МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В СИСТЕМІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МЕДВІДЬ Анатолій Петрович

УДК 35.08

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ
В СИСТЕМІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
МИХНЕНКО Анатолій Михайлович
доктор історичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1 ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ………...14
1.1 Державна кадрова політика – визначний фактор формування військової кадрової політики, як об’єкта дослідження……………….15
1.2 Сучасні теоретичні положення формування та функціонування механізмів державного управління………...…………………………..31
1.3 Особливості формування механізмів реалізації державної кадрової політики як предмету дослідження…………………………………….38
1.4 Вплив специфіки військової служби на формування та застосування механізмів реалізації кадрової політики в Збройних Силах України…………………………………………………………...41
1.4.1 Нормативно-правова база, яка регламентує реалізацію військової кадрової політики………………………………………………………..42
1.4.2 Структура, завдання та функції кадрових органів Збройних Сил України…………………………………………………………………...48
1.4.3 Кадрова робота в Збройних Силах України: визначення, зміст та завдання…………………………………………………………………..52
1.5 Досвід провідних країн світу щодо застосування механізмів реалізації кадрової політики в збройних силах своїх держав………...54
Висновки до розділу 1………………………………………………………...61
РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗІВ
РЕАЛІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В
ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ……………………………………………..63
2.1. Оцінка існуючого стану реалізації кадрової політики в
Збройних Силах України………………………………………………..63
2.2. Аналіз механізмів реалізації державної кадрової політики в системі Збройних Сил України…………………………… ………….. 77
2.3. Кадровий потенціал Збройних Сил України: визначення та управління ним……………………………………………….……….....84
2.4. Вплив психофізіологічного аспекту на ефективність реалізацію кадрової політики в Збройних Силах України………………………...94
Висновки до розділу 2……………………………………………………….106
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ РЕАЛІЗАЦІЇ КАДРОВОЇ ПОЛІТИКИ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ……………..108
3.1 Пропозиції щодо удосконалення механізмів реалізації кадрової
політики…………………………………………………………………112
3.1.1 Технологія кадрового менеджменту централізованого типу….122
3.1.2 Пропозиції щодо удосконалення системи кадрових органів як складової механізмів реалізації кадрової політики…………………..135
3.1.3 Пропозиції щодо удосконалення нормативної складової механізмів реалізації кадрової політики……………………………...142
3.2 Методичні підходи щодо оцінювання ефективності реалізації кадрової політики в Міністерстві оборони України…………………149
Висновки до розділу 3……………………………………………………….154
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...161
ДОДАТКИ……………………………………………………………………178

ВСТУП

Актуальність теми. Основним показником обороноздатності країни та ефективності державного управління у військовій сфері є спроможність особового складу Збройних Сил України до виконання покладених на них завдань. Як елемент силового “інструменту” держави, що призначений для захисту її суверенітету та цілісності, Збройні Сили України вимагають пильної уваги з боку державних інститутів влади саме з питань проведення зваженої кадрової політики. Аналіз реалізації військової кадрової політики відбувається в період трансформації форм та способів ведення бойових дій, інформаційних війн та боротьби з міжнародним тероризмом, оптимізації структури та скорочення чисельності Збройних Сил. В цих умовах актуалізується проблема ефективної кадрової політики в Збройних Силах України, яка залежить від науково обґрунтованого управління кадровими процесами як на державному рівні, так і в системі Збройних Сил України, можливості максимально поєднати інтереси держави з інтересами окремої особистості, яка належить до зазначеної системи.
Проте управління кадровими процесами в Збройних Силах України здійснюється не завжди послідовно, за відсутності відповідного науково-методичного та аналітичного забезпечення. Відсутність чітко визначеного нормативно-правового забезпечення в галузі військової кадрової політики дозволяє впливати тільки на практику повсякденної регуляції кадрових процесів, а не на системний її розвиток. Тому є необхідність застосування системного підходу до розробки дієвих механізмів реалізації кадрової політики на державному рівні та, зокрема, в системі Збройних Сил України. Крім цього, актуальність зазначеної тематики обумовлена прагненням України відповідати не тільки світовим економічним та політичним стандартам, а і відповідним стандартам у військовій сфері [89; 94].
Концептуальні засади кадрової політики стали предметом досліджень зарубіжних авторів: М.Альберта, М.Армстронга, Г.Десслера, Д.Каррисона, М.Маскона, Р.Уолша, Ф.Хедоури, С.Робинса.
Досить аргументовано розкриті складові кадрової політики в наукових розробках російських дослідників: А.Блинова, О.Василевської, Л.Гительмана, О.Кибанова, С.Самигіна, М.Зайналабідова, З.Макієва, Д.Обухова, О.Солдатова.
Розгляду проблем розвитку системи управління персоналом та кадрової політики, а також обґрунтуванню шляхів удосконалення механізмів державного регулювання кадрової політики присвячені праці вітчизняних фахівців: В.Андрушка, В.Бакуменка, М.Білинської, М.Бондаренка, О.Боровського, Є.Гайдамаки, Н.Гончарук, В.Гошовської, Н.Грицяк, С.Дубенко, В.Данюка, В.Жаховського, В.Князєва, Ю.Ковбасюка, В.Колпакова, О.Крушельницької, В.Лугового, Т.Лукіної, В.Лук’янихіна, С.Майбороди, А.Михненка, Н.Нижник, В.Олуйка, Т.Пахомової, А.Попка, А.Рачинського, І.Розпутенка, В.Савченка, С.Серьогіна, О.Сивак, М.Стрільця, В.Трощинського, С.Цимбалюка, В.Яцуби.
Аналіз існуючих наукових досліджень на цю тему в галузі державного управління свідчить про те, що в наукових працях йдеться про визначення основних понять науки управління, розглянуті основна мета, завдання, принципи та структура потреб і мотивації, стилі управління, методи, що застосовуються, а також опис процесу підготовки на посади керівного складу первинних ланок управління.
Актуальність теми дисертаційного дослідження для теорії державного управління полягає в тому, що вітчизняні фахівці, які досліджували проблеми кадрової політики [24; 25; 34; 64; 96; 106] в галузі державного управління, залишили поза межами своїх наукових досліджень таке питання, як комплексне уявлення сукупності механізмів реалізації кадрової політики в Збройних Силах України.
Так наприклад:
в роботі В.Олуйка йдеться мова про стан та перспективи розвитку державного управління, а також проведений аналіз кадрових процесів, що відбуваються в сфері державного управління;
дослідження Т.Пахомової присвячені розгляду суспільних реформ в сфері державного управління, а також розглянуті механізми функціонування системи державної служби, але комплексного підходу до розгляду саме механізмів реалізації кадрової політики в роботі не було представлено, тому що таке завдання в дослідженні не ставилося;
в роботі Н.Гончарук проведений детальний аналіз процесу управління керівним складом державної служби, завдання щодо аналізу механізмів реалізації кадрової політики в роботі також не ставилося;
дослідження В.Яцуби розкривають лише організаційно-правовий аспект кадрового забезпечення в сфері державної служби, механізми державного управління описані лише з питань нормативно-правового забезпечення;
в роботі В.Жаховського йдеться мова про формування кадрового потенціалу в сфері медичного забезпечення, обґрунтовано залежність європейської та євроатлантичної інтеграції до підходів щодо формування кадрового потенціалу медичної служби Збройних Сил.
