Мацьків Галина Ярославівна. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу

Короткий опис

Мацьків Галина Ярославівна. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу : Дис... канд. наук: 12.00.09 2008

Мацьків Г.Я. Кримінально-процесуальні строки при застосуванні заходів процесуального примусу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. Київський національний університет внутрішніх справ. Київ, 2008.
Дисертація присвячена визначенню поняття кримінально-процесуальних строків, дослідження проблеми їх обчислення та дотримання при застосуванні заходів процесуального примусу. Обґрунтовується необхідність коригування деяких передбачених в КПК України строків, пов’язаних із застосуванням заходів процесуального примусу, та встановлення нових. Пропонуються інші шляхи розв’язання проблемних моментів щодо кримінально-процесуальних строків при застосуванні заходів процесуального примусу, які виникають в практичній діяльності ОВС та прискорення кримінального судочинства.

Виходячи із поставлених в даному дисертаційному дослідженні завдань, ми прагнули передусім зосередити увагу на розробці науково-практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення правової регламентації кримінально-процесуальних строків при реалізації заходів процесуального примусу, що сприятиме усунення проблемних питань у практичній діяльності органів дізнання, досудового і судового слідства та підвищення ефективності кримінального судочинства.
До найбільш істотних результатів дослідження, які мають теоретичне та практичне значення можна виділити наступні позиції.

Кримінально-процесуальні строки виступають важливим елементом кримінально-процесуальної діяльності та гарантом прав та законних інтересів особи. Кримінально-процесуальний строк це, на нашу думку, різновид правових засобів, врегульований кримінально-процесуальним законом та відомчими підзаконними нормативними актами або рішенням уповноваженого органу момент або період часу, що становить гарантію реалізації права та виконання обов’язку суб’єкта кримінально-процесуальних відносин, спрямований на забезпечення досягнення в кожній кримінальній справі завдань кримінального судочинства.
Враховуючи невиправдані затягування судових процесів у кримінальних справах, запропоновано передбачити в главі 24 КПК України окрему норму під назвою: Строки судового розгляду” такого змісту: Справа, в якій підсудний перебуває під вартою, повинна бути розглянута судом на протязі двох місяців з моменту призначення справи для слухання і до моменту проголошення вироку, а у особливо складних справах із можливістю продовження головою апеляційного суду відповідною мотивованою постановою до шести місяців”;
Розвинуто положення, що стосується коригування обчислення строків при затриманні особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з тим, щоб передбачений Конституцією України 72-годинний строк затримання у всіх випадках відраховувався з моменту фактичного обмеження особистої свободи.
З метою забезпечення прав та законних інтересів особи у кримінальному судочинстві обґрунтовано пропозицію щодо доповнення ст. 165-2 КПК України про негайне звільнення затриманої особи, якщо протягом 72 годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Для недопущення порушення прав та законних інтересів громадян пропонується складати протокол про затримання особи, яка підозрюється у вчиненні злочину згідно ст. ст. 106, 115 КПК України негайно після фактичного затримання, а в разі необхідності встановлення особи не пізніше трьох години з моменту фактичного затримання.
Акцентується увага на розроблення механізму юридичної відповідальності з відповідними санкціями за ухилення адвоката, призначеного в якості захисника та керівника адвокатського об’єднання від виконання ними обов’язків щодо захисту осіб за призначенням слідчого чи суду, шляхом покладання таких функцій на органи юстиції.

В роботі виявлені проблеми та недоліки правової регламентації кримінально-процесуальних строків при застосуванні заходів процесуального примусу. Автором обґрунтовуються також наступні пропозиції: змінити ст. 165-2 КПК України в тому питанні, щоб слідчий без погодження із відповідним прокурором звертався відразу до суду з клопотанням про проведення обшуку, примусової виїмки із житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку; вноситься пропозиція визначити строк внесення застави на протязі 3 днів, а також пропонуються деякі зміни до ст. 97 КПК України в контексті збільшення строків розгляду заяв та повідомлень про злочини.