МЕХАНІЗМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

МАЛЯРЕНКО ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 351.862.44

МЕХАНІЗМИ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ
У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ
ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ
Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Дементьєв В’ячеслав Валентинович
доктор економічних наук, професор

Донецьк - 2010

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ У СИСТЕМІ
ЗАГРОЗ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ 17
1.1. Соціальний конфлікт як предмет наукового аналізу 17
1.2. Причини соціальних конфліктів з позицій різних
наукових підходів: порівняльний аналіз 46
1.2.1. Дихотомії уявлень про ухвалення рішень сторонами конфлікту 46
1.2.2. Теорії раціонального вибору 49
1.2.3. Теорії соціального вибору 58
1.2.4. Підхід обмеженої раціональності 61
1.2.5. Символічна складова сучасного конфлікту 68
1.3. Класичні та сучасні теорії соціальних конфліктів 76
1.3.1. Класичні теорії соціальних конфліктів 76
1.3.2. Сучасні теорії соціальних конфліктів 96
1.4. Теорія ігор у моделюванні стратегічної поведінки
учасників соціальних конфліктів 106
1.5. Висновки за розділом 1 129
РОЗДІЛ 2 СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ І ПРІОРИТЕТИ
ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: ВІД
НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ ДО ПРАВ ЛЮДИНИ 132
2.1. Економічна безпека у системі державного управління національною безпекою України 132
2.1.1. Безпека держави: принципи формування й управління 132
2.1.2. Економічна безпека у стратегіях національної безпеки і
військових доктринах провідних країн світу 139
2.1.3. Еволюція концепцій економічної безпеки держави 147
2.2. Економічна стабільність, соціальний захист і
безпека людини: нові пріоритети реформування
сектору безпеки України 157
2.3. Висновки за розділом 2 167

РОЗДІЛ 3 СТРУКТУРНІ ЕКОНОМІЧНІ Й ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЧИННИКИ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ:
МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ 169
3.1. Конкуренція за право власності в умовах невизначеності прав власності й соціальні конфлікти в Україні 169
3.2. Конфлікти за право доступу до ресурсів: причини,
особливості, механізми попередження 194
3.3. Моделювання стратегій радикалізації соціальних
конфліктів 218
3.4. Радикалізація соціальних конфліктів як причина
і наслідок дезінтеграції держави 243
3.5. Висновки за розділом 3 267
РОЗДІЛ 4 СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ 270
4.1. Процеси соціальної поляризації та радикалізації
конфліктів у кластерах негативного соціального
розвитку 270
4.2. Соціальні конфлікти як ключовий чинник і рушійна сила соціальних конфліктів 276
4.3. Інституціоналізація соціального виключення у динаміці побудови архітектури ворожнечі 301
4.4. Висновки за розділом 4 321
РОЗДІЛ 5 ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ПОПЕРЕДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ 324
5.1. Розробка комплексної системи попередження про ознаки процесів радикалізації соціальних конфліктів 324
5.1.1. Прямі та структурні механізми попередження соціальних конфліктів 324
5.1.2. Розробка механізмів попередження про радикалізацію соціальних конфліктів на основі аналізу моделей
сумісності 329

5.1.3. Методологія формування системи сповіщення
про радикалізацію внутрішніх конфліктів як основа
державних механізмів попередження соціальних
конфліктів 341
5.2. Реалізація права людини на розвиток у системі структурних механізмів попередження соціальних конфліктів 346
5.3. Пропозиції щодо вдосконалення виконання
соціально-економічних прав людини та інтеграції
соціально вразливих груп з високим протестним
потенціалом 356
5.4. Висновки за розділом 5 378
ВИСНОВКИ 382
ДОДАТОК А.
ДОКУМЕНТАЦІЯ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ 387
ДОДАТОК Б.
РУШІЙНІ СИЛИ СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ 396
ДОДАТОК В. ДИНАМІКА СОЦІАЛЬНИХ КОНФЛІКТІВ 397
ДОДАТОК Г. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ІНДИКАТОРІВ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ 401
ДОДАТОК Д.
МОТИВАЦІЯ ДО ПРОТЕСТНОЇ ПОВЕДІНКИ 402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 406

ВСТУП
Актуальність теми. Завдання розв’язання соціальних конфліктів і запобігання радикалізації насилля у суспільстві вирішуються шляхом запровадження у систему державного управління спеціальних попереджальних механізмів. Державні механізми попередження конфліктів, прямі, структурні й системні, які реалізуються у співпраці з громадянським суспільством, є одним з найважливіших засобів забезпечення стабільності, злагоди, суспільного миру і безпеки держави.
Як свідчать результати узагальнення теоретичних положень і практики розв’язання конфліктів, у зарубіжних країнах з ринковою економікою та демократичними інститутами державного управління національними урядами з участю міжнародних організацій напрацьовано значний досвід попередження і трансформації радикальних форм соціальних конфліктів, який може бути використаний в Україні. Проте, існує необхідність здійснення окремих досліджень причин радикалізації соціальних конфліктів і розробки методології формування державних попереджальних механізмів. По-перше, рушійні сили соціальних конфліктів, які мають однакову природу, неоднаково впливають на економічно розвинені країни й країни, що розвиваються, до яких відноситься Україна. По-друге, ситуація, яка склалась в Україні, є особливою за багатьма критеріями: Україна має економіку, вразливу до зовнішніх шоків, що утворює передумови для поглиблення соціально-економічної нерівності, є підгрунттям для деіндустріалізації, негативного синергетичного соціального розвитку. Це є живленою рідиною для всіх форм радикальних конфліктів – конфліктів низької інтенсивності, кримінальних війн, терористичних актів, сутичок на релігійному, етнічному, мовному підґрунті. Іншим аспектом проблеми є практична нереформованість сектору безпеки України, низький рівень запровадження міжнародних стандартів прав людини, що не лише не вирішує проблему попередження соціальних конфліктів, а прискорює процеси радикалізації насилля.
Дослідженню радикальних форм соціальних конфліктів як загрози безпеці держави відводилось важливе місце у працях відомих учених і мислителів: Сунь Цзи, Платона, Н. Макіавеллі, Т. Гоббса, А. Сміта, Ф. Листа, В. Парето, К. Маркса, М. Вебера, К. Фон Клаузевіца, В.І. Леніна, Дж. М. Кейнса та багатьох інших авторів, у тому числі Нобелівських лауреатів Т. Шеллінга, А. Сена, Г. Саймона, Г. Мірдаля, представників західних наукових шкіл другої половини ХХ ст. М. Ван Кревельда, Дж. Фіарона, П. Кьоллера, С. Вольфа.
Проблеми формування комплексних механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління національною безпекою й економічною безпекою держави розглядаються у роботах сучасних українських вчених: О.І. Амоші, В.М. Бебика, О.С. Власюка, В.Є. Воротіна, В. П. Горбуліна, А.С. Гриценка, Г.К. Губерної, В.В. Дементьєва, В.І. Мунтіяна, В.М. Нижник, О.Ф. Новікової, Т.О. Сенюшкіної, Г.П. Ситника та ін.
Актуальність теми дисертаційного дослідження обґрунтовується двома взаємопов’язаними обставинами:
1. Трансформацією сутності соціальних конфліктів: зміною типу учасників, стратегій, методів боротьби, радикалізацією насилля; актуалізацією причин конфліктів, пов’язаних з економікою й неефективним державним управлінням. Це дозволяє заключити, що сучасні соціальні конфлікти більш вірогідні у країнах з нестабільними економічними системами та слабкими інститутами держави.
2. Невідповідністю існуючих концепцій національної та економічної безпеки України, стратегій і програм соціально-економічного розвитку викликам сучасних конфліктів; спрямованістю державних програм на подолання наслідків конфліктів і розв’язання конфліктних ситуацій у фінальній стадії радикалізації насилля, у той час як державні механізми попередження соціальних конфліктів відсутні.
