медико-соціальне обґрунтування оптимізації перинатальної допомоги сільському населенню

Короткий опис

Міністерство охорони здоров'я україни
івано-франківський національний медичний університет

На правах рукопису

федорків наталія борисівна

УДК 616-058+612.648+316.344.55

медико-соціальне обґрунтування оптимізації перинатальної допомоги сільському населенню

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Кольцова Наталія Іллівна

Івано-Франківськ 2009

зміст
вступ...................................................................................................................... 5
розділ 1. сучасні проблеми стану здоров'я вагітних
жінок і новонароджених та надання їм медичної допомоги як державна проблема (аналітичний огляд наукової літератури).......................................................................................................... 12
1.1. Політика держави в організації медико-соціального забезпечення
вагітних жінок і новонароджених.......................................................................... 13
1.2. Роль перинатальної допомоги в системі покращення демографічної
ситуації в Україні і світі.......................................................................................... 17
1.3. Основні тенденції стану репродуктивного здоров'я жінок.......................... 19
1.4. Особливості формування здоров'я вагітних жінок сільської місцевості
під впливом чинників навколишнього середовища............. 22
РОЗДІЛ 2.програма, матеріали та методи дослідження........... 28
розділ 3. аналіз здоров'я вагітних жінок сільської
місцевості прикарпаття............................................................................ 41
3.1. Демографічні показники.................................................................................. 41
3.2. Захворюваність за даними звертань в лікувально-профілактичні
заклади...................................................................................................................... 45
3.3. Захворюваність за даними медичних оглядів................................................ 54
3.4. Захворюваність за даними медико-соціологічного дослідження................ 59
розділ 4. Стан здоров'я новонароджених......................................... 66
4.1. Динаміка та структура перинатальної смертності........................................ 66
4.2. Характеристика здоров'я новонароджених................................................... 74
розділ 5. особливості Чинників навколишнього
середовища, що обумовлюють стан здоров'я сільських
жінок прикарпаття........................................................................................ 82
5.1. Клімато-географічні умови проживання сільського населення
Прикарпаття............................................................................................................. 82
5.2. Чинники способу життя................................................................................... 85
розділ 6. система надання медичної допомоги вагітним жінкам сільської місцевості прикарпаття.................................... 101
розділ 7. наукове обґрунтування моделі системи нада-
ння перинатальної допомоги сільським жінкам ТА ЇЇ
ЕФЕКТИВНІСТЬ..................................................................................................... 132
7.1. Наукове обґрунтування моделі....................................................................... 132
7.2. Ефективність моделі........................................................................................ 157
обговорення результатів дослідження............................................ 164
висновки............................................................................................................. 186
практичні рекомендації............................................................................. 190
список використаних джерел............................................................... 192
додатки................................................................................................................ 229
Додаток А. Програми обліку, розроблені для дослідження................................ 229
Додаток Б. Таблиці до розділу 3.1.......................................................................... 268
Додаток В. Таблиці до розділу 3.2......................................................................... 272
Додаток Г. Таблиці до розділу 3.3.......................................................................... 285
Додаток Д. Таблиці до розділу 3.4......................................................................... 296
Додаток Е. Таблиці до розділу 4.1......................................................................... 301
Додаток Ж. Таблиці до розділу 4.2........................................................................ 303
Додаток З. Таблиці до розділу 5.2......................................................................... 316
Додаток И. Таблиці до розділу 6........................................................................... 342
Додаток К. Акти впровадження............................................................................ 361

перелік умовних скорочень

ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров'я
ГС група спостереження
ЕКГ електрокардіографія
ЗПСМ загальна практика / сімейна медицина
МКХ-10 Міжнародна класифікація хвороб та споріднених проблем
охорони здоров'я десятого перегляду
МОЗ Міністерство охорони здоров'я
ОПЦ обласний перинатальний центр
ПМСД первинна медико-санітарна допомога
ППАН пропорційний показник антенатальної смертності
ППІН пропорційний показник інтранатальної смертності
ПМН пропорційний показник мертвонародження
ППРН пропорційний показник ранньої неонатальної смертності
ПППС пропорційний показник перинатальної смертності
ПР перинатальний ризик
СДСХ стандарт диспансерного спостереження хворого
СЛА сільська лікарська амбулаторія
ФАП фельдшерсько-акушерський пункт
ФР фактор ризику
ЦРЛ центральна районна лікарня

ВСТУП

Актуальність теми. Репродуктивне здоров'я та здоров'я дітей у спектрі проблем загального здоров'я населення залишається першочерговою турботою цивілізованого суспільства, оскільки вони є інтегральним показником соціально-економічного розвитку суспільства, рівня добробуту й культури населення [10, 19, 28, 44, 45, 195].
Намічені протягом останніх років позитивні тенденції змін репродуктивної поведінки населення (збільшення народжуваності) і підвищення ефективності процесу відтворення населення (зниження числа „втрат вагітності”), поліпшення здоров'я новонароджених характеризують правильність обраної стратегії охорони репродуктивного здоров'я. Про те, стан репродуктивного здоров'я в Україні знаходиться далеко за межами міжнародних стандартів і характеризується низьким природним приростом населення (-6,2 ‰) [102]; високий рівень перинатальної смертності та мертвонароджуваності ( 8,4 ‰, 4,8 ‰ - відповідно) [44, 45, 118]; високим є рівень спадкової патології та уроджених вад розвитку (21,8 ‰) [21, 24, 140, 275], високим рівнем смертності жінок фертильного віку [274], що зумовлює порушення репродуктивного формування популяції.
Необхідно враховувати і те, що жінки репродуктивного віку становлять майже третину (28,9 %) всього та близько половини (48,5 %) жіночого населення держави [200].
Здійснення медичного обслуговування жінок в Україні подвійною мережею закладів (загально-соматичних та акушерсько-гінекологічних) значно затрудняє повний технологічний ланцюг, взаємодію та наступність у роботі лікувально-профілактичних установ [40, 47, 88]. Визначальними організаційними недоліками є відсутність у лікаря первинної ланки інтегрованої медичної інформації про жінок із лікувально-профілактичних закладів інших рівнів та служб охорони здоров'я [89, 95, 115, 128].
Аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень стосовно репродуктивного здоров'я свідчить, що дослідники, в основному, зосереджуються на вивченні клінічних аспектів патології перинатального періоду [4, 14, 20, 36,62, 273, 286, 287] на рівні спеціалізованої медичної допомоги [257]. Однак, поза увагою дослідників залишаються медико-соціальні аспекти проблеми [12, 17, 25, 29]. Лише поодинокі дослідження присвячені репродуктивному здоров'ю сільських жінок [61-65]. Одним із пріоритетних напрямків досліджень в галузі соціальної медицини й організації охорони здоров'я є вивчення причинно-наслідкових зв’язків між здоров'ям населення і різнобічними факторами, що впливають на його формування [127, 131, 318].
