МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Харківський регіональний інститут державного управління

На правах рукопису

ПОКОЛОДНА ОЛЕНА ВАЛЕНТИНІВНА

УДК 353:351.82

МЕХАНІЗМ ВДОСКОНАЛЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Дзюндзюк В.Б.,
доктор наук з державного управління, доцент

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ З ГРОМАДСЬКІСТЮ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ 10
1.1. Громадська думка: її генезис та врахування в діяльності органів державного управління. 10
1.2 Поняття та зміст сучасного PR.. 26
1.3 Специфіка PR у діяльності органів державного управління. 44
Висновки до першого розділу. 60
РОЗДІЛ 2. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ 62
2.1. Сутність і категорії податків. 62
2.2. Розвиток та особливості системи державного управління оподаткуванням в Україні 83
2.3. Оцінка характеру взаємовідносин між органами податкової служби і громадськістю на територіальному рівні 103
Висновки до другого розділу. 115
РОЗДІЛ 3. МЕХАНІЗМ ПОКРАЩЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ... 118
3.1. Інституційні зміни в діяльності податкових інспекцій. 118
3.2. Особливості функціонування PR-підрозділів у податкових адміністраціях 136
3.3. Використання соціальної реклами як інструмент реалізації функції мотивації щодо взаємодії з громадськістю.. 157
Висновки до третього розділу. 170
ВИСНОВКИ.. 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 180
ДОДАТКИ.. 203
Додаток А.Довідки про впровадження результатів дисертаційного дослідження 203
Додаток Б. Статистичний опис результатів соціологічного дослідження «Населення та державні організації: перспективи покращання взаємодії». 206
Додаток В. Дитяча книжка для розфарбовування, надрукована на замовлення російської податкової служби. 222

ВСТУП

Актуальність теми. Ефективне функціонування держави, забезпечення всіх напрямів її діяльності є неможливим без такого джерела бюджетних надходжень та водночас економічного інструменту, як податки. З іншого боку, кожен громадянин є зацікавленим, щоб податки не перешкоджали покращанню його добробуту, а їх кількість і розміри були якомога меншими. Зазначена дихотомія призводить до певного конфлікту інтересів між державою та громадянами. В умовах відсутності усталених традицій функціонування системи оподаткування в сучасних ринкових відносинах в Україні, невисокого рівня життя населення, даний конфлікт призводить до того, що органи податкової служби сприймаються громадськістю переважно негативно, розглядаються здебільшого як органи примусу, а не як інституція, що виконує важливе державне та суспільне завдання. На цьому фоні самі податківці не використовують всіх можливостей для подолання недовіри та упередженого ставлення з боку громадськості.
Проблема подолання відчуженості у відносинах між органами податкової служби та платниками податків потребує першочергової уваги дослідників багатьох наукових галузей, зокрема, правової (щодо вдосконалення чинного податкового законодавства), економічної (перегляд структури та кількості податків), соціологічної та філософської (зміна соціальних моделей поведінки громадян у сфері оподаткування).
Однак особливе значення мають зусилля представників науки «державне управління», які здійснюють комплексний розгляд взаємодії органів податкової служби з громадськістю. Загальні питання забезпечення ефективної діяльності органів державного управління, до яких належать і органи податкової служби, розглядаються такими українськими вченими, як В.Д.Бакуменко, А.О.Гошко, В.Б. Дзюндзюк, О.А. Машков, Н.М. Мельтюхова, Н.С. Миронова, Н.Р. Нижник, Г.С. Одінцова, І.В. Розпутенко, С.М. Серьогін, В.В. Цвєтков, Ю.П. Шаров та ін. Серед зарубіжних дослідників на особливу увагу заслуговують напрацювання таких авторів, як Д. Бітон, Ф. Террі, К.Томкінс, К.Талбот, Е.Халачмі, Дж.Боукерт, Б.Хадсон, М.Хольцер, В.Гіллісон, С. Роджерс, М. Сандьєр та ін.
