МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БУРАВЛЬОВ Леонід Олександрович

УДК 351.77:614.253.2

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
РАДИШ Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління, професор

Київ – 2010
З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................................4
ВСТУП............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ СТАНУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТНОЇ МЕДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ……….….……..15
1.1. Приватна практика в системі надання медичної допомоги населенню………………………………………………….………..……..15
1.2. Аналіз законодавчого забезпечення діяльності приватного сектора охорони здоров’я в Україні та досвід правового регулювання приватної медичної діяльності в Російській Федерації………….……26
1.3 Методологія дослідження та його програмно-цільова структура…………………..…………….………………….…….……….66
Висновки до розділу 1……………..…………….………..………70

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В НЕДЕРЖАВНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ….......................................................72
2.1. Категорійно-понятійний апарат державного регулювання приватного сектора в галузі охорони здоров’я України………...……..72
2.2. Фактори, які впливають на рівень цін у приватному секторі охорони здоров’я та способи формування цін на медичні послуги…………….……………………………...………………………..87
2.3. Переваги приватної медицини та вигоди держави в підтримці розвитку приватного сектора системи охорони здоров’я України. Особливості складання договору про надання платних медичних послуг………………………..………………………………101
Висновки до розділу 2………………..………………………….116

РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТНОГО СЕКТОРА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ………….……………..118
3.1. Мета й завдання Концепції оптимізації механізмів державного регулювання приватного сектора в галузі охорони здоров’я України………………………………………………………………..….122
3.2. Удосконалення правового механізму державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України……………………………………………………..…….…….128
3.3. Конкуренція, що базується на цінності та орієнтована на результат – нова парадигма системи охорони здоров’я: адаптація зарубіжного досвіду…………………..…………………………….……137
Висновки до розділу 3……………………..……..………….…..154

ВИСНОВКИ……………………………………………..…………...…..157
ДОДАТКИ………………………………………………..…….…..…….161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….………………….184

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП – внутрішній валовий продукт;
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я;
КМУ – Кабінет міністрів України;
ЛПЗ – лікувально-профілактичні заклади;
МОЗ України – Міністерство охорони здоров’я України;
МОУ – Міністерство оборони України;
НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України;
НГО – неурядові громадські організації;
НМАПО – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика;
РФ – Російська Федерація;
ЦК – Цивільний Кодекс України;
ЦСП – Центральна стоматологічна поліклініка

В С Т У П

Свобода полягає в тому, щоб залежати тільки від законів
Вольтер

Сущность права состоит в равновесии двух нравственных интересов: личной свободы и общего блага
В.С. Соловьев

Актуальність теми. Охорона здоров’я є однією з найважливіших сфер життєдіяльності суспільства. Основою розвитку системи охорони здоров’я України є загальноприйняті стратегічні пріоритети з баченням кінцевих результатів, а саме: опанування ринкових відносин у галузі та трансформація потенціалу охорони здоров’я, що відповідатиме вимогам ринкового суспільства; профілактика як найефективніший шлях вирішення проблем здоров’я нації; удосконалення механізмів державного управління потенціалом галузі та кадровими ресурсами, реалізація інноваційної політики. Саме тому, на сучасному етапі розвитку України надзвичайної актуальності набуває проблема державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я. Істотною причиною цього, з одного боку, є наявність недосконалих механізмів державного управління даною сферою, а, з другого, – вказане явище обумовлюється недостатністю ґрунтовних наукових досліджень, які б охоплювали весь спектр державного регулювання медичних правовідносин у різних сферах діяльності медичної галузі.
На початку 90-х років у великих містах України з’явилися перші приватні клініки, які пропонували населенню платні медичні послуги. В цих умовах питання державного регулювання приватної медичної діяльності набули особливої актуальності, яка зберігається до сьогодні, незважаючи на низку опублікованих праць, що присвячені даній проблемі.
Актуальність дослідження посилюється нагальною необхідністю удосконалення національного законодавства щодо державного регулювання діяльності приватного сектора в галузі охорони здоров’я України в контексті її реформування.
На важливості наукового пошуку щодо різних складових державного регулювання сфери охорони здоров’я наголошують дослідники цієї проблеми: М. Білинська [12], С. Бугайцов [17],
Ю. Вороненко [22], Р. Камалов [62], Д. Карамишев [64 - 71],
Н. Кризина [78], В. Лобас [86], В. Москаленко [101 - 107], З. Надюк [113 - 116], Я. Радиш [161, 162], І. Рожкова [170], І. Солоненко [177],
С. Стеценко [182], І. Хожило [204], О. Черниш [207], О. Шаптала [209], Н. Ярош [219] та ін. [4 – 7, 9, 10, 15, 16, 19, 20, 29 - 31].
Окремі аспекти проблеми управління приватним сектором системи охорони здоров’я України перебували у полі зору таких вітчизняних дослідників як В. Анашкін [21], В. Бойко [13 - 14],
В. Бугро [202], О. Волкова [21], Г. Камчатний [21], В. Кравченко [77], О. Руднєв [172], О. Скрипник [202], Г. Урсол [202], Н. Федак [203],
В. Чопчик [208] та ін. [23 – 27, 34 – 36, 38 – 41, 43, 44, 46, 49 – 51, 60, 63, 72 – 74, 79, 84, 109, 140, 171,180, 183, 192, 2001, 206, 221 – 223, 225 – 227, 230, 231].
Однак, незважаючи на певні розробки українських дослідників, слід визнати, що досі залишаються невирішеними чимало питань, пов’язаних з опрацюванням та впровадженням у практичну діяльність ефективних механізмів державного регулювання приватної медичної діяльності в Україні. Відтак, необхідність теоретичного обґрунтування нової парадигми системи державного регулювання відносин, які існують між пацієнтом і лікарем, в умовах розширення недержавного сектора охорони здоров’я, багатоканального фінансування, включення у процеси реформування галузі інститутів громадянського суспільства і зумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.
Вказане вище стало основою для вибору теми дисертаційного дослідження і визначило її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукових розробок щодо створення та впровадження ефективних механізмів державного управління в діяльність соціально-економічних систем і висвітлює результати наукових досліджень автора, що отримані в процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування”.
