МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БАНЧУК-ПЕТРОСОВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

УДК 35.084.92:342.511:351.86(477)

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

25.00.02 − механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Сіцінський Анатолій Станіславович,
доктор наук з державного управління, професор

Київ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ……………………………………………………………………………3
ВСТУП…………………………………………………………………….…………4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ……………………………………………………….......18
1.1 Поняття та сутність кадрової політики в секторі безпеки щодо формування кадрового резерву …………………………………………………18
1.2 Нормативно-правове забезпечення процесу формування кадрового резерву сектору безпеки України………………………………………………….36
1.3 Аналіз національного законодавства та етапи формування Президентського кадрового резерву……………………………………….……...46
Висновки до розділу 1……………………………………………………….58
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ Й ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД……………………………………………….61
2.1 Світовий досвід реалізації кадрової політики у військових та правоохоронних структурах ………………………………………………..……..61
2.2 Особливості формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України………………….…………………………………………………83
2.3 Перспективи формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України………………………………………………………………….....96
Висновки до розділу 2………………………………………………….......113
РОЗДІЛ 3 ОСНОВНІ НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО КАДРОВОГО РЕЗЕРВУ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ………………….116
3.1 Етапи формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України …………………………………………………………………..116
3.2 Науково-практичні підходи щодо формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України……………………………………125
3.3 Напрями реалізації і впровадження Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України ……………………………………………………………………………………...147
Висновки до розділу 3………………………………………………...……159
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….......165
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

ВАК – Вища атестаційна комісія сектору безпеки
ВРУ – Верховна Рада України
Державна кадрова система – Державна кадрова система сектора безпеки
ЗСУ – Збройні Сили України
ДПСУ – Державна прикордонна служба України
ЄС – Європейський союз
ЄКПЕСП – Європейський кодекс професійної етики співробітників поліції
ЗМІ – засоби масової інформації
ЦРУ – Центральне розвідувальне управління
КМУ – Кабінет Міністрів України
Комісія – Комісія з питань Президентського кадрового резерву
МВСУ – Міністерство внутрішніх справ України
Національна стратегія – Національна стратегія формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України
ООН – Організація Об’єднаних Націй
Типова інструкція – Типова інструкція кандидатів до Президентського кадрового резерву сектору безпеки України
РНБОУ – Рада національної безпеки і оборони України
СБУ – Служба безпеки України
США – Сполучені Штати Америки
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
ФБР – Федеральне бюро розслідувань
ФРН – Федеративна республіка Німеччини

ВСТУП

Актуальність теми. Міць держави, цілісність її території і недоторканість кордонів, стабільність і дієздатність влади служать індикаторами життєдіяльності суспільства та рівня його демократичності. Сучасні вимоги до побудови демократичної та правової держави висувають на порядок денний проблеми з формування ефективного кадрового потенціалу шляхом створення дієвого інституту резерву керівних кадрів, конструктивної кадрової служби, що може забезпечити вирішення стратегічних завдань і стати ефективним організаційно-управлінським інструментом проведення державної кадрової політики України.
Як свідчить історичний досвід, кадровий потенціал є ключовим фактором, що визначає ефективність діяльності органів державної влади на всіх рівнях і забезпечує: управління процесами реформування суспільства; становлення правової держави; цілепокладання в діяльності систем управління, зміни в їх структурі та стилі функціонування у схемі “людина – держава”.
Утвердження в сучасній українській державі цивілізованих демократичних норм суспільного життя та ефективного функціонування владних структур на тлі інтегрування країни до світового співтовариства неможливі без висококваліфікованих управлінських кадрів нової формації. Тому дедалі більшого значення набуває суб’єктивний чинник – наукові знання та професійна компетентність державних службовців, який охоплює досконале знання законодавчих та нормативних актів, що регламентують діяльність органів державної влади; чітке розуміння основних тенденцій сучасної політики, економіки, права тощо; наявність специфічних професійних вмінь та навиків відповідно до функціональної діяльності.
Проблема підготовки управлінців нової формації нерозривно пов’язана з питанням удосконалення державної кадрової політики в напрямі зміни концепції підготовки вищого корпусу державних службовців як інструменту формування владної еліти в усіх сферах державного впливу, у тому числі й у секторі безпеки.
Кадрова політика в секторі безпеки України є складовою державної кадрової політики, що базується на державних пріоритетах з урахуванням особливостей безпекового сектору його потреб і відповідних ресурсів. Основним завданням державної кадрової політики в секторі безпеки України є пошук, ефективне збереження і відтворення, цілеспрямоване формування і раціональне використання професійно підготовлених управлінських кадрів, які відповідають потребам сфери національної безпеки України.
Стратегічні підходи до процесу реформування кадрової політики структурами сектору безпеки закладено в Стратегії національної безпеки України “Україна у світі, що змінюється” від 8 червня 2012 р. № 389/2012, яка спрямована на вдосконалення системи управління сектором безпеки і оборони, посилення функціональної спроможності стратегічної ланки управління, підвищення ефективності інформаційно-аналітичного, організаційного, кадрового забезпечення, оптимізації організаційно-штатної структури, створення дієвого кадрового резерву з урахуванням потреб забезпечення національної безпеки та економічних можливостей держави.
Актуальність комплексного дослідження механізмів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України зумовлена введенням в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від
8 червня 2012 р. “Про нову редакцію Воєнної доктрини України”, затвердженого Указом Президента України 8 червня 2012 р. № 390/2012, де пріоритетними напрямами підготовки держави до збройного захисту національних інтересів є: ефективне застосування системи кадрового забезпечення централізованого типу, удосконалення системи здійснення добору кадрів і комплектування військових формувань та органів спеціального призначення у ході їх професіоналізації.
З цієї нагоди Президент України В.Ф.Янукович ініціював реформування системи кадрового забезпечення в державі, що відображено в Щорічному Посланні Президента України “Модернізація України – наш стратегічний вибір” 2011 р., указах Президента України “Про Стратегію державної кадрової політики на 2012−2020 роки” від 1 лютого 2012 р. № 45/2012, “Про Президентський кадровий резерв “Нова еліта нації” від 5 січня 2012 р. № 246/2012. Важливого значення набуває процес формування Президентського кадрового резерву і для сектору безпеки України, про що свідчить введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 р. “Про Стратегічний оборонний бюлетень України”, затвердженого Указом Президента України 29 грудня 2012 р. № 771/2012, де пріоритетним напрямом удосконалення порядку кадрового забезпечення структур сектору безпеки є створення Президентського кадрового резерву для Збройних Сил України, інших складових сектору безпеки і оборони України.
Зазначимо, що ефективне виконання структурами сектору безпеки України своїх державно-управлінських завдань суттєво залежить від належно організованої в органах управління кадрової служби та відповідного нормативно-правового її забезпечення.
Слід зауважити, що стратегічні підходи до процесу реформування кадрової політики структурами сектору безпеки закладено у Стратегії національної безпеки України “Україна у світі, що змінюється” від 8.06.2012 р. № 389/2012, яка спрямована на вдосконалення системи управління сектором безпеки і оборони, посилення функціональної спроможності стратегічної ланки управління, підвищення ефективності інформаційно-аналітичного, організаційного, кадрового забезпечення, оптимізації організаційно-штатної структури, створення дієвого кадрового резерву, виходячи з потреб забезпечення національної безпеки та економічних можливостей держави.