Особливо це стосується сільської місцевості [30], де реєструється висока зовнішня міграція осіб фертильного віку, в наслідок недостатньої зайнятості в сфері виробництва, специфіка сільськогосподарської праці і надання медичної допомоги створюють високу ймовірність підвищеного ризику для здоров’я матері і дитини [67, 68]. Тому виявлення медико-соціальних чинників ризику для здоров’я жінки і дитини, управління ними, адаптоване на лікарів загальної практики/сімейної медицини та підпорядкований їм персонал, покращання їх комунікативної функції як по відношенню до спеціалізованої допомоги, так і до сім’ї, є одним із вагомих способів розв’язання проблеми, що підвищує науково-практичну значущість досліджень даного напрямку.
Актуальність дослідження значною мірою посилюється необхідністю виконання положень Державної програми „Репродуктивне здоров'я нації” на період до 2015 року та Міжгалузевої комплексної програми „Здоров'я нації на 2002-2011 роки„ [151, 155], пріоритетними завданнями якої є поліпшення демографічної ситуації [167], стану здоров'я населення репродуктивного віку, формування здорового способу життя, забезпечення соціальної справедливості і прав громадян міської та сільської місцевості на охорону здоров'я.
Таким чином, низка проблем в сфері надання перинатальної допомоги сільському населенню обумовила актуальність дослідження, визначила його мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану виконання кандидатських дисертацій Івано-Франківського національного медичного університету, а також у рамках комплексної науково-дослідної роботи Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (№ державної реєстрації 0104U008431, терміни виконання 2004-2009рр.).
Мета дослідження: наукове обґрунтування розробка та впровадження моделі системи перинатальної допомоги сільському населенню.
Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:
- проведення системно-історичний аналіз вітчизняних і світових науково-інформаційних джерел, що віддзеркалюють проблеми діяльності системи охорони материнства та дитинства за медико-профілактичними технологіями і програмами, зокрема в сільській місцевості;
- встановлення особливостей формування здоров'я вагітних жінок сільської місцевості у різні періоди вагітності;
- вивчення стану і динаміки захворюваності та смертності сільських немовлят раннього неонатального періоду сільської місцевості;
- виявлення екзо- та ендогенних чинників ризику ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду;
- встановлення та моделювання закономірностей формування стану здоров'я вагітних жінок сільської місцевості у контексті чинників ризику з метою його прогнозування, типізації груп спостереження і стандартизації медичної допомоги вагітним;
- виявлення екзо- та ендогенних чинників ризику ускладнень у новонароджених;
- встановлення та моделювання закономірностей формування ускладнень у новонароджених залежно від чинників ризику з метою їх прогнозування;
- оцінка доступності, обсягу та ефективності надання медичної допомоги та охорони здоров'я вагітних жінок в умовах сільської місцевості;
- наукове обґрунтування, розробка і впровадження функціонально-організаційної моделі системи перинатальної допомоги сільському населенню з оцінкою її ефективності.
Наукова база дослідження охоплювала три районних адміністративно-територіальних одиниці Івано-Франківської області: Городенківський, Калуський та Надвірнянський райони (амбулаторії загальної практики/сімейної медицини та районні пологові будинки).
Об’єкт дослідження: стан здоров'я і система медичної допомоги сільським вагітним жінкам та новонародженим у ранньому неонатальному періоді.
Предмет дослідження: захворюваність і смертність жінок, чинники ризику ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду; захворюваність та смертність новонароджених раннього неонатального періоду; доступність, обсяг і якість перинатальної допомоги сільському населенню.
Методи дослідження: методологія дослідження базувалась на системному підході, а головними його методами стали: історичний і бібліосемантичний (використання наукових джерел інформації про історичні аспекти становлення і розвитку системи надання лікувально-профілактичної допомоги сільським жінкам, в тому числі і перинатальної), медико-статистичний (спостереження; варіаційної статистики: відносні, середні величини, оцінка вірогідності; методи парної і множинної кореляції; стратифікаційного аналізу; аналіз динамічних рідів), епідеміологічний (вивчення поширеності захворюваності вагітних жінок у взаємозв’язку із чинниками ризику), соціологічний (опитування вагітних жінок: чинники ризику, самооцінка здоров’я, задоволеність доступністю і якістю медичної допомоги), експертних оцінок (оцінка моделі та її ефективності керівниками закладів охорони здоров’я та медиками-науковцями), моделювання (при побудові функціонально-структурної моделі), та графічний (наочне зображення статистичний даних).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:
- в умовах сільської місцевості західного регіону України проведено комплексне медико-соціальне дослідження стану здоров'я вагітних жінок, організації та якості перинатальної допомоги;
- запропоновані методичні підходи до раннього прогнозування частки ускладнених пологів серед вагітних жінок як підґрунтя розрахунку потреби в профілактичних та лікувально-оздоровчих заходах;
- обґрунтований принцип диференційованого підходу до формування груп диспансерного спостереження за вагітними жінками на основі поєднання стратифікації ризику екстрагенітальної та перинатальної патології;
- запропонована методика виявлення вагомих керованих чинників „критичних” періодів вагітності та при її плануванні шляхом експертних оцінок для швидкого і простого аналізу відтворення родини, покращення перебігу вагітності і забезпечення „здорового старту” дитини та прийняття науково обґрунтованого управлінського рішення;
- науково обґрунтована концепція та розроблена модель системи перинатальної допомоги сільському населенню.
Теоретичне значення дослідження полягає в доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров'я в частині вчення про здоров'я громади та окремих її груп, теорії чинників ризику, удосконалення медико-санітарної допомоги жінкам та дітям.
Практичне значення дослідження. На підставі проведеного дослідження:
- створена функціонально-структурна модель системи перинатальної допомоги сільському населенню, яка ґрунтується на формуванні груп диспансерного спостереження (на основі поєднання стратифікації ризику екстрагенітальної патології та перинатальної) за вагітними жінками та диференційованого підходу до надання їм перинатальної допомоги на рівні ПМСД;
- розроблені методики:
o розрахунку чисельності резерву ускладнених пологів серед вагітних жінок сільської місцевості в межах адміністративно-територіальної одиниці;
o прогнозування частки новонароджених які мають ускладнення, як підґрунтя розрахунку потреби в профілактичних та лікувально-оздоровчих заходах;
o виявлення вагомих керованих чинників. що діють в „критичні” періоди вагітності та при її плануванні шляхом експертних оцінок;
- побудована схема основних чинників, що впливають на якість „здорового старту” життя та формування здоров'я дитини.