Питання підвищення ефективності податкового адміністрування досліджували такі вчені, як О.Ю. Безгубенко, Т.В. Василькова, А.О. Дєгтяр, А.Я. Кізима, А.І. Луцик, В.М. Мельник, реформування податкової системи та податкової політики держави О.М. Ковалюк, В.А. Мірошниченко, С.М.Онисько, О.О. Папаїка, В.М. Попович, М.М. Свердан, вдосконалення податкового процесу і податкових відносин у державі О.М. Воронкова, В.В.Кулик, В.Ф. Піхоцький; можливості запровадження закордонного досвіду в Україні у сфері оподаткування М.І. Вдовиченко, М.Л.Демиденко, А.О. Соколовська; принципи і функції оподаткування І.Г.Благун, Р.Н.Жарко, В.С.Загорський, А.Т. Крисоватий; підготовки кадрів для органів податкової служби П.Ю.Буряк, В.О.Кайзерман, В.Л.Журавський.
Здійсненню зв’язків з громадськістю в державних інституціях (державному PR) присвячено праці таких вітчизняних та закордонних науковців, як С.Б.Балабанова, А.Н.Балашової, В.М.Бебіка, В.С.Комаровського, К.Г. Михайльової, Д.В. Ольшанського, Г.Г. Почепцова, С.Блека, Дж. Грюніга, Г. Мехлера, П. Уілбі, М. Хейга та ін.
Проте, незважаючи на досить повний опис сутності, принципів та методів державного PR та його впливу на покращання взаємодії державних структур та громадськості, у роботах вищезгаданих дослідників відсутнє чітке визначення особливостей механізму PR стосовно органів податкової служби. Це й обумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов’язана із НДР «Вдосконалення структурно-функціонального забезпечення діяльності територіальних органів влади» (державний реєстраційний номер 0105U002743), що виконувалась кафедрою державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління у межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування», в рамках якої автором було визначено специфіку реалізації функцій по зв’язкам з громадськістю в органах влади та напрями впровадження інституційних змін в діяльність податкових інспекцій.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка механізму забезпечення ефективної взаємодії органів податкової служби з громадськістю в Україні на територіальному рівні.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких задач:
- розкрити поняття та зміст громадської думки, виходячи з чого з’ясувати механізм її формування та впливу на неї з боку органів державного управління;
- визначити особливості взаємодії органів державного управління з громадськістю;
- розкрити зміст та функції податків у сучасній державі;
- виявити специфіку сучасної системи оподаткування в Україні;
- здійснити оцінку взаємовідносин органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні;
- визначити головні завдання податкової політики в сучасній Україні та напрями реформування діяльності органів податкової служби;
- опрацювати механізм покращення взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю.
Об’єкт дослідження процес реалізації державної податкової політики в Україні.
Предмет дослідження механізм взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні.
Методи дослідження. Цілісність дослідження забезпечують системний і комплексний підходи. Для теоретичного осмислення різних аспектів дослідження застосовувались методи аналізу і синтезу (використання західних теорій до процесів, що відбуваються в сучасній Україні, дослідження розвитку системи оподаткування в Україні), моделювання (моделі взаємодії з населенням), абстрагування та узагальнення (з’ясування механізму формування громадської думки, узагальнення принципів сучасного PR, визначення особливостей взаємодії з громадськістю органів державного управління), соціологічного опитування (визначення різних аспектів взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та опрацюванні практичних механізмів ефективної взаємодії територіальних органів податкової служби з громадськістю, виходячи із особливостей сучасної системи оподаткування в Україні і з використанням принципів та інструментів сучасного PR.