Доцільність спеціального дослідження зумовлена введенням в дію рішення Ради Національної безпеки і оборони України від 8.06.2012 р “Про нову редакцію Воєнної доктрини України” затвердженої Указом Президента України 8.06.2012 р. № 390/2012, де пріоритетними напрямами підготовки держави до збройного захисту національних інтересів є: ефективне застосування системи кадрового забезпечення централізованого типу, вдосконалення системи здійснення добору кадрів і комплектування військових формувань та органів спеціального призначення у ході їх професіоналізації.
Зазначимо, що Законом України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 18.06.1999 року, у статті 2 пункту 1 визначено, що “Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, пов’язані із захистом Вітчизни”, та потребує іншого інтелектуально-кадрового забезпечення виконання функцій держави у сфері національної безпеки, на відмінну від цивільних. Проходження служби пов’язано в мирні та воєнні часи зі значними ризиками для життя та здоров’я особового складу і потребує постійної концентрації зусиль персоналу для забезпечення суверенітету, територіальної цілісності держави, добробуту та безпеку громадян України.
Головною метою реформування кадрового забезпечення сектору безпеки має стати створення високопрофесійної моделі кар’єрного зростання управлінського складу Збройних Сил та правоохоронних органів, основу якої повинні складати професійні кадри, які здатні реалізувати свій потенціал і демонструвати постійну готовність виконати військовий обов’язок. У цьому контексті вкрай важливим є питання комплектування структур сектору безпеки, особливо вищі управлінські (керівні) посади, авторитетними високопрофесійними кадрами. Відтак, процес формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України має свої характерні особливості.
Водночас, розглядаючи питання формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України зазначимо, що основною проблемою цього процесу є відсутність єдиної системи державної кадрової політики України у сфері державного управління. На жаль, сучасними нормативно-правовими документами України не розроблено організаційні та правові механізми формування Президентського кадрового резерву в секторі безпеки.
Досвід провідних країн світу дає підстави стверджувати, що сучасна модель управління державною кадровою політикою є комплексною системою, елементами якої є напрями, етапи, принципи, види і форми кадрової роботи. Із використанням цього положення за роки незалежності України були напрацьовані окремі механізми управління кадровою політикою у Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення із метою досягнення у них збалансованого кадрового складу. Однак, невирішеною залишається проблема застосування конкретних управлінських заходів, спрямованих на розробку та запровадження нової моделі державної кадрової політики, щодо якісного кадрового забезпечення суспільно-політичних, соціально-економічних та безпекових сфер життєдіяльності України, критерії ефективності, динаміку та орієнтири оптимізації кадрових процесів де пріоритет буде віддано професіоналам.
Дослідженню і розвитку теорії та практики державного управління, формування та реалізації державної кадрової політики присвячені праці сучасних українських учених, зокрема В.Б.Авер’янова [1], В.Д.Бакуменка [14; 15], М.М.Білинської [24], Н.Т.Гончарук [39; 40], С.Д.Дубенко [56], Н.А.Липовської [88], В.Я.Малиновського [94], Т.В.Мотренко [99], Н.Р.Нижник [108], П.І.Надолішнього [102], Т.І.Пахомової [121], О.Ю.Оболенського [111], В.М.Олуйко [113], С.М.Серьогіна [71], А.С.Сіцінського [175] та ін.
Окремі питання процесу кадрового підбору, кар’єрного зростання та плинності керівних кадрів державної служби висвітлюють В.С.Кабаков [69], В.Ф.Богачьов [69], А.П.Осипов [69], Г.В.Щьокін [206].
Аналіз теоретичних і прикладних аспектів формування та реалізації кадрового забезпечення у сфері національної безпеки здійснено в дослідженнях В.Ю.Богдановича, В.П.Горбуліна [41], О.С.Власюка, А.Б.Качинського [42], В.О.Косевцова [79], В.А.Манилова [100], Г.М.Перепелиці [134], В.М.Рижих [165], Г.П.Ситника [172] та ін.
Дослідженню проблеми формування резерву керівних кадрів в органах державної влади, визначенню основних напрямів роботи з резервом керівних кадрів і підвищенню його дієвості сприяють праці О.М.Аверіна [2], Т.Ю.Базарова [17], С.Д.Дубенко [56], Б.Л.Єрьоміна, В.В.Лук’яненко, О.Ю.Оболенського [111], В.М.Олуйка [114], О.І.Турчинова [183] та інших науковців. У цих працях розкриваються форми, методи, засоби і технології роботи з керівним персоналом у сфері державної служби, указується на необхідність удосконалення нормативно-правового і методичного забезпечення системи роботи з резервом керівних кадрів.
Водночас дослідження, у яких з позицій системного підходу розглядаються державно-управлінські аспекти комплексної проблеми управління кадровими процесами в секторі безпеки в цілому та механізмів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки зокрема, практично відсутні.
Зв᾽язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладено результати досліджень і розробок, отримані автором за безпосередньої участі у науково-дослідній роботі, виконаній в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою “Кадрова політика в системі державної служби на сучасному етапі державотворення України” (ДР № 0111U000145), у рамках якої досліджено питання реалізації сучасної державної кадрової політики в секторі безпеки України шляхом удосконалення системи управління кадровими процесами і підготовки дієвого кадрового резерву.
Крім того, окремі положення дисертаційної роботи є складовою частиною заходів з розробки та реалізації указів Президента України “Про стратегію державної кадрової політики на 2012−2020 роки” від 1 лютого 2012 р. № 45, “Про Комітет з питань реформування правоохоронних органів” від
6 квітня 2012 р. №252/2012, “Про Стратегічний оборонний бюлетень України” від 29 грудня 2012 р. № 771/2012, Стратегії національної безпеки України “Україна у світі, що змінюється” від 8 червня 2012 р. № 389/2012, Воєнної доктрини України від 8 червня 2012 р. № 390/2012, розпорядження Президента України “Про робочу групу з підготовки пропозицій щодо утворення та формування Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації ” від 10 липня 2010 р.
№ 1017.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні механізмів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України та розроблення науково-практичних рекомендацій органам державної влади щодо їх поетапного формування в секторі безпеки в контексті вимог загальнодержавної кадрової стратегії України, Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України, Стратегічного оборонного бюлетеня України.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
 здійснити системний аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, нормативно-правової бази стосовно сутності, завдань і шляхів реалізації державної кадрової політики в секторі безпеки України;
– дослідити сутність і функціонування системи підготовки кадрового потенціалу до кадрового резерву сектора безпеки у провідних світових країнах;
– сформулювати поняття “Президентський кадровий резерв сектору безпеки України”;
– обгрунтувати механізми організації добору кандидатів до Президентського кадрового резерву сектору безпеки України;
– визначити етапи формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки в Україні;
– розробити й обґрунтувати структурно-функціональну модель формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки;
– підготувати авторський проект Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі формування та реалізації державної кадрової політики в секторі безпеки України.
Предмет дослідження – механізми формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугувала сучасна теорія державного управління у сфері національної безпеки, законодавчі та нормативні акти України – Конституція та закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань вироблення та реалізації сучасної державного кадрової політики в секторі безпеки України.