Впровадження результатів дослідження:
а) на держаному рівні: при підготовці:
- методичних рекомендацій „Організаційні технології профілактики перинатальних чинників ризику ускладнень вагітності та пологів у практиці сімейного лікаря” (Київ, 2008);
- інформаційного листа „Методика раннього прогнозування ускладнених пологів серед вагітних жінок на етапах первинної медико-санітарної допомоги” (Київ, 2008);
б) на регіональному рівні: шляхом впровадження основних положень та результатів дослідження в педагогічному процесі в Івано-Франківському та Львівському національних медичних університетах;
в) на місцевому рівні: шляхом впровадження на етапах проведення дослідження в пілотних районах області (Городенківському, Калуському, Надвірнянському) окремих елементів запропонованої моделі , які засвідчили свою придатність і ефективність.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені і сформульовані мета і завдання дослідження, розроблена його програма, обрано методичний апарат вирішення поставлених завдань, здійснений збір та викопіювання даних первинної документації, розроблена анкета медико-соціального дослідження шляхом адаптації міжнародних опитувачів до умов України та організовано збір його матеріалів, розроблена схема експертних оцінок керованих чинників ризику „критичних” періодів вагітності та при її плануванні, розроблені комп’ютерні програми формування бази даних і статистичної обробки результатів дослідження на основі пакету статистичного аналізу Microsoft Excel та програми Statistica 5.5, оброблені та систематизовані отримані матеріали, проведений аналіз, моделювання, прогнозування, узагальнення та інтерпретація результатів, сформульовані висновки, запропоновані практичні рекомендації, що знайшло відображення в опублікованих працях за темою роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорені і викладені:
1) на міжнародному рівні на конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров'я 2007 р., присвяченого міжнародній безпеці у сфері охорони здоров'я, „Інвестуючи в здоров'я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (Київ, 2007), XII конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008), IV з’їзді фахівців із соціальної медицини та організації охорони здоров'я (Житомир, 2008);
2) на державному рівні на науково-практичній конференції „Проблема ефективності використання наукових інформаційних ресурсів в охороні здоров'я та інші проблеми медичного наукознавства” (Івано-Франківськ, 2007).
3) на регіональному рівні на науковому симпозіумі „Ти за чи проти абортів?” (Івано-Франківськ, 2007).
Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, в тому числі 9 статей у фахових виданнях, регламентованих ВАК України, 5 в матеріалах наукових конгресів, з’їздів, конференцій; видано методичні рекомендації та інформаційний лист.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, аналітичного огляду наукової літератури, програми об’єму досліджень та методичного апарату, п’яти розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Текст дисертації викладений на 228 сторінках друкарського тексту та додатків на 144 сторінках, містить 67 таблиць та 37 рисунків. Бібліографія включає 337 джерел, із них кирилицею - 237, латиною - 100.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням встановлена неадекватність існуючих організаційних форм поєднання профілактики екстрагенітальної та перинатальної патології в умовах Прикарпаття, що потребувало наукового обґрунтування функціонально-організаційної моделі якісно нової системи перинатальної допомоги сільському населенню, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.
1. Встановлено, що за останнє десятиріччя природній приріст населення Івано-Франківської області залишається низьким, але його відтворення в 2,3 рази вище, ніж в Україні за рахунок зростання народжуваності в найбільш активних дітородних групах (від 19 до 26 років), однак рівні смертності жінок фертильного віку в 1,5-2 рази перевищують аналогічні в економічно розвинених країнах.
2. Показано, що незважаючи на тенденцію зниження в 1,8 рази (за п’ятирічний період) рівень перинатальної смертності в області в 2-3 рази перевищує світові стандарти, а провідні місця в структурі її причин займають: окремі стани, що виникають у перинатальному періоді із зростанням їх питомої ваги з 42,4 % в 2002р. до 50,0 % в 2006р. та вроджені вади розвитку (відповідно з 20,7 % до 25,0 %), які в основному і формують високий пропорційний показник перинатальної смертності.
3. Встановлено тісний зв’язок рівня показників ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду з віковим фактором, який характеризується двома періодами значного їх підвищення в 20-24 роки і 35-39 років, що супроводжується поєднанням високих показників екстрагенітальної (64,57±3,25 % - 20-24р.; 63,64±10,26 % - 35-39р.) та акушерської (56,68±3,36 % і 68,18±9,93 %) патології, наслідком чого стають передчасні (3,69±1,28 % і 18,18±8,22 %) та ускладнені пологи (50,23±3,39 % і 77,27±8,93 %) і несприятливі показники стану здоров’я дитини.
4. Показано, що підвищені рівні ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду спричиняються як екстрагенітальною патологією (в структурі - анеміями: 64,0 %, хворобами сечостатевої системи - 13,0 %, набряками, протеїнурією та гіпертензивними розладами - 12,0 %, хворобами щитовидної залози - 7,0 %), так і акушерською (аномаліями родової діяльності 19,0 %, утрудненими пологами - 10,0 %, кровотечею в послідовому періоді - 5,0 %), а рівень нездоров'я новонароджених формують внутрішньоматкова гіпоксія (37,43 %), вповільнений ріст та недостатність живлення плоду (18,94 %), вроджені вади розвитку (9,01 %), (8,56 %), синдром респіраторного розладу (3,20 %), в результаті чого кожний четвертий малюк народжується хворим.
5. Встановлено, що за показниками соціально-економічного статусу сільські жінки є соціально вразливою групою населення, що негативно впливає на стан їх здоров'я (rху = -0,65-0,70) та досяжність медичної допомоги, реальна потреба в якій в 3,5 рази вища ніж фактичне звернення, а основними групами факторів ризику патології вагітності є медичні (відношення шансів - о = 5,29-1,56), соціально-економічні (2,52-1,19), сім'ї (2,26-1,00), шкідливі звички (2,25-1,01), побуту та праці (1,76-1,08), поєднання яких дозволило розрахувати три множинні кореляційно-регресійні математичні моделі прогнозування ускладнень у жінок під час вагітності та пологів.