У дисертації вперше:
розроблено механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю на територіальному рівні, який передбачає активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як електронний PR і соціальна реклама, що розробляються на основі інформації, отриманої через постійно діючі канали зворотного зв’язку;
систематизовано основні особливості взаємодії органів державного управління з громадськістю. Визначено, що до таких особливостей, зокрема, належать: необхідність упровадження двобічної симетричної моделі взаємодії з громадськістю, специфіка механізму комунікації органів державного управління з громадськістю, а також принципи, які мають бути покладеними в основу даного комунікативного механізму;
удосконалено:
інформаційне та структурно-функціональне забезпечення діяльності органів податкової служби в сучасній Україні;
підходи до реалізації електронного PR у діяльності органів податкової служби, що передбачає, зокрема, створення в них окремого спеціалізованого відділу;
концептуальні основи соціальних рекламних кампаній, до яких віднесено емоційний вплив і навіювання рекламних продуктів та використання в них архетипів;
дістало подальший розвиток:
з’ясування основних проблем у взаємовідносинах територіальних органів податкової служби з громадськістю в Україні;
визначення поняття та змісту громадської думки, яка виступає проявом соціального настрою в певний проміжок часу і на яку значною мірою впливає соціальна інформація;
класифікація основних принципів оподаткування, до яких додано загальносистемні та соціальні принципи;
виявлення сучасних особливостей системи оподаткування в Україні.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у визначенні перспективних напрямів з покращання діяльності органів податкової служби щодо взаємодії з громадськістю та конкретних заходів з їхньої реалізації. Основні положення та висновки можуть бути використаними під час реформування податкової системи в Україні, у підготовці підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів, розробці лекцій та практичних занять із зв’язків з громадськістю в органах державного управління.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в державних податкових інспекціях у Київському районі м. Харкова (довідка № 11093 від 20.09.2006) та у Дзержинському районі м. Харкова (довідка № 1967 від 17.10.2006).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Усі сформульовані в ній висновки, методичні положення та пропозиції ґрунтуються на особистих дослідженнях.
Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертації обговорювались на V та VІ міжнародних конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, лютий 2005-2006 рр.), науково-практичних конференціях, засіданнях кафедри державного управління та менеджменту Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2004 2006 рр.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у 6 наукових працях у виданнях, затверджених ВАК України як фахові з державного управління. Загальний обсяг публікацій становить 2,8 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і трьох додатків на 25 сторінках. Повний обсяг дисертації 227 сторінок, у тому рисунків 13 (на 7 стор.), таблиць 2 (на 2 стор.). Список використаних джерел складається із 296 найменувань на 24 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційного дослідження можна зробити такі узагальнені висновки:
1. Аналіз феномену громадськості довів, що вона представляє собою активне соціальне утворення, яке в певний момент об’єднує представників тих соціальних груп, хто стикається зі спільною проблемою і разом шукає шляхи їх розв’язання. Громадська думка ж виступає кристалізацією соціального настрою представників цих груп у певний проміжок часу. Соціальний настрій представляє собою елемент реально функціонуючої суспільної свідомості, який означає практичну готовність до дії і є невід’ємним компонентом поведінки. При чому соціальний настрій є таким компонентом поведінки людей, за яким можна безпосередньо судити про їхні реальні наміри, їхнє ставлення до навколишнього світу і процесів, що відбуваються в ньому. Особливе місце в механізмі формування як соціального настрою, так і громадської думки займає соціальна інформація, яка виступає сукупністю знань, відомостей, даних і повідомлень, які формуються та відтворюються у суспільстві і використовуються індивідами, групами, організаціями, різними соціальними інститутами для регулювання соціальної взаємодії.
2. Розгляд існуючих моделей взаємодії держави і громадськості в комунікаційному просторі довів доцільність її здійснення за двосторонньою симетричною моделлю, основними характеристиками якої є активна систематична співпраця з громадськістю, систематичне інформування про свою діяльність; її сприйняття у якості головного орієнтиру вироблення стратегії організації, налагодження соціального партнерства; оцінка ефективності PR-діяльності за соціальними показниками. При чому слід відмітити, що двобічна симетрична модель краще функціонує у м’яких, відкритих соціальних системах, що характеризуються вільним обміном інформаційними потоками як між своїми елементами, так і з зовнішнім середовищем.
Виходячи із вищенаведеного, сучасна PR-діяльність є однією з функцій управління мистецтво управління комунікаціями, що забезпечує двосторонній інформаційний обмін між організацією та її громадськістю. Причому здійсненню такої роботи має передувати науково обґрунтований аналіз існуючого стану громадської думки, виділення зацікавлених, а потім і пріоритетних груп, вибір методів і технологій роботи з ними. Отже, основними принципами PR-діяльності органів податкової служби мають бути: примат громадських інтересів, достовірність, етичність, ефективність, науковість і своєчасність.