Проблематика дисертації відповідає темам, що досліджуються кафедрою управління охороною суспільного здоров’я:
1) у період з 02.01.08 по 31.12.08 у НДР “Удосконалення організаційно-правових засад збереження і розвитку трудового потенціалу України” (державний реєстраційний номер 0108U002030), в якій автором обґрунтовані напрями удосконалення механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України за рахунок ухвалення спеціального Закону України “Про приватну медичну діяльність” та внесення змін і доповнень до Законів України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про оподаткування громадян” та “Про оподаткування підприємств”;
2) в період з 02.02.09 р. по 31.12.09 р. в НДР “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 “Державне управління у сфері охорони здоров’я для професійної діяльності у сфері публічного управління” (державний реєстраційний номер 0109U003016), в якій автор сформулював сутність понять “державне регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я” та розмежував сутність понять “професійний лікарський ризик” і “обґрунтований професійний лікарський ризик”.
Мета та завдання дослідження.
Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні організаційних і правових аспектів державного регулювання приватного сектора в галузі охорони здоров’я України та вироблення на цій основі стратегії вдосконалення механізмів державного регулювання приватного сектора як важливої складової медичної галузі України в умовах її реформування.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
 проаналізувати сучасний стан дослідження проблеми державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я в Україні та визначити його програмно-цільову структуру;
 розширити та уточнити категорійно-понятійний апарат державного управління у сфері охорони здоров’я, зокрема щодо сутності механізмів державного регулювання приватного сектора медичної галузі;
 дослідити механізми державного регулювання якості надання медичної допомоги в недержавному секторі охорони здоров’я і виявити основні важелі забезпечення прав пацієнтів;
 визначити стратегію і тактику ціноутворення на медичні послуги в діяльності приватних лікувально-профілактичних закладів;
 обґрунтувати шляхи удосконалення нормативно-правової бази щодо механізмів державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я в Україні;
 узагальнити результати дослідження та виявити напрями подальших пошуків у поглибленій розробці теми.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у приватному секторі системи охорони здоров’я України.
Предмет дослідження – організаційні та правові механізми розвитку системи державного регулювання приватного сектора в галузі охорони здоров’я України в умовах ринкових відносин.
Методи дослідження.
Дослідження теоретичних і методичних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань державного управління галуззю охорони здоров’я. Для реалізації визначених мети і завдань у процесі дослідження широко використовувався комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, спрямованих на отримання об’єктивних і достовірних результатів.
У роботі, зокрема, застосовувалися такі емпіричні та теоретичні методи наукового дослідження: історичного, функціонально-структурного та порівняльного аналізу – в процесі структуризації складових системи охорони здоров’я України, дослідженні становлення та розвитку її приватного сектора, визначенні переваг та недоліків різних способів встановлення цін на медичні послуги; системний і комплексний підходи – для розширення та уточнення категорійно-понятійного апарату державного управління у сфері охорони здоров’я, а саме щодо сутності механізмів державного регулювання приватного сектора медичної галузі, під час дослідження механізмів державного регулювання якості надання медичної допомоги в недержавному секторі охорони здоров’я та визначенні основних важелів забезпечення при цьому захисту прав пацієнтів; статистичні методи – при обґрунтуванні стратегії створення у споживачів медичних послуг ціннісного сприйняття послуги через реалізацію маркетингових принципів управління приватними лікувально-профілактичними закладами; метод узагальнення та логічний метод – під час розробки моделі організації потоків споживачів послуг у приватних лікувально-профілактичних закладах; прогностичний метод та метод обробки даних – при обґрунтуванні перспектив формування нормативно-правової бази щодо механізмів державного регулювання приватного сектора охорони здоров’я в Україні, узагальненні результатів дослідження та виявленні перспективних напрямів подальших пошуків у поглибленій розробці теми.
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять вітчизняні та зарубіжні публікації, законодавчі і нормативні акти з питань державного управління, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, статистичні матеріали Міністерства охорони здоров’я, результати власних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглиблені існуючих та обґрунтуванні нових положень і концептуальних підходів, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо удосконалення організаційно-правових механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України.
Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну і розкривають логіку та зміст дисертаційного дослідження, є такі:
уперше:
 виділено організаційні та правові механізми державного регулювання медичної діяльності у приватному секторі охорони здоров’я України як предмет наукового дослідження, що дозволило сформулювати вимоги до підвищення ефективності медичних правовідносин у недержавній формі медичного обслуговування;
– обґрунтовано доцільність посилення державного контролю за діяльністю приватного сектора системи охорони здоров’я України через прийняття Верховною Радою України закону України “Про приватну медичну діяльність”, внесення змін і доповнень до Законів України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про оподаткування громадян”, “Про оподаткування підприємств” та шляхом реформування процесів ліцензування, акредитації, атестації й поточного контролю суб’єктів підприємницької діяльності;
удосконалено:
– категорійно-понятійний апарат державного регулювання приватного сектора галузі охорони здоров’я шляхом обґрунтування сутності словосполучення “державне регулювання приватного сектора охорони здоров’я” – як сукупності заходів і механізмів прямого та непрямого впливу держави на лікувально-профілактичні заклади приватної форми власності та медичну діяльність в них з метою сприяння реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я та розмежування понять “професійний лікарський ризик” (це джерело підвищеної небезпеки щодо спричинення шкоди здоров’ю та життю пацієнтів, яке визначається ступенем небезпеки самого захворювання, умовами, при яких надається спеціалізована медична допомога та рівнем кваліфікації приватно практикуючих лікарів) і “обґрунтований професійний лікарський ризик” (це ступінь передбачуваної небезпеки для хворого, якій він піддається під час лікування (операція, наркоз, ранній післяопераційний період тощо);
 підхід до формування цін на медичні послуги шляхом створення у пацієнта ціннісного сприйняття послуги через реалізацію маркетингових принципів управління приватними лікувально-профілактичними закладами;
набули подальшого розвитку:
 адаптація та використання в Україні досвіду зарубіжних країн з питань державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я, що підтверджує необхідність удосконалення чинної в державі нормативно-правової бази в частині управління недержавним сектором в єдиному медичному просторі України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в сукупності вони становлять теоретичну і методологічну основу для практичного вдосконалення системи державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я України.
Запропоновані підходи щодо оптимізації механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України використано Державною установою “Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України” в науково-дослідній роботі “Обґрунтування та розробка моделі вторинної медичної допомоги
на рівні районних територіальних і медичних об’єднань” (довідка від 10 лютого 2010 р. № 93), медичним управлінням Державної наукової установи “Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини” Державного управління справами при розробці рекомендацій до Закону України “Про приватну медичну діяльність” (довідка від 21 вересня 2009 р. № 02/1041), Українською військово-медичною академією у навчальному процесі зі слухачами академії
та студентами Національного медичного університету ім.
