МЕХАНІЗМ КООРДИНАЦІЇ У СИСТЕМІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Короткий опис

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ІСАЄНКО Інна Іванівна

УДК 342.518: 35.07

МЕХАНІЗМ КООРДИНАЦІЇ У СИСТЕМІ
ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Саханенко Сергій Єгорович,
доктор наук з державного
управління, доцент

Одеса-2010
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ У СИСТЕМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ...............................................................

13
1.1 Теорія управлінських мереж як методологічна основа дослідження координаційного механізму .........................................
13
1.2. Органи виконавчої влади в механізмі врядування: структура та типологія ...............................................................................................
31
1.3. Координаційні зв’язки в мережі взаємодії органів виконавчої влади …………………………………………………………………..
63
Висновки до розділу............................................................................ 79
РОЗДІЛ ІІ ОРГАНІЗАЦІИЙНІ ФОРМИ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У СИСТЕМІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ …………
81
2.1. Традиційні організаційні форми координаційних зв’язків .............. 83
2.2. Організаційні форми координаційної взаємодії на основі інформаційно-комунікаційних технологій ........................................
120
2.3. Порівняний аналіз організаційних форм координаційної взаємодії 137
Висновки до розділу............................................................................ 154
РОЗДІЛ ІІІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ КООРДИНАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ .........................................

157
3.1. Напрями розвитку координаційної взаємодії органів виконавчої влади України .......................................................................................
157
3.2. Оптимізація форм і механізмів координаційної взаємодії органів виконавчої влади у процесі адміністративної реформи ...................
167

3.3. Модернізація координаційної взаємодії на основі використання інформаційних технологій ..................................................................
177
Висновки до розділу............................................................................ 190
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….. 191
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………. 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………...……………………... 217

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Організація управління системою органів виконавчої влади – найважливіша складова сучасного державного управління. Просування України шляхом зміцнення державності, поглиблення ринкової орієнтації вітчизняної економіки та модернізація суспільства у цілому неможливе без створення відповідних, адекватних сучасним умовам механізмів державного управління.
Держава у сучасних умовах є загальною формою організації суспільства, а не є простою „надбудовою” над економікою, як це іноді трактується в межах ліберальних підходів. Держава у сучасному світі – велика за масштабом управлінська система, що надає людині, соціуму та суспільству загалом велику кількість різноманітних послуг. Не випадково, що сучасну державу більшість цивілізованих країн, зокрема і Україна, через конституційні норми визначають як соціальну. Як наслідок держава вже не тільки і не стільки апарат примусу та пригнічення, а, насамперед, – інститут розв’язання та запобігання соціальним проблемам та система створення умов для розвитку суспільства, соціальних організацій та людини. Також сучасну державу часто відносять до принципово нового виду – маркетингового, сутність якого полягає в тому, що держава формує перелік своїх функцій та повноважень, виходячи з потреб суспільства в тих чи інших державних послугах. Безумовно, держава не повинна підміняти собою або пригнічувати інші суспільні інститути – бізнес, місцеве самоврядування, ЗМІ, неурядовий сектор, як це було нещодавно в нашій країні. Але при цьому, держава не має права й відмовлятися від своїх суспільних обов’язків або перекладати на інші організації реалізацію своїх функцій – як це нерідко, відбувається зараз.
Таким чином, зацікавленість сучасного суспільства в ефективному функціонуванні та адекватній модернізації держави вимагає розбудови адекватних механізмів державного управління. Треба шукати та знаходити сучасні форми організації держави. Найважливішим напрямком цієї діяльності є вдосконалення виконавчої влади, адже саме виконавчі органи влади здійснюють реалізацію різноманітних державних функцій. Система органів виконавчої влади, таким чином, є ключовою організаційною формою реалізації державних функцій та втіленням державних повноважень та відповідальності.
В Україні з метою покращення діяльності органів виконавчої влади неодноразово здійснювалися адміністративні перетворення, які, на жаль, так і не набули форми цілісної адміністративної реформи, метою якої, було б підвищення ефективності державного управління на засадах розмежування повноважень та компетенції центральних, регіональних, місцевих органів публічної влади, реформування державної служби, функцій та структури органів виконавчої влади. Незважаючи на різноманітність адміністративних перетворень, вони майже не торкалися проблеми побудови адекватної системи координації діяльності органів виконавчої влади, що забезпечувала б вироблення та реалізацію спільних рішень. Тому питання координаційних зв’язків, відносин та взаємодій органів виконавчої влади, на відміну від субординаційних, що традиційно вважалися головними у процесі діяльності органів виконавчої влади, залишаються недостатньо вивченими, вимагають відповідного теоретичного аналізу, практичних розробок та втілення їх в управлінську діяльність. Насамперед це стосується центральних органів виконавчої влади, оскільки їх роль у системі владарювання надзвичайно велика та має тенденцію до посилення. Під активним громадським, парламентським та президентським контролем вони повинні оперативно реагувати на ті проблеми, що виникають в умовах ускладнення соціально-економічного та політичного життя країни, різноманітності регіональних особливостей. Наявність органів виконавчої влади різних видів, форм та типів зумовлює необхідність високої координації їх діяльності, встановлення безконфліктних відносин між ними, що іноді відбуваються у відкритій, а у більшості випадків, – у латентній формі.