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів, що дало змогу систематизувати емпіричну інформацію, проаналізувати становлення й поточний стан кадрового забезпечення у сфері національної безпеки, розробити державно-управлінські механізми формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки.
В основу дисертаційної роботи покладені принципи й головні категорії діалектичного пізнання соціальних явищ і процесів, а також системний, індуктив¬ний, дедуктивний, функціональний та інші теоретичні методи як філософського, загальнонаукового, так і конкретно-наукового характеру. За допомогою логіко-семантичного методу вдосконалено понятійний апарат наукового дослідження.
Для висвітлення проблем розвитку законодавства щодо правового статусу суб’єктів і об’єктів державної кадрової політики у сфері державного управління й організаційно-правового аспекту діяльності органів державної влади з цього питання використані історичний та компаративний методи.
Порівняльно-правові методи широко використовувалися під час визначення організаційно-правових засад і вивчення європейського досвіду щодо правового регулювання та забезпечення кадрового процесу в державному управлінні з урахуванням перспектив європейської інтеграції, системний підхід застосовувався для висвітлення стану наукової розробки проблем кадрового забезпечення у сфері національної безпеки, метод моделювання − у процесі розробки вітчизняної структурно-функціональної моделі формування та реалізації Президентського кадрового резерву сектору безпеки; екстраполяції, прогнозування − для формулювання рекомендацій і пропозицій органам державної влади щодо визначення напрямів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному науковому дослідженні теоретичних аспектів, розробленні науково-практичних рекомендацій щодо механізмів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки в Україні, що в сукупності вирішують важливе завдання державної кадрової політики у сфері національної безпеки, визначене загальнодержавною кадровою стратегією, Стратегією національної безпеки України, Воєнною доктриною України, Стратегічним оборонним бюлетенем України, У дисертаційному дослідженні:
уперше:
− обґрунтовано структурно-функціональну модель формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України, сутність якої полягає в опрацюванні комплексу стратегічних напрямів реалізації державної кадрової політики України у сфері національної безпеки з метою відтворення та нарощування якісного кадрового потенціалу, спрямованого на виконання державно-управлінських завдань щодо забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам;
– розроблено авторський проект Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України, який слід розуміти як скоординовану діяльність компетентних у сфері національної безпеки органів державної влади України, спрямовану на формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України високопрофесійними управлінськими кадрами стратегічного рівня, здатними ефективно виконувати завдання в мирний і воєнний час для захисту національних інтересів особистості, суспільства та держави;

удосконалено:
 методичний підхід до моніторингу кадрових процесів у секторі безпеки, що комплексно враховує загальні особливості кадрових процесів у державному управлінні в сучасних умовах, спрямованих на створення нових ефективних підходів щодо якісного підбору кадрів та формування Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації”;
 комплекс спеціальних процедур щодо кадрового забезпечення сектору безпеки України шляхом розробки Типової інструкції кандидатів до Президентського кадрового резерву сектору безпеки України;
 управління кадровими процесами сектору безпеки, зокрема створення загальнонаціональної кадрової системи у сфері національної безпеки України, орієнтованої на пріоритети Державної кадрової системи сектору безпеки, що передбачає формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки в Україні;
набули подальшого розвитку:
 шляхи вдосконалення системи кадрового забезпечення у військових та правоохоронних структурах у контексті запропонованого напряму в технології кадрової роботи, що спрямований на формування управлінських кадрів нової генерації з урахуванням соціальної справедливості та гендерної рівності;
 система підготовки управлінських кадрів, виконання функціональних обов’язків яких пов’язане з організаційно-розпорядчою, консультативно-дорадчою та експертно-аналітичною діяльністю для структури сектору безпеки України;
 категоріально-понятійна база, зокрема сформульовано поняття “Президентський кадровий резерв сектору безпеки України” як державна цільова програма розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, спеціальних служб, оборонно-промислового комплексу з відтворення і нарощування якісного стратегічного кадрового потенціалу безпекового сектору держави, що спрямована на добір, професійне навчання, перспективне кар’єрне зростання та забезпечення соціального захисту службовців, які призначаються на вищі керівні посади з метою забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам.
Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження дають можливість розв’язати теоретичні проблеми, якими, з одного боку, є кадрові процеси в державному управлінні України, а з другого – управління кадровими процесами в секторі безпеки щодо формування Президентського кадрового резерву; створення основи для подальшого поглибленого наукового вивчення процесів відтворення і нарощування якісного і різнопрофільного кадрового потенціалу держави та його розвитку, необхідного для реалізації національних інтересів у контексті розвитку України як демократичної, соціальної держави.
Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження були використані:
– Науково-дослідним інститутом Державної прикордонної служби України під час обґрунтування теоретичних положень, висновків і пропозицій щодо підвищення ефективності правоохоронних органів України з питань якості комплектування, підготовки персоналу, проходження служби офіцерським складом та їх кадрового супроводу; опрацювання сприятливих умов для просування по службі офіцерів-жінок, збільшення складової кадрового резерву, реалізації жіночої рівноправності на практиці та дотримання чинного законодавства з гендерних питань (акт про впровадження від 21 червня 2012 р. № 17/72);
− Національним університетом Державної податкової служби України з метою підготовки навчальних курсів з дисциплін “Адміністративне право” і “Державне управління” для студентів юридичного факультету та курсантів факультету податкової міліції, під час розробки методичних рекомендацій для забезпечення ключового аспекту в кадровій сфері правоохоронного органу податкової міліції з питань якісної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації компетентних управлінців. Результати дисертаційного дослідження закладають теоретичні та практичні основи вдосконалення національного законодавства з питань формування кадрового резерву для правоохоронних органів, чіткий розподіл функцій та повноважень між компетентними органами державної влади, які здійснюють контроль за діяльністю відповідних фіскальних органів в умовах реформування національного законодавства та його наближення до законодавства країн – членів ЄС (акт про впровадження від 11 жовтня 2012 р. № 164);
− Хмельницьким Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (ХЦППК) під час організації та проведення навчання представників місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування Хмельницької області, зокрема працівників структурних підрозділів обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій, районних рад, які відповідають за ведення кадрової роботи; під час підготовки тематичних зустрічей, лекцій, круглих столів, практичних занять щодо перспектив та напрямів розвитку державної кадрової політики в цілому та формування Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації” зокрема; під час організації роботи інтерв’ю-центру (на базі ХЦППК) з оцінювання учасників конкурсу з добору кандидатів до Президентського кадрового резерву “Нова еліта нації” (акт про впровадження від 21 листопада 2012 р.).
Рекомендації та пропозиції, сформульовані автором, а також виявлені й запропоновані в процесі дослідження теоретичні та методичні підходи можуть бути використані:
 у практичній діяльності кадрових служб та підрозділів Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, у Державній прикордонній службі України, а також в інших установах структури сектору безпеки;
 у правотворчій діяльності під час організації підготовки проектів законів, державних програм, заходів з удосконалення рівня кваліфікації, стану підготовки і відповідності керівників правоохоронних органів щодо їх готовності протидіяти викликам і загрозам національній безпеці України;
 у науково-дослідницькій діяльності під час проведення подальших наукових досліджень з питань реформування системи кадрового забезпечення у військових та правоохоронних органах України;
 у процесі підготовки навчально-методичних матеріалів, посібників, лекційних матеріалів, проведення семінарських, практичних занять для слухачів Національної академії державного управління при Президентові України, розробки навчальних програм системи перепідготовки державних службовців у сфері національної безпеки.
