Мекшун Людмила Миколаївна. Особливості земської статистики в Україні у другій половині XIX - на початку ХХ ст. (історико-економічний аспект)

Короткий опис

Мекшун Людмила Миколаївна. Особливості земської статистики в Україні у другій половині XIX - на початку ХХ ст. (історико-економічний аспект): дис... канд. екон. наук: 08.01.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2004

Мекшун Л.М. Особливості земської статистики в Україні у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.(історико-економічний аспект).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04.- економічна історія та історія економічної думки. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.
У дисертації вперше системно проаналізовані особливості земської статистики в Україні у визначеному періоді з позицій загальнотеоретичного контексту розвитку історії економічної думки. Визначені і охарактеризовані основні етапи розвитку земської статистики та здійснена їх порівняльна характеристика в українських губерніях. Виявлені напрями і методи вивчення земської статистики в Україні. Проаналізовано внесок українських земських статистиків в теорію і практику статистико-економічної науки, зокрема, в розробку чернігівського типу дослідження, створення методу комбінаційних таблиць, формування бюджетної, промислової та математичної статистики. Досліджено вплив політекономічного напряму статистики, народників, марксизму та німецької нової історичної школи на формування соціально-економічних поглядів українських представників земської статистики.

1.В дисертаційному дослідженні показано, що розвиток земської статистики в українських губерніях мав ряд відмінних риспорівняно з розвитком земської статистики в російських губерніях. Ці відмінності були викликані низкою обставин, в першу чергу, колоніальним становищем України і небажанням царської влади вирішувати національне питання, по - друге, тим, що розкріпачення селян і розвиток капіталізму в Україні відбувалися повільніше і це викликало зростання соціальної напруги на селі, по-третє, українські губернії були переважно сільськогосподарськими і на відміну від Росії не мали общинного землеволодіння. Українському селянству був притаманний принцип індивідуального землеволодіння. Ці обставини призвели до того, що в програмах і методах дослідження земських статистичних органів у російських і українських губерніях існував ряд відмінностей, який далі втілився в чернігівському і московському типах досліджень.
2. Визначено місце земської статистики в Україні у загальній історії вітчизняної економічної думки. Показано, що значний вплив на формування програм і методів дослідження земської статистики в Україні мав політекономічний напрям статистики на чолі з Д.П.Журавським і М.І.Зібером. Завдяки їх роботам українські земські статистики досліджували не тільки процес виробництва (як в західноєвропейській, переважно німецькій, статистиці), але й процес реалізації і споживання. Земська статистика випередила в своєму розвитку урядову і відомчу статистики, тому що її дослідження здійснювалися за розробленими програмами із застосуванням нових методів аналізу. В деяких питаннях земська статистика в Україні була вищою і за академічну статистику (наприклад, в питаннях про використання первинної і вторинної статистики).
3. Українські представники земської статистики обгрунтовували і використовували в дослідженнях всі основні форми методу спостереження, сприяли розробці теорії типологічного групування і були першими у створенні комбініційних таблиць. Вони заклали основи вітчизняної бюджетної, промислової і математичної статистики і збагатили науку соціально-економічними описами губерній.
4. Знаходячись під впливом народництва, марксизму, німецької нової історичної школи, українські представники земської статистики розробили власні соціально економічні ідеї побудови справедливого суспільства. П.П.Чубинський і О.О.Русов відстоювали принцип індивідуального землеволодіння, що історично притаманний українському селянству. Як представники ліберального народництва, П.П.Червінський і О.П.Шлікевич пов’язували майбутнє суспільство з еволюцією общинного землеволодіння.
Значний вплив на українських земських статистиків справила німецька нова історична школа, роботами представників якої користувалися О.О.Русов, О.П.Шлікевич, В.Є.Варзар. Це пояснювалось тим, що промисловий переворот в Україні у складі Російської імперії розпочався майже одночасно з Німеччиною у 30-40-х рр. і завершився в 70-80-х рр. ХІХ ст. В обох країнах капіталізм був відносно відсталим, тому що збереглися елементи феодальних і навіть патріархальних відносин: сільське господарство розвивалося за пруським, буржуазно-поміщицьким варіантом. Схожість соціально-економічного розвитку Російської імперії і Німеччини сприяла тому, що німецька нова історична школа мала помітний вплив на представників земської статистики України.
5. Результати дисертаційного дослідження засвідчують, що здобутки вітчизняної історії економічної думки в розділі «Статистика» потребують повноцінного впровадження до наукового і навчально-виховного процесу в Україні. На нашу думку, необхідно здійснити неупереджений аналіз діяльності земств і земських статистичних органів, які стали елементом демократичної системи і центром соціально-економічних досліджень країни наприкінці ХІХ початку ХХ ст