Теоретико-методологічні основи організації державного управління були предметом дослідження багатьох відомих вітчизняних дослідників, як сучасних, так і у минулому, що є суттєвою науковою базою для вивчення проблем функціонування органів виконавчої влади. Розробці цих проблем присвячено праці таких відомих вчених, як В. Авер’янов, В. Бакуменко, В. Бичек, В. Борденюк, В. Дерець, В. Єрмоліна, А. Коваленко, І. Коліушко, О. Крупчан, В. Малиновський, Н. Нижник, П. Надолішній, Т. Пахомова, О. Сушинський, О. Фрицький, В. Цвєтков, В. Шаповал та інших. Також теорія та практика функціонування виконавчої влади представлена в працях багатьох відомих закордонних, у тому числі російських, вчених – Г. Атаманчука, Д. Бахраха, Ж. Веделя, Б. Гурне, Р. Драго, Б. Курашвілі, Г. Райта, Є. Шамхалова та інших. Проблеми управління в межах організацій, у тому числі державних, досліджувалися в роботах М. Альберта, П. Друкера, М. Мескона, А. Файоля, Ф. Хедоурі. Безпосередньо управлінські зв’язки та взаємовідносини у системі органів виконавчої влади, у тому числі координаційні, досліджувалися В. Білоусом, С. Давтяном, В. Дерець, Ю. Марчуком, Н. Плахотнюк, С. Саханенком.
Поряд із цим, аналіз літератури з предмету дисертаційного дослідження свідчить, що, незважаючи на велику кількість наукових праць, управлінські аспекти, які пов’язані безпосередньо з формами координаційних зв’язків між органами виконавчої влади та їх ефективністю, досліджені недостатньо. Попри зростаючу зацікавленість та практичну значущість цього питання для країни, що намагається відійти від суто адміністративних методів державного управління та втілити демократичну парадигму врядування, керівники органів виконавчої влади й досі вимушені вирішувати проблеми налагодження координаційної взаємодії виходячи з особистого досвіду та уподобань.
Актуальність зазначеної проблеми, неструктурованість теоретичних напрацювань в межах предмету, що розглядається, відсутність прикладних розробок й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась протягом 2006-2009 рр. у межах кількох наукових проектів:
– наукового проекту Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України „Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення політичної та адміністративної реформ” (номер державної реєстрації 0107U004695);
– наукового проекту Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України „Механізми наближення системи публічного управління України до Європейських стандартів: регіональний та субрегіональний рівень” (номер державної реєстрації 0107U004692).
Тема дослідження відповідає пріоритетним напрямкам розвитку науки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2001 №1716; програмі проведення досліджень з проблем державного управління та місцевого самоврядування, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 №492.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій з удосконалення координаційної взаємодії органів виконавчої влади в умовах впровадження демократичної парадигми державного управління.
Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені і розв’язуються такі наукові завдання:
– узагальнити теоретичні основи та принципи побудови, функціонування та розвитку системи органів виконавчої влади, у тому числі дослідити вплив мережевого підходу та концепцій соціальної взаємодії на теорію державного управління;
– уточнити типологію органів виконавчої влади та їх структури;
– визначити основні види управлінських взаємодій у системі органів виконавчої влади;
– розкрити сутність поняття „координаційна взаємодія органів виконавчої влади”;
– проаналізувати види та форми координаційних взаємодій у системі органів виконавчої влади;
– визначити критерії ефективності використання тих чи інших видів та форм координаційної взаємодії у системі органів виконавчої влади та на їх основі здійснити порівняльний аналіз;
– розробити конкретні пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади в Україні через покращення їх координації.
Об’єкт дослідження – процеси організації функціонування органів виконавчої влади в Україні.
Предмет дослідження – координаційний механізм у системі органів виконавчої влади.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що демократична парадигма державного управління вимагає підсилення координаційних механізмів та горизонтальних зв’язків у процесі функціонування органів виконавчої влади, їх ефективного поєднання з субординаційними механізмами та вертикальними зв’язками.
Теоретична, методологічна та емпірична основа дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення теорії державного управління, мережевого підходу, концепції демократичного врядування та нового публічного менеджменту, теоретичні розробки в галузі організації управління у системі виконавчої влади. В роботі використовувалися:
– метод системного підходу, що дозволив визначити мережу управлінських взаємозв’язків у системі органів виконавчої влади;
– метод функціонально-структурного аналізу, що дозволив дослідити структуру органів виконавчої влади, проаналізувати їх внутрішню організацію;
– метод моделювання, що дав змогу проаналізувати існуючі види координаційних зв’язків у системі органів виконавчої влади та запропонувати шляхи їх вдосконалення;
– соціологічні методи (контент-аналізу, експертного опитування, анкетування), що дало змогу здійснити порівняння, узагальнення та інтерпретацію ефективності координаційних зв’язків у системі органів виконавчої влади;
– ситуативний метод, що дав змогу врахувати особливості виконання функцій органів виконавчої влади в умовах конкретних органів, зокрема Міністерства промислової політики України.
Емпіричною основою дослідження стали нормативно-правові та інші акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, довідкові та статистичні матеріали, що розміщені на web-ресурсах органів виконавчої влади, матеріали здійснених автором соціологічних досліджень, особисті спостереження автора, що були отримані у процесі наукової роботи та перебування на державній службі.
Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і розробці методичних положень, сукупність яких забезпечує формування й ефективне функціонування координаційного механізму у системі органів виконавчої влади. У результаті проведеного дослідження отримано нові наукові та практичні результати:
вперше
– розкрито сутність та поняття координаційного механізму у системі виконавчої влади шляхом виявлення та систематизації основних видів управлінських зв’язків у системі органів виконавчої влади;
– виділено види та форми координаційного механізму у системі виконавчої влади;
– сформовано набір критеріїв, що дають змогу визначити ефективність застосування та ступінь поширення форм координаційної взаємодії у системі органів виконавчої влади.