6. З’ясовано (р<0,05), що на формування здоров’я новонароджених найбільший вплив мають соціально-економічні (рівень освіти середня загальна (rxy=0,61), низький матеріальний добробут (0,65), режим дня жінки за період вагітності, в порівняні з тим, що вона мала залишається без змін (0,51), сімейний стан розлучена (0,74), незадовільні стосунки в сім'ї (0,65), незапланована і небажана вагітність (0,65), відсутня підтримка членів родини під час вагітності (0,70)) та біологічні (наявність екстрагенітальної патології у жінки (0,90), в анамнезі матері аборти (0,77), вагітність 3 і > (0,62)) фактори, результатом поєднання яких стали дві множинні кореляційно-регресійні математичні моделі прогнозування ускладнень у новонароджених, взявши за основу ті фактори, вплив яких асоціюється для новонароджених з сильним зв’язком (rxy>0,70), а для жінки із значним ризиком (о>2).
7. Як результат недоліків організації диспансерного спостереження в поєднанні з низьким рівнем усвідомлення жінки стосовно способу життя призводять, що кожна четверта жінка (24,44±2,03 %) стає на облік після 12 тижнів, кожна третя (29,78±2,16 %) вагітна проходить стаціонарне лікування з приводу ускладнень вагітності, а кожна шоста (16,22±1,74 %) з приводу соматичного захворювання, тільки половина (56,67±2,34 %) охоплені триразовим УЗ-дослідженням, в наслідок чого збільшилась частота патологічних пологів: у кожної другої (51,56±2,36 %) роділлі пологи ускладнені, у кожної третьої (30,44±2,17 %) - передчасні.
8. Встановлено шляхом експертних оцінок методом матриці „критичних для якості чинників”, що найважливішими медико-організаційними факторами, які впливають на здоров'я жінок під час вагітності та визначають їх доступ до якісної медичної допомоги є: вчасність надання медичної допомоги (26,72 %), кваліфікація та професіоналізм медичного персоналу (24,71 %), дотримання стандарту лікування та принципу етапності (по 21,19 %), наявність сучасного діагностичного обладнання (17,22).
9. Визначені закономірності формування здоров'я вагітних жінок і новонароджених дозволили науково обґрунтувати та розробити модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини на державному, регіональному, груповому та індивідуальному рівнях, якісно новими елементами якої стали: схема динамічного спостереження за здоров’ям вагітних жінок, на підставі стратифікації ризику екстрагенітальних захворювань з урахуванням не тільки групи здоров'я, але і наявності чинників ризику (низький, помірний, високий) і поєднання їх із ступенями перинатального ризику та схеми основних чинників, що впливають на якість „здорового старту” життя та формування здоров'я дитини.
10. Впровадження окремих елементів якісно нової моделі дозволило покращити показники охоплення жінок цільовими профілактичними оглядами та обов’язковими обстеженнями (на 11,90 %), знизити частоту хронічних захворювань (13,10 %), збільшити частку вагітних, які стали на диспансерний облік в терміні вагітності до 12 тижнів (17,20 %) і частку вагітних, яким було зроблено дворазово ультразвукове дослідження до 22 тижня (21,10 %) та питому вагу нормальних пологів (11,20 %) і забезпечило етапність (8,45 балів за десятибальною шкалою) та наступність (8,00) медичної допомоги, має профілактичну спрямованість (6,80), доступна для жінок (7,55), побудована на принципах системності (7,45) і комплексності (7,05) та орієнтована в першу чергу на лікаря ЗПСМ (8,40).
11. Запропонована модель системи перинатальної допомоги сільському населенню не передбачає створення в її структурі нових підрозділів, крім існуючих в сучасній системі охорони здоров'я і медичної допомоги, що дозволяє впроваджувати її без значних економічних затрат в інших регіонах України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:
1. Міністерству охорони здоров'я України:
 запровадити в практику охорони здоров'я науково обґрунтовану та розроблену функціонально-організаційну модель системи перинатальної допомоги сільському населенню на засадах сімейної медицини, зміст якої викладений у спеціальних методичних рекомендаціях та інформаційному листі;
 сприяти використанню лікарем загальної практики/сімейної медицини схеми комплексного спостереження за станом здоров'я жінок під час вагітності як підгрунття для розробки заходів профілактики ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.
2. Міністерству охорони здоровя АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям районних лікарень та центральних районних лікарень:
 вишукати можливості для запровадження функціонально-організаційної моделі системи перинатальної допомоги сільському населенню;
 рекомендувати використання розроблених алгоритмів: формування груп спостереження вагітних жінок, диференційованого відбору найбільш агресивних факторів ризику, прогнозування виникнення ускладнень у жінок під час вагітності, пологів і захворюваності новонароджених в практику лікарів загальної практики/сімейної медицини і лікарів акушер-гінекологів.
3. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:
 доповнити програми навчання студентів з курсу „Соціальна медицина та організація охорони здоров'я”, „Акушерство і гінекологія”, „Педіатрія” питаннями медико-соціальних особливостей та питаннями організації перинатальної допомоги сільському населенню;
 організувати для лікарів загальної практики/сімейної медицини терапевтичних та акушерсько-гінекологічних дільниць, заступників з питань охорони материнства та дитинства, керівників органів і закладів охорони здоров'я навчання на циклах тематичного удосконалення з питань оптимізації надання перинатальної допомоги сільському населенню.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков В.І. Методологічний аналіз і напрямки розвитку сучасних систем охорони здоров'я / В.І. Агарков, І.І. Грищенко, Г.К. Северин // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2006. № 3. С. 81-85.
2. Андреева О. Контроль качества медицинской помощи основа защиты прав пациентов / О. Андреева, Н. Тэчай // Медицинский вестник. 2002. - № 32. С. 4-5.
3. Андієць О.А. Надання стаціонарної допомоги дівчатам з гінекологічною патологією в Чернівецькій області / О.А. Андієць: І Український з’їзд сімейних лікарів, 21-22 вересня 2001 р.: тези доп. К., 2001. С. 21-22.
4. Андріївський І.Ю. Потреба сільських жителів, хворих серцево-судинною патологією, в медичній допомозі / І.Ю. Андріївський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2006. - № 1. С. 32-37.
5. Апанасенко Г.Л. Якість життя як сучасна прикладна проблема медицини / Г.Л. Апанасенко, Н.І. Чабаненко // Охорона здоров'я України. 2003. - № 2 (9). С. 55-59.
6. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологи / Р.М. Баевский.: - М.: Медицина, 1979. 296 с.: ил. табл.
7. Бодак В.М. Шляхи подолання гальмівних чинників у становленні сільської сімейної медицини / В.М. Бодак // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. - № 2 С. 66-70.
8. Вдовиченко В.П. Медико-социальные аспекты профилактики непланируемой беременности / В.П. Вдовиченко, Т.В. Лесева // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 3. С. 225-226.
