Мельник Володимир Олексійович. Клініко-експериментальне обґрунтування лікування ураження зорового аналізатора при ремітуючому типу розсіяного склерозу (клініко-експериментальне дослідження)

Короткий опис

Мельник Володимир Олексійович. Клініко-експериментальне обґрунтування лікування ураження зорового аналізатора при ремітуючому типу розсіяного склерозу (клініко-експериментальне дослідження) : Дис... канд. наук: 14.01.18 2007

Мельник В.О. Клініко-експериментальне обґрунтування лікування ураження зорового аналізатора при ремітуючому типу розсіяного склерозу (клініко-експериментальне дослідження) Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 офтальмологія. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена вивченню впливу внутрішньовенних імуноглобулінів на перебіг оптичного невриту у хворих з ремітуючим типом розсіяного склерозу. Робота складається з двох частин експериментальної і клінічної.
В результаті експериментальних досліджень встановлено протекторну функцію „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” і імуноглобуліну щура на центральний і периферійний відділи зорового аналізатора щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом. Це виявлялось у вигляді: зменшення структурних змін судин гемомікроцирклярного русла нервової тканини потиличної частки кори головного мозку щурів; збільшення частки незмінених перикаріонів нервових клітин потиличної частки кори головного мозку тварин; зменшення структурних змін мієлінової оболонки і осьових циліндрів нервових волокон зорових нервів щурів.
Проведені клінічні дослідження довели, що використання „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” в лікуванні оптичного невриту при ремітуючому типу розсіяного склерозу покращує відновлення зорових функцій хворих в період загострення захворювання, стабілізує стан хворих і запобігає повторним загостренням оптичного невриту до двох років. Розроблено новий метод лікування оптичного невриту при ремітуючому типу розсіяного склерозу, який полягає у застосуванні, окрім метаболічної терапії, патогенетичного лікування у вигляді „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення”, що покращує відновлення і стабілізує зорові функції хворих.

Оптичний неврит при ремітуючому типу перебігу РС є одним із найбільш важливих питань сучасної офтальмології, актуальність якого визначається значною втратою зору у осіб молодого віку і відсутністю ефективних засобів його лікування і профілактики.
Експериментально визначене достовірне зменшення на 30% (Р<0,01) і 41% (Р<0,01) клінічних проявів ЕАЕ у щурів, які отримували ін’єкції „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” і імуноглобуліну щура, відповідно, на 17-у добу після індукції ЕАЕ, у порівнянні з контрольною групою.
Експериментально встановлено, що під впливом „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” і імуноглобуліну щура у щурів з ЕАЕ були менш виразні патологічні морфологічні зміни судин ГМЦР нервової тканини потиличної частки кори головного мозку. На 17-у і 30-у добу після індукції ЕАЕ неушкоджених перикаріонів потиличної частки головного мозку у тварин, які отримували „Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення” було на 24% і 38%, а у тварин, які отримували імуноглобулін щура на 27% і 40%, відповідно, більше у порівнянні з контролем.
Експериментально встановлено, що лікування „Імуноглобуліном людини нормальним для внутрішньовенного введення” і імуноглобуліном щура у тварин з ЕАЕ забезпечує повніше збереження структури мієлінової оболонки та осьових циліндрів нервових волокон зорових нервів на 17-у і 30-у добу після індукції ЕАЕ.
Запропонований новий спосіб лікування оптичного невриту при РС з ремітуючим перебігом, шляхом введення до комплексної терапії „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення”, є ефективним альтернативним способом лікування, який дозволяє у віддалений термін (до двох років) покращити зорові функції пацієнтів, що виявляється підвищенням гостроти зору на 60% (Р<0,001); збільшенням відсотку контрастної чутливості на 51% (Р<0,001); зменшенням сумарного розміру центральних скотом на 53% (Р<0,001); збільшенням сумарного поля зору на червоний і зелений кольори, відповідно, на 70% (Р<0,001) і 81% (Р<0,001), зростанням КЧЗМ на 14% (Р<0,001); зменшенням латентності хвилі Р100 ВЗП на 32% (Р<0,001).
Порівняльний аналіз застосування схем лікування оптичного невриту при ремітуючому типу перебігу РС із застосуванням „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” та Дексаметазону” свідчить, що курс імуноглобулінотерапії призводить до більш виразного покращення зорових функцій, що виявляється підвищенням гостроти зору на 70% (Р<0,001); збільшенням відсотку контрастної чутливості на 92% (Р<0,001); зменшенням сумарного розміру центральних скотом на 60% (Р<0,001); збільшенням сумарного поля зору на червоний і зелений кольори, відповідно, на 64% (Р<0,001) і 84% (Р<0,001), зростанням критичної частоти злиття миготінь на 18% (Р<0,001); зменшенням латентності хвилі Р100 викликаних зорових потенціалів на 78% (Р<0,001), а також до зменшення імунної активності організму за даними показників хелперно-супресорного індексу на 17-36% (Р<0,001). Застосування „Імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення” дозволяє зменшити частоту загострень оптичного невриту при ремітуючому розсіяному склерозі за даними МРТ на 26% (Р<0,01), за даними викликаних зорових потенціалів на 78% (Р<0,001).