МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Короткий опис

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ФЕДОРЧАК Віктор Васильович
УДК 353:502.17

МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Безверхнюк Тетяна Миколаївна,
доктор наук з державного управління, професор

Одеса – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ТА СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ………………………………………………………………………………

12
1.1 Аналіз наукових досліджень з питань формування і розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні…………………………….…..
13
1.2 Визначення стратегічного вектору розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні ………………………………………………
34
1.3 Концептуалізація розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики ………………..…………
48
Висновки до розділу 1 ............…………………………………………………... 63
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ……………………………………………………………………………..

65
2.1 Наближення законодавства України у сфері екологічної безпеки до стандартів Європейського Союзу: проекція на регіональний рівень………...
67
2.2 Інституційна та функціональна модернізація державного механізму забезпечення регіональної екологічної безпеки……………………………......
86
2.3 Запровадження проектно-орієнтованого підходу в державний механізм забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні…………………...
119
Висновки до розділу 2 ...........………………………………………………….... 128
РОЗДІЛ 3 ПРОЕКТНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ………………………………………………………………………………

132
3.1 Адаптація методу стратегічного проектування для вирішення завдань екологічної безпеки на регіональному рівні……..……………………............
132
3.2 Формування організаційно-функціональної структури координаційного механізму міжсекторальної та міжпрограмної взаємодії……………………...
158
3.3 Узгодження еколого-економічних інтересів на регіональному рівні…… 175
Висновки до розділу 3 .............………………………………………………….. 182
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 191
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 228

ВСТУП

Актуальність теми. Процес становлення та розвитку вітчизняної системи державного управління в умовах реалізації Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” обумовлює необхідність усвідомлення органами публічної влади всіх рівнів функції проектування як ефективного інструменту визначення пріоритетів, реалізації національних інтересів, впровадження стратегічного підходу до управління.
Нова державна екологічна політика України за інтегрованим підходом, що визначається Законом України “Про основні засади (Стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року” та Національним планом дій з охорони навколишнього природного середовища (НПД) на 2011-2015 роки, потребує і нових інструментів та механізмів підтримки й упровадження: забезпечення доступу до екологічної інформації; участь громадськості в процесі прийняття рішень, що стосуються довкілля; оцінка впливу на довкілля проектів (ОВНС); стратегічна екологічна оцінка (СЕО) політик, планів і програм; регулярна звітність, що базується на показниках еколого-економічної ефективності. Методологічним підґрунтям запровадження зазначених інструментів у практику державно-управлінської діяльності має стати проектна технологія вироблення альтернативних варіантів вирішення проблеми, ефективної реалізації цільових програм, налагодження дієвого механізму публічних консультацій органів влади з громадськістю у процесі впровадження прийнятої політики.
Проблема оптимізації взаємодії суспільства і довкілля є, насамперед, регіональною. Адже, навколишнє середовище регіону відчуває на собі вплив з боку різноманітних галузей та об’єктів, що розміщуються як на території регіону, так і за його межами. Результати цього впливу мають багатоманітний характер, породжуючи специфічні взаємозв’язки між соціально-економічною сферою і природним середовищем, а наслідком є виникнення комплексних екологічних проблем регіональної системи. За таких умов та згідно з вищезазначеними стратегічними документами, важливим теоретичним та практичним завданням державного управління є наукове обґрунтування концептуальних засад розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики та розробка відповідних механізмів проектування управлінських рішень, здатних вирішувати “наскрізні” цілі: від визначення стратегічних пріоритетів до вирішення локальних проблем.
Значне місце у дослідженні поставленого завдання належить теоретичним та інструментально-методичним розробкам регіонального характеру екологічної безпеки науковців: О.М. Адаменко, В.О. Бокова, Б.В. Буркинського, О.О. Веклича, Н.О. Зоріної, З.В. Герасимчук, Т.В. Іванової, А.Б. Качинського, В.С. Кравціва, Ю.С. Ковалевської, А.І. Костяєва, Н.А. Малиш, С.Ф. Марової, В.В. Маслакова, Н.В. Назаренко, Л.В. Панжар, В.М. Трегобчука, Ю.Ю. Туниці, П.О. Фесянова, О.В. Харламова, С.К. Харічкова, І.Ф. Хіцкова, Н.І. Хумарової, В.М. Шмандія та ін., зокрема, науковому методу стратегічного проектування для прогнозування трансформації екологічної ситуації на окремих територіях під комплексним впливом природних і техногенних факторів та планування управлінських дій із забезпечення природоохоронної діяльності в системі ризиків. Як вірно зазначають вітчизняні науковці, не може бути ефективною система екологічної безпеки, навіть за умов достатньої науково-технічної та інституціональної забезпеченості, якщо її інструменти не працюють на регіональному рівні.
Незважаючи на значний дослідницький інтерес до окресленого наукового завдання, питання розвитку системи регіональної екологічної безпеки у форматі публічної політики ще не знайшло системного відображення в наукових дослідженнях, а стосовно державно-управлінських механізмів найчастіше розглядається в правовому та економічному аспектах, залишаючи поза увагою питання координації дій суб’єктів екологічної політики, інституціоналізації та узгодження екологічних інтересів, методичного забезпечення прийняття управлінських рішень, з чим нерозривно пов’язана ефективність реалізації державної екологічної політики на період до 2020 року.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи ОРІДУ НАДУ при Президентові України за темою: “Технології проектного менеджменту в регіональному управлінні програмами і проектами: розробка та впровадження” (ДР № 0111U000254), у межах якої автором обґрунтовано концептуальні засади розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики, доведено доцільність запровадження методу стратегічного проектування в механізм державного регулювання екологічної безпеки.
Мета і задачі дослідження полягають в теоретичному обґрунтуванні механізмів розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні та розробленні проектного інструментарію їх практичного упровадження.