О.О. Богомольця (акт про впровадження від 11 лютого 2010 р.), Управлінням охорони здоров’я Адміністрації Державної прикордонної служби України (довідка від 10 вересня 2009 р. № 16/3 – 458). Довідки та акти впровадження представлені в Додатку А.
Особистий внесок здобувача.
Дисертація є самостійною науковою працею автора і в ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать І.О. Бедрик,
Н.Б. Мєзєнцевій, І.М. Паращичу та Я.Ф. Радишу, разом з якими було підготовлено 8 наукових публікацій. У працях у співавторстві авторським є:
1) у статті “Державне регулювання медичної діяльності в Україні: генезис і тенденції розвитку” – виявлення суперечностей, які визначають наявність загальної проблеми правового регулювання медичної діяльності в Україні;
2) у статті “Державне регулювання приватної медичної діяльності: організаційно-правові засади” – дослідження питань щодо професійного лікарського ризику та обґрунтованого лікарського ризику, обґрунтування та розмежування їх сутності;
3) у статті “Державне регулювання медичної діяльності в Україні (організаційно-правові засади)” – виділення організаційних та правових механізмів державного регулювання медичної діяльності у приватному секторі охорони здоров’я України в якості предмета наукового дослідження;
4) у статті “Теоретичні проблеми державного управління системою охорони здоров’я в дисертаційних дослідженнях українських науковців (1998 – 2008 рр.): повідомлення третє” – виявлення чинників, які можуть позитивно вплинути на процес реформування системи державного управління охороною здоров’я України;
5) у статті “Державне регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров’я України: історичні та правові аспекти” – виокремлення четвертого періоду (1991 – дотепер) процесу становлення та розвитку правового регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я та дослідження його окремих етапів;
6) у виступі на міжнародному симпозіумі обґрунтовано актуальність дослідження організаційного та правового механізмів державного регулювання суспільних відносин в галузі охорони здоров’я;
7) у виступі на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з медичного права обґрунтована доцільність удосконалення нормативно-правової бази з регулювання приватного сектора галузі охорони здоров’я України;
8) у виступі на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з медичного права актуалізована доцільність визначення критеріїв юридичної оцінки правильності наданої медичної послуги.
Апробація результатів дисертаційного дослідження.
Результати дослідження доповідалися та отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: науково-практична конференція за міжнародною участю “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (м. Київ, 30 травня 2008 р.); ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція “Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)” (м. Львів, 17-18 квітня 2008 р.); ІIІ Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): “Медичне право України: проблеми управління та фінансування охорони здоров’я” (м. Львів, 23-24 квітня 2009 р.). На засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 15 травня 2009 р. № 23) та на розширеному засіданні кафедри управління охороною суспільного здоров’я (протокол від 16 вересня 2009 р. № 5).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 12 наукових працях (з них у фахових виданнях – 4).
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, 8 додатків, рисунків та таблиць. Повний обсяг роботи становить 211 сторінок. Список

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено наукові положення та отримано нові результати, які в сукупності розв’язують важливе наукове завдання, що полягає в удосконаленні механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України.
Апробація одержаних результатів, їх використання на практиці та реалізована мета і завдання дослідження дають можливість сформулювати основні висновки та рекомендації.
1. Незважаючи на те, що різні аспекти державного регулювання суспільних відносин у сфері медичної діяльності досліджувалися як вітчизняними, так і зарубіжними науковцями, проте, до цього часу в Україні існує певна неоднозначність у розумінні питань державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я.
Окремі праці українських авторів стосуються лише питань фінансового забезпечення галузі, доцільності запровадження загальнообов’язкового державного медичного страхування тощо. Це дало підстави стверджувати, що стан наукового опрацювання різних аспектів проблеми державного регулювання приватного сектора медичної галузі не можна вважати задовільним і необхідні подальші комплексні дослідження за обраною темою.
1. Розширено перелік та уточнено окремі дефініції, які утворюють категорійно-понятійний апарат державного регулювання у сфері охорони здоров’я, зокрема: “державне регулювання приватного сектора охорони здоров’я” визначено як сукупність заходів і механізмів прямого та непрямого впливу держави на лікувально-профілактичні заклади приватної форми власності та медичну діяльність в них з метою сприяння реалізації державної політики України в галузі охорони здоров’я; “професійний лікарський ризик” – це джерело підвищеної небезпеки щодо спричинення шкоди здоров’ю та життю пацієнтів, яке визначається ступенем небезпеки самого захворювання, умовами, при яких надається спеціалізована медична допомога та рівнем кваліфікації приватно практикуючих лікарів; “обґрунтований професійний лікарський ризик” – це ступінь передбачуваної небезпеки для хворого, якій він піддається під час лікування (операція, наркоз, ранній післяопераційний період тощо).
3. Визначено, що державне регулювання якості надання медичної допомоги – як важлива складова державного управління системою охорони здоров’я – є перспективним напрямом підвищення ефективності недержавного сектора медичної галузі. Обґрунтована доцільність посилення державного та громадського контролю за якістю надання медичної допомоги у приватному секторі. Доведено, що основними важелями забезпечення і захисту прав пацієнтів лікувально-профілактичних закладів приватної форми власності слід вважати процеси ліцензування, акредитації, атестації та поточного контролю підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я України.
4. Доведено, що ефективність підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я значною мірою визначається стратегією (цілі та завдання ціноутворення) і тактикою (методи ціноутворення, що використовуються приватними лікувально-профілактичними закладами) ціноутворення на медичні послуги. Підтверджено, що основними факторами, які впливають на рівень ціни на медичні послуги є такі: рівень попиту і пропозиції, собівартість медичної послуги, цінність послуги для споживача, рівень цін у конкурентів, які надають аналогічні послуги, і поведінка конкурентів на ринку медичних послуг.
5. Обґрунтована доцільність удосконалення нормативно-правової бази щодо регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я в Україні. Зокрема, потребує змін і доповнень Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, Закон України “Про оподаткування громадян” та Закон України “Про оподаткування підприємств”. Доведена необхідність розробки і прийняття Верховною Радою України законів “Про приватну медичну діяльність”, “Про права пацієнтів” та “Про права медичних і фармацевтичних працівників”.
