Механізми впровадження стратегіЇ розвитку Агропромислового комплексу УКРАЇНИ на Регіональному рівні

Короткий опис

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
Одеський регіональний інститут державного управління

На правах рукопису

Зайченко Володимир Васильович

УДК 351.823.1(477)+353

механізми впровадження
стратегіЇ розвитку Агропромислового комплексу УКРАЇНИ на Регіональному рівні

25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Тертичка Валерій Володимирович
доктор наук з державного
управління, доцент

Одеса 2006

План

Вступ

3-10

Розділ 1

теоретико-методологічні засади дослідження стратегії управління АПК України

11-74

1.1 Аналіз джерельної бази дослідження

11-20

1.2 Організаційні та методологічні основи стратегії управління АПК

20-72

Висновки до розділу

72-74

Розділ 2

Становлення багаторівневих стратегій та механізмів управління агропромисловим комплексом України на регіональному рівні

75-130

2.1 Особливості інституційних процесів в Україні на регіональному рівні

75-100

2.2 Інтеграційні процеси в АПК регіональний рівень стратегій

100-114

2.3 Диверсифікація механізмів управління в АПК

114-128

Висновки до розділу

128-130

Розділ 3

Впровадження стратегій розвитку агропромислового комплексу на Регіональному рівні

131-188

3.1 Управлінські засади реалізації стратегій розвитку АПК України на регіональному рівні

131-172

3.2 Міжрегіональне співробітництво як механізм впровадження стратегії розвитку АПК