Для досягнення поставленої мети визначено такі дослідницькі задачі:
- проаналізувати теоретико-методологічні засади та прогнозно-планові документи щодо екологічно-безпечного розвитку регіонів і діяльності органів виконавчої влади в системі забезпечення техногенної та природної безпеки у 2010-2012 роках і визначити стратегічний вектор розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні;
- розкрити суть принципу публічності державного управління і похідних понять “публічна політика”, “публічний екологічний інтерес”, “дійові особи публічної політики” та обґрунтувати концептуальні засади розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики;
- дослідити стан виконання державних екологічних програм в Україні, виявити недоліки, які виникають при їх реалізації, та довести доцільність застосування проектно-орієнтованого підходу під час розробки регіональних екологічних цільових програм;
- оцінити сучасний стан функціонування системи екологічної безпеки на регіональному рівні і на цій основі визначити вимоги, за яких механізми державного регулювання здатні забезпечити відповідний рівень екологічної безпеки;
- адаптувати метод стратегічного проектування для вирішення завдань розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні з визначенням проектного інструментарію його реалізації;
- розробити координаційний механізм розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні;
- запропонувати підхід до формування комплексного державного механізму узгодження еколого-економічних інтересів як домінанти розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні.
Об’єкт дослідження – система екологічної безпеки на регіональному рівні.
Предмет дослідження – механізми розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисерта¬ційної роботи становлять фундаментальні положення теорії державного управління, проектного менеджменту, стратегічного управління та управління охороною довкілля; наукові праці вітчизняних і зарубіжних науковців з теорії екологічної безпеки, концепції стійкого розвитку регіонів та раціонального використання природних ресурсів, теоретико-методологічних основ екологічно збалансованої економіки, оцінки рівня екологічного ризику тощо; наукові принципи і засоби наукового пізнання, які гарантують достовірність результатів, досягнення поставленої мети. У дисертації застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема абстрагування, узагальнення, аналізу й синтезу, індукції та дедукції, системного аналізу. За допомогою аналітичного методу здійснено відбір наукової інформації за темою дисертації; компаративний та логіко-семантичний методи застосовувалися під час дослідження понятійного апарату; за допомогою структурно-функціонального аналізу та декомпозиції обґрунтовано координаційний механізм розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні та механізм узгодження інтересів; для вирішення окремих наукових завдань використовувались відповідні методи теоретичного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані теоретичні та практичні результати створюють основу для вирішення важливого наукового завдання державного управління – розвиток системи екологічної безпеки на регіональному рівні шляхом запровадження у практику державно-управлінської діяльності проектного інструментарію вироблення альтернативних варіантів вирішення проблеми, реалізації “продукто-орієнтованих” цільових програм, формування ефективних комунікацій та координації дій, налагодження дієвого механізму управління групами інтересів у процесі впровадження екологічної політики.
Сутність наукової новизни результатів дослідження полягає у наступному:
вперше:
- доведено, що в контексті практичної реалізації завдань Програми економічних реформ та державної екологічної політики України за інтегрованим підходом, концептуальним напрямом розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні є формат публічної політики, який визначається об’єктивною нагальністю налагодження ефективного механізму публічних консультацій органів влади з громадськістю у процесі реалізації стратегічних пріоритетів у формі програм чи проектів. Відповідно, формуються нові вимоги до системи екологічної безпеки, за яких механізми державного регулювання здатні забезпечити відповідний рівень безпеки на регіональному рівні;
- адаптовано метод стратегічного проектування для вирішення завдань державної екологічної політики на регіональному рівні з конкретизацією процедури й інструментів його застосування, обґрунтуванням організаційно-функціональної структури управління, що дозволило розробити координаційний механізм міжсекторальної і міжпрограмної взаємодії та залучення зацікавлених сторін з метою узгодження еколого-економічних інтересів, як безумовної вимоги розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні;
удосконалено:
- понятійний апарат науки державного управління в аспекті досліджуваної проблеми, зокрема, уточнено і представлено авторське визначення понять “проектування у сфері державного управління”, “стратегічне проектування екологічної безпеки”, яке, на відміну від існуючих наукових підходів, акцентує увагу на технології визначення стратегічних пріоритетів і прийняття управлінських рішень щодо екологічно-безпечного розвитку регіону, що забезпечує диференційованість використання різноманітних стратегічних інструментів управління, моніторингу та оцінки екологічних ризиків;
- методичний підхід до вирішення проблеми створення певних економічних та інституціональних умов оптимізації природокористування та попередження екологічних ризиків в регіоні через розроблення комплексного державного механізму узгодження еколого-економічних інтересів, що ґрунтується на таких концептуальних положеннях: розвиток інституційної бази переходу економіки регіону до екологічно відрегульованих показників розвитку; формування моделі регіональної інвайронментальної економіки; створення єдиного інформаційно-методичного середовища прийняття управлінських рішень щодо зниження екологічних ризиків;
дістали подальший розвиток:
- підходи до розроблення регіональних цільових екологічних програм на основі проектно-орієнтованого управління, яке на відмінну від програмно-цільового підходу характеризується: по-перше, орієнтацією на системний взаємозв’язок “стратегія – програми – продукт/результат”, де продукт, як кінцевий результат реалізації стратегії, по суті є те, для чого організовується програма – забезпечення його створення; по-друге, усвідомленням того, що програма це не документ, а організаційна система, функціонування цілеспрямованих частин якої вимагає координації та узгодження дій для отримання продукту.
Практичне значення одержаних результатів. Основні концептуальні положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи мають практичне спрямування та можуть бути враховані при формуванні регіональної екологічної політики з орієнтацією на врахування інтересів регіональної спільноти, впровадження дієвих координаційних механізмів забезпечення реалізації завдань екологічної політики. Також результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися під час розробки інвестиційних проектів екологічного спрямування та реалізації заходів у межах Національних проектів.
Висновки та рекомендації наукового дослідження використані:
- Кіровоградською обласною державною адміністрацією під час розробки стратегічних документів (довідка від “15” лютого 2013 р. № 01-27/7/1);
- Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області під час розробки Регіональної цільової програми (довідка від “25” січня 2013 р. № 01/218/09);
- Департаментом екології та природних ресурсів Донецької обласної державної адміністрації в процесі підготовки Програмних заходів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (довідка від “30” травня 2013 р. № 04-458);
- Кіровоградським національним технічним університетом для методичного забезпечення навчального процесу з підготовки магістрів за спеціальностями 8.04010601 “Екологія та охорона навколишнього середовища” та 8.08010018 “Адміністративний менеджмент” в 2012-2013 навчальному році (акт про впровадження від “14” березня 2013 р. № 20-26/21-537).
