Мачкур Леся Анатоліївна. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного контролю діяльності підприємств в умовах трансформації економіки

Короткий опис

Мачкур Леся Анатоліївна. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного контролю діяльності підприємств в умовах трансформації економіки: дисертація канд. екон. наук: 08.02.03 / Львівський національний ун-т ім. І.Франка. - Львів, 2003

Мачкур Л.А. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного контролю діяльності підприємств в умовах трансформації економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2002
У дисертації розглянуто теоретичні та прикладі аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного контролю діяльності підприємств. Запропоновано розглядати систему стратегічного контролю як сукупність чотирьох елементів: контроль відхилень від стратегічних планів, контроль стратегічних передумов, система завчасного попередження, стратегічне несфокусоване спостереження. Обгрунтовано і розроблено схему побудови збалансованої системи показників стратегічного контролю, показано, яким чином вона може бути використана для вдосконалення стратегічного управління. В рамках цієї схеми розроблено інтегральний показник гнучкості, який дозволяє всебічно охопити діяльність підприємств і надати інформацію, необхідну як для процесу управління підприємством, так і для коригування державної політики стосовно діяльності стратегічно важливих підприємств.

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і нове роз’яснення наукової проблеми, що проявляється у розробці конкретних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного контролю діяльності підприємств. Основні висновки, які одержано в дисертації, зводяться до наступного:
1. Стратегічний контроль слід розглядати як оптимальний засіб впливу на процес формування та реалізації стратегії, адаптації стратегічного планування до змін середовища бізнесу. Система стратегічного контролю об’єднує чотири структурних елементи: контроль за відхиленнями від стратегічних планів (контроль реалізації стратегії); контроль стратегічних передумов (перевірка припущень стосовно зовнішніх факторів та власного ресурсного потенціалу); завчасне попередження (забезпечення інформації для вироблення рішень з усунення стратегічних відхилень); несфокусоване спостереження (стратегічний моніторинг, безперервне сканування зовнішнього середовища). Завдяки такій структуризації стратегічний контроль подано у вигляді двопетлевого зворотного зв’язку, де першу петлю формує елемент контролю за відхиленнями від стратегічних планів, а всі інші елементи формують другу петлю.

Аналіз більшості традиційних фінансово-орієнтованих систем показників оцінки діяльності підприємств показав їхню нездатність у повному об’ємі задовольняти інформаційно-аналітичні потреби стратегічного контролю. Засобом інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного контролю, який дасть змогу найповніше відобразити усі аспекти управлінської діяльності, вважаємо методику збалансованої системи показників стратегічного контролю. Вона забезпечить поглиблений причинно-наслідковий аналіз стратегій підприємства (в тому числі нефінансових) з урахуванням інтересів усіх груп впливу; охоплення всіх основних сфер діяльності підприємства, поєднання універсальних та унікальних критеріїв оцінки і придатність до здійснення контролю як на різних рівнях управлінської ієрархії підприємства, так і на рівні органів державного управління; інтеграцію додаткових показників та їхніх груп, які б враховували особливості трансформаційного періоду і були придатними для здійснення регуляторних функцій; аналіз релевантності стратегій розвитку та їх коригування на основі безперервного зворотного зв’язку.
Важливість стратегічного управління для нафтохімічної галузі зумовлена такими чинниками, як масштабність і багатопрофільність виробництва, складність і наукоємність продукції, тривалий і вартісний процес розробки та запуску у виробництво, гостра конкуренція на ринках хімічної продукції, тривалий і суперечливий характер приватизаційних процесів у галузі, що супроводжується, як правило, приходом іноземного інвестора. Відповідно для нафтохімічних підприємств, які мають виключно важливе значення для економіки, набуває особливої актуальності система стратегічного контролю діяльності. При цьому така система повинна бути спрямована як на всебічну підтримку процесу реалізації стратегічних цілей, так і на максимальне врахування державних інтересів стосовно діяльності таких підприємств.
При побудові системи інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного контролю слід передбачити здійснення таких етапів, як переформулювання основних сфер збалансованої системи показників з орієнтацією на стратегічні завдання (групування показників контролю за стратегічними напрямами та прогностичною здатністю), виділення результативних і факторних показників кожної сфери стратегічного контролю і встановлення взаємозв’язків між ними з урахуванням фактора часу, створення моделі комплексної оцінки та прогнозування виконання стратегічних планів, побудова структурно-логічної моделі підприємства, розробка детального паспорта кожного показника, включеного в систему стратегічного контролю.
Оцінку відносної значущості окремих показників контролю та їхніх груп, яка є необхідною при побудові моделей прогнозування успішності реалізації стратегій, запропоновано здійснювати з використанням факторного аналізу. Такий підхід є доцільним і при формуванні кількісної оцінки якісних показників, включених у збалансовану систему стратегічного контролю.
Розроблено методику оцінки та прогнозування гнучкості (автономності) виробничо-господарської діяльності. Вона базується на інтегральному показникові гнучкості, який охоплює внутрішній, зовнішній оборонний і зовнішній наступальний аспекти гнучкості. Контроль даного показника є умовою виконання стратегії мінімізації ризиків забезпечення оборонної і переходу до наступальної гнучкості, що у свою чергу вимагає зменшення залежності як від основних зовнішніх чинників (постачальники стратегічних сировинних ресурсів, технологій та інформації, джерела фінансування, посередники), так і від внутрішніх чинників (безпека технологічних процесів, інерційність виробничої системи в умовах мінливого попиту). Ця стратегія відіграє особливо важливу балансувальну роль в умовах переходу підприємств з-під державного контролю під контроль приватного (особливо іноземного) інвестора.