Показано, що удосконалення організаційно-правових механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров’я України може стати ключовим інструментом реалізації державної політики в даній сфері, оскільки, дозволить не тільки здійснювати суттєвий вплив на підвищення якості медичного обслуговування, а й активізує процес адаптації національного законодавства у сфері охорони здоров’я до міжнародних та європейських стандартів медичного права.
6. Комплексний аналіз опрацьованих у процесі роботи наукових праць українських авторів доводить, що питання механізмів державного регулювання приватного сектора системи охорони здоров”я України комплексно не розглядалися. Саме тому в контексті даної проблематики подальшого дослідження потребують:
 питання гармонізації національного законодавства України у галузі охорони здоров’я з правовими стандартами Європейського Союзу;
 правове регулювання прав медичних і фармацевтичних працівників та їх юридична відповідальність за професійні правопорушення;
 кодифікація національного законодавства, розробка та прийняття Медичного кодексу України.
Державні механізми регулювання приватного сектора в галузі охорони здоров’я України до кінця не сформовані. Їх подальше удосконалення має здійснюватися виходячи з наступних принципів: пріоритетності цілей безпеки медичної послуги перед економічними цілями приватних лікувально-профілактичних закладів при оптимальному поєднанні двохсторонньої зацікавленості лікарів – надавачів платних медичних послуг і їх споживачів; обов’язковості отримання споживачами платних медичних послуг вичерпної інформації щодо методів лікування, їх наслідків, можливих ускладнень та якості медичних послуг з оформленням письмової інформованої згоди пацієнта на медичне втручання; наявності та дієвості державного контролю за діяльністю приватних лікувально-профілактичних закладів з можливістю використання санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов’язань угоди про медичну послугу, недотримання виконавцем послуги термінів надання медичних послуг тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сес. Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Юрінком, 1996.
2. Ажажа М.А. Категорійно-понятійний апарат механізму державного регулювання інвестицій у людський капітал // Держава та регіони, 2001. - № 1. – с. 4 – 9.
3. Акопов В.И. Медицинское право: книга для врачей и пациентов. – Москва: ИКЦ “МарТ”; Ростов н/Д: Издательский центр “МарТ”, 2004. – 368 с.
4. Актуальне законодавство в стоматології / Упор.: Авдєєв І.П., Баглик Т.В. – Харків: Авіста-ВЛТ, 2007. – 464 с.
5. Антонов С.В. Договір про надання платних медичних послуг: від укладення до виконання // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 18 – 23.
6. Антонюк С., Радиш Я. Державне регулювання розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України (на прикладі надання населенню стоматологічної допомоги) // Вісник НАДУ, 2005. - №2. – С.147 – 152.
7. Антонюк С., Радиш Я. Проблема розвитку приватного сектора в охороні здоров’я України (огляд літературних джерел) // Зб. наук. праць НАДУ. - Випуск 1. – 2005. - C. 123 - 126.
8. Анчев А. Дослідження механізмів державного управління регіональної системи охорони здоров'я Міністерства надзвичайних ситуацій в контексті системи управління якістю стандарту ISO-9000 / А. Анчев // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – Вип. 1 (33). – С. 110–117.
9. Ахметшин Р.Л. УК в медицине. Взгляд врача на составы преступлений в медицинской сфере. – Донецк: Издатель Заславский А.Ю., 2007. – 56 с.
10. Бабич О. Б. Аналіз підвищення доступності медичного обслуговування в Україні / О. Б. Бабич // Держава та регіони. – (Серія "Державне управління"). – 2008. – № 3. – С. 5–9.
11. Баєва О.В. Менеджмент у галузі охорони здоров”я: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 640 с.
12. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні: Монографія. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 246 с.
13. Бойко В.В., Мчедлидзе Т.Ш. Управление стоматологической фирмы. – Спб, “Сударыня”, 2005. – 208 с.
14. Бойко В.В. Стоматологическая реклама продает услуги? // Экономика и менеджмент в стоматологии, 2003. - № 2 (10). – С. 63 – 72.
15. Бондаренко Н. Н. Механизм объективной оценки в системе управления качеством оказания стоматологических услуг: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.00.21. – М., 2007. – 32 с.
16. Бондаренко Н.Н. Стоматолог и пациент: права, обязанности, ответственность. – М.: Медицинская книга, 2004. – 96 с.
17. Бугайцов С.Г. Державне управління системою надання онкологічної допомоги населенню України: генезис і тенденції розвитку: Монографія / С.Г. Бугайцов.- К.: Одеса: Друк. Дім, 2007. – 352 с.
18. Бутова В.Г., Ананьева Н.Г., Кузьмичева Г.И., Ковальская И.А., Троценко А.Г. Маркетинг в практике стоматологических организаций. – М.: Медицинская книга, 2005. – 64 с.
19. Бутова В.Г., Самодин В.И. Маркетинг как концепция управления и совершенствования деятельности частной стоматологической клиники // Экономика и менеджмент в стоматологии, 2003. - № 2 (10). – С. 54 – 58.
20. Вагнер В.Д., Чекунков О.В., Лебедев А.В., Кияткин И.В. Оценка экономической эффективности деятельности стоматологических учреждений // Экономика и менеджмент в стоматологии, 2003. - № 2 (10). – С. 18 – 20.
21. Волкова А.С., Анакшин В.В., Камчатный Г.И. Организационно-правовые основы частной стоматологической деятельности. – Х.: Курсор, 2003. – 400 с.
22. Вороненко Ю.В., Радиш Я.Ф. Медичне право в системі права України: стан і перспективи розвитку // Український медичний часопис, 2006. - № 5 (55). – С. 5 – 10.
23. Гаєвський Б., Ребкало В. Чи спроможна сучасна наука управління впливати на становлення українського менталітету? // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3. – С. 44–57.
24. Гайдаєв Ю. О. Державні програми як механізм подальшого розвитку охорони здоров’я України / Ю. О Гайдаєв // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. – 2007. – № 1. – С. 5–7.
25. Гаман П. І. Правове регулювання діяльності закладів охорони здоров'я в Україні / П. І. Гаман // Держава та регіони (Серія "Державне управління"). – 2007. – № 3. – С. 36–40.
26. Гладун З.С. Законодательство о здравоохранении: проблемы формирования новой теоретической модели // Государство и право. – 1994. - № 2.
27. Голяченко О. М. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я / О. М. Голяченко, А. М. Сердюк, О. О. Приходський. – Тернопіль ; К. ; Вінниця: Джура, 1997. – 327 с.
28. Господарчий Кодекс України // ВВР. – 2003. - № 24. – 272 с.