3. Головними функціями PR-діяльності є аналітично-прогностична (оцінка стану громадської думки, соціальних настроїв населення, підготовка аналітичних даних для ухвалення ефективних управлінських рішень, розробка концепції інформаційної політики, її стратегії і тактики), організаційно-технологічна (організація і проведення комунікативних заходів); інформаційно-комунікативна функція (тиражування, розповсюдження інформації), комунікативно-методична (розробка концептуальних моделей здійснення інформаційних впливів, програм, акцій і PR-кампаній налагодження ефективного соціального партнерства).
Одна з головних особливостей PR у діяльності органів державного управління полягає у специфіці механізму комунікації з громадськістю. Окрім використання загальних складових: формулювання ідеї, її кодування (створення повідомлення), вибір каналу(ів) комунікації, передача повідомлення, передача відгуку через зворотний зв'язок, даний комунікаційний механізм передбачає врахування того, що одержувач інформації виступає здебільшого у вигляді великих соціальних груп (або навіть усього суспільства) на відміну від приватних організацій, для яких одержувачем є зазвичай невеликі групи людей. Виходячи з цього, основними принципами, які мають бути покладені в основу комунікаційного механізму між органами державного управління і громадськістю є:
постійне і систематичне інформування громадськості про політику, що проводиться, і рішення, що ухвалюються;
забезпечення повноти і достовірності інформації;
простота і зрозумілість інформації;
формулювання спільних цілей і завдань;
підтримка зворотного зв'язку;
демократичність і рівноправність у відносинах з громадськістю;
раціональність;
стратегічність, спрямованість на майбутнє дій і рішень;
наступність і поступовість;
відповідальність;
наукова обґрунтованість.
4. Особливості системи оподаткування (що представляє собою сукупність загальнодержавних і місцевих податків, установлених законом; принципів, форм і методів їх стягування, а також заходів, що забезпечують виконання податкового законодавства, у суб’єктів, які здійснюють такі заходи) як однієї з підсистем, що виникають в процесі взаємодії держави з громадськістю, обумовлені роллю і місцем податків у структурі суспільних відносин. Податки виступають однією з умов функціонування держави і проявляються в процесі вилучення частини вартості доходу громадян, підприємств, установ, організацій на користь загальнодержавних, суспільних потреб та потреб територіальних громад. Виходячи з цього, податки виступають не тільки економічним, але і одночасно важливим соціальним інститутом.
Усі податки розділяють на прямі і непрямі. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників. Їх розмір залежить від об'єкту оподаткування, а непрямі включаються в ціну товарів і послуг і сплачуються опосередковано майже всіма громадянами держави незалежно від їх трудової діяльності. Отже, кожен громадянин держави так чи інакше є об’єктом оподаткування і вступає у відповідні відносини з державою.
5. Розгляд особливостей функціонування системи оподаткування в умовах демократичної, правової, соціальної держави дозволив, окрім загально визнаних принципів її функціонування (економічних, правових і організаційно-функціональних) виділити ще дві групи: загальносистемні і соціальні. До першої групи відносяться принципи, що забезпечують функціонування системи оподаткування, а саме: своєчасності сплати податків, рентабельності податкових заходів, єдиного підходу, наукової обґрунтованості і гнучкості системи оподаткування. До другої можна віднести принципи, які дозволяють гідно органічно інтегрувати систему оподаткування у структуру суспільних відносин. Це принципи поєднання інтересів держави, регіонів і територіальних громад, доступності для громадськості та сприяння соціально-економічному розвитку.