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дослідження, зокрема ті, що характеризують його наукову новизну і практичне значення результатів, отримані автором особисто. У дисертації не використовувались ідеї і розробки А.С.Сіцінського, з яким було підготовлено дві публікації. У статті “Концептуальні засади розробки Національної стратегії Президентського кадрового резерву сектору безпеки” [6] внесок автора полягає в розробці Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України. У статті “Науково-практичні аспекти формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України” [7] внесок автора полягає у розробці наукових аспектів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення й результати дослідження оприлюднено автором на кількох науково-практичних конференціях, зокрема: “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011); “Теорія та практика державної служби: напрями модернізації” (Дніпропетровськ, 2011); “Конституційні засади державного управління та місцевого самоврядування в Україні” (Хмельницький, 2011); “Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України” (Хмельницький, 2011); “Модернізація системи державного управління: теорія та практика” (Львів, 2012); “Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни” (Київ, 2012).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них вісім статей у наукових фахових виданнях з державного управління, та шість − у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 216 сторінок, з них 162 − основного тексту. Робота містить три рисунки в основному тексті та п’ять додатків. Список використаних джерел налічує 222 найменування, у тому числі 15 іноземною мовою.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та вирішено актуальне наукове завдання щодо визначення теоретико-методологічних засад державної кадрової політики в секторі безпеки, механізмів формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки в Україні та розроблення відповідних практичних рекомендацій. Реалізовані мета і завдання дослідження дають підстави сформулювати такі висновки та запропонувати деякі рекомендації.
1. На підставі системного аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників, нормативно-правової бази виявлено, що державна кадрова політика в секторі безпеки України є складовою загальнодержавної кадрової політики. Дослідники консолідовані в тому, що основним завданням державної кадрової політики в секторі безпеки України є визначення шляхів пошуку, ефективного збереження і відтворення, цілеспрямованого формування і раціонального використання професійно підготовлених управлінських кадрів, які відповідають потребам для сфери національної безпеки України. Державна кадрова політика сектору безпеки – це сукупність принципів, способів дій державних органів управління сектором безпеки з організації людських ресурсів на основі формування, підтримки і розвитку безпекового сектору держави та полягає у створенні політико-правових, організаційно-управлінських, ідейно-виховних механізмів, що спрямовані на відбір, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, розстановку, розвиток кадрів, навчання, виховання, формування кадрового резерву, у тому числі Президентського, з метою ефективного виконання ними службових обов’язків щодо забезпечення законності, боротьби зі злочинністю, захисту прав і свобод громадян України.
2. Виявлено, що зміцнення кадрового потенціалу в безпековій сфері провідних світових країн є одним із основних чинників забезпечення ефективної управлінської діяльності у військових та правоохоронних органах. Сучасна світова система підготовки вищих управлінських кадрів запроваджена з метою підготовки професіоналів, незалежно від рангу, для виконання функціональних завдань правоохоронної та безпекової сфер та охоплює три концептуальних рівні: нижній, середній та вищий. Кожен рівень передбачає поступове накопичення знань, умінь і практичних навичок у межах службових повноважень конкретного управлінця. Обґрунтовано, що система підготовки кадрового потенціалу до кадрового резерву сектору безпеки має функціонувати на таких засадах: питання ефективного кадрового менеджменту у військових та правоохоронних органах має посідати стратегічне місце в системі забезпечення національної безпеки європейських країн; ефективність кадрової політики повинна досягатися шляхом забезпечення послідовності кадрової роботи з персоналом; реалізація державної кадрової політики з питань національної безпеки має ґрунтуватися на демократичних принципах, які є максимально прозорими та відкритими для демократичного цивільного контролю.
3. Визначено поняття “Президентський кадровий резерв сектору безпеки України” як державна цільова програма розвитку Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, спеціальних служб, оборонно-промислового комплексу з відтворення і нарощування якісного стратегічного кадрового потенціалу безпекового сектору держави, що спрямована на добір, професійне навчання, перспективне кар’єрне зростання та забезпечення соціального захисту службовців, які призначаються на вищі керівні посади з метою забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам.
4. З’ясовано, що в сучасних умовах від запровадження дієвих механізмів управління з організації добору кандидатів до Президентського кадрового резерву сектору безпеки України залежить ефективність кадрової політики у цій сфері. Виходячи з цього запропоновано запровадити в Україні Державну кадрову систему сектору безпеки. Державна кадрова система передбачає запровадження ефективного кадрового менеджменту з метою укомплектування вищих управлінських посад сектору безпеки України високопрофесійними кадрами.
5. Доведено, що формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки в Україні доцільно запроваджувати поетапно. Розкрито зміст основних чотирьох етапів: на першому етапі формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України доцільно реалізувати завдання щодо вироблення єдиної державної кадрової політики у секторі безпеки України та її законодавче і нормативно-правове забезпечення; другий етап формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України передбачає створення принципово нової системи кадрового менеджменту для здійснення загальнодержавної кадрової політики централізованого типу, що передбачає прийняття раціональних управлінських рішень щодо управління службовою кар’єрою державних службовців і військовослужбовців; на третьому етапі формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України необхідно вжити комплексних та системних заходів щодо вдосконалення системи професійної підготовки Президентського кадрового резерву сектору безпеки шляхом адаптації до нових завдань та повноважень суб’єктів сектору безпеки України; четвертий етап формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України передбачає моніторинг кадрового просування.
6. Розроблено й обґрунтовано структурно-функціональну модель формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України, сутність якої полягає в опрацюванні комплексу стратегічних напрямів реалізації державної кадрової політики України у сфері національної безпеки та складається з науково-практичних підходів до: удосконалення нормативно-правового та законодавчого забезпечення кадрових процесів у секторі безпеки; визначення механізмів відбору та функціонування кадрового резерву; визначення джерел інтелектуально-кадрового забезпечення кадрового резерву; створення Вищої атестаційної комісії сектору безпеки; запровадження конкурсного відбору; професійний розвиток осіб, зарахованих до кадрового резерву; ужиття заходів з протидії корупційним проявам та зловживанням службовим становищем; розробки проекту Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України з метою забезпечення необхідного рівня обороноздатності держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності, недоторканності кордонів, протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам.
7. Визначено, що під Національною стратегією формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України слід розуміти скоординовану діяльність компетентних у сфері національної безпеки органів державної влади України, спрямовану на формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України високопрофесійними управлінськими кадрами стратегічного рівня, здатними ефективно виконувати завдання в мирний і воєнний час для захисту національних інтересів особистості, суспільства та держави. Метою Національної стратегії є досягнення оптимального рівня формування і реалізації напрямів державної кадрової політики у сфері національної безпеки України та формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України, який зміг би забезпечити такий рівень національної безпеки, що здатний гарантувати поступальний розвиток України, її конкурентоспроможність, забезпечення прав і свобод громадянина, подальше зміцнення міжнародних позицій та авторитету Української держави у сучасному світі, що змінюється.
