Логутова Тамара Григорівна. Організаційно - економічний механізм управління інноваційним розвитком регіону

Короткий опис

Логутова Тамара Григорівна. Організаційно - економічний механізм управління інноваційним розвитком регіону : Дис... д-ра наук: 08.00.05 2008

Логутова Т.Г. Організаційно економічний механізм управління інноваційним розвитком регіону. Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.05 Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут проблем ринку та економіко екологічних досліджень НАН України, Одеса, 2008.
У дисертації обґрунтовано методологію, методичні підходи та напрями формування організаційно економічного механізму управління інноваційним розвитком регіонів. Аргументовано механізм взаємодії суб’єктів інноваційної діяльності, визначено особливості управління нею в умовах ринкової економіки, одержано розвиток положення про необхідність взаємозв’язку та узгодження змісту законів, які стосуються інноваційної діяльності підприємств, та обґрунтовано напрямки удосконалення ланок і елементів організаційно економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону. Запропоновано нові підходи до визначення методології формування організаційно економічного механізму управління інноваційною діяльністю регіону. Розроблено пропозиції до удосконалення методів структуризації фінансової логістичної системи господарюючих суб’єктів та обгрунтування стратегії їх інноваційного розвитку з використанням принципів логістики та бюджетування. Запропоновано методичні підходи до використання фінансових потоків та фінансових посередників як складових ланок механізму управління інноваційним процесом. Розроблена стратегія формування та структура організаційно економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону, яка ґрунтується на посиленні економічної самостійності територій, застосуванні логістичного підходу до організації фінансових потоків.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає у формуванні організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону й розробці науково-практичних рекомендацій з його реалізації. За наслідками виконаної дисертаційної роботи можна сформулювати такі основні висновки:
1. Дисертантом встановлено, що основними передумовами розвитку інноваційних процесів є: необхідність погоджених дій і взаємна зацікавленість державної, регіональної, територіальної влади й керівників підприємств, об'єднань і установ щодо залучення необхідних коштів як від внутрішніх (вітчизняних), так і від зовнішніх (закордонних) інвесторів на виконання цільових інноваційних програм і проектів; необхідність удосконалення інноваційно - інвестиційного законодавства з метою створення сприятливого інвестиційного клімату і залучення інвестицій. Автором запропоновано механізм взаємодії суб'єктів інноваційної діяльності, що поєднує державу, регіон, підприємства; обґрунтовано визначальну роль держави у виборі пріоритетних напрямків розвитку народного господарства, визначені основні інструменти інноваційної взаємодії.
2. Автором, на основі аналізу різних інвестиційних і інноваційних моделей розвитку, що використовуються розвиненими країнами, визначено, що Україні необхідна індивідуальна інвестиційно-інноваційна модель розвитку, в якій мають бути виділені пріоритетні напрямки, обумовлені існуючими економічними й політичними умовами. Найбільш проблемними в Україні є: система податкового регулювання, корупція, політична нестабільність, слабка інновативність, обумовлена зменшенням високотехнологічних виробництв, криза фундаментальної та прикладної науки. Автором установлено, що основними принципами інноваційної моделі розвитку економіки України мають бути такі: створення державної концепції підтримки й регулювання інноваційної діяльності; організація фінансового забезпечення інноваційних процесів; обов'язкова державна підтримка державою науки й освіти; забезпечення високої вартості робочої сили; превалювання темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання доходів населення; превалювання інтелектуальної праці над індустріальною.
3. В результаті проведеного в роботі дослідження автором розкрито ефективність системного підходу до управління інноваційним розвитком економіки регіону, що полягає у виявленні зв'язку об'єкта із проблемами його функціонування та розвитку. Використання системного підходу до вирішення проблеми управління інноваційним розвитком дозволило визначити найбільш ефективні інструменти, необхідні для формування організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону. Обґрунтовано, що одним з основних і найбільш значущих елементів такого механізму є фінансові потоки.
4. Автором запропоновано здійснювати управління фінансовими потоками господарюючих суб'єктів з позиції логістичного підходу, що дозволить оптимізувати суми коштів на рахунках господарюючих суб'єктів і забезпечити достатній рівень їх ліквідності. Проведене дослідження дозволило автору запропонувати схему ієрархічної структури фінансової логістичної системи господарюючих суб'єктів, що дозволяє гармонізувати внутрішні й зовнішні бізнес-процеси, підвищити ефективність діяльності структурних підрозділів, скоротити загальні витрати й зменшити собівартість продукції, розширити ринки збуту продукції, підвищити якість обслуговування споживачів і підвищити в цілому конкурентоспроможність підприємства.
5. В дисертаційному дослідженні доведено, що для оптимізації управління фінансовими потоками доцільно використовувати систему бюджетування, що дозволить підвищити фінансову дисципліну, відповідальність кожного підрозділу за виконання фінансових показників, відкриє широкі можливості для використання інформаційних технологій в оперативному контролі та в галузі фінансової аналітики.