5. Сучасна система оподаткування виконує п‘ять основних функцій: фіскальну (формування і мобілізація фінансових ресурсів держави); контрольну (здійснення контролю над фінансово-господарською діяльністю організацій і громадян); регулюючу (сприяння економічному розвитку); соціальну (перерозподіл суспільних доходів між різними категоріями населення); заохочувальну (через відзначення державою особливих заслуг певних категорій громадян перед суспільством). Відповідно до цього у чинному законодавстві представлені і функції державної податкової адміністрації, і податкових інспекцій (як нижчої ланки системи управління). Між тим, проведене дослідження показало, що в Україні система оподаткування сконцентрована на виконанні перших двох функцій. Виконання інших утруднено через відсутність належних комунікацій, з об’єктами оподаткування громадськістю, низький рівень реалізації інформаційної функції.
6. Здебільшого саме через це результати проведеного соціологічного дослідження довели, що на сьогодні існує вкрай низький рівень поінформованості більшості громадян про цілі, завдання та функції податківців, їх місце та роль у суспільних відносинах; відсутні дієві механізми громадського контролю за діяльністю податківців, моральні і професійні якості багатьох працівників органів податкової служби оцінюються як вкрай низькі. В цілому ж, основними проблемами взаємодії держави і громадськості в податковій сфері є такі:
складність для розуміння платників податків, відсутність систематизованості;
велика кількість податків, фіскальних зборів, обов'язкових платежів;
незручність сплати податків;
завелика кількість податків;
низький рівень якості обслуговування у податкових органах;
централізована система оподаткування;
нерівномірність розподілу податкового тягаря;
недостатній рівень наукової обґрунтованості системи оподаткування;
велика кількість контролюючих органів і неефективність використання ними бюджетних коштів.
8. Зазначені проблеми і вивчений досвід реформування податкових відносин у зарубіжних країнах довів необхідність реформування системи оподаткування в Україні. Одним з ключових елементів таких реформ має стати зміна механізмів діяльності органів податкової служби, що буде можливою за умов системного використання всіх функцій управління:
І) Розробки стратегії податкової політики, яка б передбачала:
приведення норм чинного податкового законодавства у відповідність з європейськими стандартами;
встановлення вичерпного переліку податків і зборів;
скорочення числа податків;
поступове зниження ставок за основними державними податками і полегшення податкового навантаження на фонд оплати праці;
усунення багатократності оподаткування одних і тих же об'єктів;
забезпечення збалансованості загальнодержавних, регіональних і приватних інтересів,
удосконалення системи відповідальності за податкові правопорушення;
забезпечення дієвого громадського контролю за діяльністю податкових органів.
ІІ) Управління внутрішнім середовищем, яке здебільшого находить свій вираз через удосконалення податкового адміністрування на рівні податкових інспекцій, а саме:
зміна методів управління персоналом;
забезпечення гнучкості організаційних структур;
підвищення рівня інформатизації управління;
покращання наукового і методичного забезпечення діяльності, упровадження методик оцінки ефективності роботи органів податкової служби;
приведення кількісного складу працівників у відповідність із кількістю платників податків.
ІІІ) Управління зовнішнім середовищем, яке реалізується через:
удосконалення системи контролю над неплатниками податків (контроль);
упровадження дійових підходів впливу на соціальні настрої платників податків, їх ставлення до податків (мотивація). Як свідчить світовий досвід, одним з дієвих інструментів мотивації платників є соціальна реклама, яка спрямована на вироблення у громадськості певних цінностей, сприйняття соціально значущих процесів, явищ. Соціальна реклама має три важливі характеристики: емоційність, навіювання, використовування архетипів.
створення при регіональних підрозділах органів податкової служби спеціальних структурних підрозділів, що спеціалізуватимуться на зв’язках з громадськістю.
9. На територіальному рівні механізм покращення взаємодії органів податкової служби з громадськістю включає такі складові:
створення у регіональних податкових адміністраціях спеціальних окремих центрів по зв’язкам з громадськістю, основним завданням яких є забезпечення реалізації двосторонньої симетричної моделі взаємодії з громадськістю у рамках переходу до нових форм і методів податкового адміністрування;
налагодження постійної безпосередньої взаємодії з громадськістю;
активне використання засобів непрямої взаємодії з громадськістю, таких як співпраця із ЗМІ, електронний PR і соціальна реклама;
розробка на підставі інформації, отриманої через зворотний зв’язок, пропозицій щодо вдосконалення взаємодії з населенням та діяльності територіальних податкових адміністрацій в цілому.