Таким чином, питання щодо комплексного підходу до аналізу механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України в сучасних наукових дослідженнях вітчизняними науковцями не ставилося. Специфіка системи Збройних Сил не дає змогу фахівцям об’єктивно уявити зазначену проблему, тому для теорії державного управління обрана тема дисертаційного дослідження є актуальною.
Протягом тривалого часу кадрова політика в державі здійснювалася не за принципом компетентності, а за принципом належності до однієї чи іншої політичної сили, тобто пріоритет віддавався “клановому” підходу. На теперішній час ще недостатньо приділяється уваги розвитку державної кадрової політики та чітко не встановлені пріоритети у державній кадровій політиці на довгострокову перспективу.
Це призвело до виникнення проблеми зниження інтелектуального рівня керівників всіх ланок у сфері державного управління, і як наслідок – зниження ефективності управлінських рішень та поглиблення проблеми корумпованості в органах влади. Це свідчить про відсутність системного підходу в сфері кадрової політики як надійного інструменту забезпечення економічного та політичного зростання країни завдяки професійному рівню особистості на конкретному місці в державній ієрархії.
Тому потребою сьогодення можна вважати застосування системного підходу до розроблення дієвих механізмів реалізації кадрової політики на державному рівні та зокрема в системі Збройних Сил України. Крім цього, актуальність зазначеної тематики обумовлена європейським вибором країни, намагання відповідати світовим стандартам не тільки з економічного та політичного боку, а і з точки зору створення в державі гідного кадрового потенціалу[45; 50; 122; 127].
За останні роки набуває тенденція щодо переосмислення вітчизняними фахівцями [46; 81; 88; 94] проблем кадрової політики в країні, але оптимальних та обґрунтованих шляхів щодо подальшого розвитку державної кадрової політики, особливо практичних механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України, встановлено не було. Окремі наукові розробки з проблематики реалізації кадрової політики в Збройних Силах України (В.Жаховський, О.Сивак, О.Їжак, О.Шевцов, В.Шеховцов)
стосувалися тільки окремих її складових (питанням кадрового забезпечення військової медицини та військової освіти, контрактної служби). Тому окреслену проблему, з наукової точки зору, не можна вважати остаточно вичерпаною.
Таким чином, відсутність комплексних наукових досліджень, в яких би комплексно розкривалися особливості реалізації кадрової політики у Збройних Силах України та встановлювалась взаємодія елементів системи “держава – армія” зумовлює потребу у науковому аналізі проблем розвитку кадрової політики в контексті удосконалення механізмів державного управління кадровими процесами у системі Збройних Сил України. Це обумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР
№ 0199U002827) на кафедрі управління суспільним розвитком за темою: “Концептуальні засади управління суспільним розвитком в умовах трансформації” (ДР № 0110U002474), в якій дисертант був науковим співробітником та відповідальним за розробку механізмів реалізації державної кадрової політики в системі Збройних Сил України.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні та науковому обґрунтуванні впровадження сучасних механізмів реалізації кадрової політики в Збройних Силах України як засобу оптимізації державного регулювання кадровими процесами в Збройних Силах України.
Відповідно до мети дослідження поставлені наступні завдання:
– проаналізувати ступінь розробленості проблеми реалізації кадрової політики в Збройних Силах України у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;
– визначити місце та роль військової кадрової політики в системі Збройних Сил України;
– розкрити зміст поняття “військова кадрова політика” та складових її реалізації;
– здійснити аналіз сучасного стану та проблем кадрового забезпечення Збройних Сил України;;
– визначити особливості механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України на сучасному етапі;
– удосконалити методику оцінювання ефективності реалізації кадрової політики в Збройних Силах України.
Об’єкт дослідження – кадрова політика в Збройних Силах України.
Предмет дослідження – механізми реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження були використані загальнонаукові методи пізнання, а саме: системний підхід, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, моделювання, порівняльного аналізу, прогнозування, узагальнення та порівняння. Системний підхід дав змогу розглянути кадрову ситуацію в державі як складну систему, важливою складовою якої є система Збройних Сил України. Порівняльний аналіз застосований для визначення особливостей реалізації кадрової політики в Збройних Силах України. З метою встановлення практичних аспектів дослідження був застосований метод аналізу, що дозволив провести всебічний аналіз розподілу функцій та повноважень державних органів виконавчої влади та Міністерства оборони в ході реалізації кадрової політики. Під час розробки пропозицій щодо шляхів, засобів та механізмів оптимізації державної кадрової політики в системі Збройних Сил використовувалися методи моделювання та прогнозування. Метод узагальнення був застосований при проведенні теоретичних узагальнень нормативно-правових документів щодо кадрової політики.
Методика проведення дослідження дала змогу провести комплексний аналіз поставлених завдань, зробити теоретичні узагальнення та запропонувати практичні рекомендації.
Автором досліджувались механізми реалізації кадрової політики саме в системі Збройних Сил України. Основний акцент в дослідженні зроблений на методах та способах реалізації кадрової політики відповідно до особливостей розвитку Збройних Сил України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше системно і комплексно обґрунтовано механізми реалізації кадрової
політики в Збройних Силах України, розроблено пріоритетні напрями їх удосконалення.
Найважливіші наукові результати, що характеризують новизну і розкривають зміст дисертаційного дослідження полягають у тому, що
уперше:
– комплексно досліджено механізми реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України та запропоновано їх визначення як сукупність комплексу правових норм, що регламентують організаційні та процесуальні засади, відповідних органів (кадрових, гуманітарних, освітянських, адаптації та комплектування), організованих у систему для виконання цілей (завдань) військової кадрової політики відповідно до їх правового статусу, а також процесу (технології) реалізації вказаними органами свого функціонального призначення;
– науково обґрунтовано необхідність впровадження в Збройних Силах України сучасної системи кадрового менеджменту централізованого типу, яка полягає в застосуванні принципу управління кар’єрою військовослужбовця, що базується на щорічній оцінці військовослужбовця, типовому алгоритмі кар’єри, паспорті військової посади, ротаційній схемі, резерві та рейтингу офіцерів для призначення на вищу посаду та передбачає підготовку кадровими менеджерами та прийняття кадрових рішень в спеціальному кадровому органі – Кадровому центрі;
удосконалено:
– визначення поняття “кадрового потенціалу Збройних Сил” як інтегрований рівень розвитку професійно-важливих та фізичних якостей військовослужбовців в поєднанні з їх моральними і індивідуально-психологічними властивостями, які можуть бути використані для підвищення рівня бойової підготовки та бойової готовності з метою забезпечення безпеки та оборони держави;
– методику оцінювання ефективності реалізації державної кадрової політики в системі Збройних Сил України шляхом застосування вагових коефіцієнтів до складових кадрової політики на основі адитивної згортки;
– функціональний розподіл кадрових органів в системі Збройних Сил України (стратегічний – Департамент кадрової політики Міністерства оборони, оперативний – Головне управління особового складу Генерального штабу, Кадровий центр Збройних Сил, тактичний – управління особового складу, кадрові центри видів Збройних Сил);
дістали подальшого розвитку:
– класифікація основних складових механізму реалізації кадрової політики в сфері кадрового менеджменту за функціональною ознакою: кадрове планування, управління кар’єрою, підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації персоналу, мотивація, контролювання кадрового забезпечення, оцінка кадрів через механізм щорічного оцінювання;
– умови, необхідні для забезпечення формування та реалізації кадрової політики в Збройних Силах України, зокрема науково обґрунтована концепції сучасної державної кадрової політики; нормативно-правова та організаційна база кадрової політики; сучасна структура органів і підрозділів різного рівня, які займаються кадровими питаннями; висококваліфікований персонал цих органів, здатних реалізувати кадрову політику; безумовне дотримання правових норм всіма суб’єктами системи кадрового забезпечення на засадах адміністративної відповідальності.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що узагальнення, висновки та запропоновані рекомендації можуть бути використані для проведення подальшої роботи із зазначеної тематики, а також можуть бути застосовані державними законодавчими та виконавчими органами влади під час розробки нормативно-правових регуляторів відносин між державою та Збройними Силами. У дослідженні представлені рекомендації щодо удосконалення засобів і механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України.
Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційного дослідження впроваджені у діяльність Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (акт від 02.02.2010) та Головного управління особового складу Генерального штабу Збройних Сил України (акт від 15.03.2010) з питань розробки нормативно-правових актів з удосконалення кадрового менеджменту в Збройних Силах України та впровадження новітніх технологій в цій сфері діяльності.
Практична реалізація зроблених висновків та рекомендацій може бути запропонована для впровадження нової системи кадрового менеджменту централізованого типу в усіх військових формуваннях України.
Особистий внесок автора. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Висновки та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержанні автором особисто.
В наукових працях, опублікованих у співавторстві дисертанту належать: формулювання теоретико-методичних підходів до стратегії управління людськими ресурсами органів державної влади (монографія “Теоретичні та методологічні проблеми розробки і реалізації управлінських стратегій”); розуміння кадрового менеджменту в Збройних Силах України та визначення тенденцій його розвитку (монографія “Система кадрового менеджменту у Збройних Силах України: особливості розвитку”); визначення основних механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України (монографія “Управлінська еліта як чинник суспільного розвитку”)
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні висновки дисертації обговорювались на науково-практичній конференції за міжнародною участю “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005 р.), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007 р.), “Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (Київ, 2010 р.), “Галузь науки „Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010 р.).
Публікації. Основні ідеї та результати досліджень висвітлені у
15 публікаціях, зокрема у 3 монографіях, 4 статтях у наукових виданнях,
4 тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій за міжнародною участю, 1 навчальному посібнику, 2 словниках-довідниках, 1 брошурі.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, обсяг основного тексту – 160 сторінок. Робота містить 10 схем, 9 додатків. Список використаних джерел складається з 164 найменувань.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці практичних пропозицій з удосконалення та впровадження механізмів реалізації кадрової політики в Збройних Силах України. Результати проведеного дослідження та їх узагальнення свідчать про досягнення мети, виконання поставлених завдань і дають підстави сформулювати висновки та рекомендації теоретичного і науково-практичного спрямування.
1. Як показує аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, у них відсутній комплексний розгляд проблем практичних механізмів реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України, оскільки розкрито лише окремі аспекти реалізації військової кадрової політики, висвітлено питання управління персоналом тільки в деяких сферах військової діяльності, фрагментарно розглянуто шляхи удосконалення кадрового забезпечення Збройних Сил України. Саме тому виникла необхідність комплексного наукового аналізу проблем розвитку кадрової політики в Збройних Силах України в контексті удосконалення механізмів її реалізації.
2. Доведено, що зважена кадрова політика держави відносно її Збройних Сил є інструментом стабілізації та гарантування впевненості в майбутньому військовослужбовців, які виступають основним елементом зміцнення обороноздатності країни та забезпечення її гідного місця у світі. Удосконалення кадрової політики в Збройних Силах України та механізмів її реалізації зумовлене необхідністю: забезпечення здатності особового складу Збройних Сил до виконання нових завдань в умовах змін форм, методів і засобів ведення бойових дій; упровадження елементів ринкової економіки в усі сфери життєдіяльності Збройних Сил та їх збалансування з ресурсами держави; скорочення загальної чисельності особового складу Збройних Сил до мінімально достатньої (з урахуванням потенційних загроз); переходу на комплектування Збройних Сил військовослужбовцями контрактної служби; реалізації Україною політичного рішення щодо наближення рівня розвитку Збройних Сил до стандартів країн – членів НАТО; участі в миротворчих операціях; упровадження демократичного цивільного контролю в Збройних Силах, підвищення ролі цивільного сектору в управлінні Збройними Силами, а також відсотка цивільних посад в органах військового управління Збройних Сил; інтеграції системи військової освіти до державної системи освіти, а також оптимізації мережі вищих військових навчальних закладів. Ефективність реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України може змінюватися залежно від економічних можливостей держави, доцільності та обґрунтованості обраних механізмів реалізації та завдань, які мають виконувати Збройні Сили в межах існуючого кадрового потенціалу.
3. У дисертації запропоновано основні визначення термінів у системі військової кадрової політики, зокрема: “військова кадрова політика”, “кадровий менеджмент у Збройних Силах”, “кадрова робота в Збройних Силах”. Військова кадрова політика – це теорія і практика соціального управління щодо роботи з персоналом (залучення, виховання, навчання, професіоналізація, використання, пенсійне забезпечення тощо), яка включає комплексну технологію роботи, пов’язаної з раціональним використанням здібностей і професійних можливостей особового складу (кадрового потенціалу Збройних Сил). Кадровий менеджмент у Збройних Силах – це система організаційних, соціально-економічних, психологічних, моральних і правових відносин, яка функціонує у рамках військової кадрової політики щодо забезпечення ефективної реалізації можливостей військовослужбовців у їх особистих інтересах та інтересах Збройних Сил України (частини, з’єднання) у цілому та полягає в застосуванні форм і методів у процесі управління кадрами стосовно прийняття рішення щодо їх залучення, вивчення, використання, розстановки, атестування тощо. Кадрова робота в Збройних Силах – це адміністративна, бюрократична робота з оформлення пропозицій, рішень, документів (особових справ, подань, атестацій тощо), яка полягає в документальному оформленні прийнятих рішень щодо управління персоналом, тобто в реалізації результатів кадрового менеджменту стосовно подальшого використання персоналу.
4. З’ясовано, що особливості формування механізмів реалізації державної кадрової політики полягають у тому, що, по-перше, механізми державного управління становлять основу для формування механізмів реалізації державної кадрової політики, по-друге, механізми реалізації цілком залежать від змісту державної кадрової політики, по-третє, на формування конкретних механізмів реалізації кадрової політики впливають економічні можливості держави, стан нормативно-правової бази з питань кадрової політики, а також структура системи державних кадрових органів, які мають безпосередньо реалізовувати основні вимоги державної кадрової політики через відповідні процедури та методи кадрової роботи.