172-185

Висновки до розділу

185-188

Висновки

189-192

Список використаних джерел

193-213

додатки

214-219

Вступ

Актуальність теми. Перехід агропромислового комплексу (АПК) України на ринкові засади існування не може відбутися без його докорінної системної перебудови і переосмислення принципів функціонування механізму державної стратегії розвитку та управління АПК, оскільки до останнього часу мали місце спроби несуттєвого удосконалення його окремих елементів: організаційних структур та функцій державного управління, системи доведення планових завдань, стимулювання і оплати праці, ціноутворення тощо. Саме 2006 рік оголошено Роком села і питання національної безпеки України є тісно пов’язаними з АПК.
Сільськогосподарське виробництво є однією з стратегічно важливих і провідних галузей народного госпо­дарства, ефективність функціонування якої визначально впливає на стабільність економічної та продовольчої безпеки держави. Однією з основних складових національної безпеки України є економічна безпека. Надійне забезпечення країни продукцією сільського господарства, використання наявного експортного потенціалу агропромислового комплексу (АПК) є важливими завданнями загальнонаціонального масштабу. Цим зумовлюється особливе, стратегічне значення аграрної реформи в процесі реформування економіки країни в цілому.
Агропромисловий комплекс є одним з найбільших і найважливі­ших секторів економіки України, адже саме тут формується основна частина продовольчих ресурсів та майже три чверті роздрібного товарообігу. В Указі Президента України від 28 грудня 2005 р. Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України” [18] визначаються основні напрямами державної політики у сфері забезпечення продовольчої безпеки держави.
Перехід на ринкові засади існування не може відбутися без докорінної системної перебудови і переосмислення принципів функціонування механізму державної стратегії розвитку та управління АПК, оскільки до останнього часу мали місце спроби несуттєвого удосконалення його окремих елементів: організаційних структур та функцій державного управління, системи доведення планових завдань, стимулювання і оплати праці, ціноутворення тощо.
Як зазначається у Законі Україні Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” [17] Основні засади державної аграрної політики спрямовані на забезпечення сталого розвитку аграрного сектору національної економіки на період до 2015 року, системності та комплексності під час здійснення заходів з реалізації державної аграрної політики всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування”. Стратегічний розвиток АПК визначально впливає на суспільне сьогодення України, і тому низка дослідників приділяли йому значну увагу. Питанням стану і перспектив розвитку агропромислового комплексу присвячено праці провідних вітчизняних вчених В.Я.Амбросова [36], В.А.Борисової [48], В.Г.Васильєвої [51], М.В.Гладія [55-57], М.Я.Дем’яненкa [63], В.О.Дмитрука [73], Г.Г.Зелика [97], М.В.Зубця [100], М.В.Кузубова [118-119], А.В.Лисецького [127-128], М.Й.Маліка [136-137], В.Я.Месель-Веселяка [140; 197], Г.І.Мостового [148-152; 176], М.К.Орлатого [136], Б.Я.Панасюка [161-163], Ж.В.Поплавської [168], С.В.Постнікова [169], П.Т.Саблука [155; 157; 171; 181-183; 197; 218], З.В.Смаль [189-190], І.В.Сурай [202-203], О.М.Царенка [219], А.О.Чемерисa [223-224] В.В.Юрчишина [231], В.М.Яценка [235] та інших. В їхніх роботах значною мірою аналізуються проблеми державного управління АПК України. Хоча деякі аспекти є недостатньо дослідженими.
Важливе значення для дисертаційного дослідження мають наукові праці в яких висвітлено різні аспекти теорії та історії державного управління. Серед низки авторів варто виділити Г.В.Атаманчука [45], В.Д.Бакуменка [46; 69; 141], В.М.Князєва [69; 131; 141], В.І.Лугового [131; 141], О.Г.Мордвінова [147], Н.Р.Нижник [67-68], А.В.Пикулькина, В.А.Ребкала [166; 174; 206], І.В.Розпутенка [83; 194], С.О.Телешуна [206; 209], В.В.Тертичку [38; 95; 174; 210] та інших.
Разом з тим, сьогодні, за зовнішньої однотипності, існують регіональні відмінності, які слід враховувати при розробці політики поступального розвитку аграрного сектору. Над питаннями регіональної економіки та політики працює широке коло вчених, зокрема окремі аспекти регіональної політики України в цілому та особливості її реалізації в аграрній сфері розглянуто у працях Г.О.Андрусенка [40], Л.О.Антоненка [4-42], С.І.Бандур [47], І.В.Герона [47], М.В.Гладія [55], М.О.Данилюка [61], М.І.Долішного [78-80], Ю.В.Жарковa [87], Т.А.Заєць [47], В.А.Зозулi [99], О.М.Коваля [107], В.І.Кравчука [117], О.Ю.Лебединської [124], Ю.М.Лопатинського [130], А.Міщенкa [145], А.В.Попадюкa [61], Ю.О.Ульянченка [216], І.В.Щербата [226], А.Ягодки [232] та інших. Значна кількість наукових статей опублікована в журналі Регіональна економіка”. Відзначимо, що саме аграрне спрямування регіональної політики потребує подальшої розробки і особливо в контексті ролі і значення механізмів державного регулювання і механізмів впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні, з’ясування особливостей становлення й розвитку інтеграційних процесів, визначення основних засобів упровадження стратегій розвитку АПК для прогресивного суспільного розвитку України потребують подальшого наукового дослідження.