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є особистим здобутком здобувача у вирішенні наукового завдання – обґрунтування концептуальних засад розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні у форматі публічної політики та розробка відповідних механізмів проектування управлінських рішень, здатних вирішувати “наскрізні” цілі: від визначення стратегічних пріоритетів до вирішення локальних проблем.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження були оприлюднені та обговорені на розширеному засіданні кафедри управління проектами (протокол № 13 від 16 квітня 2013 р.), а також апробовані в навчальному процесі і на науково-комунікативних заходах протягом 2011-2013 рр.: “Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика” (м. Одеса, 28 жовтня 2011 р.); “Державна політика щодо місцевого самоврядування: стан, проблеми та перспективи” (м. Херсон, 4-5 жовтня 2011 р.); “Сучасні тенденції розвитку публічного управління: теорія та практика” (м. Одеса, 2 листопада 2012 р.); “Публічне управління: виклики ХХІ століття” (м. Харків, 21 березня 2013 р.); “Модернізація державного управління та європейська інтеграція України” (м. Київ, 25 квітня 2013 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 праць, у тому числі 7 – у наукових фахових виданнях та 5 публікацій у збірниках матеріалів науково-комунікативних заходів.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 190 сторінок, на яких містяться 12 рисунків та 5 таблиць. При написанні дисертації використано 307 джерел, з яких 14 іноземними мовами, перелік - на 37 сторінках, 6 додатків подано на 12 сторінках.

Список літератури

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання державного управління, що полягає в теоретичному обґрунтуванні механізмів розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні та розробленні проектного інструментарію їх практичного упровадження. Узагальнення результатів дослідження дало підстави сформулювати низку висновків та рекомендацій, що мають теоретичне і практичне значення.
1. На підставі аналізу наукових джерел і прогнозно-планових документів щодо екологічно-безпечного розвитку регіонів України зроблено висновок, що стратегічним вектором розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні є розширення спектру та ролі екологічно орієнтованого державного управління у напряму впровадження екологічної складової в стратегічні документи розвитку міст і регіонів, використання механізмів взаємовигідного сполучення інтересів регіональних органів влади, громадянського суспільства та бізнесу.Базовою методологією забезпечення екологічної безпеки на регіональному рівні, що ґрунтується на принципі презумпції потенціальної екологічної небезпеки, має стати комплексний триєдиний підхід до регулювання рівня прийнятого екологічного ризику: проекти та програми повинні реалізовуватися тільки на основі оцінки і управління ризиками; будь-які форми природокористування мають ґрунтуватися на обов’язковому виконанні норм міжнародного права і вітчизняного законодавства, у тому числі необхідно посилити відповідальність за його невиконання; основою усіх дій з природокористування повиннастати процедурастратегічної екологічної оцінки.
2. З’ясовано, що інтерес до екологічно-безпечної життєдіяльностіє одним із основних публічних суспільних інтересів,який гарантується Конституцією України.Конституційно-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки, як публічного інтересу, не може бутиефективним без активної участі уньому самих суб’єктів господарювання, пов’язаних з ними інститутів громадянського суспільства, атакож самих громадян. Реалізація публічної політики через цілеспрямоване втручання органів публічної влади в існуючу соціальну практику відбувається не лише у форматі розпорядчих документів, а й у формі програм чи проектів. Це є правомірною підставоюдослідження системи екологічної безпеки в форматі публічної політики, основним атрибутом якої є здатність до колективної дії.Концептуальними принципами розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні визначено: налагодження ефективного механізму публічних консультацій органів влади з громадянами та групами інтересів у процесі вироблення публічної політики; запровадження проектно-орієнтованого підходув механізм реалізації цільових екологічних програм.
3. Доведено, що найбільш дієвим інструментом, який відповідає вимогам державного регулювання екологічної безпеки на регіональному рівні,є екологічні цільові програми. Доцільністьзастосування проектно-орієнтованого підходу при розробленні регіональних екологічних цільових програм обумовлюється наступним: можливість чітко визначати мету, результати проекту (програми), склад робіт, враховувати зв’язки і вплив на проект зовнішнього середовища та численних учасників проекту, розраховувати ці впливи у вигляді певних ризиків, враховувати їх у проекті і будувати обґрунтовані на розрахунках екологічної та економічної ефективності плани реалізації проектів.Проектно-орієнтоване управління характеризується чіткою орієнтацією на досягнення мети – створення«продукту проекту». Саме ця специфіка, на погляд автора, є найважливішим аргументом для запровадження проектного підходу, виходячи з системного взаємозв’язку «стратегія – програми – продукт/результат». Продукт, як кінцевий результат реалізації стратегії, по суті є те, для чого організовується програма – забезпечення його створення.
4. Визначено вимоги,за яких,в умовах розвитку системи екологічної безпеки у форматі публічної політики,механізми державного регулювання здатні забезпечити відповідний рівень екологічної безпеки:
- реалізаціявітчизняної екологічно безпечної моделі ринкових відносин в контексті імплементації відповідних принципів Європейського Союзу – розробленнянормативно-правової бази щодо еколого-економічнихмакрорегіонів та законодавче забезпечення до 2015 року переходу від соціально-економічного планування до еколого-соціально-економічного планування розвитку регіонів і міст;
- інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління – розробленнямеханізму координаційної діяльності та запровадження режимних заходів, направлених на регулювання діяльності усіх суб’єктів управління, погоджуючи їхні дії, поведінку і рішення в єдине ціле. Реалізація політики через програми – це колективний процес: не пряма реалізація однієї ідеї, а безперервна взаємодія між багатьма учасниками, координація і регламентація дій яких потребує окремої функціональної підсистеми;
- використання потенціалу міжнародних, національних, державних і регіональних екологічних проектів та програм з відповідним застосуванням програмно-цільового й проектно-орієнтованого методів управління – адаптація методу проектування для вирішення завдань екологічної політики.
5. Адаптовано метод стратегічного проектування для вирішення завдань розвитку системи регіональної екологічної безпеки як управлінську технологіюрозробленнята реалізації регіональнихпрограмсоціально-економічного розвитку з пріоритетом вимог політики екологічної безпекита інструментарій, що дозволить органам публічної влади використовувати методи прогнозування, планування, програмно-цільового управління з метою проектування управлінських дій з попередження негативного впливу на довкілля.Стратегічне проектування як управлінська технологія–це процедурапідготовки, розгляду, обговорення, виконання процесу управління, яка обумовлює порядок прийняття управлінських рішень і визначає найефективніші методи та інструменти їх впровадження на практиці. Реалізація кожного з шести етапів процедури стратегічного проектування регіональної екологічної безпеки (аналіз екологічної ситуації регіону; проведенняекологічної оцінки; стратегічне планування; програмування; узгодження інтересів; техніко-економічне обґрунтування)– це реалізація окремого проекту в межах регіональної цільової програми екологічної безпеки, що потребує застосування відповідного (кожному етапу) інструментарію.