5. Доведено, що механізми формування та реалізації кадрової політики в системі Збройних Сил України можуть бути ефективно реалізовані тільки за наявності: науково обґрунтованої концепції сучасної державної та військової кадрової політики, нормативно-правової та організаційної бази кадрової політики; сучасної структури органів і підрозділів різного рівня, які вирішують кадрові питання; висококваліфікованого персоналу цих органів, здатних реалізувати кадрову політику; сучасних технологій кадрового менеджменту, а також безумовного дотримання правових норм усіма суб’єктами системи кадрового забезпечення на засадах адміністративної відповідальності.
6. Досліджено, що кожна країна світу має власні, притаманні лише їй механізми реалізації кадрової політики у військовому середовищі. Ефективність реалізації кадрової політики залежить від фінансових можливостей держави, престижу військової служби в країні, її ролі й місця в суспільстві та конкурентоспроможності збройних сил на ринку праці держави, що забезпечує можливість підготовки кращих фахівців.
7. Визначено, що на вітчизняному ринку праці дуже низька конкурентоспроможність військового відомства внаслідок недостатнього грошового забезпечення військових, недосконалої системи соціальних гарантій, наявності серйозних житлових проблем та відсутності впевненості щодо перспектив професійного та кар’єрного зростання, що призводить до дестабілізації ситуації в Збройних Силах України та відпливу з них найбільш досвідчених та підготовлених військових фахівців. У зв’язку з цим на державному рівні виникла нагальна потреба у вжитті таких заходів, як: удосконалення нормативно-правового забезпечення в галузі кадрової політики як на державному рівні, так і на рівні Міністерства оборони України; впровадження у Збройних Силах України перспективної системи кадрового менеджменту для ефективної реалізації кадрової політики; подолання негативних наслідків обмеженого фінансування потреб Збройних Сил України; впровадження елементів соціального та ресурсного розвитку військового відомства на рівні світових стандартів; розроблення оптимальної структури та визначення чисельності Збройних Сил України відповідно до потенційних можливостей держави.
8. Визначено, що недоліком існуючої системи кадрового менеджменту в Збройних Силах України є те, що вона розрахована на функціонування за номенклатурним принципом (“жорстка вертикаль”), який передбачає велику кількість людських ресурсів в умовах ведення повномасштабних бойових (воєнних) дій, а структура її органів управління не дає змоги повноцінно застосовувати індивідуальний підхід у роботі з персоналом та оперативно приймати кадрові рішення як по горизонталі, так і по вертикалі.
9. З метою оптимізації методики оцінювання ефективності реалізації кадрової політики удосконалено методику оцінювання, яка є більш об’єктивною і враховує внесок кожної складової кадрової політики шляхом застосування адитивної згортки для обчислення коефіцієнта ефективності реалізації кадрової політики, де замість діючого визначення ефективності через середньоарифметичне враховується внесок кожної її складової через відповідні вагові коефіцієнти.
На підставі результатів дисертаційного дослідження запропоновано низку таких рекомендацій:
– упровадити в Збройних Силах України кадрові технології, що передбачають індивідуальний підхід до управління кар’єрою кожного військовослужбовця на основі планування кар’єри, визначення етапів його професійного розвитку та бачення ним перспективи свого кар’єрного зростання;
– створити трирівневу системи кадрових органів в Збройних Силах України з розподілом їх на стратегічний, оперативний та тактичний рівні з чітким визначенням їх завдань, функцій та повноважень щодо ведення кадрової роботи, здійснення діяльності системи кадрового менеджменту та формування і реалізації військової кадрової політики;
– удосконалити нормативно-правову базу військової кадрової політики з метою впровадження системи кадрового менеджменту централізованого типу;
– запровадити обов’язкове психофізіологічне обстеження офіцерів, які претендують на посади вищого керівного складу Збройних Сил України (номенклатура Президента України і Міністра оборони України), та враховувати результати цього обстеження під час прийняття кадрового рішення про призначення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України [Електронний ресурс] : за станом на
12 лют. 2010 р. / Верховна Рада України // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.гаdа.gоv.uа.
2. Указ Президента України № 1153 від 11.12.2008 “Про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України” [Електронний ресурс] : за станом на 15 вер. 2011. / Президент України // Офіційні документи. – Режим доступу : http://president.gov.ua. /documents/.
3. Наказ Міністра оборони України № 659 від 27.11.2007 “Про затвердження Концепції кадрової політики в Збройних Силах України” [Електронний ресурс]: / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
4. Наказ Міністра оборони України № 129 від 31.03.2008 “Про затвердження Програми реалізації Концепції кадрової політики в Збройних Силах України” [Електронний ресурс] : / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
5. Наказ Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби в Збройних Силах України” [Електронний ресурс] : / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
6. Наказ Міністра оборони України № 228 від 15.12.2008 “Про затвердження Положення про паспорт посади офіцерського складу” [Електронний ресурс] : / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
7. Наказ Міністра оборони України № 233 від 20.05.2009 “Про затвердження Положення про типовий алгоритм управління кар’єрою військовослужбовця та порядок його застосування” [Електронний ресурс] : / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
8. Наказ Міністра оборони України № 246 від 25.05.2009 “Про затвердження Положення про атестаційні комісії в Збройних Силах України” [Електронний ресурс] : / Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
9. Наказ Міністра оборони України № 301 від 05.06.2009 “Про затвердження Положення про кадрові органи Збройних Сил України та Типових нормативів утримання кадрових органів військового управління, з’єднань, військових частин, установ, організацій” [Електронний ресурс] :
/ Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
10. Наказ Міністра оборони України № 520 від 15.10.2009 “Про затвердження Положення про комісії Збройних Сил України з відбору кандидатів до призначення на посади” [Електронний ресурс] :
/ Міністерство оборони України //. – Режим доступу : http://mil.gov.ua.
11. Агарков О. А. Визначення концепції „інтелектуальний капітал державного управління” та її теоретико–методологічні можливості / О. А. Агарков // Персонал. – 2006. – № 3. – С. 72–79.
12. Агарков О. А. Інтелектуальний капітал державного управління України : структура і перспективи розвитку / О. А. Агарков // Грані. – 2004. – № 2. – С. 106–112.
13. Антонюк В. П. Формування та використання людського капіталу в Україні: соціально–економічна оцінка та забезпечення розвитку / Антонюк В. П. – Донецьк : Інститут економіки промисловості НАН України. – 2007. – 347 с.
14. Андреев Г. И., Волчихин В. И., Миронов В. А., Тихомиров В. А. Основы управления предприятием. Свременные тенденции в управлении. В трех книгах. Книга 1. – Из–во : Финансы и статистика, 2005. –400 с.
15. Андриенко В. Н., Баликова Т. Ю., Голтвенко В. А. Стратегическое управление персоналом. 2–е изд. Перер. и доп. – Донецк : ООО “Юго–Восток Лтд”, 2005. – 202 с.
16. Андриенко О., Загородная И., Козак Н. Искусство управления персоналом. Таланты и лидеры. (Биб–ка журналистики “Управление персонала”). Кн. 1. – К.: Видавництво Олексія Капусти, 2002. – 320 с.
17. Андрушко В. К. Управління персоналом: Політика. Стратегія. Тактика. Мотивація. Розвиток. Атестація. Ефективність: Навч.–метод. посібник / В. К. Андрушко, Ю. М. Комар, С. Ю. Комар. – Хмельницький : Хмельницький ін–т рег. упр. і права (ХІУП), 2000. – 255 с.