удосконалено
– теоретичний апарат науки державного управління, зокрема уточнено і представлено авторське розуміння впливу теорії мереж на систему державного управління;
– існуючі теоретичні підходи до визначення та класифікації зв’язків у системі органів виконавчої влади, завдяки чому виявлено особливості координаційних механізмів;
– зміст технологій застосування координаційного механізму у системі органів виконавчої влади.
набули подальшого розвитку
– методичні підходи до вдосконалення організаційних форм координаційної взаємодії органів виконавчої влади та підвищення їх ефективності;
– практичні методики створення регламентів органів виконавчої влади.
Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблено теоретичні та методичні положення й алгоритми, які дають змогу підвищити ефективність функціонування органів виконавчої влади, сформувати дієві технології застосування координаційного механізму в процесі державного управління. Впровадження результатів дисертаційного дослідження у практику діяльності органів державної влади підтверджено відповідними актами та довідками: Одеською обласною державною адміністрацією при розробці структури, підготовці регламенту роботи, організації взаємодії та координації роботи облдержадміністрації та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, механізму укладання угод з територіальними підрозділами відповідних центральних органів, Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України у процесі викладання дисциплін: „Територіальна організація влади в Україні”, „Організаційно-правові засади державного управління”, у процесі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Апробація роботи. Дисертацію виконано на кафедрі державного управління і місцевого самоврядування Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та обговорено на розширеному засіданні кафедри (протокол №16 від 05.06.2009 р.). Основні положення дослідження висвітлено в доповідях на науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: „Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р.); „Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (м. Київ, 2007); „Демократичні стандарти врядування і публічного адміністрування” (Львів, 2007, 2008).
Публікації. За темою дослідження опубліковано 9 наукових публікацій, у тому числі 3 у наукових спеціалізованих виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Основний обсяг дисертації: 194 сторінки. Список використаних джерел включає 203 найменувань. У роботі наведено 29 рисунків, 5 таблиць, 4 додатки.

Список літератури

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу про те, що сучасний механізм державного управління вимагає підсилення координаційного механізму та горизонтальних зв’язків у процесі реалізації функцій органів виконавчої влади, їх ефективного поєднання з субординаційними і вертикальними механізмами та зв’язками. Узагальнення результатів дослідження дає змогу сформулювати висновки, які мають теоретичне й практичне значення та мають певну новизну.
1. Методологічною основою дослідження координаційних зв’язків у системі виконавчої влади є мережевий підхід. Основними принципами функціонування управлінської мережі є використання слабких зв’язків, включення великого числа суб’єктів у процес прийняття рішень, опосередкованість впливу для прийняття рішення, консенсусний механізм прийняття рішення та націленість на результат. Якщо в ієрархії міцність системи зумовлена високою міцністю зв’язків між її складовими, то міцність мережі зумовлена великою кількістю зв’язків між складовими системи. У той час як у мережі вплив поширюється через слабкі позитивні зв’язки, то в ієрархії – через сильні зв’язки, незалежно від їх позитивності або негативності.
2. Нині в Україні створена шестивидова та трьохрівнева система органів виконавчої влади, що передбачає наявність міністерств, державних комітетів та прирівняних до них структур, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, урядових органів державного управління, місцевих державних адміністрацій на центральному, регіональному та місцевому територіальних рівнях. Зазначена система не повною мірою відповідає принципам розподілу державних функцій на регулятивні, контрольні та надання державних послуг. Також вона недостатньо враховує накопичений міжнародний досвід, є негнучкою та низькоефективною. Органи виконавчої влади, з одного боку, мають здебільшого зайві функції, а з іншого – мляво реагують на появу нових функцій державного управління.
3. Система органів виконавчої влади набуває стійкості завдяки наявності та оптимальному співвідношенню нескінченної множини зв’язків, що утворюють різні види управлінської взаємодії: субординаційної, координаційної, реординаційної. У контексті становлення системи демократичного врядування найбільш перспективною та ефективною є координаційна (горизонтальна) взаємодія органів виконавчої влади.
4. Координаційні взаємовідносини органів виконавчої влади є процесом вироблення та реалізації спільних рішень зацікавленими органами влади одного або кількох ієрархічних рівнів з питань, що вимагають узгоджених дій. Їх розвиток сприяє зростанню ефективної діяльності органів виконавчої влади в Україні, зсуваючи велику частину ініціатив та відповідальності за оперативні рішення з рівня вищого керівництва на більш низький рівень. Система органів виконавчої влади набуває стійкості завдяки наявності оптимальної кількості різних видів управлінського впливу, у складі яких важлива роль належить координаційним міжвідомчим взаємодіям. Види координаційної взаємодії класифікуються за сферами взаємодії; напрямкам взаємодії; кількістю органів виконавчої влади, що беруть участь у взаємодії; ступенем їх участі; характером взаємозв’язків; об’єктами, з приводу яких здійснюється взаємодія; рівнями, на яких відбувається взаємодія; регулярності; строками взаємодії. Об’єднання видів взаємодії у однорідні групи створює передумови для покращення управління координаційними взаємодіями.