10. Основними завданнями Центрів по зв’язкам з громадськістю має стати інформаційне, експертно-аналітичне, консультативно-методичне забезпечення діяльності податкової адміністрації, Виходячи із поставлених завдань, основними організаційними одиницями цього Центру мають стати, щонайменше, аналізу й прогнозування соціально-економічних процесів (повинен виконувати функції аналізу соціально-економічної ситуації в регіоні, в тому числі через постійний соціологічний моніторинг громадської думки, аналіз листів і звернень громадян тощо), взаємодії із засобами масової інформації (підготовка друкованих і аудіовізуальних матеріалів для преси, здійснення моніторингу матеріалів ЗМІ, проведення прес-конференцій, інших комунікативних заходів), взаємодії із платниками податків (забезпечення прийому громадян, представників громадськості, профспілок, комерційних структур, відвідування підприємств, організацій), взаємодії з податковими інспекціями (контактування з представниками податкових інспекцій, що відповідають за певні напрями роботи, та, зокрема, тими, що займаються прийомом громадян) і електронного PR (здійснення взаємодії з громадськістю та висвітлення діяльності організації за допомогою Інтернету та електронної пошти).
11. Здійснення взаємодії з громадськістю в межах запропонованої двосторонньої симетричної моделі можуть стати підґрунтям для:
зміни в податковій політиці держави;
зміни в діяльності податкових служб;
зміни соціальних настроїв і поведінки громадян у сфері оподатковування.
Зміна податкової політики держави відбувається через урахування об’єктивних тенденції розвитку економіки, досвіду розвинених держав, а також потреб і вимог громадськості, що опрацьовуватимуться відповідними науковцями і розроблятимуть відповідні стратегії, спираючись на комплекс існуючих принципів оподаткування.
Зміна податкових органів здійснюється шляхом удосконалення механізмів податкового адміністрування, що будуються на урахуванні об’єктивних впливів зовнішнього середовища і їх втіленні у відповідних організаційних структурах, формах і методах діяльності органів податкової служби, насамперед їх низової ланки.
Реалізація зазначеної стратегії реформ, реформування форм і методів роботи органів податкової служби має супроводжуватися і гідним інформаційним висвітленням їхніх особливостей. Зміна ставлення громадськості до податківців і податкової дисципліни, зокрема, передбачає і діяльність щодо мотивування платників податків, яка може здійснюватися за допомоги соціальної реклами, що буде спиратися на соціально-значущі норми і цінності; позначати умови і способи безпосередньої участі громадян у підтримці життєдіяльності держави; і формувати стійку причетність до забезпечення функціонування і розвитку суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаров М. Я., Бондаренко Г.І., Мельник П.В. та ін. Про податки і збори населення України / Державна податкова адміністрація України; Академія державної податкової служби України. К., 2000. 182 с.
2. Азаров М. Я., Кольга В. Д., Онищенко В. А.. Все про податки: Довідник. К. : Експерт-Про, 2000. 490 с.
3. Алешина И.В.Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. М.: "ГНОМ-ПРЕСС", 1997. 256 с.
4. Аквінський Т. Коментарі до Арістотелевої "Політики" 2-ге вид. К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2003. 796с.
5. Андреев С.Н., Мельниченко Л.Н. Основы некоммерческого маркетинга: Для политических партий, властных структур, некоммерческих организаций, физических лиц. М.: Прогресс-Традиция, 2000. 255 с.
6. Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Наука, 1994. 538 с.
7. Андрущенко В., Ляшенко Ю. Економічні та позаекономічні аспекти оподаткування // Фінанси України. 2005. № 1. С.36 44.
8. Арзуманов Р.М., Климахіна О.М. Оподаткування суб‘єктів підприємницької діяльності // Фінанси України. 2003. №5. С.88 93.
9. Аронсон Э., Пратканис Э. Эпоха пропаганды. Механизмы убеждения. СПб, 2002. 227 с.