29. Гревцова Р.Ю. Інформована згода пацієнта на медичне втручання: юридичні аспекти отримання і оформлення // Управління закладом охорони здоров’я. – 2007. – № 3. – С. 12 – 17.
30. Гревцова Р.Ю. Правові питання відносин між лікарем і пацієнтом // Therapia. Український медичний вісник, 2007. - № 7 – 8. – С.77.
31. Громовик Б.П., Гасюк Г.Д., Левицька О.Р. Фармацевтичний маркетинг: теоретичны та практичны засади. – Вінниця, НОВА КНИГА, 2004. – 464 с.
32. Губерная Г.К., Ильюшенко В.Г. Власть и управление // Менеджер: Вестник ДонДУУ. – Донецк, 2003. - № 2 (24). –
С. 7 – 17.
33. Гусєв В.О., Довгаль Г.М. Методологічні підходи до формування системи інноваційного законодавства // Менеджер. Вісн. ДонДУУ. – 2004. - № 4 (30). – С.11 – 17.
34. Делендик А. І., Зубрицкий М. К. Організація роботи стоматолога загальної практики / А. І. Делендік, М. К. Зубрицький // Організаційні аспекти первинної медико-санітарної допомоги : матеріали наук.-практ. конф. – Мінськ, 1999. – С. 69–72.
35. Делендик А. И. Особливості організації стоматологічної допомоги в Німеччині / А. И. Делендик // Стоматологічний журн. – 2006.-№2. - С.140.
36. Демина А.В., Пашинян Г.А., Лукиных Л.М. Правовая грамотность врачей-стоматологов. – М.: Медицинская книга, 2005. – 160 с.
37. Державне регулювання економіки : навч. посіб. / [С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.]. – К. : Вид-во КНЕУ, 2000. – 316 с.
38. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2002. – 352 с.
39. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у табл. і схемах / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов [та ін.] ; за заг. ред. Г. С. Одінцової. – Х. : Вид-во ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
40. Державне управління: слов.-довід. / за заг. ред. В. М. Князева, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
41. Державний службовець в Україні: пошук моделі / Н.Р. Нижник, В.В. Цвєтков, Г.І. Леліков та ін. – К.: Ін Юре, 1998. – 272 с.
42. Дехтяренко Ю. Програмно-цільовий підхід – дієвий засіб вирішення соціальних та економічних проблем розвитку міста / Ю. Дехтяренко, Н. Гринчук // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2002. – № 2. – С. 390–392.
43. Джегус И. Секреты дентального маркетинга, или Как стать “продвинутым стоматологом”. – Харьков. – Торсинг. – 2002. –
256 с.
44. Домникова Л. В. Право на охорону здоров’я має кожний / Л. В. Домникова // Вісн. держ. соц. страхування. – 2005. – № 5. – С. 21–28.
45. Друкер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Техн. шк. бизнеса, 1994. – 316 с.
46. Дуб Н. Є. Реформування системи охорони здоров'я України з використанням зарубіжного досвіду в умовах європейської інтеграції / Н. Є. Дуб // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсум. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2008 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 364-365.
47. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера / За ред. Р. Дяківа. – К.: Міжнар. екон. фундація, 2000. – 703 с.
48. Етико-психологічні та правові аспекти якості та безпеки стоматологічних послуг. Нормативні матеріали // Упорядник: ТОВ “Медіа центр “Вектор”, 2005. – 93 с.
49. Жаховський В. Підготовка менеджерів для медичної служби Збройних Сил України // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 1. – С. 137–139.
50. Журавель В.В. Система управління якістю первинної стоматологічної допомоги за міжнародним стандартом ISO-9001 // Одеський медичний журнал, 2005. - № 4. – С. 4 – 8.
51. Журавель В.В. Можливі шляхи реструктуризації системи стоматологічної допомоги населенню України // Одеський медичний журнал, 2005. - № 6. – С. 4 – 9.
52. Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
53. Закон України "Про державне прогнозування і розроблення програм економічного та соціального розвитку" (2000) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
54. Закон України "Про державні цільові програми" // ВВР України. – 2004. – № 25. – Ст. 352.
55. Закон України "Про захист прав споживачів" від 1 грудня 2005 р. № 3161-15 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
56. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
57. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 квітня 1991 р. № 887-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
58. Закон України “Про рекламу” // ВВР. – 1996. - № 39.
59. Закон України “Про підприємництво” // ВВР. – 1991. - № 14. – 168 с.
60. Зильбер А.П. Этика и закон в медицине критических состояний. “Этюды критических состояний”, т. 4. – Петрозаводськ: Узд-во ПетрГУ, 1998. – 560 с.
61. Иванов В.В., Богаченко П.В. Медицинский менеджмент. – М.: ИНФА-М, 2007. – 256 с.
62. Камалов Р.Х. Реформування системи управління стоматологічним забезпеченням Збройних Сил України: Автореф. дис. … канд. мед. наук.: 14.02.03. – К.:, 2007. – 20 с.
63. Каплан М.З., Бутова В.Г., Большаков В.Г. Методы продвижения платных стоматологических услуг к их потенциальным потребителям // Экономика здравоохранения.-1999.-№11-12. С.-8-9.
64. Карамишев Д. В. Аналіз ставлення громадян до перетворень у системі охорони здоров’я в умовах інформаційної невизначеності / Д. В. Карамишев // Укр. мед. часопис. – 2007. – № 2 (58). – С. 131–137.
65. Карамишев Д. В. Державна політика фінансування галузі охорони здоров’я в Україні / Д. В. Карамишев, О. Є. Вашев, А. С. Немченко [та ін.] // Державне будівництво : електронне наукове фахове видання. – 2006. – № 1. – Режим доступу : – http://www.nbuv.gov.ua.
66. Карамишев Д. В. Державне регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров’я : дис. ... д-ра держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління" / Д. В. Карамишев. – Донецьк – 2007. – 486 с.
67. Карамишев Д. В. Економіко-правові механізми державного регулювання інноваційних процесів у системі охорони здоров'я / Д. В. Карамишев // Вісник державної служби України. – 2005. – № 4. – С. 40–44.
68. Карамишев Д. В. Концепція інноваційних перетворень: міжгалузевий підхід до реформування системи охорони здоров’я (державно-управлінські аспекти) : [монографія] / Д. В. Карамишев. –Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. – 304 с.