5. Підвищення якості координаційної взаємодії потребує чіткого визначення та розмежування форм її організації. Їх можна визначити як традиційні та такі, що засновані на застосуванні продуктів сучасного ринку інформаційних технологій. У межах традиційних форм визначаються запит, нараду, узгодження документів, соціальні мережі, традиційні консультації, міжвідомчі структури, дорадчі органи тощо. До організаційних форм, що засновані на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях, належать мережеві консультації, телеконференції, Інтернет-представництва.
6. Обґрунтований вибір форм взаємодії органів виконавчої влади та підвищення на цій основі їх результативності повинно базуватися на порівнянні їх специфіки та ефективності. При такому підході, до критеріїв ефективності належать фінансові витрати на організацію спільної діяльності органів виконавчої влади (капітальні та поточні), витрати на час вироблення рішення, організація документообігу, вплив людського фактора (кваліфікація та плинність кадрів), системні фактори (бюрократичні процедури та корумпованість державного апарату) та деякі технічні параметри. Проведений аналіз дає підставу впевнено стверджувати, що як і у розподілі організаційних форм координаційної взаємодії центральних органів виконавчої влади за ефективністю їх використання, так і в рейтингу поширеності, перевага належить соціальним мережам. Проте, форми взаємодії, які засновані на інформаційно-комунікаційних технологіях поступово набувають більшої ефективності у порівнянні з більшістю традиційних.
7. З метою зниження розпорошеності та підвищення якості координаційної взаємодії органів виконавчої влади пропонується створення Державного центру управління інформаційним обміном між органами виконавчої влади, що є спеціалізованим Інтернет-порталом. Він дає змогу створювати персоналізовані робочі місця службовців, забезпечує доступ до всіх видів внутрішньої та зовнішньої інформації, що представлена в інтегрованій базі даних та необхідної для здійснення взаємодії у координаційному вимірі. З метою пришвидшення прийняття рішень, підвищення організованості та ефективності взаємодії органів виконавчої влади модель передбачає створення ряду підсистем (довідкової, баз даних, аналітичної, моделювання та прогнозування, новин, пошукової, адміністрування, інформаційної безпеки тощо). Ключовою позицією використанні запропонованої моделі є спільний доступ зацікавлених структур до всіх видів інформації, що міститься в інтегрованій базі даних.
8. Основною тенденцією розвитку організаційних форм координаційної взаємодії в державному управлінні є формування нових та модифікація традиційних організаційних форм. Перспективи їх розвитку залежать як від динаміки ринку інформаційно-комунікаційних технологій, так і від організації управління, якості спеціалістів, що працюють в цій сфері. Основними напрямками діяльності з організації ефективної взаємодії органів виконавчої влади та її вдосконалення є:
• модернізація системи органів виконавчої влади у відповідності з потребами суспільства;
• розробка та реалізація адекватній сучасним вимогам інформаційної політики в сфері державного управління;
• підвищення кваліфікації державних службовців, що передбачає, насамперед, засвоєння комп’ютерних та телекомунікаційних технологій, управлінських засад координаційної роботи;
• збільшення цільового фінансування модернізації не стільки процесів автоматизації, як управлінської діяльності у державних структурах;
• створення телекомунікаційної інфраструктури координаційної міжвідомчої взаємодії (доопрацювання конвентів web-представництв центральних органів виконавчої влади у мережі Інтернет, розвиток системи електронного документообігу, створення єдиних державних інформаційних ресурсів на міжвідомчому рівні та забезпечення повнотекстового режиму доступу до них).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Центральнi органи виконавчої влади України: концептуальний пiдхiд до класифiкацiї в контекстi адмiнiстративної реформи в Українi / В. Авер’янов // Вiсник Академiї правових наук України. – 1999. – № 1. – С. 42-51.
2. Авер’янов В. Державне управління та виконавча влада: зміст і співвідношення / В. Авер’янов // Вісник державної служби України. – 2004. – № 1. – С. 13-16.
3. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: уточнення концептуальних засад реформування / В. Авер’янов // Вісник державної служби України. – 2003. – № 2. – С. 25-31.
4. Административная реформа в России / Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации / [под.ред. С.Е. Нарышкина, Т.Я. Хабрыевой]. – М.: Контракт-ИНФРА-М, 2006. – 341 с.
5. Административное право Украины: [Учеб. для студ. вузов юрид. спец.] / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого / Под.ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2003. – 576с.
6. Алексеев А.В. Социальная сеть коррупции: [Монографія] / А.В. Алексеев – Шахты (Ростовская обл.): Изд-во ЮРГУЭС 2007. – 244 с.
7. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / О.Ф. Андрійко. – К.: Наукова думка, 2004. – 304с.
8. Армаш Н.О. Правовий статус голови місцевої державної адміністрації / Н.О. Армаш // Держава та регіони (Серія „Право”). – 2003. № 1. – С.13-16
9. Артим І. Зміст та методологія поняття “ефективність державного управління” // Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління УАДУ при Президентові України / І. Артим. – Львів: ЛРІДУ УАДУ. – 2002. – Вип. 1/2. – С. 21-26.
10. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: [учебное пособие] / Г.В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
11. Атаманчук Г.В. Функционирование государственного аппарата управления / Г.В. Атаманчук. – М.: Дело, 1998. – 486 с.
12. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики / Українська академія державного управління при Президентові України / В.Д. Бакуменко. – К.: Видавництво УАДУ, 2000. – 324с.
13. Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: [навч. посібник] / В.Д. Бакуменко, П.І. Надолішній. – К.: НАДУ, 2003. – 254 с.
14. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: [учебник для вузов] / А.М. Бандурка, Н.М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 333с.