6. Розроблено координаційний механізм розвитку системи екологічної безпеки на регіональному рівні, основним завданням якого є забезпечення міжсекторальної і міжпрограмної взаємодії та залучення зацікавлених сторін через використання інструментів міжсекторального партнерства та взаємовигідного сполучення інтересів регіональних органів влади, громадськості та бізнесу. Для забезпечення ефективної взаємодії обґрунтовано доцільність об’єднання зусиль певних інституцій під патронатом інституції з конкретними координаційними повноваженнями на базі Мінприроди–Координаційногокомітету з планування та реалізації державної політики екологічної безпеки на регіональному рівні. Важливу роль у структурі Комітету відіграє Державний інформаційний центр міжпрограмної координації, який забезпечує системний взаємозв’язок між плануванням і прогнозуванням та функціональнувзаємодію між проектами в межах цільової програми.
7. Запропоновано підхід до формування комплексного державного механізму узгодження еколого-економічних інтересів, реалізація якого досягається шляхом здійснення органами публічної влади заходів, що спрямовані на створення певних економічних та інституціональних умов оптимізації природокористування в регіоні – запровадження інвайронментальної моделі регіональної економіки, яка має ґрунтуватися на економічному стимулюванні суб’єктів природокористування: методи прямого та опосередкованого регулювання ресурсоспоживання; бюджетне фінансування природоохоронних заходів (державні цільові екологічні програми); створення спеціальних позабюджетних екологічних фондів та організація екологічних банків.
8. У контексті визначеної проблеми важливого значення набувають подальші наукові дослідження з питань:створення системи стратегічної екологічної оцінки стратегічних планів територіального розвитку і програм соціально-економічного розвитку; розроблення методики оцінки стратегічного потенціалу екологічної безпеки; розвиток механізмів узгодження еколого-економічних інтересів на регіональному рівні; прогнозування наслідків політичних рішень у сфері екологічної безпеки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агракова Н. В. Региональное измерение экологической безопасности Украины с учетом угроз возникновения техногенных и естественных катастроф : монографія / Н. В. Агракова, А. Б. Качинский, А. В. Степаненко. – К. : НИСД, 1996. – 82с.
2. Адаменко О. М. Стратегія регіональної екологічної безпеки Івано-Франківської області [Електронний ресурс] / О. М. Адаменко, Н. О. Зоріна // Збірник матеріалів МНПК «Перший Всеукраїнський з’їзд екологів». – Режим доступу до журн. : // http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/1vze/ zb_m/0005_zb_m_1VZE.pdf
3. Адаменко Я. О. Структура будови баз даних екологічної інформації / Я. О. Адаменко / Нетрадиційні енергоресурси та екологія України. – К. : Манускрипт, 1996. – С. 111–123.
4. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Вид-во «Юридична думка», 2004. – 584 с.
5. Азаров Н. Я. Инновационные механизмы управления программами развития : монография / Н. Я. Азаров, Ф. А. Ярошенко, С. Д. Бушуев. – К. : Саммит-Книга, 2011. – 528 с.
6. Андреева Н. Н. Экологически ориентированные инвестиции: выбор решений и управление : монография / Н. Н. Андрееева. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2006. – 535 с.
7. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : навч. та науково-практичний посібник / В. І. Андрейцев. – К. : Знання-Прес, 2002. – 332 с.
8. Андрейцев В. Тектолого-правові аспекти забезпечення сучасної екологічної політики держави [Електронний ресурс] / В. Андрейцев // Право України : електор. наук. видання. – 2011. – № 2. – Режим доступу : http://www.info-pressa.com/article-860.html
9. Андрусевич А. О. Оцінка впливу на довкілля в Україні: вирішення проблеми по-європейськи / А. О. Андрусевич. К. : РАЦ «Суспільство і довкілля». – 2011. – 112 с.
10. Анісімова Г. В. Здійснення громадянами екологічних прав: автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсове право» / Г. В. Анісімова. – Харків, 1996. – 19 с.
11. Артеменко О. В. Нормативно-правове регулювання екологічної безпеки в Україні / О. В. Артеменко // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України : Науковий збірник. - Серія: «Право та державне управління». – 2012. – №1 (5). – С. 98–101.
12. Бабаев И. В. Продукт проекта: описание проблемных ситуаций взаимодействия проекта с окружением / И. В. Бабаев // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету : сб. научн. трудов. – 2010. – № 1. – С. 21–25.
13. Банин А. П. Стратегия экологизации хозяйственной деятельности / А. П. Банин // Экономика. Предпринимательство. Окружающая среда. – 1993. – №1. – С. 66–75.
14. Безверхнюк Т. М. Проектно-орієнтований підхід як нова філософія організації управління державними програмами і проектами / Т. М. Безверхнюк // Науковий вісник Академії муніципального управління : збірник наукових праць. – Серія «управління». – Вип. 3/2011. – К. : Академія муніципального управління, 2011. – С. 17–24.
15. Безверхнюк Т. М. Ресурсне забезпечення регіонального управління: теоретико-методологічні засади : монографія / Т. М. Безверхнюк. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 318 с.
16. Безверхнюк Т. Управління проектами в публічній сфері: ідеологічний ракурс / Т. Безверхнюк // Актуальні проблеми державного управління : зб.наук. пр. ОРІДУ: спецвипуск до 15-річчя ОРІДУ НАДУ при Президентові України / гол.ред. М.М. Іжа. – Вип.3 (43). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2010. – С. 160–165.
17. Безпека регіонів України і стратегія її гарантування / Б. М. Данилишин, А. В. Степаненко, О. М. Ральчук [та ін.] ; за ред. Б. М. Данилишина // Природно-техногенна (екологічна) безпека : У 2 т. Т. 1.; НАН України, Рада по вивч. прод. сил України. – К. : Наук. думка, 2008. – 389 с.