У зв’язку з цим виникає потреба в комплексному дослідженні процесу становлення й розвитку механізмів як засобів реалізації цілей державного управління в країні шляхом впровадження стратегій розвитку АПК України на регіональному рівні. Отже, актуальність, теоретичне і практичне значення та недостатня розробленість теми дисертації визначили науковий інтерес до неї автора дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі економічної та фінансової політики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового плану Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U0041030) наукової теми Методологія стратегічного управління соціально-економічним розвитком Південного регіону” (номер державної реєстрації 0104U004194), у межах якої автором проведено дослідження специфіки багаторівневих стратегій та механізмів управління агропромисловим комплексом України; виявлено особливості технології диверсифікації механізмів управління в АПК.
Мета і завдання роботи. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі критичного переосмислення вітчизняних та зарубіжних здобутків теорії і практики реформування аграрної сфери здійснити науково-теоретичне обґрунтування багаторівневих стратегій розвитку агропромислового комплексу України та визначити механізми їх впровадження на регіональному рівні.
Для досягнення мети дослідження були поставлені наступні завдання:
· дослідити основні теоретико-методологічні підходи щодо аналізу організаційно-інституційних засад стратегії розвитку АПК України;
· встановити основні ознаки та специфіку багаторівневих стратегій розвитку агропромислового комплексу України;
· розглянути послідовність тактичних дій з управління інтеграційними процесами в АПК на регіональному рівні та проаналізувати особливості технології диверсифікації механізмів управління в АПК;
· виявити та систематизувати чинники, що обумовлюють ефективність механізмів упровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні;
· обґрунтувати управлінські аспекти державної стратегії розвитку агропромислового комплексу України та особливості міжрегіонального співробітництва як механізму впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні.
Об’єктом дослідження є система державного регулювання розвитку агропромислового комплексу України.
Предметом дослідження є механізми впровадження стратегії розвитку агропромислового комплексу на регіональному рівні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що ефективна реалізація механізмів розвитку агропромислового комплексу на регіональному рівні можлива за умови впровадження дієвих методик багаторівневих стратегій розвитку одночасно з розробкою інноваційних підходів та їх відповідним нормативно-правовим забезпеченням.
Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є сучасні теорії державного управління і місцевого самоврядування, регіональної економіки, концептуальні підходи українських та зарубіжних вчених до проблем реалізації стратегії розвитку агропромислового комплексу України. У процесі дослідження використано системний підхід, методи аналізу і синтезу, узагальнення, компаративно-історичний метод відповідно до мети дослідження.
Теоретичний аналіз політологічних, соціологічних, економічних, правознавчих наукових джерел та статистичних даних дав можливість застосувати системний підхід до дослідження особливостей регіонального рівня інституційних процесів в Україні як необхідних складових вироблення стратегії розвитку АПК. Системний підхід дав змогу дослідити процес становлення регіональних механізмів як засобів реалізації стратегії розвитку АПК. Методи індукції та дедукції спрямували логіку пізнання від найбільш загальних наднаціональних, до конкретних регіональних особливостей розвитку АПК, а також дали змогу виявити інтеграційні процеси й особливості диверсифікації механізмів управління в АПК.
Застосовувалися також методи економічного, фінансового, порівняльно-правового та статистичного аналізу, методи експертної оцінки, соціологічного дослідження.
Джерельною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи, теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених з питань становлення регіональних механізмів впровадження стратегій розвитку АПК. Окрім того, використовувалися фактологічні матеріали статистичних збірників і публікацій довідкового характеру; вітчизняний і зарубіжний досвід реалізації стратегій розвитку АПК.