15. Бахрах Д.Н. Административное право: [учебник для вузов] / Д.Н. Бахрах, Б.Ф. Россинский, Ю.Н. Старилов. – М.: Издательство „Норма”, 2001. – 275 с.
16. Бельский К.С. Разделение властей и ответственность в государственном управлении / К.С. Бельский. – М.: Правда, 1990. – 218 с.
17. Білоус В.Т. Договори, як правова основа координації в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю / В.Т. Білоус // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління і права: Науковий часопис. – 2003. – №1 (5). – С. 172-180.
18. Білоус В.Т. Досвід координації діяльності спеціальних підрозділів правоохоронних органів / В.Т. Білоус // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – Вип. 2. – С. 36-44.
19. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: [Монографія] / В.Т. Білоус. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – 449 с.
20. Білоус В.Т. Науково-методологічне обґрунтування доцільності запровадження координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю при розробці заходів щодо їх модернізації / В.Т. Білоус // Науковий вісник: Зб. наук. пр. Академії ДПС України. – Ірпінь, 2002. – № 4 (18). – С. 58–65.
21. Блинов А.О. Управленческий консалтинг корпоративных организаций: [учебник] / А.О. Блинов, Г.Н. Бутырин, Е.В. Добренькова. – М., 2002, 328 с.
22. Броницький О.М. Функції організаційної культури / О.М. Броницький // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Економічна серія. – № 530: Проблеми прискорення розвитку економіки. – Х.: Різо ХНУ, 2001. – С. 97-100.
23. Введение в теорию государственно-правовой организации социальных систем / НАН Украины; Институт государства и права им. В.М. Корецкого / Под. ред. Е.Б. Кубко. – К. : ЮРИНКОМ, 1997. – 192с.
24. Ведель Ж. Административное право Франции. Пер. с фр. / Ж. Ведель. – М.: Прогресс, 1983. – 496 с.
25. Виконавча влада в Україні: [навч. посіб.] / Українська академія держ. управління при Президентові України / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Видавництво УАДУ, 2002. – 127с.
26. Виконавча влада і адміністративне право / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – 668 с.
27. Винер Н. Кибернетика и общество. Пер. с англ. / Н. Винер – М.: Иностранная литература., 1958. – 349 с.
28. Власенкова О. Правове регулювання діяльності місцевих державних адміністрацій / О. Власенкова // Вісник УАДУ. – 1999. – №3. – С. 141-146.
29. Вютрих А., Филиппп Х. Виртуализация как возможный путь развития управления [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ptpu.ru/issues/5_99/19_5_99.htm;
30. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: [навч. посіб.] / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / В.М. Гаращук. – Х., 1999. – 53 с.
31. Глоссарий ВЕБ-мастерской (словарь Интернет-терминов) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://mweb.medic-bis.com.ua/gloss_bb.htm.
32. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) / Міжрегіональна академія управління персоналом / І.П. Голосніченко. – К.: МАУП, 1998. – 152с.
33. Государственное управление: основы теории и организации: [учебник] / Под ред. В.А. Козбаненко. В 2-х т. – М.: Статут, 2002. – Т. 2. – 591 с.
34. Градосельская Г. Социальные сети: обмен частными трансфертами [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nir.ru/socio/scipubl/sj/sj99-grado.html;
35. Гурне Б. Державне управління. Пер. с англ. / Б. Гурне. – К.: Основи, 1993. – 88 с.
36. Давтян С. Проблеми регламентування діяльності органів виконавчої влади на регіональному рівні / С. Давтян, С. Саханенко // Вісник державної служби. – 2006. – №6. – С. 23-28.
37. Давтян С.Г. Механізми взаємодії місцевих державних адміністрацій та територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 „Механізми державного управління” / С.Г. Давтян. – Х.: ХарІДУ НАДУ, 2008. – 20 с.
38. Данилин А.В. Технологии интеграции государственных информационных систем и организации межведомственного взаимодействия [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.microsoft.com/Rus/Government/ newsletters/issue21/default.mspx.
39. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України. – 2002. – № 12. – С. 23-27.
40. Декларація про державний суверенітет України/ Постанова Верховної Ради України від 16 липня 1990 №55-ХІІ [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=55-12.
41. Дерець В. Загальна характеристика управлінських відносин у системі органів виконавчої влади: субординація, координація і реординація між органами виконавчої влади / В. Дерець // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – С. 83-92.
42. Дерець В. Зміст управлінських відносин у системі органів виконавчої влади України / В. Дерець // Юридична Україна. – 2005. – №11. – С. 19-22.
43. Дерець В. Особливості управлінських відносин між органами виконавчої влади / В. Дерець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецького НАН України, 2005. – Т. 2. – С. 139-143.
44. Дерець В. Підпорядкування в управлінських відносинах, в яких перебувають органи виконавчої влади / В. Дерець // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Вип. 19. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – С. 355-358.
45. Дерець В. Правова природа координаційних управлінських відносин у системі органів виконавчої влади / В. Дерець // Юридична Україна. – 2006. – № 1. – С. 18-22.
46. Дерець В. Проблема існування горизонтальних управлінських відносин у сфері виконавчої влади / В. Дерець // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів наукової конференції. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – С. 31-34.
47. Дерець В. Реординаційні відносини як окремий вид управлінських відносин між органами виконавчої влади / В. Дерець // Право України. – 2005. – № 5. – С. 32-35.
48. Дерець В. Субординаційні управлінські відносини між органами виконавчої влади та їх види / В. Дерець // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С. 406-409.