18. Білявський Г.О. Перспективи розвитку сонячної енергії в Україні в контексті екологічно безпечного розвитку держави / Г. О. Білявський // Вісник НАУ : зб. наук. праць. – 2009. – №1. – С. 53–55.
19. Боголюбов С.А. Законодательное реагирование на экологические вызовы ХХI века / С.А. Боголюбов С.А. // Аграрное и земельное право : зб. наук. праць. – 2011. – № 2. C. 4–8.
20. Боков, В.А.. Основы экологической безопасности: Учебное пособие / В.А. Боков, А. В. Лущик. – Симферополь : СОНАТ, 1998. – 224 с.
21. Большой англо-русский словарь / [в 2-х т. / под общ. рук. И.Р. Гальперина и Э.М. Медниковой. – 4-е изд.]. – М. : Рус.яз., 1988. – Т.1. – 568 c.
22. Бородина Н. А. Модель оценки риска влияния токсичных отходов производства на безопасность человека / Н. А. Бородина // Экология и промышленность : научн.-практ. журнал. – 2006. – № 4. – С. 42–46.
23. Бородіна Н. А. Техногенно-екологічні ризики і управління екологічною безпекою потенційно небезпечних підприємств (на прикладі виробництв із гальванічними процесами) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. Тех. наук : спец. 21.06.01. «Екологічна безпека» / . Н. А. Бородіна; Національна Академія наук України. – К., 2007. – 20 с.
24. Боронос В. М. Теоретичні засади управління фінансуванням публічних екологічних послуг: територіальний аспект [Електронний ресурс] / В. М. Боронос, І. Д. Скляр, Н. В. Котенко // Вісник СумДУ. – Серія «Економіка». – 2012. – № 3. – Режим доступу до журн. : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VSU_Ekon/2012_3/12vmbpta.pdf.
25. Бринчук M. M. О предмете экологического права / M. M. Бринчук // Вестник Международного университета : Сер. «Право». – M., 1998. – Вып. III. – С. 49–51.
26. Бублик М. І. Страхування техногенних збитків – новий сегмент на ринку екологічно-го страхування в Україні / М. І. Бублик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" : Проблеми економіки та управління. – 2009. – № 640. – С. 23–33.
27. Буркинский Б. В. Природопользование: основы экономико-экологической теории / Б. В. Буркинский, В. Н. Степанов, С. К. Харичков; Национальная академия наук Украины, Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований. Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 1999. – 350 с.
28. Буркинский Б. В. Природопользование: / Б. В. Буркинский // НАН Украины; Институт проблем рынка и эколого-экономических исследований. – Одесса : АстроПринт, 2005. – 130 с.
29. Буянова М. Э. Риски развития макрорегионального хозяйства: выявление и регулирование : монография / М. Э. Буянова. – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2008. – 347 с.
30. Быков А. Проблемы анализа безопасности человека, общества и природы : монография / А. Быков, Н. Мурзин. – СПб. : Наука, 1997. – 247 с.
31. Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 № 2456-VI // Відомості Верховної Ради. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
32. Васенин Д. Н. Эколого-экономические интересы в трансформационной экономике : дис. на соиск. кандидата экономических наук: спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / Д. Н. Васенин. – Йошкар-Ола, 2005. – 161 с.
33. Васильев А. В. «Зеленая политика»: проблемы и структура / А. В. Васильев // Экология и политика : сб. науч. трудов. – М., 2002. – С. 84–94.
34. Васильева М. И. Публичные интересы в экологическом праве (Теория и практика правового регулирования) : дис. на соискание научной степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.06 «Природоресурсное право; аграрное право; экологическое право»/ М. И. Васильева. – Москва, 2003. – 416 c.
35. Васильєва М. И. Проблемы защиты общественного интереса в экологическом праве / М. И. Васильева // Государство и право. – 1999. – № 8. – С. 49–62.
36. Веклич О. О. Економічний механізм екологічного регулювання в Україні / О. О. Веклич. – К. : Український інститут досліджень навколишнього середовища. – 2008.
37. Веклич О. О. Сучасний стан та ефективність економічного механізму екологічного регулювання / О. О. Веклич // Економіка України : наук.-практ. журнал. – 2003. – №10. – С. 62–70.
38. Велиева Д. Экологические интересы в системе национальной безопасности: конституционный аспект / Д. Велиева // Власть. – 2010. – № 10. – С. 67–59.
39. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / [уклад. В. Т. Бусел]. – Ірпінь : ВТФ Перун, 2007. – 1736 с.
40. Вишницька О. І. Формування організаційно-економічного механізму управління екологічно орієнтованими інвестиційними проектами / О. І. Вишницька // Вісник СумДУ. – Серія Економіка. – 2011. – № 3. – С. 58–63.
41. Від практики реалізації природоохоронних заходів до екологічної політики в Україні: шляхи і проблеми / В. Г.Потапенко, А. Б. Качинський та ін. ; за ред. Ю. М.Скалецького, В. Г.Потапенко. – К. : НІСД, 2011. – 31 c.
42. Власенко Ю. Оптимізація законодавства України у сфері забезпечення екологічної безпеки (міжнародно-правовий аспект) / Ю. Власенко // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. – 2010. – № 82. – С. 36–39.
43. Волков А. І. Просторово-часова мінливість техногенного навантаження на територію регіонів України : автор. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.11. «Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів» / А. І. Волков; Одеський держ. екологічний ун-т. – Одеса, 2008. – 20 с.
44. Волошин І. М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу : монографія / І. М. Волошин.– Львів : Простір, 1998. – 356 с.
45. Волошин С. М. Економічний механізм забезпечення екологічної безпеки в системі державного регулювання природно- техногенною безпекою / С. М. Волошин, Т. П. Печерська // Економіка природокористування і охорони довкілля : щорічник наукових праць, НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. – К. : Вид-во РВПСУ, 2006. – С. 89–97.
46. Гавриленко O. T. Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування : навч. посіб. / O. T. Гавриленко. – К. : Ніка-Центр, 2003. – 208 с.
47. Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації : монографія / З. В. Герасимчук. – Луцьк : Вид-во «Надстир’я», 2001. – 528 с.
48. Гетьман А. П. Екологічне право України : підручник / А. П. Гетьман, М. В. Шульга. – Харків: Вид-во «Право», 2005. – 380 с.