Наукова новизна дослідження полягає у вирішенні важливого для державного управління наукового завдання підвищення рівня ефективності державного регулювання аграрного сектору економіки регіону шляхом визначення механізмів впровадження стратегії розвитку агропромислового комплексу України на регіональному рівні, зокрема:
уперше:
· здійснено комплексне дослідження багаторівневих стратегій розвитку агропромислового комплексу України, що дозволило виявити основні ознаки та специфіку регіональних механізмів формування стратегії та сформулювати конкретні пропозиції щодо застосування механізмів впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні;
· обґрунтовано необхідність запровадження міжрегіонального співробітництва як дієвого механізму реалізації стратегії розвитку аграрного сектору економіки регіону;
· визначено управлінські засади реалізації стратегії розвитку агропромислового комплексу на регіональному рівні, на основі яких обґрунтовано напрями реформування АПК шляхом розробки і прийняття Агропромислового кодексу України” та низки законодавчих актів;
уточнено і розширено існуючий понятійний апарат державного регулювання аграрною сферою, зокрема поняття агропромисловий комплекс”, інтеграція”, диверсифікація”, транскордонне співробітництво”, відновлення земель” тощо;
удосконалено:
· методичні підходи щодо впровадження зарубіжного досвіду реформування АПК з метою вдосконалення інтеграційних процесів на базі європейських цінностей;
набули подальшого розвитку:
· концептуальні положення щодо формування та функціонування механізмів розвитку АПК на регіональному рівні в умовах оновлення українського суспільства.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в поглибленні існуючих уявлень щодо застосування механізмів державного управління для впровадження стратегій розвитку АПК на регіональному рівні.
Результати дослідження дають змогу сформулювати конкретні методики, програми, заходи та пропозиції, спрямовані на ефективне використання в процесі державного управління механізмів, а також стануть у нагоді для подальшої розробки державної стратегії розвитку АПК для застосування органами влади щодо реалізації цілей державної політики України на регіональному рівні.
Основні теоретичні положення й висновки безпосередньо пов’язані з реалізацією цілей державного управління й можуть бути використані як інструменти вдосконалення нормативно-правової бази АПК, що дасть можливість вирішувати конкретні суспільні проблеми.
Впровадження результатів дослідження дасть змогу забезпечити:
- перехід у сфері реалізації стратегій розвитку АПК до технологій раціонального застосування механізмів впровадження цих стратегій на регіональному рівні;
- розробку заходів реалізації цілей державного управління, підготовку відповідних методичних матеріалів для проведення практичних занять із курсів державного управління, теорії соціального управління, стратегічного планування, регіональної політики та інших.
Матеріали дисертації впроваджені в поточній роботі Кіровоградської обласної державної адміністрації та використані під час проведення лекційних та практичних занять, семінарів та круглих столів” для державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування в Центрі підвищення кваліфікації кадрів Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.
Особистий вклад здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Теоретичні розробки були здійснені на основі наукових праць вітчизняних та зарубіжних учених і містять отримані результати у сфері науки державного управління, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему виділення й подальшої розробки дієвого застосування механізмів впровадження стратегій розвитку АПК України на регіональному рівні.
Апробація результатів дослідження.
Основні положення дисертації і результати наукового дослідження доповідались автором і були схвалені на науково-комунікативних заходах:
- п’ятому Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, ХарРІДУ НАДУ, 2005);
- науково-практичній конференції Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (НАДУ, 2005);
- щорічній загальноінститутській конференції за міжнародною участю «Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону».
Результати дослідження обговорювались на теоретико-методологічних семінарах Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і на засіданнях кафедри економічної та фінансової політики.
Публікації Основні положення дисертації викладено автором у шести публікаціях, п’ять з яких - у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, з них основного змісту 192 сторінки, список використаних літературних джерел налічує 235 найменувань, 8 додатків.