18. Армстронг Майкл. Стратегическое управление человеческими ресурсами / Н. В. Гринберг (пер. с англ.). – М. : ИНФРА-М, 2002. – 327 с.
19. Арсеньєв Ю. Н., Шелобаев С. И., Давидова Т. Ю. Управление персоналом: Модели управления. Издательство “Юнити”, 2005. – 287с.
20. Атаманчук Г. Государственное управление (организационно–функциональные вопросы) / Григорий Атаманчук. – М. : ОАО “НПО Экономика”, 2000. – 302 с.
21. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 387 с.
22. Базарний В. Т., Вєтров В. І. Професіографічні дослідження у системі кадрового менеджменту // Військова освіта, 2004. – № 1 (13) –
С. 178–187.
23. Бакуменко В. Д. Методологія державного управління : проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Д. Бакуменко, В. М. Князєв, Ю. П. Сурмін // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2003. – № 2. – С. 11–27.
24. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
25. Бакуменко В. Д. Формування державно–управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : [монографія] / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид–во УАДУ, 2000. – 328 с.
26. Барков В. Ю. Соціально–політичне становлення громадянського суспільства в Україні : автореф. дис. на здобуття ступеня д–ра політ, наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / В. Ю. Барков. – К., 1999. – 38 с.
27. Білинська М. М. Проблема державного управління стандартизацією вищої медичної освіти (огляд вітчизняної літератури) // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Дніпропетр. регіон. ін–ту держ. упр. НАДУ. – Д., 2004. – № 1. – С. 48–53.
28. Блинов А. О., Василевская О. В. Искусство управления персоналом : Учебное пособие для экономических колледжей и вузов. –
М. : ГЕЛАН, 2001. – 411 с.
29. Бодрик Ю. Г. Використання системи збалансованих показників у процесі оборонного огляду // Збірник матеріалів міжвідомчого науково–практичного семінару “Методологічні основи підготовки та проведення оборонного огляду”, – К.ННДЦ ОТ і ВБ України, 2008. – С. 37–40.
30. Бодров В. А. Психология профессиональной пригодности. – М. : ПЕРСЄ, – 2001.– 511 с.
31. Боровський О. Ф. Удосконалення управління персоналом: узгодження кадрової політики та стратегії розвитку: Автореф. – Х., 2005. – 17 с.
32. Бородатий В. П. та ін. Управління персоналом: Навч. пос. для студ. ек. спец. / В. П. Бородатий, І. Д. Крижко, Ф. Й. Ягодзінський. інститут змісту і методів навчання. – К., 1997. – 270 с.
33. Бобровник С. В. Механізм та апарат держави / С. В. Бобровник // Теорія держави і права : академ. курс : підруч. / С. В. Бобровник. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – С. 146–147.
34. Браун М. П. Посібник з аналізу державної політики / Пол М. Браун ; [пер. з англ. Л. Тарахан]. – К. : Основи, 2000. – 243 с.
35. Вайс К. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Керол Г. Вайс ; [пер. з англ. Р. Ткачук, М. Корчинська / наук. ред. пер. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 2000. – 671 с.
36. Валевський О. Л. Державна політика в Україні : методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження : [монографія] / Валевський О. Л. – К. : НІСД, 2001. – 242 с.
37. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм /Еверт Ведунг; [пер. з англ. В. Шульга]. – К. : 2003. – 350 с. – Бібліогр. : С. 333–347.
38. Веймер Д. Аналіз політики : концепції і практика / Д. Веймер, Е. Вайнінґ ; [пер. з англ. І. Дзюби, А. Олійника / наук. ред. О. Кілієвич]. – К. : Основи, 1998. – 654 с.
39. Виноградський М. Д. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник. ч.1. – К. : ІСДО, 1994. – 84 с.
40. Войтенко В. П. Україна: десять років самотності: системний погляд на безсистемні реалії / Войтенко В. П. – Львів : Універсум, 2001. – 143 с.
41. Волков Ю. Человек: энциклопедический словарь / Ю. Волков, В. Поликарпов. – М. : Гардарики, 2000. – 520 с.
42. Волкова А. В. Гуманитарные технологи й формирование цінностей.[Електронний ресурс] / А. В. Волкова // СПб-ий Политологический журнал. – Вып. З (12.01). – Режим доступу до журн. : http://роlitjournal.sрb.ru.
43. Воловик В. Політична культура і влада / В. Воловик // Людина і влада, – 2000. – № 11–12. – С. 12–15.
44. Воронов І. Правова держава і громадянське суспільство : співвідношення і взаємозв'язок / І. Воронов // Актуальні проблеми державного управління : [зб. наук, праць / наук. ред. Корженко В. В.]. – Харків : Вид–во ХРІДУ УАДУ “Магістр”, 2002. – № 3 (14). – С. 34–41.
45. Гайдамака Е. Н. Управление персоналом : Уч. пособ. /
Е. Н. Гайдамака, Т. Н. Жучок; Луганский нац. пед. ун–т. – Луганск : Альма–матер, 2005. – 132 с.
46. Гамаль А. М. Управління персоналом в умовах розвитку ринкових відносин : Автореферат – Донецьк, 2002. – 18 с.
47. Гошовська В. Комплексна програма підвищення кваліфікації державних службовців ІІ–VІІ категорій : К. : НАДУ. – 2010. – 235 с.
48. Гранин Ю. Человеческий потенциал под угрозой / Ю. Гранин // Свободная мысль–ХХІ. – 2000. – № 9. – С. 74–84.
49. Грішнова О. А. Людський капітал : формування в системі освіти і професійної підготовки / Грішнова О. А. – К.: Знання, 2001. –
254 с.
50. Гавкалова Н. Л. Менеджмент персонала: Учебное пособие для студ. ВУЗов / Н. Л. Гавкалова, Н. С. Маркова. Харьк. нац. экон. ун–т. 2–е изд. ; Х. : ИД “ИНЖЕК”, 2005. – 303 с.
51. Гительман Л. Д. Преобразующий менеджмент. Лидерам реорганизации и консультантам по управлению : Учебн. пособ. для студ. экон. спец. ВУЗов. – М. : ДЕЛО, 1999. – 496 с.
52. Головнева И. В. Психологические основы кадрового менеджмента: Уч. пос. для ВУЗов / Народная укр. Академия. – Х. : Из–во НУА, 2003. – 148 с.
53. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України : формування та розвиток : Монографія. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 239 с.
54. Гордиенко Л. Ю. Основы кадрового менеджмента: Учеб. пособие / Л. Гордиенко, А. Зима; Харьк. нац. екон. ун–т; – Х. : ИД “ИНЖЕК”, 2004. – 375 с.
55. Данюк В. М., Петюх В. М., Цимбалюк С. О. та інш. Менеджмент персоналу : Навч. посібник; Київ. нац. екон. ун–т; – К., КНЕУ, 2004, – 398 с.
56. Десслер Г. Управление персоналом. – Издательство : Бином ЛЗ, 2004. – 800 с.
57. Дмитренко Г. А. Мотивация и оценка персонала : Уч. пособие для студ. ВУЗов / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шароматова, – К. : МАУП, 2002. – 248 с.
58. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент : целевое управление персоналом организации : Учеб.пособ; – К. : МАУП., 1998. –
186 с.
59. Дмитренко Г. А. Управління персоналом: Навч.–метод. Комплекс / АПН України. – К. : Міленіум, 2004. – 38 с.
60. Дудар А. П. Менеджмент людських ресурсів в сфері обігу. – Сімф. : Таврія, 2002. – 287 с.
61. Дудар А. П. Механізм управління людськими ресурсами торгівельно–виробничих підприємств в сучасних умовах. – Сімф. : Таврія–Плюс, 2005. – 452 с.
62. Дэн Каррисон, Род Уолш. Всегда верен! Управленческие секреты самой эффективной организации в мире. Узд-во : Добрая книга, 2006. – 320 c.
63. Державне управління : навч. посіб. / [Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю.]. – К. : Знання–Прес, 2003. – 343 с. – (Серія : “Вища освіта XXI століття”).
64. Державне управління в Україні : наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / [Білоус В. Т., Дубенко С. Д., Задорожна М. Я. та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Л. : Вид–во НУ “Львівська політехніка”, 2002. – 352 с.
65. Державне управління в Україні : організаційно–правові засади : навч. посіб. / [Нижник Н. Р., Дубенко С. Д., Мельниченко В. І. та ін.] ; за ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид–во УАДУ, 2002. – 164 с.
66. Державне управління і менеджмент : навч. посіб. у таблицях і схемах для студ. вищих навч. закладів / [Одінцова Г. С., Мостовий Г. І., Амосов О. Ю. та ін.] ; за заг. ред. Г. С. Одінцової. – X. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с. – Бібліогр. : С. 476–491.
67. Державне управління : теорія і практика / [Авер'янов В. Б., Цвєтков В. В., Шаповал В. М. та ін.] ; за ред. В. Б. Авер'янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
68. Дунаєв І. В. Механізми державного регулювання розвитку людського капіталу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управління : спец. 25.00.02 “Механізми державного управління” / І. В. Дунаєв. – Харків, 2008. – 20 с.
69. Егоршин А. П. Управление персоналом. Учебник для вузов. 5–е изд. – Издательство : Нимб, 2005. – 720 с.
70. Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації : Зб. наук. пр. / М. Бондаренко (ред.). – Х. : ХІБМ, 2006. – 304 с.
71. Ефективність державного управління та управлінських кадрів в умовах змін : [зб. наук, праць / за заг. ред. І. Розпутенка]. – К. : Вид–во НАДУ, 2005. – 168 с.
72. Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : мат. наук.–практ. конф. за міжнар. уч. (Київ, 27 трав. 2011 р.): у 2 т. Т. 1. / ред.: Ковбасюк Ю. В., Трощинський В. П., Загороднюк С. В. – К. : НАДУ, 2011. – 544 с.
73. Жаховський В. О. Державне управління системою формування кадрового потенціалу медичної служби Збройних Сил у контексті європейської та євроатлантичної інтеграції України : Автореф. дис. канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / НАДУ. – К., 2005. – 20 с.
74. Загорка О. М., Мосов С. П., Сбитнєв А. І., Стужук П. І. Елементи дослідження складних систем військового призначення. – К. : МОУ НАОУ, 2005. – 99 с.
75. Звіт (заключний) про науково–дослідну роботу “Обґрунтування критеріїв оцінки якості та моніторингу розвитку кадрової політики в Збройних Силах України ”, шифр “Каскад СКМ”. – К. : НМЦ КП МОУ, 2009. – 138 с.
76. Зиновьев Ф. В., Зиновьев И. Ф. Управление персоналом: Учебн. пособ. для студ. екон. спец. – Симф. : Таврия, 2003. – 203 с.
77. Зінов'єв І. Ф. Регіональні аспекти кадрового менеджменту : Автореферат дисертації./ Харківський держ. екон. ун–т. – Х., 1997. – 15 с.
78. Іванова І. В. Менеджер – професійний керівник : Навч. пос. – К., 2001. – 106 с.
79. Как эффективно управлять командой. Руководство для менеджеров среднего звена., Издательство : Вершина, 2006. – 123 с.
80. Кибанов А. Я. Управление персоналом организации. Практикум : Учеб. пособие. – М. : ИНФРА–М, 2001. – 296 с.
81. Кибанов А. Я., Дуракова И. Б. Управление персоналом организации : Отбор и оценка при найме, аттестация : Уч. пособ. по спец. “Менеджмент организации” и “Управление персоналом”. – М. : Экзамен, 2003. – 334 с.
82. Кінь О. В., Тракалюк О. Л. Методологічні засади та механізми впровадження кадрового менеджменту в Збройних Силах України // Збірник наукових праць. – ВІКНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2009. – № 24 – С. 170–176.
83. Кінь О. В., Захаров О. Б., Гончарова Н. В. Аналіз тенденцій реформування збройних сил провідних і суміжних з Україною держав та визначення напрямів розвитку Збройних Сил України // Озброєння і військова техніка. – Х. : ХУПС, 2007. – № 1(9) – С. 233–239.
84. Ковбасюк Ю. В. Підвищення кваліфікації державних службовців – запорука успішних реформ у державі / Ю. Ковбасюк // Освіта і упр. – 2010. – № 2/3. – С. 131–136.
85. Колпаков В. М. Управление развитием персонала : Уч. пособ. для студ. ВУЗов. – К. : МАУП, 2005. – 712 с.
86. Колпаков В. М., Дмитриенко Г. А. Управління розвитком персоналу: Навч.–метод. комплекс. – К. : Міленіум, 2004. – 42 с.
87. Колесніков Б. П. Реформування кадрових служб органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні : Автореф. дис. канд. наук з держ. упр. : 25.00.03 / ДРІДУ УАДУ. – Д., 2005. – 20 с.
88. Крамаренко В. І., Холод Б. І., Нагорська М. М. та ін. Управління персоналом фірми : Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей. – К. : ЦУЛ, 2003. – 271 с.
89. Крикун П. М., Дєнєжкін М. М. До проблеми методологічного забезпечення оборонного огляду в Збройних Силах України // Науково–теоретичний та науково–практичний журнал “Наука і оборона”, – К. : вид. “Техніка”, 2009. – С. 20–29.
90. Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом : Навчальний посібник для студентів ВУЗів. – Житомир : ЖІТІ, 2002. – 346 с.
91. Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом : Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. – К. : “Кондор”, 2005. – 308 с.
92. Концепція сучасної державної кадрової політики України / В. І. Луговий, В. М.Князєв, А. М. Михненко та ін. – К. : Вид–во НАДУ, 2006. – 56 с.
93. Лесечко М. Д. Основи системного підходу : теорія, методологія, практика : навч. посіб. / Мирон Дмитрович Лесечко. – Львів : РІДУ УАДУ, 2002. – .300 с.
94. Лукіна Т. О., Патрикєєва О. О. Моніторинг якості освіти: теорія та практика. – К. : Плеяди, 2005. – 112 с. – Авторські: с. 3–62.
95. Лук’янихін В. О. Менеджмент персоналу : Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. Суми. Університетська книга, 2004. – 590 с.