6. Дисертантом визначено стратегію формування організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону з обґрунтуванням тенденцій розвитку фінансового забезпечення системи місцевого самоврядування та необхідність їх урахування на базі використання логістичного підходу.
7. В результаті проведених у дисертації досліджень, автором визначено особливості організації фінансових потоків у регіонах на основі урахування кліматичних, виробничих, соціальних і економічних умов діяльності господарюючих суб'єктів та запропоновано структуру фінансового механізму інноваційного перетворення регіону, засновану на систематизованій дисертантом структурі фінансової системи промислового регіону, в якій позначені встановлені зв'язки між інституціональними суб'єктами, що дозволило виявити джерела регіональних фінансових ресурсів для подальшого використання їх в інноваційних процесах.
8. Автором розроблено організаційний механізм управління інноваційним розвитком регіону, що поєднує інвесторів і реципієнтів, та є складовим елементом організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону.
9. В результаті проведеного дослідження, автором запропоновано до організаційної структури управління інвестиційно - інноваційною діяльністю регіону включити інформаційно-аналітичний центр, до функцій якого буде входити прийом, аналіз, нагромадження інформації, що стосується потенційних інвесторів, реципієнтів, інвестиційних проектів, що дозволить скоротити час на пошук потенційних партнерів - суб'єктів інноваційної діяльності, заощадити фінансові кошти реципієнтів, які зможуть одержувати аргументований висновок по будь-якому інвестиційному проекту й забезпечити економічну безпеку учасників інвестиційно-інноваційних процесів.
10. Відповідно до поставлених завдань та розроблених фінансового і організаційного механізмів управління інноваційною діяльністю автором розроблено структуру організаційно - економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону, що складається із взаємозалежних зовнішнього та внутрішнього механізмів регулювання інноваційної діяльності.
11. Дисертантом визначено роль і місце фінансових посередників в інноваційному розвитку національного господарства. Виконано аналіз діяльності фінансових посередників (банківських і небанківських фінансово-кредитних установ) в Україні та в окремо взятому регіоні. В результаті досліджень установлено, що, в основному вітчизняні фінансові посередники, незважаючи на кризові явища в економіці України, змогли забезпечити фінансовими ресурсами розвиток і стабілізацію економіки.
Установлено, що банківська система України забезпечувала фінансовими коштами розвиток вітчизняного бізнесу, кредитуючи різні галузі промисловості на тривалі строки, в той час, як іноземні інвестори воліли розміщати свої кошти в галузях з швидкою окупністю вкладень.
12. Дисертаційні дослідження довели, що незважаючи на відставання небанківських фінансово - кредитних установ у своєму розвитку від банківської системи, вони відіграють більшу роль в інвестиційних процесах держави в цілому та в окремих регіонах. Автором рекомендовано активізувати діяльність страхових, інвестиційних, фінансових компаній, недержавних пенсійних фондів, лізингових компаній за допомогою інструментів фондового ринку для генерації інвестиційних фінансових потоків.
13. Дисертантом запропоновано для реалізації стратегії організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком регіону використовувати економіко-математичну модель визначення оптимальних фінансових джерел для інноваційного розвитку господарюючих суб'єктів, що дозволить спрогнозувати вибір найбільш вигідних фінансових джерел. За допомогою кореляційно - регресійного аналізу автором виявлено залежність інновацій від різних джерел фінансування: від прямих іноземних інвестицій, банківських кредитів, ресурсів страхових організацій; власних коштів підприємств і коштів фізичних осіб та установлено, що за період незалежного розвитку, основними фінансовими джерелами інноваційних процесів в Україні були банківські кредити, у Донецькій області найбільш впливовими були банківські кредити й власні кошти підприємств.
14. Відповідно до встановлених у процесі досліджень закономірностей, автором запропоновано блок - схему системного підходу до нагромадження й відбору інформації в інформаційно-аналітичному центрі (ІАЦ), що входить до регіонального центру управління інноваційно-інвестиційним розвитком регіону. Основними критеріями відбору є надійність, безпека, довговічність. Формування інформаційної бази включає комплексну оцінку отриманої інформації, її корегування, контрольну оцінку й наступну видачу замовнику.
15. В дисертаційній роботі запропоновано математичну модель визначення ефективності ІАЦ, як елемента організаційного механізму управління інноваційним розвитком господарюючих суб'єктів. За допомогою розробленої моделі виконано прогнозний розрахунок ефективності ІАЦ з урахуванням різних параметрів: зміни вартості інвестиційних проектів, їх кількості, індивідуальних особливостей, витрат праці.
Дисертаційні дослідження дозволили автору довести, що економічна ефективність ІАЦ збільшується зі збільшенням вартості проектів та їх кількості і залежить від індивідуальних особливостей і витрат праці. Отримані за результатами дисертаційної роботи наукові положення й практичні рекомендації є методологічною основою подальших досліджень проблематики формування організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком національної економіки.