49. Гирусов Э. В. Проблемы взаимодействия общества и природы / Э. В. Гирусов. – М. : Из-во Мос. ун-та, 1984. – 107 с.
50. Глобальные и региональные изменения климата / В. М. Шестопалов, В. Ф. Логинов, В. И. Осадчий и др. К. : Изд-во «Ника-Центр», 2011. – 448 с.
51. Горбатенко В. Аналіз майбутнього та його роль в управлінні соціально-політичними процесами [Електронний ресурс] / В. Горбатенко // Український центр політичного менеджменту. – Режим доступу до журн. : http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=1&n=22&c=219
52. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/436-15
53. Граждан В. Д. Теория управления : учеб. пособ. / В. Д. Граждан. – М. : Гардарики, 2006. – 416 с.
54. Гринів Л. С. Екологічно збалансована економіка: проблеми теорії : монографія /Л. С. Гринів. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2009. – 240 с.
55. Гумилев Л. Н. Этносфера: история людей и история природы / Л. Н. Гумилев. – М. : Экопрос, 1993. – 544 с.
56. Данилишин Б. М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління : наук. вид. / Данилишин Б. М.; НАН України, Рада по вивч. продуктив. сил України. – К. : ЗАТ «Нічлава», 2001. – 260 с.
57. Данилов-Данильян В. И. Природная рента и управление использованием природных ресурсов / В. И. Данилов-Данильян // Экономика и математические методы. – 2004. – Т.40. – Вип.3. – С. 87–91.
58. Данилов-Данильян В.И. Перед главным вызовом цивилизации. Взгляд из России / В.И. Данилов-Данильян, К.С. Лосев, И.Е. Рейф – М. : ИНФРА-М, 2005. – 224 с.
59. Дем’янчук О. П. «Державна політика» та «публічна політика»: варіант перехідного періоду / О. П. Дем’янчук // Наукові записки / Національний університет «Києво-Могилянська академія».– К. : Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2000. Т. 18 : Політичні науки. – С. 31–36.
60. Дерець В. Правова природа координаційних управлінських відносин у системі органів виконавчої влади / В. Дерець // Юридична Україна : наук. практ. журнал. – 2006. – № 1. – С. 18–22.
61. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : монографія / за ред. З.С. Варналія. – К. : НІСД, 2007. – 820 с.
62. Державне управління: основи теорії, історія і практика : навч. посібн. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджі / за заг. ред. Надолішнього П. І., Бакуменка В. Д. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 394 с.
63. Деякі питання виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України» : Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 № 877 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-2011-%D0%BF
64. Деякі питання виконання Угоди про фінансування програми «Підтримка реалізації Стратегії національної екологічної політики України» : постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2011 № 877 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/877-2011-%D0%BF
65. Добкін М. М. Місцеві державні адміністрації та координація їх діяльності [Електронний ресурс] / М. М. Добкін // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 305–309. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11dmmkid.pdf.
66. Добрянська Л. О. Концептуальні засади соціально-економічного розвитку стратегічного потенціалу екологічної безпеки / Л. О. Добрянська // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях : матеріали другої наук.-практ. конф. (м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р.) // НДІ сталого розвитку та природокористування, РВПС України НАНУ, Кримський інститут КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. – Сімферополь: ПП «Підприємство Фенікс», 2010. – С. 206–209.
67. Добрянська Л. О. Нормативно-методичне поле екологічної безпеки: стан, проблеми, перспективи / Л. О. Добрянська // Механізм регулювання економіки : наук.-практ. журнал. – 2010. – № 4. – С. 208–213.
68. Довкілля України у 2012 році : аналітична доповідь [Електронний ресурс] / Документ Державної служби статистики України. – Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2012/ns_rik/analit/arhiv.htm
69. Доповідь щодо громадської оцінки процесу реалізації екологічної політики у 2012 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.menr.gov.ua/media/files/Gromadska%20otcinka%20MENR%202012.pdf.
70. Дорогунцов С. Сталий розвиток в управлінні еколого-економічними системами / С. Дорогунцов, А. Федорищева, О. Ральчук // Економіка України : наук.-практ. журнал. – 2001. – № 1. – С. 74–83.
71. Дорогунцов С. И., Ральчук А. Н. Управление техногенно-экологической безопасностью в контексте парадигмы устойчивого развития: концепция системно-динамического решения / С. И. Дорогунцов, А. Н. Ральчук. – К. : Наук. думка, 2002. – 200 с.
72. Дорогунцов С. Ідентифікація цивілізаційного розвитку: проблеми моделювання й аналізу / С. Дорогунцов, О. Ральчук // Вісник НАН України. – 2006. – № 12. – С. 25–42.
73. Драган І. О. Програмно-цільове забезпечення державної екологічної політики [Електронний ресурс]. / І. О. Драган. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nrzd/2011_1/7.pdf.
74. Екологічна і соціальна політика ЄБРР 2008 року [Електроний ресурс]. – Постанова ЄБРР від 20.12.2008. – Режим доступу : http:// www.ebrd.com/downloads/about/sustainability/2008policy.pdf
75. Європейське агентство з охорони навколишнього природного середовища [Електронний ресурс] // Council Regulation (EEC) No 1210/90 of 7 May 1990 on the establishment of the European Environment Agency and the European Environment Information and Observation Network. – Режим доступу: http://www.eea.europa.eu/publications#c9=all&c14=&c12=&c7=en&b_start=0
76. Жирнов А. Г. Политические механизмы согласования общественных интересов: некоторые аспекты теории и практики / А. Жирнов // Вестник Тамбовского университета. – 2008. – № 3. – С. 350–354.
77. Заржицький О. С. Правові аспекти регіональної екологічної політики [Електронний ресурс] / О. С. Заржицький. – Режим доступу: http://www.lawbook.by.ru/aref/12.00.06/016.shtml
78. Згонник Л. В. Институциональная составляющая согласования экономических интересов в условиях трансформации экономической системы [Електронний ресурс] / Л. В. Згонник, В.Н. Некрасов // Вісник ДонНТУ. – Серія: економічна.– Випуск 89 – 1. –С. 54–60. – Режим доступу до журн. : http://www.library.dgtu.donetsk.ua/fem/vip103 - 3/103.