49. Дерець В. Управлінські відносини між органами виконавчої влади: питання типології / В. Дерець // Адміністративна реформа в Україні: шлях до європейської інтеграції: Збірник наукових праць – К.: Видавничий дім “АДЕФ-Україна”, 2003. – С. 233-238.
50. Дерець В.А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини. / В. Дерець – К.: Юридична думка, 2007. – 180 с.
51. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Українська Академія держ. управління при Президентові України / за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : Видавництво УАДУ, 2002. – 164 с.
52. Дзюндзюк В.Б. Ефективність діяльності публічних організацій: Монографія В.Б.Дзюндзюк. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2003. – 236 с.
53. Драго Р. Административная наука. Пер. с фр. / Р.Драго – М.: Прогресс, 1982. – 135 с.
54. Ефективність державного управління/ За заг. ред. І. Розпутенка. – К.: Вид-во „К.І.С.”, 2002. – 322 с.
55. Єрмолін В. До питання про співвіднесенність понять виконавчої влади і державного управління / В. Єрмолін // Право України. – 2002. – № 9. – С. 29-32.
56. Єрмолін В. Поділ влади і феномен виконавчої влади України в сучасному конституційному процесі / В. Єрмолін // Зб. наук. праць УАДУ. – 2001. – Вип. 2. – С. 204-214.
57. Зиббер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ptpu.ru/issues/3_00/18_3_00.htm;
58. Зіллер Ж. Політико-адміністративні системи країн Європейського Союзу. Пер. с фр. / Ж.Зіллер. – К.: Основи, 1996. – 556 с.
59. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития/ Отв. ред. И.Л. Бачило. – М.: Институт государства и права РФ, 1998. – 431 с.
60. Інформатизація управління соціальними системами: Організаційно-правові питання теорії і практики: Навч. посіб. / Міжрегіональна академія управління персоналом / За заг. ред. Р.А. Калюжного. – К. : МАУП, 2003. – 332с.
61. Інформаційні технології та ефективність системи державного управління [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.microsoft.com/Ukraine/Government/Newsletters/DocFlow/2.mspx
62. Каиров В. Организация видеоконференций на базе цифровых систем передачи данных / В. Каиров, М. Макстенек // Информационный бюллетень Jet Info. – 1999. – №4 (71). – 52-54.
63. Капитанчук Ю. Как организовать и провести совещание / Ю. Капитанчук // БОСС. – 2000. – №10. – С. 30-32.
64. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. Пер. с англ. / М. Кастельс. – М.: Высшая школа экономики, 2000. – 606 с.
65. Екатерина ІІ. Наказ, данный комиссии о сочинении проекта нового уложения. – СПб, 1893. – 13 с.
66. Кикоть П.В. Міністерства в системі органів виконавчої влади України: дис. … к.ю.н. / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України / П.В. Кикоть. – Київ, 2002. – 210 с.
67. Клебан С. Органи виконавчої влади: організаційно-правові проблеми оптимізації / С. Клебан // Український правовий часопис. – Брюссель. – 1999. – Вип. 5. – С. 15-19.
68. Клягин С.В. Что пишут о сетевых организациях за рубежом? [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.isn.ru/info/seminar-doc/Networks.htm.
69. Коваленко А. Методологiчнi проблеми функцiонального аналiзу виконавчої влади / А. Коваленко // Нова полiтика. – 2000. – № 6. – С.35-39.
70. Коваленко А.А. Виконавча влада в сучасних умовах: проблеми розвитку / А. Коваленко // Держава і право. – 2002. – Вип. – С.383-390.
71. Коваленко А.А. Органи державної виконавчої влади: проблеми класифікації / А.А. Коваленко // Людина і політика. – 2002. – № 6. – С. 12-21.
72. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: Теорія і практика: Монографія / А.А. Коваленко – Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – 2002. – 512 с.
73. Коваленко А.А. Роль і значення виконавчої влади у функціонуванні сучасних політичних систем / А.А. Коваленко // Філософія. Політологія: Зб. наук. пр. Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2002. – № 46. – С.30-34.
74. Коваленко А.А. Специфіка і основні тенденції розвитку виконавчої влади в посттоталітарних країнах / А.А. Коваленко // Економіко-правові проблеми становлення в Україні громадянського суспільства: Зб. наук.-метод. пр. – Херсон, 2002. – С. 34-42.
75. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Монографія / І.Б. Коліушко. – К.: Факт, 2002. – 260 с.
76. Колпаков В.К. Адміністративне право України: [підручник] / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
77. Колпаков В.М. Методы управления: [учеб. пособие] / Межрегиональная академия управления персоналом / В.М. Колпаков. – К., 1997. – 218 с.
78. Консалтинг в Украине. – К.: Ассоциация „Укрконсалтинг”, 1996. – 284 с.
79. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
80. Концепція адміністративно-територіальної реформи/ Методичні матеріали. – Київ: Кабінет Міністрів України, 2005. – 68 с.
81. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні/ Проект. – Київ: Центр перспективних реформ, 2005. – 45 с.
82. Копылов Г. Сеть как организационный принцип / Г. Копылов // Кентавр. – 1992. – № 2 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.isn.ru/econ/netorg.doc.
83. Коростельов В.А. Управлінське консультування: [навч. посіб.] / В.А. Коростельов. – К.: МАУП, 2003. – 143 с.