Список літератури

Висновки

На основі проведеного дослідження й узагальнення його результатів зроблено низку висновків та запропоновано рекомендації, які мають теоретичне і практичне значення. Отримані наукові результати підтверджують гіпотезу, покладену в основу дослідження, а реалізована мета й завдання в сукупності дають змогу розглянути наукові проблеми, що мають важливе значення для державного управління. Отже дослідження механізмів впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні дозволяє зробити такі висновки.
1. З’ясування теоретико-методологічних підходів до аналізу організаційно-інституційних засад стратегії розвитку АПК України дає змогу констатувати, що стратегія розвитку АПК є економіко-правовими заходами, що спрямовані на становлення ринкових відносин, підтримання державою конкурентноздатності підприємництва у сільському господарстві, інноваційної діяльності, стимулювання інвестицій з метою поліпшення організації виробництва і доведення до споживача якісної продукції сільського господарства.
2. Систематизація чинників, що обумовлюють ефективність застосування механізмів упровадження стратегій розвитку АПК дозволяє виокремити декілька винятково важливих функцій державного управління розвитком АПК: політичну; соціально-економічну: військово-оборонну; соціальну; науково-технологічну; соціально-психологічну; екологічну; кадрового забезпечення. Можливості поєднання функцій і механізмів державно­го управління в АПК і їхнє реальне застосування в Україні свідчить, що набір механізмів, що використовуються для управління сільським господарством є надто обмеженим; низка функцій державного управління практично не реалізовуються, хоч у цьому є значна потреба; навіть застосовувані механізми не завжди спрацьовують належним чином.
3. Стратегії управління агропромисло­вим комплексом зосереджені навколо: методології побудови цієї стратегії; наслідків і результатів реформування АПК; стану ресурсного потен­ціалу АПК, конкуренції і конкурентного середовища, глобалізації економіки та агропромислових ринків, розвитку Інтернет-економіки. Тому на сьогодні актуальним є впровадження механізмів державного управління розвитком АПК на регіональному рівні: забезпечення стабільної нормативно-правової бази АПК; підтримка розвитку реформованих господарств та інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів агропромислової продукції; фор­мування цінового, податкового й кредитного механі­змів, з урахуванням специфіки АПК; невтручання органів державної виконавчої влади безпосередньо у господарську діяльність суб’єктів підприємництва тощо.
4. Процес інтеграції України до європейських структур обов’язково має бути зосередженим на виробленні та реалізації моделі управління регіонами, що відповідає принципам регіональної політики Європейського Союзу, сприяє становленню нових форм співпраці між центром і регіонами, внутрішньому міжрегіональному співробітництву та міжнародній співпраці територій. Окрім основних принципів регіональної політики ЄС, що цілком прийнятні для умов України актуально-важливим для України є транскордонне співробітництво.
На сьогодні стратегічною метою інтеграції в АПК є насамперед поєднання економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників та підприємств промис­лової переробки сільськогосподарської сировини, спрямованих на високий кінцевий результат. Диверсифікація механізмів управління в АПК спрямована на розширення сфер діяльності підприємства поза межі основного виробництва. Особливостями технології диверсифікації механізмів управління в АПК є той факт, що стратегія диверсифікації може бути як вертикальною, так і горизонтальною.
5. Дослідження основних ознак та специфіки становлення багаторівневих стратегій і механізмів управління агропромисловим комплексом України на регіональному рівні дозволило визначити механізми ефективного розвитку агрокомплексу: створення нормативно-правової, насамперед, законодавчої бази; реструктуризація сільськогосподарських підприємств; створення ринку землі; залучення інвестицій; підвищення конкурентоспроможності; інноваційна діяльність в галузі АПК; цінова політика. Важливу роль відіграють механізми стимулювання сталого регіонального розвитку і для успішного здійснення структурних перетворень сільсь­когосподарських підприємств та підвищення їхньої конкурентоспроможності необхідно задіяти організаційні, управлінські, економічні, маркетингові, фінансові та інші механізми впровадження стратегій розвитку АПК на регіональному рівні.
6. Узагальнення визначальних аспектів ефективного застосування механізмів впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні надало змогу виділити три напрями їхнього пріоритетного застосування: сприяння створенню ринкового, економічного за змістом середовища як бази ринкової системи господарювання; побудови згідно вимог ринкової економіки економічного механі­зму і системи управління (”правил гри”); забезпечення ефективнішого використання наявного ресурс­ного потенціалу АПК держави згідно з потребами у продовольстві держави та продо­вольчої безпеки країни. Це дає підстави для формулювання низки практичних пропозицій щодо вдосконалення застосування механізмів впровадження стратегій у сфері АПК, а саме:
— розробка і прийняття базового, рамкового Закону Про сільське господарство”, на основі якого формувалася б вся наступна нормативно-правова база; систематизація, розробка і прийняття Законів України Про державні програми”, Про агропромисловий комплекс” та обґрунтування підстав для розробки Агропромислового кодексу України”;
— виділення інституційно-методологічного і комплексного розвитку сільської території, як єдиного об’єкта управління у завершеності управлінської ієрархії і для цього створення при Кабінеті Міністрів України Міжміністерської Координаційної Ради (або Міністерського Координаційного Бюро) з підпорядкуванням її безпосередньо Прем’єр-міністру України. На рівні області та району в апараті виконавчих комітетів рад доцільно створити Координаційні Бюро з питань розвитку сільських територій з постійно діючим апаратом;
— у сфері кредитування агропромислового комплексу необхідно впровадити спрощену систему і створити належні умови для надання довгострокових кредитів та запровадити практику надання технічного кредиту як дієвих механізмів управління в АПК на регіональному рівні. Для цього нагальним є прийняття Законів України: Про іпотеку землі” і Про Земельний (іпотечний) банк” та розробки законів Про ринок землі”, Про оцінку земель”, Про державний земельний кадастр”;
— у сфері гармонізації практики управління регіонами України за принципами ЄС необхідно: чітко розмежувати повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування; законодавчо закріпити принципи агропромислової регіональної політики, державної підтримки регіонального розвитку, програм соціально-економічного розвитку регіонів; створити стандартну статистичну систему моніторингу розвитку регіонів;
— у сфері реалізації системою державного управління України завдань щодо подолання дезінтеграційних тенденцій розвитку регіонів України необхідно включати спеціальні заходи, спрямовані на просторову інтеграцію економіки держави. Нагальним є розробка і впровадження Державної програми міжрегіональної інтеграції України”, що повинна будуватися на трьох рівнях: мікро -, мезо - та макрорівні;
— у сфері трансферу технологій як одному із дієвих механізмів впровадження стратегії розвитку АПК на регіональному рівні необхідним є створення відповідної нормативної бази; ухвалення Закону України Про трансфер технологій”; розробка організаційно-економічного механізму розвитку венчурного підприємництва; підвищення дієздатності фондового ринку, через який проводиться значна кількість операцій з комерціалізації технологій.