Зазначений авторський проект Національної стратегії формування Президентського кадрового резерву сектору безпеки України доцільно запропонувати до розгляду Раді національної безпеки і оборони України як органу стратегічного управління національною безпекою, який має виступити із наведеними вище ініціативами перед Комітетом з питань реформування правоохоронних органів, що є консультаційно-дорадчим органом при Президентові України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні / В.Б. Авер’янов. – К. : Ін Юре, 1997. – 179 с.
2. Аверин А.Н. Управление персоналом, кадровая и социальная политика в организации : Учеб. Пособие – М. :Изд-во РАГС, 2004 – 224 с.
3. Аршинов О. Подготовка офицеров резерва вооруженных сил США // Зарубежное военное обозрение. − М., 1993. − № 1. − С. 7 − 11.
4. Адміністративна реформа в Україні : сучасний стан, проблеми та перспективи :монографія / [за заг. ред. Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук]. – Д. : “Моноліт”, 2009. – 384 с.
5. Административный менеджмент / Сост.: И.П. Алдохин, Л.Ю. Гордиенко, Л.Ф. Кондусова, Т.И. Лепейко, К.И. Мельникова. — X.: Программа TACIS ED UK 9301, 1996.
6. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту: методологічні положення та прикладні механізми : Підручник. − Тернопіль: Лілея, 1997.
7. Ансофф И. Стратегическое управление : Пер. с англ. − М., 1989.
8. Антонова Е.Г. Государство как целостная система социального управления. − М., 1996.
9. Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. − К. : Наук думка, 1993.
10. Аналіз державної політики в Україні : навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень. – К. : Видавництво “К.І.С.”, 2004. – 321 с.
11. Анжерский С. Сухопутные войска США / С. Анжерский // Зарубежное военное обозрение. – 1995. – № 3. – С. 16−20.
12. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. [изд. 2−е дополн.] / Г.В. Атаманчук. – М. : Омега−Л, 2004. – 301 с.
13. Ахламов А., Принятие оптимальных решений при моделировании управленческих ситуацій : [учебное пособие] / А. Ахламова, Л. Беляев, А. Вакула. – Одесса : Од.филиал УАГУ, 1999. – 62 с.
14. Бакуменко В.Д. Теоретичні організаційні засади державного управління / В.Д. Бакуменко, П.І. Надолішний. – К. : НАДУ, 2003. – 376 с.
15. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень : Проблеми теорії, методології, практики : Моногр. / В.Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
16. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України : теорія, досвід, шляхи удосконалення / О.М. Бандурка. – Х. : “Основа”, 1996. – 231 с.
17. Базаров Т.Ю. Управление персоналом / Т.Ю.Базаров, Б.Л. Еремин.− М.: Банки ибиржи; ЮНИТИ, 1998.– 422 с.
18. Бантишев О. Ф. Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (проблеми кваліфікаціїї) : монографія / О. Ф. Бантишев, О. В.Шамара. [2-е вид., перераб. та доп.]. – К. : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2010. – 168 с.
19. Банчук−Петросова О. В. Науково-практичні аспекти формування президентського кадрового резерву сектору безпеки / А. С. Сіцінський, О. В. Банчук−Петросова // Економіка та держава : міжнар. науково-практичний журнал. – Київ, 2012. – № 8. – С. 106 – 109.
20. Банчук−Петросова О. В. Особливості реалізації кадрової політики у військових та правоохоронних структурах: європейський досвід [Електронний ресурс] / О. В. Банчук−Петросова // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2013. – №1. − Режим доступу до журналу: http:// www/dy.nayka.com.ua.
21. Банчук–Петросова О. В. Етапи формування президентського кадрового резерву для сектору безпеки України / О. В. Банчук−Петросова // Модернізація системи державного управління : теорія та практика : матеріали науково–практичної конференції за міжнародною участю (20 квітня 2012 р.) : у 2 ч. Ч. 2 / за наук. ред. чл. – кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2012. – С. 156 – 159.
22. Банчук–Петросова О. В.Удосконалення кадрового забезпечення безпекового сектору держави / О. В. Банчук–Петросова // Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни : матеріали науково – практичної конференції за міжнародною участю, Київ, 31 травня 2012 р. : до 15 – річчя галузі науки «Державне управління».
23. Баринов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность? // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1. – С. 70−76.
24. Білинська М.М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : Дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2004. – 400арк. – Бібліогр.: арк. 354−388.
25. Боган К. Бизнес-разведка. Внедрение передовых технологий : [пер. с англ.] / Кристофер Боган, Майкл Инглиш : под общей ред. Б.Л. Резниченко. – М. : Вершина, 2006. – 368 с.
26. Бондарчук Н.О. Процедури оцінювання професіоналізму службовців при проходженні державної служби та служби в органах місцевого самоврядування [Електронний ресурс]. / Н.О. Бондарчук. – Режим доступу : http ://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Aiv/2009_2/BONDARCHUK.htm.
27. Бучило И.Л. Информационное право : основы практической информации. – М., 2001 – С. 253.
28. Валевський О.Л. Державна політика в Україні : методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : Моногр. / О.Л. Валеський. – К. : НІСД, 2001. – 240 с.
29. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия / И.А. Василенко. – М.: Логос, 2000. – 200 с.
30. Виступ Президента України Віктора Януковича на 11 з’їзді Партії Регіонів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.prp.co.ua/partiya-regioniv/vystup-lidera-partiji-regionivyanukovycha/
31. Виступ Президента України Віктора Януковича на урочистих заходах з нагоди Дня Незалежності України на Майдані Незалежності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.president.gov.ua/news/17881.html.
32. Вишневський А. До питання історії та перспектив подальшого розвитку державної служби в Україні / А. Вишневський // Вісник державної служби в Україні. – 2008. – №2. – С. 76.
33. Возжеников А.В. Национальная безопасность (теорія, политика, стратегия) : Моногр. А.В. Возжеников. – М. : НПО Модуль, 2000. – 240 с.
34. Гвишиани Д.М. Организация и управление / Д.М. Гвишиани. [3-е изд., перераб.]. – М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – 332 с.
35. Гелей С., Рутар С. Політологія [навч. посібник для студ. вищ. навч. Закладів]. [4-те вид., випр. і доп.]. – Л. : Світ, 2001. – 384 с.
36. Гелей С.Д., Рутар С.М. Основи політології : Навчальний посібник. [3-є вид., перероб. і доп.]. – К. : Товариство “Знання”, КОО, 1999. – 427 с. – (Вища освіта XXI століття).
37. Глазунова Н.И. Система государственного управлення / Н.И. Глазунова. – М. : ЮНИТИ−ДАНА, 2002. – 298 с.
38. Гогіна Л.М. Компетентнісний підхід у професійному навчанні державно-управлінських кадрів : актуальність, передумови та проблеми впровадження [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Aiv/2009_2/GOGINA.htm.
39. Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України: теорія та практика: монографія / Н.Т.Гончарук.− Д.: ДРІДУ НАДУ, 2012. –343с.
40. Гончарук Н.Т. Формування резерву керівних кадрів у сфері державної служби //Актуал. пробл. держ. упр.:Зб.наук.пр. – Д.:ДРІДУ НАДУ, 2005. – Вип.4(22).− С. 190–199.
41. Горбулін В.П. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки. Монографія / В.П. Горбулін, А.Б. Качинський. – К.: НІСД, 2010. 288 с.
42. Горбулін В.П. Засади національної безпеки України: Підручник/ В.П. Горбулін, А.Б. Качинський. – К.: Інтертехнологія, 2009. − 272с.