69. Карамишев Д. В. Результати соціологічного опитування керівників фармацевтичної галузі та провізорів щодо перетворень у системі охорони здоров’я в умовах інформаційної невизначеності / Д. В. Карамишев, А. С. Немченко // Укр. мед. часопис. – 2007. – № 3 (59). – С. 131–136.
70. Карамишев Д. В. Стратегічне управління інноваційними процесами в системі охорони здоров’я: державні механізми : [монографія] / Д. В. Карамишев. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. – 304 с.
71. Карамишев Д. В. Фінансування охорони здоров’я : навч. посіб. / Д. В. Карамишев, А. С. Немченко, О. Є. Вашев. – Х. : ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. – 76 с.
72. Каркавина Д.Ю. Настольная книга пациента, или Как защитить свои права при обращении за медицинской помощью / Д.Ю. Каркавина. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – 352 с.
73. Козуліна С.О. Механізми державного управління діяльністю закладів охорони здоров”я (організаційно-правовий аспект): Дис. … канд. наук. з держ. упр. 25.00.02. – Одеса, 2004. – 191 с.
74. Козуліна С.О. Особливості викладання дисципліни „Медичне законодавство” // Матеріали науково-методичної конференції „Досвід впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищої медичної (фармацевтичної) освіти”. – м. Тернопіль, 14 - 15 квітня 2005 р. – С. 136 – 141.
75. Концепція розвитку законодавства України на 1997 – 2010 роки. Наукове видання // Авторський колектив, В.Ф.Опришко – керівник. К.: АТ „Книга” – 1997. – 122 с.
76. Корінчевська І.А. Вдосконалення якості медичних послуг шляхом підвищення професійного рівня медичних працівників // Економіка та держава, 2007. - № 10. – С.70.
77. Кравченко В.В. Наукове обґрунтування організаційних основ функціонування моделі приватної практики в стоматології в період переходу до ринкових відносин: Автореф. дис. … канд. мед.наук: 14.02.03. – К.:, 2007. – 23 с.
78. Кризина Н.П. Державна політика в галузі охорони здоров’я: генезис та закономірності розвитку: Монографія / Н.П. Кризана. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 274.
79. Крисаченко В.С., Мостяєв О.І. Україна: природа і люди. – К.: НІСД, 2002. – 623 с.
80. Криштопа Б. П. Управління медичною галуззю в Україні / Б. П. Криштопа // Мед. всесвіт. – 2001. – №1. – С. 132–137.
81. Кузнецов В.В. Менеджмент стоматологической организации. – М.: Медицинская книга, Стоматология, 2007. – 664 с.
82. Лопатенков Г.Я. Ваше право, доктор. Очерки врачебного правопонимания. Санкт-Петербург, 2004 г., 360 с.
83. Ларенцова Л.И., Полуев В.И., Тучик Е.С., Смирнова Н.Б., Балута О.Е. Конфликты в стоматологической практике: подходы к их решению и профилактике. Пособие для врачей. – М.: Медицинская книга, 2005. – 91 с.
84. Левченко Ф.М., Мегедь В.П., Радиш Я.Ф. Професійна модель керівника військово-медичної служби // Військова медицина України, 2004. - № 4. – Т.4. - С.9 – 15.
85. Леус П.А. Этика врача-стоматолога в обществе. – М.: “Медицинская книга”, Издательство “Стоматология”, 2006. – 26 с.
86. Лобас В. М. Планування у сфері охорони здоров'я / В. М. Лобас // Менеджер : Вестник ДонГАУ. – Донецк : ДонГАУ. – 2002. – № 6 (22). – С. 10–16.
87. Любінець О.В., Сенюта І.Я. Медичний кодекс як основа в реформуванні охорони здоров’я України // Український медичний часопис, 2006. - № V – VI. – С.5 – 10.
88. Мегедь В.П., Радиш Я.Ф. Єдиний медичний простір – нова парадигма розвитку системи охорони здоров”я України // Лікарська справа-Врачебное дело, 2009. - № 7 – 8. – С. 113 – 119.
89. Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упоряд. і наук. ред. Н.Б.Болотіна. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 412 с.
90. Медицинское право Украины: Учебное пособие, Волков В.Д., Дешко Л.Н., Заблоцкий В.П. и др. – Донецк: ДонНУ, 2005. – 268 с.
91. Медніс Д.Ю. До питання дієздатності пацієнта під час оформлення згоди на медичне втручання // Перший Всеукраїнський конгрес з медичного права і соціальної політики 14 – 15 квітня 2007 року, м. Київ: Збірник тез доповідей / Упор. к.ю.н. Гревцова Р.Ю., д.м.н. Степаненко А.В. – Київ: Видавничий дім “Авіцена”, 2007. - с. 76 – 77.
92. Мельниченко О. А. Підвищення рівня та якості життя населення: механізм державного регулювання : [моногр.] / О. А. Мельниченко. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2008. – 232 с.
93. Менеджмент в охороні здоров’я. Підручник / За заг. ред. професорів М.І. Хвиська і І.І. Парфьонової. Ч. І – Харків, ХМАПО, 2008. – 358 с.
94. Менеджмент в охороні здоров’я. Підручник / За заг. ред. професорів М.І. Хвиська і І.І. Парфьонової. Ч. 2 – Харків, ХМАПО, 2008. – 550 с.
95. Мєзєнцева Н.Б., Буравльов Л.О., Радиш Я.Ф. Держане регулювання медичної діяльності в Україні: генезис і тенденції розвитку // Держава та регіони, 2007. - № 4. – с. 142 – 146.
96. Минько С. С. Показники якості в системі охорони здоров'я / С. С. Минько // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсум. наук.-практ. конф., 31 жовтня 2008 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 192–195.
97. Мирзабеков О. М. Опыт приватизации стоматологических учреждений в Республике Казахстан / О. М. Мирзабеков // Экономика и менеджмент. – 2003. – № 1. – С. 81–87.
98. Михайлова Ю. В. Научные основы стратегического планирования в здравоохранении / Ю. В. Михайлова // Экономика здравоохранения. – 2002. – № 3. – С. 48–52.
99. Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки. – К. : ОВ, 2002. – 88 с.
100. Москаев А.В. Факторы успеха стоматологической клиники // Экономика и менеджмент в стоматологии, 2003. – № 2 (10). -
С. 45 – 48.
101. Москаленко В. Ф. Доказова медицина у спектрі науково-інформаційної діяльності, медичної статистики та реалізація інноваційної політики / В. Ф. Москаленко, А. Р. Уварено, Б. О. Ледощук // Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці : матеріали наук. конф – К. : МНІАЦ мед. статистики, 2004. – 205 с.