10. Артемьев М.А. Эффективная система психологических воздействий в политической рекламе: Автореф. дис. к. психол. Н. / Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. М., 1997. 24 с.
11. Астахова Т.В. Связи с общественностью для третьего сектора. М.: ИНФРА-М, 1996. 278 с.
12. Астахова Т.В. Хорошие идеи в Америке рекламируют // http://www.socreklama.ru/artkl/24.
13. Атаманчук Г.В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы / Учеб. пособие. М., 2000. 302 с.
14. Афанасьев М. Общественное мнение: стратегия его формирования М.: Финстатинформ, 1995. 317 с.
15. Бакуменко В.Д. Формування державно- управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики / Українська академія держ. управління при Президентові України. К. : Видаваництво УАДУ, 2000. 324с.
16. Балабанов С.Б. Власть и общественность: социальные аспекты взаимодействия . Н. Новгород: ГИПП «Нижполиграф»,1997. 148 с.
17. Балацкий Е. Стабильность налоговой системы как фактор экономического роста // Общество и экономика. 2005. № 2. С.100 119.
18. Балашова А.Н. Электоральная коммуникация и средства массовой информации / МГУ им. М.В.Ломоносова. М., 2000. 258 с.
19. Банхаев Ф.Е. Сравнительный анализ налоговых систем и его значение для совершенствования и реформирования налогового законодательства // Налоговый вест ник. 2001. № 2. С. 135 137.
20. Банхаев Ф.Е. Сравнительный анализ налоговых систем и его значение для совершенствования и реформирования налогового законодательства // Налоговый вест ник. 2001. № 3. С. 93 97.
21. Баумнер Г. Коллективное поведение психология масс. Самара, 1998. 397 с.
22. Бебік В.М. Політичний маркетинг і менеджмент. К.: Абрис, 1996. 144 с.
23. Бебік В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі. Київ: Абрис, 1993. 128с.
24. Безансон Ален. Бедствие века. Коммунизм, нацизм и уникальность Катастрофы / Пер. С фр. Я. Горбаневского М. : МИК, 2000. 104с.
25. Безгубенко О.Ю. Прогнозування у податковому менеджменті // Фінанси України. 2003. № 2. С. 33 38.
26. Білостоцька В.О., Островецький В.І. Податкове навантаження в Україні // Фінанси України. 2002. №12. С. 75 79.
27. Блау П.М. Различные точки зрения на социальную структуру и их общий знаменатель //Американская социологическая мысль: Тексты / Под ред. В.И. Добренькова. М.: Издание Международного Университета Бизнеса и управления, 1996. С. 729.
28. БлэкС. Паблик Рилейшнз. Что это такое? М.: Модима, 2004. 246 с.
29. Бова А. Суспільний ідеал без політичної ретуші // Віче. 1996. № 6. С. 62 68.
30. Богомолова Н.Н. Массовая коммуникация и общение. М.: Знание, 1988. 283 с.
31. Бодюк А.В. Податкова політика: шляхи її реалізації // Фінанси України. 2002. № 2. С. 82-87.
32. Большая Советская Энциклопедия: М. : Сов. энциклопедия, 1981. 720 с.
33. Бочаров М.П. История Паблик Рилейшнз : Нравы, бизнес, наука. М.: Известия, 2000. 176 с.
34. Братковський М.Л. Управління громадянською злагодою в регіоні: Автореф. дис... канд. наук з держ. управління: 25.00.04 / Донецька держ. академія управління. Донецьк, 2002. 21с.
35. Брячихин А. Префектура работает для людей // Росийский економический журнал. 1996. № 3. С. 18 26.
36. Буари Ф.А. Паблик рилейшнз или стратегия доверия. М.: Инфра-М, 2001. 178 с.
37. Булатский Т.В. Прилюк Ю.Д. Социология общественного мнения: журналистам о социальной природе и политических функциях общения. Минск, 1987. 184 с.
38. Бурдье П. Социология политики: Пер. с фр. М: Socio-Logos, 1993. 336 c.