43. Горбулін В.П. Системно-концептуальні стратегії національної безпеки України / В.П. Горбулін, А.Б. Качинський. – К.: Інтертехнологія, 2009. − 272с.
44. Грiшнова О.А. Людський капiтал : формування в системi освiти i професiйної пiдготовки / О.А. Грiшнова. – К. : ДП “НВЦ “Євроатлантикінформ”, 2007. – 592 с.
45. Гриценко А.С. У кадровій політиці армії бойова підготовка потрапила на останнє місце. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unian.ua/news/224447-u-kadroviy-polititsi-armiji-boyova-pidgotovka-potrapila-na-ostanne-mistse.
46. Губанов А.В. Полиция зарубежных государств : основные черты организации и деятельности. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1991. – 101 с.
47. Даник Ю.Г. Національна безпека : запобігання критичним ситуаціям / Національна академія оборони України / Ю.Г. Даник Ю.І.Катков, М.Ф.Пічугін / Житомирський військовий ін-т радіоелектроніки ім. С.П.Корольова. – Житомир : Рута, 2006.
48. Данільян О.Г. Національна безпека України :сутність, структура та напрямки реалізації / О.Г. Данільян, О.П. Дзьобан, М.І. Панов. – Харків : Фоліо, 2002. – 543 с.
49. Делінський О. А. Концептуальні аспе¬кти становлення сучасної системи міжнародної безпеки / О.А. Делінський // Актуальні проблеми держави та права. – 2001. – Вип. 11. – С. 593-598. (Правові проблеми становлення та розвитку сучасної Українсь- коїї держави : матеріали наук. конф.).
50. Державна програма формування Президентського кадрового резерву. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: raysovet-pr.at.ua›dodatok_2.doc.
51. Державне управління в Україні : наукові, правові, кадрові та організаційні засади : Навч. Посібник / [за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка]. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту “Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
52. Державне управління : філософські, світоглядні та методологічні проблеми : Монографія / Кол.авт.; [За ред. д-ра філос.н., професора В.М. Князєва]. – К. : Вид-во НАДУ; Міленіум, 2003. – 330 с. – С .3-10.
53. Державне управління: основи теорії, історія і практика [Текст] : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Їжа, Г. І. Арабаджи ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Одес. регіон. ін-т держ. упр. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 393 с.
54. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua/ control/uk/publish/article?art_id=35812&ca t_id=35383.
55. Дьомін О. Державна кадрова політика : система роботи з кадрами / О. Дьомін, Г. Леліков, В. Сороко // Вісник державної служби України. – 2001. – №2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=37667&cat_id=37402&ctime=1141128557187.
56. Дубенко С.Д. Кадрова політика – пріоритетний напрям створення дієздатного державного апарату / С.Д. Дубенко // Україна: поступ у ΧΧΙ ст.: Наук.-метод. поради лектору: Наук.-метод. зб. / Редкол.: В.І. Луговий (голова), В.М. Князев., І.Ф. Надольний та ін. – К., 2000. – С. 102–110.
57. Думенко М. П. Роль і місце кадрової політики у збройних силах України в процесі їх реформування та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=1917.
58. Егоршин А.П. Управление персоналом: [учебник для вузов] / Егоршин А.П. – Н. Новгород : НИМБ, 2003. – 720 с.
59. Енциклопедичний словник з державного управління / [уклад. : Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін. ; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна]. – К. : НАДУ, 2010. – 819 с.
60. Ефективність державного управління : Моногр. / [за заг. ред. І.В. Розпутенка; Кол. авт. : Ю.М. Бажал, О.І. Кілієвич, О.В. Мертенс та ін.]; УАДУ. Ін-т. підв. квал-ції керівних кадрів. – К. : К.І.С., 2002. – 420 с.
61. Європейські принципи державного управління / [Пер. з англ. О.Ю. Куленкової]. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 52 с.
62. Європейський кодекс професійної етики співробітників поліції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://prof-police.ru›…998_Европейский кодекс этики. pdf.
63. Єфімов І. Основні вимоги до концепції інформатизації України / І.Єфімов. Ґ. Ралдугін, О.Токар. // Інформатизація та нові технології. –1993. – №1. – С.4-7.
64. Жук Н.Б. Державна кадрова політика: творча робота / Н.Б.Жук. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://kds.org.ua/blog/zhuk-n-b-tvorcha-robota-derzhavna-kadrova-politika.
65. Закон України про державну службу. // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 26, ст.273.
66. Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу ” від 25 березня 1992 р. № 2232–XII (в редакції Закону від 4 квітня 2006 р. №3597–IV). [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12.
67. Закон України від 19.06.2003 № 975-IV Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : // Офіційний вісник України. – 2003. - № 29. – С.19.
68. Іжа М.М. Організаційно-правові засади державного управління / М.М. Іжа, Т.І. Пахомова, Я.О. Різникова. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 304 с.
69. Кабаков B.C. Кадры хозяйственных руководителей: подбор, расстановка, обучение / B.C.Кабаков, В.Ф.Богачев, А.П.Осипов. – М., 1982. – С.8.
70. Качинський А. Б. Екологічна політика й екологічна безпека України / А.Б. Качинський // Екологічний вісник. – 2006. – № 1 (січень−лютий).
71. Кадрові технології як засіб професіоналізації державної служби: Навч. посібник / С. М. Серьогін, Н. А. Липовська, О. В. Антонова, І. В. Шпекторенко, Н. К. Рашитова, І. В. Письменний; Національна академія держ. управління при Президентові України; Дніпропетровський регіональний ін-т держ. управління. Кафедра держ. управління та місцевого самоврядування / С.М. Серьогін (заг. ред.). – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2008. – 243 с.
72. Клименко В.О. Проблеми військово-соціального управління: кадрова політика у Збройних Силах України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=65&c=1471.
73. Кокошин А.А. Стратегическое управление : Теория, исторический опыт, сравнительный анализ, задачи для России : Моногр. / А.А. Кокошин. – М. : МГИМО, 2003. – 528 с.
74. Колтунов О.Ю. Співвідношення моралі та політики в діяльності державних службовців / О.Ю. Колтунов, М.С. Оганісян // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком : форми, методи та актуальні проблеми реалізації : Матеріали щорічної науково-практичної конференції 24 листопада 2004 р. У 2-х томах. Т.2. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 105-113.
75. Комзюк В.Т. Права і обв’язки посадової особи митної служби України / В.Т. Комзюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/ 2010_4/PB-4/PB-4_12.pdf.
76. Конституція України : прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2222-IV (2222-15) від 08.12.2004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96 − %E2%F0&p=1233668155408378.
77. Концепція подальшого реформування та розвитку Збройних Сил України до 2017 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=244523388.
78. Корнієвський О.А. Громадські об’єднання у системі національної безпеки України : дис. д. політ. наук : 23.00.02 / Олександр Анатолійович Корнієвський. –К., 2011. – 415 с.
79. Косевцов В.О. Національна безпека України (теорія, реальність, прогноз) : Моногр. / В.О. Косевцов. – К. : Сатсанга, 2000. – 80 с.
80. Концепція кадрової політики в Збройних Силах України (Затверджена наказом Міністра оборони України від 27.11.200, зі змінами). [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua/index.php?lang=ua&part=сonception.