У зв’язку з цим наукова проблема розробки методології формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави набуває першочергового значення, що обумовило мету, завдання та зміст дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
За участю дисертанта у 2007- 2010 рр. була виконана робота за темою «Механізми соціалізації державної економічної політики» (номер державної реєстрації 0107U010126), у межах якої підготовлено пропозиції щодо вдосконалення механізмів управління економічною безпекою держави; у 1999-2004 рр. – робота за темою «Ринкове реформування управління економікою України: регіональний аспект» (номер державної реєстрації 0100U003069), у межах якої проведено аналіз економічних передумов спричинення соціальних конфліктів і розроблено заходи попередження соціальних конфліктів; у 2008-2009 рр. – робота за науково-дослідною темою «Нова архітектура Європейської безпеки: інтеграція, кооперація або конфронтація» (номер угоди з Європейською комісією 141602-LLP-1-2008-UA-AJM-IC), яка здійснювалась у Донецькому державному університеті управління під керівництвом автора і містить особисто розроблені положення щодо стратегії економічної безпеки України в умовах Європейської інтеграції; в 2009-2012 рр. – робота за міжнародною науково-дослідною темою «Сучасний конфлікт як загроза міжнародній безпеці» (номер угоди на здійснення досліджень з Програмою розвитку вищої освіти Інституту «Відкрите суспільство» 400177163-Е1103), що реалізується групою науковців під керівництвом дисертанта, у межах якої особисто розроблено модель прогнозування соціальних конфліктів на основі комбінації економічних, інституціональних та військово-політичних факторів; у 2010-2011 рр. – робота за темою «Безпека людини та стратегія безпеки: інститути і політика в Європейській перспективі» (номер угоди з Європейською комісією 2010-3283/001 - 001), яка реалізується Міжнародною асоціацією інституціональних досліджень під науковим керівництвом автора і містить особисто розроблені пропозиції щодо реформування системи управління сектором безпеки України на засадах демократії та прав людини.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави на основі оптимізації інституціональної матриці країни та забезпечення повної реалізації державою прав людини. Досягнення поставленої мети потребує вирішення таких завдань:
узагальнити результати попередніх досягнень суспільно-політичної думки щодо причин виникнення і механізмів радикалізації соціальних конфліктів; уточнити сутність і зміст категоріальних понять і базових положень сучасних теорій соціальних конфліктів; встановити зв’язок між категоріями теорій прав людини, економічної безпеки держави і соціальних конфліктів;
на концептуальному рівні встановити закономірності трансформації і радикалізації соціальних конфліктів, обґрунтувати механізми впливу радикалізації конфліктів на безпеку держави із врахуванням найважливіших характеристик конфліктів: типу учасників, цілей, об’єктів насилля, механізмів радикалізації, методів руйнівного впливу;
визначити чинники конфліктів, пов’язані з порушенням економічної безпеки держави, інституціональною слабкістю держави, порушенням прав людини; вплив чинників ув’язати зі стадіями радикалізації соціальних конфліктів;
обґрунтувати вплив порушення прав людини на радикалізацію соціальних конфліктів; розкрити сутність та дію таких механізмів радикалізації конфліктів: а) використання сприятливих можливостей для початку протестів в умовах інституціональної слабкості держави; б) колективного невдоволення та образи соціально виключених і дискримінованих груп;
з позицій теорій раціонального вибору обґрунтувати механізми радикалізації конфліктів; розробити моделі конфлікту і кооперації в умовах невизначеності прав власності, периферійного конфлікту за право автономії; обґрунтувати умови, за яких конкуренція за право власності призводить до радикальних форм соціальних конфліктів; визначити ситуації досконалих еквілібріумів конфліктів;
удосконалити методи оцінки рівня конфліктного потенціалу соціально вразливих груп запровадженням індексу сприйняття економічної дискримінації та обґрунтуванням способів його оцінки;
розробити економіко-математичну модель сумісності, яка дозволяє прогнозувати ризики радикалізації конфліктів між двома країнами на основі співставлення глибини економічної кооперації, якості інституціональної структури і досвіду співпраці у військовій сфері; визначити геоекономічні кластери – групи країн, об’єднаних за усіма векторами кооперації із врахуванням характеристик транзитивності, балансу і кластерності; емпірично встановити коефіцієнти конфлікту і кооперації;
розробити методологію формування прямих механізмів попередження соціальних конфліктів у системі державного управління економічною безпекою; обґрунтувати принципи та етапи функціонування системи попередження про ознаки радикалізації конфліктів, в основі якої – оцінка впливу інститутів (формальних/неформальних, локальних/національних/міжнародних) на трансформацію конфліктів, моніторинг виконання державою прав людини;
розробити методологію формування структурних механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави: заходи державної політики інтеграції та адаптації соціально вразливих груп з високим протестним потенціалом, комплекс нормативно-правових і методичних пропозицій щодо вдосконалення механізмів виконання державою соціальних, економічних і культурних прав людини, правового захисту соціально вразливих груп;
провести експериментальну перевірку функціонування системи попередження про ознаки радикалізації соціальних конфліктів.
Об’єктом дослідження є процеси державного управління попередженням, розв’язанням і трансформацією радикальних форм соціальних конфліктів.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення і методичні підходи до формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять положення сучасних теорій держави, безпеки держави, державного управління, радикальних соціальних конфліктів. Для досягнення поставленої мети і вирішення поставлених завдань використано методи діалектичної логіки, історичний підхід до наукового пізнання, економіко-математичні методи та евристика, а саме:
методи системно-структурного, порівняльного, кореляційного аналізу для обґрунтування причин виникнення конфліктів, появи специфічних форм конфліктів, дослідження процесів радикалізації соціальних конфліктів;
методи статистичних порівнянь, групування, узагальнення – для аналізу чинників конфліктів, розробки методології діагностування стану небезпеки держави за вимірами інституціональної слабкості й порушення прав людини; розробки методології функціонування системи попередження про ознаки радикальних форм соціальних конфліктів;
економіко-математичне моделювання, методи аналізу рідкісних подій, системи штучного інтелекту - для моделювання конфліктних ситуацій, прогнозування вірогідності виникнення соціальних конфліктів у складі прямих механізмів попередження соціальних конфліктів;
моделі теорії ігор – для моделювання стратегічної поведінки раціонально-мислячих учасників соціальних конфліктів в умовах невизначеності, а також для обґрунтування заходів державної політики запобігання радикалізації соціальних конфліктів;
методи діалектико-логічного узагальнення, аналізу і синтезу – для розробки концептуального підходу до формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави та визначення основних показників, які використовуються у моніторингу процесів радикалізації соціальних конфліктів і порушення прав людини.
Інформаційною базою дослідження є міжнародні конвенції та законодавство з правил ведення та регулювання збройних конфліктів, захисту цивільного населення під час конфліктів (міжнародне гуманітарне право), міжнародні конвенції з прав людини, рішення Міжнародного суду справедливості та Міжнародного трибуналу з колишньої Югославії, законодавство України, рішення Ради національної безпеки і оборони України, статистичні матеріали ООН, НАТО, МВФ, Світового банку, Держкомстату України, комітетів Верховної Ради України, міністерств, результати обстеження сектору безпеки України (комплексний огляд), глобальних баз даних збройних конфліктів, у тому числі бази даних університету Меріленд (США), університету Уппсала (Швеція), Стокгольмського інституту миру (Швеція), Державного департаменту США, міжнародного проекту «Меншини під загрозою», міжнародних і національних правозахисних організацій, дані річних звітів, бюлетенів, політичних оглядів, преси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо вирішення актуальної наукової проблеми формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави шляхом закріплення можливостей для реалізації всіма громадянами України права на розвиток, утворення умов для соціальної злагоди й стабільного миру.