84. Краснов П. Что такое сетевые организации? [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://contr-tv.ru/article/events/2004-04-29/net;
85. Крєйвен Р. Организация деловых встреч и мероприятий: [простые и четкие правила разработки бюджетов и планов, секреты ведения переговоров, рекомендации по выходу из неожиданных кризисов]. / Р. Крейвен, Л. Голабовски. – М.: АСТ 2008. – 334 с.
86. Крупник А.С. Теорія і практика прийняття управлінських рішень: [навч. Посібник] / А.С. Крупник, К.О. Линьов, Є.М. Нужний, О.М Рудик. – К.: ПРОСТІР, 2007. – 156 с.
87. Крупчан О.Д. Органiзацiя виконавчої влади / О.Д. Крупчан. – К: УАДУ, 2001. – 131 с.
88. Курашвили Б.П. Очерк теории государственного управления / Б.П. Курашвили. – М.: Наука, 1987. – 292 с.
89. Лексин В.Н. Технология реформ (разработка и применение их общей организационной теории) / В.Н. Лексин, А.Н. Шведов // Российский экономический журнал. – 1996. – №№ 3-4. – С. 32-44
90. Литвинов О.М. Проблеми координації дій суб’єктів профілактики злочинів / О.М. Литвинов. – Херсон: Науково-дослідний інститут права і управління, 2000. – 58 с.
91. Лобанов В. Реформирование государственного аппарата: мировая практика и российские проблемы управления [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ptpu.ru/issues/1_99/5_1_99.htm
92. Локк Дж. Избранные произведения / Дж. Локк – М.: Наука. – Т. 2. – 1962. – 490 с.
93. Макаренко А.В. Державний комітет у системі органів виконавчої влади: Дис. … к.ю.н. / Київський національний економічний університет. / А.В. Макаренко. – Київ, 2002. – 171 с.
94. Малиновський В.Я. Побудова організаційних структур державного управління сучасної демократичної держави / В.Я. Малиновський // Вісник УАДУ. – 2000. – № 4. – С.280-288.
95. Малиновський В.Я. Співвідношення виконавчої влади і державного управління / В.Я. Малиновський // Нова політика. – 2001. – № 5. – С.36-40.
96. Мамонтов С.Ю. Тактика ведения переговоров / С.Ю. Мамонтов. – Спб.: Нева, 2002. – 159 с.
97. Мартинюк Р.С. Виконавча влада в системі поділу влади в Україні / Р.С. Мартинюк // Держава і право. – 2005. – Вип. 28. – С. 62 – 68.
98. Мельник Ю.В. Правове регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади: автореф. дис. ... к.юрид.н./ Київський національний економічний університет. / Ю.В. Мельник. – Київ, 2006. – 18 с.
99. Мельниченко В.І. Центральні органи виконавчої влади в Україні / В.І. Мельниченко, Н.Г. Плахотнюк // Виконавча влада в Україні: [навч. посібник]. – К., 2002. – С. 34-40.
100. Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: [Монографія]/ За заг. ред. Г.І. Мостового. – Х.: ХарРІДУ НАДУ, 2004. – 270 с.
101. Мильнер Б.З. Теория организации / Б.З. Мильнер. – М.:ИНФРА, 2004. – 578 с.
102. Михеєнко Р. Дуалiзм виконавчої влади i конституцiйий принцип подiлу державної влади в Українi / Р. Михеєнко // Зб. наук. пр. УАДУ. – 2001. - Вип. 1. – С. 372-382.
103. Молодцов О. Сітьовий принцип публічно–адміністративного управління та відкритий метод координації суб’єктів територіального розвитку/ О.Молодцов // Проблеми формування доброчесного, належного місцевого врядування: [Збірник матеріалів та документів] / Заг. ред. М.Пухтинського. – К.: Атіка 2008. – С. 332-338.
104. Монтескье Ш. Избранные сочинения / Ш. Монтескье. – М.: МГУ, 1955. – 390 с.
105. Надолішній П.І. Теорія та історія державного управління: [навч. посіб.] / Національна академія держ. управління при Президентові України; Одеський регіональний ін-т держ. Управління / П.І. Надолішній. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2006. – 126 с.
106. Назар Ю. Взаємодія суб’єктів системи профілактики адміністративних правопорушень / Ю. Назар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №2. – С. 276-283.
107. Назар Ю. Взаємодія як інститут забезпечення діяльності органів місцевого управління / Ю. Назар // Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне майбутнє демократичної, правової держави Україна. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2001. – С. 160-168.
108. Назар Ю. Правове забезпечення взаємодії суб’єктів системи профілактики адміністративних правопорушень / Ю. Назар // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №1. – С. 215-220.
109. Назар Ю.С. Взаємодія державних органів при профілактиці правопорушень на ринку цінних паперів / Ю. Назар // Правове регулювання корпоративних відносин в Україні: Матеріали науково-практичного семінару. – Львів: ЛІВС при НАВС України, 2003. – С. 87-91.
110. Нижник Н. Про спiввiдношення державного управлiння і виконавчої влади / Н. Нижник, С. Мосов // Вiсник УАДУ. – 2000. – № 4. – С.23-29.
111. Нижник Н.Р. Виконавча влада – важлива складова державної влади в Україні / Н.Р. Нижник // Виконавча влада в Україні: [навч. посібник] . – К, 2002. – С. 5-20.
112. Нижник Н.Р., Леліков Г.І. Інформаційні технології в структурах державної служби [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.bezpeka.com/ru/lib/spec/art101.html
113. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. – М.: Фонд экономической книги „Начала”, 1997. – 268 с.