9. Вдосконалення медико-соціальних стандартів якості як складової частини медичних технологій діагностично-лікувального процесу, соціальної задоволеності і економічної ефективності в системі охорони здоров’я України / Н.І.Кольцова, Н.Б. Федорків, В.С. Стукал [та ін.] // Галицький лікарський вісник. - 2007. Т. 14, № 4. С. 101-103.
10. Вклад ВОЗ в достижение целей развития Декларации тысячелетия: Доклад секретаря ВОЗ [Электронный ресурс]. Женева, 2003. Режим доступу: http://www.who.int.
11. Владимиров О.А. Дослідження рівня психологічної готовності до материнства та його впливу на перебіг вагітності / О.А. Владимиров, Н.І. Тофан, О.Є. Несторова // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. - № 1. С. 22-24.
12. Воробцова Е.С. Роль медико-социальной помощи в планировании семьи / Е.С. Воробцова, А.В. Мартыненко // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2006. - № 2. С. 47-50.
13. Вороненко Ю.В. Перебіг вагітності у жінок, які мешкають у різних екологічних умовах / Ю.В. Вороненко, О.П. Гульчій // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 1999. - № 1. С. 39-43.
14. Вороненко Ю.В. Прогнозування розвитку пізніх токсикозів у вагітних, які мешкають у різних екологічних умовах / Ю.В. Вороненко, О.П. Гульчій, В.Б. Замкевич // Таврический медико-биологический вестник. 1999. - № 2. С. 10-12.
15. Вороненко Ю.В. Фактори ризику анемії у вагітних жінок, які мешкають у різних екологічних умовах / Ю.В. Вороненко, О.П. Гульчій, В.Б. Замкевич // Архив клинической и экспериментальной медицины. 1999. Т.8, №2. С. 222-225.
16. Вороненко Ю.В. Шляхи розвитку системи підготовки спеціалістів за фахом „загальна практика-сімейна медицина” / Ю.В. Вороненко, М.І. Хвистюк // Сімейна медицина досягнення і перспективи: всеукр. наук.-практ. конф., 3-5 жовт. 2002 р.: тези доп. Х., 2002. С. 6-7.
17. Гаврилюк О.Ф. Фактори захворюваності сільського населення та їх значення для забезпечення соціальної справедливості в отриманні медичної допомоги / О.Ф. Гаврилюк // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2006. - № 3. С. 47-51.
18. Глуховський В.В. Роль громадськості в реалізації прав громадян і пацієнтів у системі охорони здоров'я: міжнародний досвід створення системи громадського здоров'я для України / В.В. Глуховський, Н.Г. Гойда // Охорона здоров'я України. 2003. - №4 (11). С. 25-30.
19. Гойда Н.Г. Актуальні проблеми охорони материнства та дитинства на етапі реформування медичної галузі в Україні / Н.Г. Гойда // Нова медицина 2002. -№ 1. С. 18-20.
20. Гойда Н.Г. Вплив захворюваності та поширеності хвороб у дітей та підлітків на формування здоров'я жінок України / Н.Г. Гойда // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2000. - № 1. С. 6-10.
21. Гойда Н.Г. Репродуктивне здоров'я: [довідник] / Н.Г. Гойда. Київ: Видавництво Раєвського, 2004. 128 с.
22. Гойда Н.Г. Якість медичного забезпечення основна мета охорони здоров'я в Україні / Н.Г. Гойда // Охорона здоров'я України. 2005. 3-4 (18-19). С. 26-29.
23. Гойда Н.Г. Історичні аспекти та реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в цивілізованих країнах світу / Н.Г. Гойда, Л.Ф. Матюха // Охорона здоров'я України. 2005. - № 3-4 (18-19). С. 90-95.
24. Гойда Н.Г. Концептуальні основи біосоціального ритму репродуктивного потенціалу населення на моделі профілактики порушень на етапах його формування / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Охорона здоров'я України. 2001. - № 1. С. 24-26.
25. Гойда Н.Г. Медико-соціальні аспекти формування репродуктивного дитячого населення / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Охорона здоров'я України. 2001. - № 3. С. 19-23.
26. Гойда Н.Г. Методичні підходи до вивчення складових формування репродуктивного здоров'я / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Охорона здоров'я України. 2002. - № 2 (5). С. 27-30.
27. Гойда Н.Г. Репродуктивне здоров'я як наука та прикладна проблема сучасної медицини / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Охорона здоров'я України. 2002. - № 3-4 (6-7). С. 58-60.
28. Гойда Н.Г. Основні завдання по реформуванню національної політики популяційного репродуктивного розвитку та профілактики його порушень / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Вісник морфології. 2003. - № 1 (9). С. 132-134.
29. Гойда Н.Г. Соціально-гігієнічна оцінка регіональних репродуктивних втрат / Н.Г. Гойда, В.І. Чебан // Медико-соціальні проблеми сім'ї. 2003. Т. 8, № 1. С. 3-6.
30. Головчанська С.Є. Сучасна характеристика чинників, які впливають на медико-технологічну культуру сільського населення / С.Є. Головчанська // Український медичний альманах. 2006. Т., № 4. С. 38-40.
31. Голяченко О.М. Реабілітація в діяльності сімейного лікаря / О.М. Голяченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2006. - № 3. С. 108-109.
32. Голубчиков М.В. Сучасні організаційні проблеми служби медичної статистики України / М.В. Голубчиков // Охорона здоров'я України. 2005. 3 3-4 (18-19). С. 30-35.
33. Гончарук Е.И. Изучение влияния факторов окружающей среды на здоровье населения: [учеб. пособие] / Е.И. Гончарук, Ю.В. Вороненко, Н.И. Марценюк. Киев, 1989. 204 с.
34. Горбань Є.М. Моніторинг як складова частина технології управління перебудовою первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини / Є.М. Горбань, Є.Є. Латишев, М.М. Пугач // Охорона здоров'я України. 2004. - № 2. С. 38-46.
35. Гордиенко С.М. Реформирование системы здравоохранения Украины: дан старт еще одной попытке / С.М. Гордиенко // Здоровье женщины. 2006. 3 (25). С. 31-32.
36. Гормональна забезпеченість менструального циклу у жінок репродуктивного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України з природнім дефіцитом йоду / В.Я. Козарь, В.В. Подольський, Н.Я. Хомінська [та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 2 (27). С. 109-112.
37. Гульчій О.П. Моделювання спільної дії факторів ризику різного походження на формування перинатальної смертності / О.П. Гульчій // Асоціація акушер-гінекологів України: [зб. наук. праць] К., 2003. С. 440-444.
38. Гульчій О.П. Особливості перебігу пологів у жінок, які мешкають у Києві та Київській області, та деякі чинники, що їх визначають / О.П. Гульчій // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 1999. - № 1. С. 27-30.