Список використаної літератури

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. К.: Преса України 1997. 80с.
2. Земельний кодекс України: Офіц. вид. К.: Парламентське вид-во, 2003. 83с.
3. Ци­вільний кодекс України: Офіційний текст, прийнятий Верховною Радою України 16 січ. 2003 року. К.: Атака, 2003. 414с.
4. Про підприємство: Закон України від 7 лютого 1991 р. (втратив чинність на підставі Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р.) // www.zakon.rada.gov.ua
5. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14 лютого 1992 р. // www.zakon.rada.gov.ua
6. Про заставу: Закон України від 2 жовт. 1992 р. (за редакцією від 1 верес. 2005 р.) // www.zakon.rada.gov.ua
7. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // www.zakon.rada.gov.ua
8. Про лізинг: Закон України від 1998 р. із змінами від 11 груд. 2003 р. // www.zakon.rada.gov.ua
9. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України (текст з редакцією від 06.10.1998р. // www.kmu.gov.ua
10. Про місцеві державні адміністра­ції: Закон України від 9 квітня 1999 р. // www.zakon.rada.gov.ua
11. Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років: Закон України від 18 січня 2001 р. // www.zakon.rada.gov.ua
12. Про іпотеку: Закон України від 5 черв. 2003 р. // www.zakon.rada.gov.ua
13. Про ціни і ціноутворення: Закон України від 3 січ. 1990 р. (текст редакції від 20 листоп. 2003 р.) // www.dinai.com
14. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. // www.zakon.rada.gov.ua
15. Про сільськогосподарську дорадчу діяльність: Закон України від 17 черв. 2004 р. // www.dorada.org.ua
16. Про оренду землі: Закон України (текст з редакцією від 01.01. 2005 р.) // www.kmu.gov.ua
17. Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року: Закон України від 9 листопада 2005 р. // Уряд. кур’єр. 2005. 16 листоп. (Орієнтир, с. 1-3).
18. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 9 грудня 2005 року Про стан агропромислового комплексу та заходи щодо забезпечення продовольчої безпеки України”. Указ Президента України від 28 грудня 2005 р. // www.zakon.rada.gov.ua
19. Про невідкладні за­ходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 3 груд. 1999 р. № 1529/99 // www.kmu.gov.ua
20. Про заходи щодо формування і функціонування аграрного ринку: Указ Президента України від 6 черв. 2000 р. // www.kmu.gov.ua
21. Про прийняття за основу проекту Закону України про ринок земель: Постанова Верховної Ради від 17 черв. 2004 р. // www.kmu.gov.ua
22. Про Національну програму охорони земель на 1996-2005 роки: Розпорядження Президента від 17 лютого 1996 р. № 34/96 // www.kmu.gov.ua
23. Про приватизацію земельних ділянок: Декрет Кабінету Міністрів України (текст з редакцією від 25.10. 2001р.) // www.kmu.gov.ua
24. Національна програма розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села України на 1999-2010 роки. К., 1999. 74с.
25. Концепція державної регіональної політики // Управління сучасним містом. 2001. №3. С. 153-162.
26. Концепція розвитку фермерства на 2005-2015 роки: Проект // www.coop.in.ua
27. Проект загальнодержавної комплексної програми підтримки та розвитку українського села Добробут через аграрний розвиток України” на 20052010 роки // www.minagro.kiev.ua
28. Типове положення про управління (відділ) сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1546 із змінами від 16 червня 2003 р. // Офіц. вісн. 2000. № 42. Ст. 1786.
29. Положення про порядок приватизації майна радгоспів та інших державних сільгосппідприємств, а також заснованих на їх базі орендних підприємств від 09 серпня 1996 р. // www.kmu.gou.ua
30. Рекомендації по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій. Затверджено Держкомземом України // Земельні відносини в Україні: Законодавчі та нормативні документи. К.: Урожай, 1998. С. 625-634.
31. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) Шляхом Європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін. К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. 416с.
32. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Економіст. 2002. № 5. С.20-33.
33. Заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики // Управління сучасним містом. 2001. № 4. С.155-165.
34. Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. Вип. 1: Адміністративна реформа в Україні: проблеми та перспективи / За заг. ред. А.О.Чемериса, А.В.Ліпенцева. Л.: ЛФ УАДУ: Кальварія, 1999. 239с.
35. Національна доповідь України про збереження біологічного різноманіття / Міжвідомча координаційна комісія з питань збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. К.: Хімджест, 2003. 62с.
36. Амбросов В.Я. Інституціональне супроводження реструктуризації підприємств АПК // Вісн. аграр. науки Причорномор’я. Миколаїв, 2002. Вип. 2. С. 8-12.
37. Амосов О. Основні напрями впливу євроінтеграційних процесів на ринок аграрної праці // Актуальні питання євроатлантичної інтеграції України. Вип. 5 / За заг. ред. В.П.Горбуліна. К.: ДП Євроатлантикоінформ”, 2005. С. 105-118.