79. Зуєв В. Правове регулювання реалізації екологічного управління в Україні та шляхи його вдосконалення [Електронний ресурс] / В. Зуєв // Державне управління: теорія та практика : електр. наук. фах. видання. – 2010. – Режим доступу до журн. : http://www.mama-86.org.ua/archive/ecodemocracy/experts_zuev_u.htm
80. Иванух Р. П. Природно-ресурсный потенциал Украины и пути повышения эффективности его использования / Р. П. Иванух, Б. К. Данилишин // Экономика Украины : научн.-практ. журнал. – 2005.– № 11. – C. 39–45.
81. Институциональная экономика: новая институциональная экономическая теория : монография / под общей ред. А. А. Аузана. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 416 с.
82. Ищук А. А. Создание моделирующих комплексов прогнозирования и оценки последствий чрезвычайных ситуаций для Правительственной информационно-аналитической системы на платформе ArcGIS (ESRI) / А. А. Ищук, В. Г. Швайко и др. // Геоинформационные технологии в управлении территориальным развитием : материалы 5-й международной конференции (Партенит 27-31 мая 2002 г.). – АР Крым, 2002. – С. 49–52.
83. Іванова Т. В. Державне управління сталим екологічним розвитком України та її регіонів у системі раціонального природокористування : теорія, методологія, перспективні напрями : монографія // Т. В. Іванова. – Донецьк : Юго-Восток, 2011. – 400 с.
84. Іванова Т. В. Система державного управління еколого-економічною безпекою регіону та її складові [Електронний ресурс] / Т. В. Іванова // Наукові розвідки з державного та муніципального управління: зб. наук. праць. – 2012. – № 1. – Режим доступу до журн. : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nrzd/2012_1/8.pdf.
85. Каталог нормативних документів у сфері стандартизації України / ДП «УкрНДНЦ» [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_ushop&Itemid=69&grp=161&pgrp=162.
86. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення : монография / А. Б. Качинський. – К. : Изд-во «Ника-Центр», 2001. – 251с.
87. Качинський А. Б. Здійснення політики екологічної безпеки України / А. Б. Качинський, Ю. В. Єгоров // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу : зб. наук. праць. – 2011. – № 2 (14).– С. 34–43.
88. Качинський А. Перед лицем екологічних загроз: міжнародний і національний аспект екополітики / А. Качинський // Політика і час : наук.-практ. журнал. –1994. – № 5. – С. 73–77.
89. Керівні принципи ООН з забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень у сфері навколишнього середовища [Електронний ресурс] // ООН; Принципи, Міжнародний документ від 25.10.1995. – София, 23-25 октября 1995 года. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_810.
90. Ковалевська Ю. С. Державне управління екологічною безпекою в Україні / Ю. С. Ковалевська // Дні науки – 2009 : матеріали V міжнародної науково-практичної конференції (Прага, 27.03 – 05.04.2009.) Том 8. : Економічні науки, адміністрація. – Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o., 2009. – P. 58 – 61.
91. Ковальчук І. П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз : монографія / І. П. Ковальчук. – Львів : вид. ін-ту українознавства, 1997. – 440 с.
92. Козуля Т. В. Теоретичні аспекти створення корпоративної системи екологічного управління / Т.В. Козуля //Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – 2005. – № 2 (10). – С.193–197.
93. Козуля Т. В. Управління екологічною безпекою при реалізації концепції корпоративної екологічної системи і MIPS- аналізу / Т. В. Козуля, Д. І. Ємельянова, В. Ю. Воловщиков // Проблеми інформаційних технологій : зб. наук. праць. – 2010. – № 1 (007). – C.48–52.
94. Колбасов О. С. Концепция экологической безопасности / О. С. Колбасов // Сов. гос-во и право. – Екатеринбург : из-во УрГЮА, 1988. – № 12. – С. 51-58.
95. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища / Схвалена спеціальною сесією Комітету з екологічної політики РЄ та ЄС 16-18 березня 1998 р. для прийняття на Конференції міністрів «Навколишнє середовище для Європи». [Електронний ресурс] // Орхус, Данія, 25-28 червня 1998 р : Ратифікована Законом України від 6 липня 1999 р. № 823- XIV. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua.
96. Конвенція про оцінку впливу на навколшнє середовище у транскордонному контексті: міжнар.док.від 25 лютого 1991 р. : ратифікований Законом України від 19.03.1999 р № 534-XIV. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 18. – Ст.153.
97. Коновалова И. В. Научно-теоретические аспекты программно-целевого подхода в государственном управлении / И. В. Коновалова // Вісник Тернопільської академії народного господарства : зб. наук. праць. – 2009. – № 4. – С. 148–151.
98. Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору) / за ред. Друзенка Г. – К. : «К.І.С.», 2010. – 533 с.
99. Конституція України : Закон України від 28.06.2013 № 254к/96-ВР (тлумачення від 12.06.2013) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
100. Концепція управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (проект) [Електронний ресурс] // Офіційний інформаційний портал ДСНС України. Режим доступу : http://www.mns.gov.ua/content/education_kurns.html.
101. Концепція (основи державної політики) національної безпеки // Урядовий кур’єр, 1997. – 6 лютого.
102. Костель Н. В. Исследование эколого-экономических интересов и решение задач экологизации экономики / Н. В. Костель // Механізм регулювання економіки : зб. наук. праць. – 2006. – № 4. – С. 115–122.
103. Костель Н. В. Управление природопользованием / Н. В. Костель // Вісник Сумського державного університету (серія Економіка). – 2008. – №1. – С. 67–72.
104. Костель Н. В. Управление природопользованием и проблемы перераспределения природной ренты / Н. В. Костель // Вісник СумДУ. Серія «Економіка». – 2009. – № 2. – С. 67–72.
105. Костин А. И. Экополитология и глобалистика : монографія / А. И. Костин. – М. : Аспект Пресс, 2005, – 418 с .
106. Крайнов І.П. Управління екологічною безпекою в сфері поводження з відходами електронного та електричного обладнання [Електронний ресурс] / І.П. Крайнов, В.М. Крилюк // Екологічна безпека : електор. наук. видання. – 2012. – № 1. – Режим доступу до журн. : // http://www.kdu.edu.ua/EKB_jurnal/2012_1%2813%29/13.pdf.
107. Красин Ю. А. Публичная сфера и публичная политика в российском измерении / Ю. А. Красин // Публичная политика в России: По итогам российско-канадского проекта «Университет Калгари – Горбачев Фонд». М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. – 193 с.