Найсуттєвішими результатами, які характеризують наукову новизну дослідження, є такі:
уперше
встановлено закономірності формування структурних економічних й інституціональних чинників радикалізації соціальних конфліктів, дію чинників логічно пов’язано зі стадіями радикалізації конфліктів і вимірами економічної безпеки держави;
обґрунтовано методологію формування механізмів попередження радикалізації соціальних конфліктів, яка, на відміну від існуючих, базується на принципах утворення державою умов для реалізації прав людини і фундаментальних свобод, розподіляє механізми на прямі попереджальні й структурні, є складовою системи управління економічною безпекою держави;
розроблені нові підходи до попередження радикалізації соціальних конфліктів, які сполучають моніторинг показників, що свідчать про ознаки радикалізації конфліктів, заходи державної політики адаптації соціально вразливих груп з високим протестним потенціалом;
удосконалено:
методологію оцінки співвідношень та взаємозв’язків між економічною, державно-політичною та соціальною сферами, порушення яких призводить до соціальних конфліктів;
змістовну характеристику процесів радикалізації соціальних конфліктів як загрози безпеці держави, зокрема, обґрунтовано роль і місце механізмів попередження радикалізації конфліктів у системі економічної безпеки держави;
понятійний апарат теорій соціальних конфліктів уточненням сутності й змісту основних категорій теорій попередження, трансформації та розв’язання конфліктів у складі теорій безпеки держави. З позицій нормативних підходів обґрунтовано зв’язок між категоріями «безпека держави», «економічна безпека», «соціальний конфлікт», «права людини»;
класифікацію чинників соціальних конфліктів, зокрема, доведено доцільність їх розподілу на такі групи: довгострокові рушійні сили конфліктів (економічні структурні чинники); чинники, які створюють сприятливі можливості для зародження та розвитку конфліктів (інституціонально слабка держава); чинники, які призводять до колективного невдоволення і мобілізації до відкритого протистояння (поглиблення нерівності, дискримінація, порушення прав людини); чинники, які провокують насильницькі конфлікти (диктатура);
наукові підходи до оцінки рівня колективного невдоволення та протестного потенціалу соціально виключених груп запровадженням індексу сприйняття економічної дискримінації для оцінки нерівності в економічному статусі груп ;
наукові підходи до моделювання позасистемних соціальних конфліктів обґрунтуванням положення про досконалий еквілібріум конфлікту, який описує ситуацію раціонального вибору сторін на користь конфлікту;
дістали подальшого розвитку:
науково-методичні основи розробки комплексних систем попередження про ризики виникнення соціальних конфліктів, які доповнено економіко-математичними моделями сумісності для оцінки впливу економічних, інституціональних і військово-інтеграційних чинників конфліктів на безпеку держави;
системи оцінки реалізації державою прав людини на розвиток, що сполучають оцінку якості та повноти законодавчого забезпечення реалізації прав людини з комплексним моніторингом ознак радикалізації соціальних конфліктів.
Практичне значення одержаних результатів. Реалізація висновків та пропозицій, наданих у дисертації, сприятиме формуванню і запровадженню у практику державного управління та місцевого самоврядування прямих і структурних механізмів попередження соціальних конфліктів, що призведе до підвищення ефективності функціонування інститутів держави, всебічного захисту прав і свобод людини, безпеки людини, а відтак сприятиме підвищенню безпеки держави, її резистентності до загроз і ризиків.
Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні методів моніторингу, запобігання і своєчасного попередження радикалізації соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави, що дозволяє забезпечити економічне зростання, стабільний розвиток і захист прав людини в Україні.
До результатів, що мають практичне значення, відносяться пропозиції щодо: доцільності запровадження прямих і структурних механізмів запобігання радикалізації соціальних конфліктів у систему управління економічною безпекою держави; необхідності організації моніторингу виконання державою прав людини, особливо, економічних, соціальних і культурних прав і прав на розвиток, як дієвого механізму визначення процесів радикалізації конфліктів; комплексних систем попередження про ознаки радикалізації соціальних конфліктів.
Основні положення, викладені в дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій, які використовуються Міністерством з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (довідка №08 - 14688/113 від 27.01.2010 р.), Головним управлінням державної служби України (довідка № 14 - 1678 від 25.06.2010 р.), Ворошиловською районною у м. Донецьку радою (акт про впровадження №1 від 30.08.2010 р.), Вінницькою правозахисною групою (довідка № 4 від 10.05.2010 р.), міжнародними організаціями: Міжнародною асоціацією інституціональних досліджень (акт про впровадження № 11 від 1.09.2010 р.), Міжнародним центром розв’язання конфліктів, Великобританія (лист від 25.05.2010 р.) Положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 01-12/1043 від 29.10.2009 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розробки методології формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави. Основі ідеї та результати досліджень дисертаційної роботи, особливо, що характеризують новизну і практичне значення, належать авторові. Ідеї співавторів наукових праць у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на міжнародних, всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях, зокрема:
міжнародній конференції “Democracy and human rights in multiethnic societies” (11-16 липня 2005 р., Коніч, Боснія-Герцеговина);
щорічній конференції Американської асоціації політичних наук “Mobilizing democracy” (Вашингтон, США, 2-5 вересня 2005 р.);
щорічних конференціях Асоціації університетів та інститутів з державного управління у Східній та Центральній Європі NISPAcee (“Democratic governance for the XX century, Москва, Росія, 19-21 травня 2005 р., “Public administration and public policy in emerging Europe”, Любляна, Словенія, 11-13 травня 2006 р., “Leadership and management in the public sector”, Київ, Україна 17-19 травня 2007 р., “State and administration in a changing world”, Будва, Чорногорія, 14 -17 травня 2009 р.);
міжнародній літній школі з безпеки людини “Human security – special focus on the connection between transnational terrorist and criminal organizations” (28 серпня - 6 вересня 2006 р., м. Грац, Австрія);
Трансатлантичній літній академії «Трансформації війни» (18 червня - 14 липня 2007 р., Бонн, Німеччина - Брюссель, Бельгія - Страсбург, Франція - Гаага, Нідерланди);
конференціях та робочих зустрічах експертів НАТО з питань реформування сектору безпеки Південно-Східної Європи “Re-defining security in SEE, the Black Sea and the Middle East: searching for new ways to address regional security problems” (Софія, Болгарія, 5-12 травня 2007 р., Родос, Греція, 12-17 вересня 2007 р.);
міжнародній конференції “Studying and preventing the radicalization of Islam” (Гранада, Іспанія, 1-4 квітня 2008 р.);
міжнародних конференціях ООН “Country role models for development success” (Гельсінкі, Фінляндія, 13-15 червня 2008 р.), “Twenty years after the fall of the Berlin wall” (Гельсінкі, Фінляндія, 18-19 вересня 2009 р.);
всеукраїнських конференціях «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (Полтава, Україна, 4 грудня 2007 р., 6 грудня 2006 р.) та ін.
Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано у 42 роботах, з яких: 1 одноосібна монографія, розділ у колективній монографії, 40 статей (21 – у фахових виданнях), з них 16 – у наукових журналах, 24 – у збірниках наукових праць. Загальний обсяг публікацій 46,8 обл.- вид. арк., з яких особисто автору належить 46,3 обл.- вид.арк.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано актуальну наукову проблему, що полягає у необхідності розробки методології формування механізмів попередження соціальних конфліктів у системі управління економічною безпекою держави.
Результати проведеного дослідження дали можливість сформулюва-ти висновки і пропозиції теоретико-концептуального, методологічного і практичного характеру.
1. На основі обґрунтованих у дисертації закономірностей формуван-ня структурних економічних й інституціональних чинників соціальних конфліктів, механізмів радикалізації насилля, розроблено комплекс держа-вних попереджальних механізмів, прямих та структурних, які можуть ви-користовуватись у системі управління економічною безпекою держави на усіх рівнях для запобігання ескалації соціальних конфліктів. Запропонова-ні механізми попередження конфліктів дають змогу діагностувати ознаки конфліктів і своєчасно запроваджувати цільові заходи державної політики. Розроблена методологія має практичне значення щодо вирішення завдань забезпечення соціальної злагоди і стабільного миру у суспільстві.