96. Майборода С. В. Державне управління вищою освітою в Україні: структура , функції, тенденції розвитку: автор. дис. д–ра наук з держ. Упр. : спец. 25.00.01, УАДУ. – К., 2002. – 36 с.
97. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. / Малиновський В. Я. – [2–е вид., доп. та переробл.]. – К. : АТІКА, 2003. –
576 с.
98. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / Малиновський В. Я. – К. : АТІКА, 2005. – 239 с.
99. Маскон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: “Дело”, 1992. – 702 с.
100. Медвідь А. П., Базарний В. Т., Захаров О. Б. Кадрова політика в Збройних Силах України: визначення, стан, можливі перспективи розвитку зб. наук. праць / “Вісник воєнної розвідки”. – К. : ГУР МОУ України, 2010. – № 20. – С. 25–29. – Авторські с. 26–27.
101. Менеджент у ХХІ ст.: розвиток організації та управління персоналом : Матеріали щорічної наук.–пр. конф., 16 квітня 2004 р. : У 2–х ч. / А. О. Чемерис (заг. ред.). – Л. : ЛРІДУ, 2004 Ч. 1. – 2004. – 229 с. Ч. 2. – 2004. – 353 с.
102. Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами: PEMPUS–TASIS проект №CD–JEP–220Ш–2001/UKP “Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами у Криму” 15.03.02–14.03.05 в рамках програми Європ. Комісії: Зб. ст. / О. В. Глузман та ін. (ред. кол.); Кримський держ. гуманіт. ін–т та ін. – К. : Педагогічна преса, 2004 Ч. 1. – 2004. – 262 с. Ч. 2. – 2004. – 281 с.
103. Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами: PEMPUS–TASIS проект №CD–JEP–220Ш–2001/UKP “Менеджмент організацій і управління людськими ресурсами у Криму” 15.03.02–14.03.05 в рамках програми Європ. Комісії: Зб. Ст. / О. В.Глузман та ін. (ред.кол.); Кримський держ. гуманіт. ін–т та ін. – Ялта : РВВ КДГІ, 2005, Ч. 1. – 2005. – 139 с., Ч. 2. – 2005. – 158 с. Ч. 3. – 2005. – 195 с. Ч. 4. – 2005. – 178 с.
104. Мишурова И. В., Крюков С. В., Жуков Д. В. и др. Технологии кадрового менеджмента. – М. : Издательство: “Март”, 2003. – 32 с.
105. Мишурова И. В., Кутелев П. В.. Управление мотивацией персонала. – М. : Издательство : “Март”, 2003. – 24 с.
106. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу : Навчально–практичний посібник. – К. : Т–во “Знання”, 2002. – 311 с.
107. Методологія державного управління : словн.–довідник / [уклад. В. Д. Бауменко та ін.]. – К. : Вид–во НАДУ, 2004. – 196 с.
108. Недашківський М. М. Менеджмент персоналу : Навч.–метод. посібник. Державна податкова адміністрація України. Академія держ. подат. служби України. Ірпінь, 2002. – 252 с.
109. Нещадин А. Экономический рост й кадровий потенциал России / А. Нещадин // Вопросы экономики. – 2000. – № 7. – С. 102–110.
110. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. – К. : Вид–во УАДУ, 1998. –
160 с.
111. Обозов Н. Н., Щекин Г. В. Психология работы с людьми : Учебное пособие, – 5–е изд., стереотип, – К. ; МАУП, 1999. – 152 с.
112. Одегов Ю. Г., Карташова Л. В.. Управление персоналом, оценка эффективности. – Издательство : Экзамен, 2002. – 256 с.
113. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку : Монографія. – Хмельницький : Вид–во ХУУП, 2005. – 326 с.
114. Оцінювання державних політик та програм : посіб. для виклад, з осв.–проф. програм підготовки магістрів держ. упр. /
[Т. Англерид, А. Андерсен, І. Артим та ін.]. – К. : Всеувито, 2003. – 151 с.
115. Пахомова Т. І. Механізми функціонування системи державної служби у період суспільних реформ : дис. д–ра наук з держ. упр. : 25.00.03 / НАДУ. – К., 2007. – 415 с.
116. Пашко Л. А. Досвід вивчення проблем оцінювання людських ресурсів у державному управлінні / Л. А. Пашко //36. наук. праць НАДУ. – К. : Вид–во НАДУ, 2006. – Вип. 1. – С. 26–37.
117. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико–методологічні засади оцінювання : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня доктора наук з держ. упр. : 25.00.03 “Державна служба” /
Л. А. Пашко. – К., 2007. – 36 с.
118. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико–методологічні засади оцінювання : [монографія] / Людмила Андріївна Пашко. – К. : Вид–во НАДУ, 2005. – 236с. – Бібліогр. : С. 211–222.
119. Пашкус В. Ю., Пашкус Н. А., Савельєва З. А. Современные теории управления : теории менеджмента на пороге ХХІ века : Учебное пособие / Под ред. к.э.н., доц. В. Ю. Пашкуса, СПб.; Изд. дом “Сентябрь”, 2002. – 272 с.
120. Петряев О. О. Методичні основи розвитку функцій керівника (на пр. Виробн. Організацій): Автореферат. – Х., 2005. – 20 с.
121. Петюх В. М. Управління персоналом : Навчально–методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2000. – 122 с.
122. Половінкін І. М., Чумаченко С. М. Вплив кадрового менеджменту на підвищення ефективності оборонного планування в Збройних Силах України / Вісник НТУУ “Київський політехнічний інститут”. Інформатика, управління та обчислювальна техніка – К. : НТУУ КПІ, 2006. – № 44 – С. 66–70.
123. Проміжний звіт про науково–дослідну роботу “Система кадрового менеджменту у Збройних Силах України”, шифр “Менеджмент–1” етап 2, “Обґрунтування раціональної системи кадрового менеджменту, її основних завдань і функцій, типової організаційно–штатної структури кадрових центрів”. – К. : ЦНДІ ЗС України, 2006. – 73 с.
124. Попок А. А. Соціальні інститути суспільства і соціальні організації / А. А. Попок // Підручник. – К. : Вид–во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. – С. 62–81.
125. Поспєлова Т. В. Організація управління кар’єрою на підприємстві. Автореферат. – Луганськ, 2003. – 17 с.
126. Проблеми і перспективи розвитку України : аналітичні матеріали / [Бакуменко В. Д., Грицяк Н. В., Губа О. П. та ін.] ; за заг. ред. В. М. Князева, Ю. П. Сурмина, Л. Г. Штики. – К. : Вид–во НАДУ, 2005. – 180 с.
127. Пустовая В. В. “Методология управления персоналом” по курсу “Управление персоналом” : Текст лекций. – Х. : ХГЭУ, 2002. – 60 с.
128. Райт Г. Державне управління / Глен Райт ; [пер. з англ.
В. Івашко та ін.]. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
129. Рачинський А. П. Стратегічне управління персоналом органів державної влади: теоретико-методологічні засади : автореф. дис. докт. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 / Рачинський А.П. – К. : НАДУ, 2011. – 20 с.
130. Робинс С. П. Правда об управлении персоналом / О.А. Полищук (пер. с англ.); И.Е. Дезертирская (ред. пер.). – М.: Изд. Дом “Вильямс”, СПб.; К., 2003. – 299 с.