39. Буряк П.Ю. Удосконалювати підготовку фахівців для фінансових і податкових органів // Фінанси України. 2002. №8. С. 71 78.
40. Вакулик І.П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. 2003. №2. С.54 59.
41. Валовая М. Д. Виртуальный мир государевой службы // Реклама. 1999. ­ № 4. С. 3852.
42. Валовая М.Д. Манипулятивные технологии и рublic relations: (Эволюция понятий). М., 1998. 302 с.
43. Варакута С.А., Егоров Ю.Н. Связи с общественностью. М.: ИНФРА-М, 2001. ­ 245 с.
44. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології. К. : Ельга; Ніка-Центр, 2003. 400с.
45. Василевська Г.В. Податкова політика у регулюванні економічного зростання // Фінанси України. 2003. № 2. С. 39 43.
46. Василенко А.Б. ПИАР крупных российских корпораций. М.: МАКС-Пресс, 2001. 304 с.
47. Василькова Т.В. Удосконалення планування податкових платежів// Фінанси України. 2003. № 6. С.36 39.
48. Вдовиченко М.І. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах України // Фінанси України. 2000. №3. С. 59 71.
49. Векслер А.Ф. Связи с общественностью для бизнеса. Серия «Связи с общественностью в России: теория и практика». Н.Новгород: ИЦ Агентства «PR-Эксперт», 2001. 194 с.
50. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. М.: Прогресс, 1981. 413 с.
51. Волков Д. Сплата непрямих податків у країнах з ринковою економікою // Фінанси України. 2004. С. 118 122.
52. Вольтер Ф. Философские сочинения. Пер. с фран. / Ин-т философии. М.: Наука, 1996. 560 с.
53. Воронкова О.М. Податкове регулювання економічних процесів// Фінанси України. 2003. № 6. С. 40 46.
54. Воронкова О.М. Податковий процес і напрями його удосконалення // Фінанси України. 2002. № 12. С.63 67.
55. Габбасов Ю. Internet 2000. СПб.: BHV-Санкт-Петербург, 1999. 440 с.
56. Гарбарчук В. Аксіоматика та модель податкових відносин в державі // Актуальні проблеми економіки. 2003. № 5. С. 30 34.
57. Гендин А. Предвидение и цель в развитии общества: философско-социологические аспекты социального прогнозирования. Красноярск, 1970. 436 с.
58. Герчаківський С.Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення// Фінанси України. 2003. № 2. С.44 49.
59. Гоковенко В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізації взаємодії: Монографія. К.: УАДУ, 2001. 253 с.
60. Гончаров Д. Продвижение словом и делом // Компаньон. Первый аналитический деловой журнал. 2005. № 3. ­ С. 18 34.
61. Государственное управление и государственная служба за рубежом: Курс лекций / Под ред. В.В. Чубинського; Северо-Западная академия государственной службы. Спб.: Изд-во СЗАГС; Изд-во «Образование-культура», 1998. 272 с.
62. Гошко А.О. ССК (система соціального контролю) діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 1999. 216 с.
63. Гурне Б. Державне управління / Пер. с фр. В. Шовкуна. К.: Основи, 1993. 165 с.
64. Давидова С.М., Бак Н.А. Податки й оподаткування: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича. Чернівці: ЧНУ, 2001. 32с.
65. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податки в Україні: Навчальний посібник. К. : УкрІНТЕІ, 2003. 348 с.
66. Дєгтяр А.О. Особливості державного податкового регулювання малого бізнесу // Міжбюджетні відносини та податкова політика в Україні: Матеріали наук.-практ. конференції, 30 листопада 2004р. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. С. 89-90.
67. Дєгтяр А.О. Удосконалення податкового регулювання діяльності малих підприємств // Держава та регіон: Серія "Державне управління". Запоріжжя: Гуманітарний університет "Запорізький інститут державного та муніципального управління", 2004. № 2. С.32-36.
68. Дєгтяр А.О. Податки та податкова політика. Х.: Вид-во "Магістр", 2005. 184c.
69. Демиденко Л.М. Удосконаленн