102. Москаленко В.Ф. Основні здобутки у сфері охорони здоров’я за роки незалежності України // Охорона здоров’я України. – 2001. – № 3. – С. 4–12.
103. Москаленко В.Ф. Підсумки законодавчої діяльності у галузі охорони здоров’я України // Проблеми мед. науки та освіти. – 2002. – № 2. – С. 5–11.
104. Москаленко В. Ф. Програмно-цільове планування у вітчизняній системі охорони здоров'я / В. Ф. Москаленко, Т. С. Грузєва // Главний врач. – 2006. – № 10.– С. 20–28.
105. Москаленко В. Ф. Рейтингова оцінка діяльності органів управління охорони здоров’я регіонального рівня / В. Ф. Москаленко, В. М. Пономаренко // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2000. – № 2. – С. 31–34.
106. Москаленко В. Ф. Самооцінка здоров’я – складова частина моніторингу європейської політики "Здоров’я для всіх" в Україні / В. Ф. Москаленко // Вісник соц. гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2002. – № 1. – С. 5 – 10.
107. Москаленко В. Ф. Цільові програми як механізм реалізації державної політики у сфері охорони здоров'я / В. Ф. Москаленко // Международный мед. журн. – 2002. – № 4. – Т. 8. – С. 6–13.
108. Музиченко А. Интерактив с потребителем // „Отдел маркетинга”.- no e-mail: o m@svitonline.com.
109. Мусій О. Проект Закону про лікарське самоврядування від 23.12.2008 № 3539 / О. Мусій. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
110. Мчедлидзе Т.Ш. Коммерческая стоматологическая организация в условиях перехода к рыночной экономике. СПб.: Санкт-Петербургский институт стоматологии, 2001. – 250 с.
111. Нагорна A. M. Соціально-економічні детермінанти здоров’я населення України (огляд літератури і власних досліджень) / A. M. Нагорна // Журн. АМН України. – 2003. – Т. 9. – № 2. – С. 325–345.
112. Нагорна А.М., Степаненко А.В., Морозов А.М. Проблема якості в охороні здоров’я. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 384 с.
113. Надюк З.О. Державне регулювання ринку медичних послуг в Україні: монографія / З.О. Надюк; передмова проф. В.М. Огаренка. – Запоріжжя, 2008. – 296 с..
114. Надюк З. О. Історико-географічні аспекти формування державного регулювання ринку медичних послуг в Україні / З. О. Надюк // Держава та регіони. – (Серія "Державне управління"). – 2007. – № 4. – С. 150–156.
115. Надюк З. О. Ринок медичних послуг: роль держави у фінансуванні системи охорони здоров’я України / З. О. Надюк // Економіка та держава. – 2008. – № 4. – С. 100–102.
116. Надюк З. О. Удосконалення державного регулювання ринку медичних послуг в Україні (Концепція прогнозно-проектного децентралізованого державного управління системою охорони здоров’я на засадах лікарського самоврядування) / З. О. Надюк // Держава та регіони – (Серія "Державне управління"). – 2008. – № 3. – С. 145–148.
117. Назаренко Г.И., Полубенцева Е.И. Управление качеством медицинской помощи. – М.: Медицина. – 2000. – 368 с.
118. Найговизина Н. Б. Организация медицинской помощи и источники финансирования в здравоохранении: Разграничение полномочий по уровням власти / Н. Б. Найговизина // Экономика здравоохранения. – 2005. – № 5–8. – С. 5–11.
119. Наказ Міністерства охорони здоров'я України і Міністерства фінансів України "Про затвердження Механізму міжбюджетних розрахунків за медичну допомогу, надану хворим міжобласними медичними спеціалізованими закладами, центрами" від 4 липня 2002 р. № 246/514 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
120. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 4 серпня 2005 р. № 393" від 1 лютого 2008 р. № 39 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
121. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги" від 28 грудня 2002 р. № 507 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
122. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Стоматологія" від 23 листопада 2004 р. № 566 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
123. Наказ МОЗ України та АМН України від 18 липня 2002 р. №272/58 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
124. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження критеріїв медико-економічної оцінки забезпечення стоматологічної допомоги на I, II, III рівнях (амбулаторна допомога)" від 22 листопада 2000 р. № 305 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
125. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження Номенклатури лікарських спеціальностей" від 19 грудня 1997 р. № 359 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=7695
126. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги" від 28 грудня 2002 р. № 507 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
127. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про подальше вдосконалення служби медичної статистики системи МОЗ України" від 2 грудня 2004 р. № 592 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
128. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про рейтингову оцінку стану здоров’я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я" від 31 травня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
129. Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про створення Українського науково-методичного центру первинної профілактики стоматологічних захворювань у дітей" від 19 серпня 1999 р. № 212 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
130. Наказ Міністерства фінансів України "Про паспорти бюджетних програм" від 29 грудня 2002 р. № 1098 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
131. Національний план дій на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2005 р. № 1694/2005 „Про невідкладні заходи реформування системи охорони здоров’я населення” (Дорожня карта реформування системи охорони здоров’я): // web@moz.gov.ua.
132. Норекян М. С. Реформы здравоохранения: насколько они актуальны и от кого зависят / М. С. Норекян // Проблемы управления здравоохранением. – 2005. – № 1. – С. 5–8.
133. Орда О. М. Проблеми нормативно-правового забезпечення контрактних державних закупівель медичних послуг / О. М. Орда, В. М. Пономаренко, В. С. Швецов, В. М. Бодак, С. В. Істомін // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2007. – С. 92–95.
134. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні / за заг. ред. В. М. Лехан, В. М. Рудого. – К. : Вид-во Раєвського, 2005. – 168 с.
135. ОСТ ТО 91500.01.0005-2001 "Термины и определения. Система стандартизации в здравоохранении" / Приказ МЗ РФ от 22 января 2001 г. № 12.
136. Оценка качества и эффективности медицинской помощи: Метод. материалы / Под ред. О.П. Щепина, А.Л. Линденбратена. – М.: Изд НИИ СГЭиУЗ им. Н.А. Семашко, 1995. – 79 с.
137. Панорама охорони здоров’я населення України / А.В.Підаєв, О.Ф.Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М.Пономаренко та ін. – К.: Здоров’я, 2003. – 396 с.
138. Паращич І.М. Організаційно-правові аспекти забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні // Економіка та держава, 2008. - № 2. – С. 93 – 95.