39. Гульчій О.П. Роль міжнародного співробітництва у підготовці іноземних студентів / О.П. Гульчій // Медична освіта. 2002. № 2. С. 21-23.
40. Гурина Н.А. Охрана здоровья женщины в общей врачебной практике / Н.А. Гурина // Российский семейный врач. 2002.- Т.6, № 2. - С.40-44.
41. Дартау Л.А. Население России и управление в сфере медико-социальной защиты / Л.А. Дартау // Современные проблемы управления: междунар. науч.-практ. конф., 29 июня-2 июля 1999 г.: тезисы докл. М., 1999. С. 212.
42. Децик О.З. Методика раннього прогнозування частки ускладнених пологів у вагітних жінок на рівні первинної медико-санітарної допомоги: інформаційний лист / О.З. Децик, Н.Б. Федорків Випуск 1 з проблеми „Соціальна гігієна”. К., 2008.- № 153. 3 с.
43. Деякі особливості викладання соціальної медицини та організації охорони здоров'я на сучасному етапі реформування охорони здоров’я / Ю.В. Вороненко, О.П. Гульчій, О.Г. Назарова [та ін.] // Вісник соціальної медицини та організації охорони здоров'я України. 2000. - № 3. С. 77-79.
44. Доклад по народонаселению ООН за 2007 год [Электронный ресурс]. Режим доступу: http://www.un.org/russian/news/.
45. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2002 // Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия. 2003. - № 97. 156 с.
46. Дотримання лікувально-діагностичного стандарту надання стаціонарної допомоги та шляхи її оптимізації на прикладі терапевтичних відділень обласної клінічної лікарні / Н.Б. Федорків, В.С. Стукал, А.М. Гулій [та ін.] // Архів клінічної медицини 2008. - № 1 (13). С. 83-85.
47. Ефективність впровадження нових системних організаційних технологій у діяльності акушерсько-гінекологічної та педіатричної служб України / О.М. Орда, Н.Г. Гойда, В.Ф. Москаленко [та ін.] // Охорона здоров'я України. 2004. - № 2 (13). С. 5-13.
48. Ермошкин Н.Н. Роль интегрированных технологических решений в реформе системы здравоохранения / Н.Н. Ермошкин // Клиническая информатика и телемедицина. 2004. - № 2. С. 227-236.
49. Жданов М.П. Сімейна медицина: здобутки та проблеми після І з’їзду сімейних лікарів / М.П. Жданов, В,М. Михальчук, Є.Є. Латишев // Охорона здоров'я України. 2003. - № 4 (11). С. 17-20.
50. Жилка Н.Я. Аналітичний огляд законодавчого забезпечення охорони репродуктивного здоров'я в Україні / Н.Я. Жилка. К.: Вид-во Раєвського, 2005. 96 с.
51. Заремба Є. Профілактичний напрям сімейної медицини / Є. Заремба, Л. Зачек // Ліки України. 2002. - № 5. С. 54-56.
52. Здоров'я населення та діяльність галузі охорони здоров'я Івано-Франківської Області в 2001-2003 роках [статистичні матеріали]. Івано-Франківськ, 2004. 118 с.
53. Здоров'я населення та діяльність галузі охорони здоров'я Івано-Франківської Області в 2004-2005 роках [статистично-аналітичний посібник]. Івано-Франківськ, 2006. 328 с.
54. Інформаційно-аналітичне забезпечення планування соціально-медичних наукових досліджень / Н.І. Кольцова, О.З. Децик, Н.Б. Федорків [та ін.] // Проблема ефективності використання наукових інформаційних ресурсів в охороні здоров’я та інші проблеми медичного наукознавства: наук.-практ. конф., 24-25 травня 2007 р.: тези доп. К., 2007. С. 37-39.
55. Казначеев В.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения / В.П. Казначеев, Р.М. Баевский, А.П. Берсенєва. М.: Медицина, 1980. 270 с.
56. Кардаш В.Е. Сучасні погляди на вторинну профілактику артеріальної гіпертензії у населення сільської місцевості / В.Е. Кардаш, І.В. Навчау // Охорона здоров'я України. 2003. - № 2 (9). С. 78-81.
57. Клінічна характеристика жінок, які перенесли фізіологічні та патологічні пологи - мешканок сільськогосподарського та промислового регіонів України / В.В. Подольський, В.Л. Дронова, В.В. Тетерін [та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 3. С. 98-102.
58. Коваленко В.М. Проблеми охорони здоров'я та напрямки їх подолання в сучасних умовах / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький // Охорона здоров'я України. 2005. - № 2 (9). С. 78-81.
59. Козарь В.Я. Репродуктивное здоровье женщины фертильного возраста и дефицит йода, как фактор риска его нарушений / В.Я. Козарь, В.В. Подольський, З.Б. Хоминськая // Здоровье женщины. 2004. - № 3 (19). С. 105-107.
60. Козарь В.Я. Стан мікробіоценозу урогенітальних органів та корекція його порушень у жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України, ендемічного за дефіцитом йоду / В.Я. Козарь, В.В. Подольський, М.М. Гульчій // Здоровье женщины. 2005. - № 3 (23). С. 73-78.
61. Козарь В.Я. Клініко-епідеміологічна характеристика стану репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України, ендемічного за нестачею йоду / В.Я. Козарь, В.В. Подольський // Вісник наукових досліджень. 2005. - №
1. С. 31-35.
62. Козарь В.Я. Особливості нейроендокринної адаптації жінок репродуктивного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України / В.Я. Козарь, В.В. Подольський, З.Б. Хомінська // Репродуктивное здоровье женщины. 2006. - № 2 (27). С. 109-112.
63. Козарь В.Я. Психоемоційний стан жінок фертильного віку з порушенням репродуктивного здоров'я, які проживають в сільськогосподарському регіоні з природнім йододефіцитом / В.Я. Козарь, В.В. Подольський // Проблемы, достижения и перспективы развития практического здравоохранения (Крымского госд. мед. ун-та им. Георгиевского). 2007. Т. 143, № 3. С. 189-193.
64. Козарь В.Я. Алгоритм обстеження жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону з природнім йододефіцитом направлений на виявлення захворювань щитоподібної залози та порушення репродуктивного здоров'я / В.Я. Козарь, В.В. Подольський // Сімейна медицина. 2007. - № 2. С. 42-46.
65. Козарь В.Я. Система організаційних заходів, направлених на покращення репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону України з природним йододефіцитом / В.Я. Козарь, В.В. Подольський // Асоціація акушер-гінекологів України: [зб. наук. праць] К., 2007. С 547-552.