108. Кромер Р. Рейн используют бережно / Р. Кромер // Екологія та життя : наук.-практ. журнал. – 2001. – № 2. – С. 47–49.
109. Кубко Є. Б. Теорія організації і структури державного управління. Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи : монографія / Є. Б. Кубко, В. В. Цвєтков. – К. : Освіта, 1998. – 364 с.
110. Куликов К. И. Принципы обеспечения экологической безопасности при разработке стратегий развития регионов / К. И. Куликов // Право и безопасность : журнал. – 2008. – № 4 (29). – С. 18–21.
111. Курочкин А. С. Управление предприятием (процессный аспект) [Електронний ресурс] / А. С. Курочкин. Режим доступу : http://biglibrary.ru/category38/book122/part14/.
112. Лагунова А. И. Структура экологической безопасности России: ученик / А. И. Лагунова. – Красноярск, 2003. – 217 с.
113. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления : монографія / Б. М. Лазарев. – М. : Юрид. лит-ра, 1972. – 280с.
114. Лазарєва О. Публічна політика в системах державного управління країн розвиненої демократії: від теорії до практики / О. Лазарєва // Збірник наукових праць. – 2010. – Вип. 23. «Ефективність державного управління» . – С. 118–125.
115. Лазор О. Я. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: організаційно-правові засади : монографія / О. Я. Лазор. – Львів : Ліга-Прес, 2003. – 277 с.
116. Лазор О. Я. Фінансово-економічні важелі реалізації екологічної політики / О. Я. Лазор // Збірник наукових праць Української академії державного управління. – К. : УАДУ, 2002. – Вип. 2. – С. 188–195.
117. Ляшенко В. И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты : монография / В. И. Ляшенко. – Донецк : ДонНТУ, 2006. – 668 с.
118. Майбутнє України: стратегiя поступу : монографія / І. О. Олександров та ін. – Донецьк: Юго-Восток, 2008 – 304 с.
119. Майстро С. Роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні сталого розвитку сільських громад [Електронний ресурс] // Публічне управління: теорія та практика : електр. наук. фах. видання. – 2011. – № 4 (8). – Режим доступу до журн. : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/pubupr/ 2011_4/doc/4/07.pdf
120. Максимюк І. І. Класифікація координаційних зв’язків в мережі взаємодії органів виконавчої влади [Електронний ресурс] / І. І. Максимюк // Теоретичні та прикладні питання державотворення: електронне наукове фахове видання. – Режим доступу до журн. : // http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/index.html.
121. Малишева Л. Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану території : монографія / Л. Л. Малишева. – К. : РВЦ «Київський університет», 1998. – 264 с.
122. Малишева Н. Р. Гармонізація екологічного законодавства в Європі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсове право» / Н. Р. Малишева. – Київ, 1996. – 53 с.
123. Мальований М.С. До концепції екологічного ризику в Україні [Електронний ресурс] / М. С. Мальований, Д.С. Орел // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : електор. наук. видання. – 2008. – № 609. – Режим доступу до журн. : // http://vlp.com.ua/node/2372.
124. Мамедов Н. М. Экологическая политика в условиях постиндустриального общества / Н. М. Мамедов. – М. : Місль, 2002. – 273 с.
125. Марова С.Ф. Управління безпекою життєдіяльності : монографія / С.Ф. Марова. – Донецьк: ВЕБЕР, 2009. – 342 с.
126. Маринич А. М. Географические аспекти природопользования в условиях научно-технического прогресса / А. М. Маринич, В. М. Пащенко // Конструктивно-географические основы регионального природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методологические исследования. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 9–15.
127. Маслов Е. А. Локальная экополитика: реальные шаги возможны / Е. А. Маслов // На пути к устойчивому развитию. – 1996. – №4. – С. 21–22.
128. Масловська Л. Регіональний аспект трансформації природокористування у контексті сталого розвитку / Л. Масловська // Економіка України : наук.практ. журнал. – 2002. – №2. – С. 64–68.
129. Методика оцінки ефективності реалізації регіональних природоохоронних та державних (загальнодержавних) цільових екологічних програм : наказ Мінприроди № 491 від 15.10.2012 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z2146-12
130. Методичні рекомендації щодо включення положень Закону України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 – 2015 роки до програм розвитку галузей (секторів) економіки та регіонів [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.menr.gov.ua/.../Methodological%20re.
131. Методологічні засади формування стратегічного потенціалу екологічної безпеки / Є. Хлобистов, Л. Жарова, А Коваленко // Економiст : наук.-практ. журнал. – 2011. – № 4. – С. 30–33.
132. Микієвич М. М. Європейське право навколишнього середовища : навч. посіб. / М. М. Микієвич, Н. І. Андрусевич, Т. О. Будякова. – Львів: Екоправо-Львів, 2004. – 256 с.
133. Мирошниченко А. И. Правовой механизм защиты экологического интереса: теоретико-правовой анализ : диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / А. И. Мирошниченко; Кубан. гос. аграр. ун-т. – Ростов-на-Дону, 2011. – 173 с.
134. Міщенко В. Природоресурсна рента і рентна політика в Україні / В. Міщенко, Б. Данилишин // Економіка України : наук.-практ. журнал. – 2003. – № 12. – С. 4–14.
135. Міщенко Л. В. Геоекологічний аудит техногенного впливу на довкілля та здоров'я населення (на прикладі регіону Покуття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук : спец. 11.00.11. «Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів» / Л. В. Міщенко; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, географічний факультет. – Чернівці, 2003. – 21с.
136. Модельний закон про стратегічну екологічну оцінку [Електронний ресурс] // Міжнародний документ від 16.05.2011 року. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_o11.
137. Моисеев Н. Н. Коэволюция природы и общества. Пути ноосферогенеза [Електронний ресурс] / Н. Н. Моисеев. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/964-15http://spkurdyumov.narod.ru/Moiseev/
138. Мороз Г. В. Суть та зміст категорії екологічного інтересу : [Електронний ресурс] / Г. В. Мороз // ЮІ ПНУ Ім. В. Стефаника. – Режим доступу : /www.stattionline.org.ua/index.php/politologiya/30-politika/1420-sut-ta-zmist-kategori.
139. Назаренко Н. В. Системные характеристики экологической безопасности жизнедеятельности человека