139. Пашков В.М. Господарсько-правова політика у сфері охорони здоров”я: проблеми вітальної безпеки. – К.: МОРІОН, 2007. –
152 с.
140. Персональный менеджмент: Учеб. / С.Д. Резник и др. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФА–М, 2002. – 622 с.
141. Петренко О. Фінансування системи охорони здоров я в Україні через державний та місцеві бюджети / О. Петренко // Главний врач. – 2006. – №5. – С. 52–56.
142. Підаєв А. В. Діяльність системи охорони здоров’я України в контексті стратегії економічного та соціального розвитку держави на 2002 – 2011 роки. – К., 2002. – 82 с.
143. Портер Майкл, Айсберг Элизабет Ольмстед. Переосмысление системы здравоохраненя. Как создать конкуренцию, основанную на ценности и ориентированную на результат. – К.: Издательство Алексея Капусты (подразделение “Агенства “Стандарт”), 2007. – 620 с.
144. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров’я нації" на 2002 – 2011 роки" від 10 січня 2002 р. № 14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
145. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" від 06.05.2000 р. № 770 // Офіц. вісн. України від 26.05.2000 р. – 2000. - № 19. – Стор. 91. – Ст.. 789. – Код акту 15848/2000.
146. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти» від 17.09.96р. № 1138 (зі змінами й доповненнями, внесеними Постановами КМУ від 12.05.1997 р. № 449, від 15.02.1999 р. № 195, від 11.07.2002 р. № 989, від 02.09.2005 р. № 862) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
147. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 989 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
148. Постановa Кабінету Міністрів України від 28.04.2005 р. № 323 порядок використання коштів з Державного бюджету для централізованих заходів і програм з охорони здоров'я [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
149. Постановa Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 р. № 815 Національний план розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
150. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін та доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1138" від 12 травня 1997 р. № 449 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
151. Постанова Кабінету Міністрів України "Про моніторинг стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я" від 28 грудня 2000 р. № 1907 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
152. Постанова Кабінету Міністрів України "Програма надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги" від 11 липня 2002 р. № 955 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 28. – Ст. 1324.
153. Правовые аспекты деятельности врача / Авт-сост.: Х.Х. Хапий, А.А. Старченко, Е.М. Шифман. – Петрозаводск: Изд-во “ИнтелТек”, 2003. – 344 с.
154. Приходський О., Мораль Л., Голяченко А. Управління охороною здоров”я. – Тернопіль: Лілея, 2001. – 68 с.
155. Програма впровадження "Моделі оптимізації управління охороною здоров’я" в умовах єдиного медичного простору адміністративно-територіальної одиниці (на прикладі м. Вознесенськ) // Матеріали засідання дорадчої ради при комітеті верховної ради України з питань охорони здоров’я, Київ, 2008. – 33 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.droz.kiev.gov.ua.
156. Проект ЄС "Фінансування та управління в сфері охорони здоров'я в Україні" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
157. Проект Закону про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (2006). Ваше здоров’я, 5 (832):
7 – 12.
158. Про концепцію розвитку охорони здоров’я населення України: Указ Президента України від 7 груд. 2000 р. № 1313/2000 / Офіц. вісн. України. – 2000. – № 49. – С. 5.
159. Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення: Указ Президента України від 6 грудня 2005 року № 1694/2005 // Ваше здоров’я, 2005. - № 48. – С. 6.
160. Прудиус П. Г. Реформування охорони здоров’я на державному та регіональному рівнях / П. Г. Прудиус // Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2001. – № 2. – С. 66–70.
161. Радиш Я.Ф. Єдиний медичний простір України – нова парадигма розвитку національної системи охорони здоров”я / / Державна політика з охорони здоров”я в Україні: Навч. посіб. / За ред. І.М. Солоненка, Л.І. Жаліло. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 116 с.
162. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис, проблеми та шляхи реформування (Монографія) /. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 360 с.
163. Расходовать разумно. Приобретение услуг здравоохранения для бедных / Пер. с англ.; Всемирный банк. – М.: Издательство “Весь мир”, 2008/ - 432 c.
164. Реформування системи охорони здоров”я на муніципальному рівні: Навч. посіб. / І.М. Солоненко, О.П. Попов, Л.І. Жаліло, К.О. Надутий – кер. автор. колективу / К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 212 с.
165. Рингач Н.О. Громадське здоров”я як чинник національної безпеки: монографія / Н.О. Рингач. – К.: НАДУ, 2009. – 296 с.
166. Ришелюк А.М. Законотворчий процес в Україні: Навч. посіб. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 220.
167. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 6 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів країни "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти" (справа про платні медичні послуги)" від 25 листопада 1998 р. № 15-рп/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
168. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України "у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно" (справа про безоплатну медичну допомогу), м. Київ, 29 травня 2002 року, № 10-рп / 2002 // Офіц. вісн. України. – 2002. – № 23. – Ст. 1132.
169. Ромат Є.В. Реклама. – СПб, 2006 – 315 с.
170. Рожкова І.В. Розвиток конкурентоспроможності регіонального управління у сфері охорони громадського здоров”я: монографія. – К.: Фенікс, 2009. – 2009. – 384 с.
171. Рудий В.М. Законодавче забезпечення реформи системи охорони здоров я в Україні // К.: Сфера. – 2005. – 271 с.
172. Руднєв О. С. Особливості формування системи приватної медицини на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України / О. С. Руднєв. – К., 2007.
173. Салтман Р.Б., Фигейрас Дж. Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий: Пер. с англ. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2000. – 432 с.
174. Сартан Г. Командообразование: боязнь глубины // ЖУК. – 2005. - № 1 (44). – С. 38 – 41.
175. Сергеев Ю.Д., Мохов А.А. Основы медицинского права России: Учеб. Пособие / Под ред. чл.-корр. РАМН, проф. Ю.Д. Сергеева. – М.: ООО “Медицинское информационное агенство”, 2007. – 360 с.
176. Слабкий Г. О. Пошук шляхів фінансового забезпечення спеціалізованої медичної допомоги міському населенню / Г. О. Слабкий // Вісн. соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2000. – № 4. – С. 50–52.
177. Солоненко І.М. Управління організаційними змінами у сфері охорони здоров”я: Монографія / І.М. Солоненко, І.В. Рожкова – К.: Фенікс, 2008. – 276 с.
178. Солоненко Н. Д. Економіка охорони здоров’я : навч. посіб. / Н. Д. Солоненко.