131. Робочі матеріали науково–дослідної роботи “Управління кар’єрою військовослужбовців Збройних Сил України в системі кадрового менеджменту централізованого типу”, шифр “Менеджмент – 2” – К. : ННДЦОТ і ВБ України, 2007. – 93 с.
132. Робочі матеріали науково-дослідної роботи “Система кадрового менеджменту у Збройних Силах України”, шифр “Менеджмент – 1”, – К. : ЦНДІ ЗС України, 2006. – 48 с.
133. Руссу В. М., Пеструев Н. А., Жила К. Д., Г. В. Ангелов и др.; В поисках эффективного управления: Уч. пособие / об.ред: Науч.–метод. центр высшего образования Украины и др. – О. : Аспект, 2002. – 292 с. – (Серия “Социальные и психолог. –педагог. проблемы управления”).
134. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу : Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2002. – 351 с.
135. Самыгин С. И., Зайналабидов М. С., Макиев З. Г., Обухов Д. В. Основы управления персоналом. Серия “Учебники и учебные пособия”. – Ростов Н/Д : Феникс, 2001. – 480 с.
136. Серьогін С. М. Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. Вип. 1 (8) / ред. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – 312 с.
137. Система кадрового менеджменту у Збройних Силах України: особливості розвитку: монографія/ За заг. ред. А. П.Медвідя, І. М. Половінкіна. – К. : Вид–во АГУ ГШ ЗС України, 2010. – 96 с. – Авторські 5, 27–39, 41–84, 86–87.
138. Сивак О. І. Кадрова політика та її роль в реформуванні Збройних Сил України: автореф. десерт. на здоб. наук ступ. канд. наук з держ. упр. 23.00.02. – Л. : ЛНУ ім..І. Франка. – 2007. – 20 с.
139. Солдатов А. М. Управление персоналом: Уч. пос по спец. “Управление персоналом” / Марийский гос. техн. ун–т. – Йошкар–Ола : МарГУ, 2000. – 192 с.
140. Словник системного аналізу в державному управлінні / [Сурмін Ю. П., Штика Л. Г., Бакуменко В. Д., Гогіна Л. М.]. –К. : Вид–во НАДУ, 2007. – 148 с.
141. Солнцева Г. Н. Человеческий потенциал (размышления о содержании понятия) [Электронний ресурс] / Г. Н. Солнцева, Г. Л. Смолян // Человек. – 1997. № 5. Режим доступу // www.courier.com.ru/humanities / html / 306.htm.
142. Співак В. Соціальна, правова держава як фактор розвитку демократичного суспільства в Україні : автореф. дис. на здобут. наук. ступ. канд. політ. наук : спец. 23.00.02 “Політичні інститути та процеси” / В. М. Співак. – К., 2001. – 19 с.
143. Стрілець М. І. Професійний рекрутинг у системі державної служби України : автореф. дис.. на здобут. наук ступ. канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 – державна служба / М. І. Стрілець. – К. : НАДУ, 2010. – 20 с.
144. Теоретичні та методологічні проблеми розробки і реалізації управлінських стратегій : монографія / За заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид–во НАДУ, 2008. – 240 с. – Авторські с. 138–148.
145. Теорія держави і права : академічний курс : підручник / [Зайчук О. В., Заєць А. П., Журавський В. С. та ін.] ; за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенка. – К. : Хрінком Інтер, 2006. – 687 с: табл. – Бібліогр.:
С. 648–666. – Алф. покажч. : С. 676–678.
146. Тимчук Л. В. Формування суб’єкт–об’єктної моделі та визначення механізмів підходу людського виміру у державному управлінні / Л. В. Тимчук // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : наук.–практ. конф. за міжнар. участю, 31 травня 2007 р. / НАДУ : у 3 т. – К., 2007. – Т. 2. – 344 с.
147. Федосеев В. Н., Капустин С. Н. Управление персоналом организации Издательство : “Экзамен”, 2004. – ISBN: 5–94692–090–1.
148. Формування системи мотивації продуктивності персоналу підприємства: Автореферат. – Л., 2004. – 21 с.
149. Храмов В. О., Бовтрук А. П. Основи управління персоналом : Навч.–метод. посіб. – К. : МАУП, 2001. – 112 с.
150. Хромовских Н. Т. Основы кадрового менеджмента : Уч. пос. / Дальневосточная гос. акад. экономики и управления. – Владивосток : Из–во ДВГАЭУ,2000 Ч. 1. – Владивосток, 2000. – 236 с. Ч. 2. – Владивосток, 2000. – 152 с.
151. Цветаев. Кадровый менеджмент. Учебник. – Издательство “Велби”, 2005. – 160 с.
152. Чудаева І. Б., Миленький В. Д., Погрібняк В. П., Шарапов В. М. Управління персоналом (Кадровий менеджмент). – Черкаси : ЧДТУ, 2004. – 119 с.
153. Шафриц Д. Классики теории государственного управлення: американская школа / Д. Шафриц, X. Альберт. – М. : МДУ им. Ломоносова, 2003. – 340 с.
154. Щекин Г. В. Основы кадрового менеджмента : Учебник. – 3–е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 1999. – 288 с.
155. Щекин Г. В. Теория кадровой политики : Монография. – К.; МАУП, 1997, – 176 с.
156. Яцуба В. Г. Кадрове забезпечення державного управління
(організаційно–правовий аспект) : Автореф. дис. канд. наук з держ.
управління : 25.00.01 / УАДУ. – К., 1999. – 19 с.
157. Armstrong M. А Наndbook of Human Resource Management Practice / Armstrong Міchael. – London : Коgan Раgе, 2006. – 754 р.
158. Весkег Gaгу S. Нuman Саріtal: А Тheoretical and Empirical Analysis, with Sресіа1 Reference to Education / Becker Gary S. – Chicago, University of Chicago Ргеss. 1993. – 471 р.
159. Choo C. W. The Strategic Management of Intellectual Capital and Organizational Knowledge / Choo. C. W., Bontis. N. – New York : Oxford University Press, 2002. – 532 р.
160. Kelly, DJ, Dual Perceptions of NRD: Issues for Policy: SME’s, Other Constituencies, and the Contested Definitions of Human Resource Developmenet / Kelly, DJ. // Human Resource Development Outlook, Pacific Ecobomic Cooperation Council Development Task Force. – 2000–2001, Julу 2001. – Р. 53–68.
161. МсGіllіvгау М. Тhе Human Development Index: Yet Another Redundant; Сomposite Development Indicator? / McGillivray M. // World Development. – 1991. – уо118. – № 10. – Р. 1461–1468.
162. Noorbakhsh F. The human development index: some technical issues ahd alternative indices / Noorbakhsh Farhad // Journal of International Development. – 1998. – Vol. 10. – № 5. – Р. 589–605.
163. Rао В. Human development report 1990 : review and assessment / Rao B. // World Development. – 1991. – Vоl. 19. – № 10. – Р. 1451–1460.
164. Stewart T.A. The Weaith of Knowledge Intellectual Capital and the Twenty – First Century Organization / Stewart T.A. – London : Nicholas Brealey, 2001. – 354 р.