надають техніко-економічну та іншу інформацію, сприяють розширенню зовнішньоекономічних зв’язків, розвитку конкуренції тощо.
Аналіз підприємницької діяльності Гонконгу свідчить про те, що чинниками, які забезпечують її успіх, є: економічна та фінансова свобода, грошово-кредитна стабільність, відкритість до інвестицій, відсутність дискримінації, високий ступінь прозорості й ефективності фінансових операцій, ефективна урядова протидія корупції та ін. Основний Закон Гонконгу передбачає, що уряд повинен забезпечувати вільний потік капіталів — як увезення, так і вивезення. Економічна свобода в Гонконзі означає передусім відсутність будь-яких обмежень на власність компаній. Згідно з законом будь-яка компанія може зареєструватися в Гонконзі як гонконгська компанія незалежно від національного походження її акціонерів. Так само компанії, основним місцезнаходженням яких є Гонконг, можуть вільно реєструватися за межами Гонконгу, якщо вони цього бажають.
Важливою ланкою, яка забезпечує стабільне функціонування економічної системи Гонконгу, є Незалежна комісія з боротьби з корупцією (ICAC), що протидіє корупції в усіх сферах економіки. Економіка Гонконгу має репутацію економіки, яка характеризується відносною відсутністю корумпованої практики в бізнесі. Це, у свою чергу, відіграє вирішальну роль у забезпеченні економічної свободи. Крім цього, судова влада ОАР Гонконг, що має репутацію незалежної і справедливої, протидіє будь-яким зловживанням, порушенням законності в діловій практиці.
На сучасному етапі в умовах загострення конкуренції у світі, особливо підвищення конкурентоспроможності Тайваню, Південної Кореї, Сінгапуру та ін., коли Гонконг опинився перед загрозою економічного спаду, чітко проявилися тенденції до перетворення гонконгської економіки в диверсифіковану. Стали швидко зростати нові виробництва, наприклад електронна промисловість, з'явилися численні нові вироби високої якості. Вони швидко зайняли міцні позиції на світовому ринку. Стратегія диверсифікованого виробництва дозволила Гонконгу успішно вийти зі скрутного становища, обійти рифи протекціонізму західних країн, зберегти перевагу в конкурентній боротьбі за ринки з новими індустріальними країнами Південно-Східної Азії. Продовжуючи розвивати зовнішню торгівлю, транспортну справу й експортну переробку, Гонконг став посилено розвивати фінансову справу, туризм, будівництво і нерухомість.

Для українських підприємців досвід ведення бізнесу у Гонконзі може становити значний інтерес. На жаль, на сьогодні Україна слабо представлена на такому вигідному фінансовому і торговельному ринку, як Гонконг. Українські підприємці віддають перевагу пошуку ділових партнерів насамперед у Європі чи Америці, а вже потім — в інших регіонах. Гонконг і Україна знають один про одного дуже мало. Водночас Україна і Гонконг мають багато можливостей для взаємного плідного ділового й інвестиційного співробітництва. Автор вважає, що для налагодження економічного співробітництва між Гонконгом та Україною необхідно здійснити передусім такі кроки: 1) вивчити можливості сторін для співпраці у галузі високих технологій; 2) створити розгалужену об'єднану банківську систему (відкриття банківських філій на території України та Гонконгу); 3) відкрити торговельні представництва; 4) організувати у найближчому майбутньому виставки-ярмарки, обмін делегаціями, семінари з участю представників обох заінтересованих сторін; 5) організувати спільну підготовку кадрів для подальшого співробітництва.