2. Ретроспективний аналіз існуючих підходів до дослідження ради-кальних форм позасистемних соціальних конфліктів, аналіз сучасних тео-рій конфліктів, зокрема, стратегічної теорії конфліктів, розробленої Т. Шеллінгом, теорії конфліктів та соціального виключення А. Сена, теорії конфліктів у неспроможних державах Г. Мірдаля, економічної теорії етні-чних конфліктів П. Кьоллера, основ теорії прав людини, теорій міжнарод-ної та національної безпеки, практичних аспектів попередження та розв’язання радикальних форм соціальних конфліктів у країнах колишнього Радянського Союзу, Південно-Східної Європи, Африки дав змогу довести, що методологія дослідження сучасних форм соціальних конфліктів має спиратись на міждисциплінарну теорію, синтезовану на основі теорії війн низької інтенсивності, теорії трансформації війни, теорій міжнародного гуманітарного права і прав людини, геоекономіки, економічної теорії позасистемних конфліктів, теорії ігор, інституціональної теорії, теорії обмеженої раціональності.
Уточнено визначення радикального соціального конфлікту у відповідності до якого конфлікт розглядається як використання цілеспрямованого та смертельного насилля між індивідуумами й соціальними групами, спричиненого несумісністю інтересів та цілей сторін щодо управління територією й ресурсами. Доведено, що конфлікт сполучає такі складові: раціональну (несумісність цілей сторін), символічну (відчуття ворожості) та соціальну (демонстрація протестної поведінки), що дозволило визначити комплекс чинників конфліктів, які мають різну природу, обґрунтувати їх взаємодію та вплив на безпеку держави.
3. Встановлено закономірності трансформації і радикалізації соціа-льних конфліктів. Зокрема, на основі систематизації та узагальнення випа-дків соціальних конфліктів визначено стадії радикалізації конфліктів: а) демонстрація невдоволення та ворожості за допомогою вербальних атак, інших ненасильницьких засобів; б) обмежене локальне насилля, яке засто-совується ізольовано, у певних обставинах; в) поширене застосування на-силля як з боку держави, так і протестних груп, обмеження фундаменталь-них прав і свобод людини; г) масштабне насилля у формі геноциду або громадянської війни. Доведено, що радикалізація соціальних конфліктів пов’язана з послабленням держави за такими вимірами: неспроможність держави підтримувати монопольне право на насилля, забезпечити фізичну безпеку громадян, захистити права власності, здійснювати контроль усієї території країни.
4. Доведено, що чинники соціальних конфліктів розподіляються на такі, що мають довгостроковий вплив й утворюють передумови для виникнення соціальних конфліктів, та чинники, які спричинюють радикалізацію насилля та демонстрацію ворожої поведінки у напрямку протилежної сторони. Доцільно розподіляти чинники на такі групи: довгострокові рушійні сили конфліктів (економічні структурні чинники); чинники, які створюють сприятливі можливості для зародження та розвитку конфліктів (інституціонально слабка держава); чинники, які призводять до колективного невдоволення і мобілізації до відкритого протистояння (поглиблення соціально-економічної нерівності, дискримінація, соціальне виключення, порушення прав людини); чинники, які провокують насильницькі конфлікти (диктатура).
5. У роботі застосовано положення теорії обмеженої раціональності для обґрунтування механізмів радикалізації соціальних конфліктів. Дове-дено, що радикалізація конфліктів відбувається через дію двох ключових механізмів.
Перший механізм - використання сприятливих можливостей для ро-зпочинання протестів в умовах інституціональної слабкості держави, яка проявляється, зокрема, у неспроможності встановити інституціональні об-меження для використання насилля у соціальних конфліктах та у невизна-ченості прав власності.
Інший механізм – загострення колективного невдоволення дискримінованих і соціально виключених груп.
Визначено, що причинами соціального виключення є дискримінаційна політика держави, яка сполучається з соціальною закритістю і нетолерантністю суспільства. Встановлено, що соціально виключеними групами в Україні є хворі на ВІЛ/СНІД, біженці та шукачі притулку, етнічні меншини, працівники нелегальних сфер бізнесу, зокрема, шахт-копанок. Обґрунтовано зв’язок між соціальним виключенням і поширенням культури виживання і насильства у суспільстві.
6. З позицій теорії раціонального вибору розроблено моделі теорії ігор: конфлікту і кооперації в умовах невизначеності прав власності, пери-ферійного конфлікту за право автономії. Перевагами моделей є: можли-вість обґрунтування умов, за яких конкуренція за право власності призво-дить до радикальних форм соціальних конфліктів; визначення досконалих еквілібріумів – ситуацій, в яких конфлікт є оптимальним вибором для всіх сторін, і тому – усталеною практикою.
Визначення досконалих еквілібріумів війни та миру дозволило об-ґрунтувати зміст, функції та структуру механізмів попередження соціаль-них конфліктів у системі управління економічною безпекою держави; де-талізувати логіко-методологічні засади інкорпорації приватних інтересів у колективні дії; виявити фактори, які спонукають індивідуумів розпочинати протест або приєднуватись до радикальних форм соціальних конфліктів; обґрунтувати шляхи, за допомогою яких потенційні учасники конфліктів можуть використовувати стан економічної небезпеки та політичної неста-більності для деструктивних дій.
7. Удосконалено наукові підходи до оцінки рівня конфліктного поте-нціалу соціально виключених груп запровадженням індексу сприйняття економічної дискримінації, який визначається як показник нерівності в економічному статусі груп за такими вимірами: прибуток членів групи, власність на землю та ресурси, наявність вищої освіти, наявність членів групи серед підприємницької еліти, серед інтелектуальної еліти, політич-ної еліти та державних службовців. Індекс сприйняття економічної дис-кримінації разом з іншими показниками дозволяє визначити тенденції, які підтримують або поглиблюють диспропорції між групами.
8. Розроблено економіко-математичну модель сумісності для оцінки ризиків радикалізації соціальних конфліктів, інноваційними рисами якої є: врахування «слабких сигналів» про розпочинання соціальних конфліктів, логічна ув’язка структурних економічних, інституціональних чинників зі стадіями радикалізації насилля, використання програм штучного інтелекту для моделювання конфліктних ситуацій. Запропонована методика базуєть-ся на оцінці сумісності зовнішньоекономічних чинників, членства країн у міжнародних організаціях та військових альянсах, рівня соціальної напру-женості всередині країни (враховується коефіцієнтом конфлікту та коопе-рації), рівня демократії країни та індексу економічної свободи. Модель, розроблена у дисертації, дозволяє своєчасно діагностувати чинники конфліктів та запроваджувати ефективні заходи державної політики, спрямовані на запобігання радикалізації насилля.
9. Розроблено методологію формування прямих механізмів попере-дження соціальних конфліктів, для чого надано дефініцію прямим механі-змам попередження конфліктів як таким, що впливають безпосередньо на учасників конфліктів; визначено, що такими механізмами є: превентивна дипломатія, попередження, санкції, включення посередників до діалогу. Запропоновано систему моніторингу та сповіщення про ознаки радикалі-зації соціальних конфліктів, спрямовану на періодично організований збір та аналіз інформації про ситуації конфліктів.
10. Розроблено методологію формування структурних механізмів попередження соціальних конфліктів. Визначено, що структурні механізми є тими, що впливають на чинники конфліктів і містять заходи соціально-економічної політики інтеграції соціально вразливих груп з високим про-тестним потенціалом та покращання реалізації прав людини. У роботі об-ґрунтовано концепцію і конкретні заходи державної політики інтеграції соціально вразливих груп з високим протестним потенціалом, зменшення впливу інституціонального виключення, соціальної закритості, порушення прав людини, корупції на усталення практики соціального виключення. Запропоновано механізми взаємодії з міжнародними організаціями та гро-мадянським суспільством щодо забезпечення виконання прав людини, у тому числі положення, які дозволяють на законодавчому рівні вдосконалити виконання державою соціальних, економічних та культурних прав людини та правовий захист соціально вразливих груп.