81. Концепції подальшого реформування та розвитку Збройних Сил України до 2017 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://rss.novostimira.com/n_2391882.html.
82. Крутов В.В.Становлення і розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки України (система безпеки підприємництва). Аналітична доповідь/ Крутов В.В., Пилипчук В.Г. // Матеріали Круглого столу “Проблеми становлення недержавних суб’єктів сектору безпеки в Україні” [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/public/ File/2011_table/1115_dop.pdf
83. Крушельницька О.В. Управління персоналом : [навч. посіб.] / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. – К., 2003. – 145 с.
84. Кузьмук О.І. Основі напрями реформування, розвитку та підготовки Збройних Сил України в сучасних умовах. // Збірник наукових праць ЦНДІ. – 2001.– №1.
85. Курас І.Ф. Короткий довідник з історії України / І.Ф. Курас, М.О. Багмет, І.І. Федьков. – К. : Вища школа, 1995. – 255 с.
86. Лантінов Я. О. Основні склади злочи нів : [навч. посіб. для самостійної підготовки] / Я. О. Лантінов. – Х. : НТМТ, 2009. – 496 с
87. Литвак Б.Г. Управленческие решения / Б.Г. Литвак. – М. : Изд-во ЭКМОС, 1998. – 248 с.
88. Липовська Н.А. Управління інституціональним розвитком державної митної служби України : дис... д-ра наук з держ. управління: 25.00.03 / НАДУ при Президентові України. — К., 2007. — 548арк. — Бібліогр.: арк. 449-489.
89. Ліпкан В. А. Основи права національної безпеки / В. А. Ліпкан // Право України. – 2009. – № 1. – С. 108−116.
90. Ліпкан В. А. Теоретичні основи та елементи національної безпеки України : монографія / В. А. Ліпкан. – К. : Текст, 2003. – 600 с.
91. Ліпкан В.А. Безпекознавство : [навчальний посібник]. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. – 93 с.
92. Ліпкан В.А. Національна безпека України : нормативно-правові аспекти забезпечення : Моногр. / В.А. Ліпкан. – К. : Текст, 2003. – 180 с.
93. Лучанінова Л.О. Державна кадрова політика – найважливіша передумова зміцнення держави / Л.О. Лучанінова [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.kbuapa.kharkov.ua.
94. Малиновський В.Я. Державне управління : [навчальний посібник]. – [вид. 2-ге, доп. та перероб.] / В.Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
95. Маслов Е.В. Управления персоналом предприятия: Учеб. пособие/ Под.ред. П.В.Шеметова.− М.:ИНФРА-М; Новосибирск: НГАЭиУ, 1999.–312 с.
96. Матеріали досліджень Мілан Пагоня, Бояна Virjent-Новак, Меліта Джуріч, Бранко Lobnikar “Європейська система освіти та підготовка поліцейських кадрів”.
97. Мельник І.М. Особливості державної кадрової політики у сфері вдосконалення механізмів добору персоналу державної служби / І.М. Мельник [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.academy.gov.ua.
98. Михальченко М.І. Соціально-політична трансформація України : реальність, міфологеми, проблеми вибору / М.І. Михальченко, В.С. Журавський, В.В. Танчер. – К. : Логос, 1997. – 180 с.
99. Мотренко Т.В. Особливості сучасного розвитку державної служби в Україні // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-правові проблеми державного управління : матеріали наук.-практ. конф. За міжнар. участю. : Київ, 28 трав. 2004р. : У 2 т. / За заг. ред.. В.І. Лугового, В.М. Князева. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 1. – С. 6–22.
100. Манилов В. А. Безопасность в эпоху партнерства. – М.: Терра, 1999. – 380 с
101. Мудрий Я. Словник-довідник термінів з європейської інтеграції / [за заг.ред. М. Бойцуна, І. Грицяка, Я. Мудрого, Л. Прокопенка, О. Рудіка, В. Стрельцова]. – К. : “Міленіум”, 2009. – 588 с.
102. Нагорна Л. Поняття “національна ідентичність” і “національна ідея” в українському термінологічному просторі / Л. Нагор- на [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3? т=1&п=16&с=119.
103. Надолішній П.І. Теорія та історія державного управління : Опорний конспект лекцій до навчальної дисципліни. Вид. 2-ге, доп. / П.І. Надолішній. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. – 136 с.
104. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : [навчальний посібник] / Н.Р.Нижник, Г.П.Ситник, В.Т. Білоус [За заг. ред. П.В.Мельника, Н.Р.Нижник]. – Ірпінь, 2000.
105. Національна безпека України : теорія і практика : [навчальний посібник]. [За заг. ред. Г.П. Ситника]. – Хмельницький; Київ. : Вид-во “Кондор”, 2007. – 616 с.
106. Нижник Н.Р. Постсоціалістична держава : теоретико-правові проблеми : Моногр. / Н.Р. Нижник, В.В. Лемак. – Ужгород : Вид-во УжНУ, 2003. – 104 с.
107. Нижник Н.Р. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії / Н.Р. Нижник, С.П. Мосов // Вісник УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 56-61.
108. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління : [навч. посіб.] / Н.Р. Нижник, О.А. Машков. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
109. Нижник Н.Р. Формування рішень органами державного управління / Н.Р. Нижник, С. Мосов // Вісник УАДУ. – 2000. – № 2. – С. 13-18.
110. Новицький Г.В. Теоретико-правові основи забезпечення національної безпеки України : монографія / Г.В.Новицький. – К. : Інтертехнологія, 2008. – 496 с.
111. Оганісян М. Психолого-педагогічний потенціал адміністративно-управлінського персоналу / М. Оганісян // Кадрове супроводження регіональних перетворень. Матеріали науково-практичної конференції. 18 квітня 2002 р. – ОРІДУ, 2002. – С. 113−119.
112. Оболенський О. Ю. Державна служба: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 344 с.
113. Одегов Ю.Г. Управление персоналом в структурнологических схемах: Учебник.− М.: Академический Проект, 2005.– 108 с.
114. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України : стан і перспективи розвитку : монографія / В.М. Олуйко. – Хмельницький : Вид-во ХУПП, 2005. – 326 с.
115. Олуйко В.М. Реформування державної кадрової політики у вимірі адміністративної реформи в Україні / В.М. Олуйко // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.univ.km.ua.
116. Омаров А.М. Руководитель. Размышления о стиле управления.– 2-е изд., доп.− М.: Политиздат, 1987.–366 с.
117. Онопенко П.В. Правоохоронні функції української держави : зміст і реалізація : Дис. канд. юрид. наук / П.В. Онопенко. – К., 2005. – 193 с.
118. Организация обучения хозяйственных руководителей (опыт социалистических стран) / Под ред. Ф.М.Русинова, Т.В.Бугреевой.−М.:Экономика, 1986.–256 с.
119. Організація підготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів поліції ФРН / / Вісник ГУК МВС Росії. − 1997. − № 4. − С. 100−106.
120. Пархоменко-Куцевіл О.І. Механізм формування кадрового потенціалу державної служби в Україні – базовий елемент механізмів державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр. / Редкол.: С.М.Серьогін (голов.ред.) та ін. – Д.: ДРІДУ УАДУ, 2004. – Вип.2(16). – С.188−194.