38. Аналіз державної політики в Україні: навчальна дисципліна, сфера професійної діяльності, галузь прикладних досліджень. Збірка документів і матеріалів / Укл. О.І.Кілієвич, В.В.Тертичка. К.: К.І.С.”, 2004. 210 с.
39. Андрійчук В.Г Диверсифікація аграрних підприємств: сутність, форми, види та методика виміру і аналізу її рівня // Стратегія економічного розвитку України. К., 2002. Вип. 3(10). С. 75-84.
40. Андрусенко Г. О. Стратегія державного регулювання аграрної сфери АПК // Актуальні проблеми державного управління. Х., 2003. № 2, ч.2. С. 9-14.
41. Антоненко Л.А. Комплексное развитие региональных АПК в переходный период к рынку: методология и практика: Дис... д-ра экон. наук: 08.00.05 / Харьков. аграр. ун-т им. В.В.Докучаева. Х., 1992. 381л.
42. Антоненко Л.О. Комплексний розвиток регіональних АПК у перехідний період до ринку: методологія і практика: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.05 / Укр. аграр. ун-т. К., 1993. 38с.
43. Аранчій В.І. Інновації як чинник формування конкурентного середовища в АПК України / В.І.Аранчій, Ю.М.Лелюк, О.Ю.Смолянська // Економіка АПК. 2000. № 5. С. 15-17.
44. Аронов А.М. Сущность и типы корпоративных стратегий диверсификации. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та экономики и финансов, 2000. 19с.
45. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид.лит., 1997. 400 с.
46. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
47. Бандур С.І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / С.І.Бандур, Т.А.Заєць, І.В.Герон. К., 2002. 250с.
48. Борисова В.А. Диверсифікація сільскогосподарського виробництва фермерських господарств / В.А.Борисова, Н.Г.Маслак, М.Х.Корецький. Суми : Довкілля, 2002. 202с.
49. Бурковська А.В. Розвиток інтеграційних процесів як важлива умова формування ефективного ринку аграрної продукції // Економіка АПК. 2004. № 12. С. 106-109.
50. Бутенко Н. Диверсифікація виробництва: цілі та стратегії реалізації // Економіка АПК. 2003. № 7. С. 109-114.
51. Васильєва В.Г. Реформа АПК: її наслідки, проблеми, перспектива // Економіка. Фінанси. Право. 2004. № 4. С. 8-11.
52. Вихор М.В. Деякі аспекти формування стратегічного управління в АПК України // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип.2/2. С. 134-138.
53. Гаврилюк Ю.М. Вертикальна інтеграція як варіант для АПК / Ю.М.Гаврилюк, М.Щербина, Т.А.Климович // Регіональні перспективи. 2002. №2. С. 42-44.
54. Галанець В. Стратегічне управління економічним розвитком АПК // Вісник / Львів. держ. аграр. ун-т. Л., 2001. № 8: Економіка АПК. С. 475-479.
55. Гладій М.В. Розвиток АПК України: (Регіональні особливості) / НАН України; Ін-т регіональних досліджень. Л., 2003. 289с.
56. Гладій М.В. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки // Фінанси України. 1999. - № 4. С. 3-14.
57. Гладій Н.В. Складові інтегрованих процесів в агропромисловому виробництві України // Економіка АПК. 2005. № 3. С. 25-27.
58. Гречаний В.М. Трансформація функцій управління в АПК за ринкових умов: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Нац. аграр. ун-т. К., 2002. 24с.
59. Гречаний В.М. Трансформація функцій управління в АПК за ринкових умов: Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Нац. аграр. ун-т. К., 2002. 246арк.
60. Губенко В.І., Паска І.М. Диверсифікація підприємств АПК у перехідний період // Вісн. Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. Вип. 2/2. С. 152-155.
61. Данилюк М.О., Попадюк А.В. Особливості розробки стратегії розвитку підприємств АПК на засадах галузево-регіональної інтеграції // Регіон. економіка. 2001. № 4. С. 89-98.
62. Дацій О. Інноваційна діяльність як чинник прискореного розвитку агропромислового комплексу // Управління сучасним містом. 2004. № 4-6. С. 73-80.
63. Дем’яненко М. Кредитна політика держави щодо аграрного сектора економіки в ринкових умовах // Економіка України. 2002. № 1. С. 51-59.
64. Дем’яненко С. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України // Економіка України. 2004. № 2. С. 133-136.
65. Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щоріч. наук.-практ. конф.: У 2т. Т.1. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Одес. регіон. ін-т держ. упр. О: ОРІДУ НАДУ, 2004. 329с.
66. Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: Матеріали щоріч. наук.практ. конф.: У 2т. Т.2. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Одес. Регіон. ін-т держ. упр. О: ОРІДУ НАДУ, 2004. 291с.
67. Державне управління в Україні: наукові, кадрові та організаційні засади. Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Львів: Вид-во Нац. У-ту Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
68. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Відп. ред. проф. Н.Р.Нижник К.: Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
69. Державне управління: Словн.-довід. / Уклад.: В.Д.Бакуменко (кер. творчого кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варвар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика; За заг. ред. В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
70. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б.Авер’янова К.: Юрінком Інтер, 1998. 432 c.
71. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні: стан та напрямки вдосконалення / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. К., 2002. 135с.
72. Джупіна Ю.І. Вертикальна інтеграція на кооперативних засадах доцільність і перспективи // Економіка АПК. 2004. № 12. С. 123-126.
73. Дмитрук В.О. Маркетинг в системі державного регулювання АПК: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. Л., 2002. 20с.
74. Доберчак Н.І. Основні напрями розвитку агропромислової інтеграції // Вісн. технол. ун-ту Поділля. 2000. № 4, ч.1: Економічні науки. С. 46-49.
75. Довганчин Г. Економіка України та шляхи її подальшого реформування: Матеріали Всеукр. наради економістів, 14-15 верес. 1995 р./ Укл.: З.С.Варналій, О.Д.Василик та ін. К.: Генеза, 1996. 323с.
76. Довганчин Г. Роль державного регулювання економічних відносин в агропромисловому виробництві // Економіка АПК. 2000. № 5. С. 3-7.
77. Довженко В.А. Диверсифікація виробництва як фактор зниження ризику фермерських господарств // Таврійський науковий вісник. Херсон, 2004. Вип. 32. С. 297-301.
78. Долішний М. Актуальні завдання регіональної політики України в сучасних умовах // Регіональна економіка. 2004. № 4. С. 16-32.
79. Долішний М. Міжрегіональна інтеграція і зовнішньоекономічна діяльність регіонів // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечение иностранных инвестиций: региональный аспект. Д., 1999. С. 84-86.
80. Долішний М. Ринкові механізми регіонального управління / О.Мошинець // Регіональна економіка. 2001. № 1. С. 7-17.
81. Дубицький В.В. Агропромислова інтеграція: теорія, еволюція, імовірні перспективи розвитку. Кам’янець-Подільський, 2003. 208с.
82. Дуцяк І. Стратегія розвитку агропромислового комплексу західного регіону // Регіональна економіка. 2000. № 1. С. 186-192.
83. Економічний розвиток і державна політика: Практикум. Вип. 7. Аграрна політика в сучасних умовах / Ю.Бажал, О.Кілієвич, О.Мертенс та ін.; За заг. ред. Ю.Єханурова, І.Розпутенка. К.: Вид-во К.І.С.”, 2001. 246с.
84. Економічний словник: Банківська справа. Фондовий ринок. К.: ВД Максимум”, 2000. 591с.
85. Економічний словник-довідник. К.: Femina, 1996. 368с.
86. Євтушенко В.М., Задорожня Г.П. Інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень в системі АПК // НТІ. 2002. №2. С. 63-65.
87. Жарков Ю.В. Фактори впливу на вибір стратегії регіонального управління агропромисловим комплексом у постреформенний період розвитку // Вісн. Полтав. держ. аграр. акад. 2003. № 6. С. 79-83.
88. Жук М. Регіональне управління внутрішньою інтеграцією // Регіональна економіка. 2002. №4. С. 53-57.
89. Зайченко В.В. Державне регулювання галузевою структуризацією АПК // Державне управління та місцеве самоврядування. Тези п’ятого міжнар. наук. конгресу, 23 лют. 2005 р. Х.: ХарРІДУ, Магістр”, 2005. С.11-112.
90. Зайченко В.В. Ефективне реформування аграрного сектору як напрям цілісної державної політики України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. О., 2005. Вип. 1. С. 202-214.
91. Зайченко В.В. Інвестиційно-інноваційна складова розвитку агропромислового комплексу України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. О., 2004. Вип. 4 (20). С. 178-193.
92. Зайченко В.В. Інтегративність АПК як вимога сьогодення і перспектива розвитку для України // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ. О., 2005. Вип. 3. С. 142-156.
93. Зайченко В.В. Політичні аспекти стратегії розвитку АПК на новому етапі державотворення України // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю., присвяч. 10-річчю Академії, Київ, 31 трав. 2005 р.: У 2 т./ За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Т. 1. С.253-255.
94. Зайченко В.В. Реформування земельної власності як складова стратегії реформ в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. ОРІДУ НАДУ. О., 2004. Вип. 3 (19). С. 152-163.
95. Запровадження стратегічного планування в Україні: Збірка документів і матеріалів / Укл. В.Тертичка. К.: Центр досліджень адміністративної реформи НАДУ, 2004. 401 с.
96. Зб. наук. пр. Укр. акад. держ. упр. при Президентові України: [Матеріали Першого міжнар. наук. конгресу, м. Харків, 26 лют. 2001 р.], Вип. 1. Ч. 1 : Державне управління та місцеве самоврядування / Редкол.: Г.І.Мостовий (кер.) та ін. Х.: УАДУ ХФ, 2001. 130с.
97. Зелик Г.Г. Основні напрямки державної політики в АПК // Вісн. Київ. держ. ун-ту ім. Тараса Шевченка. К., 2002. Вип. 62: Економіка. С. 44-46.
98. Зибарєва О. Формування основ управління територіями в Україні // Регіональна економіка. 2002. № 3. С. 135-139.
99. Зозуля В.А. Реалізація управління регіональним АПК і організація ефективної реалізації продукції // Вісн. аграр. науки Причорномор'я. Миколаїв, 2002.- Вип. 1. С. 110-114.
100. Зубець М.В., Тивончук С.О. Розвиток інноваційних процесів в агропромисловому виробництві: Моногр. К.: Аграр. наука. 189с.
101. Ильяшенко С., Ландар Г., Мельник В. Исследование экологических рынков в Украине // Экономика природопользования / Под ред. Л.Хенса, Л.Мельника, З.Буна. К.: Наук. думка, 1998. С. 437-440.
102. Інституційні перетворення як передумова ефективного використ