11. Результати експериментальної перевірки функціонування систе-ми попередження про ознаки соціальних конфліктів, апробація пропозицій дисертаційної роботи в органах державного управління, місцевого самоврядування, громадських та міжнародних організаціях довели їх достовірність та доцільність. Наукові положення, висновки, рекомендації, зокрема, державні механізми попередження про ознаки соціальних конфліктів запропоновано для використання органам державної влади, науково-дослідним організаціям, організаціям громадянського суспільства. Комплексна система попередження про ознаки радикалізації соціальних конфліктів прийнята до впровадження міжнародними організаціями: Міжнародною асоціацією інституціональних досліджень, Міжнародним центром розв’язання конфліктів (Бірмінгемський університет, Велика Британія).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амоша О.І. Економічна безпека: концепція визначення та ме-ханізм забезпечення / О.І. Амоша та ін. – К.: Державний фонд фундамент-льних досліджень. – 2006. – 340 с.
2. Амоша А.И., Федоренко В.Г., Белопольський М.Г., Турченко Д.К. Основные направления укрепления ресурсного обеспечения энергетической безопасности Украины / А.И. Амоша, В.Г. Федоренко и др. // Економіка та держава. – 2007. - № 11. – С. 9 – 12
3. Андрощук Г. А. Экономическая безопасность предприятия: защита коммерческой тайны / Г. А. Андрощук. – К. : Ан-Юре, 2000. – 400 с.
4. Аннан К. Путь к альянсу цивилизаций лежит через углубление взаимопонимания между народами и решение современных конфликтов / К. Аннан // Выступления Генерального секретаря ООН Кофи Аннана [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/basic/sg/annan_speeches.htm.
5. Афонцев С. А. Национальная экономическая безопасность: на пути к теоретическому консенсусу / С. А. Афонцев // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 10. – С. 30–39.
6. Бейлз К. Одноразовые люди. Новое рабство в глобальной эко-номике / К. Бейлз. – М. : Новый хронограф, 2006. – 304 с.
7. Белов А. Национальная безопасность – безопасность личности, общества, государства: [беседа с зам. Секретаря Совета нац. безопасности и обороны Украины / беседу вела Р. Шелкопляс] / А. Белов // Служба безопасности. – 2004. – № 9. – с. 6–7.
8. Берн Э. Игры, в которые играют люди / Э. Берн. – М. : Эксмо, 2008. – 352 с.
9. Биченко А. Дотримання прав людини в Україні / А. Биченко // Національна безпека і оборона. – 2007. – № 10 (94). – С. 31–42.
10. Білокур Г. Безпека України – об’єкти управління [проект Програми економічної безпеки України] / Г. Білокур // Закон і бізнес. – 2004. – № 4. – С. 4.
11. Буткевич О. В. У истоков международного права / О. В. Буткевич. – М. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2008. – 896 с.
12. Василенко И. А. Политическая глобалистика / И. А. Василенко. – М. Логос, 2000. – 360 с.
13. Видрін Д. Концепція стратегії безпеки / Д. Видрін // Розбудова держави. – 2005. – № 5. – С. 36–41.
14. Власюк О. С. Аналітична оцінка стратегічних напрямків та за-ходів щодо реалізації програми стабілізації економіки України / О. С. Вла-сюк. – К. : НІСД, 1998. – 82 с.
15. Власюк О. С. Загрози економічній безпеці України / О. С. Вла-сюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: ВПЦ «Київ. ун-т – Ін-т міжнародних відносин». – 2001. – Вип. 26. – С. 210–212.
16. Власюк О. С. Теорія і практика економічної безпеки в системі наук про економіку / О. С. Власюк. – К. : Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, 2008. – 48 с.
17. Власюк О. С. Вугілля як стратегічна енергетична перспектива України / О. С. Власюк, Д. К. Прейгер // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 4 (9). – С. 16–21.
18. Воротін В.Є. Нова якість регіональної економіки як об’єкт державного управління в Україні / В.Є. Воротін // Стратегічні пріоритети. – 2007. - № 1 (2). – С. 150 – 158
19. Воротін В. Є. Модифікація та вдосконалення механізму держа-вного управління соціально-економічним розвитком України: регіональ-ний вимір / В. Є. Воротін // Економіка та держава: міжнародний науково-практичний журнал. – 2010. - № 4. – С. 107 – 110
20. Воротін В. Є. Особливості дії закону нерівномірності економі-чного розвитку в умовах світової фінансової кризи : витоки для України / В. Є. Воротін // Вісник Української академії держ.пупр. При Президентові України. – 2001. - № 3. – С. 115 – 122
21. Воротін В. Є. Теорії соціально-економічних трансформацій і становлення економічного устрою ринкової економіки / В. Є. Воротін // Вісник Української академії держ.упр. при Президентові України. – 2002. - № 2. – С.73 - 81
22. Герасимчук З. В. Економічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення / З. В. Герасимчук. – Луцьк: Надстир’я, 2006. – 244 с.
23. Глухова А. В. Политические конфликты: основания, типоло-гия, динамика: теоретико-методологический анализ / А. В. Глухова. – М. : USRS, 2010. – 201 с.
24. Гоббс Т. Левиафан / Т. Гоббс. – М. : Мысль, 2001. – 671 с.
25. Горбатенко В. Вплив регіональної політики ЄС на розвиток Європейського регіоналізму / В. Горбатенко // Вісник Львівського універ-ситету (Міжнародні відносини). – 2008. – № 23. – С. 90–95.
26. Горбулін В. Національна безпека України та міжнародна без-пека / В. Горбулін // Політична думка. – 2006. – № 1. – С. 78–88.
27. Гриценко А. Державна інформаційна політика у сфері європей-ської та євроатлантичної інтеграції / А. Гриценко // Національна безпека і оборона. – 2008. – № 1 (95). – С. 3–23.
28. Гришина Н. Психология конфликта / Н. Гришина. – Спб.: Пи-тер Пресс, 2009. – 264 с.
29. Гройсман Д. Чи може бути ефективним відомчий контроль за дотриманням прав людини / Д. Гройсман // Українська правда. – 2010. – № 338. – С. 13–14.
30. Громов В. І. Енциклопедія безпеки / В. І. Громов, Г. А. Васильєв. – К. : Наука, 2008. – 346 с.
31. Губський Б. В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення / Б. В. Губський. – К.: ДП «Укрархбудінформ», 2001. – 122 с.
32. Губерна Г.К. Глобализация как объективный процесс / Г.К. Губерна, А.С. Поважный // Менеджер. – 2008. - № 2 ( 44 ). – С. 4 - 8
33. Дементьев В.В. Экономика как система власти / В.В. Дементь-ев. – Донецьк : Каштан. – 2006. – 365 с.
34. Дарнопих Г. Сучасні проблеми економічної безпеки України / Г. Дарнопих // Вісник академії правових наук України. – 2004. – № 1. – С. 142–150.
35. Дацків Р. М. Економічна безпека держави в умовах глобаль-ної конкуренції / Р. М. Дацків. – К.: ВПЦ «Київ. нац. ун-т», 2002. – 390 с.
36. Дергачев В. А. Геополитический словарь-справочник / В. А. Дергачев. – М. : КРТ, 2009. – 592 с.
37. Дергачов О. А. Нацбезпека як атрибут державності: [Нац. без-пека в Україні] // Політична думка. – 2005. – № 1. – С. 89–100.
38. Держава та економічне зростання (концепція державного регу-лювання відтворювальних процесів в економіці України) / за ред. Б. Є. Кваснюка. – К.: Ін-т екон. прогнозування, 2001. – 88 с.
39. Дериглазова Л. В. Парадокс асимметрии в международном конфликте / Л. В. Дериглазова // Международные процессы. – 2005. – № 1. – С. 3–18.
40. Деякі питання реалізації права власності на землю громадяна-ми України: Постанова Кабінету Міністрів України. – Офіц. вид. – К. : Ка-бінет Міністрів України (бібліотека офіційних видань), 2009. – 13 с.
41. Дмитриев А. В. Миграция, конфликт, безопасность, сотрудни-чество / А. В. Дмитриев. – М. : РСГУ, 2009. – 354 с.
42. Добреньков В. И. Фундаментальная социология // В. И. Доб-реньков, А. И. Кравченко. – М. : Инфра–М, 2004. – 1096 с.
43. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 ав-густа 1949 г., касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.un.org/ru/humanitarian/law/geneva.html.
44. Економічна безпека – справа всіх і кожного: [круглий стіл на тему «Економічна безпека України: проблеми і перспективи»] // Урядовий кур’єр. – 2004. – 13 серп. – С. 18.
45. Економічна безпека держави: зб. норм.-прав. актів України. – К. : РНБОУ, 2001. – 106 с.
46. Економічна безпека України: проблеми і перспективи: ма-теріали «круглого столу» // Стратегічна панорама. – 2003. – № 1–2. – С. 91– 98.
47. Ефремов К. И. Вопросы оценки экономической безопасности региона / К. И. Ефремов // Вопросы статистики.– 2002. – № 2. – С. 57–59.
48. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: національні ін-тереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М. М. Єрмошенко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 465 с.
49. Єрмошенко М. М. Фінансова безпека держави: реалізація і за-хист / М. М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1–2. – С. 18–24.
50. Жаліло Я. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації / Я. Жаліло // Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти. – К. : Сансанга, 2001. – С. 224–226.
51. Жаліло Я. А. До формування категоріального апарату науки про економічну безпеку / Я. А. Жаліло // Стратегічна панорама. – 2004. – № 3. – С. 97–104.
52. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави у нестабільних ринкових економічних системах / Я. А. Жаліло. – К. : НІСД, 1998. – 144 с.
53. Женевская конвенция об улучшении участи раненых и боль-ных в действующих армиях (первая Женевская конвенция, Женева, 19 ав-густа 1949 г.) / [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.un.org/ru/humanitarian/law/geneva.html.
54. Зайончковский А. М. Первая мировая война / А. М. Зайончковский. – Спб. : Полигон, 2000. – 360 с.
55. Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р. № 183 / 98- ВР // Офіційний вісник України. – 1998. - № 13. – С. 482
56. Закон України «Про основи національної безпеки» від 19 червня 2003 р. № 964 – V1 // Офіційний вісник України . – 2003. - № 29. – с. 1433
57. Илларионов А. Критерии экономической безопасности / А. Илларионов // Вопросы экономики. – 1998. – № 10. – С. 35–58.
58. Киссинджер Генри А. Нужна ли Америке внешняя политика? / Генри А. Киссинджер : [Пер. с англ.]. – М. : Науч.-изд. центр «Ладомир», 2008. – 847 с.
59. Клаузевиц К. фон. Искусство войны (о войне) / К. фон Клаузе-виц. – М. : Наука, 2009. – 864 с.
60. Ковальчук Т. Т. Економічна безпека і політика: із досвіду про-фесійного аналітика / Т. Т. Ковальчук. – К. : Знання, 2008. – 638 с.
61. Козаченко Б. В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення / Б. В. Козаченко, В. П. Пономарев. – К. : Лібра, 2003. –280 с.
62. Козер Л. Функции социального конфликта / Л. Козер. – М. : ИНИОН, 1991. – 410 с.
63. Концепція економічної безпеки України / [авт. тексту В. М. Геєць]. – К. : Логос, 1999. – 56 с.
64. Кущ П. Чи є світло в кінці «копанки»? / П. Кущ // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 55. – С. 1.
65. Лаврик А. Охота на тела и души. Работорговля / [Электронный ресурс]. – Грани плюс (политический еженельник). – 2010. – № 14. – Режим доступа: http://www.grani.kiev.ua.
66. Левин К. Разрешение социальных конфликтов / К. Левин. – М. : Речь, 2008. – 110 с.
67. Майовець Є. Продовольча безпека у сучасних міжнародних ві-дносинах України і світу / Є. Майовець // Вісник Львівського університету (Міжнародні відносини). – 2008. – № 23. – С. 90–95.
68. Макиавелли Н. Государь / Н. Макиавелли. – М. : АСТ, 2006. – 176 с.
69. Макогон Ю.В. Криза у світовій економіці: стратегічні пріори-тети металургії України / Ю. В. Макогон, М. Г. Шпундра, М. Г. Криза // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1 (10). – С. 32–44.
70. Макогон Ю.В. Югославия: сложности экономических преобразований / Ю.В. Макогон // Діловий вісник. – 2001. - № 4. – С.15 – 16.
71. Макогон Ю.В. ЕС в контексте глобализации мирохозяйствен-ных связей / Ю.В. Макогон. – Донецк: ДонНУ, 2001. – 68 с.
72. Макогон Ю.В. Регіональні економічні зв’язки і вільні економі-чні зони / Ю.В. Макогон. – Донецьк: Альфа-прес, 2004. – 512 с.
73. Макогон Ю.В. Майбутнє України: стратегія поступу / Ю.В. Макогон. – Донецьк: НАН України, 2008. – 304 с.
74. Малій О.А. Національна безпека України в контексті євроатла-нтичної інтеграції [Текст]: дис…канд.. політ. наук: 21.01.01 / Малій Олек-сандр Андрійович : Національний ун-т «Києво-Могилянська академія». – К, 2005. – 205 арк.
75. Мальков В. Л. Россия и США в ХХ веке / В. Л. Мальков. – М. : Наука, 2009. – 496 с.
76. Маляренко Т. А. Політика безпеки України на перехресті. Україна як частка нової європейської архітектури безпеки / Т. А. Маляренко // Менеджер. – 2009. – № 2 (48). – С. 66–71.
77. Маляренко Т. А. Аналітичні підходи до стратегічного управ-ління економічною безпекою держави / Т. А. Маляренко // Менеджер. – 2008. – № 3 (45). – С. 46–55.
78. Маляренко Т. А. Економічна теорія і дослідження безпеки: у пошуку інтегрованого підходу / Т. А. Маляренко // Менеджер. – 2009. – № 4 (50). – С. 104–109.
79. Маляренко Т. А. Влияние политической динамики и поведен-ческих аспектов региональных плит на экономическую безопасность / Т. А. Маляренко // Менеджер. – 2002. – № 6 (22). – С. 165–170.
80. Маляренко Т. А. Украйна како част от новата европейска архитектура / Т.А. Маляренко // Геополитика. – 2010. - № 2. – С. 59 -67
81. Маляренко Т. А. Право власності та політична економія сучас-них конфліктів / Т. А. Маляренко // Наукові праці Донецького національ-ного технічного університету. Сер. Економічка. – 2009. – Вип. 36–2. – С. 28-34.
82. Маляренко Т. А. Фактори експортозалежності і диверсифікації в системі рушійних сил конфліктів / Т. А. Маляренко // Економіка: про-блеми теорії і практики: зб. наук. праць. – Вип. 253: в 7 т. – Т. 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 590–596.
83. Маляренко Т. А. Зовнішня торгівля і безпека України: у пошу-ках залежності між геоекономікою та геополітикою / Т. А. Маляренко // Економіка: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. – Вип. 256: в 6 т. –Т. 4. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 859–865.
84. Маляренко Т. А. Конфлікт і кооперація в умовах невизначено-сті прав власності / Т. А. Маляренко // Економіка: проблеми теорії і прак-тики: зб. наукових праць. – Вип. 259: в 7 т.– Т. 6. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2010. – С.1592–1598.
85. Маляренко Т. А. Экономическая безопасность Украины в контексте рыночной трансформации / Т. А. Маляренко // Рыночное реформирование управления экономикой: сб. науч. трудов.– Донецк: ДонГУУ. – 2000. – С.158–170.
86. Маляренко Т. А. Економічна безпека / Т.А. Маляренко. – До-нецьк : ДонДУУ, 2009. – 129 с.
87. Маляренко Т. А. Інституційне виключення, нелегальні практи-ки та конфлікти в Україні / Т. А. Маляренко // Шляхи забезпечення ри-нкових перетворень економіки: зб. наук. праць ДонДУУ. – Сер. економіч-на. – Т. 9. – Вип. 107. – Донецьк: ДонДУУ, 2008. – С.166–180.
88. Маляренко Т. А. Виклики сучасних конфліктів у країнах, що розвиваються / Т. А. Маляренко // Схід. – 2009. – № 7 (98). – С. 3–6.