121. Пархоменко-Куцевіл О.І. Формування, розвиток та модернізація державних посад: концептуально-методологічні засади монографія / О.І. Пархоменко-Куцевіл. – К.: “ФАДА, ЛТД”, 2010. – 296 с.
122. Пахомова Т. І. Механізми функціонування системи державної служби у період суспільних реформ : дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.03 / НАДУ при Президентові України. − К., 2007. − 415арк. : табл. − Бібліогр.: арк. 348−385.
123. Петросова О. В. Розроблення типової посадової інструкції державного службовця на засадах європейських традицій:порівняльний аналіз / О. В. Петросова // Інвестиції : практика та досвід. – 2011.– № 10. – С.101 – 104.
124. Петросова О. В. Актуальні питання формування президентського кадрового резерву для воєнної організації держави та правоохоронних органів / О. В. Петросова // Економіка та Держава. – 2011 − № 8. – С. 135 − 137.
125. Петросова О. В. Особливості кадрової роботи органів управління у безпековому секторі держави / О. В. Петросова // Інвестиції : практика та досвід. – 2011. - № 17. – С. 114 – 116.
126. Петросова О. В. Теоретичні та практичні аспекти удосконалення кадрового забезпечення безпекового сектору держави / О. В. Петроосова // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2012 – Випуск 1. – С. 289 – 296.
127. Петросова О. В. Європейська система освіти підготовки управлінських кадрів у правоохоронній сфері / О. В. Петроосова // Науковий вісник Академії муніципального управління. – 2012 – Випуск 2. – С. 271 – 278.
128. Петросова О.В Концептуальні засади розробки національної стратегії формування Президентського кадрового резерву для сектору безпеки України / А.С. Сіцінський, О.В. Петросова // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : НАДУ, 2012. – Вип. 1. – С. 89– 98.
129. Петросова О. В. Сучасні європейські традиції розроблення типової посадової інструкції державного службовця / О. В. Петросова // Інновації в державному управлінні : системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали науково – практичної конференції за міжнародною участю (м. Київ, 27 травня 2011 р.) : [у 2 т. ] / [за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка.] – К. Вид-во НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 158 − 160.
130. Петросова. О. В. Наукова думка щодо механізмів реалізації кадрової політики в безпековому секторі держави / О. В. Петросова // Конституційні засади державного управління та місцевого самоврядування в Україні : матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції, присвяченої 15-й річниці прийняття Конституції України (м. Хмельницький, 17 червня 2011 року) – Хмельницький : Хмельницький університет управління та права, 2011. – С. 154 – 156.
131. Петросова О. В. Аналіз європейської системи освіти підготовки керівних кадрів у правоохоронній сфері / О. В. Петросова // Теорія та практика державної служби : напрями модернізації : матеріали науково – практичної конференції, Дніпропетровськ, 11 -12 листопада 2011 р. / за заг. ред. С. М. Серьогіна. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – С. 50 – 52.
132. Петросова О. В. Державне управління у сфері європейської освіти щодо підготовки персоналу для правоохоронних органів / О. В. Петросова // Освітньо – наукове забезпечення правоохоронних органів і військових формувань України., IV Всеукраїнська науково – практична конференція., м. Хмельницький, 18 листопада 2011 року. – Хмельницький, 2011. – С. 28 – 29.
133. Пилипчук В.Г. Формування теоретико-правових основ забезпечення державної безпеки Україїни (кінець ХХ - початок ХНІ століття) : монографія / В. Г. Пилипчик. – К. : НКЦ СБ України, 2008. – 256 с.
134. Перепелиця Г. М. Україна і НАТО: перспективи співробітництва // Національна безпека та оборона. − 2000. − № 8.
135. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/17307.html.
136. Постанова Верховної Ради України «Про Концепцію (основи державної політики) національної безпеки України» від 16 січня 1997 р. №3/97 ВР // Голос України. – 1997. – 4 лютого. – С. 5.
137. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Типового положення про кадрову службу органу виконавчої влади” від 2 серпня 1996 р. №1386. [Електронний ресурс] – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua›laws/show/912-96-п.
138. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування” від 24 жовтня 2001 р. №1386. [Електронний ресурс] – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua›laws/show/1386-2001-п.
139. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 199 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України): “Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби”. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/199-2001-%D0%BF.
140. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку погодження в Кабінеті Міністрів України кандидатур на посади керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади ” від 8 травня 2003 р. № 676. [Електронний ресурс] – Режим доступу : search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/KP030676.html.
141. Почепцов Г.Г. Національна безпека країн перехідного періоду : [навч. посіб.] / Г.Г. Почепцов. – К. : ІЗМН, 1996. – 136 с.
142. Приходченко Л.Л. Забезпечення ефективності державного управління : теоретико-методологічні засади : [монографія] / Л.Л.Приходченко. – Одеса : Оптимум, 2009. – 300 с.
143. Про військовий обов’язок і військову службу : Закон України від 25 березня 1992 р. № 2232–XII ВР України (в редакції Закону від 04.04.2006 року № 3597–IV).
144. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України від 19.06.2003 № 975-IV // Офіційний вісник України. – 2003. − № 29. – С.19.
145. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII Відомості Верховної Ради України. – 2001.– № 33. – С. 176.
146. Про державну таємницю : Закон України від 21.01.1994 №3855-XII // ВВРУ. – 1994. – №16. – Ст.93.
147. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 № 831 “Про затвердження Державної цільової правоохоронної програми”, “Облаштування та реконструкція державного кордону на період до 2015 року”. – Офіційний Вісник України 2007, 44 від 25.06.2007, ст. 180.
148. Про заходи щодо впорядкування відрядження до цивільних установ військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ : Указ Президента України від 4 листопада 2000 р. № 1209/2000.
149. Про інформацію : Закон України від 02.10.1992№2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №48. Із змінами від 13.01.2011 року.
150. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 16 травня 2008 р. N 279-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http ://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=279-17.
151. Про основи національної безпеки України : Закон України від 1 липня 2010 року N 2411-VI // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29.
152. Про перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил України інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення в державних органах, установах і організаціях та граничних військових звань за цими посадами : Указ Президента України від 25жовтня 2007 р. № 1020/2007.
153. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35.
154. Про робочу групу з підготовки пропозицій щодо утворення та формування Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» : Розпорядження Президента України від 9 липня 2010 р. № 1017/2010–рп.
155. Програма інтеграції України до Європейського союзу, http//www.rada.kiev.ua (10 грудня 2005 р.).
156. Психологія. Педагогіка. Етика : Підручник для вузів / [під ред. проф. Ю.В. Наумкіна]. – М., 1999. – 350 с.
157. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / [за заг. ред. Тимощука В. П., Школика А. М]. – К.: Конус-Ю, 2007. – 735 с.
158. Расторгуев С.П. Информационная война. – М. : Радио и связь, 1998. – 415 с.
159. Рачинський А.П. Організаційні структури управління : проблема ефективності / А.П. Рачинський // Актуальні питання внутрішньої політики. – 2004. – №4. – С. 121–127.
160. Рачинський А.П. Оцінка ефективності управлінської діяльності / А.П. Рачинський // Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні : Мат. наук.–практ. сем. 11–12 бер. 2002 р. / [за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва]. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 235 с. – С. 151 – 155.
161. Рачинський А.П. Управління вищим адміністративним персоналом (на прикладі дос