Матеюк Олег Анатолійович. Психологічний вплив командира на підлеглих у військово-професійній діяльності

Короткий опис

Матеюк Олег Анатолійович. Психологічний вплив командира на підлеглих у військово-професійній діяльності : дис... д-ра психол. наук: 19.00.09 / Національна академія держ. прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. — Хмельницький, 2006. — 437арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 367-405

Матеюк О. А.Психологічний вплив командира на підлеглих у військово-професійній діяльності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 «Психологія діяльності в особливих умовах». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2006.
Дисертацію присвячено теоретико-методологічному та експериментальному дослідженню проблеми професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих як системного утворення. Виявлено структуру, властивості, функції професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих. Розглянуто модель професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих, визначено та описано його алгоритм, закономірності, а також психологічні механізми, що складають його основу. Розроблено технології, що базуються на систематизації стратегій, основних тактик і технік професійного психологічного впливу військового керівника на підлеглих, методик вибору системокомплексів його засобів, способів, методів і форм.

Системне, теоретико-методологічне та експериментальне дослідження ППВ військових керівників на підлеглих у процесі їх професійної діяльності включає розгляд йоготеоретичних основ: методології, феноменології, структурної та функціональної організації, сутності, динаміки розвитку, принципів застосування, психологічних механізмів і закономірностей, класифікації типів, видів, засобів, способів, методів і форм, умов і чинників, що впливають на ефективність його застосування в практичній діяльності військових керівників, а такожтехнологічних основ: стратегії, сукупності тактик і технік ППВ військових керівників на підлеглих, їх застосування залежно від умов використання, а також вибору відповідних засобів, способів, методів і форм ППВ, теоретичного обґрунтування організації та ефективності їх застосування. Воно дало змогу не лише вийти на новий рівень теоретичного осмислення цього надзвичайно складного соціально-психологічного явища, але й розробити цілісну технологічну систему регуляції поведінки військових керівників системи «людина-людина» в процесі їх професійного спілкування відповідно до конкретного виду військово-професійної діяльності: управлінської, виховної, психокорекційної, психотерапевтичної, контролюючої тощо.
Теоретико-емпіричне дослідження ППВ як соціально-психологічного явища, що було здійснено нами, дало змогу, передусім, виявити його специфіку в порівнянні з іншими видами психологічного впливу, дати визначення феноменології цього виду впливу, обґрунтувати його місце в системі інших понять, його роль у продуктивності професійних стосунків військових керівників системи «людина-людина» з підлеглими.
Результати дослідження створили підставу для опису явища, що вивчається, відповідно до якого професійний психологічний впливвійськового керівника на підлеглихце інтегральне поняття, складне, системне, багаторівневе соціально-психологічне явище, що відображає процес цілеспрямованого, комплексного, високоефективного, поліфункціонального, психологічно вивіреного, технологічно організованого креативного впливу військового керівника на одиничний або груповий суб’єкт у межах інтерсуб’єктної взаємодії з військово-професійною метою.
Аналіз різних видів військово-професійної діяльності, з функціональної точки зору, що був здійснений нами, дав змогу зробити висновок про те, що професійний психологічний вплив є неодмінною складовою структури діяльності військових керівників, які володіють військовими професіями, що належать до персоніфікованої системи «людина-людина» та виконують відповідні військово-професійні функції: управління, комунікації, формування необхідних настанов, виховання, розвитку, контролю, психокорекції, психотерапії, маніпуляції, інформації, оздоровлення, стимуляції, актуалізації, регуляції, модифікації поведінки та діяльності підлеглих тощо.
Функціональний критерій видової відмінності, що був виділений нами аналітичним шляхом, дав змогу провести класифікацію типологій ППВ військового керівника на підлеглих, обґрунтувати стратегії й тактики його використання у процесі їх військово-професійної діяльності.
Результати аналізу експериментального дослідження, що були одержані нами, їх класифікація, а також систематизація використаних наукових джерел дали можливість побудувати модель ППВ військового керівника на підлеглих та, як наслідок, вирішити головне завдання теорії в межах проблеми, що розробляється, яке полягає в поясненні закономірностей і механізмів явища, що вивчається, а також уточнити основні закономірності і сформулювати основний закон-тенденцію ППВ військового керівника на підлеглих: рівень ефективності професійного психологічного впливу військових керівників на підлеглих прямо пропорційно співвідноситься з рівнем розвитку їх міжособистісних стосунків, який відображається в ступені довірчості між сторонами цієї інтерсуб’єктної взаємодії.