89. Маляренко Т. А. Теорія ігор у дослідженні конфліктів / Т. А. Маляренко // Освіта регіону. – 2010. – № 4. – С.162–169.
90. Маляренко Т. А. Економічні та соціальні права людини в сис-темі безпеки держави / Т. А. Маляренко // Економіка та право. – 2009. – № 2 (24). – С. 129–132.
91. Михайленко А. Механизмы обеспечения экономической безо-пасности России / А. Михайленко // Российский аналитический журнал. – 1996. - №4. – С. 119 - 127
92. Мішина І.Г. Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпе-чення в Україні / І.Г. Мішина. – Х.: Світ, 1998. – 143 с.
93. Міщенко О.М. Соціальний конфлікт у цивілізаційному процесі [Текст] : дис…канд..філос.наук: 09.00.03 / Міщенко Олена Миколаївна; Київський національний ін.-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 183 арк.
94. Можаровський В.А. Соціальний конфлікт і консенсус : істори-ко-соціологічний ракурс [Текст]: автореф. канд…канд..соціол.наук : 22.00.01 / Можаровський Володимир Анатолійович; НАН України, Інсти-тут соціології. – К, 1999. – 18 с.
95. Матеріали про стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками та аварії на підприємствах вугільної галузі України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mvp.gov.ua/mvp/control/uk
96. Мунтіян В.І. Оборонний бюджет: світовий досвід та можливі шляхи реформування в Україні / В.І. Мунтіян. – К.: Просвіта, 1996. – 240 с.
97. Мунтіян В.І. Воєнна політика України: проблеми і пріоритети. – К.: Національний ін.-т стратегічних досліджень. – 1996. – 87 с.
98. Мунтіян В.І. Економіка та оборонні витрати: аналіз зарубіжних досліджень і український шлях розвитку / В.І. Мунтіян. – К.: Вид-во Мін. Фінансів України, 2008. – 463 с.
99. Маркс К. К еврейскому вопросу / К. Маркс // К. Маркс, Эн-гельс Ф. Сочинения. – М. : Наука, 2001. – Т. 11. – С. 515.
100. Масарик Т. Г. Философия – социология – политика / Т. Г. Масарик. – М. : Изд-во Российского ун-та дружбы народов, 2003. – 664 с.
101. Нуреев Р.М., Дементьев В.В. Постсоветский институциона-лизм / Р.М. Нуреев. – Донецк : Друк-Инфо. – 2009. – 644 с.
102. Найбільш кримінальні міста та області України [Електронний ресурс] // Українська правда. - №156 (10.06.2009). – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/problem/4a2fc231e1346/
103. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України [Еле-ктронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printablearticle?art_id=97980. – Заго-ловок з екрану (актуально на 12.01.2009 р.).
104. Мищенко В. С. Економічні пріоритети розвитку й освоєння мінерально-сировинної бази України / В. С. Мищенко. – К. : Наук. думка, 2007. – 360 с.
105. Мищенко М. Вплив геополітичних орієнтацій громадян Украї-ни на їх ставлення до НАТО / М. Мищенко // Національна безпека і оборо-на. – 2006. – № 9 (8). – С. 39–42.
106. Мищенко М. Оцінка громадянами діяльності правоохоронних структур / М. Мищенко // Національна безпека і оборона. – 2006. – № 11 (83). – С. 35–43.
107. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприєм-ство / В. М. Геєць, Т. С. Клебанова, О. І. Черняк та ін.; за ред. В. М. Гейця. – Харків: ВД «ІНЖЕК», 2006.– 240 с.
108. Моделювання економічної безпеки: держава, регіон, підприєм-ство / В. М. Геєць, М. О. Кизим, Т. С. Клебанова та ін. – Харків. : Вид-во Харківськ. Нац. екон. ун-ту, 2006. – 240 с.
109. Мунтіян В. І. Економічна безпека України / В. І. Мунтіян. – К. : КВІЦ, 1999. – 462 с.
110. Мякотина А. В. Социология права / А. В. Мякотина. – М. : Научная книга, 2009. – 370 с.
111. Неклесса А. Внешняя политика нового мира: движение к не-стационарной системе мировых связей / А. Неклесса // Pro et Contra, 2000. – № 4. – С. 7–26.
112. Неклесса А. Геоэкономическая система мироустройства / А. Неклесса // Геоэкономические и социальные исследования. – 2002. – № 2. – С. 323–349.
113. Неклесса А. Глобализация, геоэкономика и сетевая культура / А. Неклесса // Экономическая теория на пороге ХХІ века / под ред. Ю. М. Осипова, С. Н. Бабурина. – М. : Юристъ, 2003. – С. 31–51.
114. Неклесса А. Люди воздуха или кто строит мир / А. Неклесса. – М. : Ин-т экон. стратегий, 2005. – 56 с.
115. Неклесса А. Реквием ХХ века / А. Неклесса // Геоэкономичес-кие социальные исследования. – 2002. – № 2. – С. 6–14.
116. Нижник В. М. Економічна дипломатія та економічна безпека України: навчальний посібник / В. М.Нижник. – Хмельницький: ХНУ, 2007. – 299 с.
117. Новікова О. Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення / О. Ф. Новікова, Р. В. Покотиленко. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2006. – 408 с.
118. Новоторов О. С. Земельні відносини в Україні : стан та перспективи розвитку / О. С. Новоторов // Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні : матеріали Міжнар. наук. конф. : в 2 ч. (Київ, 13–14 квітня 2006 р.) / НАН України, Рада з вивчення продуктивних сил України. – К. : РВПС України НАН України, 2006. – С. 15–22.
119. Оксфордська енциклопедія політичної думки / [авт.-уклад. Міллер Д]. – К. : Літера, 2000. – 645 с.
120. Олейник А. Н. Административные реформы в контексте власт-ных отношений: опыт постсоциалистических трансформаций в сравни-тельной перспективе / А. Н. Олейник. – М. : РОССПЭН, 2008. – 314 с.
121. Олейник А. Н. Доминирование в результате сочетания интере-сов и бизнес стратегии в ритейле / А. Н. Олейник // Российский журнал менеджмента. – 2008. – № 3. – С. 21–44.
122. Олейник А. Н. Институциональные аспекты социально-экономических трансформаций / А. Н. Олейник. – М. : ТЕИС, 2000. – 159 с.
123. Олейник А. Н. Институциональный трансферт: субъекты и ограничения (российский случай в глобальном контексте) / А. Н. Олейник // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2005. – № 2. – С. 12–14.
124. Олейник А. Н. Теорема Коуза: институциональные предпосылки / А. Н. Олейник // Экономическая наука современной России. – 2008. – № 2 (38). – С. 21–39.
125. Оперативна інформація про офіційно зареєстрованих ВІЛ-інфікованих громадян України станом на квітень 2010 р. [Електронний ре-сурс] / Комітет з питань протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу. – Режим доступу: http://stop-aids.gov.ua.
126. Орєхова Т. В. Структурні деформації в економіці України та їхній вплив на інвестиційну привабливість країни / Т. В. Орєхова // Стратегічні пріоритети. – 2008. – № 4 (9). – С. 13–16.
127. Оцінка вразливості людей, які живуть з ВІЛ / СНІД в Україні [Електронний ресурс]. – ПРООН в Україні. – 2009. – Режим доступу: http://www.undp.org.ua.
128. Пан Ги Мун. Выступления Генерального Секретаря Пан Ги Муна на мероприятии, посвященном представлению доклада о Целях раз-вития тысячелетия 2010 г. / Пан Ги Мун [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.un.org/russian/sg.
129. Панасюк В. Миротворча діяльність України в контексті зміц-нення регіональної безпеки / В. Панасюк // Вісник Львівського університе-ту (Міжнародні відносини). – 2008. – № 25. – С. 76–81.
130. Панасюк В. Україна як фактор збереження стратегічного бала-нсу на євроатлантичному просторі / В. Панасюк // Вісник Львівського уні-верситету (Міжнародні відносини). – 2008. – № 23. – С. 90–95.