66. Козаченко О.В. Актуальні проблеми вигодовування немовлят у південному регіоні України / О.В. Козаченко // Довкілля та здоров'я. 2000. - № 3. С. 35-36.
67. Козаченко О.В. Смертність немовлят у сільській місцевості Одеської області / О.В. Козаченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2000. - № 6. С. 8-11.
68. Козаченко О.В. Захворюваність немовлят в сільській місцевості південного регіону України / О.В. Козаченко // Лікарська справа. 2001. С. 123-128.
69. Козаченко О.В. Проблеми комплексної оцінки здоров'я дитячого населення південного регіону України / О.В. Козаченко // Одеський медичний журнал. 2001. - № 1. С. 81-84.
70. Козаченко О.В. Сучасні погляди на фактори, що визначають стан здоров'я немовлят, і на розвиток профілактичних технологій у системі материнства та дитинства / О.В. Козаченко // Український медичний часопис. 2005. Т. XI/XII, № 6 (50). С. 47-56.
71. Козаченко О.В. Рекомендації до організації медичної допомоги сільській сім'ї з дітьми при переході на посімейне обслуговування населення / О.В. Козаченко // Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров'я: міжнар. наук.-прак. конф., 24-25 квітня 2002 р.: тези доп. О., 2002. С. 251-261.
72. Козаченко О.В. Напрямки реалізації регіональної політики в системі охорони материнства та дитинства / О.В. Козаченко // Регіональна політика в галузі охорони здоров'я: шляхи реформування та реалізації: міжнар. наук.-прак. конф., 24-25 квітня 2003 р.: тези доп. О.: ОРІДУ УАДУ, 2003. С. 223-234.
73. Козаченко О.В. Здоров'я жінки-матері як фактор, що детермінує здоров'я дитини / О.В. Козаченко // Сучасний стан та перспективи розвитку соціальної медицини та організації охорони здоров'я: напрямки та шляхи реформування системи охорони здоров'я: міжнар. наук.-практ. конф., 18-19 вересня 2003 р.: тези доп. О.: Одес держ. мед. ун-т, 2003. С. 142-147.
74. Козаченко О.В. Епідеміологічний метод в медико-соціальному дослідженні здоров'я немовлят із сільських сімей Одеської області / О.В. Козаченко // Інтеграція української медичної освіти з європейським і американським освітнім простором: всеукр. навч.-практ. конф., 15-16 травня 2006 р.: тези доп. Т., 2006. С. 266-270.
75. Козаченко О.В. Оцінка ефективності функціонування моделі поетапної сімейної диспансеризації / О.В. Козаченко // Наукові дослідження теорія та експеримент: друга міжнар. наук.-практ. конф., 15-17 травня 2006 р.: тези доп. П: ІнтерГрафіка, 2006. С. 31-35.
76. Колоденко О.В. Напрямки удосконалення системи охорони материнства та дитинства на регіональному рівні / О.В. Колоденко, О.В. Козаченко // Одеський медичний журнал. 2000. - № 6 (62). С. 87-89.
77. Колотій Н.М. Психологічні особливості формування шкідливих звичок серед підлітків / Н.М. Колотій, В.І. Кириченко // Здоров'я школярів на межі тисячоліть: наук.-практ. конф. Українського НДІ охорони здоров'я дітей та підлітків, 17-19 травня 2000 р.: тези доп. Х., 2000. ч.1. - С. 37-39.
78. Кольцова Н.І. Медико-соціальні проблеми контрацепції жінок / Н.І. Кольцова, Н.Б. Федорків // Охорона здоров’я. 2008. 1 (29). С. 149.
79. Кольцова Н.І. Організаційні технології профілактики перинатальних чинників ризику ускладнень вагітності та пологів у практиці сімейного лікаря: методичні рекомендації / Н.І. Кольцова, О.З. Децик, Н.Б. Федорків. К., 2008. 17 с.
80. Кондратюк Н.Ю. Стан розвитку сімейної медицини в Україні / Н.Ю. Кондратюк, С.В. Кравченко, Є.М. Крищенко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я. 2006. - № 4. С. 56-58.
81. Кочкин И.В. Моделирование влияния социально-гигиенических факторов на уровень заболеваемости: методические рекомендации / И.В. Кочкин. К.,1991. 15 с.
82. Криштопа Б.П. З досвіду надання в Україні медичної допомоги на страхових засадах / Б.П. Криштопа // Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи: всеукр. наук-прак. конф., 27 лютого 2004 р.: тези доп. К., 2004. С. 238-241.
83. Кудрин С.А. О причинах прерывания беременности у женщин детородного возраста / С.А. Кедрин // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2007. - № 2. С. 29-30.
84. Лапач С.Н. Статистика в науке и бизнесе: [практическое руководство] / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич К.: МОРИОН, 2002. 640 с.
85. Латишев Є.Є. Науково-методичні основи організації моніторингу кадрових ресурсів в Україні (на прикладі сімейної медицини) / Є.Є. Латишев // Охорона здоров'я України. 2006. - № 3-4 (22-23). С. 70-76.
86. Латишев Є.Є. Управління кадровими ресурсами вітчизняної галузі охорони здоров'я на шляху до європейської інтеграції / Є.Є. Латишев // Одеський вісник. 2005. № 1. С. 109-115.
87. Леонова Н.Г. Влияние социально-экономических условий на процессы воспроизводства / Н.Г. Леонова // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2007. - № 1. С. 19-25.
88. Лесовська С.Г. Про стан надання акушерсько-гінекологічної допомоги сімейними лікарями (огляд літератури) / С.Г. Лесовська // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2004. - № 2. С. 52-58.
89. Лехан В.М. Організація роботи загальної практики (сімейного лікаря): [навч. посіб.] / В.М. Лехан. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2002. 247 с.: іл.., табл. Бібліограф.: с. 176-183.
90. Лехан В.М. Проблеми та перспективи впровадження первинної медико-санітарної допомоги в Україні / В.М. Лехан, Л.В. Крячкова // Охорона здоров'я України. 2005. - № 1-2 (20-21). С. 47-51.
91. Лехан В.М. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я В Україні / В.М. Лехан. К.: Сфера, 2001. 176 с.
92. Макаров. О.В. Вертикальне роды альтернатива или дополнение к традиционным? / О.В. Макаров, З.С. Дажаева, Л.А. Озолиня // Российский вестник акушер-гинеколога. -2005. - № 2. С. 53-57.
93. Манджура О.П. Рак ендометрія: захворюваність, патогенез, діагностика та лікування (огляд літератури) / О.П. Манджура // Здоровье женщины. 2007. - № 3 (150. С. 12-16.