Уся виконана нами аналітико-синтетична розробка явища, що вивчається, дала змогу описати алгоритм високоефективного цілеспрямованогоППВ, який полягає в тому, що розвиток міжособистісних стосунків військових керівників з підлеглими за допомогою подолання «фільтрів» їх психологічного захисту, що супроводжується підвищенням рівня довірчості між сторонами інтерсуб’єктної взаємодії, дає змогу військовому керівникові досягти рівня мотиваційного «ядра» особистості підлеглого, створює умови для ефективного управління його мотивацією та, опосередковано, його поведінкою і діяльністю для досягнення військово-професійної мети.
Результати експериментальних досліджень, що були проведені нами, стали основою виявлення структурної будови соціально-психологічної компоненти психологічного захисту, яка складається з таких підсистем: «фільтра безпеки», «фільтра інтересу» та «фільтра довіри».
Професійний психологічний вплив військових керівників на підлеглиху системі військово-професійних відносин як психологічний феномен є складним, багаторівневим, украй мінливим, саморегульованим системним утворенням, що визначає інтерсуб’єктний вплив сторін взаємодії в межах військово-професійної діяльності за допомогою, передусім, видозміни мотиваційно-смислової сфери кожного з суб’єктів цієї взаємодії.
Ефективність процесу перетворення мотиваційно-смислової сфери особистості об’єкта ППВ залежить від: сукупності певних умов і чинників, що обумовлюють досягнення мети впливу; загальних і часткових психологічних механізмів, що регулюють цей процес; загальних і специфічних законів (закономірностей), за якими цей процес відбувається.
Активізація зазначених детермінант, що забезпечують досягнення військово-професійних цілей суб’єктом ППВ, здійснюється технічними прийомами, тактиками та стратегією використання відповідної сукупності засобів, способів, методів і форм ППВ, які являють собою систему технологій ППВ військового керівника на підлеглих.
Усебічне вивчення військовим керівником теоретичних основ професійного психологічного впливу на підлеглих (феноменології, сутності, функцій, принципів його застосування, структури, психологічних механізмів, класифікації типів, видів, засобів, способів, методів і форм, умов і чинників, що впливають на ефективність його застосування), а також використання ним цілісної технологічної системи регуляції поведінки підлеглих під час професійного спілкування з ними дають змогу суттєво підвищити рівень ефективності військово-професійної діяльності військовослужбовців.
Основу інноваційної технології ППВ військового керівника на підлеглих у процесі їх військово-професійної діяльності складає система методів пенетрантного (проникаючого) та альтераційного (трансформуючого) типів впливу, що дають військовому керівнику можливість з високим ступенем імовірності долати підсистеми соціально-психологічного захисту об’єкта управлінського, виховного, психокорекційного та іншого військово-професійного впливу, досягати його особистісного (мотиваційного) «ядра» та, на цьому рівні інтерсуб’єктної взаємодії, видозмінювати його, тобто керувати його поведінкою та діяльністю для досягнення військово-професійної мети.
Як свідчать результати дослідження, методи деформуючого (дисторційного) типу в практичній, зокрема військово-професійній, діяльності є малоефективними та не досягають належного результату. Окрім цього, сфера їх застосування обмежена соціально-правовими нормами, що регулюють процес інтер- або полісуб’єктної взаємодії.
Система тактичних і технічних прийомів використання військовим керівником системи «людина-людина» усього психологічного арсеналу засобів, способів, методів і форм ППВ, що була нами розроблена, дає йому можливість застосовувати їх у системі своєї військово-професійної діяльності для здійснення цілеспрямованого управління поведінкою партнера по спільній військово-професійній діяльності. Навчання військових керівників системи «людина-людина» основ ППВ, а також технології його застосування, пришвидшує досягнення ними необхідного рівня професіоналізму. Розробка проблеми ППВ військових керівників на підлеглих не лише робить свій внесок у досягнення цими фахівцями значно вищого рівня професійної майстерності, але й сприяє формуванню загальних принципів удосконалення професійної діяльності фахівців будь-якого профілю.
Результати комплексного дослідження, що було проведене нами, можуть розглядатись як передумова формування та розробки в межах соціально-психологічної галузі науки нового наукового напряму «Психології професійного впливу».
Виконане дисертаційне дослідження, зрозуміло, не претендує на вичерпне висвітлення теоретичних і технологічних проблем практичного застосування ППВ у фаховій діяльності представників персоніфікованої системи «людина-людина». Подальші наукові перспективи цього наукового напряму автор убачає у розробці проблеми використання теорії та технології ППВ щодо інших конкретних видів професійної діяльності управлінської, виховної, політичної, юридичної, дипломатичної, медичної, економічної тощо. На порядку денному розробка теорії та прикладних технологій професійного психологічного захисту особистості, групи та суспільства в цілому.