114. Олескин А.В. Общие свойства „сети” как одной из стержневых метафор современной (постнеклассической) науки / А.В. Олескин // Вызов познанию. Стратегии развития науки в современном мире. – М., 2004. – С.222-240.
115. Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку: [навч. посібник] / Я.М. Бурч, С.Д. Дубенко, Л.Т. Кривенко та ін. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 2003. – 284 с.
116. Особливостi виконавчої влади в пострадянськiй Українi: [Монографія] / К.О. Ващенко, О.О. Кордун, Р.М. Павленко та iн. – К: МАУП, 2000. – 245 с.
117. Паринов С. Третья форма управления для сетевой экономики [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ieie.nsc.ru/parinov/net-form.htm.
118. Патюрель Р. Создание сетевых организационных структур [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ptpu.ru/issues/3_97/15_3_97.htm.
119. Петрушенко Л.А. Принцип обратной святи / Л.А.Петрушенко. – М.: Мысль, 1967. – 310 с.
120. Покрова Л.В. Інституціональні засади формування та функціонування обласних державних адміністрацій в Україні: автореф. дис. ... к.держ.упр. / Національна академія державного управління при Президентові України. / Л.В.Покрова. – Київ, 2007. – 20 с.
121. Полешко В. Виконавча влада в конституційній системі України / В.Полешко // Право України. – 1993. – №1. – С. 80-84.
122. Попов Б. Рынок конференцсвязи: события и продукты / Б. Попов // PCWeek (КУ). – 2005. – №47. – 11-15.
123. Приходченко Л.Л. Вітчизняний досвід проведення оцінювання ефективності: стан та перспективи розвитку / Л.Л. Приходченко // Менеджер. – №2. – С. 89-97.
124. Приходченко Л.Л. Особливості визначення критеріїв та показників вимірювання ефективності державного управління/ Л.Л. Приходченко // Теорія та практика державного управління. [Зб. наук.праць]. – Вип.. 3 (14). – Х.: ХарРІДУ НАДУ, 2006. – С. 89-95.
125. Про взаємодію Міністерства внутрішніх справ України та Державної податкової адміністрації України стосовно розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду / Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.01.1999 №658 та Державної податкової адміністрації України від 01.01.1999 №475 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
126. Про взаємодію Міністерствf охорони здоров’я України та Державним комітетом технічного регулювання та споживчої політики України / Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21.03.2006 №139 та Державного комітету технічного регулювання та споживчої політики України від 21.03.2006 №84 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
127. Про взаємодію органів державної виконавчої служби та Пенсійного фонду України/ Наказ Міністерства юстиції України від 17.03.2004 №25 та Пенсійного фонду України [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
128. Про взаємодію органів Держкомзему України та виконавчої служби Мін'юсту/ Наказ Державного комітету по земельних ресурсах України від 12.04.2005 №84 та Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №35 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
129. Про взаємодію органів Мінприроди та органов державної виконавчої служби Мін'юсту/ Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.08.2007 № 452 та Міністерства юстиції України від 30.08.2007 №707 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
130. Про взаємодію Служби безпеки України та органів державної податкової служби України з профілактики, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, інших правопорушень у сфері розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації та торгівлі ними/ Наказ Служби безпеки України від 09.07.2001 №176 та Державної податкової адміністрації України від 09.07.2001 №278 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
131. Про електронний цифровий підпис/ Закон України від 22.05.2003 №852-IV [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
132. Про затвердження Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади і місцевої державної адміністрації / Постанова Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 №1569 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
133. Про затвердження Положення про Міжвідомчу робочу групу з координації та контролю за ходом підготовки і реалізації проектів розвитку житлово-комунального господарства населених пунктів / Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №661 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
134. Про затвердження Положення про Міністерство економіки України/ Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 №777 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
135. Про затвердження положення про Міністерство промислової політики/ Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1538 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
136. Про затвердження Положення про порядок стажування у державних органах / Постанова Кабінету Міністрів України від 01.12.1994 №804 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
137. Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю/ Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1066 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
138. Про затвердження Порядку обміну інформацією за спеціальними запитами/ Наказ Державної податкової адміністрації від 18.07.1997 №185 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
139. Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій/ Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 №851 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
140. Про затвердження Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів/ Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 22.06.2000 №338 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
141. Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади/ Постанова Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 №614 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
142. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України/ Постанова Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 №950 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
143. Про затвердження Типового регламенту центрального органу виконавчої влади/ Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1143 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
144. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22.07.1998 №810 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
145. Про Кабінет Міністрів України / Закон України від 21.12.2006 №514-V [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
146. Про місцеві державні адміністрації/ Закон України 09.04.1999 №586-ХІV [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
147. Про Національну програму інформатизації / Закон України № 75/98-ВР [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
148. Про Положення про Організаційний комітет з підготовки та участі спортсменів України у XVIII зимових, XXVII літніх Олімпійських та XI Параолімпійських іграх / Указ Президента України від 01.03.2007 №191/97 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
149. Про порядок взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України та органами Державної митної служби України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами / Наказ Державного казначейства України, Державної митної служби України від 31.07.2002 N 150/417 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
150. Про проведення XII Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки” / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 №383-р [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
151. Про проведення міжнародного симпозіуму „Роль вищих органів фінансового контролю в бюджетному процесі та державному управлінні” / Постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.1999 №854 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
152. Про проведення семінару „На шляху до доброчесності” / Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.07.1997 №368-р [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
153. Про Раду Міністрів України/ Закон України №4157-ІХ [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради України : Законодавство України. ‒ / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
154. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999 №1572 [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Верховної Ради