94. Марчук Н.В. Деякі аспекти організації профілактичної діяльності лікаря загальної (сімейної) практики / Н.В. Марчук // Охорона здоров'я України. 2005. - № 1-2 (16-17). С. 87-91.
95. Методичні підходи до розробки показників та критеріїв оцінки надання сімейними лікарями медичної допомоги населенню акушерсько-гінекологічного профілю / Л.М. Піотрович, О.О. Дудіна, Є.Є. Латишев [та ін.] // Буковинський медичний вісник. 2005. - № 3. С. 170-173.
96. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации: [учеб. пособие] / О.П. Минцер, Б.Н. Угаров, В.В. Власов К.: Вища школа, 1991. 271 с.
97. Могілевкіна І.О. Депресивні стани під час вагітності та в післяпологовому періоді / І.О. Могілевкіна, О.М. Бабенко, О.В. Карасьова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2006. - № 2. С. 133-139.
98. Могілевкіна І.О. Короткочасні та довгострокові ефекти відповіді на стрес. Можливості оцінки стресу під час вагітності / І.О. Могілевкіна, О.В. Карасьова // Репродуктивное здоровье женщины. 2007. - № 1. 64-68.
99. Моісеєнко Р.О. Вплив загальнодержавних програм на формування здоров'я населення України / Р.О. Мойсеєнко // Здоровье женщины. 2006. - № 4 (28). С. 33-36.
100. Моисеенко Р.А. Охрана здоровья матерей и детей в Украине: проблемы и перспективы / Р.А. Мойсеєнко // Здоровье женщины. 2003. - № 3 (15). С. 12-16.
101. Москаленко В.Ф. Перспективи вирішення проблеми лікарських кадрів в умовах перехідного періоду / В.Ф. Москаленко, Ю.В. Вороненко // Буковинський медичний вісник. 1999. Т. 3, № 1. С. 3-5.
102. Москаленко В.Ф. Соціально-гігієнічний аналіз демографічної ситуації в Україні / В.Ф. Москаленко, М.В. Голубчиков // Медичний всесвіт. 2003. Т. ІІІ, № 2. С. 44-51.
103. Москаленко В.Ф. Основні напрямки розвитку охорони здоров’я в сільській місцевості / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Охорона здоров'я України.
2005. - № 3-4 (18-19). С. 54-58.
104. Москаленко В.Ф. Стан кадрового забезпечення охорони здоров'я в світі, Європі та Україні / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2006. - № 1. С. 12-24.
105. Москаленко В.Ф. Відмінності в здоров'ї населення та стратегії досягнення рівності в охороні здоров'я / В.Ф. Москаленко, В.М. Пономаренко, Т.С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2004. - № 1. С. 5-10.
106. Мурашко О.А. Роды с партнером: необходимость или мода? / О.А. Мурашко, М. Лебедева // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. - № 2. С. 39-42.
107. Назарова А.О. Медико-социальная характеристика женщин с патологией беременности / А.О. Назарова, Т.С. Прохорова // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2005. - № 3. С. 6-8.
108. Наркотики та вагітність / О.Ю. Костенко, Н.С. Кушнірук, О.Д. Щуревська [та ін.] // Репродуктивное здоровье женщины. 2005. - № 2. С. 60-63.
109. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А.А. Новик, Т.И. Ионова. Киев: Нева, 2003. 320 с.
110. Окремі напрямки подальшого розвитку галузі охорони здоров'я України / О.М. Орда, Ю.В. Вороненко, Н.Г. Гойда [та ін.] // Ліки України. 2007. - № 111. С. 63-65.
111. Організаційні моделі сімейної медицини та шляхи їх впровадження / Ю.В. Вороненко, О.П. Гульчій, Л.О. Прус [та ін.] // Сімейна медицина. 2002. - № 1-2. С. 21-23.
112. Описание пакета Statistica 5.5 [Электронный ресурс]. режим доступа: http://www.exponenta.ru/soft/Statist/statistica5-5/12/12.asp.
113. Опыт реализации программ по повышению эффективности перинатальной помощи / И.И. Рюмина, Н.В. Вартапетова, А. Бачи [и др.] // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2004. № 3. С. 5-8.
114. Організація комплексних заходів профілактики патологічних станів і хвороб, що супроводжують менопаузу, лікарями загальної практики/сімейної медицини: методичні рекомендації / Н.І. Кольцова, Л.В. Глушко, І.П. Вакалюк [та ін] К., 2007. 17с.
115. Організація первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні: довідник-посібник для лікарів загальної практики-сімейної медицини / О.І. Висоцька, Ю.В. Вороненко, Н.Г. Гойда [та ін.] К.,2001. 112 с.
116. Організаційні основи профілактичної діяльності сімейного лікаря (за результатами соціологічного дослідження) / В.Ф. Москаленко, Б.О. Ледощук, Є.Є. Латишев [та ін.] // Охорона здоров’я України. 2005. - № 3-4 (18-19). С. 8-12.
117. Орда О.М. Охорона здоров'я дітей пріоритетний напрямок діяльності системи охорони здоров'я / О.М. Орда, Р.О. Мойсеєнко // Современная педиатрия. 2003. - № 1. С. 7-11.
118. Орда О.М. Окремі питання впровадження сучасних стратегій, рекомендованих ВООЗ, в охороні материнства і дитинства / О.М. Орда, Р.О. Мойсеєнко // Современная педиатрия. 2004. - № 3 (4). С. 8-10.
119. Орда О. Державне управління системою забезпечення населення України стаціонарною медичною допомогою / О. Орда, В. Долот, Я. Радиш // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2004. - № 4. С. 135-144.
120. Орда О.М. Розвиток інституту сімейного лікаря в Україні ключове завдання програми діяльності Уряду в галузі охорони здоров'я / О.М. Орда // Главный врач. 2004. - № 6. С. 35-39.
121. Орда О.М. Трехуровневая система оказания помощи в перинатальном периоде в Донецком регионе / О.М. Орда // Архив клинической и экспериментальной медицины. 2001. Т. 10, № 1. С. 81-86.
122. Орлова В.С. Плюсы и минусы внебрачной рождаемости / В.С. Орлова, Ю.В. Колесников // Российский вестник акушер-гинеколога. 2007. Т.7, № 1. С.52-57.
123. Основи законодавства України про охорону здоров'я: офіц. текст із змін станом на 17 травня 2007. / Закон України № 2801-XII від 19.11.1992 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/.
124. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров'я в Україні / під заг. ред. В.М. Лехан, В.М. Рудого. К.: Вид-во Раєвського, 2005. 315 с.
125. Особенности психоэмоционального состояния женщин