131. Піщик С. В. В Україні відбулось більш ніж 300 рейдерських захоплень [Електронний ресурс]. – Інтермедія-консалтинг. – 2010. –- № 1. – Режим доступу: http://intermedia.org.ua.
132. Подолання бідності, досягнення процвітання та українських цілей розвитку тисячоліття / упоряд. і пер. О. В. Кравчук [Електронний ресурс]. – 2010. – Представництво ООН в Україні. – Режим доступу: http://undp.org.ua/ua/prosperity-povery-reduction-and-mdgs
133. Політика національної безпеки України в сучасних умовах / І. Аргучинський, В. Корендович, Є. Шелест та ін. // Політика національної безпеки України у сучасних умовах: матеріали фахової дискусії, (Київ, 11 вер. 2009 р.) // Національна безпека і оборона. – 2009. – № 2. – С. 7–19.
134. Полякова Н. Ф. ХХ век в социологических теориях общества / Н. Ф. Полякова. – М. : Логос, 2004. – 384 с.
135. Пономаренко В. С. Экономическая безопасность региона: ана-лиз, оценка, прогнозирование / В. С. Пономаренко, Т. С. Клебанова, Н. Л. Чернова. – Харьков: ИД «ИНЖЭК», 2004. – 144 с.
136. Права людини в Україні – 2007: доповідь правозахисних орга-нізацій / за ред. Є. Захарова, В. Яворського. – Харків: Права людини, 2008. – 234 с.
137. Права людини в Україні – 2008. Доповідь правозахисних орга-нізацій / [наук. ред. Є. Захаров, В. Яворський]. – Харків : Права людини, 2009. – 304 с.
138. Проблеми економічної безпеки в Україні: аналітична допо-відь.составитель Власюк О.В. – К. : УЦЕПД, 1997. – 312 с.
139. Релецький В. М. Міжнародне гуманітарне право: підручник / В. М. Релецький, В. М. Лисик. – К. : Знання, 2007. – 467 с.
140. Рішення засідання постійно діючої комісії з охорони праці, промислової, екологічної безпеки та дегазації при колегії Мінвуглепрому / Міністерство вугільної промисловості України . – Офіц. вид. – К. : Мініс-терство вугільної промисловості України, 2009. – 14 с.
141. Сабадаш В. В. Інституційні аспекти врегулювання екологічних конфліктів (регіональний і міжнародний рівень) / В. В. Сабадаш // Меха-нізм регулювання економіки. – 2008. – № 1. – С. 68–77.
142. Сабадаш В. В. Методологічні підходи до детермінації екологі-чного конфлікту / В. В. Сабадаш // Механізм регулювання економіки. – 2006. – № 4. – С. 121–134.
143. Саймон Г. Теория принятия решений в экономической теории и науке о поведении / Г. Саймон // Теория фирм. – СПб. : Полигон, 1995. – С. 56.
144. Саханенко С.Е. Политическое управление городом в условиях самоуправления / С.Е. Саханенко. – Одесса : Изд-во ОФ УАДУ, 2001. – 380 с.
145. Саханенко С.Е. Этнорегионология: научный статус, состояние и перспективы развития / С.Е. Саханенко // Вестник Украинской академии государственного управления при Президенте Украины. – 1997. - № 3-4. – С. 250 – 265
146. Саханенко С.Е. Модернизационные процессы и феномен политического управления / С.Е. Саханенко // Вестник Украинской академии государственного управления при Президенте Украины. – 2002. - №1. – С.261 - 271
147. Сен А. Развитие как свобода / Амартия Сен; [пер. с англ. под. ред. и с послеслов. Р. М. Нуреева]. – М.: Новое издательство, 2004. – 432 с.
148. Система оцінок зовнішніх і внутрішніх ризиків та загроз націо-нальній безпеці України / [авт.тексту В. П. Горбулін]. – К: ДП «НВЦ» Єв-роатлантикінформ, 2005. – 232 с.
149. Слупський Б. В. Екологічна безпека як складова енергетичної безпеки: дії міжнародної спільноти й України / Б. В. Слупський // Страте-гічні пріоритети. – 2009. – № 2 (11). – С. 18–32.
150. Соколова Г. Н. Современная западная социология / Г. Н. Соколова, Л. Г. Титаренко. – М. : Тесей, 2008. – 520 с.
151. Соколовська А. Економічна функція держави та особливості її виконання в Україні / А. Соколовська // Економіка України. – 2008. – № 3. – С. 23–34.
152. Сорокин П. А. Общедоступный ученик социологии [Электронный ресурс]. Портал «Россия». Библиотека. Русская мисль. Питирим Сорокин. – Режим доступа: http://rusology.narod.ru/though/sorokin/sorokin2.html.
153. Социальное неравенство и публичная политика / [наук. ред. Т. А. Заславская]. – М. : Культурная революция, 2007. – 336 с.
154. Социология. Энциклопедия / [упоряд. П. С. Щедровицкий]. – М. : Книжный дом, 2003. – 1312 с.
155. Статистичний щорічник України за 2007 рік / [упоряд. О. В. Осауленко] – К. : Консультант, 2008. – 636 с.
156. Статистичний щорічник України за 2008 рік. / [упоряд. О. В. Осауленко] – К. : Консультант, 2009. – 771 с.
157. Степанова Е. А. Асимметричный конфликт как силовая, ста-тусная, идеологическая и структурная асимметрия / Е. А. Степанова // Во-енная мысль. – 2010. – № 5. – С. 47–54.
158. Сун Цзы. Искусство войны (Трактат о военном искусстве) / Сун Цзы; [под. ред.. Томаса Клири]. – М. : София, 2009. – 224 с.
159. Сунгуровський М. Дефіцит безпеки: чинники, тенденції, роль експертного співтовариства у подоланні / М. Сунгуровський // Національна безпека і оборона. – 2009. – № 2. – С. 21–28.
160. Сундук А. М. Регіональний вимір економічної безпеки України / А. М. Сундук. – К. : Логос, 2007. – 182 с.
161. Сунь Цзы . Искусство войны : современное толкование древ-него трактата / Сунь-Цзы. – М.: Фаир, 2004. – 112 с.
162. Сухоруков А. І. Особливості інстиціональної сфери надрокористування в Україні / А. І. Сухоруков, В. В. Матюха, М. Т. Молчан // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 1 (10). – С. 11–31.
163. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України: моногр. / Г.П. Ситник. – К.: НАДУ, 2004. – 408 С.
164. Ситник Г.П. Принципові основи методології розробки оптимальної стратегії національної безпеки / Г.П. Ситник // Управ. сучас. Містом. – 2004. - № 2. – С. 34 - 40
165. Ткаченко В. Г. Экономическая безопасность Украины в усло-виях рыночных трансформационных процессов / В. Г. Ткаченко. – Ровеньки; Луганск: Наука, 2007. – 330 с.
166. Указ Президента України №55 / 2010 Про рішення Ради націо-нальної безпеки і оборони України від 7 жовтня 2009 р. «Про розбудову і модернізацію інфраструктури систем економіки і систем життєвозабезпе-чення» / [Електронний ресурс]. – Рада національної безпеки і оборони України. – Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/documents
167. Указ Президента України № 1124 / 2009 Про рішення Ради на-ціональної безпеки і оборони України від 29 грудня 2009 р. «Про стан со-ціально-демографічного розвитку, охорони здоров’я та ринку праці в Україні” / [Електронний ресурс]. – Рада національної безпеки і оборони України. – Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/documents
168. Указ Президента України № 681 / 2009 Про рішення Ради наці-ональної безпеки і оборони України від 5 червня 2009 р. «Про розвиток ринків паливно-енергетичних ресурсів в амках реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 р.» / [Електронний ресурс]. – Рада на-ціональної безпеки і оборони України. – Режим доступу: http://www.rainbow.gov.ua/documents
169. Указ Президента України № 5 / 2009 Про рішення Ради націо-нальної безпеки і оборони України від 21 листопада 2008 р. «Про виконання рішень Ради національної безпеки і об